Дареджан Дадіані (груз. დარეჯანი, в російському підданстві Дар'я Георгіївна, грузинська цариця; 20 липня 1738, Мегрельське князівство — 8 листопада 1807, Санкт-Петербург, Російська імперія) — третя дружина царя Іраклія II, в шлюбі цариця Картлі-Кахеті з 1762 по 1798 рік, цариця Кахеті з 1750 по 1762 рік. Представниця будинку Дадіані, князів Мігрелії. У шлюбі народила 23 дитини. В останні роки правління чоловіка мала великий вплив на політику і судові справи в державі. Скептично ставилася до проросійської політики царя Іраклія II і його наступника, свого пасинка, царя Георгія X. Намагалася перешкодити його дітям зійти на престол Картлі-Кахеті. У 1803 році, слідом за російською анексією царства Картлі-Кахеті, цариця-вдова була насильно перевезена до Росії. Померла в Санкт-Петербурзі і була похована в Олександро-Невській лаврі.
Дареджан Дадіані | |
---|---|
Народилася | 20 липня 1738 Мегрельське князівство |
Померла | 8 листопада 1807 (69 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
Поховання | Олександро-Невська лавра |
Країна | Грузія |
Титул | королева-консорт |
Рід | Дадіані |
Батько | d |
У шлюбі з | Іраклій II |
Діти | d, d, Антоній ІІ, d, d, d, d, d, d, Текле Багратіоні, d і d |
|
Біографія
Народилася 20 липня 1738 року в родині Кація-Георгія Дадіані, молодшого сина мегрельського князя Бежана Дадіані, і княгині Тамари, з роду Геловані — еріставі Сванетії. У 1750 році, у віці 13 років, Дареджан видали в шлюб з кахетинським царем Іраклієм II. Вона стала третьою дружиною царя, до цього вже двічі овдовілого. Його друга дружина Анна Абашидзе померла за рік до весілля з Дареджан. Шлюбні переговори від імені Іраклія II вела його родичка, Картлійська царівна Хорешан, дочка покійного Картлійського царя Ієссея і дружина князя Ієссея Амілахварі. Наречену до нареченого в Сурамі привезли Хорешан і Саба, єпископ Ніноцмінди. Цар особисто зустрів майбутню дружину. Весільні урочистості в Тбілісі пройшли при дворі батька нареченого, Картлійського царя Теймураза II. Після смерті останнього, в 1762 році Іраклій II успадкував його трон, об'єднавши обидва східно-грузинських царства в єдину державу.
Найперша згадка в документах про народження у Дареджан дитини, царівни Олени, відноситься до 1753 року, коли їй було 16. З 1755 по 1782 рік вона народила ще 21 дитину. До повноліття дожили лише 13 з них. Цариця прагнула забезпечити правонаступництво одному зі своїх синів, позбавивши цього права законного спадкоємця престолу, царевича Георгія — сина царя від другого шлюбу. Це стало головною метою участі Дареджан у політиці держави. В останні роки життя Іраклія II вона мала на царя великий вплив. У 1791 році Дареджан переконала чоловіка скасувати принцип первородства на користь братнього спадкування, за яким після смерті Іраклія II його спадкоємцем ставав старший син — царевич Георгій, але після смерті самого Георгія трон мав перейти до наступного живого на той час сина Іраклія II, а не до спадкоємців пасинка Дареджан. Таким чином в лінії престолонаслідування відразу за Георгієм стали сини цариці — принци Юлон, Вахтанг, Міріан, Олександр і Фарнаваз. Однак, зійшовши на трон після смерті Іраклія II в 1798 році, цар Георгій XII повернув принцип первородства, оголосивши його скасування покійним батьком недійсним. Останнє призвело до конфлікту між Георгієм XII і його рідними братами й самою Дареджан.
