Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вінче нцо Гріма ні італ Vincenzo Grimani 26 травня 1655 Мантуя 26 вересня 1710 Неаполь кардинал дипломат лібретист Вінче

Вінченцо Грімані

Вінченцо Грімані

Вінче́нцо Гріма́ні (італ. Vincenzo Grimani(26 травня 1655, Мантуя — 26 вересня 1710, Неаполь) — кардинал, дипломат, лібретист.

Вінченцо Грімані
image
 
Діяльність: дипломат, письменник, католицький священник
Народження: 26 травня 1655(1655-05-26)[1] або 15 травня 1652(1652-05-15)[2]
Мантуя, Провінція Мантуя, Ломбардія[2] або Венеція, Венеційська республіка[2]
Смерть: 26 вересня 1710(1710-09-26)[1][3][…]
Неаполь, Неаполітанське королівство[1][2]

image Вінченцо Грімані у Вікісховищі

Життєпис

Вінченцо Грімані народився 26 травня 1655 в Мантуї. Він був сином Антоніо Грімані та Олени Гонзаги, дочки Людовіко Франческо Гонзаги. З боку батька він належав до одного з найзнатніших венеційських родів, а з боку матері походив із роду Гонзага — герцогів Мантуї.

1677 року Вінченцо Грімані отримав важливу церковну бенефіцію: його родич, герцог Мантуї Фердинандо Карло Гонзага, призначив його абатом багатого цистерціанського абатства Сан-Марія-а-Лучедіо, поблизу Трино.

У своїй політичній діяльності Грімані був союзником Габсбургів. Дипломатична важливість такого союзу для Габсбургів привели до того, що на консисторії в період понтифікату Інокентія XII 1697 року Грімані був призначений куріальним кардиналом-дияконом, а 1698 року отримав титул диякона базиліки Сант-Евстакіо в Римі.

У грудні 1701 року Грімані виїхав до Відня, де залишався до липня 1706 року. У той період гострої напруги й конфліктів між Святим Престолом і австрійським домом Габсбургів новий папа Климент XI часто звертався до нього, знаючи про його вплив на дворі Габсбургів, щоб переконати імператора Йозефа I Габсбурга відновити мир у Європі. З 1706 року до 1708 року кардинал Грімані служив імператорським послом при Святому Престолі. З 1708 року аж до смерті виконував функції віце-короля Неаполя за правління Йозефа I Габсбурга. Під час свого віце-королівства, яке ознаменувалося відновленням боротьби з Римом, особливо щодо церковних привілеїв папської курії, він, хоч і був кардиналом, зайняв рішучу антикуріївську позицію, зіпсувавши стосунки з папою Климентом XI.

image
Театр «Сан-Джованні Ґрізостомо» у 18 столітті
image
Портрет кардинала Вінченцо Грімані

У ті дуже складні на політичному та дипломатичному рівні роки Грімані не сторонився культурних справ. 1678 року Вінченцо разом зі своїм старшим братом Джованні Карло заснував новий театр «Сан-Джованні Ґрізостомо», який став одним з найвідоміших у Європі. До речі, решта членів їх родини володіла кількома іншими венеційськими оперними театрами. Театр на замовлення братів був побудований Томмазо Беззі на місці резиденції відомого мандрівника Марко Поло, знищеної після сильної пожежі 1597 року, й урочисто відкритий музичною драмою «Веспасіано» італійського композитора Карло Паллавічіно під час Венеційського карнавалу 1678 року. З цього моменту театр став головною, найрозкішнішою, венеційською сценою. Тут були поставлені успішні опери та виступали співаки високого рівня, такі як, зокрема, примадонна-сопрано Маргерита Дурастанті. Протягом його золотого періоду з театром співпрацювали відомі композитори, такі як Карло Франческо Поллароло, Алессандро Скарлатті та Георг Фрідріх Гендель.

Вінченцо став не лише організатором і замовником вистав, а й автором лібрето опер, які були поставлені в його театрі «Сан-Джованні Грізостомо». 1687 року він разом із Джироламо Фрісарі написав лібрето «Elmiro re di Corinto», покладене на музику Карло Паллавічіно; 1688 року — лібрето «Ораціо», покладене на музику Джузеппе Феліче Тосі та присвячений курфюрсту Баварії Максиміліану II Емануелю. Та найбільше він прославився як лібретист, написавши лібрето для опери «Агрипина» — раннього оперного успіху Георга Фрідріха Генделя. Улітку 1708 року в Неаполі перебував Георг Фрідріх Гендель. Можна припускати, що кардинал зустрівся з ним і довірив композитору написане ним лібрето з пропозицією створити оперу. Лібрето, навіяне римською історією, розповідає про інтриги Агрипини, дружини імператора Клавдія, щоб посадити на трон свого сина Нерона, народженого від її попереднього шлюбу. Критики вбачають в «Агрипині» сатиру на Римську курію і, зокрема, на Климента XI, якого можна було б утотожнити зі «слабким і марнославним Клавдієм». Негативний образ імператора Клавдія в опері був сприйнятий, як непрямий натяк на характер папи Климента XI, з яким кардинал Грімані часто конфліктував під час захисту інтересів Габсбургів у Ватикані. Опера була виконана з нагоди карнавалу 1710 року в театрі «Сан-Джованні Ґрізостомо», отримавши тріумфальний прийом.

