Джеймс Гопвуд Джинс (англ. Sir James Hopwood Jeans; 11 вересня 1877 — 16 вересня 1946, Доркінг, Велика Британія) — англійський астроном, фізик і математик, член Лондонського королівського товариства (1906).
Джеймс Гопвуд Джинс | |
---|---|
Ім'я при народженні | англ. James Hopwood Jeans |
Народився | 11 вересня 1877[1][2][…] d, Ланкашир[d], Північно-Західна Англія, Англія, Сполучене Королівство[4] |
Помер | 16 вересня 1946[1][2][…] (69 років) Доркінґ, Суррей, Англія, Велика Британія[2] |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | математик, фізик, астроном, письменник, викладач університету |
Alma mater | Триніті-коледж (Кембридж) Кембриджський університет[5] |
Галузь | фізика, астрономія і математика |
Заклад | Принстонський університет[4] Кембриджський університет[4] Обсерваторія Маунт-Вілсон[4] |
Вчителі | Джордж Дарвін |
Аспіранти, докторанти | Рональд Фішер |
Членство | Лондонське королівське товариство[6] |
Нагороди | |
Висловлювання у Вікіцитатах Джеймс Гопвуд Джинс у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в Ормзкірку. У 1900 році закінчив Триніті-коледж Кембриджського університету. У 1901—1905 і 1910—1912 роках викладав математику в тому ж університеті, в 1905—1909 роках — професор прикладної математики в Принстонському університеті (США). У 1912 році залишив викладання і повністю присвятив себе дослідницькій роботі. Упродовж 1923—1944 років — співробітник обсерваторії Маунт-Вілсон (США), в 1935—1946 роках — професор астрономії Королівського інституту (Лондон).
До 1914 року основне місце в наукових роботах Джинса займали кінетична теорія газів і теорія теплового випромінювання. Для астрофізики велике значення має виведений в 1905 році ним незалежно від закон розподілу енергії в довгохвильовій частині спектру абсолютно чорного тіла.
Від середини 1910-х років інтереси Джинса зосередилися майже виключно на астрофізиці. У 1914—1916 роках він розглянув задачу про фігури рівноваги рідких обертових мас, яку до нього розв'язували Анрі Пуанкаре, Джордж Дарвін, О. М. Ляпунов. Джинс пішов далі своїх попередників. Він показав, що в результаті еволюції масивного рідкого тіла, що швидко обертається, або має відбуватися розподіл цього тіла на дві частини і таким чином можуть утворюватися подвійні зірки, або тіло набуває дуже сплощеної форми і речовина зривається з його екваторіальних гострих країв. Останній процес Джинс пов'язував з утворенням спіральних туманностей. Він дійшов висновку, що планетна система не може утворитися з маси газу, що обертається і стискається. На цій підставі він відкидав космогонічні теорії Іммануїла Канта і П'єра-Симона Лапласа і запропонував припливну теорію утворення Сонячної системи, яка з'явилася подальшою розробкою теорії Т. К. Чемберліна і Ф. Р. Мультона; вона була дуже популярна в 1920-30-ті роки. Згідно з припливною теорією планети утворилися з речовини, вирваної із Сонця гравітаційним тяжінням зірки, що проходила близько. Джинс показав, що з маси, яка відокремилася при такій катастрофі, могло утворитися кілька невеличких тіл. Оскільки близьке проходження двох зірок — явище малоймовірне, це означало, що планетні системи зустрічаються дуже рідко. Космогонічну теорію піддали були критиці Н. Н. Парійський, Л. Спітцер, В. Лейтен, які показали її неспроможність. Дослідження Джинса з рівноваги обертових мас були підсумовані у нарисі «Проблеми космогонії і зоряної динаміки» (1919).
У роботі «Динамічна теорія газів» (1916) Джині виклав теорію дисипації планетних атмосфер, зумовленої максвеллівським розподілом швидкостей; знайшов формулу для потоку дисипації внаслідок теплового випаровування газу в планетній атмосфері (формула Джинса). Вперше кількісно розглянув у 1929 році питання про гравітаційну нестійкість — наростання збурень густини речовини під дією сил тяжіння; отримав вираз для критичного розміру збурень, що виникають в речовині (так звана довжина хвилі Джинса). Застосував апарат кінетичної теорії газів до ансамблю зірок, що входять до скупчення. Показав, що розподіл швидкостей зірок у скупченнях має з часом наближатися до максвеллівської внаслідок їхнього взаємного гравітаційного впливу один на одного при зближенні. Використав цю ідею для оцінки віку зоряних систем. Низка робіт присвячена теорії внутрішньої будови й еволюції зірок, вони засновані на уявленнях, які неможливо було перевірити в той час і які виявилися помилковими.
