Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Заболотний Батько Посада Діти Дружина Мати Данило Кирилович Заболотний

Данило Заболотний

Данило Заболотний
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Заболотний.

Данило Кирилович Заболотний
image
Народився16 (28) грудня 1866(1866-12-28)
с. Чоботарка, Ольгопільський повіт, Подільська губернія,
image Російська імперія
Помер15 грудня 1929(1929-12-15) (62 роки)
Київ, Українська Соціалістична Радянська Республіка,
image СРСР
Місце проживанняКиїв, Українська Соціалістична Радянська Республіка
Країнаimage СРСР
Підданствоimage Російська імперія
Національністьукраїнець
Діяльністьбіолог, ботанік, мікробіолог
Alma materОдеський університет
Київський університет
Галузьмікробіологія, епідеміологія
ЗакладОдеська бактеріологічна станція

Одеський медичний інститут
Інститут мікробіології та епідеміології ВУАН
Посадаректор Одеського медичного інституту (1919—1923)
Президент ВУАН (1928—1929)
Вчене званняакадемік АН УРСР, професор
Науковий ступіньдоктор медицини
Науковий керівникВолодимир Підвисоцький
ВчителіМечников Ілля Ілліч і Виноградський Сергій Миколайович
ЧленствоАкадемія наук СРСР
НАН України
Центральний виконавчий комітет СРСР
Відомий завдяки:дослідження чуми, холери й сифілісу
Нагороди
image
Кавалер Великого Хреста ордена Почесного легіону
image Заболотний Данило Кирилович у Вікісховищі

Дани́ло Кири́лович Заболо́тний (16 (28) грудня 1866(18661228), Чоботарка Ольгопільського повіту Подільської губернії (нині — Заболотне Крижопільського району Вінницької області) — 15 грудня 1929, Київ, Українська СРР) — український мікробіолог, епідеміолог, Президент ВУАН (1928–1929 роки), засновник Інституту мікробіології та епідеміології в Києві.

Біографія

Народився у селі Чоботарка (нині — Заболотне) Подільської губернії в селянській родині: батько був хліборобом, мати — дочкою сільського писаря.

У 1877 році після смерті батька Данило переїхав до дядька в Ростов-на-Дону, де навчався у Нахічеванській гімназії.

У 1880 році Данило Заболотний переїхав до іншого дядька, В. М. Сауляка, в Одесу, де вступив до Рішельєвської гімназії.

У 1885 році Данило вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) в Одесі, з якого у 1889 році був виключений за участь у студентській сходці й заарештований. Згодом був звільнений за станом здоров'я.

Упродовж 1889–1891 років працював на Одеській бактеріологічній станції помічником у директора Якова Бардаха. У цей час був учасником літературного гуртка «Плеяда».

У 1891 році за підтримки кількох професорів Заболотному було дозволено скласти екстерном державні іспити в університеті на ступінь магістра природничих наук. Після цього він вступив на третій курс медичного факультету Київського університету Святого Володимира.

Після завершення навчання вирушив на роботу до Кам'янця-Подільського.

Цього ж року він одружився з Людмилою Владиславівною Радецькою. У весільну подорож молодята відбули до рідної Чоботарки.

У 1894–1895 роках брав участь у боротьбі з епідемією холери та дифтерії в Подільській губернії.

У 1895–1897 роках — лікар, начальник відділення інфекційних хвороб Київського окружного військового шпиталю. У 1898 році на запрошення Іллі Мечникова працював у Пастерівському інституті в Парижі, нагороджений французьким орденом Почесного легіону.

У 1897 році разом із професором Володимиром Високовичем брав участь у дослідженні й ліквідації епідемії чуми в Індії, у 1898 році у Внутрішній Монголії — у ліквідації тяжкої епідемії легеневої чуми.

image
Данило Заболотний

У 1898–1919 роках — керівник кафедри медичної бактеріології Петербурзького жіночого медичного інституту, створив першу у Російській імперії самостійну кафедру медичної мікробіології.

У 1919—1923 роках був ректором Одеського медичного інституту.

У 1920 році організував першу у світі кафедру епідеміології в Одеському медичному інституті.

1923 року Заболотного було переведено в систему закладів Академії наук СРСР.

З 1926 року Данило Заболотний — дійсний член Академії наук СРСР.

У 1928 році переїхав у Київ.

