Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дейвід Г юм також Девід Х юм Девід Юм англ David Hume hjuːm при народженні David Home 26 квітня 7 травня 1711 25 серпня

Дейвід Г'юм

Дейвід Г'юм

Дейвід Г'юм (також Девід Х'юм, Девід Юм, англ. David Hume /hjuːm/, при народженні David Home), 26 квітня (7 травня) 1711 — 25 серпня 1776) — шотландський філософ-емпірист, історик та економіст, діяч епохи Просвітництва,найбільше відомий своїми працями у галузі епістемології. Г'юма часто називають провідним філософом-скептиком вісімнадцятого сторіччя.

Дейвід Г'юм
англ. David Hume
Західна філософія
image
Дейвід Г'юм
Народження 7 травня 1711(1711-05-07)
Единбург, Шотландія
Смерть 25 серпня 1776(1776-08-25) (65 років)
Единбург, Шотландія
Поховання d
Громадянство (підданство) image Королівство Велика Британія
Знання мов
  • англійська[1][2]
    • Ім'я при народженні David Home
    Діяльність
  • економіст, бібліотекар, історик, есеїст, письменник
    • Викладав d і d
    Член Королівське товариство Единбурга, d і d
    Школа / Традиція натуралізм, скептицизм, емпіризм,
    Просвітництво
    Основні інтереси епістемологія, метафізика, , етика, політична філософія, естетика, філософія релігії,
    Значні ідеї причинність,
    Вплинув Адам Сміт, Адам Фергюсон, Іммануїл Кант, Джеремі Бентам, Джеймс Медісон, Александер Гамільтон, Артур Шопенгауер, Африкан Шпір, Огюст Конт, Джон Стюарт Мілль, Гольбах, Чарлз Дарвін, Томас Гакслі, Вільям Джеймс, Бертран Рассел, Альберт Ейнштейн, Карл Поппер, Альфред Еєр, , Ноам Чомскі, ,
    Alma mater Единбурзький університет
    Літературний напрям eмпіризм, натуралізм, Філософський скептицизм і Просвітництво
    Зазнав впливу
  • Джон Локк, Джордж Барклі, Томас Гоббс, , Ісаак Ньютон, Епікур, Цицерон, Ніколя Мальбранш, , Секст Емпірик, Піррон
    • Визначний твір
  • d, d, d і d
    • Історичний період
    Конфесія атеїзм
    Батько d[3][4]
    Мати d[3][4]
    Брати, сестри d[4]
    image Дейвід Г'юм у Вікісховищі
    image  Висловлювання у Вікіцитатах
    image  Роботи у  Вікіджерелах
    У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Г'юм.

    Життєпис

    Народжений в сім'ї юриста 26 квітня (7 травня) 1711, Дейвід провів перші роки свого життя в Единбурзі. Освіту здобув у Единбурзькому університеті. Почав навчатися там у дуже ранньому віці — дванадцятирічним (за іншими даними йому було десять), тоді як зазвичай навчання в університеті починалося з 14 років. 1734 року, відвідавши своїх англійських родичів, Г'юм виявив, що вони вимовляють прізвище Home не на шотландський манер, і власним рішенням змінив написання свого прізвища з Home на Hume, аби зберегти його звичне вимовляння (/hjuːm/) і будучи в Англії. У 1734—1737 рр. Г'юм перебував у Франції, де написав чернетку своєї праці (англ. A Treatise of Human Nature), анонімно опублікованої в Лондоні у 1739-1740 роках.

    «Трактат» Г'юма не мав успіху серед тогочасних філософів і читацької публіки, тому після кількарічної перерви Г'юм повторно виклав свої ідеї у двох нових філософських творах: (англ. An Enquiry Concerning Human Understanding, 1748) і (англ. An Enquiry Concerning the Principles of Morals, 1751). Після цього Г'юм перейшов від філософії до історії, написавши найпопулярніший за його життя твір: шеститомну «Історію Англії» (англ. The History of England, 1754–1761).

