Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Адольф Петрович Берже рос Адольф Петрович Берже рос дореф Адольф Петрович Берже 28 липня 9 серпня 1828 Санкт Петербург 3

Берже Адольф Петрович

Берже Адольф Петрович

Адольф Петрович Берже (рос. Адольф Петрович Берже; рос. дореф. Адольф Петрович Берже, 28 липня [9 серпня] 1828, Санкт-Петербург - 31 січня [12 лютого] 1886, Тифліс) - російський історик-сходознавець, кавказознавець, археограф, голова Кавказької археографічної комісії в 1864-1886 роках, а також дворянин і чиновник Російської імперії (дійсний статський радник з 1868 року, таємний радник з 1886).

Берже Адольф Петрович
рос. Адольф Петрович Берже
image
Народився28 липня (9 серпня) 1828
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер31 січня (12 лютого) 1886 (57 років)
Тифліс, Російська імперія
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьорієнталіст
Alma materd (1851)
Галузьсходознавство, кавказознавство і археографія
Науковий ступінькандидат університету
Членствоd
Нагороди
image image image image image image image

Автор низки видань, зокрема монографії «Чечня та чеченці (1859)», а також 10-томного видання архівних документів «Акти Кавказької археографічної комісії».

Біографія

Точна дата народження Адольфа Петровича Берже невідома, він народився за одними джерелами 25 липня [6] серпня 1828, за іншими на три дні пізніше. Походив із французького дворянського роду, що емігрував до Росії у 1805 році. Батько був лектором французької мови на початку XIX століття в Санкт-Петербурзькому університеті. Сам Адольф Берже також мав дворянство, але вже російське.

Навчання та державна служба

У 1836-1838 роках Берже виховувався в пансіоні Цапінтіні, звідки вступив до реформатської школи. У 1838 році, після смерті батька, почав навчання в (при інспекторі ). Російський історик та журналіст М. І. Семевський повідомляє, що в інститут він був визначений за клопотанням дружини французького посла . Після закінчення інституту в 1847 Берже вступив до , в 1851 закінчив курс зі східної словесності зі ступенем кандидата.В рік закінчення університету Берже «по волі імператора Миколи» був визначений на Кавказ до власної канцелярії князя . Як повідомляв «Исторический вестник», відрядження до князя відбулося за «чудові успіхи», а в результаті, Берже зміг «привернути увагу князя й приобрести его расположение». В 1859 році був призначений чиновником особливих поручень при начальнику громадянського управління статс-секретарі . З грудня 1868 року мав чин действительного статского радника. Всього Берже працював при кавказьких намісниках з 1851 по 1874 рік, окрім М. С. Воронцова це були: , , і Великий князь . 13 січня 1886 року Найвищим наказом по МВС Російської імперії за № 3, Берже «за отличие» був переведений у таємні радники з 9 січня того ж року. Про це він написав своєму другу М. І. Семевському:

«Я отримав звання таємного радника. Першу звістку про це отримав від Великої княгині , пізніше вітальна телеграма від Його Величності , князя , барона й генерала .

— Лист від 20 січня 1886 року (альбом М. І. Семевського «Знайомі»)

Наукова діяльність

З 1853 року Берже став співробітником РГО. У травні 1853 року Берже був відправлений з дослідницькою метою з Тифлісу до Персії, де відвідав міста Тебриз, Казвін, Тегеран, Ісфаган, Шираз і Хой. З цієї подорожі він повернувся до Тифлісу в 1854 році, а в 1855 був відправлений до Персії вдруге. Усього Берже відвідав країну в складі російських дипломатичних місій тричі, зібрав і вивіз до Росії колекцію рідкісних книг, рукописів та документів, у тому числі 600 фірманів шахіншахів. В 1871 Берже був депутатом на 25-ти річному ювілеї Імператорського Російського археологічного товариства, а в 1876 депутатом на 3-му з'їзді сходознавців у Санкт-Петербурзі.

Основною діяльністю вченого стала його робота як голови Кавказької археографічної комісії. На цю посаду Берже був призначений у квітні 1864 і продовжував займати її до самої смерті - в 1886 році. Активні наукові та літературні дослідження дослідника перервалися раптово, оскільки ще за 10 днів до своєї смерті Берже писав: «Я взявся за останній том, а також за спогади про Кавказ і Персію. Роботи багато, але я не боюся її».