У 1928–1929 роках Данило Кирилович обіймав посаду президента ВУАН (тепер Національна академія наук України), у складі якої заснував Інститут мікробіології та епідеміології (згодом Інститут мікробіології та вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України).

Данила Кириловича Заболотного не стало 15 грудня 1929 року. Останніми його словами були:

image "Діти мої дорогі, любіть науку і правду". image

Поховали Данила Заболотного у рідному селі Чоботарці (нині с. Заболотне) поруч із дружиною Людмилою Радецькою.

Наукова діяльність

image
Пам'ятник Данилу Заболотному на подвір'ї Інституту мікробіології і вірусології.

Дослідження холери

У 1893 році разом із прозектором Іваном Савченком зробив на собі небезпечний дослід: випив живу холерну культуру, після попередньої пробної імунізації впродовж 28 днів, щоб довести ефективність імунізації через рот (цим досвідом покладено було початок методам ентеровакцинації).

Із щоденникового запису:

image «…Першого травня об 11-ій годині 30 хвилин натщесерце, нейтралізувавши свій шлунковий сік прийомом 100 см³ одновідсоткового розчину солі, ми в присутності професорів Підвисоцького та Леша, а також працівників лабораторії прийняли у воді 0,1 см³ 24-годинної бульйонної розводки холерних вібріонів, вирощених при температурі 37°С. Водночас з тієї ж пробірки було впорснуто двом дорослим кроликам у черевну порожнину: одному 0,5 см³ розводки, другому — 1 см³. Один з кроликів загинув надвечір, другий — вночі того ж дня, тобто не доживши доби. Дієта весь час після досліду залишалися нормальною. Самопочуття весь час після досліду було цілком задовільним. Жодних хворобливих явищ не помічалося з самого початку досліду і до останнього часу (9 травня). Д. Заболотний, І. Савченко.» image

На основі аналізу накопичених на холерних епідеміях матеріалів Заболотний зробив відкриття у медицині ‒ реальність пероральної імунізації людини проти холери, а також відкрив приховане бактеріоносійство.

Заболотний сформував профілактичну доктрину, яка стала провідною в боротьбі з холерою ‒це дія на джерело інфекції. Таким чином, Заболотний обґрунтував і експериментально довів можливість пероральної вакцинації людей проти холери (можливість імунізації проти холери при введенні вакцини через рот).

Понад 10 років (1900–1911) науковець боровся з холерою в Шотландії, Португалії, на Поволжі, в Одесі, Маньчжурії.

У 1918 році у Петрограді лютувала епідемія холери: з 1 по 18 червня 1918 року в лікарні міста надійшло 5444 хворих на холеру, з них померло 1611. Захворювали в день до 700 осіб.

image "Особливо важко було застосування масових запобіжних щеплень, — згадував Заболотний. — Головною перешкодою була недостача лабораторного посуду та поживних середовищ для приготування вакцин. Доводилося розшукувати і реквізувати агар в кондитерських, користуватися одеколонами флаконами як посудом, придумувати пристосування для обігрівання термостатів, замість ампул і пробірок застосовувати пляшки, але все-таки готувати необхідну кількість вакцини і пускати її в діло ". image

Дослідження чуми

На початку 1897 року Заболотний з групою науковців виїхав на три місяці до Індії для вивчення страшної на той час хвороби — чуми. За результатами цієї експедиції були виявлені шляхи проникнення збудника до організму, захисна дія протичумної сироватки, ефективність сіркової терапії залежно від часу введення сироватки після зараження та ін.

Протягом 1897–1899 років Заболотний брав участь в експедиціях з боротьби з чумою в Індії, Внутрішній Монголії, Персії, Аравії, Месопотамії, Китаї.

Проте, треба було довести, що гризуни є джерелом інфекції чуми в природі, що люди заражаються чумою від гризунів. Без прямих доказів всі праці і пошуки залишалися безплідними. Заболотний натхненно продовжував шукати факти і тільки через 12 років докази були одержані.

image Об’їжджаючи степи, один з помічників Заболотного, студент Ісаєв, помітив тарбагана. Звичайно ляклива тварина швидко втікає і ховається в норі, а ця ледве пересувалась, зовсім не лякалась людини, яка наближалась. "Це хворий тарбаган, — виникнула думка у вченого. — Так ведуть себе звичайно ж лише хворі чумою". image

Ісаєву були добре відомі всі ознаки, і справді, хворі чумою гризуни виходять з нір, не лякаються людей, ходять як п'яні. У людей таке спостереження завжди було грізним передвісником чуми. Ісаєв зловив хворого тарбагана і приніс його Заболотному. Із організму тварини була виділена чиста культура чумних бактерій. Важливий ланцюг доказів був замкнутий. Думка Заболотного блискуче підтвердилась при подальших спостереженнях над степовими гризунами — ховрахами, мишами. Була доведена і роль бліх як переносників збудника чуми від хворих гризунів до людей.

