Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джин Дженнінгз Бартік англ Jean Jennings Bartik 27 грудня 1924 19241227 Джентрі 23 березня 2011 Поукіпсі американська ма

Джин Дженнінгз

Джин Дженнінгз

Джин Дженнінгз Бартік (англ. Jean Jennings Bartik; 27 грудня 1924(19241227), Джентрі — 23 березня 2011, Поукіпсі) — американська математикиня, одна з перших програмісток комп'ютера «ENIAC», піонерка дисципліни програмування цифрових комп'ютерів.

Джин Дженнінгз Бартік
image
Ім'я при народженніангл. Betty Jean Jennings
Народилася27 грудня 1924(1924-12-27)[3][4][5]
d[3]
Померла23 березня 2011(2011-03-23)[3][…] (86 років)
Пукіпсі, Нью-Йорк, США[3]
·інсульт
Похованняd[5]
Країнаimage США
Діяльністьпрограмістка, математик, інформатик, технічна авторка
Галузьматематика і балістика
Alma materd (1945)[6][3] і Пенсільванський університет (1967)[7][8]
ЗакладRemington Rand[6][3], d[6][9], Honeywell[6][8], d[3] і d[3]
Нагороди

Разом з колегами з Пенсільванського університету розробила й описала низку фундаментальних понять програмування. Згодом працювала на «BINAC» та «UNIVAC», у різноманітних технологічних компаніях технічною авторкою, менеджеркою, інженеркою та програмісткою. Наприкінці життя працювала агенткою з нерухомості.

Дитинство й освіта

Бетті Джин Дженнінгз народилася 1924 року в бідній родині на фермі в окрузі Джентрі в Міссурі шостою з семи дітей. Батько, Вільям Сміт Дженнінгз (1893—1971), походив з [en], де працював шкільним вчителем у однокласовій школі та фермером. Її мама, Лула Мей Спейнговер (1887—1988), теж жила в [en]. Мала трьох старших братів: Вільяма (нар. 10 січня 1915), Роберта (15 березня 1918) та Реймонда (23 січня 1922); двох старших сестер Емму (11 серпня 1916) і Лулу (22 серпня 1919), та молодшу сестру Марбл (15 грудня 1928).

У дитинстві сідлала коня і відвідувала бабусю, вчительку на пенсії. Та щодня купувала дівчині газету, тому що сім'я Бетті не могла дозволити собі такі витрати. Бабуся стала для неї прикладом на все життя. Джин почала вчитися в місцевій малокомплектній школі, де викладав її батько, і стала місцевою знаменитістю як вміла і єдина дівчина в софтбольній команді. Щоб відвідувати середню школу, жила з сестрою в сусідньому місті. Почала щодня водити авто, незважаючи на те, що їй було лише 14. У 1941 році, у 16 років, закінчила середню школу в Стенберрі.

У педагогічному коледжі при [en] спершу вивчала журналістику. Через погані стосунки з куратором змінила вибір на користь математики. Закінчила навчання в 1945 році, після чого почала комп'ютерну кар'єру.

Пізніше, у 1967 році, здобула магістерський ступінь з англійської в Пенсільванському університеті. У 2002 році була нагороджена почесним званням докторки від Північно-Західного університету Міссурі.

Кар'єра

У 1945 році армія США наймала математиків з університетів для допомоги у війні. Попри попередження свого наставника про те, що вона буде лише «коліщатком механізму» в армії, і попри заохочення стати вчителькою математики, Дженнінгз-Бартік вирішила стати людиною-комп'ютером. Її професор математичного аналізу показав їй листівку, що агітувала математикинь іти на роботу «обчислювачами» до Пенсільванського університету, і переконав її обрати роботу там, бо університет мав .

