Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джаліл Мамедкулізаде (повне ім'я: Джаліл Гусейнкулі огли Мамедкулізаде; 22 лютого 1869, Нахічевань, Російська Імперія — 4 січня 1932, Баку, Азербайджанська РСР, ЗРФСР, СРСР) — Азербайджанський письменник, драматург, журналіст, громадський діяч; засновник та ідейний керівник літературної школи «Ходжа Насреддін».
| Джаліл Мамедкулізаде | ||||
|---|---|---|---|---|
| азерб. Cəlil Hüseynqulu oğlu Məmmədquluzadə | ||||
 | ||||
| Народився | 10 (22) лютого 1869[1] Нахічевань, Еріванська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія | |||
| Помер | 4 січня 1932 (62 роки) Баку, Закавказька РФСР, СРСР ·геморагічний інсульт | |||
| Поховання | Алея честі | |||
| Країна |  Російська імперія Азербайджанська Демократична Республіка СРСР | |||
| Діяльність | журналіст, письменник, поет | |||
| Alma mater | Закавказька учительська семінарія | |||
| Мова творів | азербайджанська | |||
| Жанр | проза | |||
| Брати, сестри | d | |||
| У шлюбі з | Гаміда Мамедкулізаде | |||
| Діти | Q16370652? і Q31305159? | |||
| | ||||
 Джаліл Мамедкулізаде у Вікісховищі | ||||
Джаліл Мамедкулізаде також вважається громадським діячом — першим засновником фемінізму, ідеології рівності чоловіків та жінок в Азербайджані та на Сході.
Життя
Джаліл Мамедкулізаде народився 22 лютого 1869 року у місті Нахічевань. Першу освіту отримав у медресе, а потім навчався у Нахічеванській міській трьохкласній школі. У 1887 році закінчив Горійську Учительську Семінарію, викладав в населених пунктах Улуханли Еріванської губернії, селах Баш Норашен (нинішній Джалілкенд Шарурського району), Нехрам Нахічеванського повіту (1887—1897). Під час роботи вчителем у селі зробив великий внесок у літературу. Алегорична драма «Чаювання», що була написана у 1889 році, є одним із його перших творів. У цей період він написав ряд оповідань, комедію «Гра в кишмиш» та повість «Події у селі Данабаш» (видано у 1894; 1936). Влітку 1895 року поїхав до Москви та Петербургу, ознайомився з культурним життям цих міст. Працював у різних юридичних управліннях Нахічевані та Ерівану. У перший раз одружився у 1896 році. У 1897 році у нього народилась дочка Мунаввар, а його дружина Халіма ханум померла. У 1900 році одружився з сестрою відомого юриста Магомедкулі бека Кенгерлі Назли ханим Кенгерлі. Але потім відносини Мірза Джаліла та Назли ханим псуються. У 1903 році у Назли ханим народилась мертва дитина, у зв'язку з цим вона почала серйозно хворіти. Мірза Джаліл разом з Магомедкулі беком повіз хвору до Тифлісу та вона за рекомендацією лікарів лікується у Михайлівській лікарні з нервових захворювань. Але хвороба Назли ханум загострюється та вона помирає. В третій раз він одружився 15 червня 1907 року з Гаміда-ханум Ахмед бек кизи Джаваншир, у них народились сини Мідхат та Анвер.
Наукова діяльність
З 1903 року працює у редакції газети «Шаргі-Рус», що видається у Тифлісі. У формуванні Дж. Мамедкулізаде як письменника та журналіста велику роль зіграла газета «Шаргі-Рус» та її редактор Магомед ага Шахтахтінський. Перший друкований твір «Поштовий ящик», «Гра в кишмиш», переклад оповідання Льва Толстого «Труд, смерть та хвороба» вперше були опубліковані у цій газеті. У листопаді 1904 року Дж. Мамедкулізаде став тимчасовим редактором газети «Шаргі-Рус». У 1905 році коли закрилась «Шаргі-Рус» Мамедкулізаде разом з журналістом Омаром Фаїком Неманзаде та купцем Мешаді Алескером Багірзаде викупили типографію цієї газети та назвали її «Гейрят». У 1905—1907 роках перші книжки Дж. Мамедкулізаде («Почтовий ящик», «Уста Зейнал», «Курбаналі бек», «Конституція в Ірані») були опубліковані у типографії «Гейрят». У цьому році у Тифлісі Дж. Мамедкулізаде відкриває школу для дітей та пансіон. У 1905 році у газеті «Кавказький робочий листок» виступив зі статтями «Знедолені» та «Благословення», де відображається важке життя робочих з Південного Азербайджану.
