Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Костянти́н Фе́дорович Даньке́вич (11 (24) грудня 1905, Одеса, Херсонська губернія — 26 лютого 1984, Київ) — український композитор, піаніст, педагог, Народний артист СРСР (1954).
| Данькевич Костянтин Федорович | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| Основна інформація | |||||||
| Дата народження | 11 (24) грудня 1905 | ||||||
| Місце народження | Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія | ||||||
| Дата смерті | 26 лютого 1984[1] (78 років) | ||||||
| Місце смерті | Київ, Українська РСР, СРСР | ||||||
| Поховання | Байкове кладовище | ||||||
| Роки активності | 1929–1960 | ||||||
| Громадянство | Російська імперія - УНР - СССР | ||||||
| Національність | українець | ||||||
| Професія | композитор, піаніст, педагог, ректор | ||||||
| Освіта | Одеський музично-драматичний інститут | ||||||
| Інструменти | піаніно | ||||||
| Жанр | опера, балет, ораторія, симфонія | ||||||
| Заклад | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
 Файли у Вікісховищі | |||||||
Життєпис
Народився 11 (24) грудня 1905 року в Одесі. 1929 року закінчив Одеський музично-драматичний інститут, де вчився у Миколи Вілінського і Марії Рибицької. Відтоді його викладач. Під час Другої світової війни був евакуйований у Тбілісі, де керував ансамблем пісні і танцю військ НКВД СССР Закавказзя.
По завершенню війни повертається до Одеси, де обіймає посаду ректора консерваторії 1944–1951), а також завідувача кафедри композиції. 1946 року став членом ВКП(б). Від 1953 року — професор Київської консерваторії. Серед його учнів — Борис Алексєєнко, Костянтин Мясков, Георгій Мірецький та інші.
Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 4-6 скликань (1955–1967 роки). У 1956–1967 роках — голова правління Спілки композиторів України. Багато разів обирався депутатом Київської міської Ради депутатів трудящих, був членом Радянського Комітету захисту миру, головою Товариства румунсько-радянської дружби, членом Комітету з Ленінських і Державних премій СРСР.
Жив у Києві на вулиці Пушкінській, № 21. Помер 26 лютого 1984 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Твори
- опери —
- «Трагедійна ніч» (лібрето В. Івановича й Д. за О. Безименським, 1934, прем'єра — 22 травня 1935, Одеса),
- «Богдан Хмельницький» (лібрето B. Василевської та О. Корнійчука, 1950, прем'єра — 20 січня 1951, Київ, 2-а ред. — 1953, оркестрування Б. Яровинського),
- «Назар Стодоля» (лібрето Л. Предславича за Т. Шевченком, 1959, Київ);
- балет
- «Лілея» (лібрето В. Чаговця за Т. Шевченком, 1940, прем'єра — 26 серпня 1940, Київ);
- фільм-балет «Лілея» (1958);
- оперета
- «Золоті ключі» (лібрето Я. Зіскінда та Г. Колтунова, 1943, Тбілісі);
- інші твори
- ораторія «Жовтень» (1958, слова сучасних українських поетів);
- кантата «Зоря комунізму над нами зійшла. Дума про Україну» (слова власні), 1961;
- для симфонічного оркестру — Урочиста увертюра (1928), Урочистий марш (1928), поема «Отелло» (1937), Перша симфонія (1937), поема «Тарас Шевченко» (1938), сюїти — «No pasaran!» (1938), «Богдан Хмельницький» (1940), «Лілея» (1940), Друга симфонія (1945)
- камерно-інструментальні ансамблі — Струнний квартет (1928), Тріо для скр., віолончель та фортепіано (1930), «Пісня і танець» для скр. і фортепіано (1930);
- для фортепіано — Соната (1928), Три п'єси (1929), Поема (1956);
- романси (10) на слова Олександра Пушкіна, Тараса Шевченка, Івана Франка, Максима Рильського, Маргарити Алігер, Павла Тичини, Володимира Сосюри, Степана Руданського та ін.
