Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Державна дума Російської імперії (рос. Государственная дума Российской империи) — законодавчий орган Російської імперії в 1906—1917 роках, який з'явився в результаті революції 1905—1907. Дума була нижньою палатою парламенту, верхньою палатою була Державна рада Російської імперії. Всього було 4 скликання Державної думи. Державна дума була першим представницьким органом влади в Росії за всю її історію.
| Державна дума Російської імперії | |||
 | |||
 | |||
| Загальна інформація: | |||
| Юрисдикція: | Російська імперія | ||
| Дата заснування: | 1906 | ||
| Дата ліквідації: | 1917 | ||
| Структура: | |||
| Депутатів: | 432 (1912 рік) | ||
| Голова Ради: | С.А. Муромцев (1906), Ф.А. Головін (1907), М.О. Хомяков (1907—1910), О.І. Гучков (1910—1911), М.В. Родзянко (1911—1912, 1912—1917) | ||
| Адреса: | |||
| Адреса: | Таврійський палац, Санкт-Петербург
| ||
| |||
Державну думу першого скликання часто називають Першою державною думою, другого скликання — Другою думою, і т. д.
Перша Державна дума розпочала свої засідання 27 квітня (10 травня) 1906, остання (четверта) дума завершила свою роботу 25 лютого 1917 і остаточно була розпущена 6 жовтня 1917 указом Тимчасового уряду.
Маніфести Миколи ІІ
6 серпня 1905 року Маніфестом Миколи II було оголошено маніфест-декларацію про створення Державної думи, як «особливого законодорадчого органу, якому надається право попередньої розробки та обговорення законодавчих пропозицій і розгляд розпису державних доходів та видатків». До маніфесту додавалися положення, розроблені міністром внутрішніх справ Булигіним, згідно з якими, право голосу на виборах в Думу надавалося лише обмеженій категорії осіб: великим власникам нерухомого майна, великим платникам промислового і квартирного податку, і — на особливих підставах — селянам. Ці положення викликали сильне невдоволення у суспільстві, численні мітинги протесту, які вилилися у Всеросійський жовтневий політичний страйк. Вибори в «Булигінськую думу» не відбулися.
Основою для становлення Державної думи як законодавчого органу став п. 3 маніфесту 17 жовтня 1905 р., що встановив «як непорушне правило, щоб жоден закон не міг мати силу без схвалення Державної думи». Ця норма була закріплена в ст. 86 Основних законів Російської імперії в редакції 23 квітня 1906: «Жоден новий закон не може прийматися без схвалення Державної ради і Державної думи та мати силу без затвердження Государя-імператора».
Державні думи І-IV скликань
Перше засідання Державної думи відбулося в Таврійському палаці Санкт-Петербургу.
| Партія | I Дума | II Дума | III Дума | IV Дума |
|---|---|---|---|---|
| Кадети | 161 | 98 | 54 | 59 |
| Трудова група | 107 (97) | 104 | 13 | 10 |
| Автономісти | 70 | 76 | 26 | 21 |
| Прогресисти | 60 | - | 28 | 48 |
| Октябристи | 13 | 54 | 154 | 98 |
| РСДРП | (10) | 65 | 19 | 14 |
| Есери | - | 37 | - | - |
| Народні соціалісти | - | 16 | - | - |
| Націоналісти | - | - | 97 | 120 |
| Праві | - | - | 50 | 65 |
| Безпартійні | 100 | 50 | - | 7 |
З 478 депутатів Держдуми I скликання було:
кадетів — 179,
автономістів (члени польських, українських, естонських, латиських, литовських та ін. етнічних груп) — 63,
октябристів — 16,
безпартійних — 105,
трудовиків — 97,
соціал-демократів — 18.
Головою було обрано кадета С. Муромцева, секретарем — князя Д. Шаховського (теж кадета).
Перша дума працювала 72 дні. Розпущена Миколою ІІ за намір скасувати приватне землеволодіння. Державна дума II працювала з 20 лютого по 2 червня 1907 року (одну сесію). 1 червня 1907 прем'єр-міністр Столипін П. А. звинуватив 55 депутатів в змові проти царської сім'ї. Дума була розпущена указом Миколи II від 3 червня.