Ще однією причиною напружених відносин між вдовою-царицею і її пасинком-царем були його відносини з Російською імперією. Дареджан скептично ставилася до зближення Картлі-Кахеті з північним сусідом ще з часів правління Іраклія II, особливо після того, як в 1795 році російська армія, порушивши Георгіївський трактат від 1783 року, в якому зобов'язалася захищати Картлі-Кахеті від зовнішньої загрози, залишила царство перед лицем катастрофічного вторгнення з Ірану. Цариця неодноразово стверджувала, що стосунки з Російською імперії не принесли державі ніякої користі.
Дареджан і її прихильники були налаштовані рішуче проти прагнення Георгія XII знову вдатися до протекції російського імператора. В 1800 році один з синів цариці-вдови, царевич Олександр, відкрито виступив проти єдинокровного брата-царя і спробував зробити переворот за допомогою аварців та іранських союзників. Відносини в царській родині остаточно прийшли в занепад, коли в липні 1800 Георгій XII помістив під домашній арешт свою мачуху в палаці в Авлабарі, змусивши її синів зібрати всі свої сили навколо Тбілісі, заради звільнення з-під арешту матері.
Після смерті Георгія XII в грудні 1800 року російський генерал Іван Лазарєв оголосив наказ імператора Павла I всім членам царської сім'ї, включаючи царицю вдову, утриматися від оголошення себе спадкоємцями престолу. Після смерті імператора в березні 1801 Дареджан звернулася до його спадкоємця імператора Олександра I з проханням визнати царевича Юлона новим царем Картлі-Кахеті та захистити саму вдову-царицю і її родичів від переслідувань з боку старшого сина її покійного пасинка — царевича Давида і його прихильників. Однак російський уряд оголосив про пряму анексію Картлі-Кахетинського царства, тим самим, знищивши тисячолітнє правління Багратіонів.
Вдова-цариця і її сини пішли в опозицію до нового режиму. Царевич Юлон, Олександр і Фарнаваз очолили повстанців. Окупаційна влада уважно стежили за кожною поїздкою Дареджан за межі Тбілісі. Аби не допустити подальшої ескалації, 20 серпня 1802 імператор Олександр I наказав генералу Карлу Кноррингу депортувати всіх членів царської сім'ї з Картлі-Кахеті на територію Російської імперії. Державна рада підтвердила це рішення і дала вказівку «вжити всіх заходів що до перевезення цариці Дареджан та інших членів царської родини в Росію, тому що їх присутність в Грузії завжди буде причиною і наслідком (для розвитку) сил, ворожих російській гегемонії». Відносини Дареджан з Кноррингом були особливо напруженими. Одного разу генерал розсердив царицю, надівши капелюх і пальто у її будинку і перервавши обідню аудієнцію зі словами, що прийшов час для його горілки.
Операція з депортації мала бути виконана наступником Кнорринга, генералом Павлом Ціціановим, грузином за походженням. Щоб уникнути засання, Дареджан назвалася хворою. Ціціанов відповів, що ніяка причина не відкладе її від'їзд. Царицю також звинуватили в «зрадницькому» листуванні з ворогами Російської імперії і видаленні шанованої ікони Анчийского Спаса[en] з церкви в Тбілісі. 25 жовтня 1803 року російська армія вивезла Дареджан з маєтку онука королеви в Мухрані і перевезла в Росію.
Під час заслання до Дареджан зверталися як до цариці Дар'ї Георгіївни. Їй дозволили оселитися в Санкт-Петербурзі, де вона жила в орендованому будинку при парафії церкви Святих Симона і Анни. Пізніше, хворій Дареджан було дозволено мати домашню церкву, яку освятили 22 липня 1804 року і закрили після смерті цариці 8 листопада 1807 року. Дареджан, вдова-цариця грузинська і дама Великого хреста ордена святої Катерини, була похована в Олександро-Невській лаврі.
«Сачін» — Палац цариці Дареджан (1776) — пам'ятка Тбілісі.
Примітки
- Джавахишвили, 2011, с. 92—93.
- Джавахишвили, 2011, с. 93.
- Gvosdev, 2000, с. 77.
- Rayfield, 2012.
- Gvosdev, 2000, с. 75, 77.
- Gvosdev, 2000, с. 81.
- Gvosdev, 2000, с. 85.