Завдяки Заболотному було встановлено принцип географічного поширення чуми на земній кулі. Науковець довів, що носіями її в природі є дикі гризуни — епідеміологічне обстеження бактеріологічно підтвердженого спалаху чуми дало можливість заперечувати зв'язок чуми в Монголії з цією ж хворобою в інших регіонах. Також Заболотний сформулював оригінальну гіпотезу щодо причин ендемічності хвороби і зв'язку захворювання людей з епізоотіями серед гризунів, яку детально виклав у праці «Ендемічні вогнища чуми на земній кулі і причини її поширення» (1899).

Одного разу, зробивши розтин тарбаганів, у яких Заболотний з Ісаєвим встановили чуму, Данило Кирилович заразився, вколовшись голкою шприца, яким він брав гній із чумного бубона. Знаючи про смертельну небезпеку, Заболотний почав писати прощальні листи своїм рідним і близьким. Але на щастя, завдяки введенню йому протичумної сироватки, Данило Кирилович переніс чуму, спостерігаючи на собі її перебіг як лікар і науковець.

Наукові праці

Опублікував понад 200 праць, присвячених головним чином вивченню трьох інфекційних хвороб — чуми, холери (у співпраці із Іваном Савченком) й сифілісу. Його наукові висновки базувались на багатому фактичному матеріалі, на подвижницькій практичній боротьбі з інфекційними захворюваннями. У 1897 році брав участь в експедиції з вивчення чуми в Індії, Аравії. У наступні роки керував експедиціями з вивчення спалахів чуми в Монголії, Китаї, на Забайкаллі, в Ірані, Аравії, Месопотамії, в Киргизьких степах, Поволжі, Туркестані, Шотландії, Маньчжурії та ін. Заболотний слідом за Пастером багато зробив у вивченні та трактуванні ролі мікробіологічного чинника, біологічних властивостей збудників різних захворювань у виникненні, розвитку та згасанні епідемій, що і принесло йому світове визнання.

Найважливіші роботи:

  • «Про фосфоресценцію живих організмів» («Записки Новороссийского Общества Естествоиспытателей», т. XVII);
  • «Дослідження по холері» («Centralblatt für Bact.», т. XV, 1894; «Deutsche Med. Woch.», 1893);
  • «Дослідження по чумі» («Архив Патологии Подвысоцкого», т. III; «Annales Pasteur», 1900);
  • «Імунітет при заразливих хворобах» («Centralbl. für Bact.», т. XV, 1894 и «Архив Патологии Подвысоцкого», т. III; «Аглютинація при тифі» («Архив Патологии Подвысоцкого», т. III);
  • «Про внутріклітинні ферменти лейкоцитів» (ib., 1903)

Родина

Мав молодшого брата — Івана Заболотного — депутата Першої Державної Думи Російської імперії.

Вшанування пам'яті

Ім'я Данила Заболотного носить Інститут мікробіології і вірусології НАН України, який він заснував 1929 року, та вулиця на південній околиці Голосіївського району Києва, на якій розташовані цей та декілька інших інститутів НАН України біологічного профілю, а також Вінницький медичний коледж ім. акад. Д.К. Заболотного, вулиця в Одесі.

У місті Городок Хмельницької обл. пров. В. Котика перейменували на вулицю Академіка Заболотного.

Див. також

Джерела та література

Примітки

  1. Діячі науки і культури України : нариси життя та діяльності. Київ: Книги - ХХ. 2007. с. 158. ISBN .