    Серед пізніх творів Г'юма на найбільшу увагу заслуговують посмертно опубліковані (англ. Dialogues Concerning Natural Religion, 1779), де троє персонажів обговорюють природу Бога (не сумніваючись в його існуванні) з принципово різних філософських і богословських позицій. Г'юм був військовим аташе, бібліотекарем, а 1763 року став особистим секретарем лорда Гертфорда — британського посла у Парижі. У 1769 році Г'юм повернувся до Единбурга, де й помер 25 серпня 1776 року.

    Філософія

    Емпіризм

    Філософія Г'юма стала наступним логічним кроком у розвитку британського емпіризму, чільними представниками якого були Френсіс Бекон, Джон Лок, Джордж Барклі та Ісаак Ньютон. Бекон в [en] (1620) вперше в британській філософії описав методологію експериментального пізнання матеріального світу, достовірність якого гарантує не Бог, а дотримання чітко визначених пізнавальних процедур. Цим епістемологія Бекона принципово відрізнялася від епістемології Декарта, де гарантом достовірності нашого чуттєвого пізнання виступає Бог. Лок продовжив і розвинув міркування Бекона, спробувавши якнайчіткіше визначити, наскільки достовірним може бути наше чуттєве пізнання речей без звернення до Бога.

    Зона достовірного пізнання в Лока вийшла дуже обмеженою: вона охоплювала лише декілька так званих «первинних» властивостей речей (як-от протяжність, щільність, рух, кількість та зовнішня форма); інші ж властивості речей нам достеменно невідомі й ніколи не будуть відомі, оскільки наше сприйняття цих речей залежить не стільки від речей, скільки від нас та конкретних обставин (такими є смак, колір, запах, тощо). Ця невизначеність не влаштувала Барклі, який побачив у ній джерело неусувного скептицизму, від якого лише маленький крок до атеїзму. Барклі вирішив побити скептицизм його ж зброєю: використовуючи прийоми Секста Емпірика, він спершу довів, що «первинні» властивості речей не менш суб'єктивні, ніж решта, а потім додав до цього, що справжнім джерелом скептицизму є наше припущення про «матеріальну субстанцію», яка буцімто є основою незалежного від нас існування «матеріальних речей».

    Якщо відмовитися від цього припущення й визнати, що у світі є лише «духовна субстанція» (Бог та «обмежені духи», у т.ч. люди), ми заодно втратимо будь-які підстави для скептичного сумніву, «а чи сприймаємо ми своїми чуттями речі саме такими, якими ці речі є насправді» (адже ніяких «речей» немає, а є лише Бог, який дає нам відчути те або це). Г'юм же помітив і констатував, що припущення про існування Бога так само позбавлене раціонального підґрунтя, як і припущення про існування «матеріальної субстанції». Таким чином, саме Г'юм довів емпіризм до його логічного завершення: людина має справу лише з власними чуттєвими враженнями, які формують в її розумі певні «ідеї», але нам невідомо й ніколи не буде відомо, хто або що у зовнішньому світі викликає ці наші враження та ідеї.→

    Цей розділ потребує доповнення.

    Скептицизм

    Цей висновок зробив з Г'юма послідовного скептика. Після Монтеня Г'юм став наступним чільним європейським філософом, який відкрито виступив на захист скептицизму. Проте скептицизм Г'юма виявився принципово відмінним від скептицизму і Монтеня, і Секста Емпірика. Цей останній розвивав свій скептицизм насамперед з терапевтичною метою: якщо вас мучить неспроможність достеменно з'ясувати, яка філософська школа обстоює достовірну картину світу і яка школа медицини достовірно описує внутрішній устрій людського тіла, ви можете заспокоїтися на тому, що в царині наших чуттєвих вражень все однаково безсумнівно (ми просто «відчуваємо те, що відчуваємо»), натомість будь-яка відповідь на питання, «що саме стоїть за нашими чуттєвими враженнями», однаково сумнівна (якими речі є «насправді», нам невідомо й не факт, що колись буде відомо).

    Монтень додав до цього практичний висновок: якщо ви не знаєте, хто правий у суперечці католиків з протестантами, ви не маєте кращого виходу, ніж спиратися на традицію (тобто бути католиком), бо людський розум (до якого активно апелювали протестанти) все одно неспроможний знайти щось достовірніше. Г'юм натомість спробував проаналізувати, як нам вдається сформувати цілісну картину світу, маючи справу лише з набором отриманих нами чуттєвих «вражень», які ми обробляємо силами власного розуму.→

    Цей розділ потребує доповнення.