- для хору з супроводом «На півдні Вітчизни, де море шумить», слова Л. Барабанова (1955), кантата «Юнацький привіт Москві», слова П. Воронька (1956), «На прапорі Києва — Леніна орден», слова власні (1956) тощо;
- хори без супроводу — «До Червоної армії», слова В. Сосюри (1942), «Пісні про людство» слова Олексія Суркова (1961);
- обробки українських і російських народних пісень (6);
- Близько 100 пісень на слова радянських поетів;
- музика до театральних вистав — «Слуга двох панів» Карло Ґольдоні (1934), «Отелло» (1935), «Багато галасу даремно» (1940) і «Гамлет» (1956) Вільяма Шекспіра, «Борис Годунов» Олександра Пушкіна (1937), «Правда» (1937), «Богдан Хмельницький» (1939), «Загибель ескадри» (1951) Олександра Корнійчука тощо. Музика до к/ф «Народжені бурею» (1957), «Лілея» (1958) тощо.
Кінематографічна діяльність
У кіно працював з 1930-х років. Автор музики до фільмів:
- «Педро» (1938)
- «Ескадрилья № 5» (1939)
- «300 років тому…» (1956)
- «Правда» (1957)
- «Народжені бурею» (1958)
- «Дума про Україну» (1960, т/ф за однойменною кантатою).
У 1958 році Вахтанг Вронський та Василь Лапокниш екранізували балет Костянтина Данькевича «Лілея» за мотивами поетичних творів Тараса Шевченка.
Відзнаки
1978 року Костянтину Данькевичу та ще шести митцям присуджено Державну премію УРСР імені Тараса Шевченка за оперу «Богдан Хмельницький» (нова редакція) у Дніпропетровському театрі опери та балету. Також Костянтин Данкевич був нагороджений Орденами Леніна (1960), Орденами Трудового Червоного Прапора (1954), низкою почесних медалей.
Вшанування пам'яті
Ім'я К. Ф. Данькевича було присвоєно Одеському музичному училищу.
28 листопада 1985 року у Києві на будинку по вулиці Пушкінській (сучасна Євгена Чикаленка), 21, де з 1952 по 1984 рік жив композитор, встановлено меморіальну дошку (бронза; барельєф; скульптор О. О. Ковальов, архітектор О. Б. Іванцов).
Дискографія
- «Богдан Хмельницький», опера в 4-х діях, комплект з 5-ти платівок. Богдан Хмельницький — М. Гришко, Посол Великої Русі — В. Матвеєв, Максим Кривоніс — Б. Гмиря, Богун — В. Борищенко, Варвара — Н. Гончаренко, Соломія — Л. Руденко, Лизогуб — С. Коган, Дьяк Гаврило — М. Роменський, Гелена — Л. Лобанова, Тур — П. Гайчук, Потоцький — М. Частій, Кошовий — Д. Гнатюк, хор і орк. Київ. Держ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка, дир. В. Пірадов. — М.: «Мелодія», Д 01813-22, 1954
- «Тарас Шевченко», симфонічна поема, «Лілея», сюїта з балету — вик. симф. орк. Укр. радіо, дир. К. Симеонов. — М.: «Мелодія», Д 6749—50, 1960
- , опера в 3-х діях, комплект з 3-х платівок, Назар — В. Гуров, Гнат — В. Лутченко, Хома — О. Чулюк-Заграй, Галя — К. Радченко, Стеха — Л. Руденко, хор і орк. Київ. Держ. театру опери і балету ім. Т. Шевченка, дир. О. Рябов, — М.: «Мелодія», Д 14407-12, С 0923-28, 1964 тощо.
Примітки
- SNAC — 2010.
- . Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 1 липня 2012.
Джерела та література
- Корнієвська О. В. Данькевич Костянтин Федорович [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 291. — .
- Михайлов М. М. Данькевич Костянтин Федорович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 244.
- Данькевич Костянтин Федорович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 202. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Данькевич Костянтин Федорович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 192. — .
- Шевченківські лауреати. 1962–2001 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слово І. М. Дзюби. — К. : Криниця, 2001. — 696 с. — . — С. 128.
- Михайлов М. М. Костянтин Данькевич. — К., 1974.
- Кияновська Л. Українська музична культура: навч. посіб. — Львів : Тріада плюс, 2008. — С. 199-205.
