Джиззак (Джизак; узб. Жиззах, Jizzax) — місто в Узбекистані, центр Джиззацької області. Населення 139,2 тис. мешканців (2006).
Джиззак | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
40°07′ пн. ш. 67°51′ сх. д. / 40.117° пн. ш. 67.850° сх. д.Координати: 40°07′ пн. ш. 67°51′ сх. д. / 40.117° пн. ш. 67.850° сх. д. | ||||
Країна | Узбекистан і СРСР | |||
Адмінодиниця | Джиззацька область | |||
Столиця для | Джиззацька область і Джиззацький район | |||
Перша згадка | 10 століття | |||
Площа | 210 000 000 квадратний метр | |||
Населення | 163 200 осіб (2014) | |||
Висота НРМ | 378 ± 1 м | |||
Офіційна мова | узбецька | |||
Телефонний код | 872 | |||
Часовий пояс | ||||
GeoNames | 1513886 | |||
Поштові індекси | 130100 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | djizak.com | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Джиззак у Вікісховищі |
Розташований на річці , біля північного підніжжя гір Нуратау, у південній частині Голодного степу, за 180 км на південний захід від Ташкента. Залізничний вузол. Через місто проходить автошлях E40.
Економіка
Виробництво будматеріалів; заводи: акумуляторний, електротехнічний, сільськогосподарських машин, пластмас та ін.; легка (бавовноочисна, бавовняна, трикотажна та ін.), харчова промисловість.
Історія
Місто відоме з X століття. Виникло як проміжний пункт оаза на шляху з Ферганської долини до Самарканда на Великому шовковому шляху. Назва від тадж. «диз» — фортеця і зменшувального суфікса -ак, означає «невелика фортеця». Торговий шлях із Уструшани через Джиззак був одним з найважливіших на Великому Шовковому шляху, оскільки ним везли уструшанський нефрит, який користувався популярністю на Заході. У Середньовіччі поблизу Джизаку у Мірасманді збирався міжнародний базар де велась жвава торгівля шерстяними тканинами та одягом, шовком, ювелірними та металічними виробами. Протягом століть у горах добувалась залізна руда, так що навіть сьогодні можна знайти останки давніх стоянок та поселень рудокопів.
Монгольська навала майже повністю знищило оборонні укріплення міста. Під час правління Тимура місто було знову відбудовано і здобуло колишню велич, що не завадило Шейбанихану знищити його під час завоювань Мавераннахра.
У 60-ті роки ХІХ століття місто являло собою поселення, оточене подвійною стіною та відносно глибоким ровом. Восени 1866 року після семи днів осади місто взяла російська армія під командуванням генерала Романовського. Після мирних переговорів з Бухарським еміратом місто перейшло до Російської імперії.
1887 року Джиззак отримав статус повітового міста Самаркандської області. 1895 року через місто пройшла залізниця Самарканд — Андижан. У 1916 році в місті спалахнуло антиросійське повстання, яке було придушено. З 1924 році центр Сирдар'їнської області
У Джиззаку народився Шараф Рашидов, 1-й секретар ЦК Компартії Узбецької РСР у 1959—1983 роках. У цей період місто швидко розбудовувалось. Наприкінці 1973 року місто стало центром Джизацької області, однак 1988 року область було скасовано і Джиззак став центром Сирдар'їнської області. У лютому 1990 року відновлено Джиззацьку область.
Релігія
У місті є православна Микольська церква збудована у 1975 році.
Навчальні заклади
- Педагогічний, політехнічний інститути.
- Джиззацьке вище військово-авіаційне училище
Важливі об'єкти
- Заамінський санаторій
- Заамінський заповідник
- Озеро Айдаркуль
- Тамерланові ворота
- Драматичний театр
- Музей Шарифа Рашидова
- Краєзнавчий музей
- (відкрита 1976 чи 1986, за даними різних джерел, припинила діяти у дев'яностих, наново відкрилася в влітку 2004, діє як атракціон, обслуговуваний дорослими), довжина 2 км.
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 16 лютого 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 17 лютого 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 17 лютого 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- KM.RU. Универсальная энциклопедия. ДЖИЗАК(рос.)
- Джизак // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Словарь географических названий: Джизак(рос.)