    Каузальність

    Центральною проблемою при цьому виявилася проблема каузальності. Питання Г'юма максимально стисло можна сформулювати так: на якій підставі ми висновуємо, що подія А спричинила подію Б, якщо основою для такого висновку є лише наше послідовне чуттєве сприйняття спершу події А, а потім події Б? Ми можемо сприйняти кожну з цих подій, але ми не сприймаємо чуттями той факт, що перша з них спричиняє другу. Цю проблему Г'юм розв'язує посиланням на звичку: якщо ми багато разів сприймаємо однакову послідовність подій А і Б, ми, звикнувши до цієї послідовності, починаємо очікувати Б після А й робимо висновок, що подію Б спричиняє саме подія А. Такою, згідно Г'юму, і є людська природа.

    Згодом ця постановка питання глибоко вразила Іммануїла Канта, який, слідом за Г'юмом, підтвердив непізнаваність для нас навколишніх речей, якими вони є «самі по собі», але замість звички як єдиної основи нашої ідеї каузальності постулював цілу низку вроджених настанов людського розуму і на рівні чуттєвості (так звані «апріорні форми чуттєвості» - простір і час), і на рівні раціональної обробки чуттєвих даних (дванадцять «категорій»).→

    Цей розділ потребує доповнення.

    Видання

    Праці українською

    • Девід Г'юм. Трактат про людську природу: Спроба запровадження експериментального методу міркування про об'єкт моралі. З англійської переклав Павло Насада.
    Цей розділ потребує доповнення.

    Див. також

    • 7009 Юм — астероїд, названий на честь філософа.
    • Модель ціни-золото-потоки — модель, розроблена Г'юмом, щоби проілюструвати, як можна виправити сальдо торговельного дисбалансу.

    Примітки

    1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    2. CONOR.Sl
      d:Track:Q16744133
    3. Lundy D. R. The Peerage
      d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
    4. Kindred Britain
      d:Track:Q75653886
    5. LIBRIS — 2012.
      d:Track:Q1798125
    6. BeWeB
      d:Track:Q77541206
    7. Девід Г'юм. Трактат про людську природу. 16.02.2017, 13:33
    8. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

    Література

    • Г'юм, Дейвід // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
    • Г'юм Д. Трактат про людську природу [ 15 жовтня 2009 у Wayback Machine.]. — Київ : Всесвіт, 2003. — 552 с.
    • Юм Дейвід [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416 с. — .
    • Загороднюк Вячеслав. Девід Г‘юм та проблеми сучасного мистецтва. Totallogy-XXI. Постнекласічні дослідження. Центр гуманітарної освіти НАН України. — 2014. — № 31. — С. 195—205
    • Девід Г'юм. Суспільний договір, зобов'язання і права людини. // Консерватизм: Антологія. 2-ге вид. Упоряд. О.Проценко, В.Лісовий. — К.: «Смолоскип», 2008, С. 214-221.
    • Панич, Олексій. Розвідки з історії скептицизму в британо-американській епістемології. Частина 1: Британська модерна філософія (Гоббс, Лок, Барклі, Х'юм, Рід). — Донецьк: Донецький національний університет, 2007. - С. 151-358.