Мерівіль - Пенсільванський університет

Вона подала заявку і в «IBM», і в Пенсільванський університет. «IBM» відхилив її заявку. А університет прийняв її на роботу для ручного обчислення балістичних траєкторій. Двадцятирічна Дженнінгз, яка ніколи не була за межами штату Міссурі, погодилась, сіла на нічний потяг і за 40 годин була на місці (відстань від Мерівіля до Філадельфії приблизно 1700 км).

В березні 1945 року в Пенсільванському університеті вже працювало близько 70-ти жінок, які використовували підсумовувальні машини і папір. Їхнім добором і навчанням займалася Адель Голдстайн, яка справила на Дженнінгз незабутнє враження своєю впевненістю. Коли Голдстайн закурила в класі й почала читати лекцію, Дженнінгз, яку часто обурювала статева дискримінація, зрозуміла, що вона вже далеко від провінції, де жінкам доводиться палити потайки.

Через кілька місяців серед жінок поширили інформацію про шість вакансій для роботи з якоюсь таємничою машиною, і Дженнінгз охоче пішла на співбесіду, яку проводив [en]. Він запитав її про електрику, на що Дженнінгз розповіла йому закон Ома, але Ґолдстайн сказав, що його цікавить, чи не боїться вона працювати з кабелями.

Влітку її та ще п'ятьох жінок (Мерлін Вескофф, Рут Ліхтерман, Бетті Голбертон, Френсіс Білас та Кей Макналті) відправили на Абердинський випробувальний полігон.

image
Програмістки Бетті Джин Дженнінгз (ліворуч) та Френ Білас (праворуч) працюють з головною контрольною панеллю ENIAC
image
The ENIAC Programmers (Розповідає CTO США Меган Сміт)
При проблемах гляньте в .

Не провівши жодної підготовки з програмування, Дженнінгз попросили задавати задачі для «ENIAC». Дженнінгз, яка стала співлідеркою проєкту (з Бетті Голбертон), та інші чотири початкові програмістки стали дуже вправними в програмуванні «ENIAC». Без інструкції, на яку можна було б покладатись, група вивчила схеми пристрою, опитала інженерів, які його створили, і використала цю інформацію для того, щоб отримати необхідні вміння програмування. Спершу їм взагалі заборонялося бачити апаратне забезпечення «ENIAC», тому що воно було засекреченим, а вони не отримали необхідних дозволів, тому вони повинні були навчитися програмувати комп'ютер, просто вивчаючи його принципові схеми. Також їм спершу не надали місця, де вони могли б разом працювати, тому вони знаходили приміщення для роботи деінде, у незайнятих аудиторіях або гуртожитках.

Під час роботи з «ENIAC», жінки розробили підпрограми, [en] та інші техніки програмування, та, можливо, винайшли саму дисципліну програмування цифрових комп'ютерів. Партнеркою Дженнінгз у програмуванні була Бетті Голбертон. Разом вони створили головну програму для «ENIAC» та керували групою програмування балістичних обчислень. Команда також навчилася фізично модифікувати машину перемикачами і перестановкою кабелів, що призводило до зміни її функцій. Крім обчислення балістичних траєкторій, вони також невдовзі почали виконувати обчислення ядерних реакцій для Лос-Аламоської національної лабораторії і розширювали область застосування машини загалом. Дженнінгз разом з Берті Голбертон були обрані для написання програми, яка зображує симуляції траєкторій, під час першої публічної демонстрації «ENIAC».

Бартік так описує першу публічну демонстрацію «ENIAC» у 1946-му році:

image

День, коли «ENIAC» представили світові, був найбільш захопливим днем мого життя. Демонстрація була легендарною. «ENIAC» обчислював траєкторію швидше, ніж снаряду потрібно було, щоб її пролетіти. «ENIAC» був у 1000 разів швидшим, ніж будь-яка машина на той час. Своїми миготливими лампами він ще більше вражав, наочно демонструючи, як швидко обчислює.

