Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джон Вільям Стретт третій барон Релей лорд Релей англ John Strutt 3rd Baron Rayleigh 12 листопада 1842 Ессекс 30 червня

Джон Вільям Стретт (лорд Релей)

Джон Вільям Стретт (лорд Релей)

Джон Вільям Стретт, третій барон Релей (лорд Релей) (англ. John Strutt, 3rd Baron Rayleigh; 12 листопада 1842, Ессекс — 30 червня 1919, Ессекс) — англійський фізик, один з основоположників теорії коливань, до одержання 1873 р. титулу після смерті батька йменувався як Джон Вільям Стретт.

image Лорд Релей
англ. John Strutt, 3rd Baron Rayleigh
image
Народився 12 листопада 1842(1842-11-12)
графство Ессекс, Англія
Помер 30 червня 1919(1919-06-30) (76 років)
графство Ессекс, Англія
Поховання d[1]
Місце проживання d[2]
Країна image Велика Британія
Діяльність фізик, політик, викладач університету, математик, хімік
Alma mater Кембриджський університет
Галузь фізика
Заклад
Кембриджський університет
Посада Член Таємної ради Великої Британії[d], Президент Лондонського королівського товариства[d], член Палати лордів[d] і d
Вчене звання професор
Науковий ступінь бакалавр мистецтв[4] (1865) і магістр мистецтв[d][4] (1868)
Науковий керівник Едвард Раус[5] і Джордж Габрієль Стокс
Відомі учні Джозеф Джон Томсон
d[6]
Аспіранти, докторанти Джозеф Джон Томсон[7]
Джагдіш Чандра Бос[8]
Членство Лондонське королівське товариство
Шведська королівська академія наук
Баварська академія наук
Петербурзька академія наук
Угорська академія наук
Французька академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Прусська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
d
Національна академія наук США
Туринська академія наук[9]
Відомий завдяки: Відкриття аргону
Релеєвське розсіювання

Нестійкість Релея — Тейлора
Закон Релея-Джинса
Батько d[10][11]
Мати d[10][11]
У шлюбі з d[11]
Діти d[10]
d[10]
d[10]
d[10]
Нагороди
Автограф image
image Джон Вільям Стретт у Вікісховищі

Британський вчений зробив великий внесок як у теоретичну, так і в експериментальну фізику. Всю свою академічну кар'єру він провів в Кембриджському університеті. Серед багатьох відзнак він отримав Нобелівську премію з фізики 1904 р. «За дослідження щільності найважливіших газів і за виявлення аргону у зв'язку з цими дослідженнями». Він обіймав посаду президента Королівського товариства з 1905 по 1908 рік і канцлером Кембриджського університету з 1908 по 1919 рік.

Релей створив першу теоретичну обробку пружного розсіювання світла частинками, набагато меншими за довжину хвилі світла, явище, яке зараз відоме як «Розсіяння Релея», яке, зокрема, пояснює, чому небо синє. Він вивчав і описав поперечні поверхневі хвилі в твердих тілах, відомі зараз як «хвилі Релея». Він вніс великий внесок у динаміку рідини, використовуючи такі поняття, як число Релея (безрозмірне число, пов'язане з природною конвекцією), потік Релея, нестабільність Релея-Тейлора та щодо стійкості потоку Тейлора — Куетта. Він також сформулював теорію циркуляції аеродинамічного підйому. В оптиці Релей запропонував добре відомий критерій кутової роздільної здатності. Його виведення закону Релея-Джинса для класичного випромінювання чорного тіла пізніше зіграло важливу роль у народженні квантової механіки (див. Ультрафіолетову катастрофу). Підручник Релея «Теорія звуку» (1877 р.) До сьогодні використовується акустиками та інженерами.