Вінченцо Грімані раптово помер у Неаполі від інфекції сечового міхура у віці п'ятдесяти п'яти років. На смертному ложі він за сприяння кардинала Франческо Піньятеллі надіслав папі Клименту XI листа з проханням про прощення. Папа холодно відповів, вимагаючи публічного визнання помилок кардинала. Одначе лист від папи прийшов запізно, коли Грімані вже помер. Похорони відбулися в церкві Сан-Джованні-Маджоре 29 вересня 1710 року. Кардинал був тимчасово похований у церкві Карміне в Неаполі. Пізніше, згідно із заповітом, його останки були перевезені до Венеції й поховані у церкві Сан-Франческо делла Вінья.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #126443688 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. International Music Score Library Project — 2006.
    d:Track:Q523660
  5. Fausto Nicolini. Grimani, Vincenzo. — Enciclopedia Italiana. — 1933.
  6. Antonio Borrelli. Grimani, Vincenzo. — Dizionario Biografico degli Italiani. — 2002. — Vol. 59.
  7. Anon (2006). . Архів оригіналу за 28 жовтня 2007. {{}}: Недійсний |deadurl=dead ()
  8. Archivio Storico Diocesi di Napoli, Fondo Parrocchie, S. Giovanni Maggiore, vol. 15, morti, a. 1710.
  9. Cardinal Vincenzo Grimani. Deceased Cardinal-Deacon of Sant’Eustachio. The Hierarchy of the Catholic Church.