Оригінальний текст (англ.)
The day ENIAC was introduced to the world was one of the most exciting days of my life. The demonstration was fabulous. ENIAC calculated the trajectory faster than it took the bullet to travel. We handed out copies of the calculations as they were run. ENIAC was 1,000 times faster than any machine that existed prior to that time. With its flashing lights, it also was an impressive machine illustrating graphically how fast it was actually computing.


 image

— Джин Бартік,

На Абердинському полігоні Джин Дженнінгз зустріла Вільяма Бартіка, інженера, що розробляв у Пенсільванському університеті якийсь проєкт для Пентагону. Вони одружились у грудні 1946-го.

Хоча Дженнінгз-Бартік і зіграла визначну роль у розробці «ENIAC», її робота в Пенсільванському університеті та над «ENIAC» не була відомою, поки її не задокументували у фільмі [en] (2010). Бартік та чотири інші перші програмістки потім стали частиною групи, яка з Джоном фон Нейманом займалася перетворенням «ENIAC» у [en]. Після закінчення війни Бартік продовжила працювати з розробниками «ENIAC» Джоном Екертом та Джоном Моклі, і допомагала їм розробляти комп'ютери «BINAC» та «UNIVAC I». «BINAC» був першим комп'ютером, що використовував зберігання даних на магнітній стрічці замість перфокарт, і першим комп'ютером з двома процесорами. Бартік запрограмувала на ньому систему наведення для «Northrop Aircraf». Для «UNIVAC» вона також займалася розробкою електричних кіл логіки. Коли вона згадувала свою роботу над цими проєктами з Екертом та Моклі, то описувала їхню команду як «технічний Камелот» — тісно пов'язану групу людей, яка розширює кордони обчислень.

На початку 1950-их років Дженнінгз переїхала зі своїм тодішнім чоловіком до Вашингтона, де працювала у відділі продаж компанії «Remington Rand», навчала програмістів відділу перепису населення, а також працювала над програмами «UNIVAC» для авіації флоту.

Подальше життя

Невдовзі після того як Вільям Бартік вибрав посаду в «Remington Rand» у Філадельфії, пара переїхала туди. Джин Дженнінгз-Бартік, розгнівана тим, що їй не дозволити працювати в одному місці з чоловіком, покинула компанію й галузь на 16 років, присвятивши себе сім'ї. За цей час народила трьох дітей: Тімоті Джона (у 1954), який обрав кар'єру економіста, Джейн Гелен (1959) і Мері Рут (у 1961).

У 1967 році Дженнінгз-Бартік приєдналася до «Auerbach Corporation», ставши авторкою і редакторкою технічних звітів про мінікомп'ютери. Вона залишалася там протягом восьми років, згодом змінювала роботу в кількох інших компаніях, працюючи менеджеркою, технічною письменницею і інженеркою. Розлучилася з Вільямом Бартіком у 1968 році. Зовсім полишила комп'ютерну галузь у 1986 році, коли її останній роботодавець «Data Decisions», закрився. Наступні 25 років працювала агенткою з нерухомості.

Померла від застійної серцевої недостатності 23 березня 2011 року в Поукіпсі (штат Нью-Йорк).

Нагороди й вшанування

  • Входить до зали слави [en] (1997)
  • Стипендіатка Музею комп'ютерної історії (2008)
  • Нагорода «Піонер комп'ютерної галузі», від IEEE (2008)
  • Нагорода Коренмана від Multinational Center for Development of Women in Technology (2009)
  • Комп'ютерний музей Джин Дженнінгз Бартік у [en] присвячений історії комп'ютера та кар'єрі Дженнінгз-Бартік.
  • Стандартна тема системи керування вмістом Drupal названа «Bartik» на її честь. Випадкові імена за замовчуванням для контейнерів «Docker» контейнери можуть використовувати прізвище «bartik».

Див. також

Література

  • Айзексон, Волтер (2017). Інноватори: Як група хакерів, геніїв та ґіків здійснила цифрову революцію. Київ: Наш Формат. с. 488. ISBN .