Посилання

  • Життя та науково-педагогічна діяльність академіка Д. К. Заболотного в Одесі [ 25 січня 2022 у Wayback Machine.]
  • Шендеровський В. Людина високих гуманістичних ідеалів — Данило Заболотний [ 29 лютого 2020 у Wayback Machine.] / Василь Шендеровський. Нехай не гасне світ науки. Книга перша.
  • Служити народові наукою. До 150-річчя від дня народження Д. Заболотного (1866—1929) // Дати і події [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.], 2016, друге півріччя : календар знамен. дат № 2 (8) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2016. — С.140-144.
  • Академік Д. К. Заболотний [ 4 грудня 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zabolotnij Batko Posada Diti Druzhina Mati Danilo Kirilovich ZabolotnijNarodivsya16 28 grudnya 1866 1866 12 28 s Chobotarka Olgopilskij povit Podilska guberniya Rosijska imperiyaPomer15 grudnya 1929 1929 12 15 62 roki Kiyiv Ukrayinska Socialistichna Radyanska Respublika SRSRMisce prozhivannyaKiyiv Ukrayinska Socialistichna Radyanska RespublikaKrayina SRSRPiddanstvoRosijska imperiyaNacionalnistukrayinecDiyalnistbiolog botanik mikrobiologAlma materOdeskij universitet Kiyivskij universitetGaluzmikrobiologiya epidemiologiyaZakladOdeska bakteriologichna stanciya Odeskij medichnij institut Institut mikrobiologiyi ta epidemiologiyi VUANPosadarektor Odeskogo medichnogo institutu 1919 1923 Prezident VUAN 1928 1929 Vchene zvannyaakademik AN URSR profesorNaukovij stupindoktor mediciniNaukovij kerivnikVolodimir PidvisockijVchiteliMechnikov Illya Illich i Vinogradskij Sergij MikolajovichChlenstvoAkademiya nauk SRSR NAN Ukrayini Centralnij vikonavchij komitet SRSRVidomij zavdyaki doslidzhennya chumi holeri j sifilisuNagorodiKavaler Velikogo Hresta ordena Pochesnogo legionu Zabolotnij Danilo Kirilovich u Vikishovishi Dani lo Kiri lovich Zabolo tnij 16 28 grudnya 1866 18661228 Chobotarka Olgopilskogo povitu Podilskoyi guberniyi nini Zabolotne Krizhopilskogo rajonu Vinnickoyi oblasti 15 grudnya 1929 Kiyiv Ukrayinska SRR ukrayinskij mikrobiolog epidemiolog Prezident VUAN 1928 1929 roki zasnovnik Institutu mikrobiologiyi ta epidemiologiyi v Kiyevi BiografiyaNarodivsya u seli Chobotarka nini Zabolotne Podilskoyi guberniyi v selyanskij rodini batko buv hliborobom mati dochkoyu silskogo pisarya U 1877 roci pislya smerti batka Danilo pereyihav do dyadka v Rostov na Donu de navchavsya u Nahichevanskij gimnaziyi U 1880 roci Danilo Zabolotnij pereyihav do inshogo dyadka V M Saulyaka v Odesu de vstupiv do Rishelyevskoyi gimnaziyi U 1885 roci Danilo vstupiv na prirodniche viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Novorosijskogo universitetu nini Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova v Odesi z yakogo u 1889 roci buv viklyuchenij za uchast u studentskij shodci j zaareshtovanij Zgodom buv zvilnenij za stanom zdorov ya Uprodovzh 1889 1891 rokiv pracyuvav na Odeskij bakteriologichnij stanciyi pomichnikom u direktora Yakova Bardaha U cej chas buv uchasnikom literaturnogo gurtka Pleyada U 1891 roci za pidtrimki kilkoh profesoriv Zabolotnomu bulo dozvoleno sklasti eksternom derzhavni ispiti v universiteti na stupin magistra prirodnichih nauk Pislya cogo vin vstupiv na tretij kurs medichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu Svyatogo Volodimira Pislya zavershennya navchannya virushiv na robotu do Kam yancya Podilskogo Cogo zh roku vin odruzhivsya z Lyudmiloyu Vladislavivnoyu Radeckoyu U vesilnu podorozh molodyata vidbuli do