Джерела

  • Cardinal Vincenzo Grimani. Deceased Cardinal-Deacon of Sant’Eustachio. The Hierarchy of the Catholic Church.
  • Harris S. Saunders (1992). Grimani, Vincenzo. Grove Music Online.
  • Antonio Borrelli. Grimani, Vincenzo. — Dizionario Biografico degli Italiani. — 2002. — Vol. 59.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vinche nco Grima ni ital Vincenzo Grimani 26 travnya 1655 Mantuya 26 veresnya 1710 Neapol kardinal diplomat libretist Vinchenco Grimani Diyalnist diplomat pismennik katolickij svyashennik Narodzhennya 26 travnya 1655 1655 05 26 1 abo 15 travnya 1652 1652 05 15 2 Mantuya Provinciya Mantuya Lombardiya 2 abo Veneciya Venecijska respublika 2 Smert 26 veresnya 1710 1710 09 26 1 3 Neapol Neapolitanske korolivstvo 1 2 Vinchenco Grimani u VikishovishiZhittyepisVinchenco Grimani narodivsya 26 travnya 1655 v Mantuyi Vin buv sinom Antonio Grimani ta Oleni Gonzagi dochki Lyudoviko Franchesko Gonzagi Z boku batka vin nalezhav do odnogo z najznatnishih venecijskih rodiv a z boku materi pohodiv iz rodu Gonzaga gercogiv Mantuyi 1677 roku Vinchenco Grimani otrimav vazhlivu cerkovnu beneficiyu jogo rodich gercog Mantuyi Ferdinando Karlo Gonzaga priznachiv jogo abatom bagatogo cistercianskogo abatstva San Mariya a Luchedio poblizu Trino U svoyij politichnij diyalnosti Grimani buv soyuznikom Gabsburgiv Diplomatichna vazhlivist takogo soyuzu dlya Gabsburgiv priveli do togo sho na konsistoriyi v period pontifikatu Inokentiya XII 1697 roku Grimani buv priznachenij kurialnim kardinalom diyakonom a 1698 roku otrimav titul diyakona baziliki Sant Evstakio v Rimi U grudni 1701 roku Grimani viyihav do Vidnya de zalishavsya do lipnya 1706 roku U toj period gostroyi naprugi j konfliktiv mizh Svyatim Prestolom i avstrijskim domom Gabsburgiv novij papa Kliment XI chasto zvertavsya do nogo znayuchi pro jogo vpliv na dvori Gabsburgiv shob perekonati imperatora Jozefa I Gabsburga vidnoviti mir u Yevropi Z 1706 roku do 1708 roku kardinal Grimani sluzhiv imperatorskim poslom pri Svyatomu Prestoli Z 1708 roku azh do smerti vikonuvav funkciyi vice korolya Neapolya za pravlinnya Jozefa I Gabsburga Pid chas svogo vice korolivstva yake oznamenuvalosya vidnovlennyam borotbi z Rimom osoblivo shodo cerkovnih privileyiv papskoyi kuriyi vin hoch i buv kardinalom zajnyav rishuchu antikuriyivsku poziciyu zipsuvavshi stosunki z papoyu Klimentom XI Teatr San Dzhovanni Grizostomo u 18 stolitti Portret kardinala Vinchenco Grimani U ti duzhe skladni na politichnomu ta diplomatichnomu rivni roki Grimani ne storonivsya kulturnih sprav 1678 roku Vinchenco razom zi svoyim starshim bratom Dzhovanni Karlo zasnuvav novij teatr San Dzhovanni Grizostomo yakij stav odnim z najvidomishih u Yevropi Do rechi reshta chleniv yih rodini volodila kilkoma inshimi venecijskimi opernimi teatrami Teatr na zamovlennya brativ buv pobudovanij Tommazo Bezzi na misci rezidenciyi vidomogo mandrivnika Marko Polo znishenoyi pislya silnoyi pozhezhi 1597 roku j urochisto vidkritij muzichnoyu dramoyu Vespasiano italijskogo kompozitora Karlo Pallavichino pid chas Venecijskogo karnavalu 1678 roku Z cogo momentu teatr stav golovnoyu najrozkishnishoyu venecijskoyu scenoyu Tut buli postavleni uspishni operi ta vistupali spivaki visokogo rivnya taki yak zokrema primadonna soprano Margerita Durastanti Protyagom jogo zolotogo periodu z teatrom spivpracyuvali vidomi kompozitori taki yak Karlo Franchesko Pollarolo Alessandro Skarlatti ta Georg Fridrih Gendel Vinchenco stav ne lishe organizatorom i zamovnikom vistav a j avtorom libreto oper yaki buli postavleni v jogo teatri San Dzhovanni Grizostomo 1687 roku vin razom iz Dzhirolamo Frisari napisav libreto Elmiro re di Corinto pokladene na muziku Karlo Pallavichino 1688 roku libreto Oracio pokladene na muziku Dzhuzeppe Feliche Tosi ta prisvyachenij kurfyurstu Bavariyi Maksimilianu II Emanuelyu Ta najbilshe vin proslavivsya yak libretist napisavshi libreto dlya operi Agripina rannogo opernogo uspihu Georga Fridriha Gendelya Ulitku 1708 roku v Neapoli perebuvav Georg Fridrih Gendel Mozhna pripuskati sho kardinal zustrivsya z nim i doviriv kompozitoru napisane nim libreto z propoziciyeyu stvoriti operu Libreto naviyane rimskoyu istoriyeyu rozpovidaye pro intrigi Agripini druzhini imperatora Klavdiya shob posaditi na tron svogo sina Nerona narodzhenogo vid yiyi poperednogo shlyubu Kritiki vbachayut v Agripini satiru na Rimsku kuriyu i zokrema na Klimenta XI yakogo mozhna bulo b utotozhniti zi slabkim i marnoslavnim Klavdiyem Negativnij obraz imperatora Klavdiya v operi buv sprijnyatij yak nepryamij natyak na harakter papi Klimenta XI z yakim kardinal Grimani chasto konfliktuvav pid chas zahistu interesiv Gabsburgiv u Vatikani Opera bula vikonana z nagodi karnavalu 1710 roku v teatri San Dzhovanni Grizostomo otrimavshi triumfalnij prijom Vinchenco Grimani raptovo pomer u Neapoli vid infekciyi sechovogo mihura u vici p yatdesyati p yati rokiv Na smertnomu lozhi vin za spriyannya kardinala Franchesko Pinyatelli nadislav papi Klimentu XI lista z prohannyam pro proshennya Papa holodno vidpoviv vimagayuchi publichnogo viznannya pomilok kardinala Odnache list vid papi prijshov zapizno koli Grimani vzhe pomer Pohoroni vidbulisya v cerkvi San Dzhovanni Madzhore 29 veresnya 1710 roku Kardinal buv timchasovo pohovanij u cerkvi Karmine v Neapoli Piznishe zgidno iz zapovitom jogo ostanki buli perevezeni do Veneciyi j pohovani u cerkvi San Franchesko della Vinya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 126443688 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Fausto Nicolini Grimani Vincenzo Enciclopedia Italiana 1933 Antonio Borrelli Grimani Vincenzo Dizionario Biografico degli Italiani 2002 Vol 59 Anon 2006 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl dead dovidka Archivio Storico Diocesi di Napoli Fondo Parrocchie S Giovanni Maggiore vol 15 morti a 1710 Cardinal Vincenzo Grimani Deceased Cardinal Deacon of Sant Eustachio The Hierarchy of the Catholic Church DzherelaCardinal Vincenzo Grimani Deceased Cardinal Deacon of Sant Eustachio The Hierarchy of the Catholic Church Harris S Saunders 1992 Grimani Vincenzo Grove Music Online Antonio Borrelli Grimani Vincenzo Dizionario Biografico degli Italiani 2002 Vol 59

Дата публікації:
Топ