Зноски

  1. Jean Bartik, Software Pioneer, Dies at 86 // The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2011. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
    d:Track:Q9684d:Track:Q6284490d:Track:Q11299d:Track:Q24743245d:Track:Q2529982d:Track:Q54837
  2. Computing pioneer Jean Jennings Bartik dies // CNN.com — 2011.
    d:Track:Q12217473
  3. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
    d:Track:Q547473
  4. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  5. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  6. https://www.computer.org/profiles/betty-jean-bartik
  7. https://books.google.cat/books?id=P0y6DAAAQBAJ — С. 29.
  8. https://books.google.cat/books?id=jjIzEAAAQBAJ&pg=PA45
  9. https://books.google.cat/books?id=jjIzEAAAQBAJ&pg=PA45 — С. 45.
  10. Айзексон, 2017, с. 92.
  11. . Computer History Museum. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 21 листопада 2017.
  12. . www-history.mcs.st-and.ac.uk. Архів оригіналу за 6 листопада 2017. Процитовано 21 листопада 2017.
  13. Gardner Hendrie. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 квітня 2011. Процитовано 21 листопада 2017.
  14. Айзексон, 2017, с. 93.
  15. Barkley Fritz, W. (1996). The Women of ENIAC. IEEE Annals of the History of Computing. 18 (3): 13—28. doi:10.1109/85.511940.
  16. Beyer, Kurt (2009). Grace Hopper and the Invention of the Information Age. MIT Press. с. 178–181. ISBN .
  17. . WITI Hall of Fame. Women in Technology International (WITI). Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 22 квітня 2014.
  18. Lohr, Steve (7 квітня 2011). . The New York Times. Архів оригіналу за 23 листопада 2017. Процитовано 21 листопада 2017.
  19. Bartik, Jean Jennings (2013). Rickman, Jon T.; Todd, Kim D. (ред.). Pioneer programmer: Jean Jennings Bartik and the computer that changed the world. Kirksville, Missouri: Truman State University Press. ISBN . OCLC 854828754.
  20. . Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 21 листопада 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  21. . Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 21 листопада 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  22. Kleiman, Kathy. . Official Google Blog. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 21 листопада 2017.
  23. . IEEE Computer Society Awards. IEEE Computer Society. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 22 квітня 2014.
  24. . www.nwmissouri.edu. Northwest Missouri State. Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 21 листопада 2017.
  25. . www.drupal.org. Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 21 листопада 2017.
  26. Код генератора імен Docker. Github. Процитовано 18 липня 2018.

Посилання

image Зовнішні відеофайли
image Jean Bartik and the ENIAC Women, «Computer History Museum», November 10, 2010
image Jean Jennings Bartik — ENIAC Pioneer, «Computer History Museum», October 22, 2008
  • ENIAC Programmers documentary [Архівовано 4 липня 2013 у Archive.is]
  • Oral history from Bartik at the UNIVAC conference [ 17 травня 2020 у Wayback Machine.], [en]
  • Jean Jennings Bartik Computing Museum at NWMSU [ 12 квітня 2017 у Wayback Machine.]
  • Bartik receives the Computer Pioneer Award [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.]


Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhin Dzhenningz Bartik angl Jean Jennings Bartik 27 grudnya 1924 19241227 Dzhentri 23 bereznya 2011 Poukipsi amerikanska matematikinya odna z pershih programistok komp yutera ENIAC pionerka disciplini programuvannya cifrovih komp yuteriv Dzhin Dzhenningz BartikIm ya pri narodzhenniangl Betty Jean JenningsNarodilasya27 grudnya 1924 1924 12 27 3 4 5 d 3 Pomerla23 bereznya 2011 2011 03 23 3 86 rokiv Pukipsi Nyu Jork SShA 3 insultPohovannyad 5 Krayina SShADiyalnistprogramistka matematik informatik tehnichna avtorkaGaluzmatematika i balistikaAlma materd 1945 6 3 i Pensilvanskij universitet 1967 7 8 ZakladRemington Rand 6 3 d 6 9 Honeywell 6 8 d 3 i d 3 NagorodiNagoroda Pioner komp yuternoyi galuzi 2008 CHM Fellow Awards 2008 d 1997 Mediafajli u Vikishovishi Razom z kolegami z Pensilvanskogo universitetu rozrobila j opisala nizku fundamentalnih ponyat programuvannya Zgodom pracyuvala na BINAC ta UNIVAC u riznomanitnih tehnologichnih kompaniyah tehnichnoyu avtorkoyu menedzherkoyu inzhenerkoyu ta programistkoyu Naprikinci zhittya pracyuvala agentkoyu z neruhomosti Ditinstvo j osvitaBetti Dzhin Dzhenningz narodilasya 1924 roku v bidnij rodini na fermi v okruzi Dzhentri v Missuri shostoyu z semi ditej Batko Vilyam Smit Dzhenningz 1893 1971 pohodiv z en de pracyuvav shkilnim vchitelem u odnoklasovij shkoli ta fermerom Yiyi mama Lula Mej Spejngover 1887 1988 tezh zhila v en Mala troh starshih brativ Vilyama nar 10 sichnya 1915 Roberta 15 bereznya 1918 ta Rejmonda 23 sichnya 1922 dvoh starshih sester Emmu 11 serpnya 1916 i Lulu 22 serpnya 1919 ta molodshu sestru Marbl 15 grudnya 1928 U ditinstvi sidlala konya i vidviduvala babusyu vchitelku na pensiyi Ta shodnya kupuvala divchini gazetu tomu sho sim ya Betti ne mogla dozvoliti sobi taki vitrati Babusya stala dlya neyi prikladom na vse zhittya Dzhin pochala vchitisya v miscevij malokomplektnij shkoli de vikladav yiyi batko i stala miscevoyu znamenitistyu yak vmila i yedina divchina v softbolnij komandi Shob vidviduvati serednyu shkolu zhila z sestroyu v susidnomu misti Pochala shodnya voditi avto nezvazhayuchi na te sho yij bulo lishe 14 U 1941 roci u 16 rokiv zakinchila serednyu shkolu v Stenberri U pedagogichnomu koledzhi pri en spershu vivchala zhurnalistiku Cherez pogani stosunki z kuratorom zminila vibir na korist matematiki Zakinchila navchannya v 1945 roci pislya chogo pochala komp yuternu kar yeru Piznishe u 1967 roci zdobula magisterskij stupin z anglijskoyi v Pensilvanskomu universiteti U 2002 roci bula nagorodzhena pochesnim zvannyam doktorki vid Pivnichno Zahidnogo universitetu Missuri Kar yeraU 1945 roci armiya SShA najmala matematikiv z universitetiv dlya dopomogi u vijni Popri poperedzhennya svogo nastavnika pro te sho vona bude lishe kolishatkom mehanizmu v armiyi i popri zaohochennya stati vchitelkoyu matematiki Dzhenningz Bartik virishila stati lyudinoyu komp yuterom Yiyi profesor matematichnogo analizu pokazav yij listivku sho agituvala matematikin iti na robotu obchislyuvachami do Pensilvanskogo universitetu i perekonav yiyi obrati robotu tam bo universitet mav Merivil Pensilvanskij universitet Vona podala zayavku i v IBM i v Pensilvanskij universitet IBM vidhiliv yiyi zayavku A universitet prijnyav yiyi na robotu dlya ruchnogo obchislennya balistichnih trayektorij Dvadcyatirichna Dzhenningz