Смерть

10 січня [22 січня] Берже прибув в Тифліс із Санкт-Петербурга, як писав сам вчений, цю «мандрівку здійснив благополучно та захоплено був зустрітий своїми приятелями». Але вже 31 січня [12 лютого] він помер, як писав Семевський, «після раптової й короткої хвороби».

Бібліографія

З численних праць Берже, головним чином, з історії Кавказу та народів Сходу, найпомітнішими є видані під його редакцією в Тифлісі в 1866-1885 10 томів «Актів, зібраних Кавказькою археологічною комісією», у яких матеріали з історії Кавказу доведено до 1863 року. Після смерті Берже в 1886 були видані 11-ї (ТИфліс, 1888) і 12-ї (ТИфліс, 1904) томи збірки. В наш час, один з найбільш повних переліків монографій, нарисів, статей, нотаток та перекладів А. П. Берже склалаН. В. Мелкадзе В. Мелкадзе.

Окрім збірки «Актів …» в галузі кавказознавства здобули популярність наступні роботи Берже: «Короткий огляд горських племен на Кавказі» (Тифліс, 1858), «Чечня та чеченці» (Тифліс, 1859); «Історія адигейського народу, складена за переказами кабардинців Шора-Бекмурзін-Ногмовим» (Тифліс, 1861); «Кавказ в археологічному відношенні» (Тифліс, 1874) - ця праця також була поміщена в Записках Товариства любителів кавказької археології, членом-засновником і найдіяльнішим співробітником якого був Берже; «Н. М. Муравйов під час його намісництва на Кавказі, 1854-56 рр. » (Історичний нарис у виданні «Русская старина », 1873); «етнографічний огляд Кавказу» (СПб., 1879); «Приєднання Грузії до Росії, 1799-1831 рр.» (Історичне дослідження в «Російській старовині», 1880) і ще багато інших статей з історії Кавказу, поміщених в «Російській старовині» і «Кавказькому календарі».

Із робіт Берже з історії та давнини Сходу найбільш відомі: «Уривки з подорожі до Персії в 1853—1854 рр.» (Тифліс, 1854); «Про народні свята, пости та чудові дні у мусульман-шиїтів взагалі й в персіян особливо» (окремо і в «Кавказькому календарі на 1856 рік»); рукописна робота складена для осіб котрі займаються перекладом перських офіційних паперів — «Dictionnaire Persan-Français» (Лейпциг, 1868 р.); збірка майже всієї поетичної літератури закавказьких мусульман, яка за відгуком німецького критика Zarneke видана Берже чудово і з глибоким знанням предмета - «Die Sänger des XVIII und XIX Jahrhunderts in adserbeidshanischer Mundart» (Лейпциг, 1869 р.).

В рамках діяльності пов'язаної з Кавказьким відділом РГО в 1853 Берже переклав російською та опублікував працю Г. В. Абіха «Геологічний нарис Кавказького кряжу від Ельбрусу до Бештау».

Оцінка сучасниками

Глибоке знання історії, географії та етнографії Кавказького регіону робило А. П. Берже «незамінним співрозмовником та першою особою на Кавказі за своїм широким знайомством з краєм» - писав російський драматург А. М. Островський.

Нагороди

Ордени

Російські

Іноземні


Медалі

Пам'ять

У 1888 році, з ініціативи друзів і шанувальників Берже, йому було поставлено пам'ятник у саду при Кавказькому музеї Тифлісу — бронзове погруддя на мармуровому п'єдесталі.

Примітки

Коментарі

  1. Нині Тбілісі
  2. В альбомі російського історика та журналіста М. І. Семевського «Знайомі» (1888 р.) приводяться інші дати народження та смерті А. П. Берже: 25 липня [6 серпня] 1828 — 20 січня [1 лютого] 1886, при чому в альбомі також вказана інша дата смерті А. П. Берже — 31 січня [12 лютого] 1886 (Семевський, 1888. — С. 62, 188, 248).
  3. А. П. Берже и М. І. Семевський були знайомі з 1872 року (Семевський, 1888. — c. 188).
  4. В ЕСБЄ є помилка: названа не «археографічною», а «археологічною» (ЕСБЄ, 1891, с. 530—531).
  5. Мався на увазі останній том „Актів Кавказької Археографічної Комісії“.