Починаючи видавництво журналу «Молла Насреддін» з 7 квітня 1906 року (за старим стилем 20 квітня) він поклав основу сатиричної журналістики в Азербайджані та тюрксько-мусульманському світі. З цього часу його знали як Молла Насреддін. Сформувалися тісні ідейно-творчі зв'язки з такими письменниками та журналістами як Мірза Алекбер Сабір, Наріман Наріманов, Абдуррагім бек Хагвердієв, Мамед Сеід Ордубаді, Омар Фаїк Неманзаде, Алі Назмі, Алігулу Гамкусар. Ідеї глибокого демократизму та свободи Дж. Мамедкулізаде принесли журналу загальнонародну любов, велику популярність у міжнародному світі. Молланасреддінці створили міцну типографічну та літературну школу «Школа Молли Насреддіна» на Ближньому та Середньому Сході. «Молла Насреддін» став прикладом для таких сатиричних журналів як «Сурі-Ісрафіл» (Азербайджан), «Насімі-шімал» (Іран), «Джам» (Туреччина), «Уклар», «Яшен» (Татарстан), «Токмаг» (Туркменістан), «Сінек» (Крим) та ін. А.Лахуті, А.Туркай, М.Декхуда, А.Гілані обрали для себе «Дядю Моллу» як свого вчителя та майстра. Журнал мав абонентів не тільки в Росії, але і у країнах Азії, Європи та Америки. Дж. Мамедкулізаде та інші молланасреддінці піддавались безперервним натискам. Царська влада не раз залучала його до судової відповідальності, проводила розшуки у типографії «Гейрят», а іноді припиняла видавництво «Молли Насреддіна». Журнал «Молла Насреддін» мав велику роль у дружбі письменника з М. А. Сабіром.
У червні 1920 року Дж. Мамедкулізаде разом з своєю сім'єю переїжджає до Тебризу та у 1921 році там видається 8-ий номер Молла Насреддіна. У 1922 році тут продовжує видавництво «Молли Насреддіна». Дж. Мамедкулізаде був редактором газети «Єні йол», членом Всесоюзного Центрального Комітету Нової Абетки, одним із організатором Бакинського Театру Критики та Пропаганди, працював у редакції «Маараіф ве меденіййет», «Єні кенд», «Шерг Гадини» (нинішня «Азербайджан гадини»). Друга половина 20-их років був для Дж. Мамедкулізаде періодом серйозних стресів. Журнал «Молла Насреддін» перебував під серйозним цензурним наглядом, зменшився розмір державних коштів (дотації), яка була виділена для його видавництва. Журналу «Молла Насреддін» було рекомендовано здійснювати свою діяльність як орган Товариства Борців Безбожників. Те що його не запрошували на ряд державних засідань, художньо-культурних заходів, недоречні критичні статті у періодичних видавництвах було міцним ударом для Дж. Мамедкулізаде. Все це серйозно вплинуло на здоров'я письменника. Джаліл Мамедкулізаде своїми творами, що були створені у різних жанрах (драма, оповідання, повість, вірш, публіцистика, художня критика, мемуари та ін.) протягом 40 років творчості зіграв велику роль у реалістичній літературі Азербайджану. Дж. Мамедкулізаде був прихильником, критиком та теоретиком реалізму. Дж. Мамедкулізаде посилаючись на традиції М. Ф. Ахундова вів гостру боротьбу проти абстрактності, проявлень формалізму, однобічності та безідейності у мистецтві. Його основною творчою метою було, щоб весь народ, навіть прості, безграмотні, неосвічені люди мали доступ до літератури та друку. Він гостро критикував безідейних письменників, «що чванилися своїм пером». Дж. Мамедкулізаде у повісті «Події у селі Данабаш» та перших своїх оповіданнях критикує феодально-патріархальні відносини у селах Азербайджану, самоуправство царських чиновників та релігійних діячів, відсталість свідомості та побуту, упередження та фанатизм, нещасну долю жінок. Дж. Мамедкулізаде зі своїми ідейними товаришами ще більше розвинув азербайджанську сатиру, надав йому демократичну суть. Його оповідання «Поштовий ящик» (1905), «Уста Зейнал», «Конституція в Ірані» (1906), «Курбаналі бек» (1907), комедія «Мертвеці» були вірою в світле майбутнє. Комедію «Мертвеці», яка була поставлена в Баку у 1916 році, гучно зустріли як «Революційну ідею» (Н.