Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єпрем-хан (вірм. Եփրեմ Խան; ім'я при народженні: Єпрем Давтян (вірм. Եփրեմ Դավթի Դավթյան)) — перський революціонер вірменського походження, головнокомандувач Збройними силами Перського тимчасового уряду (1909—1912).
| Давтян Єпрем Давидович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 1868[1] d, d, Єлизаветпольська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія[1] |
| Смерть | 6 травня 1912[1] Керманшах, Іран[1] загиблий у бою[1] |
| Поховання | Тегеран[1] |
| Країна | Іран |
| Партія | Дашнакцутюн[2] |
 Давтян Єпрем Давидович у Вікісховищі | |
Життєпис
Єпрем Давтян народився в 1868 у с. Барсум Елізаветпольскої губернії (нині — село , Шамкірський район, Азербайджан). З юних років він часто їздив до сусіднього Ірану, де була велика вірменська діаспора.
У кінці 1880-х років Єпрем переїхав до Західної Вірменії, де організував партизанський загін, названий на балканський кшталт — Гайдуцький. Якийсь час вірменські гайдуки успішно боролися проти турецьких окупантів в околицях Муша, Сасуна і Вана.
У вересні 1890 р. Єпрем брав участь у невдалому поході, очолюваному Саркісов Кукуняном (1863—1913). Планувалося проникнути в турецькі межі з Російського Закавказзя, але план було зірвано. Частину гайдуків (з Єпремом включно) було заарештовано козачим роз'їздом. У 1892 р. Єпрема засудили й заслали на Сахалін. Звідти він втік і пробрався до іранського Тавризу. Багато гайдуків його загону також змушені були відступити до Ірану.
24 липня 1897 р. Єпрем у складі вірменського загону під командуванням Вардана (справжнє ім'я — Саркіс Меграбян, вірменин із Карабаху) нелегально перейшов персько-турецький кордон. Загін Вардана налічував 253 бійців — «фідаінов» і прямував у долину Ханасор — гніздо курдського племені мазрік. Вождь цього племені Шаріф-бек — полковник турецької кавалерії «Гамід» — ніс відповідальність за безліч злочинів проти мирного вірменського населення. Вардан наказав знищити всіх чоловіків племені мазрік, але не чіпати жінок і дітей. У ході 12-годинного бою люди Шаріф-бека (понад 2 тисячі бійців) були розгромлені й практично повністю знищені. Сам же полковник Шаріф-бек врятувався, переодягнувшись у жіночу сукню. Вірменські фідаіни втратили в бою 20 осіб.
За відомостями газети «Ранок Росії», якийсь час Єпрем Давтян «займався підрядами на нашій Ензелі-Тегеранській залізниці». Будучи прихильником іранського державного діяча Мальком-хана (етнічного вірменина), Єпрем Давтян поділяв його просвітницькі та політичні ідеї. Через це в 1905 році Єпрем приєднався до іранського конституційного руху. Також Єпрем заснував відділення партії Дашнакцутюн у Решті й Тавризі. Діяльним соратником Єпрема став Махлуто Смбат Бороян, майбутній командир 1-ї роти 1-го Вірменського добровольчого полку Російської армії в роки Першої світової війни.
У жовтні 1908 року Єпрем комітет «Пайлак» у місті . Він організував доставку у цей порт боєприпасів з Кавказу. Звідти до Ензелі прибуло 20 вірменських і 35 грузинських добровольців. Незабаром Єпрем поставив прапор Вірменської Революційної Федерації на ратуші порту Ензелі. «Пайлак» відіграв велику роль у революційному русі іранських народів.
Участь Єфрем-хана в перської революції почалася з 1909 року, хоча ще в 1905 році він у Решті утворив загін добровольців-фидаїв і разом з іншими вождями націоналістів рушив на Тегеран. Він брав участь у взятті Казвіна, а потім командував головними силами фидаїв, які взяли столицю.Казвін був узятий 21 квітня 1909 року. На початку липня 1909 р. фідаї Єпрем-хана досягли тегеранських передмість і об'єдналися з півдня ополченням Бахтіярів, яке підійшло. Після дводенних боїв із Перською козачою бригадою 13 липня 1909 р. фідаї і Бахтіяр увійшли до столиці.
30 липня 1909 р. Меджліс II скликання ствердив Єпрем-хана на посаді начальника поліції Тегерану. Невдовзі Єпрем навів лад у столиці й провів серію реформ силових структур. Скромно і з великим тактом вмінням та енергією підтримував порядок у Тегеране. У 1910 році Єпрем-хан очолив усю поліцію Персії. Під його керівництво перейшов і ряд армійських об'єднань. Загалом він керував 60-ма боями і незмінно виходив переможцем. Перський тимчасовий уряд присвоїв йому звання Сардара (маршала). Велика частина воїнів його армії складалася з вірмен.