    Посилання

    image Це незавершена стаття про філософа.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Dejvid G yum takozh Devid H yum Devid Yum angl David Hume hjuːm pri narodzhenni David Home 26 kvitnya 7 travnya 1711 25 serpnya 1776 shotlandskij filosof empirist istorik ta ekonomist diyach epohi Prosvitnictva najbilshe vidomij svoyimi pracyami u galuzi epistemologiyi G yuma chasto nazivayut providnim filosofom skeptikom visimnadcyatogo storichchya Dejvid G yumangl David HumeZahidna filosofiyaDejvid G yumNarodzhennya 7 travnya 1711 1711 05 07 Edinburg ShotlandiyaSmert 25 serpnya 1776 1776 08 25 65 rokiv Edinburg ShotlandiyaPohovannya dGromadyanstvo piddanstvo Korolivstvo Velika BritaniyaZnannya mov anglijska 1 2 Im ya pri narodzhenni David HomeDiyalnist ekonomist bibliotekar istorik eseyist pismennikVikladav d i dChlen Korolivske tovaristvo Edinburga d i dShkola Tradiciya naturalizm skepticizm empirizm ProsvitnictvoOsnovni interesi epistemologiya metafizika etika politichna filosofiya estetika filosofiya religiyi Znachni ideyi prichinnist Vplinuv Adam Smit Adam Fergyuson Immanuyil Kant Dzheremi Bentam Dzhejms Medison Aleksander Gamilton Artur Shopengauer Afrikan Shpir Ogyust Kont Dzhon Styuart Mill Golbah Charlz Darvin Tomas Gaksli Vilyam Dzhejms Bertran Rassel Albert Ejnshtejn Karl Popper Alfred Eyer Noam Chomski Alma mater Edinburzkij universitetLiteraturnij napryam empirizm naturalizm Filosofskij skepticizm i ProsvitnictvoZaznav vplivu Dzhon Lokk Dzhordzh Barkli Tomas Gobbs Isaak Nyuton Epikur Ciceron Nikolya Malbransh Sekst Empirik PirronViznachnij tvir d d d i dIstorichnij periodKonfesiya ateyizmBatko d 3 4 Mati d 3 4 Brati sestri d 4 Dejvid G yum u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem G yum ZhittyepisNarodzhenij v sim yi yurista 26 kvitnya 7 travnya 1711 Dejvid proviv pershi roki svogo zhittya v Edinburzi Osvitu zdobuv u Edinburzkomu universiteti Pochav navchatisya tam u duzhe rannomu vici dvanadcyatirichnim za inshimi danimi jomu bulo desyat todi yak zazvichaj navchannya v universiteti pochinalosya z 14 rokiv 1734 roku vidvidavshi svoyih anglijskih rodichiv G yum viyaviv sho voni vimovlyayut prizvishe Home ne na shotlandskij maner i vlasnim rishennyam zminiv napisannya svogo prizvisha z Home na Hume abi zberegti jogo zvichne vimovlyannya hjuːm i buduchi v Angliyi U 1734 1737 rr G yum perebuvav u Franciyi de napisav chernetku svoyeyi praci angl A Treatise of Human Nature anonimno opublikovanoyi v Londoni u 1739 1740 rokah Traktat G yuma ne mav uspihu sered togochasnih filosofiv i chitackoyi publiki tomu pislya kilkarichnoyi perervi G yum povtorno viklav svoyi ideyi u dvoh novih filosofskih tvorah angl An Enquiry Concerning Human Understanding 1748 i angl An Enquiry Concerning the Principles of Morals 1751 Pislya cogo G yum perejshov vid filosofiyi do istoriyi napisavshi najpopulyarnishij za jogo zhittya tvir shestitomnu Istoriyu Angliyi angl The History of England 1754 1761 Sered piznih tvoriv G yuma na najbilshu uvagu zaslugovuyut posmertno opublikovani angl Dialogues Concerning Natural Religion 1779 de troye personazhiv obgovoryuyut prirodu Boga ne sumnivayuchis v jogo isnuvanni z principovo riznih filosofskih i bogoslovskih pozicij G yum buv vijskovim atashe bibliotekarem a 1763 roku stav osobistim sekretarem lorda Gertforda britanskogo posla u Parizhi U 1769 roci G yum povernuvsya do Edinburga de j pomer 25 serpnya 1776 roku FilosofiyaEmpirizm Filosofiya G yuma stala nastupnim logichnim krokom u rozvitku britanskogo