- Rayfield, 2012, с. 260.
- Gvosdev, 2000, с. 100.
- Rayfield, 2012, с. 261.
- Rayfield, 2012, с. 260, 262.
- Берже, 1868, с. 102—104.
- Кобак, Антонов.
- Montgomery, 1980, с. 66.
- . Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
Література
- Берже Ад. П. Акты, собранные Кавказской археографической комиссией : ( )[рос.]. — Тифлис : Типография Главного управления наместника Кавказского, 1868. — 1238 p.
- Джавахишвили Д. Супруги царя Ираклия II : ( )[груз.]. — Тбилиси : Грузинские исследования источников, 2011. — P. 90—96.
- [en]. Imperial policies and perspectives towards Georgia, 1760–1819 : ( )[англ.]. — New York : Palgrave, 2000.
- [en]. Burke's Royal Families of the World. — London : Burke's Peerage, 1980. — Vol. II.
- Rayfield D. Edge of Empires: A History of Georgia : ( )[англ.]. — London : Reaktion Books, 2012.
Посилання
- Кобак Ал., Антонов В. . www.encspb.ru. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 5.11.2018.
{{}}
: Проігноровано невідомий параметр|description=
() (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Daredzhan Dadiani gruz დარეჯანი v rosijskomu piddanstvi Dar ya Georgiyivna gruzinska caricya 20 lipnya 1738 Megrelske knyazivstvo 8 listopada 1807 Sankt Peterburg Rosijska imperiya tretya druzhina carya Irakliya II v shlyubi caricya Kartli Kaheti z 1762 po 1798 rik caricya Kaheti z 1750 po 1762 rik Predstavnicya budinku Dadiani knyaziv Migreliyi U shlyubi narodila 23 ditini V ostanni roki pravlinnya cholovika mala velikij vpliv na politiku i sudovi spravi v derzhavi Skeptichno stavilasya do prorosijskoyi politiki carya Irakliya II i jogo nastupnika svogo pasinka carya Georgiya X Namagalasya pereshkoditi jogo dityam zijti na prestol Kartli Kaheti U 1803 roci slidom za rosijskoyu aneksiyeyu carstva Kartli Kaheti caricya vdova bula nasilno perevezena do Rosiyi Pomerla v Sankt Peterburzi i bula pohovana v Oleksandro Nevskij lavri Daredzhan DadianiNarodilasya20 lipnya 1738 1738 07 20 Megrelske knyazivstvoPomerla8 listopada 1807 1807 11 08 69 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannyaOleksandro Nevska lavraKrayinaGruziyaTitulkoroleva konsortRidDadianiBatkodU shlyubi zIraklij IIDitid d Antonij II d d d d d d Tekle Bagrationi d i d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodilasya 20 lipnya 1738 roku v rodini Kaciya Georgiya Dadiani molodshogo sina megrelskogo knyazya Bezhana Dadiani i knyagini Tamari z rodu Gelovani eristavi Svanetiyi U 1750 roci u vici 13 rokiv Daredzhan vidali v shlyub z kahetinskim carem Irakliyem II Vona stala tretoyu druzhinoyu carya do cogo vzhe dvichi ovdovilogo Jogo druga druzhina Anna Abashidze pomerla za rik do vesillya z Daredzhan Shlyubni peregovori vid imeni Irakliya II vela jogo rodichka Kartlijska carivna Horeshan dochka pokijnogo Kartlijskogo carya Iyesseya i druzhina knyazya Iyesseya Amilahvari Narechenu do narechenogo v Surami privezli Horeshan i Saba yepiskop Ninocmindi Car osobisto zustriv majbutnyu druzhinu Vesilni urochistosti v Tbilisi projshli pri dvori batka narechenogo Kartlijskogo carya Tejmuraza II Pislya smerti ostannogo v 1762 roci Iraklij II uspadkuvav jogo tron ob yednavshi