Наріманов). У творчості Дж. Мамедкулізаде мали місце національна свідомість, незалежність та доля народу («Книга моєї матері», 1919), родинне виховання, взагалі просвітні ідеї («Школа у селі Данабаш», 1921) та інші проблеми. У одноактній п'єсі «Каманча» (1920) про вірменсько-азербайджанські відносини з високою професійністю показано глибокий гуманізм нашого народу. В комедії «Збіговисько божевільних» (видавництво 1936) гостро висміваються феодально-патріархальні відносини та фанатизм. У художній творчості як і в публіцистиці він використав сатиричні жанри. Він є автором публіцистичних статей, фейлетонів та сатиричних мініатюр, де виступає ярим противником царизму, соціалістичної несправедливості, фанатизму, упередження, мракобісся та невігластва, Західного імперіалізму та Східного деспотизму. Також своїми сатиричними методами викриває Миколу ІІ, Магомедалі шаха, Султана Абдулгаміда, Кайзера Вільгельма та ін. Разом з іншими світовими демократичними письменниками закликав народ вести боротьбу проти тиранів. У творі «Республіка» (1917) вимагав народну власть, демократичну республіку.
Публіцистичні твори Дж. Мамедкулізаде — це твори про національні проблеми, революції в Ірані та Туреччині, свободу жінок, просвіту, літературу, мистецтво, рідну мову, проблеми суспільно-культурного прогресу та ін. Він писав про відомих літераторів Датвіна, Епікура та Сократа, Шекспира та Шиллера, Канта та Спінозу, Голбаха та Лейбница, Глінку та Бетховена, Державіна та Пушкіна, Зардушта та Мані, про різні політичні, філософські, релігійні, соціологічні течії, закликав пропагувати значні успіхи людства. У 1922—1930 роках Дж. Мамедкулізаде для того, щоб перетворити «Молла Насреддін» в один із борців друку старанно працював та підготовлював молодих письменників та художників для роботи в галузі журналістики. У номерах журналу, які виходили у цих роках Дж. Мамедкулізаде з метою надати сатирі новий суспільний зміст був у серйозних творчих пошуках. Він своїми публіцистичними, видавницькими та драматичними творами збагатив азербайджанську літературу з точки зору жанру та форми. Він вважався великим майстром маленького оповідання. Багата художня спадщина Дж. Мамедкулізаде, журнал «Молла Насреддін» вплинув на розвиток художньо-суспільної думки, просвітньо-демократичного руху не тільки в Азербайджані, але і на Ближньому та Середньому Сході, а саме в Ірані та Туреччині.
Пам'ять
Твори Дж. Мамедкулізаде були перекладені ня ряд мов. Ряд вулиць та культурно-просвітніх закладів в Азербайджанській Республіці (а також Нахічеванський Державний Музикально-Драматичний Театр та Музей Літератури у Нахічеванській Автономній Республіці) названі на честь Дж. Мамедкулізаде. Колишній Астраханський район та місто Астрахань у 1967 році названий на його честь Джалілабадом, а село Баш Норашен Джалілкендом. У Нахічевані та Джалілабаді вставлено його пам'ятник. В Баку та Нахічевані відкрито будинки-музеї, у селах Нехрам та Джалілкенді пам'ятні музеї. Урочисто відзначили 100 та 125-у річницю з дня його народження.