Державна дума III скликання працювала з 1 листопада 1907 р. по червень 1912 року. Розпущена указом Миколи II.
Державна дума IV скликання працювала з 1912 року по 25 лютого 1917, коли її засідання були тимчасово призупинені указом Миколи ІІ. 6 жовтня 1917 р. була розпущена указом Тимчасового уряду у зв'язку з підготовкою до виборів в Установчі збори. Остаточно ліквідована 31(18) грудня 1917 декретом Радою Народних Комісарів Радянської Росії, згідно з яким розпускалися канцелярія Думи та її Тимчасовий комітет.
«Українське питання» в Державній думі
У Думі першого скликання 45 делегатів сформували власну фракцію, що отримала назву Українська думська громада. Головою її був адвокат і громадський діяч з Чернігова Ілля Шраг; серед членів були: Володимир Шемет та Павло Чижевський — від Полтавщини, Микола Біляшевський та барон Федір Штейнгель — від Києва, Андрій В'язлов — від Волині. Українська парламентська громада мала свій друкований орган — «Украинский Вестник», редактором якого був Максим Славинський, а секретарем — Дмитро Дорошенко. У виданні журналу взяли участь найкращі наукові сили України: М. Туган-Барановський, О. Лотоцький, М. Грушевський, І. Франко, О. Русов та інші.
Політичною платформою Української парламентської громади була автономія України. М. Грушевський уклав декларацію, яка мала бути виголошена з думської трибуни головою фракції.
У Другій Думі теж існувала українська парламентська група — , що налічувала 47 членів і видавала часопис — «Рідна справа — Думські вісті». У ній друкували промови членів, заяви Громади. Українська група домагалася автономії України, місцевого самоуправління, викладання української мови у школах, поширення української мови в судах, церкві. Для того, щоб мати підготовлених педагогів, Громада вимагала створення кафедр української мови, літератури та історії в університетах Києва, Харкова та Одеси, запровадження навчання української мови в учительських семінаріях.
Зміна виборчого законодавства після розпуску ІІ Державної думи стала головною причиною відсутності у парламенті третього та четвертого скликання представників українського національного руху та, як наслідок, українських парламентських груп.
Українське питання залишалося актуальним і в роботі Третьої Думи. Перше питання з цієї теми, якому Дума змушена була приділити увагу, це було українське шкільництво. У 1908 37 депутатів внесли на розгляд парламенту проект про запровадження навчання українською мовою у початкових школах. Цей проект викликав протест з боку чорносотенних послів та «Клубу Русских Националистов», і йому не дали ходу. У 1909 професор Київського університету Іван Лучицький порушив питання про використання української мови в судах України. Це питання також викликало протест і було поховане.
У IV Державній думі українське питання, головним чином, порушувалося під час обговорення депутатами заборони святкування 100-річчя від дня народження видатного поета Тараса Григоровича Шевченка.
Див. також
Література
- О. М. Машкін. Державна Дума Російської імперії [ 2 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 349. — .
- Милько В. І. Українське представництво в Державній думі Російської імперії (1906-1917) [ 10 травня 2019 у Wayback Machine.]: [монографія] / Володимир Милько; [відп. ред. О. П. Реєнт]; НАН України, Ін-т історії України. — Київ : Ін-т історії України НАН України, 2016. — 395 с.
- Полонська-Василенко Н. Історія України: Том 2.
- Государственная Дума в России (1906—1917): Обзор / РАН, ИНИОН; Ред. Твердохлеб А. А., Шевырин В. М. — М.: РАН, 1995. — 92 с.
- Соловьев К. А. Думская монархия: Общественный диалог на фоне реформы // Родина. 2006. № 11.
- Кирьянов И.К. Российские парламентарии начала XX века: новые политики в новом политическом пространстве / Диссертация на соискание степ. д.и.н. На правах рукописи. — Пермь, 2009. — 537 с.
- Таганцев Н.С. Пережитое. Учреждение Государственной Думы в 1905-1906 гг. — Санкт-Петербург. : 18-я гос. тип-я, 1919. — 224 с.