У 1928 Джинс припинив наукові дослідження і надалі успішно займався популяризацією науки. Широке визнання заслужили його книги «Всесвіт навколо нас» (1929), «Загадкова Всесвіт» (1930), «Зірки і їхні долі» (1931), в яких викладені складні питання фізики і астрономії. Відомий своєю філософською інтерпретацією науки, в якій він стояв на позиціях сучасного фізичного ідеалізму.
Відзнаки
Президент Лондонського королівського астрономічного товариства (1925—1927).
Королівська медаль Лондонського королівського товариства (1919), Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1922), медаль Б. Франкліна Інституту ім. Б. Франкліна (1931), премія ім. Дж. К.Адамса Кембриджського університету. [227]
Див. також
- Нестійкість Джинса
- 2763 Джинс — астероїд, названий на честь науковця.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- SNAC — 2010.
- McGovern U. Chambers Concise Biographical Dictionary — Единбург: Chambers Harrap, 2003. —
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- English Wikipedia community Wikipedia — 2001.
Посилання
- Джейм Джинс на сайті Астронет [ 24 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Стаття в Британіці [ 14 квітня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhejms Gopvud Dzhins angl Sir James Hopwood Jeans 11 veresnya 1877 16 veresnya 1946 Dorking Velika Britaniya anglijskij astronom fizik i matematik chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1906 Dzhejms Gopvud DzhinsIm ya pri narodzhenniangl James Hopwood JeansNarodivsya11 veresnya 1877 1877 09 11 1 2 d Lankashir d Pivnichno Zahidna Angliya Angliya Spoluchene Korolivstvo 4 Pomer16 veresnya 1946 1946 09 16 1 2 69 rokiv Dorking Surrej Angliya Velika Britaniya 2 Krayina Velika BritaniyaDiyalnistmatematik fizik astronom pismennik vikladach universitetuAlma materTriniti koledzh Kembridzh Kembridzhskij universitet 5 Galuzfizika astronomiya i matematikaZakladPrinstonskij universitet 4 Kembridzhskij universitet 4 Observatoriya Maunt Vilson 4 VchiteliDzhordzh DarvinAspiranti doktorantiRonald FisherChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo 6 Nagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva traven 1906 Korolivska medal 1919 medal Franklina 1931 Bejkerivska lekciya 1917 d 1917 lekciya Gatri d 1923 d d 1929 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Dzhejms Gopvud Dzhins u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Ormzkirku U 1900 roci zakinchiv Triniti koledzh Kembridzhskogo universitetu U 1901 1905 i 1910 1912 rokah vikladav matematiku v tomu zh universiteti v 1905 1909 rokah profesor prikladnoyi matematiki v Prinstonskomu universiteti SShA U 1912 roci zalishiv vikladannya i povnistyu prisvyativ sebe doslidnickij roboti Uprodovzh 1923 1944 rokiv spivrobitnik observatoriyi Maunt Vilson SShA v 1935 1946 rokah profesor astronomiyi Korolivskogo institutu London Do 1914 roku osnovne misce v naukovih robotah Dzhinsa zajmali kinetichna teoriya gaziv i teoriya teplovogo viprominyuvannya Dlya astrofiziki velike znachennya maye vivedenij v 1905 roci nim nezalezhno vid zakon rozpodilu energiyi v dovgohvilovij chastini spektru absolyutno chornogo tila Vid seredini 1910 h rokiv interesi Dzhinsa zoseredilisya majzhe viklyuchno na astrofizici U 1914 1916 rokah vin rozglyanuv zadachu pro figuri rivnovagi ridkih obertovih mas yaku do nogo rozv yazuvali Anri Puankare Dzhordzh Darvin O M Lyapunov Dzhins pishov dali svoyih poperednikiv Vin pokazav sho v rezultati evolyuciyi masivnogo ridkogo tila sho shvidko obertayetsya abo maye vidbuvatisya