17 січня 2019 року Президент Азербайджанської Республіки підписав указ про відзначення 150-річного ювілею Джаліла Мамедкулізаде.
Релігійні погляди
Взагалі релігійні погляди Джаліла Мамедкулізаде викликають суперечки. Згідно з деякими джерелами він був атеїстом, а згідно з іншими джерелами був прихильником мусульманського демократизму. Але це точно, що він у своїх творах гостро критикував екстремістські думки, невігластво, безграмотність та релігійні упередження.
Твори
- Джаліл Мамедкулізаде. Твори: в 4-х томах. І том. Проза, драматичні твори, сатиричні вірші, переклади.
- Джаліл Мамедкулізаде. Твори: в 4-х томах. ІІ том. Фейлетони та статті.
- Джаліл Мамедкулізаде. Твори: в 4-х томах. ІІІ том. Фейлетони та статті.
- Джаліл Мамедкулізаде. Твори: в 4-х томах. IV том. Мемуари, статті, листи.
Фільми про нього
Фільми за його творами
- Поштовий ящик (фільм, 1967)
- Ягня (фільм, 1967)
- Вікно туги (фільм, 1986)
- Півень Пірверді (фільм, 1987)
- Курбаналі бек (фільм, 1989)
- Привіт з того світу (фільм, 1991)
- Німий (фільм, 1992)
- Книга моєї матері (фільм, 1994)
- Занепокоєння (фільм, 1998)
- Німий (фільм, 2003)
- Гра (фільм, 2003)
- Оцет (фільм, 2003)
- Не в дусі (фільм, 2003)
Див. також
Примітки
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- Müasir Azərbaycan ədəbiyyatı. I cild, Bakı-2007, s.47
- «Azərbaycanda ilk feministlər kişilər olub». Azadliq.org. 2016-03-08
- CBC TV (13.02.2019). (азерб.). Youtube.com. Архів оригіналу за 1 вересня 2020. Процитовано 13 лютого 2019.
- «C.Məmmədquluzadə və Ü.Hacıbəyovun pedaqoji fikirləri». Yusif Talıbov, Fərahim Sadıqov, Sərdar Quliyev. Azərbaycanda məktəb və pedaqoji fikir tarixi. Bakı: Ünsiyyət, 2000. — səh. 347.
- Hüseyn Əhmədov. Azərbaycan məktəb və pedaqoji fikir tarixi. Bakı: Elm və təhsil, 2014. — səh. 287.
- NE, II cild,, 2005, с. 23-25.
- President.Az (17.01.2019). (азерб.). President.az. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 17 січня 2019.
- Arxadaki Azerbaycan, Kulis.az; accessed 25 October 2016. (азерб.)
- Mammadguluzadeh profile, Calilbook.musigi-dunya.az; accessed 5 October 2016. (азерб.)
Джерела
- Видатні особи Нахічевані — Джаліл Мамедкулізаде
- Гаміда Мамедкулізаде, «Мої спогади про Мірзу Джаліла», «Азернешр», 1967.