Посилання
- Державна дума Російської імперії [ 29 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
- «Українське питання» в Державній Думі [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Державна дума — Полонська-Василенко Наталія: Том 2 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Манифест об учреждении государственной думы [ 14 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Известные депутаты [ 19 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Сайт посвящённый Андрею Ивановичу Шингарёву. [ 15 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Историю внутридумских обсуждений читайте в книге А. Я. Авреха: «П. А. Столыпин и судьбы реформ в России» [ 16 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Из «Положений о выборах в Государственную Думу от 3 июня 1907 года» (Именной высочайший указ правительствующему сенату от 3 июня 1907 г.) [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Вторая Государственная Дума. 20 февраля — 2 июня. Стенограммы заседаний. [ 24 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Державна дума Російської імперії
Примітки
- (рос.)
- 10 осіб вийшло з фракції і організували окрему фракцію соціал-демократів (див. рядок РСДРП) ( П. А. Столыпин и судьбы реформ в России. М., 1991. [ 16 січня 2013 у Wayback Machine.] с. 16)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Derzhavnoyu dumoyu Rosijskoyi Federaciyi Derzhavna duma Rosijskoyi imperiyi ros Gosudarstvennaya duma Rossijskoj imperii zakonodavchij organ Rosijskoyi imperiyi v 1906 1917 rokah yakij z yavivsya v rezultati revolyuciyi 1905 1907 Duma bula nizhnoyu palatoyu parlamentu verhnoyu palatoyu bula Derzhavna rada Rosijskoyi imperiyi Vsogo bulo 4 sklikannya Derzhavnoyi dumi Derzhavna duma bula pershim predstavnickim organom vladi v Rosiyi za vsyu yiyi istoriyu Derzhavna duma Rosijskoyi imperiyi Zagalna informaciya Yurisdikciya Rosijska imperiya Data zasnuvannya 1906 Data likvidaciyi 1917 Struktura Deputativ 432 1912 rik Golova Radi S A Muromcev 1906 F A Golovin 1907 M O Homyakov 1907 1910 O I Guchkov 1910 1911 M V Rodzyanko 1911 1912 1912 1917 Adresa Adresa Tavrijskij palac Sankt Peterburg Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Derzhavna duma Rosijskoyi imperiyi Derzhavnu dumu pershogo sklikannya chasto nazivayut Pershoyu derzhavnoyu dumoyu drugogo sklikannya Drugoyu dumoyu i t d Persha Derzhavna duma rozpochala svoyi zasidannya 27 kvitnya 10 travnya 1906 ostannya chetverta duma zavershila svoyu robotu 25 lyutogo 1917 i ostatochno bula rozpushena 6 zhovtnya 1917 ukazom Timchasovogo uryadu Manifesti Mikoli II6 serpnya 1905 roku Manifestom Mikoli II bulo ogolosheno manifest deklaraciyu pro stvorennya Derzhavnoyi dumi yak osoblivogo zakonodoradchogo organu yakomu nadayetsya pravo poperednoyi rozrobki ta obgovorennya zakonodavchih propozicij i rozglyad rozpisu derzhavnih dohodiv ta vidatkiv Do manifestu dodavalisya polozhennya rozrobleni ministrom vnutrishnih sprav Buliginim zgidno z yakimi pravo golosu na viborah v Dumu nadavalosya lishe obmezhenij kategoriyi osib velikim vlasnikam neruhomogo majna velikim platnikam promislovogo i kvartirnogo podatku i na osoblivih pidstavah selyanam Ci polozhennya viklikali silne nevdovolennya u suspilstvi chislenni mitingi protestu yaki vililisya u Vserosijskij zhovtnevij politichnij strajk Vibori v Buliginskuyu dumu ne vidbulisya Osnovoyu dlya stanovlennya Derzhavnoyi