Біографія

Стретт народився 12 листопада 1842 року в Лангфорд-Гроуві в Мальдоні, Ессекс. У перші роки він страждав від кволості й поганого самопочуття. Він відвідував Ітонський коледж та школу Харроу (кожен лише на короткий період), перш ніж перейти до Кембриджського університету в 1861 році, де він вивчав математику в Трініті-коледжі, Кембридж. Він отримав ступінь бакалавра мистецтв (старший співак і перша премія Сміта) у 1865 р. Та магістра мистецтв у 1868 р. Згодом його обрали членом Троїцького товариства. Він обіймав цю посаду до шлюбу з , дочкою [en], у 1871 р. У нього було троє синів. У 1873 році, по смерті батька, Джона Стретта, 2-го барона Релея, він успадкував чин барона Релея.

Він був другим професором фізики Кавендіша в Кембриджському університеті (за Джеймсом Клерком Максвеллом) з 1879 по 1884 рр. Він вперше описав динамічку паріння морських птахів у 1883 році в британському журналі Nature. З 1887 по 1905 р. Він був професором натурфілософії в Королівському інституті.

Близько 1900 року Релей розробив дуплексну (комбінація з двох) теорію локалізації звуку людини з використанням двох бінауральних сигналів, міжфазної різниці фаз та різниці міжвузлових рівнів (на основі аналізу сферичної головки без зовнішніх шпильок). Теорія стверджує, що ми використовуємо два первинних сигнали для латералізації звуку, використовуючи різницю фаз синусоїдальних компонентів звуку та різницю в амплітуді (рівні) між двома вухами.

Під час Першої світової війни він був президентом урядового «Консультативного комітету з питань аеронавтики», який розміщувався в Національній фізичній лабораторії під керівництвом Глейзбрука.

У 1919 році Релей обіймав посаду президента Товариства психічних досліджень.

Релей був обраний членом Королівського товариства 12 червня 1873 року і обіймав посаду президента Королівського товариства з 1905 по 1908 рр. Релей час від часу брав участь у Палаті лордів; однак він висловлювався тільки тоді, коли політика намагалася втрутитися до науки.

Він помер 30 червня 1919 року в своєму будинку в Вітхемі, Ессекс. Його, як 4-го лорда Релея, змінив його син Роберт Джон Стретт, ще один відомий фізик. Лорда Релея поховали на кладовищі Церкви Всіх Святих у Терлінгу в Ессексі.

Наукова діяльність

Д. В. Релей досліджував коливання пружних тіл, визначив ряд властивостей коливальних систем, перший звернув увагу на автоколивання. Він також вивчав дифракцію, розсіювання і поглинання хвиль, хвилі скінченної амплітуди і поверхневі хвилі, передбачив особливий вид поверхневих хвиль (, 1885). Релей інтенсивно займався звуковими хвилями, а його класична монографія «Теорія звуку» (1877—1878) і дотепер залишається незмінною настановою для сучасних учених та інженерів. Він заклав основи теорії молекулярного розсіювання світла, ввів поняття про «релеєвське розсіювання світла», відкрив (1871) закон інтенсивності розсіяного світла («закон Релея») тощо. Крім того, ним встановлено залежність намагніченості феромагнетика від напруженості магнітного поля за первинного намагнічування («закон Релея», 1887), виявлено явище магнітної післядії. 1900 р. Релей відкрив закон розподілу енергії випромінювання в спектрі абсолютно чорного тіла залежно від температури (на декілька місяців випередив Макса Планка). Після того як англійський фізик Джеймс Джинс запропонував невеличку модифікацію висновків Релея, закон став відомий як «закон випромінювання Релея-Джинса». Незалежно від Олівера Хевісайда Релей обґрунтував теорію скін-ефекту. Інтенсивно займався дослідженням густин найпоширеніших газів і 1894 р. разом з Вільямом Рамзаєм відкрив новий хімічний елемент — аргон, визначив його властивості і місце в періодичній системі, за що 1904 р. був нагороджений Нобелівською премією з фізики. За час дослідницької діяльності опублікував понад 400 робіт (90 — за останні 15 років).

Громадська та педагогічна діяльність

Крім наукової діяльності, частину його часу займали викладацька діяльність (протягом декількох років), а також робота в шести наукових та урядових організаціях, що займалися питаннями освіти. Він був секретарем (1885—1896) і президентом (1905—1908) Лондонського королівського товариства. У число інших його численних обов'язків входили обов'язки президента Консультативного комітету з аеронавтики, президента Британської асоціації фундаментальних наук, голови комітету із вибухових речовин військового міністерства і головного контролера за постачанням Лондона природним газом. З 1908 року до самої смерті він був номінальним президентом Кембриджського університету.