- Азервенд Аскер. «Проста людина» (спогади), газета «Ветен йолунда», 1944, 15 грудня, № 109
- Алі Азері, «Один листок», Баку, 1966
- Камал Джамалов. Просвітні ідеї молланасреддінців. Баку: Наука та освіта, 2015
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhalil Mamedkulizade povne im ya Dzhalil Gusejnkuli ogli Mamedkulizade 22 lyutogo 1869 Nahichevan Rosijska Imperiya 4 sichnya 1932 Baku Azerbajdzhanska RSR ZRFSR SRSR Azerbajdzhanskij pismennik dramaturg zhurnalist gromadskij diyach zasnovnik ta idejnij kerivnik literaturnoyi shkoli Hodzha Nasreddin Dzhalil Mamedkulizadeazerb Celil Huseynqulu oglu MemmedquluzadeNarodivsya10 22 lyutogo 1869 1 Nahichevan Erivanska guberniya Kavkazke namisnictvo Rosijska imperiyaPomer4 sichnya 1932 1932 01 04 62 roki Baku Zakavkazka RFSR SRSR gemoragichnij insultPohovannyaAleya chestiKrayina Rosijska imperiya Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika SRSRDiyalnistzhurnalist pismennik poetAlma materZakavkazka uchitelska seminariyaMova tvorivazerbajdzhanskaZhanrprozaBrati sestridU shlyubi zGamida MamedkulizadeDitiQ16370652 i Q31305159 Dzhalil Mamedkulizade u Vikishovishi Dzhalil Mamedkulizade takozh vvazhayetsya gromadskim diyachom pershim zasnovnikom feminizmu ideologiyi rivnosti cholovikiv ta zhinok v Azerbajdzhani ta na Shodi ZhittyaDzhalil Mamedkulizade narodivsya 22 lyutogo 1869 roku u misti Nahichevan Pershu osvitu otrimav u medrese a potim navchavsya u Nahichevanskij miskij trohklasnij shkoli U 1887 roci zakinchiv Gorijsku Uchitelsku Seminariyu vikladav v naselenih punktah Uluhanli Erivanskoyi guberniyi selah Bash Norashen ninishnij Dzhalilkend Sharurskogo rajonu Nehram Nahichevanskogo povitu 1887 1897 Pid chas roboti vchitelem u seli zrobiv velikij vnesok u literaturu Alegorichna drama Chayuvannya sho bula napisana u 1889 roci ye odnim iz jogo pershih tvoriv U cej period vin napisav ryad opovidan komediyu Gra v kishmish ta povist Podiyi u seli Danabash vidano u 1894 1936 Vlitku 1895 roku poyihav do Moskvi ta Peterburgu oznajomivsya z kulturnim zhittyam cih mist Pracyuvav u riznih yuridichnih upravlinnyah Nahichevani ta Erivanu U pershij raz odruzhivsya u 1896 roci U 1897 roci u nogo narodilas dochka Munavvar a jogo druzhina Halima hanum pomerla U 1900 roci odruzhivsya z sestroyu vidomogo yurista Magomedkuli beka Kengerli Nazli hanim Kengerli Ale potim vidnosini Mirza Dzhalila ta Nazli hanim psuyutsya U 1903 roci u Nazli hanim narodilas mertva ditina u zv yazku z cim vona pochala serjozno hvoriti Mirza Dzhalil razom z Magomedkuli bekom poviz hvoru do Tiflisu ta vona za rekomendaciyeyu likariv likuyetsya u Mihajlivskij likarni z nervovih zahvoryuvan Ale hvoroba Nazli hanum zagostryuyetsya ta vona pomiraye V tretij raz vin odruzhivsya 15 chervnya 1907 roku z Gamida hanum Ahmed bek kizi Dzhavanshir u nih narodilis sini Midhat ta Anver Naukova diyalnistZ 1903 roku pracyuye u redakciyi gazeti Shargi Rus sho vidayetsya u Tiflisi U formuvanni Dzh Mamedkulizade yak pismennika ta zhurnalista veliku rol zigrala gazeta Shargi Rus ta yiyi redaktor Magomed aga Shahtahtinskij Pershij drukovanij tvir Poshtovij yashik Gra v kishmish pereklad opovidannya Lva Tolstogo Trud smert ta hvoroba vpershe buli opublikovani u cij gazeti U listopadi 1904 roku Dzh