- М. Гордійчук Данькевич Костянтин Федорович // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 584
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dankevich Kostyanti n Fe dorovich Danke vich 11 24 grudnya 1905 Odesa Hersonska guberniya 26 lyutogo 1984 1984 02 26 Kiyiv ukrayinskij kompozitor pianist pedagog Narodnij artist SRSR 1954 Dankevich Kostyantin FedorovichZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya 11 24 grudnya 1905Misce narodzhennya Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiyaData smerti 26 lyutogo 1984 1984 02 26 1 78 rokiv Misce smerti Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheRoki aktivnosti 1929 1960Gromadyanstvo Rosijska imperiya UNR SSSRNacionalnist ukrayinecProfesiya kompozitor pianist pedagog rektorOsvita Odeskij muzichno dramatichnij institutInstrumenti pianinoZhanr opera balet oratoriya simfoniyaZaklad Nacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I ChajkovskogoNagorodi Fajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 11 24 grudnya 1905 19051224 roku v Odesi 1929 roku zakinchiv Odeskij muzichno dramatichnij institut de vchivsya u Mikoli Vilinskogo i Mariyi Ribickoyi Vidtodi jogo vikladach Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni buv evakujovanij u Tbilisi de keruvav ansamblem pisni i tancyu vijsk NKVD SSSR Zakavkazzya Po zavershennyu vijni povertayetsya do Odesi de obijmaye posadu rektora konservatoriyi 1944 1951 a takozh zaviduvacha kafedri kompoziciyi 1946 roku stav chlenom VKP b Vid 1953 roku profesor Kiyivskoyi konservatoriyi Sered jogo uchniv Boris Aleksyeyenko Kostyantin Myaskov Georgij Mireckij ta inshi Obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi URSR 4 6 sklikan 1955 1967 roki U 1956 1967 rokah golova pravlinnya Spilki kompozitoriv Ukrayini Bagato raziv obiravsya deputatom Kiyivskoyi miskoyi Radi deputativ trudyashih buv chlenom Radyanskogo Komitetu zahistu miru golovoyu Tovaristva rumunsko radyanskoyi druzhbi chlenom Komitetu z Leninskih i Derzhavnih premij SRSR Zhiv u Kiyevi na vulici Pushkinskij 21 Pomer 26 lyutogo 1984 roku Pohovanij u Kiyevi na Bajkovomu kladovishi TvoriMogila Kostyantina Dankevicha operi Tragedijna nich libreto V Ivanovicha j D za O Bezimenskim 1934 prem yera 22 travnya 1935 Odesa Bogdan Hmelnickij libreto B Vasilevskoyi ta O Kornijchuka 1950 prem yera 20 sichnya 1951 Kiyiv 2 a red 1953 orkestruvannya B Yarovinskogo Nazar Stodolya libreto L Predslavicha za T Shevchenkom 1959 Kiyiv balet Lileya libreto V Chagovcya za T Shevchenkom 1940 prem yera 26 serpnya 1940 Kiyiv film balet Lileya 1958 opereta Zoloti klyuchi libreto Ya Ziskinda ta G Koltunova 1943 Tbilisi inshi tvori oratoriya Zhovten 1958 slova suchasnih ukrayinskih poetiv kantata Zorya komunizmu nad nami zijshla Duma pro Ukrayinu slova vlasni 1961 dlya simfonichnogo orkestru Urochista uvertyura 1928 Urochistij marsh 1928 poema Otello 1937 Persha simfoniya 1937 poema Taras Shevchenko 1938 syuyiti No pasaran 1938 Bogdan Hmelnickij 1940 Lileya 1940 Druga simfoniya 1945 kamerno instrumentalni ansambli Strunnij kvartet 1928 Trio dlya skr violonchel ta fortepiano 1930 Pisnya i tanec dlya skr i fortepiano 1930 dlya fortepiano Sonata 1928 Tri p yesi 1929 Poema 1956 romansi 10 na slova Oleksandra Pushkina Tarasa Shevchenka Ivana Franka Maksima Rilskogo Margariti Aliger Pavla Tichini Volodimira Sosyuri Stepana Rudanskogo ta in dlya horu z suprovodom Na pivdni Vitchizni de more shumit slova L Barabanova 1955 kantata Yunackij privit Moskvi slova P Voronka 1956 Na prapori Kiyeva Lenina orden slova vlasni 1956 tosho