empirizmu chilnimi predstavnikami yakogo buli Frensis Bekon Dzhon Lok Dzhordzh Barkli ta Isaak Nyuton Bekon v en 1620 vpershe v britanskij filosofiyi opisav metodologiyu eksperimentalnogo piznannya materialnogo svitu dostovirnist yakogo garantuye ne Bog a dotrimannya chitko viznachenih piznavalnih procedur Cim epistemologiya Bekona principovo vidriznyalasya vid epistemologiyi Dekarta de garantom dostovirnosti nashogo chuttyevogo piznannya vistupaye Bog Lok prodovzhiv i rozvinuv mirkuvannya Bekona sprobuvavshi yaknajchitkishe viznachiti naskilki dostovirnim mozhe buti nashe chuttyeve piznannya rechej bez zvernennya do Boga Zona dostovirnogo piznannya v Loka vijshla duzhe obmezhenoyu vona ohoplyuvala lishe dekilka tak zvanih pervinnih vlastivostej rechej yak ot protyazhnist shilnist ruh kilkist ta zovnishnya forma inshi zh vlastivosti rechej nam dostemenno nevidomi j nikoli ne budut vidomi oskilki nashe sprijnyattya cih rechej zalezhit ne stilki vid rechej skilki vid nas ta konkretnih obstavin takimi ye smak kolir zapah tosho Cya neviznachenist ne vlashtuvala Barkli yakij pobachiv u nij dzherelo neusuvnogo skepticizmu vid yakogo lishe malenkij krok do ateyizmu Barkli virishiv pobiti skepticizm jogo zh zbroyeyu vikoristovuyuchi prijomi Seksta Empirika vin spershu doviv sho pervinni vlastivosti rechej ne mensh sub yektivni nizh reshta a potim dodav do cogo sho spravzhnim dzherelom skepticizmu ye nashe pripushennya pro materialnu substanciyu yaka bucimto ye osnovoyu nezalezhnogo vid nas isnuvannya materialnih rechej Yaksho vidmovitisya vid cogo pripushennya j viznati sho u sviti ye lishe duhovna substanciya Bog ta obmezheni duhi u t ch lyudi mi zaodno vtratimo bud yaki pidstavi dlya skeptichnogo sumnivu a chi sprijmayemo mi svoyimi chuttyami rechi same takimi yakimi ci rechi ye naspravdi adzhe niyakih rechej nemaye a ye lishe Bog yakij daye nam vidchuti te abo ce G yum zhe pomitiv i konstatuvav sho pripushennya pro isnuvannya Boga tak samo pozbavlene racionalnogo pidgruntya yak i pripushennya pro isnuvannya materialnoyi substanciyi Takim chinom same G yum doviv empirizm do jogo logichnogo zavershennya lyudina maye spravu lishe z vlasnimi chuttyevimi vrazhennyami yaki formuyut v yiyi rozumi pevni ideyi ale nam nevidomo j nikoli ne bude vidomo hto abo sho u zovnishnomu sviti viklikaye ci nashi vrazhennya ta ideyi posilannya Cej rozdil potrebuye dopovnennya Skepticizm Cej visnovok zrobiv z G yuma poslidovnogo skeptika Pislya Montenya G yum stav nastupnim chilnim yevropejskim filosofom yakij vidkrito vistupiv na zahist skepticizmu Prote skepticizm G yuma viyavivsya principovo vidminnim vid skepticizmu i Montenya i Seksta Empirika Cej ostannij rozvivav svij skepticizm nasampered z terapevtichnoyu metoyu yaksho vas muchit nespromozhnist dostemenno z yasuvati yaka filosofska shkola obstoyuye dostovirnu kartinu svitu i yaka shkola medicini dostovirno opisuye vnutrishnij ustrij lyudskogo tila vi mozhete zaspokoyitisya na tomu sho v carini nashih chuttyevih vrazhen vse odnakovo bezsumnivno mi prosto vidchuvayemo te sho vidchuvayemo natomist bud yaka vidpovid na pitannya sho same stoyit za nashimi chuttyevimi vrazhennyami odnakovo sumnivna yakimi rechi ye naspravdi nam nevidomo j ne fakt sho kolis bude vidomo Monten dodav do cogo praktichnij visnovok yaksho vi ne znayete hto pravij u superechci katolikiv z protestantami vi ne mayete krashogo vihodu nizh spiratisya na tradiciyu tobto buti katolikom bo lyudskij rozum do yakogo aktivno apelyuvali protestanti vse odno