Джерела

  1. Рудаков, 1900, с. 739—740.
  2. Муханов, 2005, с. 363.
  3. Семевский, 1888, с. 62, 188.
  4. ЭСБЕ, 1891, с. 530—531.
  5. ЕСБ, 1891, с. 530—531.
  6. Іст. вісник, 1886, с. 730.
  7. . — № 11.
  8. Семевский, 1888, с. 62, 188, 248.
  9. ЭСБЕ сообщает только об 11-м томе изданном после смерти А. П. Берже (ЭСБЕ, 1891, с. 530—531).
  10. пише про цей словник як про такий, що виданий в Парижі.
  11. М. Е. Колесникова // Ставропольский хронограф на 2014 год. — Ставрополь, 2014. — С. 65-69. оригіналу за 21 грудня 2023. Процитовано 21 грудня 2023.
  12. Семевский, 1888, с. 188, 248.
  13. Памятник Адольфу Петровичу Берже // Русская старина. — СПб. : Тип. , 1888. — Т. 58, вип. 6 (13 липня). — С. 710. з джерела 13 січня 2021.

Література

  • Берже Адольф Петрович // Список гражданским чинам четвертого класса. Исправлен по 15-е сентября 1869 года. — СПб. : Тип. , 1869. — С. 830.
  • Берже Адольф Петрович // Список гражданским чинам четвертого класса. Исправлен по 15-е июня 1881 года. — СПб. : Тип. , 1881. — С. 176.
  • Берже, Адольф Петрович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Адольф Петрович Берже как ориенталист // Русская старина. — СПб. : Печатня В. И. Головина, 1887. — Т. 56, вип. 12 (13 липня). — С. 819—824.
  • Дзуматова З. Р. Научная деятельность Адольфа Берже на Кавказе // Кубанские исторические чтения: материалы VII Международной научно-практической конференции (Краснодар, 24 июня 2016 г.). — Краснодар : РЭА, 2016. — С. 140—147.
  • Исторический вестник. — СПб. : тип. , 1886. — Т. 23. — С. 730.
  • Кобяков Д. А. Памяти Адольфа Петровича Берже: 28 июля 1828 — 31 янв. 1886. — Тифлис: тип. Канцелярии главноначальствующего гражданской частию на Кавказе, 1886. — 11 с.
  • Адольф Петрович Берже. Памятник ему в городе Тифлисе (Письмо к редактору «Русской старины» М. И. Семевскому) // Русская старина. — СПб. : Тип. В. С. Балашева, 1888. — Т. 57, вип. 1—3 (13 липня). — С. 485—486.
  • М. С. Адольф Петрович Берже // Русская старина. — СПб., 1886. — Т. 50, вип. 3 (13 липня). — С. 727—744.
  • Берже Адольф Петрович / Муханов В. М // «Банкетная кампания» 1904 — Большой Иргиз. — М. : Большая российская энциклопедия, 2005. — С. 363. — (Большая российская энциклопедия : [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—2017, т. 3). — ISBN 5-85270-331-1.
  • Берже, Адольф Петрович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
  • Светлова Э. Ю., Берже, Адольф Петрович //  — , Санкт-Петербургский филиал . — М. : , 2017. — С. 210—211. — (Серия Ad fontes: Материалы и исследования по истории науки. Supplementum 5.) — .
  • Знакомые. Альбом М. И. Семевского. — СПб. : тип. В. С. Балашева, 1888.
  • Семевский М. И. Адольф Петрович Берже
  • Сулаберідзе Ю. С. Адольф Петрович Берже — исследователь Кавказа // Клио. — СПб. : Полторак, 2013. — № 3 (75) (13 липня). — С. 97—102. — ISSN 2070-9773.
  • Тер-Оганов Н. Г. Газета «Кавказ» и её корреспондент Адольф Берже о Каджарском Иране, 1851—1861 гг. // Caucaso-Caspica. Труды Института востоковедения Российско-Армянского (Славянского) университета / под ред. . — Ереван : , 2018. — С. 101—109.