Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джон Пре спер Е ккерт моло дший англ Eckert J Presper Jr американський інженер і винахідник 1946 разом з Дж Моклі першог

Джон Преспер Екерт

Джон Преспер Екерт

Джон Пре́спер Е́ккерт-моло́дший (англ. Eckert J. Presper, Jr.) — американський інженер і винахідник (1946, разом з Дж. Моклі) першого універсального комп'ютера, який є прототипом більшості сучасних комп'ютерів.

Джон Преспер Екерт
image
Ім'я при народженні англ. John Adam Presper Eckert, Jr.[1]
Народився 6 квітня 1919(1919-04-06)[1][2][…]
Філадельфія, Пенсільванія, США
Помер 3 червня 1995(1995-06-03)[1][2][…] (76 років)
Брин-Мавр, Монтґомері, Пенсільванія, США[1]
·лейкоз[1]
Країна image США
Діяльність інженер-електрик, винахідник, інформатик, інженер, фізик
Alma mater d (1943)[1]
Галузь комп'ютерна інженерія
Заклад d[1]
d[1]
Remington Rand[1]
d[1]
Unisys[1]
Членство Association for Computing Machinery[4]
Нагороди
image Джон Преспер Екерт у Вікісховищі

Еккерт навчався у Вищому електротехнічному училищі при Пенсільванському університеті у Філадельфії, де у 1941 році став бакалавром, а у 1943 році — магістром. Будучи ще студентом, Еккерт разом із професором Дж. Моклі зробив кілька корисних розробок у галузі комп'ютерного устаткування.

В 1946 на замовлення уряду вони побудували цифрову обчислювальну машину, яку назвали ENIAC — Electronic Numerical Integrator and Computer. У цьому примітивному на вигляд обчислювальному пристрої (комп'ютері) застосовувалась електрична схема майже подібна до тих, які використовуються у всіх сучасних високошвидкісних комп'ютерах. Замість електромеханічних реле у ній як внутрішній запам'ятовуючий пристрій застосовувалися електронні лампи, що дозволило 1000 раз підвищити швидкодію машини порівняно з швидкодією обчислювальної машини «Марк-1».

Згодом вони почали працювати над новою машиною — EDVAC (Electronic Discret Variable Automatic Computer — електронний автоматичний обчислювач з дискретними змінними), програма якої мала зберігатися у пам'яті комп'ютера. У ролі внутрішньої пам'яті передбачалося використовувати ртутні трубки, що їх застосовували у радіолокації. Ідеї зі створення нової машини були опубліковані Джоном фон Нейманом, котрі згодом і були йому приписані.

1948 року Еккерт і Моклі, залишивши університет, заснували власну комп'ютерну фірму, яка представила нову модель ЕОМ — BINAC (Binary Automatic Computer), в якої для зберігання інформації застосовувалася магнітна стрічка на противагу перфокарта чи перфострічці.

Третя модель ЕОМ від Еккерта та Моклі створена у 1951 році — UNIVAC I (Universal Automatic Computer), призначалася на вирішення різноманітних завдань бізнесу. Вона могла вільно обробляти як цифрову, так і символьну інформацію. Перший примірник було передано у Бюро перепису населення США. Потім було створено чимало різних моделей UNIVAC, які застосовувалися у різних сферах діяльності — UNIVAC був першим серійним комп'ютером. Можна сміливо сказати, що UNIVAC поклав початок комп'ютерному буму.

В 1948-66 роках Еккерт отримав 85 патентів, пов'язаних переважно з винаходами у сфері електроніки.

В 1950 року компанію Еккерта придбала фірма Remington Rand, Inc., що у 1955 року у свою чергу злилася зі Sperry Rand Corp. (пізніше Unisys Corp.).

В 1967 року Еккерт був обраний членом Національної технічної Академії і нагороджений Національною медаллю за внесок у науку в 1969 році.