obidva shidno gruzinskih carstva v yedinu derzhavu Najpersha zgadka v dokumentah pro narodzhennya u Daredzhan ditini carivni Oleni vidnositsya do 1753 roku koli yij bulo 16 Z 1755 po 1782 rik vona narodila she 21 ditinu Do povnolittya dozhili lishe 13 z nih Caricya pragnula zabezpechiti pravonastupnictvo odnomu zi svoyih siniv pozbavivshi cogo prava zakonnogo spadkoyemcya prestolu carevicha Georgiya sina carya vid drugogo shlyubu Ce stalo golovnoyu metoyu uchasti Daredzhan u politici derzhavi V ostanni roki zhittya Irakliya II vona mala na carya velikij vpliv U 1791 roci Daredzhan perekonala cholovika skasuvati princip pervorodstva na korist bratnogo spadkuvannya za yakim pislya smerti Irakliya II jogo spadkoyemcem stavav starshij sin carevich Georgij ale pislya smerti samogo Georgiya tron mav perejti do nastupnogo zhivogo na toj chas sina Irakliya II a ne do spadkoyemciv pasinka Daredzhan Takim chinom v liniyi prestolonasliduvannya vidrazu za Georgiyem stali sini carici princi Yulon Vahtang Mirian Oleksandr i Farnavaz Odnak zijshovshi na tron pislya smerti Irakliya II v 1798 roci car Georgij XII povernuv princip pervorodstva ogolosivshi jogo skasuvannya pokijnim batkom nedijsnim Ostannye prizvelo do konfliktu mizh Georgiyem XII i jogo ridnimi bratami j samoyu Daredzhan She odniyeyu prichinoyu napruzhenih vidnosin mizh vdovoyu cariceyu i yiyi pasinkom carem buli jogo vidnosini z Rosijskoyu imperiyeyu Daredzhan skeptichno stavilasya do zblizhennya Kartli Kaheti z pivnichnim susidom she z chasiv pravlinnya Irakliya II osoblivo pislya togo yak v 1795 roci rosijska armiya porushivshi Georgiyivskij traktat vid 1783 roku v yakomu zobov yazalasya zahishati Kartli Kaheti vid zovnishnoyi zagrozi zalishila carstvo pered licem katastrofichnogo vtorgnennya z Iranu Caricya neodnorazovo stverdzhuvala sho stosunki z Rosijskoyu imperiyi ne prinesli derzhavi niyakoyi koristi Daredzhan i yiyi prihilniki buli nalashtovani rishuche proti pragnennya Georgiya XII znovu vdatisya do protekciyi rosijskogo imperatora V 1800 roci odin z siniv carici vdovi carevich Oleksandr vidkrito vistupiv proti yedinokrovnogo brata carya i sprobuvav zrobiti perevorot za dopomogoyu avarciv ta iranskih soyuznikiv Vidnosini v carskij rodini ostatochno prijshli v zanepad koli v lipni 1800 Georgij XII pomistiv pid domashnij aresht svoyu machuhu v palaci v Avlabari zmusivshi yiyi siniv zibrati vsi svoyi sili navkolo Tbilisi zaradi zvilnennya z pid areshtu materi Pislya smerti Georgiya XII v grudni 1800 roku rosijskij general Ivan Lazaryev ogolosiv nakaz imperatora Pavla I vsim chlenam carskoyi sim yi vklyuchayuchi caricyu vdovu utrimatisya vid ogoloshennya sebe spadkoyemcyami prestolu Pislya smerti imperatora v berezni 1801 Daredzhan zvernulasya do jogo spadkoyemcya imperatora Oleksandra I z prohannyam viznati carevicha Yulona novim carem Kartli Kaheti ta zahistiti samu vdovu caricyu i yiyi rodichiv vid peresliduvan z boku starshogo sina yiyi pokijnogo pasinka carevicha Davida i jogo prihilnikiv Odnak rosijskij uryad ogolosiv pro pryamu aneksiyu Kartli Kahetinskogo carstva tim samim znishivshi tisyacholitnye pravlinnya