nespromozhnij znajti shos dostovirnishe G yum natomist sprobuvav proanalizuvati yak nam vdayetsya sformuvati cilisnu kartinu svitu mayuchi spravu lishe z naborom otrimanih nami chuttyevih vrazhen yaki mi obroblyayemo silami vlasnogo rozumu posilannya Cej rozdil potrebuye dopovnennya Kauzalnist Centralnoyu problemoyu pri comu viyavilasya problema kauzalnosti Pitannya G yuma maksimalno stislo mozhna sformulyuvati tak na yakij pidstavi mi visnovuyemo sho podiya A sprichinila podiyu B yaksho osnovoyu dlya takogo visnovku ye lishe nashe poslidovne chuttyeve sprijnyattya spershu podiyi A a potim podiyi B Mi mozhemo sprijnyati kozhnu z cih podij ale mi ne sprijmayemo chuttyami toj fakt sho persha z nih sprichinyaye drugu Cyu problemu G yum rozv yazuye posilannyam na zvichku yaksho mi bagato raziv sprijmayemo odnakovu poslidovnist podij A i B mi zviknuvshi do ciyeyi poslidovnosti pochinayemo ochikuvati B pislya A j robimo visnovok sho podiyu B sprichinyaye same podiya A Takoyu zgidno G yumu i ye lyudska priroda Zgodom cya postanovka pitannya gliboko vrazila Immanuyila Kanta yakij slidom za G yumom pidtverdiv nepiznavanist dlya nas navkolishnih rechej yakimi voni ye sami po sobi ale zamist zvichki yak yedinoyi osnovi nashoyi ideyi kauzalnosti postulyuvav cilu nizku vrodzhenih nastanov lyudskogo rozumu i na rivni chuttyevosti tak zvani apriorni formi chuttyevosti prostir i chas i na rivni racionalnoyi obrobki chuttyevih danih dvanadcyat kategorij posilannya Cej rozdil potrebuye dopovnennya VidannyaNarisi z morali politiki ta literaturi 1758 Praci ukrayinskoyuDevid G yum Traktat pro lyudsku prirodu Sproba zaprovadzhennya eksperimentalnogo metodu mirkuvannya pro ob yekt morali Z anglijskoyi pereklav Pavlo Nasada Cej rozdil potrebuye dopovnennya Div takozh7009 Yum asteroyid nazvanij na chest filosofa Model cini zoloto potoki model rozroblena G yumom shobi proilyustruvati yak mozhna vipraviti saldo torgovelnogo disbalansu PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Kindred Britain d Track Q75653886 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 BeWeB d Track Q77541206 Devid G yum Traktat pro lyudsku prirodu 16 02 2017 13 33 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 LiteraturaG yum Dejvid Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X G yum D Traktat pro lyudsku prirodu 15 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Kiyiv Vsesvit 2003 552 s Yum Dejvid 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416 s ISBN 978 966 485 156 2 Zagorodnyuk Vyacheslav Devid G yum ta problemi suchasnogo mistectva Totallogy XXI Postneklasichni doslidzhennya Centr gumanitarnoyi osviti NAN Ukrayini 2014 31 S 195 205 Devid G yum Suspilnij dogovir zobov yazannya i prava lyudini Konservatizm Antologiya 2 ge vid Uporyad O Procenko V Lisovij K Smoloskip 2008 S 214 221 Panich Oleksij Rozvidki z istoriyi skepticizmu v britano amerikanskij epistemologiyi Chastina 1 Britanska moderna filosofiya Gobbs Lok Barkli H yum Rid Doneck Doneckij nacionalnij universitet 2007 S 151 358 PosilannyaG yum 11 listopada 2020 u Wayback Machine Filosofskij enciklopedichnij slovnik G yum 5 kvitnya 2019 u Wayback Machine Universalnij slovnik enciklopediya G yum Dejvid 4 kvitnya 2019 u Wayback Machine Suchasnij slovnik z suspilnih nauk Za red O G Danilyana M I Panova Harkiv Prapor 2006 546 Yum 13 travnya 2021 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya S 466 ISBN 966 7492 06 0 Ce nezavershena stattya pro filosofa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