Mamedkulizade stav timchasovim redaktorom gazeti Shargi Rus U 1905 roci koli zakrilas Shargi Rus Mamedkulizade razom z zhurnalistom Omarom Fayikom Nemanzade ta kupcem Meshadi Aleskerom Bagirzade vikupili tipografiyu ciyeyi gazeti ta nazvali yiyi Gejryat U 1905 1907 rokah pershi knizhki Dzh Mamedkulizade Pochtovij yashik Usta Zejnal Kurbanali bek Konstituciya v Irani buli opublikovani u tipografiyi Gejryat U comu roci u Tiflisi Dzh Mamedkulizade vidkrivaye shkolu dlya ditej ta pansion U 1905 roci u gazeti Kavkazkij robochij listok vistupiv zi stattyami Znedoleni ta Blagoslovennya de vidobrazhayetsya vazhke zhittya robochih z Pivdennogo Azerbajdzhanu Pochinayuchi vidavnictvo zhurnalu Molla Nasreddin z 7 kvitnya 1906 roku za starim stilem 20 kvitnya vin poklav osnovu satirichnoyi zhurnalistiki v Azerbajdzhani ta tyurksko musulmanskomu sviti Z cogo chasu jogo znali yak Molla Nasreddin Sformuvalisya tisni idejno tvorchi zv yazki z takimi pismennikami ta zhurnalistami yak Mirza Alekber Sabir Nariman Narimanov Abdurragim bek Hagverdiyev Mamed Seid Ordubadi Omar Fayik Nemanzade Ali Nazmi Aligulu Gamkusar Ideyi glibokogo demokratizmu ta svobodi Dzh Mamedkulizade prinesli zhurnalu zagalnonarodnu lyubov veliku populyarnist u mizhnarodnomu sviti Mollanasreddinci stvorili micnu tipografichnu ta literaturnu shkolu Shkola Molli Nasreddina na Blizhnomu ta Serednomu Shodi Molla Nasreddin stav prikladom dlya takih satirichnih zhurnaliv yak Suri Israfil Azerbajdzhan Nasimi shimal Iran Dzham Turechchina Uklar Yashen Tatarstan Tokmag Turkmenistan Sinek Krim ta in A Lahuti A Turkaj M Dekhuda A Gilani obrali dlya sebe Dyadyu Mollu yak svogo vchitelya ta majstra Zhurnal mav abonentiv ne tilki v Rosiyi ale i u krayinah Aziyi Yevropi ta Ameriki Dzh Mamedkulizade ta inshi mollanasreddinci piddavalis bezperervnim natiskam Carska vlada ne raz zaluchala jogo do sudovoyi vidpovidalnosti provodila rozshuki u tipografiyi Gejryat a inodi pripinyala vidavnictvo Molli Nasreddina Zhurnal Molla Nasreddin mav veliku rol u druzhbi pismennika z M A Sabirom U chervni 1920 roku Dzh Mamedkulizade razom z svoyeyu sim yeyu pereyizhdzhaye do Tebrizu ta u 1921 roci tam vidayetsya 8 ij nomer Molla Nasreddina U 1922 roci tut prodovzhuye vidavnictvo Molli Nasreddina Dzh Mamedkulizade buv redaktorom gazeti Yeni jol chlenom Vsesoyuznogo Centralnogo Komitetu Novoyi Abetki odnim iz organizatorom Bakinskogo Teatru Kritiki ta Propagandi pracyuvav u redakciyi Maaraif ve medenijjet Yeni kend Sherg Gadini ninishnya Azerbajdzhan gadini Druga polovina 20 ih rokiv buv dlya Dzh Mamedkulizade periodom serjoznih stresiv Zhurnal Molla Nasreddin perebuvav pid serjoznim cenzurnim naglyadom zmenshivsya rozmir derzhavnih koshtiv dotaciyi yaka bula vidilena dlya jogo vidavnictva Zhurnalu Molla Nasreddin bulo rekomendovano zdijsnyuvati svoyu diyalnist yak organ Tovaristva Borciv Bezbozhnikiv Te sho jogo ne zaproshuvali na ryad derzhavnih zasidan hudozhno kulturnih zahodiv nedorechni kritichni statti u periodichnih vidavnictvah bulo micnim udarom dlya Dzh Mamedkulizade Vse ce serjozno vplinulo na zdorov ya pismennika Dzhalil Mamedkulizade svoyimi tvorami sho buli stvoreni u riznih zhanrah drama opovidannya povist virsh publicistika hudozhnya kritika memuari ta in protyagom 40 