ridnoyi Chobotarki U 1894 1895 rokah brav uchast u borotbi z epidemiyeyu holeri ta difteriyi v Podilskij guberniyi U 1895 1897 rokah likar nachalnik viddilennya infekcijnih hvorob Kiyivskogo okruzhnogo vijskovogo shpitalyu U 1898 roci na zaproshennya Illi Mechnikova pracyuvav u Pasterivskomu instituti v Parizhi nagorodzhenij francuzkim ordenom Pochesnogo legionu U 1897 roci razom iz profesorom Volodimirom Visokovichem brav uchast u doslidzhenni j likvidaciyi epidemiyi chumi v Indiyi u 1898 roci u Vnutrishnij Mongoliyi u likvidaciyi tyazhkoyi epidemiyi legenevoyi chumi Danilo Zabolotnij U 1898 1919 rokah kerivnik kafedri medichnoyi bakteriologiyi Peterburzkogo zhinochogo medichnogo institutu stvoriv pershu u Rosijskij imperiyi samostijnu kafedru medichnoyi mikrobiologiyi U 1919 1923 rokah buv rektorom Odeskogo medichnogo institutu U 1920 roci organizuvav pershu u sviti kafedru epidemiologiyi v Odeskomu medichnomu instituti 1923 roku Zabolotnogo bulo perevedeno v sistemu zakladiv Akademiyi nauk SRSR Z 1926 roku Danilo Zabolotnij dijsnij chlen Akademiyi nauk SRSR U 1928 roci pereyihav u Kiyiv U 1928 1929 rokah Danilo Kirilovich obijmav posadu prezidenta VUAN teper Nacionalna akademiya nauk Ukrayini u skladi yakoyi zasnuvav Institut mikrobiologiyi ta epidemiologiyi zgodom Institut mikrobiologiyi ta virusologiyi imeni D K Zabolotnogo NAN Ukrayini Danila Kirilovicha Zabolotnogo ne stalo 15 grudnya 1929 roku Ostannimi jogo slovami buli Diti moyi dorogi lyubit nauku i pravdu Pohovali Danila Zabolotnogo u ridnomu seli Chobotarci nini s Zabolotne poruch iz druzhinoyu Lyudmiloyu Radeckoyu Naukova diyalnistPam yatnik Danilu Zabolotnomu na podvir yi Institutu mikrobiologiyi i virusologiyi Doslidzhennya holeri U 1893 roci razom iz prozektorom Ivanom Savchenkom zrobiv na sobi nebezpechnij doslid vipiv zhivu holernu kulturu pislya poperednoyi probnoyi imunizaciyi vprodovzh 28 dniv shob dovesti efektivnist imunizaciyi cherez rot cim dosvidom pokladeno bulo pochatok metodam enterovakcinaciyi Iz shodennikovogo zapisu Pershogo travnya ob 11 ij godini 30 hvilin natsheserce nejtralizuvavshi svij shlunkovij sik prijomom 100 sm odnovidsotkovogo rozchinu soli mi v prisutnosti profesoriv Pidvisockogo ta Lesha a takozh pracivnikiv laboratoriyi prijnyali u vodi 0 1 sm 24 godinnoyi buljonnoyi rozvodki holernih vibrioniv viroshenih pri temperaturi 37 S Vodnochas z tiyeyi zh probirki bulo vporsnuto dvom doroslim krolikam u cherevnu porozhninu odnomu 0 5 sm rozvodki drugomu 1 sm Odin z krolikiv zaginuv nadvechir drugij vnochi togo zh dnya tobto ne dozhivshi dobi Diyeta ves chas pislya doslidu zalishalisya normalnoyu Samopochuttya ves chas pislya doslidu bulo cilkom zadovilnim Zhodnih hvoroblivih yavish ne pomichalosya z samogo pochatku doslidu i do ostannogo chasu 9 travnya D Zabolotnij I Savchenko Na osnovi analizu nakopichenih na holernih epidemiyah materialiv Zabolotnij zrobiv vidkrittya u medicini realnist peroralnoyi imunizaciyi lyudini proti holeri a takozh vidkriv prihovane bakterionosijstvo Zabolotnij sformuvav profilaktichnu doktrinu yaka stala providnoyu v borotbi z holeroyu ce diya na dzherelo infekciyi Takim chinom Zabolotnij obgruntuvav i eksperimentalno doviv mozhlivist peroralnoyi vakcinaciyi lyudej proti holeri mozhlivist imunizaciyi proti holeri pri vvedenni vakcini cherez rot Ponad 10 rokiv 1900 1911 naukovec borovsya z holeroyu v Shotlandiyi Portugaliyi na Povolzhi v Odesi Manchzhuriyi U 1918 roci u Petrogradi lyutuvala