Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джеймс Смі тсон англ James Smithson бл 1765 Париж 27 червня 1829 Генуя британський хімік і мінералог фактичний засновник

Джеймс Смітсон

Джеймс Смітсон

Джеймс Смі́тсон (англ. James Smithson; бл. 1765, Париж — 27 червня 1829, Генуя) — британський хімік і мінералог, фактичний засновник Смітсонівського інституту у Вашингтоні.

Джеймс Смітсон
image
Ім'я при народженніфр. Jacques-Louis Macie
Народився1765[1][2][…]
Париж, Королівство Франція
Помер27 червня 1829(1829-06-27)[4][5][…]
Генуя, Сардинське королівство
Країнаimage Сполучене Королівство[7]
Діяльністьхімік, мінералог, філантроп
Alma materПембрук-коледж
Галузьмінералогія[8] і хімія[8]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Батькоd[9]
Матиd[6]
Брати, сестриd
d
d[9]
Нагороди
Автографimage
image Джеймс Смітсон у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Смітсон.

Біографія

Походження

Був незаконно народженим сином , 1-го герцога Нортумберлендського та Елізабет Гангерфорд Кейт Месі, народився (точна дата його народження є невідомою) у Франції, куди його мати змушена була втекти від скандалу, пов'язаного з її вагітністю.

Однак Елізабет, чий рід сходив до короля Генріха VII, згодом ухвалила рішення, що її син повинен змити з себе ганебне клеймо незаконно народженого і коли тому виповнилося десять років, вона привезла його до Англії й домоглася натуралізації як британського підданого. Але за законом, кар'єра на державній, громадській або військовій службі для нього була нездійсненна. В молодості він носив ім'я Джеймс (або Жак) Льюїс (або Луї) Мейсі — ім'я Джеймса Смітсона взяв приблизно у 1800 році після смерті матері.

Освіта та наукова діяльність

image
Смітсоніт, мінерал, названий на честь Д. Смітсона

Здобув освіту у Пембрук-коледжі Оксфордського університету, куди вступив у 17 років і, де заслужив репутацію кращого хіміка і мінералога у своєму класі.

В 1784 году супроводжував французького геолога у його експедиції по Британських островах, і в англійському перекладі праці останнього, «Travels in England, Scotland and the Hebrides» (1799), про Смітсона згадується як про «М. де Месі з Лондона».

Отримав диплом магістра у 1786 році. Під час навчання опублікував у виданні «Annals of Philosophy and Phil. Trans» низку статей з хімії та мінералогії, у тому числі про каламіни. Назва «смітсоніт» попервах була дана на його честь карбонату цинку Беданом, але згодом стала застосовуватись і до силікату й практично увійшла до ужитку до початку XX століття.

26 квітня 1787 року за рекомендацією Генрі Кавендіша був обраний членом Лондонського королівського товариства.

Його перша наукова доповідь, представлена Лондонському королівському товариству 7 липня 1791 року, носила назву англ. «An Account of Some Chemical Experiments on Tabasheer» («До питання деяких хімічних експериментів на табашері»). Табашер — речовина, що використовувалась індійській народній медицині і отримувана з матеріалу, зібраного всередині бамбукових стебел. Зразки, для аналізу молодому вченому надіслав Патрік Рассел, шотландський лікар-натураліст, що працював в Індії. У 1802 році він зробив другу доповідь Лондонському королівському товариству на тему англ. «A Chemical Analysis of Some Calamines» («Хімічний аналіз деяких каламінів»). Віна була опублікована у науковому журналі товариства «Philosophical Transactions of the Royal Society» уже під новим іменем Джеймса Смітсона. У роботі Смітсон спростовує ідею про те, що мінерал каламін є оксидом цинку. І доводить, що це «справжній мінерал» (силікат цинку).

За свою кар'єру Смітсон опублікував 27 наукових праць з хімії. Скрупульозний аналіз цинкових руд європейських родовищ, який він провів, сприяв відкриттю нового мінералу — карбонату цинку.

Джеймс Смітсон, був дуже багатим холостяком, а також, був знайомий з усіма основними вченими того часу. Він тісно співпрацював з такими науковцями, як Джозеф Прістлі, Джозеф Бенкс, Антуан Лавуазьє та Річард Кірван.