rokiv tvorchosti zigrav veliku rol u realistichnij literaturi Azerbajdzhanu Dzh Mamedkulizade buv prihilnikom kritikom ta teoretikom realizmu Dzh Mamedkulizade posilayuchis na tradiciyi M F Ahundova viv gostru borotbu proti abstraktnosti proyavlen formalizmu odnobichnosti ta bezidejnosti u mistectvi Jogo osnovnoyu tvorchoyu metoyu bulo shob ves narod navit prosti bezgramotni neosvicheni lyudi mali dostup do literaturi ta druku Vin gostro kritikuvav bezidejnih pismennikiv sho chvanilisya svoyim perom Dzh Mamedkulizade u povisti Podiyi u seli Danabash ta pershih svoyih opovidannyah kritikuye feodalno patriarhalni vidnosini u selah Azerbajdzhanu samoupravstvo carskih chinovnikiv ta religijnih diyachiv vidstalist svidomosti ta pobutu uperedzhennya ta fanatizm neshasnu dolyu zhinok Dzh Mamedkulizade zi svoyimi idejnimi tovarishami she bilshe rozvinuv azerbajdzhansku satiru nadav jomu demokratichnu sut Jogo opovidannya Poshtovij yashik 1905 Usta Zejnal Konstituciya v Irani 1906 Kurbanali bek 1907 komediya Mertveci buli viroyu v svitle majbutnye Komediyu Mertveci yaka bula postavlena v Baku u 1916 roci guchno zustrili yak Revolyucijnu ideyu N Narimanov U tvorchosti Dzh Mamedkulizade mali misce nacionalna svidomist nezalezhnist ta dolya narodu Kniga moyeyi materi 1919 rodinne vihovannya vzagali prosvitni ideyi Shkola u seli Danabash 1921 ta inshi problemi U odnoaktnij p yesi Kamancha 1920 pro virmensko azerbajdzhanski vidnosini z visokoyu profesijnistyu pokazano glibokij gumanizm nashogo narodu V komediyi Zbigovisko bozhevilnih vidavnictvo 1936 gostro vismivayutsya feodalno patriarhalni vidnosini ta fanatizm U hudozhnij tvorchosti yak i v publicistici vin vikoristav satirichni zhanri Vin ye avtorom publicistichnih statej fejletoniv ta satirichnih miniatyur de vistupaye yarim protivnikom carizmu socialistichnoyi nespravedlivosti fanatizmu uperedzhennya mrakobissya ta neviglastva Zahidnogo imperializmu ta Shidnogo despotizmu Takozh svoyimi satirichnimi metodami vikrivaye Mikolu II Magomedali shaha Sultana Abdulgamida Kajzera Vilgelma ta in Razom z inshimi svitovimi demokratichnimi pismennikami zaklikav narod vesti borotbu proti tiraniv U tvori Respublika 1917 vimagav narodnu vlast demokratichnu respubliku Publicistichni tvori Dzh Mamedkulizade ce tvori pro nacionalni problemi revolyuciyi v Irani ta Turechchini svobodu zhinok prosvitu literaturu mistectvo ridnu movu problemi suspilno kulturnogo progresu ta in Vin pisav pro vidomih literatoriv Datvina Epikura ta Sokrata Shekspira ta Shillera Kanta ta Spinozu Golbaha ta Lejbnica Glinku ta Bethovena Derzhavina ta Pushkina Zardushta ta Mani pro rizni politichni filosofski religijni sociologichni techiyi zaklikav propaguvati znachni uspihi lyudstva U 1922 1930 rokah Dzh Mamedkulizade dlya togo shob peretvoriti Molla Nasreddin v odin iz borciv druku staranno pracyuvav ta pidgotovlyuvav molodih pismennikiv ta hudozhnikiv dlya roboti v galuzi zhurnalistiki U nomerah zhurnalu yaki vihodili u cih rokah Dzh Mamedkulizade z metoyu nadati satiri novij suspilnij zmist buv u serjoznih tvorchih poshukah Vin svoyimi publicistichnimi vidavnickimi ta dramatichnimi tvorami zbagativ azerbajdzhansku literaturu z tochki zoru zhanru ta formi Vin vvazhavsya velikim majstrom malenkogo