epidemiya holeri z 1 po 18 chervnya 1918 roku v likarni mista nadijshlo 5444 hvorih na holeru z nih pomerlo 1611 Zahvoryuvali v den do 700 osib Osoblivo vazhko bulo zastosuvannya masovih zapobizhnih sheplen zgaduvav Zabolotnij Golovnoyu pereshkodoyu bula nedostacha laboratornogo posudu ta pozhivnih seredovish dlya prigotuvannya vakcin Dovodilosya rozshukuvati i rekvizuvati agar v konditerskih koristuvatisya odekolonami flakonami yak posudom pridumuvati pristosuvannya dlya obigrivannya termostativ zamist ampul i probirok zastosovuvati plyashki ale vse taki gotuvati neobhidnu kilkist vakcini i puskati yiyi v dilo Doslidzhennya chumi Na pochatku 1897 roku Zabolotnij z grupoyu naukovciv viyihav na tri misyaci do Indiyi dlya vivchennya strashnoyi na toj chas hvorobi chumi Za rezultatami ciyeyi ekspediciyi buli viyavleni shlyahi proniknennya zbudnika do organizmu zahisna diya protichumnoyi sirovatki efektivnist sirkovoyi terapiyi zalezhno vid chasu vvedennya sirovatki pislya zarazhennya ta in Protyagom 1897 1899 rokiv Zabolotnij brav uchast v ekspediciyah z borotbi z chumoyu v Indiyi Vnutrishnij Mongoliyi Persiyi Araviyi Mesopotamiyi Kitayi Prote treba bulo dovesti sho grizuni ye dzherelom infekciyi chumi v prirodi sho lyudi zarazhayutsya chumoyu vid grizuniv Bez pryamih dokaziv vsi praci i poshuki zalishalisya bezplidnimi Zabolotnij nathnenno prodovzhuvav shukati fakti i tilki cherez 12 rokiv dokazi buli oderzhani Ob yizhdzhayuchi stepi odin z pomichnikiv Zabolotnogo student Isayev pomitiv tarbagana Zvichajno lyakliva tvarina shvidko vtikaye i hovayetsya v nori a cya ledve peresuvalas zovsim ne lyakalas lyudini yaka nablizhalas Ce hvorij tarbagan viniknula dumka u vchenogo Tak vedut sebe zvichajno zh lishe hvori chumoyu Isayevu buli dobre vidomi vsi oznaki i spravdi hvori chumoyu grizuni vihodyat z nir ne lyakayutsya lyudej hodyat yak p yani U lyudej take sposterezhennya zavzhdi bulo griznim peredvisnikom chumi Isayev zloviv hvorogo tarbagana i prinis jogo Zabolotnomu Iz organizmu tvarini bula vidilena chista kultura chumnih bakterij Vazhlivij lancyug dokaziv buv zamknutij Dumka Zabolotnogo bliskuche pidtverdilas pri podalshih sposterezhennyah nad stepovimi grizunami hovrahami mishami Bula dovedena i rol blih yak perenosnikiv zbudnika chumi vid hvorih grizuniv do lyudej Zavdyaki Zabolotnomu bulo vstanovleno princip geografichnogo poshirennya chumi na zemnij kuli Naukovec doviv sho nosiyami yiyi v prirodi ye diki grizuni epidemiologichne obstezhennya bakteriologichno pidtverdzhenogo spalahu chumi dalo mozhlivist zaperechuvati zv yazok chumi v Mongoliyi z ciyeyu zh hvoroboyu v inshih regionah Takozh Zabolotnij sformulyuvav originalnu gipotezu shodo prichin endemichnosti hvorobi i zv yazku zahvoryuvannya lyudej z epizootiyami sered grizuniv yaku detalno viklav u praci Endemichni vognisha chumi na zemnij kuli i prichini yiyi poshirennya 1899 Odnogo razu zrobivshi roztin tarbaganiv u yakih Zabolotnij z Isayevim vstanovili chumu Danilo Kirilovich zarazivsya vkolovshis golkoyu shprica yakim vin brav gnij iz chumnogo bubona Znayuchi pro smertelnu nebezpeku Zabolotnij pochav pisati proshalni listi svoyim ridnim i blizkim Ale na shastya zavdyaki vvedennyu jomu protichumnoyi sirovatki Danilo Kirilovich perenis chumu sposterigayuchi na sobi yiyi perebig yak likar i naukovec Naukovi praci Opublikuvav ponad 200 prac prisvyachenih golovnim chinom vivchennyu troh infekcijnih hvorob chumi holeri u spivpraci iz Ivanom Savchenkom j