Примітки

  1. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
    d:Track:Q547473
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. https://awards.acm.org/fellows/award-recipients

Література

  • Айзексон, Волтер (2017). Інноватори: Як група хакерів, геніїв та ґіків здійснила цифрову революцію. Київ: Наш Формат. с. 488. ISBN .


image Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhon Pre sper E kkert molo dshij angl Eckert J Presper Jr amerikanskij inzhener i vinahidnik 1946 razom z Dzh Mokli pershogo universalnogo komp yutera yakij ye prototipom bilshosti suchasnih komp yuteriv Dzhon Presper EkertIm ya pri narodzhenni angl John Adam Presper Eckert Jr 1 Narodivsya 6 kvitnya 1919 1919 04 06 1 2 Filadelfiya Pensilvaniya SShAPomer 3 chervnya 1995 1995 06 03 1 2 76 rokiv Brin Mavr Montgomeri Pensilvaniya SShA 1 lejkoz 1 Krayina SShADiyalnist inzhener elektrik vinahidnik informatik inzhener fizikAlma mater d 1943 1 Galuz komp yuterna inzheneriyaZaklad d 1 d 1 Remington Rand 1 d 1 Unisys 1 Chlenstvo Association for Computing Machinery 4 Nagorodi premiya Garolda Pendera 1973 Premiya Emanuelya Piora 1978 medal Govarda Pottsa 1949 Nacionalna zala slavi vinahidnikiv SShA 2002 memorialna premiya Garri Guda 1966 Nagoroda Pioner komp yuternoyi galuzi 1980 medal Dzhona Skotta 1961 d 1994 Dzhon Presper Ekert u Vikishovishi Ekkert navchavsya u Vishomu elektrotehnichnomu uchilishi pri Pensilvanskomu universiteti u Filadelfiyi de u 1941 roci stav bakalavrom a u 1943 roci magistrom Buduchi she studentom Ekkert razom iz profesorom Dzh Mokli zrobiv kilka korisnih rozrobok u galuzi komp yuternogo ustatkuvannya V 1946 na zamovlennya uryadu voni pobuduvali cifrovu obchislyuvalnu mashinu yaku nazvali ENIAC Electronic Numerical Integrator and Computer U comu primitivnomu na viglyad obchislyuvalnomu pristroyi komp yuteri zastosovuvalas elektrichna shema majzhe podibna do tih yaki vikoristovuyutsya u vsih suchasnih visokoshvidkisnih komp yuterah Zamist elektromehanichnih rele u nij yak vnutrishnij zapam yatovuyuchij pristrij zastosovuvalisya elektronni lampi sho dozvolilo 1000 raz pidvishiti shvidkodiyu mashini porivnyano z shvidkodiyeyu obchislyuvalnoyi mashini Mark 1 Zgodom voni pochali pracyuvati nad novoyu mashinoyu EDVAC Electronic Discret Variable Automatic Computer elektronnij avtomatichnij obchislyuvach z diskretnimi zminnimi programa yakoyi mala zberigatisya u pam yati komp yutera U roli vnutrishnoyi pam yati peredbachalosya vikoristovuvati rtutni trubki sho yih zastosovuvali u radiolokaciyi Ideyi zi stvorennya novoyi mashini buli opublikovani Dzhonom fon Nejmanom kotri zgodom i buli jomu pripisani 1948 roku Ekkert i Mokli zalishivshi universitet zasnuvali vlasnu komp yuternu firmu yaka predstavila novu model EOM BINAC Binary Automatic Computer v yakoyi dlya zberigannya informaciyi zastosovuvalasya magnitna strichka na protivagu perfokarta chi perfostrichci Tretya model EOM vid Ekkerta ta Mokli stvorena u 1951 roci UNIVAC I Universal Automatic Computer priznachalasya na virishennya riznomanitnih zavdan biznesu Vona mogla vilno obroblyati yak cifrovu tak i simvolnu informaciyu Pershij primirnik bulo peredano u Byuro perepisu naselennya SShA Potim bulo stvoreno chimalo riznih modelej UNIVAC yaki zastosovuvalisya u riznih sferah diyalnosti UNIVAC buv pershim serijnim komp yuterom Mozhna smilivo skazati sho UNIVAC poklav pochatok komp yuternomu bumu V 1948 66 rokah Ekkert otrimav 85 patentiv pov yazanih perevazhno z vinahodami u sferi elektroniki V 1950 roku kompaniyu Ekkerta pridbala firma Remington Rand Inc sho u 1955 roku u svoyu chergu zlilasya zi Sperry Rand Corp piznishe Unisys Corp V 1967 roku Ekkert buv obranij chlenom Nacionalnoyi tehnichnoyi Akademiyi i nagorodzhenij Nacionalnoyu medallyu za vnesok u nauku v 1969 roci PrimitkiArhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 https awards acm org fellows award recipientsLiteraturaAjzekson Volter 2017 Innovatori Yak grupa hakeriv geniyiv ta gikiv zdijsnila cifrovu revolyuciyu Kiyiv Nash Format s 488 ISBN 978 617 7279 81 4 Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