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Adolf Petrovich Berzhe ros Adolf Petrovich Berzhe ros doref Adolf Petrovich Berzhe 28 lipnya 9 serpnya 1828 Sankt Peterburg 31 sichnya 12 lyutogo 1886 Tiflis rosijskij istorik shodoznavec kavkazoznavec arheograf golova Kavkazkoyi arheografichnoyi komisiyi v 1864 1886 rokah a takozh dvoryanin i chinovnik Rosijskoyi imperiyi dijsnij statskij radnik z 1868 roku tayemnij radnik z 1886 Berzhe Adolf Petrovichros Adolf Petrovich BerzheNarodivsya28 lipnya 9 serpnya 1828 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomer31 sichnya 12 lyutogo 1886 57 rokiv Tiflis Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistoriyentalistAlma materd 1851 Galuzshodoznavstvo kavkazoznavstvo i arheografiyaNaukovij stupinkandidat universitetuChlenstvodNagorodi Avtor nizki vidan zokrema monografiyi Chechnya ta chechenci 1859 a takozh 10 tomnogo vidannya arhivnih dokumentiv Akti Kavkazkoyi arheografichnoyi komisiyi BiografiyaTochna data narodzhennya Adolfa Petrovicha Berzhe nevidoma vin narodivsya za odnimi dzherelami 25 lipnya 6 serpnya 1828 za inshimi na tri dni piznishe Pohodiv iz francuzkogo dvoryanskogo rodu sho emigruvav do Rosiyi u 1805 roci Batko buv lektorom francuzkoyi movi na pochatku XIX stolittya v Sankt Peterburzkomu universiteti Sam Adolf Berzhe takozh mav dvoryanstvo ale vzhe rosijske Navchannya ta derzhavna sluzhba U 1836 1838 rokah Berzhe vihovuvavsya v pansioni Capintini zvidki vstupiv do reformatskoyi shkoli U 1838 roci pislya smerti batka pochav navchannya v pri inspektori Rosijskij istorik ta zhurnalist M I Semevskij povidomlyaye sho v institut vin buv viznachenij za klopotannyam druzhini francuzkogo posla Pislya zakinchennya institutu v 1847 Berzhe vstupiv do v 1851 zakinchiv kurs zi shidnoyi slovesnosti zi stupenem kandidata V rik zakinchennya universitetu Berzhe po voli imperatora Mikoli buv viznachenij na Kavkaz do vlasnoyi kancelyariyi knyazya Yak povidomlyav Istoricheskij vestnik vidryadzhennya do knyazya vidbulosya za chudovi uspihi a v rezultati Berzhe zmig privernuti uvagu knyazya j priobresti ego raspolozhenie V 1859 roci buv priznachenij chinovnikom osoblivih poruchen pri nachalniku gromadyanskogo upravlinnya stats sekretari Z grudnya 1868 roku mav chin dejstvitelnogo statskogo radnika Vsogo Berzhe pracyuvav pri kavkazkih namisnikah z 1851 po 1874 rik okrim M S Voroncova ce buli i Velikij knyaz 13 sichnya 1886 roku Najvishim nakazom po MVS Rosijskoyi imperiyi za 3 Berzhe za otlichie buv perevedenij u tayemni radniki z 9 sichnya togo zh roku Pro ce vin napisav svoyemu drugu M I Semevskomu Ya otrimav zvannya tayemnogo radnika Pershu zvistku pro ce otrimav vid Velikoyi knyagini piznishe vitalna telegrama vid Jogo Velichnosti knyazya barona j generala List vid 20 sichnya 1886 roku albom M I Semevskogo Znajomi Naukova diyalnist Z 1853 roku Berzhe stav spivrobitnikom RGO U travni 1853 roku Berzhe buv vidpravlenij z doslidnickoyu metoyu z Tiflisu do Persiyi de vidvidav mista Tebriz Kazvin Tegeran Isfagan Shiraz i Hoj Z ciyeyi podorozhi vin povernuvsya do Tiflisu v 1854 roci a v 1855 buv vidpravlenij do Persiyi vdruge Usogo Berzhe vidvidav krayinu v skladi rosijskih diplomatichnih misij trichi zibrav i viviz do Rosiyi kolekciyu ridkisnih knig rukopisiv ta dokumentiv u tomu chisli 600 firmaniv shahinshahiv V 1871 Berzhe buv deputatom na 25 ti richnomu yuvileyi Imperatorskogo Rosijskogo arheologichnogo tovaristva a v 1876 deputatom na 3 mu z yizdi shodoznavciv u Sankt Peterburzi Osnovnoyu diyalnistyu vchenogo stala jogo robota yak golovi Kavkazkoyi arheografichnoyi komisiyi Na cyu posadu Berzhe buv priznachenij u kvitni 1864 i prodovzhuvav zajmati yiyi do samoyi smerti v 1886 roci Aktivni naukovi ta literaturni doslidzhennya doslidnika perervalisya raptovo oskilki she za 10 dniv do svoyeyi smerti Berzhe pisav Ya vzyavsya za ostannij tom a takozh za spogadi pro Kavkaz i Persiyu Roboti bagato ale ya ne boyusya yiyi Smert 10 sichnya 22 sichnya Berzhe pribuv v Tiflis iz Sankt Peterburga yak pisav sam vchenij cyu mandrivku zdijsniv blagopoluchno ta zahopleno buv zustritij svoyimi priyatelyami Ale vzhe 31 sichnya 12 lyutogo vin pomer yak pisav Semevskij pislya raptovoyi j korotkoyi hvorobi BibliografiyaZ chislennih prac Berzhe golovnim chinom z istoriyi Kavkazu ta narodiv Shodu najpomitnishimi ye vidani pid jogo redakciyeyu v Tiflisi v 1866 1885 10 tomiv Aktiv zibranih Kavkazkoyu arheologichnoyu komisiyeyu u yakih materiali z istoriyi Kavkazu dovedeno do 1863 roku Pislya smerti Berzhe v 1886 buli vidani 11 yi TIflis 1888 i 12 yi TIflis 1904 tomi zbirki V nash chas odin z najbilsh povnih perelikiv monografij narisiv statej notatok ta perekladiv A P Berzhe sklalaN V Melkadze V Melkadze Okrim zbirki Aktiv v galuzi kavkazoznavstva zdobuli populyarnist nastupni roboti Berzhe Korotkij oglyad gorskih plemen na Kavkazi Tiflis 1858 Chechnya ta chechenci Tiflis 1859 Istoriya adigejskogo narodu skladena za perekazami kabardinciv Shora Bekmurzin Nogmovim Tiflis 1861 Kavkaz v arheologichnomu vidnoshenni Tiflis 1874 cya pracya takozh bula pomishena v Zapiskah Tovaristva lyubiteliv kavkazkoyi arheologiyi chlenom zasnovnikom i najdiyalnishim spivrobitnikom yakogo buv Berzhe N M Muravjov pid chas jogo namisnictva na Kavkazi 1854 56 rr Istorichnij naris u vidanni Russkaya starina 1873 etnografichnij oglyad Kavkazu SPb 1879 Priyednannya Gruziyi do Rosiyi 1799 1831 rr Istorichne doslidzhennya v Rosijskij starovini 1880 i she bagato inshih statej z istoriyi Kavkazu pomishenih v Rosijskij starovini i Kavkazkomu kalendari Iz robit Berzhe z istoriyi ta davnini Shodu najbilsh vidomi Urivki z podorozhi do Persiyi v 1853 1854 rr Tiflis 1854 Pro narodni svyata posti ta chudovi dni u musulman shiyitiv vzagali j v persiyan osoblivo okremo i v Kavkazkomu kalendari na 1856 rik rukopisna robota skladena dlya osib kotri zajmayutsya perekladom perskih oficijnih paperiv Dictionnaire Persan Francais Lejpcig 1868 r zbirka majzhe vsiyeyi poetichnoyi literaturi zakavkazkih musulman yaka za vidgukom nimeckogo kritika Zarneke vidana Berzhe chudovo i z glibokim znannyam predmeta Die Sanger des XVIII und XIX Jahrhunderts in adserbeidshanischer Mundart Lejpcig 1869 r V ramkah diyalnosti pov yazanoyi z Kavkazkim viddilom RGO v 1853 Berzhe pereklav rosijskoyu ta opublikuvav pracyu G V Abiha Geologichnij naris Kavkazkogo kryazhu vid Elbrusu do Beshtau Ocinka suchasnikamiGliboke znannya istoriyi geografiyi ta etnografiyi Kavkazkogo regionu robilo A P Berzhe nezaminnim spivrozmovnikom ta pershoyu osoboyu na Kavkazi za svoyim shirokim znajomstvom z krayem pisav rosijskij dramaturg A M Ostrovskij NagorodiOrdeni Rosijski Orden Svyatogo Stanislava 2 go stupenya 1859 Orden Svyatoyi Anni 2 go stupenya 1861 Orden Svyatogo Volodimira 3 go stupenya 1866 Orden Svyatogo Stanislava 1 go stupenya 1874 Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya 1878 Orden Svyatogo Volodimira 2 go stupenya 1882 Inozemni Perskij orden Leva i Soncya 2 go stupenya iz zirkoyu 1864 Medali Bronzova medal U pam yat vijni 1853 1856 Pam yatU 1888 roci z iniciativi druziv i shanuvalnikiv