sifilisu Jogo naukovi visnovki bazuvalis na bagatomu faktichnomu materiali na podvizhnickij praktichnij borotbi z infekcijnimi zahvoryuvannyami U 1897 roci brav uchast v ekspediciyi z vivchennya chumi v Indiyi Araviyi U nastupni roki keruvav ekspediciyami z vivchennya spalahiv chumi v Mongoliyi Kitayi na Zabajkalli v Irani Araviyi Mesopotamiyi v Kirgizkih stepah Povolzhi Turkestani Shotlandiyi Manchzhuriyi ta in Zabolotnij slidom za Pasterom bagato zrobiv u vivchenni ta traktuvanni roli mikrobiologichnogo chinnika biologichnih vlastivostej zbudnikiv riznih zahvoryuvan u viniknenni rozvitku ta zgasanni epidemij sho i prineslo jomu svitove viznannya Najvazhlivishi roboti Pro fosforescenciyu zhivih organizmiv Zapiski Novorossijskogo Obshestva Estestvoispytatelej t XVII Doslidzhennya po holeri Centralblatt fur Bact t XV 1894 Deutsche Med Woch 1893 Doslidzhennya po chumi Arhiv Patologii Podvysockogo t III Annales Pasteur 1900 Imunitet pri zarazlivih hvorobah Centralbl fur Bact t XV 1894 i Arhiv Patologii Podvysockogo t III Aglyutinaciya pri tifi Arhiv Patologii Podvysockogo t III Pro vnutriklitinni fermenti lejkocitiv ib 1903 RodinaMav molodshogo brata Ivana Zabolotnogo deputata Pershoyi Derzhavnoyi Dumi Rosijskoyi imperiyi Vshanuvannya pam yatiIm ya Danila Zabolotnogo nosit Institut mikrobiologiyi i virusologiyi NAN Ukrayini yakij vin zasnuvav 1929 roku ta vulicya na pivdennij okolici Golosiyivskogo rajonu Kiyeva na yakij roztashovani cej ta dekilka inshih institutiv NAN Ukrayini biologichnogo profilyu a takozh Vinnickij medichnij koledzh im akad D K Zabolotnogo vulicya v Odesi U misti Gorodok Hmelnickoyi obl prov V Kotika perejmenuvali na vulicyu Akademika Zabolotnogo Div takozhPremiya NAN Ukrayini imeni D K ZabolotnogoDzherela ta literaturaBrega G S Zabolotnij Danilo Kirilovich 29 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 184 ISBN 966 00 0610 1 I G Skripal Zabolotnij Danilo Kirilovich 1 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Enciklopediya Ukrayinoznavstva t 2 reprint Lviv 1993 internet versiya 17 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Kalita V T Danilo Zabolotnij K V vo CK LKSMU Molod 1981 244 s Zapadnyuk V G Carit v zakoni rozbijnya Kiyiv 1999 3 4 S 114 118 M yastkivskij A P Cherez vogon K Veselka 1971 167 s Mazurik Yevgen Diyalnist D Zabolotnogo v Kam yanci Podilskomu 1894 1895 rr Mazurik Ye V Narisi pro minule i sogodennya medicini Kam yancya Podilskogo ta Hmelnichchini Kam yanec Podilskij Abetka 1999 S 118 123 Gandzij Oleksandr Dnevnik akademika Zabolotnogo podlezhit unichtozheniyu putem predaniya ego ognyu Istoriya Krayina 2014 49 252 18 grudnya S 54 57 Oleksandr Gorobec Geroj Kitayu z Podilskoyi Chobotarki 18 sichnya 2017 u Wayback Machine PrimitkiDiyachi nauki i kulturi Ukrayini narisi zhittya ta diyalnosti Kiyiv Knigi HH 2007 s 158 ISBN 978 966 8653 95 7 PosilannyaZhittya ta naukovo pedagogichna diyalnist akademika D K Zabolotnogo v Odesi 25 sichnya 2022 u Wayback Machine Shenderovskij V Lyudina visokih gumanistichnih idealiv Danilo Zabolotnij 29 lyutogo 2020 u Wayback Machine Vasil Shenderovskij Nehaj ne gasne svit nauki Kniga persha Sluzhiti narodovi naukoyu Do 150 richchya vid dnya narodzhennya D Zabolotnogo 1866 1929 Dati i podiyi 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine 2016 druge pivrichchya kalendar znamen dat 2 8 Nac parlam b ka Ukrayini Kiyiv 2016 S 140 144 Akademik D K Zabolotnij 4 grudnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