Заповіт Смітсона

image
Головна будівля Смітсонівської установи у Вашингтоні

У віці 61 року, 23 жовтня 1826 року Смітсон написав свій знаменитий заповіт. Згадавши з гордістю про те, що його батьками були герцог Нортумберлендський та «Елізабет, спадкоємиця роду Гангерфорд зі Стадлі», Смітсон заповідав свій величезний статок племіннику Генрі Джеймсу Гангерфорду (англ. Henry James Hungerford). Однак, якщо у того не виявиться спадкоємців, Джеймс Смітсон заповідав увесь свій статок «Сполученим Штатам Америки для заснування у Вашингтоні, під назвою Смітсонівський інститут, закладу, покликаного поповняти і поширювати знання».

У 1835 році Гангерфорд помер бездітним, і отже, спадок Джеймса Смітсона переходив до уряду США з умовою заснування Смітсонівського інституту.

Після тривалих дебатів та дискусій про те, що саме британський благодійник мав на увазі, коли він заповідав свої кошти на створення установи, призначеної для поповнення та розповсюдження знань і чи варто прийняти спадок, Конгрес США все-ж уповноважив президента відправити своє представництво в Європу, щоб забрати гроші. У серпні 1838 року до Нью-Йорка прибуло судно, на борту якого у супроводі Річарда Раша було 11 ящиків із золотими соверенами, що були передані до скарбниці у Філадельфії і вартість яких на ті часи становила 508 318 доларів і 46 центів. Також було привезено особисті речі Смітсона, наукові нотатки, колекція мінералів та його бібліотека.

10 серпня 1846 року Конгресом США було затверджено створення Смітсонівської установи й дано санкцію на будівництво навчального корпусу «з простих, довговічних матеріалів суворої архітектури без зайвих прикрас». У цій будівлі передбачалося розмістити музей, навчальну колекцію наукових матеріалів, хімічну лабораторію, художню галерею і лекційні зали.

Регентською радою був обраний очільник нового інституту. Ним став вчений, професор Прінстонського університету Джозеф Генрі, який переконав раду в тому, що головним напрямком діяльності Смітсонівського інституту повинні стати оригінальні дослідження.

У 1848 році було видано перший том із серії наукових праць інституту, під назвою англ. «Smithsonian contributions to knowledge» («Смітсонівський внесок у пізнання»).

Див. також

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Pas L. v. James Smithson — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  3. Swartz A. James Smithson — 2007.
    d:Track:Q461d:Track:Q1201876d:Track:Q302817
  4. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  5. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  6. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  7. http://www.nytimes.com/2007/07/01/arts/design/01cott.html?ref=arts
  8. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  9. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  10. . Smithsonian Institution Archives Website. Smithsonian Institution Archives. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 18 травня 2015.
  11. Goode, 1896, с. 11.
  12. Macie, ames Louis Macie, Esq. (1791). An Account of Some Chemical Experiments on Tabasheer. Phil. Trans. R. Soc. Lond. 81: 368—388. doi:10.1098/rstl.1791.0025.
  13. Goode, 1896, с. 12-13.
  14. Colquhoun, Kate (31 травня 2007). . The Telepgrah. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 7 травня 2012.
  15. Goode, 1896, с. 19-21.
  16. . Chronology of Smithsonian History. Smithsonian Institution Archives. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 7 травня 2012.
  17. Goode, 1896, с. 30.