rozpodil cogo tila na dvi chastini i takim chinom mozhut utvoryuvatisya podvijni zirki abo tilo nabuvaye duzhe sploshenoyi formi i rechovina zrivayetsya z jogo ekvatorialnih gostrih krayiv Ostannij proces Dzhins pov yazuvav z utvorennyam spiralnih tumannostej Vin dijshov visnovku sho planetna sistema ne mozhe utvoritisya z masi gazu sho obertayetsya i stiskayetsya Na cij pidstavi vin vidkidav kosmogonichni teoriyi Immanuyila Kanta i P yera Simona Laplasa i zaproponuvav priplivnu teoriyu utvorennya Sonyachnoyi sistemi yaka z yavilasya podalshoyu rozrobkoyu teoriyi T K Chemberlina i F R Multona vona bula duzhe populyarna v 1920 30 ti roki Zgidno z priplivnoyu teoriyeyu planeti utvorilisya z rechovini virvanoyi iz Soncya gravitacijnim tyazhinnyam zirki sho prohodila blizko Dzhins pokazav sho z masi yaka vidokremilasya pri takij katastrofi moglo utvoritisya kilka nevelichkih til Oskilki blizke prohodzhennya dvoh zirok yavishe malojmovirne ce oznachalo sho planetni sistemi zustrichayutsya duzhe ridko Kosmogonichnu teoriyu piddali buli kritici N N Parijskij L Spitcer V Lejten yaki pokazali yiyi nespromozhnist Doslidzhennya Dzhinsa z rivnovagi obertovih mas buli pidsumovani u narisi Problemi kosmogoniyi i zoryanoyi dinamiki 1919 U roboti Dinamichna teoriya gaziv 1916 Dzhini viklav teoriyu disipaciyi planetnih atmosfer zumovlenoyi maksvellivskim rozpodilom shvidkostej znajshov formulu dlya potoku disipaciyi vnaslidok teplovogo viparovuvannya gazu v planetnij atmosferi formula Dzhinsa Vpershe kilkisno rozglyanuv u 1929 roci pitannya pro gravitacijnu nestijkist narostannya zburen gustini rechovini pid diyeyu sil tyazhinnya otrimav viraz dlya kritichnogo rozmiru zburen sho vinikayut v rechovini tak zvana dovzhina hvili Dzhinsa Zastosuvav aparat kinetichnoyi teoriyi gaziv do ansamblyu zirok sho vhodyat do skupchennya Pokazav sho rozpodil shvidkostej zirok u skupchennyah maye z chasom nablizhatisya do maksvellivskoyi vnaslidok yihnogo vzayemnogo gravitacijnogo vplivu odin na odnogo pri zblizhenni Vikoristav cyu ideyu dlya ocinki viku zoryanih sistem Nizka robit prisvyachena teoriyi vnutrishnoyi budovi j evolyuciyi zirok voni zasnovani na uyavlennyah yaki nemozhlivo bulo pereviriti v toj chas i yaki viyavilisya pomilkovimi U 1928 Dzhins pripiniv naukovi doslidzhennya i nadali uspishno zajmavsya populyarizaciyeyu nauki Shiroke viznannya zasluzhili jogo knigi Vsesvit navkolo nas 1929 Zagadkova Vsesvit 1930 Zirki i yihni doli 1931 v yakih vikladeni skladni pitannya fiziki i astronomiyi Vidomij svoyeyu filosofskoyu interpretaciyeyu nauki v yakij vin stoyav na poziciyah suchasnogo fizichnogo idealizmu VidznakiPrezident Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1925 1927 Korolivska medal Londonskogo korolivskogo tovaristva 1919 Zolota medal Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1922 medal B Franklina Institutu im B Franklina 1931 premiya im Dzh K Adamsa Kembridzhskogo universitetu 227 Div takozhNestijkist Dzhinsa 2763 Dzhins asteroyid nazvanij na chest naukovcya PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 SNAC 2010 d Track Q29861311 McGovern U Chambers Concise Biographical Dictionary Edinburg Chambers Harrap 2003 ISBN 978 0 550 10062 7 d Track Q21872270d Track Q5069648d Track Q79085766d Track Q23436 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 English Wikipedia community Wikipedia 2001 d Track Q328d Track Q112669601PosilannyaDzhejm Dzhins na sajti Astronet 24 grudnya 2010 u Wayback Machine Stattya v Britanici 14 kvitnya 2008 u Wayback Machine