hori bez suprovodu Do Chervonoyi armiyi slova V Sosyuri 1942 Pisni pro lyudstvo slova Oleksiya Surkova 1961 obrobki ukrayinskih i rosijskih narodnih pisen 6 Blizko 100 pisen na slova radyanskih poetiv muzika do teatralnih vistav Sluga dvoh paniv Karlo Goldoni 1934 Otello 1935 Bagato galasu daremno 1940 i Gamlet 1956 Vilyama Shekspira Boris Godunov Oleksandra Pushkina 1937 Pravda 1937 Bogdan Hmelnickij 1939 Zagibel eskadri 1951 Oleksandra Kornijchuka tosho Muzika do k f Narodzheni bureyu 1957 Lileya 1958 tosho Kinematografichna diyalnistU kino pracyuvav z 1930 h rokiv Avtor muziki do filmiv Pedro 1938 Eskadrilya 5 1939 300 rokiv tomu 1956 Pravda 1957 Narodzheni bureyu 1958 Duma pro Ukrayinu 1960 t f za odnojmennoyu kantatoyu U 1958 roci Vahtang Vronskij ta Vasil Lapoknish ekranizuvali balet Kostyantina Dankevicha Lileya za motivami poetichnih tvoriv Tarasa Shevchenka Vidznaki1978 roku Kostyantinu Dankevichu ta she shesti mitcyam prisudzheno Derzhavnu premiyu URSR imeni Tarasa Shevchenka za operu Bogdan Hmelnickij nova redakciya u Dnipropetrovskomu teatri operi ta baletu Takozh Kostyantin Dankevich buv nagorodzhenij Ordenami Lenina 1960 Ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora 1954 nizkoyu pochesnih medalej Vshanuvannya pam yatiMemorialna doshka po vulici Yevgena Chikalenka 21 Im ya K F Dankevicha bulo prisvoyeno Odeskomu muzichnomu uchilishu 28 listopada 1985 roku u Kiyevi na budinku po vulici Pushkinskij suchasna Yevgena Chikalenka 21 de z 1952 po 1984 rik zhiv kompozitor vstanovleno memorialnu doshku bronza barelyef skulptor O O Kovalov arhitektor O B Ivancov U 1987 roci na jogo chest u Kiyevi nazvano vulicyu Diskografiya Bogdan Hmelnickij opera v 4 h diyah komplekt z 5 ti plativok Bogdan Hmelnickij M Grishko Posol Velikoyi Rusi V Matveyev Maksim Krivonis B Gmirya Bogun V Borishenko Varvara N Goncharenko Solomiya L Rudenko Lizogub S Kogan Dyak Gavrilo M Romenskij Gelena L Lobanova Tur P Gajchuk Potockij M Chastij Koshovij D Gnatyuk hor i ork Kiyiv Derzh teatru operi ta baletu im T Shevchenka dir V Piradov M Melodiya D 01813 22 1954 Taras Shevchenko simfonichna poema Lileya syuyita z baletu vik simf ork Ukr radio dir K Simeonov M Melodiya D 6749 50 1960 opera v 3 h diyah komplekt z 3 h plativok Nazar V Gurov Gnat V Lutchenko Homa O Chulyuk Zagraj Galya K Radchenko Steha L Rudenko hor i ork Kiyiv Derzh teatru operi i baletu im T Shevchenka dir O Ryabov M Melodiya D 14407 12 S 0923 28 1964 tosho PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Arhiv originalu za 23 listopada 2012 Procitovano 1 lipnya 2012 Dzherela ta literaturaKorniyevska O V Dankevich Kostyantin Fedorovich 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 291 ISBN 966 00 0405 2 Mihajlov M M Dankevich Kostyantin Fedorovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1979 T 3 Gerdan Elektrografiya 551 1 s 26 ark il il portr karti 1 ark s S 244 Dankevich Kostyantin Fedorovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 202 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Dankevich Kostyantin Fedorovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 192 ISBN 5 88500 071 9 Shevchenkivski laureati 1962 2001 enciklopedichnij dovidnik avtor upor M G Labinskij vstup slovo I M Dzyubi K Krinicya 2001 696 s ISBN 966 7575 29 2 S 128 Mihajlov M M Kostyantin Dankevich K 1974 Kiyanovska L Ukrayinska muzichna kultura navch posib Lviv Triada plyus 2008 S 199 205 M GordijchukDankevich Kostyantin Fedorovich Ukrayinska muzichna enciklopediya In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2006 T 1 C 584