yaka nikoli ne bula za mezhami shtatu Missuri pogodilas sila na nichnij potyag i za 40 godin bula na misci vidstan vid Merivilya do Filadelfiyi priblizno 1700 km V berezni 1945 roku v Pensilvanskomu universiteti vzhe pracyuvalo blizko 70 ti zhinok yaki vikoristovuvali pidsumovuvalni mashini i papir Yihnim doborom i navchannyam zajmalasya Adel Goldstajn yaka spravila na Dzhenningz nezabutnye vrazhennya svoyeyu vpevnenistyu Koli Goldstajn zakurila v klasi j pochala chitati lekciyu Dzhenningz yaku chasto oburyuvala stateva diskriminaciya zrozumila sho vona vzhe daleko vid provinciyi de zhinkam dovoditsya paliti potajki Cherez kilka misyaciv sered zhinok poshirili informaciyu pro shist vakansij dlya roboti z yakoyus tayemnichoyu mashinoyu i Dzhenningz ohoche pishla na spivbesidu yaku provodiv en Vin zapitav yiyi pro elektriku na sho Dzhenningz rozpovila jomu zakon Oma ale Goldstajn skazav sho jogo cikavit chi ne boyitsya vona pracyuvati z kabelyami Vlitku yiyi ta she p yatoh zhinok Merlin Veskoff Rut Lihterman Betti Golberton Frensis Bilas ta Kej Maknalti vidpravili na Aberdinskij viprobuvalnij poligon Programistki Betti Dzhin Dzhenningz livoruch ta Fren Bilas pravoruch pracyuyut z golovnoyu kontrolnoyu panellyu ENIAC The ENIAC Programmers Rozpovidaye CTO SShA Megan Smit source source Pri problemah glyante v dovidku Ne provivshi zhodnoyi pidgotovki z programuvannya Dzhenningz poprosili zadavati zadachi dlya ENIAC Dzhenningz yaka stala spivliderkoyu proyektu z Betti Golberton ta inshi chotiri pochatkovi programistki stali duzhe vpravnimi v programuvanni ENIAC Bez instrukciyi na yaku mozhna bulo b pokladatis grupa vivchila shemi pristroyu opitala inzheneriv yaki jogo stvorili i vikoristala cyu informaciyu dlya togo shob otrimati neobhidni vminnya programuvannya Spershu yim vzagali zaboronyalosya bachiti aparatne zabezpechennya ENIAC tomu sho vono bulo zasekrechenim a voni ne otrimali neobhidnih dozvoliv tomu voni povinni buli navchitisya programuvati komp yuter prosto vivchayuchi jogo principovi shemi Takozh yim spershu ne nadali miscya de voni mogli b razom pracyuvati tomu voni znahodili primishennya dlya roboti deinde u nezajnyatih auditoriyah abo gurtozhitkah Pid chas roboti z ENIAC zhinki rozrobili pidprogrami en ta inshi tehniki programuvannya ta mozhlivo vinajshli samu disciplinu programuvannya cifrovih komp yuteriv Partnerkoyu Dzhenningz u programuvanni bula Betti Golberton Razom voni stvorili golovnu programu dlya ENIAC ta keruvali grupoyu programuvannya balistichnih obchislen Komanda takozh navchilasya fizichno modifikuvati mashinu peremikachami i perestanovkoyu kabeliv sho prizvodilo do zmini yiyi funkcij Krim obchislennya balistichnih trayektorij voni takozh nevdovzi pochali vikonuvati obchislennya yadernih reakcij dlya Los Alamoskoyi nacionalnoyi laboratoriyi i rozshiryuvali oblast zastosuvannya mashini zagalom Dzhenningz razom z Berti Golberton buli obrani dlya napisannya programi yaka zobrazhuye simulyaciyi trayektorij pid chas pershoyi publichnoyi demonstraciyi ENIAC Bartik tak opisuye pershu publichnu demonstraciyu ENIAC u 1946 mu roci Den koli ENIAC predstavili svitovi buv najbilsh zahoplivim dnem mogo zhittya Demonstraciya bula legendarnoyu ENIAC obchislyuvav trayektoriyu shvidshe nizh snaryadu potribno bulo shob yiyi proletiti ENIAC buv u 1000 raziv shvidshim nizh bud yaka mashina na toj