Це незавершена стаття з географії Узбекистану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhizzak Dzhizak uzb Zhizzah Jizzax misto v Uzbekistani centr Dzhizzackoyi oblasti Naselennya 139 2 tis meshkanciv 2006 DzhizzakgerbOsnovni dani40 07 pn sh 67 51 sh d 40 117 pn sh 67 850 sh d 40 117 67 850 Koordinati 40 07 pn sh 67 51 sh d 40 117 pn sh 67 850 sh d 40 117 67 850Krayina Uzbekistan i SRSRAdminodinicya Dzhizzacka oblastStolicya dlya Dzhizzacka oblast i Dzhizzackij rajonPersha zgadka 10 stolittyaPlosha 210 000 000 kvadratnij metrNaselennya 163 200 osib 2014 Visota NRM 378 1 mOficijna mova uzbeckaTelefonnij kod 872Chasovij poyas UTC 5GeoNames 1513886Poshtovi indeksi 130100Miska vladaVebsajt djizak comMapa Dzhizzak u Vikishovishi Roztashovanij na richci bilya pivnichnogo pidnizhzhya gir Nuratau u pivdennij chastini Golodnogo stepu za 180 km na pivdennij zahid vid Tashkenta Zaliznichnij vuzol Cherez misto prohodit avtoshlyah E40 EkonomikaVirobnictvo budmaterialiv zavodi akumulyatornij elektrotehnichnij silskogospodarskih mashin plastmas ta in legka bavovnoochisna bavovnyana trikotazhna ta in harchova promislovist IstoriyaMisto vidome z X stolittya Viniklo yak promizhnij punkt oaza na shlyahu z Ferganskoyi dolini do Samarkanda na Velikomu shovkovomu shlyahu Nazva vid tadzh diz fortecya i zmenshuvalnogo sufiksa ak oznachaye nevelika fortecya Torgovij shlyah iz Ustrushani cherez Dzhizzak buv odnim z najvazhlivishih na Velikomu Shovkovomu shlyahu oskilki nim vezli ustrushanskij nefrit yakij koristuvavsya populyarnistyu na Zahodi U Serednovichchi poblizu Dzhizaku u Mirasmandi zbiravsya mizhnarodnij bazar de velas zhvava torgivlya sherstyanimi tkaninami ta odyagom shovkom yuvelirnimi ta metalichnimi virobami Protyagom stolit u gorah dobuvalas zalizna ruda tak sho navit sogodni mozhna znajti ostanki davnih stoyanok ta poselen rudokopiv Mongolska navala majzhe povnistyu znishilo oboronni ukriplennya mista Pid chas pravlinnya Timura misto bulo znovu vidbudovano i zdobulo kolishnyu velich sho ne zavadilo Shejbanihanu znishiti jogo pid chas zavoyuvan Maverannahra U 60 ti roki HIH stolittya misto yavlyalo soboyu poselennya otochene podvijnoyu stinoyu ta vidnosno glibokim rovom Voseni 1866 roku pislya semi dniv osadi misto vzyala rosijska armiya pid komanduvannyam generala Romanovskogo Pislya mirnih peregovoriv z Buharskim emiratom misto perejshlo do Rosijskoyi imperiyi 1887 roku Dzhizzak otrimav status povitovogo mista Samarkandskoyi oblasti 1895 roku cherez misto projshla zaliznicya Samarkand Andizhan U 1916 roci v misti spalahnulo antirosijske povstannya yake bulo pridusheno Z 1924 roci centr Sirdar yinskoyi oblasti U Dzhizzaku narodivsya Sharaf Rashidov 1 j sekretar CK Kompartiyi Uzbeckoyi RSR u 1959 1983 rokah U cej period misto shvidko rozbudovuvalos Naprikinci 1973 roku misto stalo centrom Dzhizackoyi oblasti odnak 1988 roku oblast bulo skasovano i Dzhizzak stav centrom Sirdar yinskoyi oblasti U lyutomu 1990 roku vidnovleno Dzhizzacku oblast ReligiyaU misti ye pravoslavna Mikolska cerkva zbudovana u 1975 roci Navchalni zakladiPedagogichnij politehnichnij instituti Dzhizzacke vishe vijskovo aviacijne uchilisheVazhlivi ob yektiZaaminskij sanatorij Zaaminskij zapovidnik Ozero Ajdarkul Tamerlanovi vorota Dramatichnij teatr Muzej Sharifa Rashidova Krayeznavchij muzej vidkrita 1976 chi 1986 za danimi riznih dzherel pripinila diyati u dev yanostih nanovo vidkrilasya v vlitku 2004 diye yak atrakcion obslugovuvanij doroslimi dovzhina 2 km Primitki Arhiv originalu za 16 lyutogo 2018 Procitovano 15 lyutogo 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 17 lyutogo 2018 Procitovano 16 lyutogo 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 22 lyutogo 2018 Procitovano 17 lyutogo 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 18 lyutogo 2018 Procitovano 17 lyutogo 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaKM RU Universalnaya enciklopediya DZhIZAK ros Dzhizak Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Slovar geograficheskih nazvanij Dzhizak ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Uzbekistanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi