Кра́тер Дела́ндр (лат. Deslandres) — залишки гігантського стародавнього ударного кратера в екваторіальній материковій зоні видимого боку Місяця. Назву присвоєно в честь французького астронома Анрі-Александра Деландра (1853—1948) й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1948 році. Утворення кратера відбулося у донектарському періоді.
Деландр | |
---|---|
Світлина Девіда Кемпбелла, обсерваторія Університету Гатфордшира | |
Координати | 32°33′00″ пд. ш. 5°34′12″ зх. д. / 32.55000000002777227336991928° пд. ш. 5.57000000002777806° зх. д. |
Діаметр | 227 км |
Глибина | 1,580 км |
Довгота ранкового термінатора | 5° |
Епонім | Анрі Деландр |
Деландр |
Опис кратера
Найближчими сусідами кратера є: кратер [en] на заході; кратер Пітат на північному заході; кратер [en] на північному сході; кратер [en] на сході; кратер [en] на південному сході; кратер [en] на півдні і кратер [en] на півдні південному заході. В західній частині чаші кратера знаходиться кратер [en], в південно-східній — кратер [en], південно-західну частину валу перекриває кратер [en]. На північний захід від кратера Деландр лежить Море Хмар. Селенографічні координати центру кратера 32°33′ пд. ш. 5°34′ зх. д. / 32.55° пд. ш. 5.57° зх. д., діаметр 227,02 км, глибина 1,58 км. За своїми розмірами кратер є другим на видимому боці Місяця, поступаючись лише кратеру Байї.
За тривалий час свого існування кратер Деландр зазнав настільки сильних руйнувань, що до XX століття не вважався кратером, власну назву кратеру було запропоновано лише у 1942 році французьким астрономом грецького походження Еженом Мішелем Антоніаді. Вал кратера зберігся тільки в окремих місцях, висота залишків валу над навколишньою місцевістю сягає 2060 м. Північна і східна частини чаші кратера є відносно рівними, поцятковані безліччю дрібних кратерів. У північно-східній частині чаші знаходиться зона заповнена темним базальтом місячних морів. У східній частині чаші знаходиться зона з альбедо значно вищим ніж у навколишньої місцевості. Під час повні дана частина поверхні є однією із найяскравіших на видимому боці Місяця, що є ознакою того, що вона сформована відносно недавно. Іноді цю зону називають «яскравою плямою Кассіні», так як вперше вона була нанесена на мапи Місяця у 1672 році італійсько-французьким астрономом Джованні Кассіні. На дні чаші кратера Деландр знаходяться декілька цікавих ланцюжків кратерів. У центрі чаші розташовані слабко видимі залишки кратера діаметром приблизно 70 км. Від центру чаші у південно-східному напрямі відходить схожа на бороду формація довжиною близько 110 км і шириною 10 км. Сателітні кратери відсутні.
Див. також
Примітки
- John E. Westfall Atlas of the Lunar Terminator. Cambridge University Press, Cambridge u. a. 2000, .
- Опис кратера на сайті The Moon-Wiki (англ.).
- Кратер Деландр на мапі LAC-112 (PDF). (PDF) оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
- Довідник Міжнародного астрономічного союзу. оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 22 червня 2020.
- John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000). Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.
- Lunar Impact Crater Database [ 6 січня 2021 у Wayback Machine.] // Lunar and Planetary Institute (англ.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Деландр (місячний кратер) - Цифровий фотографічний атлас Місяця
- Світлина кратера Деландр зроблена Весом Гіґґінсом
- Якісна світлина кратера зроблена Весом Гіґґінсом
- // Lunar Picture of the day
- // Lunar Picture of the day
- // Lunar Picture of the day
- The left side of the hell // Lunar Picture of the day
- Кратер Деландр на мапі LAC-112
- Селенологічна мапа околиць кратера
- Andersson, L.E., and E.A. Whitaker NASA Catalogue of Lunar Nomenclature [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — NASA Reference Publication 1097, October 1982.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kra ter Dela ndr lat Deslandres zalishki gigantskogo starodavnogo udarnogo kratera v ekvatorialnij materikovij zoni vidimogo boku Misyacya Nazvu prisvoyeno v chest francuzkogo astronoma Anri Aleksandra Delandra 1853 1948 j zatverdzheno Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom u 1948 roci Utvorennya kratera vidbulosya u donektarskomu periodi Harakteristiki krateraDelandrSvitlina Devida Kempbella observatoriya Universitetu GatfordshiraKoordinati 32 33 00 pd sh 5 34 12 zh d 32 55000000002777227336991928 pd sh 5 57000000002777806 zh d 32 55000000002777227336991928 5 57000000002777806Diametr 227 kmGlibina 1 580 kmDovgota rankovogo terminatora 5 Eponim Anri DelandrDelandrOpis krateraOkolici kratera Delandr Svitlina Lunar Reconnaissance Orbiter Najblizhchimi susidami kratera ye krater en na zahodi krater Pitat na pivnichnomu zahodi krater en na pivnichnomu shodi krater en na shodi krater en na pivdennomu shodi krater en na pivdni i krater en na pivdni pivdennomu zahodi V zahidnij chastini chashi kratera znahoditsya krater en v pivdenno shidnij krater en pivdenno zahidnu chastinu valu perekrivaye krater en Na pivnichnij zahid vid kratera Delandr lezhit More Hmar Selenografichni koordinati centru kratera 32 33 pd sh 5 34 zh d 32 55 pd sh 5 57 zh d 32 55 5 57 diametr 227 02 km glibina 1 58 km Za svoyimi rozmirami krater ye drugim na vidimomu boci Misyacya postupayuchis lishe krateru Bajyi Za trivalij chas svogo isnuvannya krater Delandr zaznav nastilki silnih rujnuvan sho do XX stolittya ne vvazhavsya kraterom vlasnu nazvu krateru bulo zaproponovano lishe u 1942 roci francuzkim astronomom greckogo pohodzhennya Ezhenom Mishelem Antoniadi Val kratera zberigsya tilki v okremih miscyah visota zalishkiv valu nad navkolishnoyu miscevistyu syagaye 2060 m Pivnichna i shidna chastini chashi kratera ye vidnosno rivnimi pocyatkovani bezlichchyu dribnih krateriv U pivnichno shidnij chastini chashi znahoditsya zona zapovnena temnim bazaltom misyachnih moriv U shidnij chastini chashi znahoditsya zona z albedo znachno vishim nizh u navkolishnoyi miscevosti Pid chas povni dana chastina poverhni ye odniyeyu iz najyaskravishih na vidimomu boci Misyacya sho ye oznakoyu togo sho vona sformovana vidnosno nedavno Inodi cyu zonu nazivayut yaskravoyu plyamoyu Kassini tak yak vpershe vona bula nanesena na mapi Misyacya u 1672 roci italijsko francuzkim astronomom Dzhovanni Kassini Na dni chashi kratera Delandr znahodyatsya dekilka cikavih lancyuzhkiv krateriv U centri chashi roztashovani slabko vidimi zalishki kratera diametrom priblizno 70 km Vid centru chashi u pivdenno shidnomu napryami vidhodit shozha na borodu formaciya dovzhinoyu blizko 110 km i shirinoyu 10 km Satelitni krateri vidsutni Div takozhSpisok krateriv na Misyaci Misyachnij krater Morfologichnij katalog krateriv Misyacya Planetna nomenklatura Selenografiya Selenologiya Piznye vazhke bombarduvannyaPrimitkiJohn E Westfall Atlas of the Lunar Terminator Cambridge University Press Cambridge u a 2000 ISBN 0 521 59002 7 Opis kratera na sajti The Moon Wiki angl Krater Delandr na mapi LAC 112 PDF PDF originalu za 21 veresnya 2020 Procitovano 22 chervnya 2020 Dovidnik Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 22 chervnya 2020 John E Westfall s Atlas of the Lunar Terminator Cambridge Univ Press 2000 Arhiv originalu za 18 grudnya 2014 Procitovano 8 veresnya 2014 Lunar Impact Crater Database 6 sichnya 2021 u Wayback Machine Lunar and Planetary Institute angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Delandr misyachnij krater Cifrovij fotografichnij atlas Misyacya Svitlina kratera Delandr zroblena Vesom Gigginsom Yakisna svitlina kratera zroblena Vesom Gigginsom Lunar Picture of the day Lunar Picture of the day Lunar Picture of the day The left side of the hell Lunar Picture of the day Krater Delandr na mapi LAC 112 Selenologichna mapa okolic kratera Andersson L E and E A Whitaker NASA Catalogue of Lunar Nomenclature 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine NASA Reference Publication 1097 October 1982