Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

BINAC англ Binary Automatic Computer двійковий автоматичний комп ютер електронний комп ютер першого покоління побудовани

BINAC

BINAC

BINAC (англ. Binary Automatic Computer — двійковий автоматичний комп'ютер) — електронний комп'ютер першого покоління, побудований в США компанією Eckert — Mauchly Computer Corporation і запущений в квітні або серпні 1949 року.

BINAC
Дата створення / заснування 1949
Зазнав впливу від ENIAC і EDVAC
Виробник d
Нова риса d

Побудована фізиком Джоном У. Моклі і інженером-електронником Дж. Преспером Екертом (провідні фахівці групи, що побудувала комп'ютер ENIAC в Пенсильванському університеті) на замовлення авіаційної компанії Northrop, ЕОМ була досить компактною (1,5 х 1,2 х 0,3 м), щоб розміститися на борту літака. BINAC міг приймати дані з клавіатури електричної друкарської машинки або з магнітної стрічки. Пристрої введення на магнітній стрічці, що застосовувалися в деяких калькуляторах до створення цифрового комп'ютера, діяли за тим же принципом, що і популярні тоді магнітофони: тонка пластмасова стрічка покривалася шаром спеціального магнітного матеріалу, на якому інформація записувалася методом магнітної індукції — наведення магнітного поля електричними сигналами. Як і в звичайному магнітофоні, магнітну стрічку комп'ютера можна було багаторазово стирати і знову використати для запису інформації.

З ряду причин BINAC так і не вступив по-справжньому в експлуатацію, проте Моклі і Екерт вже почали працювати над ще більш досконалою машиною — UNIVAC I. Створення цієї системи було завершено в 1951 р, а її виробництво і продаж взяла на себе фірма Remington Rand — до цього один з найбільших виробників табуляторов на перфокартах, — яка поглинула фірму Мокли і Екерта, що потрапила у важке фінансове становище.

Джерела

  • . Digital Computer Newsletter (англ.). 1 (2): 4. 1 вересня 1949. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 25 травня 2021.
  • Automatic Computing Machinery: News - Eckert-Mauchly Computer Corporation. Mathematics of Computation (амер.). 4 (29): 48—49. January 1950. doi:10.1090/S0025-5718-50-99480-4. ISSN 0025-5718.

Посилання

  • Хронологія обчислювальних систем [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

BINAC angl Binary Automatic Computer dvijkovij avtomatichnij komp yuter elektronnij komp yuter pershogo pokolinnya pobudovanij v SShA kompaniyeyu Eckert Mauchly Computer Corporation i zapushenij v kvitni abo serpni 1949 roku BINAC Data stvorennya zasnuvannya1949 Zaznav vplivu vidENIAC i EDVAC Virobnikd Nova risad Pobudovana fizikom Dzhonom U Mokli i inzhenerom elektronnikom Dzh Presperom Ekertom providni fahivci grupi sho pobuduvala komp yuter ENIAC v Pensilvanskomu universiteti na zamovlennya aviacijnoyi kompaniyi Northrop EOM bula dosit kompaktnoyu 1 5 h 1 2 h 0 3 m shob rozmistitisya na bortu litaka BINAC mig prijmati dani z klaviaturi elektrichnoyi drukarskoyi mashinki abo z magnitnoyi strichki Pristroyi vvedennya na magnitnij strichci sho zastosovuvalisya v deyakih kalkulyatorah do stvorennya cifrovogo komp yutera diyali za tim zhe principom sho i populyarni todi magnitofoni tonka plastmasova strichka pokrivalasya sharom specialnogo magnitnogo materialu na yakomu informaciya zapisuvalasya metodom magnitnoyi indukciyi navedennya magnitnogo polya elektrichnimi signalami Yak i v zvichajnomu magnitofoni magnitnu strichku komp yutera mozhna bulo bagatorazovo stirati i znovu vikoristati dlya zapisu informaciyi Z ryadu prichin BINAC tak i ne vstupiv po spravzhnomu v ekspluataciyu prote Mokli i Ekert vzhe pochali pracyuvati nad she bilsh doskonaloyu mashinoyu UNIVAC I Stvorennya ciyeyi sistemi bulo zaversheno v 1951 r a yiyi virobnictvo i prodazh vzyala na sebe firma Remington Rand do cogo odin z najbilshih virobnikiv tabulyatorov na perfokartah yaka poglinula firmu Mokli i Ekerta sho potrapila u vazhke finansove stanovishe Dzherela Digital Computer Newsletter angl 1 2 4 1 veresnya 1949 Arhiv originalu za 10 lipnya 2020 Procitovano 25 travnya 2021 Automatic Computing Machinery News Eckert Mauchly Computer Corporation Mathematics of Computation amer 4 29 48 49 January 1950 doi 10 1090 S0025 5718 50 99480 4 ISSN 0025 5718 PosilannyaHronologiya obchislyuvalnih sistem 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