Berzhe jomu bulo postavleno pam yatnik u sadu pri Kavkazkomu muzeyi Tiflisu bronzove pogruddya na marmurovomu p yedestali PrimitkiKomentariNini Tbilisi V albomi rosijskogo istorika ta zhurnalista M I Semevskogo Znajomi 1888 r privodyatsya inshi dati narodzhennya ta smerti A P Berzhe 25 lipnya 6 serpnya 1828 20 sichnya 1 lyutogo 1886 pri chomu v albomi takozh vkazana insha data smerti A P Berzhe 31 sichnya 12 lyutogo 1886 Semevskij 1888 S 62 188 248 A P Berzhe i M I Semevskij buli znajomi z 1872 roku Semevskij 1888 c 188 V ESBYe ye pomilka nazvana ne arheografichnoyu a arheologichnoyu ESBYe 1891 s 530 531 Mavsya na uvazi ostannij tom Aktiv Kavkazkoyi Arheografichnoyi Komisiyi DzherelaRudakov 1900 s 739 740 Muhanov 2005 s 363 Semevskij 1888 s 62 188 ESBE 1891 s 530 531 ESB 1891 s 530 531 Ist visnik 1886 s 730 11 Semevskij 1888 s 62 188 248 ESBE soobshaet tolko ob 11 m tome izdannom posle smerti A P Berzhe ESBE 1891 s 530 531 pishe pro cej slovnik yak pro takij sho vidanij v Parizhi M E Kolesnikova Stavropolskij hronograf na 2014 god Stavropol 2014 S 65 69 originalu za 21 grudnya 2023 Procitovano 21 grudnya 2023 Semevskij 1888 s 188 248 Pamyatnik Adolfu Petrovichu Berzhe Russkaya starina SPb Tip 1888 T 58 vip 6 13 lipnya S 710 z dzherela 13 sichnya 2021 LiteraturaBerzhe Adolf Petrovich Spisok grazhdanskim chinam chetvertogo klassa Ispravlen po 15 e sentyabrya 1869 goda SPb Tip 1869 S 830 Berzhe Adolf Petrovich Spisok grazhdanskim chinam chetvertogo klassa Ispravlen po 15 e iyunya 1881 goda SPb Tip 1881 S 176 Berzhe Adolf Petrovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Adolf Petrovich Berzhe kak orientalist Russkaya starina SPb Pechatnya V I Golovina 1887 T 56 vip 12 13 lipnya S 819 824 Dzumatova Z R Nauchnaya deyatelnost Adolfa Berzhe na Kavkaze Kubanskie istoricheskie chteniya materialy VII Mezhdunarodnoj nauchno prakticheskoj konferencii Krasnodar 24 iyunya 2016 g Krasnodar REA 2016 S 140 147 Istoricheskij vestnik SPb tip 1886 T 23 S 730 Kobyakov D A Pamyati Adolfa Petrovicha Berzhe 28 iyulya 1828 31 yanv 1886 Tiflis tip Kancelyarii glavnonachalstvuyushego grazhdanskoj chastiyu na Kavkaze 1886 11 s Adolf Petrovich Berzhe Pamyatnik emu v gorode Tiflise Pismo k redaktoru Russkoj stariny M I Semevskomu Russkaya starina SPb Tip V S Balasheva 1888 T 57 vip 1 3 13 lipnya S 485 486 M S Adolf Petrovich Berzhe Russkaya starina SPb 1886 T 50 vip 3 13 lipnya S 727 744 Berzhe Adolf Petrovich Muhanov V M Banketnaya kampaniya 1904 Bolshoj Irgiz M Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2005 S 363 Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 35 t gl red Yu S Osipov 2004 2017 t 3 ISBN 5 85270 331 1 Berzhe Adolf Petrovich Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb M 1896 1918 ros Svetlova E Yu Berzhe Adolf Petrovich Sankt Peterburgskij filial M 2017 S 210 211 Seriya Ad fontes Materialy i issledovaniya po istorii nauki Supplementum 5 ISBN 978 5 91674 427 9 Znakomye Albom M I Semevskogo SPb tip V S Balasheva 1888 Semevskij M I Adolf Petrovich Berzhe Sulaberidze Yu S Adolf Petrovich Berzhe issledovatel Kavkaza Klio SPb Poltorak 2013 3 75 13 lipnya S 97 102 ISSN 2070 9773 Ter Oganov N G Gazeta Kavkaz i eyo korrespondent Adolf Berzhe o Kadzharskom Irane 1851 1861 gg Caucaso Caspica Trudy Instituta vostokovedeniya Rossijsko Armyanskogo Slavyanskogo universiteta pod red Erevan 2018 S 101 109

Дата публікації:
Топ