dumi yak zakonodavchogo organu stav p 3 manifestu 17 zhovtnya 1905 r sho vstanoviv yak neporushne pravilo shob zhoden zakon ne mig mati silu bez shvalennya Derzhavnoyi dumi Cya norma bula zakriplena v st 86 Osnovnih zakoniv Rosijskoyi imperiyi v redakciyi 23 kvitnya 1906 Zhoden novij zakon ne mozhe prijmatisya bez shvalennya Derzhavnoyi radi i Derzhavnoyi dumi ta mati silu bez zatverdzhennya Gosudarya imperatora Derzhavni dumi I IV sklikanTavrijskij palac Pershe zasidannya Derzhavnoyi dumi vidbulosya v Tavrijskomu palaci Sankt Peterburgu Rozpodil deputativ Derzhavnoyi dumi za partiyami Partiya I Duma II Duma III Duma IV Duma Kadeti 161 98 54 59 Trudova grupa 107 97 104 13 10 Avtonomisti 70 76 26 21 Progresisti 60 28 48 Oktyabristi 13 54 154 98 RSDRP 10 65 19 14 Eseri 37 Narodni socialisti 16 Nacionalisti 97 120 Pravi 50 65 Bezpartijni 100 50 7 Z 478 deputativ Derzhdumi I sklikannya bulo kadetiv 179 avtonomistiv chleni polskih ukrayinskih estonskih latiskih litovskih ta in etnichnih grup 63 oktyabristiv 16 bezpartijnih 105 trudovikiv 97 social demokrativ 18 Golovoyu bulo obrano kadeta S Muromceva sekretarem knyazya D Shahovskogo tezh kadeta Persha duma pracyuvala 72 dni Rozpushena Mikoloyu II za namir skasuvati privatne zemlevolodinnya Derzhavna duma II pracyuvala z 20 lyutogo po 2 chervnya 1907 roku odnu sesiyu 1 chervnya 1907 prem yer ministr Stolipin P A zvinuvativ 55 deputativ v zmovi proti carskoyi sim yi Duma bula rozpushena ukazom Mikoli II vid 3 chervnya Derzhavna duma III sklikannya pracyuvala z 1 listopada 1907 r po cherven 1912 roku Rozpushena ukazom Mikoli II Derzhavna duma IV sklikannya pracyuvala z 1912 roku po 25 lyutogo 1917 koli yiyi zasidannya buli timchasovo prizupineni ukazom Mikoli II 6 zhovtnya 1917 r bula rozpushena ukazom Timchasovogo uryadu u zv yazku z pidgotovkoyu do viboriv v Ustanovchi zbori Ostatochno likvidovana 31 18 grudnya 1917 dekretom Radoyu Narodnih Komisariv Radyanskoyi Rosiyi zgidno z yakim rozpuskalisya kancelyariya Dumi ta yiyi Timchasovij komitet Ukrayinske pitannya v Derzhavnij dumiU Dumi pershogo sklikannya 45 delegativ sformuvali vlasnu frakciyu sho otrimala nazvu Ukrayinska dumska gromada Golovoyu yiyi buv advokat i gromadskij diyach z Chernigova Illya Shrag sered chleniv buli Volodimir Shemet ta Pavlo Chizhevskij vid Poltavshini Mikola Bilyashevskij ta baron Fedir Shtejngel vid Kiyeva Andrij V yazlov vid Volini Ukrayinska parlamentska gromada mala svij drukovanij organ Ukrainskij Vestnik redaktorom yakogo buv Maksim Slavinskij a sekretarem Dmitro Doroshenko U vidanni zhurnalu vzyali uchast najkrashi naukovi sili Ukrayini M Tugan Baranovskij O Lotockij M Grushevskij I Franko O Rusov ta inshi Politichnoyu platformoyu Ukrayinskoyi parlamentskoyi gromadi bula avtonomiya Ukrayini M Grushevskij uklav deklaraciyu yaka mala buti vigoloshena z dumskoyi tribuni golovoyu frakciyi U Drugij Dumi tezh isnuvala ukrayinska parlamentska grupa sho nalichuvala 47 chleniv i vidavala chasopis Ridna sprava Dumski visti U nij drukuvali promovi chleniv zayavi Gromadi Ukrayinska grupa domagalasya avtonomiyi Ukrayini miscevogo samoupravlinnya vikladannya ukrayinskoyi movi u shkolah poshirennya ukrayinskoyi movi v sudah cerkvi Dlya togo shob mati pidgotovlenih pedagogiv Gromada vimagala stvorennya kafedr ukrayinskoyi movi literaturi ta istoriyi v universitetah Kiyeva Harkova ta Odesi zaprovadzhennya navchannya