chas Svoyimi migotlivimi lampami vin she bilshe vrazhav naochno demonstruyuchi yak shvidko obchislyuye Originalnij tekst angl The day ENIAC was introduced to the world was one of the most exciting days of my life The demonstration was fabulous ENIAC calculated the trajectory faster than it took the bullet to travel We handed out copies of the calculations as they were run ENIAC was 1 000 times faster than any machine that existed prior to that time With its flashing lights it also was an impressive machine illustrating graphically how fast it was actually computing Dzhin Bartik Na Aberdinskomu poligoni Dzhin Dzhenningz zustrila Vilyama Bartika inzhenera sho rozroblyav u Pensilvanskomu universiteti yakijs proyekt dlya Pentagonu Voni odruzhilis u grudni 1946 go Hocha Dzhenningz Bartik i zigrala viznachnu rol u rozrobci ENIAC yiyi robota v Pensilvanskomu universiteti ta nad ENIAC ne bula vidomoyu poki yiyi ne zadokumentuvali u filmi Top Secret Rosies The Female Computers of WWII en 2010 Bartik ta chotiri inshi pershi programistki potim stali chastinoyu grupi yaka z Dzhonom fon Nejmanom zajmalasya peretvorennyam ENIAC u en Pislya zakinchennya vijni Bartik prodovzhila pracyuvati z rozrobnikami ENIAC Dzhonom Ekertom ta Dzhonom Mokli i dopomagala yim rozroblyati komp yuteri BINAC ta UNIVAC I BINAC buv pershim komp yuterom sho vikoristovuvav zberigannya danih na magnitnij strichci zamist perfokart i pershim komp yuterom z dvoma procesorami Bartik zaprogramuvala na nomu sistemu navedennya dlya Northrop Aircraf Dlya UNIVAC vona takozh zajmalasya rozrobkoyu elektrichnih kil logiki Koli vona zgaduvala svoyu robotu nad cimi proyektami z Ekertom ta Mokli to opisuvala yihnyu komandu yak tehnichnij Kamelot tisno pov yazanu grupu lyudej yaka rozshiryuye kordoni obchislen Na pochatku 1950 ih rokiv Dzhenningz pereyihala zi svoyim todishnim cholovikom do Vashingtona de pracyuvala u viddili prodazh kompaniyi Remington Rand navchala programistiv viddilu perepisu naselennya a takozh pracyuvala nad programami UNIVAC dlya aviaciyi flotu Podalshe zhittyaNevdovzi pislya togo yak Vilyam Bartik vibrav posadu v Remington Rand u Filadelfiyi para pereyihala tudi Dzhin Dzhenningz Bartik rozgnivana tim sho yij ne dozvoliti pracyuvati v odnomu misci z cholovikom pokinula kompaniyu j galuz na 16 rokiv prisvyativshi sebe sim yi Za cej chas narodila troh ditej Timoti Dzhona u 1954 yakij obrav kar yeru ekonomista Dzhejn Gelen 1959 i Meri Rut u 1961 U 1967 roci Dzhenningz Bartik priyednalasya do Auerbach Corporation stavshi avtorkoyu i redaktorkoyu tehnichnih zvitiv pro minikomp yuteri Vona zalishalasya tam protyagom vosmi rokiv zgodom zminyuvala robotu v kilkoh inshih kompaniyah pracyuyuchi menedzherkoyu tehnichnoyu pismenniceyu i inzhenerkoyu Rozluchilasya z Vilyamom Bartikom u 1968 roci Zovsim polishila komp yuternu galuz u 1986 roci koli yiyi ostannij robotodavec Data Decisions zakrivsya Nastupni 25 rokiv pracyuvala agentkoyu z neruhomosti Pomerla vid zastijnoyi sercevoyi nedostatnosti 23 bereznya 2011 roku v Poukipsi shtat Nyu Jork Nagorodi j vshanuvannyaVhodit do zali slavi en 1997 Stipendiatka Muzeyu komp yuternoyi istoriyi 2008 Nagoroda Pioner komp yuternoyi galuzi vid IEEE 2008 Nagoroda Korenmana vid Multinational Center for Development of Women in Technology 2009 Komp yuternij muzej Dzhin Dzhenningz Bartik u en prisvyachenij istoriyi