Bagrationiv Grobnicya Dar yi Georgiyivni carici gruzinskoyi v Oleksandro Nevskij lavri Vdova caricya i yiyi sini pishli v opoziciyu do novogo rezhimu Carevich Yulon Oleksandr i Farnavaz ocholili povstanciv Okupacijna vlada uvazhno stezhili za kozhnoyu poyizdkoyu Daredzhan za mezhi Tbilisi Abi ne dopustiti podalshoyi eskalaciyi 20 serpnya 1802 imperator Oleksandr I nakazav generalu Karlu Knorringu deportuvati vsih chleniv carskoyi sim yi z Kartli Kaheti na teritoriyu Rosijskoyi imperiyi Derzhavna rada pidtverdila ce rishennya i dala vkazivku vzhiti vsih zahodiv sho do perevezennya carici Daredzhan ta inshih chleniv carskoyi rodini v Rosiyu tomu sho yih prisutnist v Gruziyi zavzhdi bude prichinoyu i naslidkom dlya rozvitku sil vorozhih rosijskij gegemoniyi Vidnosini Daredzhan z Knorringom buli osoblivo napruzhenimi Odnogo razu general rozserdiv caricyu nadivshi kapelyuh i palto u yiyi budinku i perervavshi obidnyu audiyenciyu zi slovami sho prijshov chas dlya jogo gorilki Operaciya z deportaciyi mala buti vikonana nastupnikom Knorringa generalom Pavlom Cicianovim gruzinom za pohodzhennyam Shob uniknuti zasannya Daredzhan nazvalasya hvoroyu Cicianov vidpoviv sho niyaka prichina ne vidklade yiyi vid yizd Caricyu takozh zvinuvatili v zradnickomu listuvanni z vorogami Rosijskoyi imperiyi i vidalenni shanovanoyi ikoni Anchijskogo Spasa en z cerkvi v Tbilisi 25 zhovtnya 1803 roku rosijska armiya vivezla Daredzhan z mayetku onuka korolevi v Muhrani i perevezla v Rosiyu Pid chas zaslannya do Daredzhan zvertalisya yak do carici Dar yi Georgiyivni Yij dozvolili oselitisya v Sankt Peterburzi de vona zhila v orendovanomu budinku pri parafiyi cerkvi Svyatih Simona i Anni Piznishe hvorij Daredzhan bulo dozvoleno mati domashnyu cerkvu yaku osvyatili 22 lipnya 1804 roku i zakrili pislya smerti carici 8 listopada 1807 roku Daredzhan vdova caricya gruzinska i dama Velikogo hresta ordena svyatoyi Katerini bula pohovana v Oleksandro Nevskij lavri Altanka palacu carici Daredzhan Sachin Palac carici Daredzhan 1776 pam yatka Tbilisi PrimitkiDzhavahishvili 2011 s 92 93 Dzhavahishvili 2011 s 93 Gvosdev 2000 s 77 Rayfield 2012 Gvosdev 2000 s 75 77 Gvosdev 2000 s 81 Gvosdev 2000 s 85 Rayfield 2012 s 260 Gvosdev 2000 s 100 Rayfield 2012 s 261 Rayfield 2012 s 260 262 Berzhe 1868 s 102 104 Kobak Antonov Montgomery 1980 s 66 Arhiv originalu za 5 grudnya 2019 Procitovano 5 grudnya 2019 Arhiv originalu za 5 grudnya 2019 Procitovano 5 grudnya 2019 LiteraturaBerzhe Ad P Akty sobrannye Kavkazskoj arheograficheskoj komissiej ros Tiflis Tipografiya Glavnogo upravleniya namestnika Kavkazskogo 1868 1238 p Dzhavahishvili D Suprugi carya Irakliya II gruz Tbilisi Gruzinskie issledovaniya istochnikov 2011 P 90 96 en Imperial policies and perspectives towards Georgia 1760 1819 angl New York Palgrave 2000 en Burke s Royal Families of the World London Burke s Peerage 1980 Vol II Rayfield D Edge of Empires A History of Georgia angl London Reaktion Books 2012 PosilannyaKobak Al Antonov V www encspb ru Arhiv originalu za 30 grudnya 2019 Procitovano 5 11 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr description dovidka ros