Джерела

  • Bello, Mark; William Schulz; Madeleine Jacobs; Alvin Rosenfeld. The Smithsonian Institution, a World of Discovery : An Exploration of Behind-the-Scenes Research in the Arts, Sciences, and Humanities / Alvin Rosenfeld. — Washington, D.C. : Distributed by Smithsonian Institution Press for Smithsonian Office of Public Affairs, 1993. — .
  • Goode, George Brown. The Smithsonian Institution, 1846–1896, The History of Its First Half Century. — Washington, D.C. : De Vinne Press, 1897.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джеймс Смітсон
  • Smithson's story and will [ 24 квітня 2021 у Wayback Machine.] / Smithsonian Institution (англ.)
  • Smithson's biographical details from the Royal Society of London (англ.)
  • Smithson's Library [ 15 серпня 2020 у Wayback Machine.] at the Smithsonian Institution Libraries (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhejms Smi tson angl James Smithson bl 1765 Parizh 27 chervnya 1829 Genuya britanskij himik i mineralog faktichnij zasnovnik Smitsonivskogo institutu u Vashingtoni Dzhejms SmitsonIm ya pri narodzhennifr Jacques Louis MacieNarodivsya1765 1 2 Parizh Korolivstvo FranciyaPomer27 chervnya 1829 1829 06 27 4 5 Genuya Sardinske korolivstvoKrayina Spoluchene Korolivstvo 7 Diyalnisthimik mineralog filantropAlma materPembruk koledzhGaluzmineralogiya 8 i himiya 8 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvoBatkod 9 Matid 6 Brati sestrid d d 9 Nagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristvaAvtograf Dzhejms Smitson u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Smitson BiografiyaPohodzhennya Buv nezakonno narodzhenim sinom 1 go gercoga Nortumberlendskogo ta Elizabet Gangerford Kejt Mesi narodivsya tochna data jogo narodzhennya ye nevidomoyu u Franciyi kudi jogo mati zmushena bula vtekti vid skandalu pov yazanogo z yiyi vagitnistyu Odnak Elizabet chij rid shodiv do korolya Genriha VII zgodom uhvalila rishennya sho yiyi sin povinen zmiti z sebe ganebne klejmo nezakonno narodzhenogo i koli tomu vipovnilosya desyat rokiv vona privezla jogo do Angliyi j domoglasya naturalizaciyi yak britanskogo piddanogo Ale za zakonom kar yera na derzhavnij gromadskij abo vijskovij sluzhbi dlya nogo bula nezdijsnenna V molodosti vin nosiv im ya Dzhejms abo Zhak Lyuyis abo Luyi Mejsi im ya Dzhejmsa Smitsona vzyav priblizno u 1800 roci pislya smerti materi Osvita ta naukova diyalnist Smitsonit mineral nazvanij na chest D Smitsona Zdobuv osvitu u Pembruk koledzhi Oksfordskogo universitetu kudi vstupiv u 17 rokiv i de zasluzhiv reputaciyu krashogo himika i mineraloga u svoyemu klasi V 1784 godu suprovodzhuvav francuzkogo geologa u jogo ekspediciyi po Britanskih ostrovah i v anglijskomu perekladi praci ostannogo Travels in England Scotland and the Hebrides 1799 pro Smitsona zgaduyetsya yak pro M de Mesi z Londona Otrimav diplom magistra u 1786 roci Pid chas navchannya opublikuvav u vidanni Annals of Philosophy and Phil Trans nizku statej z himiyi ta mineralogiyi u tomu chisli pro kalamini Nazva smitsonit popervah bula dana na jogo chest karbonatu cinku Bedanom ale zgodom stala zastosovuvatis i do silikatu j praktichno uvijshla do uzhitku do pochatku XX stolittya 26 kvitnya 1787 roku za rekomendaciyeyu Genri Kavendisha buv obranij chlenom Londonskogo korolivskogo tovaristva Jogo persha naukova dopovid predstavlena Londonskomu korolivskomu tovaristvu 7 lipnya 1791 roku nosila nazvu angl An Account of Some Chemical Experiments on Tabasheer Do pitannya deyakih himichnih eksperimentiv na tabasheri Tabasher rechovina sho vikoristovuvalas indijskij narodnij medicini i otrimuvana z materialu zibranogo vseredini bambukovih stebel Zrazki dlya analizu molodomu vchenomu nadislav Patrik Rassel shotlandskij likar naturalist sho pracyuvav v Indiyi U 1802 roci vin zrobiv drugu dopovid Londonskomu korolivskomu tovaristvu na temu angl A Chemical Analysis of Some Calamines Himichnij analiz deyakih kalaminiv Vina bula opublikovana u naukovomu zhurnali tovaristva Philosophical Transactions of the Royal Society uzhe pid novim imenem Dzhejmsa Smitsona U roboti Smitson sprostovuye ideyu pro te sho mineral kalamin ye oksidom cinku I dovodit sho ce spravzhnij mineral silikat cinku Za svoyu kar yeru Smitson opublikuvav 27 naukovih prac z himiyi Skrupuloznij analiz cinkovih rud yevropejskih rodovish yakij vin