komp yutera ta kar yeri Dzhenningz Bartik Standartna tema sistemi keruvannya vmistom Drupal nazvana Bartik na yiyi chest Vipadkovi imena za zamovchuvannyam dlya kontejneriv Docker kontejneri mozhut vikoristovuvati prizvishe bartik Div takozhZhinki u komp yutingu Adel Goldstajn Betti Golberton Frensis Bilas Rut Tejtelbaum Merlin Veskoff Kej MaknaltiLiteraturaAjzekson Volter 2017 Innovatori Yak grupa hakeriv geniyiv ta gikiv zdijsnila cifrovu revolyuciyu Kiyiv Nash Format s 488 ISBN 978 617 7279 81 4 ZnoskiJean Bartik Software Pioneer Dies at 86 The New York Times J Kahn Manhattan New York Times Company A G Sulzberger 2011 ISSN 0362 4331 1553 8095 1542 667X d Track Q9684d Track Q6284490d Track Q11299d Track Q24743245d Track Q2529982d Track Q54837 Computing pioneer Jean Jennings Bartik dies CNN com 2011 d Track Q12217473 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 https www computer org profiles betty jean bartik https books google cat books id P0y6DAAAQBAJ S 29 https books google cat books id jjIzEAAAQBAJ amp pg PA45 https books google cat books id jjIzEAAAQBAJ amp pg PA45 S 45 Ajzekson 2017 s 92 Computer History Museum Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2017 Procitovano 21 listopada 2017 www history mcs st and ac uk Arhiv originalu za 6 listopada 2017 Procitovano 21 listopada 2017 Gardner Hendrie PDF Arhiv originalu PDF za 19 kvitnya 2011 Procitovano 21 listopada 2017 Ajzekson 2017 s 93 Barkley Fritz W 1996 The Women of ENIAC IEEE Annals of the History of Computing 18 3 13 28 doi 10 1109 85 511940 Beyer Kurt 2009 Grace Hopper and the Invention of the Information Age MIT Press s 178 181 ISBN 978 0 262 01310 9 WITI Hall of Fame Women in Technology International WITI Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2018 Procitovano 22 kvitnya 2014 Lohr Steve 7 kvitnya 2011 The New York Times Arhiv originalu za 23 listopada 2017 Procitovano 21 listopada 2017 Bartik Jean Jennings 2013 Rickman Jon T Todd Kim D red Pioneer programmer Jean Jennings Bartik and the computer that changed the world Kirksville Missouri Truman State University Press ISBN 9781612480862 OCLC 854828754 Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 21 listopada 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 21 listopada 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Kleiman Kathy Official Google Blog Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 21 listopada 2017 IEEE Computer Society Awards IEEE Computer Society Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2015 Procitovano 22 kvitnya 2014 www nwmissouri edu Northwest Missouri State Arhiv originalu za 12 kvitnya 2017 Procitovano 21 listopada 2017 www drupal org Arhiv originalu za 28 serpnya 2016 Procitovano 21 listopada 2017 Kod generatora imen Docker Github Procitovano 18 lipnya 2018 PosilannyaZovnishni videofajli Jean Bartik and the ENIAC Women Computer History Museum November 10 2010 Jean Jennings Bartik ENIAC Pioneer Computer History Museum October 22 2008 ENIAC Programmers documentary Arhivovano 4 lipnya 2013 u Archive is Oral history from Bartik at the UNIVAC conference 17 travnya 2020 u Wayback Machine en Jean Jennings Bartik Computing Museum at NWMSU 12 kvitnya 2017 u Wayback Machine Bartik receives the Computer Pioneer Award 8 bereznya 2016 u Wayback Machine Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