Нагороди

Крім Нобелівської премії, Релей був нагороджений Королівською медаллю (1882), медаллю Коплі (1899) і медаллю Румфорда (1914) Лондонського королівського товариства, золотою медаллю Маттерчі Італійської національної академії наук (1895), медаллю Фарадея (1895), Королівського товариства мистецтв (1905) і медаллю Елліота Крессона Франклінівського інституту (1914). Йому було присуджено тринадцять почесних вчених ступенів, він був членом понад 50 наукових товариств. Член (1873) і президент (1905—1908) Лондонського королівського товариства, іноземний член-кореспондент Петербурзької академії наук (1896). Помер 30 червня 1919 в містечку , Ессекс.

Сімейне життя

В 1871 Стретт одружився з Евелін Бальфур, сестрою Артура Джеймса Бальфура, що став прем'єр-міністром Великої Британії в 1902. У них було троє синів, старший з яких, , став фізиком і біографом свого батька. Стретт продовжував працювати фактично до самої своєї смерті, опублікувавши близько 90 робіт в останні 15 років і залишивши 3 роботи закінченими, але не опублікованими. Його називали останнім з великих британських класичних фізиків.

Див. також

Примітки

  1. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
    d:Track:Q17565097d:Track:Q5145336d:Track:Q34217d:Track:Q217595
  3. Who's who — (untranslated), 1849. — ISSN 0083-937X
    d:Track:Q3304275d:Track:Q2567271
  4. http://venn.lib.cam.ac.uk/cgi-bin/search-2016.pl?sur=&suro=w&fir=&firo=c&cit=&cito=c&c=all&z=all&tex=STRT861JW&sye=&eye=&col=all&maxcount=50
  5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  7. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  8. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  9. www.accademiadellescienze.it
    d:Track:Q107212659
  10. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  11. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  12. LINDSAY, ROBERT BRUCE (1970). Biographical Sketch of John William Strutt, Third Baron Rayleigh (1842–1919). Men of Physics: Lord Rayleigh–The Man and his Work. Elsevier. с. 3—12. ISBN .
  13. Nobelstiftelsen. (1964-2005). Physics. Elsevier Pub Company. ISBN . OCLC 786249694.
  14. SMITH, HENRY MONMOUTH (1949). THE RT. HON. JOHN WILLIAM STRUTT, LORD RAYLEIGH: 1842–1919. Torchbearers of Chemistry. Elsevier. с. 211. ISBN .
  15. Lanchester, Frederick William (1868–1946). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. 28 листопада 2017.
  16. Lodge, Oliver. PSYCHICAL RESEARCH (continued). Past Years. Cambridge: Cambridge University Press. с. 282—289. ISBN .