ukrayinskoyi movi v uchitelskih seminariyah Zmina viborchogo zakonodavstva pislya rozpusku II Derzhavnoyi dumi stala golovnoyu prichinoyu vidsutnosti u parlamenti tretogo ta chetvertogo sklikannya predstavnikiv ukrayinskogo nacionalnogo ruhu ta yak naslidok ukrayinskih parlamentskih grup Ukrayinske pitannya zalishalosya aktualnim i v roboti Tretoyi Dumi Pershe pitannya z ciyeyi temi yakomu Duma zmushena bula pridiliti uvagu ce bulo ukrayinske shkilnictvo U 1908 37 deputativ vnesli na rozglyad parlamentu proekt pro zaprovadzhennya navchannya ukrayinskoyu movoyu u pochatkovih shkolah Cej proekt viklikav protest z boku chornosotennih posliv ta Klubu Russkih Nacionalistov i jomu ne dali hodu U 1909 profesor Kiyivskogo universitetu Ivan Luchickij porushiv pitannya pro vikoristannya ukrayinskoyi movi v sudah Ukrayini Ce pitannya takozh viklikalo protest i bulo pohovane U IV Derzhavnij dumi ukrayinske pitannya golovnim chinom porushuvalosya pid chas obgovorennya deputatami zaboroni svyatkuvannya 100 richchya vid dnya narodzhennya vidatnogo poeta Tarasa Grigorovicha Shevchenka Div takozhSpisok deputativ vid ukrayinskih gubernij ta mist I IV Derzhavnih dum Rosijskoyi imperiyi Derzhavna duma Rosijskoyi Federaciyi Trudova grupa Progresivnij blokLiteraturaO M Mashkin Derzhavna Duma Rosijskoyi imperiyi 2 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 349 ISBN 966 00 0405 2 Milko V I Ukrayinske predstavnictvo v Derzhavnij dumi Rosijskoyi imperiyi 1906 1917 10 travnya 2019 u Wayback Machine monografiya Volodimir Milko vidp red O P Reyent NAN Ukrayini In t istoriyi Ukrayini Kiyiv In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 395 s ISBN 978 966 02 7907 0 Polonska Vasilenko N Istoriya Ukrayini Tom 2 Gosudarstvennaya Duma v Rossii 1906 1917 Obzor RAN INION Red Tverdohleb A A Shevyrin V M M RAN 1995 92 s Solovev K A Dumskaya monarhiya Obshestvennyj dialog na fone reformy Rodina 2006 11 Kiryanov I K Rossijskie parlamentarii nachala XX veka novye politiki v novom politicheskom prostranstve Dissertaciya na soiskanie step d i n Na pravah rukopisi Perm 2009 537 s Tagancev N S Perezhitoe Uchrezhdenie Gosudarstvennoj Dumy v 1905 1906 gg Sankt Peterburg 18 ya gos tip ya 1919 224 s PosilannyaDerzhavna duma Rosijskoyi imperiyi 29 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Ukrayinske pitannya v Derzhavnij Dumi 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Derzhavna duma Polonska Vasilenko Nataliya Tom 2 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Manifest ob uchrezhdenii gosudarstvennoj dumy 14 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Izvestnye deputaty 19 serpnya 2011 u Wayback Machine Sajt posvyashyonnyj Andreyu Ivanovichu Shingaryovu 15 grudnya 2008 u Wayback Machine Istoriyu vnutridumskih obsuzhdenij chitajte v knige A Ya Avreha P A Stolypin i sudby reform v Rossii 16 sichnya 2013 u Wayback Machine Iz Polozhenij o vyborah v Gosudarstvennuyu Dumu ot 3 iyunya 1907 goda Imennoj vysochajshij ukaz pravitelstvuyushemu senatu ot 3 iyunya 1907 g 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Vtoraya Gosudarstvennaya Duma 20 fevralya 2 iyunya Stenogrammy zasedanij 24 sichnya 2012 u Wayback Machine Derzhavna duma Rosijskoyi imperiyiPrimitki ros 10 osib vijshlo z frakciyi i organizuvali okremu frakciyu social demokrativ div ryadok RSDRP P A Stolypin i sudby reform v Rossii M 1991 16 sichnya 2013 u Wayback Machine s 16