opovidannya Bagata hudozhnya spadshina Dzh Mamedkulizade zhurnal Molla Nasreddin vplinuv na rozvitok hudozhno suspilnoyi dumki prosvitno demokratichnogo ruhu ne tilki v Azerbajdzhani ale i na Blizhnomu ta Serednomu Shodi a same v Irani ta Turechchini Pam yatTvori Dzh Mamedkulizade buli perekladeni nya ryad mov Ryad vulic ta kulturno prosvitnih zakladiv v Azerbajdzhanskij Respublici a takozh Nahichevanskij Derzhavnij Muzikalno Dramatichnij Teatr ta Muzej Literaturi u Nahichevanskij Avtonomnij Respublici nazvani na chest Dzh Mamedkulizade Kolishnij Astrahanskij rajon ta misto Astrahan u 1967 roci nazvanij na jogo chest Dzhalilabadom a selo Bash Norashen Dzhalilkendom U Nahichevani ta Dzhalilabadi vstavleno jogo pam yatnik V Baku ta Nahichevani vidkrito budinki muzeyi u selah Nehram ta Dzhalilkendi pam yatni muzeyi Urochisto vidznachili 100 ta 125 u richnicyu z dnya jogo narodzhennya 17 sichnya 2019 roku Prezident Azerbajdzhanskoyi Respubliki pidpisav ukaz pro vidznachennya 150 richnogo yuvileyu Dzhalila Mamedkulizade Oblichchya zhurnalu Molla Nasreddin yakij ye 25 richnim redaktorom Jalil Mammadguluzadeh 1906 Religijni poglyadiVzagali religijni poglyadi Dzhalila Mamedkulizade viklikayut superechki Zgidno z deyakimi dzherelami vin buv ateyistom a zgidno z inshimi dzherelami buv prihilnikom musulmanskogo demokratizmu Ale ce tochno sho vin u svoyih tvorah gostro kritikuvav ekstremistski dumki neviglastvo bezgramotnist ta religijni uperedzhennya TvoriDzhalil Mamedkulizade Tvori v 4 h tomah I tom Proza dramatichni tvori satirichni virshi perekladi Dzhalil Mamedkulizade Tvori v 4 h tomah II tom Fejletoni ta statti Dzhalil Mamedkulizade Tvori v 4 h tomah III tom Fejletoni ta statti Dzhalil Mamedkulizade Tvori v 4 h tomah IV tom Memuari statti listi Filmi pro nogoDzhalil Mamedkulizade film 1966 Filmi za jogo tvoramiPoshtovij yashik film 1967 Yagnya film 1967 Vikno tugi film 1986 Piven Pirverdi film 1987 Kurbanali bek film 1989 Privit z togo svitu film 1991 Nimij film 1992 Kniga moyeyi materi film 1994 Zanepokoyennya film 1998 Nimij film 2003 Gra film 2003 Ocet film 2003 Ne v dusi film 2003 Div takozhHodzha NasreddinPrimitkiBolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Muasir Azerbaycan edebiyyati I cild Baki 2007 s 47 Azerbaycanda ilk feministler kisiler olub Azadliq org 2016 03 08 CBC TV 13 02 2019 azerb Youtube com Arhiv originalu za 1 veresnya 2020 Procitovano 13 lyutogo 2019 C Memmedquluzade ve U Hacibeyovun pedaqoji fikirleri Yusif Talibov Ferahim Sadiqov Serdar Quliyev Azerbaycanda mekteb ve pedaqoji fikir tarixi Baki Unsiyyet 2000 seh 347 Huseyn Ehmedov Azerbaycan mekteb ve pedaqoji fikir tarixi Baki Elm ve tehsil 2014 seh 287 NE II cild 2005 s 23 25 President Az 17 01 2019 azerb President az Arhiv originalu za 6 bereznya 2019 Procitovano 17 sichnya 2019 Arxadaki Azerbaycan Kulis az accessed 25 October 2016 azerb Mammadguluzadeh profile Calilbook musigi dunya az accessed 5 October 2016 azerb DzherelaVidatni osobi Nahichevani Dzhalil Mamedkulizade Gamida Mamedkulizade Moyi spogadi pro Mirzu Dzhalila Azerneshr 1967 Azervend Asker Prosta lyudina spogadi gazeta Veten jolunda 1944 15 grudnya 109 Ali Azeri Odin listok Baku 1966 Kamal Dzhamalov Prosvitni ideyi mollanasreddinciv Baku Nauka ta osvita 2015