Посилання

  • Український громадський комітет підтримки Нобелівського руху[недоступне посилання з липня 2019]
  • http://n-t.ru/nl/fz/strutt.htm [ 8 червня 2010 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhon Vilyam Strett tretij baron Relej lord Relej angl John Strutt 3rd Baron Rayleigh 12 listopada 1842 Esseks 30 chervnya 1919 Esseks anglijskij fizik odin z osnovopolozhnikiv teoriyi kolivan do oderzhannya 1873 r titulu pislya smerti batka jmenuvavsya yak Dzhon Vilyam Strett Lord Relejangl John Strutt 3rd Baron RayleighNarodivsya 12 listopada 1842 1842 11 12 grafstvo Esseks AngliyaPomer 30 chervnya 1919 1919 06 30 76 rokiv grafstvo Esseks AngliyaPohovannya d 1 Misce prozhivannya d 2 Krayina Velika BritaniyaDiyalnist fizik politik vikladach universitetu matematik himikAlma mater Kembridzhskij universitetGaluz fizikaZaklad Kembridzhskij universitetPosada Chlen Tayemnoyi radi Velikoyi Britaniyi d Prezident Londonskogo korolivskogo tovaristva d chlen Palati lordiv d i dVchene zvannya profesorNaukovij stupin bakalavr mistectv 4 1865 i magistr mistectv d 4 1868 Naukovij kerivnik Edvard Raus 5 i Dzhordzh Gabriyel StoksVidomi uchni Dzhozef Dzhon Tomson d 6 Aspiranti doktoranti Dzhozef Dzhon Tomson 7 Dzhagdish Chandra Bos 8 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Bavarska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Ugorska akademiya nauk Francuzka akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk d Nacionalna akademiya nauk SShA Turinska akademiya nauk 9 Vidomij zavdyaki Vidkrittya argonu Releyevske rozsiyuvannya Nestijkist Releya Tejlora Zakon Releya DzhinsaBatko d 10 11 Mati d 10 11 U shlyubi z d 11 Diti d 10 d 10 d 10 d 10 Nagorodi chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 12 chervnya 1873 Lektorska premiya Faradeya 1895 d 1895 Korolivska medal 1882 Medal Elliota Kressona 1913 medal de Morgana 1890 Medal Rumforda 1920 medal Matteuchchi 1894 medal Alberta 1905 Bejkerivska lekciya 1902 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d Premiya Bressi 1891 d 1865 d 1866 1871 Medal Rumforda 1914 Avtograf Dzhon Vilyam Strett u Vikishovishi Britanskij vchenij zrobiv velikij vnesok yak u teoretichnu tak i v eksperimentalnu fiziku Vsyu svoyu akademichnu kar yeru vin proviv v Kembridzhskomu universiteti Sered bagatoh vidznak vin otrimav Nobelivsku premiyu z fiziki 1904 r Za doslidzhennya shilnosti najvazhlivishih gaziv i za viyavlennya argonu u zv yazku z cimi doslidzhennyami Vin obijmav posadu prezidenta Korolivskogo tovaristva z 1905 po 1908 rik i kanclerom Kembridzhskogo universitetu z 1908 po 1919 rik Relej stvoriv pershu teoretichnu obrobku pruzhnogo rozsiyuvannya svitla chastinkami nabagato menshimi za dovzhinu hvili svitla yavishe yake zaraz vidome yak Rozsiyannya Releya yake zokrema poyasnyuye chomu nebo sinye Vin vivchav i opisav poperechni poverhnevi hvili v tverdih tilah vidomi zaraz yak hvili Releya Vin vnis velikij vnesok u dinamiku ridini vikoristovuyuchi taki ponyattya yak chislo Releya bezrozmirne chislo pov yazane z prirodnoyu konvekciyeyu potik Releya nestabilnist Releya Tejlora ta shodo stijkosti potoku Tejlora Kuetta Vin takozh sformulyuvav teoriyu cirkulyaciyi aerodinamichnogo pidjomu V optici Relej zaproponuvav dobre vidomij kriterij kutovoyi rozdilnoyi zdatnosti Jogo vivedennya zakonu Releya Dzhinsa dlya klasichnogo viprominyuvannya chornogo tila piznishe zigralo vazhlivu rol u narodzhenni kvantovoyi mehaniki div Ultrafioletovu katastrofu Pidruchnik Releya Teoriya zvuku 1877 r Do sogodni