Дай — давньокитайська держава, що заснована сяньбійським кланом Тоба в епоху шістнадцяти королівств. Існувала у 310—376 роках. Столицею держави було місто Шенле (盛樂) (знаходилося на території сучасного округу міста Хух-Хото в провінції Внутрішня Монголія).
Дай | ||||
князівство | ||||
| ||||
Китай у 350 році. Дай знаходиться вгорі карти | ||||
Столиця | ||||
Мови | китайська | |||
Форма правління | монархія | |||
князь | ||||
- 310—316 | ||||
- 338—376 | ||||
Історичний період | Період шістнадцяти держав | |||
- заснована | 310 | |||
- ліквідована | 376 | |||
Назва «Дай» виникла, коли у 310 році був призначений герцогом Дай (代 公) в державі Цзінь в нагороду за допомогу (劉琨) у боротьбі проти хунської держави Рання Чжао . Пізніше герцогство переросло князівства. Дай був завойований у 376 році державою Рання Цінь, а його нащадки у IV столітті заснували династію Північна Вей.
Вожді
Вожді клану Тоба. У 315—377 роках мали титул князів Дай .
Посмертна ім'я | Особисте ім'я | Період правління | Інші імена |
---|---|---|---|
Шеньюань | 219–277 | Храмове ім'я: Шизу 始祖 | |
Чжан | 277–286 | ||
Пін | 286–293 | ||
Сі | 293–294 | ||
Чжао | 294–307 | ||
Гуань | 295–305 | ||
Му | 295–316 | ||
- | 316 | ||
- | Тоба (ім'я невідоме) | 316 | |
Пінвень | 316–321 | ||
Гуй | 321–325 | ||
Ян | 325–329 та 335—337 | ||
Лі | 329–335 та 337—338 | ||
Чжаочен | 338–377 | Назва епохи: Цзянгу 建國 |
Примітки
- Grousset, Rene (1970). The Empire of the Steppes. Rutgers University Press. с. 57. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Daj davnokitajska derzhava sho zasnovana syanbijskim klanom Toba v epohu shistnadcyati korolivstv Isnuvala u 310 376 rokah Stoliceyu derzhavi bulo misto Shenle 盛樂 znahodilosya na teritoriyi suchasnogo okrugu mista Huh Hoto v provinciyi Vnutrishnya Mongoliya Daj knyazivstvo 310 376 Daj istorichni kordoni na kartiKitaj u 350 roci Daj znahoditsya vgori karti Stolicya Movi kitajska Forma pravlinnya monarhiya knyaz 310 316 338 376 Istorichnij period Period shistnadcyati derzhav zasnovana 310 likvidovana 376 Istoriya Kitayu Istoriya Kitayu Tri praviteli i p yat imperatoriv Dinastiya Sya Dinastiya Shan Dinastiya Chzhou Zahidna Chzhou Shidna Chzhou Period Chuncyu Period Chzhango Dinastiya Cin Dinastiya Chu smutnij chas Dinastiya Han Zahidna Han Dinastiya Sin Van Man Shidna Han Epoha troh derzhav Dinastiya Vej Dinastiya Shu Dinastiya U Czin Zahidna Czin Shistnadcyat varvarskih derzhav Shidna Czin Pivdenni ta Pivnichni dinastiyi Dinastiya Suj Dinastiya Tan Dinastiya Lyao 5 dinastij i 10 carstv Pivnichna Sun Dinastiya Sun Dinastiya Czin Si Sya Pivdenna Sun Dinastiya Yuan Dinastiya Min Dinastiya Cin Respublika Kitaj Kitajska Narodna Respublika Respublika Kitaj Nazva Daj vinikla koli u 310 roci buv priznachenij gercogom Daj 代 公 v derzhavi Czin v nagorodu za dopomogu 劉琨 u borotbi proti hunskoyi derzhavi Rannya Chzhao Piznishe gercogstvo pereroslo knyazivstva Daj buv zavojovanij u 376 roci derzhavoyu Rannya Cin a jogo nashadki u IV stolitti zasnuvali dinastiyu Pivnichna Vej VozhdiVozhdi klanu Toba U 315 377 rokah mali titul knyaziv Daj Posmertna im ya Osobiste im ya Period pravlinnya Inshi imena Shenyuan 219 277 Hramove im ya Shizu 始祖 Chzhan 277 286 Pin 286 293 Si 293 294 Chzhao 294 307 Guan 295 305 Mu 295 316 316 Toba im ya nevidome 316 Pinven 316 321 Guj 321 325 Yan 325 329 ta 335 337 Li 329 335 ta 337 338 Chzhaochen 338 377 Nazva epohi Czyangu 建國PrimitkiGrousset Rene 1970 The Empire of the Steppes Rutgers University Press s 57 ISBN 0 8135 1304 9