proviv spriyav vidkrittyu novogo mineralu karbonatu cinku Dzhejms Smitson buv duzhe bagatim holostyakom a takozh buv znajomij z usima osnovnimi vchenimi togo chasu Vin tisno spivpracyuvav z takimi naukovcyami yak Dzhozef Pristli Dzhozef Benks Antuan Lavuazye ta Richard Kirvan Zapovit Smitsona Golovna budivlya Smitsonivskoyi ustanovi u Vashingtoni U vici 61 roku 23 zhovtnya 1826 roku Smitson napisav svij znamenitij zapovit Zgadavshi z gordistyu pro te sho jogo batkami buli gercog Nortumberlendskij ta Elizabet spadkoyemicya rodu Gangerford zi Stadli Smitson zapovidav svij velicheznij statok pleminniku Genri Dzhejmsu Gangerfordu angl Henry James Hungerford Odnak yaksho u togo ne viyavitsya spadkoyemciv Dzhejms Smitson zapovidav uves svij statok Spoluchenim Shtatam Ameriki dlya zasnuvannya u Vashingtoni pid nazvoyu Smitsonivskij institut zakladu poklikanogo popovnyati i poshiryuvati znannya U 1835 roci Gangerford pomer bezditnim i otzhe spadok Dzhejmsa Smitsona perehodiv do uryadu SShA z umovoyu zasnuvannya Smitsonivskogo institutu Pislya trivalih debativ ta diskusij pro te sho same britanskij blagodijnik mav na uvazi koli vin zapovidav svoyi koshti na stvorennya ustanovi priznachenoyi dlya popovnennya ta rozpovsyudzhennya znan i chi varto prijnyati spadok Kongres SShA vse zh upovnovazhiv prezidenta vidpraviti svoye predstavnictvo v Yevropu shob zabrati groshi U serpni 1838 roku do Nyu Jorka pribulo sudno na bortu yakogo u suprovodi Richarda Rasha bulo 11 yashikiv iz zolotimi soverenami sho buli peredani do skarbnici u Filadelfiyi i vartist yakih na ti chasi stanovila 508 318 dolariv i 46 centiv Takozh bulo privezeno osobisti rechi Smitsona naukovi notatki kolekciya mineraliv ta jogo biblioteka 10 serpnya 1846 roku Kongresom SShA bulo zatverdzheno stvorennya Smitsonivskoyi ustanovi j dano sankciyu na budivnictvo navchalnogo korpusu z prostih dovgovichnih materialiv suvoroyi arhitekturi bez zajvih prikras U cij budivli peredbachalosya rozmistiti muzej navchalnu kolekciyu naukovih materialiv himichnu laboratoriyu hudozhnyu galereyu i lekcijni zali Regentskoyu radoyu buv obranij ochilnik novogo institutu Nim stav vchenij profesor Prinstonskogo universitetu Dzhozef Genri yakij perekonav radu v tomu sho golovnim napryamkom diyalnosti Smitsonivskogo institutu povinni stati originalni doslidzhennya U 1848 roci bulo vidano pershij tom iz seriyi naukovih prac institutu pid nazvoyu angl Smithsonian contributions to knowledge Smitsonivskij vnesok u piznannya Div takozhSmitsonivskij institutPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Pas L v James Smithson 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Swartz A James Smithson 2007 d Track Q461d Track Q1201876d Track Q302817 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 http www nytimes com 2007 07 01 arts design 01cott html ref arts Czech National Authority Database d Track Q13550863 Kindred Britain d Track Q75653886 Smithsonian Institution Archives Website Smithsonian Institution Archives Arhiv originalu za 24 kvitnya 2021 Procitovano 18 travnya 2015 Goode 1896 s 11 Macie ames Louis Macie Esq 1791 An Account of Some Chemical Experiments on Tabasheer Phil Trans R Soc Lond 81 368 388 doi 10 1098 rstl 1791 0025 Goode 1896 s 12 13 Colquhoun Kate 31 travnya 2007 The Telepgrah Arhiv originalu za 9 serpnya 2018 Procitovano 7 travnya 2012 Goode 1896 s 19 21 Chronology of Smithsonian History Smithsonian Institution Archives Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 7 travnya 2012 Goode 1896 s 30 DzherelaBello Mark William Schulz Madeleine Jacobs Alvin Rosenfeld The Smithsonian Institution a World of Discovery An Exploration of Behind the Scenes Research in the Arts Sciences and Humanities Alvin Rosenfeld Washington D C Distributed by Smithsonian Institution Press for Smithsonian Office of Public Affairs 1993 ISBN 1 56098 314 0 Goode George Brown The Smithsonian Institution 1846 1896 The History of Its First Half Century Washington D C De Vinne Press 1897 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhejms SmitsonSmithson s story and will 24 kvitnya 2021 u Wayback Machine Smithsonian Institution angl Smithson s biographical details from the Royal Society of London angl Smithson s Library 15 serpnya 2020 u Wayback Machine at the Smithsonian Institution Libraries angl

Дата публікації:
Топ