vikoristovuyetsya akustikami ta inzhenerami BiografiyaStrett narodivsya 12 listopada 1842 roku v Langford Grouvi v Maldoni Esseks U pershi roki vin strazhdav vid kvolosti j poganogo samopochuttya Vin vidviduvav Itonskij koledzh ta shkolu Harrou kozhen lishe na korotkij period persh nizh perejti do Kembridzhskogo universitetu v 1861 roci de vin vivchav matematiku v Triniti koledzhi Kembridzh Vin otrimav stupin bakalavra mistectv starshij spivak i persha premiya Smita u 1865 r Ta magistra mistectv u 1868 r Zgodom jogo obrali chlenom Troyickogo tovaristva Vin obijmav cyu posadu do shlyubu z dochkoyu en u 1871 r U nogo bulo troye siniv U 1873 roci po smerti batka Dzhona Stretta 2 go barona Releya vin uspadkuvav chin barona Releya Vin buv drugim profesorom fiziki Kavendisha v Kembridzhskomu universiteti za Dzhejmsom Klerkom Maksvellom z 1879 po 1884 rr Vin vpershe opisav dinamichku parinnya morskih ptahiv u 1883 roci v britanskomu zhurnali Nature Z 1887 po 1905 r Vin buv profesorom naturfilosofiyi v Korolivskomu instituti Blizko 1900 roku Relej rozrobiv dupleksnu kombinaciya z dvoh teoriyu lokalizaciyi zvuku lyudini z vikoristannyam dvoh binauralnih signaliv mizhfaznoyi riznici faz ta riznici mizhvuzlovih rivniv na osnovi analizu sferichnoyi golovki bez zovnishnih shpilok Teoriya stverdzhuye sho mi vikoristovuyemo dva pervinnih signali dlya lateralizaciyi zvuku vikoristovuyuchi riznicyu faz sinusoyidalnih komponentiv zvuku ta riznicyu v amplitudi rivni mizh dvoma vuhami Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vin buv prezidentom uryadovogo Konsultativnogo komitetu z pitan aeronavtiki yakij rozmishuvavsya v Nacionalnij fizichnij laboratoriyi pid kerivnictvom Glejzbruka U 1919 roci Relej obijmav posadu prezidenta Tovaristva psihichnih doslidzhen Relej buv obranij chlenom Korolivskogo tovaristva 12 chervnya 1873 roku i obijmav posadu prezidenta Korolivskogo tovaristva z 1905 po 1908 rr Relej chas vid chasu brav uchast u Palati lordiv odnak vin vislovlyuvavsya tilki todi koli politika namagalasya vtrutitisya do nauki Vin pomer 30 chervnya 1919 roku v svoyemu budinku v Vithemi Esseks Jogo yak 4 go lorda Releya zminiv jogo sin Robert Dzhon Strett she odin vidomij fizik Lorda Releya pohovali na kladovishi Cerkvi Vsih Svyatih u Terlingu v Esseksi Naukova diyalnistD V Relej doslidzhuvav kolivannya pruzhnih til viznachiv ryad vlastivostej kolivalnih sistem pershij zvernuv uvagu na avtokolivannya Vin takozh vivchav difrakciyu rozsiyuvannya i poglinannya hvil hvili skinchennoyi amplitudi i poverhnevi hvili peredbachiv osoblivij vid poverhnevih hvil 1885 Relej intensivno zajmavsya zvukovimi hvilyami a jogo klasichna monografiya Teoriya zvuku 1877 1878 i doteper zalishayetsya nezminnoyu nastanovoyu dlya suchasnih uchenih ta inzheneriv Vin zaklav osnovi teoriyi molekulyarnogo rozsiyuvannya svitla vviv ponyattya pro releyevske rozsiyuvannya svitla vidkriv 1871 zakon intensivnosti rozsiyanogo svitla zakon Releya tosho Krim togo nim vstanovleno zalezhnist namagnichenosti feromagnetika vid napruzhenosti magnitnogo polya za pervinnogo namagnichuvannya zakon Releya 1887 viyavleno yavishe magnitnoyi pislyadiyi 1900 r Relej vidkriv zakon rozpodilu energiyi viprominyuvannya v spektri absolyutno chornogo tila zalezhno vid temperaturi na dekilka misyaciv viperediv Maksa Planka Pislya togo yak anglijskij fizik Dzhejms Dzhins zaproponuvav nevelichku modifikaciyu visnovkiv Releya zakon stav vidomij yak zakon viprominyuvannya Releya Dzhinsa Nezalezhno vid Olivera Hevisajda Relej obgruntuvav teoriyu skin efektu Intensivno zajmavsya doslidzhennyam gustin najposhirenishih gaziv i 1894 r razom z Vilyamom Ramzayem vidkriv novij himichnij element argon viznachiv jogo vlastivosti i misce v periodichnij sistemi za sho 1904 r buv nagorodzhenij Nobelivskoyu premiyeyu z fiziki Za chas doslidnickoyi diyalnosti opublikuvav ponad 400 robit 90 za ostanni 15 rokiv Gromadska ta pedagogichna diyalnistKrim naukovoyi diyalnosti chastinu jogo chasu zajmali vikladacka diyalnist protyagom dekilkoh rokiv a takozh robota v shesti naukovih ta uryadovih organizaciyah sho zajmalisya pitannyami osviti Vin buv sekretarem 1885 1896 i prezidentom 1905 1908 Londonskogo korolivskogo tovaristva U chislo inshih jogo chislennih obov yazkiv vhodili obov yazki prezidenta Konsultativnogo komitetu z aeronavtiki prezidenta Britanskoyi asociaciyi fundamentalnih nauk golovi komitetu iz vibuhovih rechovin vijskovogo ministerstva i golovnogo kontrolera za postachannyam Londona prirodnim gazom Z 1908 roku do samoyi smerti vin buv nominalnim prezidentom Kembridzhskogo universitetu NagorodiKrim Nobelivskoyi premiyi Relej buv nagorodzhenij Korolivskoyu medallyu 1882 medallyu Kopli 1899 i medallyu Rumforda 1914 Londonskogo korolivskogo tovaristva zolotoyu medallyu Matterchi Italijskoyi nacionalnoyi akademiyi nauk 1895 medallyu Faradeya 1895 Korolivskogo tovaristva mistectv 1905 i medallyu Elliota Kressona Franklinivskogo institutu 1914 Jomu bulo prisudzheno trinadcyat pochesnih vchenih stupeniv vin buv chlenom ponad 50 naukovih tovaristv Chlen 1873 i prezident 1905 1908 Londonskogo korolivskogo tovaristva inozemnij chlen korespondent Peterburzkoyi akademiyi nauk 1896 Pomer 30 chervnya 1919 v mistechku Esseks Simejne zhittyaV 1871 Strett odruzhivsya z Evelin Balfur sestroyu Artura Dzhejmsa Balfura sho stav prem yer ministrom Velikoyi Britaniyi v 1902 U nih bulo troye siniv starshij z yakih stav fizikom i biografom svogo batka Strett prodovzhuvav pracyuvati faktichno do samoyi svoyeyi smerti opublikuvavshi blizko 90 robit v ostanni 15 rokiv i zalishivshi 3 roboti zakinchenimi ale ne opublikovanimi Jogo nazivali ostannim z velikih britanskih klasichnih fizikiv Div takozh22740 Relej asteroyid nazvanij na chest fizika Disipativna funkciyaPrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 Who s who untranslated 1849 ISSN 0083 937X d Track Q3304275d Track Q2567271 http venn lib cam ac uk cgi bin search 2016 pl sur amp suro w amp fir amp firo c amp cit amp cito c amp c all amp z all amp tex STRT861JW amp sye amp eye amp col all amp maxcount 50 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Kindred Britain d Track Q75653886 LINDSAY ROBERT BRUCE 1970 Biographical Sketch of John William Strutt Third Baron Rayleigh 1842 1919 Men of Physics Lord Rayleigh The Man and his Work Elsevier s 3 12 ISBN 978 0 08 006821 3 Nobelstiftelsen 1964 2005 Physics Elsevier Pub Company ISBN 981 279 448 4 OCLC 786249694 SMITH HENRY MONMOUTH 1949 THE RT HON JOHN WILLIAM STRUTT LORD RAYLEIGH 1842 1919 Torchbearers of Chemistry Elsevier s 211 ISBN 978 1 4831 9805 7 Lanchester Frederick William 1868 1946 Oxford Dictionary of National Biography Oxford University Press 28 listopada 2017 Lodge Oliver PSYCHICAL RESEARCH continued Past Years Cambridge Cambridge University Press s 282 289 ISBN 978 1 139 38110 9 PosilannyaUkrayinskij gromadskij komitet pidtrimki Nobelivskogo ruhu nedostupne posilannya z lipnya 2019 http n t ru nl fz strutt htm 8 chervnya 2010 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