У серпні 1910 р. Єпрем-хан, прийняв під свою команду частину бахтіярських формувань, розгромив загони азербайджанських революціонерів Саттар-хана і Багир-хана, що взяли сторону младотурків. 300 бійців Саттар-хана загинули, сам він був важко поранений в ногу. Велику частину азербайджанців було роззброєно. У 1911 р. Мохаммед-Алі-шах Каджар (раніше емігрував до Одеси) висадився з невеликим загоном в Астрабаді. До нього приєдналися інші про-каджарські формування, але всі вони були розгромлені силами Єпрем-хана. Мохаммед-Алі-шах повернувся до Росії.
В 1912 році ускладнилися відносини Єпрем-хана з Дашнакцутюн ом. Так, лідер гнчакістів сапах-Гюля стверджував, що у січні 1912 року було нібито підписано таємну угоду між дашнаками й іттіхадистами (младотурками): більшість пунктів угоди було присвячено Персії, точніше діяльності тамтешнього дашнакского військового керівника Єфрем-хана. Ми вперше бачимо, як міжнародний аспект діяльності Дашнакцутюн, дії партії за межами Османської імперії виявляються при певних обставинах предметом торгу в її переговорах з Іттіхад. Іншими словами, заради того, щоб домогтися поступок від своїх младотурецьких союзників в османському контексті, Дашнакцутюн час від часу доводилося кидати на шальки терезів свій вплив у інших регіонах.
Січнева угода 1912 року передбачала стримування з боку АРФ дій Єфрем-хана в Персії, які заохочували російські амбіції. Активність Єфрем-хана в боротьбі проти шахського режиму була вигідна Росії, оскільки дала привід для введення військ і подальшого поділу країни на сфери впливу Росії й Великої Британії. Партія Дашнакцутюн погодилася не проводити в Персії військових операцій і не залучати османських підданих в інші види своєї діяльності в Персії. Західне бюро негайно направило відповідні інструкції в партійний комітет в Персії, а також вирішило переглянути його проросійську позицію, закликавши до припинення дій Єфрема, який, як вони вважали, виконує вказівки з російської столиці. Передбачалося, що Західне бюро жорстко виступило проти наступу Єфрема на Хамадан.
Відважний полководець Єпрем-хан був убитий 6 травня 1912 поблизу міста Хамадана, в ході битви з про-каджарським курдським загоном у села Сурджит. Вищезгаданий сапах-Гюля висловив своє припущення про можливу участь АРФ Дашнакцутюн у вбивстві Єпрем-хана, яке, нібито сталося вже після бою, при загадкових обставинах, коли Єпрем повертався з перемогою до Хамадану. Але це звинувачення досі лишилося недоведеним.
Іранська історіографія високо оцінила Єпрем-хана як прогресивного буржуазно-демократичного діяча, народного героя і талановитого полководця.
Досягнення
- Головнокомандувач Збройними силами Персії
- Сардар (маршал)
Різне
- Похований у Тегерані, у дворі вірменської школи, що названа його іменем Колишня школа Айказян.
- В огорожі церкви Сурб-Аствацацин (Тегеран) йому поставлений пам'ятник (скульптор Л. Терьян).
- У Персії його нарекли «Дантоном Сходу».
- Видатний вірменський поет Аветік Ісаакян писав про Давтяна:
«Під копитами коней Шапуха і азкертов, шах-Аббас і ага-Мамедханов Вірменія перетворилася на попіл. Але з цього попелу повстав Єпрем зі своїми відважними бійцями, коні яких переможно пройшлися по праху Шапуха і шах-Аббасі, з тим з тим щоб відродити мир, братерство і рівність».
Література
- Միքայէլ Վարանդեան, Հ. Յ. Դաշնակցութեան պատմութիւն, Երեւան, 1992.
- Անդրէ Ամուրեան, Յեղափոխական Եփրեմի ոդիսականը, Թեհրան, 1972.
- Անդրէ Ամուրեան, Հ. Յ. Դաշնակցութիւնը Պարսկաստանում 1890—1918 թթ., Թեհրան, 1950.
- Էլմար Յ., Եփրեմ, Թեհրան, 1964.
Примітки
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- http://www.iranicaonline.org/articles/dasnak
- [короткий некролог] // : журнал. — 1912. — № 19.
- У російській літературі — найчастіше: Єфрем, Єфрем-хан. Деякі російські автори називають його Давідіянцем. Див .: Іванов М. С. Нарис історії Ірану. — М., 1952.
- . Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
- Вардан прославився в 1896 р, коли керував самообороною (гірська область на південний захід від озера Ван).
- Натхненниками і ідеологами Ханасорского походу були легендарний фідаіни Нікол Думан, Христофор Оганян (засновник партії «Гнчак») і князь Овсеп Аргутян (Аргутінскій).
- Yeprem Khan: Ittila'at-i Mahaneh. (Erinnerungen), 2 (Juli 1948), S. 19-21.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Davtyan Yeprem han virm Եփրեմ Խան im ya pri narodzhenni Yeprem Davtyan virm Եփրեմ Դավթի Դավթյան perskij revolyucioner virmenskogo pohodzhennya golovnokomanduvach Zbrojnimi silami Perskogo timchasovogo uryadu 1909 1912 Davtyan Yeprem DavidovichNarodzhennya1868 1 d d Yelizavetpolska guberniya Kavkazke namisnictvo Rosijska imperiya 1 Smert6 travnya 1912 1912 05 06 1 Kermanshah Iran 1 zagiblij u boyu 1 PohovannyaTegeran 1 KrayinaIranPartiyaDashnakcutyun 2 Davtyan Yeprem Davidovich u VikishovishiZhittyepisYeprem Davtyan narodivsya v 1868 u s Barsum Elizavetpolskoyi guberniyi nini selo Shamkirskij rajon Azerbajdzhan Z yunih rokiv vin chasto yizdiv do susidnogo Iranu de bula velika virmenska diaspora U kinci 1880 h rokiv Yeprem pereyihav do Zahidnoyi Virmeniyi de organizuvav partizanskij zagin nazvanij na balkanskij kshtalt Gajduckij Yakijs chas virmenski gajduki uspishno borolisya proti tureckih okupantiv v okolicyah Musha Sasuna i Vana U veresni 1890 r Yeprem brav uchast u nevdalomu pohodi ocholyuvanomu Sarkisov Kukunyanom 1863 1913 Planuvalosya proniknuti v turecki mezhi z Rosijskogo Zakavkazzya ale plan bulo zirvano Chastinu gajdukiv z Yepremom vklyuchno bulo zaareshtovano kozachim roz yizdom U 1892 r Yeprema zasudili j zaslali na Sahalin Zvidti vin vtik i probravsya do iranskogo Tavrizu Bagato gajdukiv jogo zagonu takozh zmusheni buli vidstupiti do Iranu 24 lipnya 1897 r Yeprem u skladi virmenskogo zagonu pid komanduvannyam Vardana spravzhnye im ya Sarkis Megrabyan virmenin iz Karabahu nelegalno perejshov persko tureckij kordon Zagin Vardana nalichuvav 253 bijciv fidainov i pryamuvav u dolinu Hanasor gnizdo kurdskogo plemeni mazrik Vozhd cogo plemeni Sharif bek polkovnik tureckoyi kavaleriyi Gamid nis vidpovidalnist za bezlich zlochiniv proti mirnogo virmenskogo naselennya Vardan nakazav znishiti vsih cholovikiv plemeni mazrik ale ne chipati zhinok i ditej U hodi 12 godinnogo boyu lyudi Sharif beka ponad 2 tisyachi bijciv buli rozgromleni j praktichno povnistyu znisheni Sam zhe polkovnik Sharif bek vryatuvavsya pereodyagnuvshis u zhinochu suknyu Virmenski fidaini vtratili v boyu 20 osib Za vidomostyami gazeti Ranok Rosiyi yakijs chas Yeprem Davtyan zajmavsya pidryadami na nashij Enzeli Tegeranskij zaliznici Buduchi prihilnikom iranskogo derzhavnogo diyacha Malkom hana etnichnogo virmenina Yeprem Davtyan podilyav jogo prosvitnicki ta politichni ideyi Cherez ce v 1905 roci Yeprem priyednavsya do iranskogo konstitucijnogo ruhu Takozh Yeprem zasnuvav viddilennya partiyi Dashnakcutyun u Reshti j Tavrizi Diyalnim soratnikom Yeprema stav Mahluto Smbat Boroyan majbutnij komandir 1 yi roti 1 go Virmenskogo dobrovolchogo polku Rosijskoyi armiyi v roki Pershoyi svitovoyi vijni U zhovtni 1908 roku Yeprem komitet Pajlak u misti Vin organizuvav dostavku u cej port boyepripasiv z Kavkazu Zvidti do Enzeli pribulo 20 virmenskih i 35 gruzinskih dobrovolciv Nezabarom Yeprem postaviv prapor Virmenskoyi Revolyucijnoyi Federaciyi na ratushi portu Enzeli Pajlak vidigrav veliku rol u revolyucijnomu rusi iranskih narodiv Uchast Yefrem hana v perskoyi revolyuciyi pochalasya z 1909 roku hocha she v 1905 roci vin u Reshti utvoriv zagin dobrovolciv fidayiv i razom z inshimi vozhdyami nacionalistiv rushiv na Tegeran Vin brav uchast u vzyatti Kazvina a potim komanduvav golovnimi silami fidayiv yaki vzyali stolicyu Kazvin buv uzyatij 21 kvitnya 1909 roku Na pochatku lipnya 1909 r fidayi Yeprem hana dosyagli tegeranskih peredmist i ob yednalisya z pivdnya opolchennyam Bahtiyariv yake pidijshlo Pislya dvodennih boyiv iz Perskoyu kozachoyu brigadoyu 13 lipnya 1909 r fidayi i Bahtiyar uvijshli do stolici Yeprem han v pershomu ryadu pravoruch z Sardar Bahadur i majorom Haaze v Tegerani 1911 r 30 lipnya 1909 r Medzhlis II sklikannya stverdiv Yeprem hana na posadi nachalnika policiyi Tegeranu Nevdovzi Yeprem naviv lad u stolici j proviv seriyu reform silovih struktur Skromno i z velikim taktom vminnyam ta energiyeyu pidtrimuvav poryadok u Tegerane U 1910 roci Yeprem han ocholiv usyu policiyu Persiyi Pid jogo kerivnictvo perejshov i ryad armijskih ob yednan Zagalom vin keruvav 60 ma boyami i nezminno vihodiv peremozhcem Perskij timchasovij uryad prisvoyiv jomu zvannya Sardara marshala Velika chastina voyiniv jogo armiyi skladalasya z virmen U serpni 1910 r Yeprem han prijnyav pid svoyu komandu chastinu bahtiyarskih formuvan rozgromiv zagoni azerbajdzhanskih revolyucioneriv Sattar hana i Bagir hana sho vzyali storonu mladoturkiv 300 bijciv Sattar hana zaginuli sam vin buv vazhko poranenij v nogu Veliku chastinu azerbajdzhanciv bulo rozzbroyeno U 1911 r Mohammed Ali shah Kadzhar ranishe emigruvav do Odesi visadivsya z nevelikim zagonom v Astrabadi Do nogo priyednalisya inshi pro kadzharski formuvannya ale vsi voni buli rozgromleni silami Yeprem hana Mohammed Ali shah povernuvsya do Rosiyi V 1912 roci uskladnilisya vidnosini Yeprem hana z Dashnakcutyun om Tak lider gnchakistiv sapah Gyulya stverdzhuvav sho u sichni 1912 roku bulo nibito pidpisano tayemnu ugodu mizh dashnakami j ittihadistami mladoturkami bilshist punktiv ugodi bulo prisvyacheno Persiyi tochnishe diyalnosti tamteshnogo dashnakskogo vijskovogo kerivnika Yefrem hana Mi vpershe bachimo yak mizhnarodnij aspekt diyalnosti Dashnakcutyun diyi partiyi za mezhami Osmanskoyi imperiyi viyavlyayutsya pri pevnih obstavinah predmetom torgu v yiyi peregovorah z Ittihad Inshimi slovami zaradi togo shob domogtisya postupok vid svoyih mladotureckih soyuznikiv v osmanskomu konteksti Dashnakcutyun chas vid chasu dovodilosya kidati na shalki tereziv svij vpliv u inshih regionah Sichneva ugoda 1912 roku peredbachala strimuvannya z boku ARF dij Yefrem hana v Persiyi yaki zaohochuvali rosijski ambiciyi Aktivnist Yefrem hana v borotbi proti shahskogo rezhimu bula vigidna Rosiyi oskilki dala privid dlya vvedennya vijsk i podalshogo podilu krayini na sferi vplivu Rosiyi j Velikoyi Britaniyi Partiya Dashnakcutyun pogodilasya ne provoditi v Persiyi vijskovih operacij i ne zaluchati osmanskih piddanih v inshi vidi svoyeyi diyalnosti v Persiyi Zahidne byuro negajno napravilo vidpovidni instrukciyi v partijnij komitet v Persiyi a takozh virishilo pereglyanuti jogo prorosijsku poziciyu zaklikavshi do pripinennya dij Yefrema yakij yak voni vvazhali vikonuye vkazivki z rosijskoyi stolici Peredbachalosya sho Zahidne byuro zhorstko vistupilo proti nastupu Yefrema na Hamadan Vidvazhnij polkovodec Yeprem han buv ubitij 6 travnya 1912 poblizu mista Hamadana v hodi bitvi z pro kadzharskim kurdskim zagonom u sela Surdzhit Vishezgadanij sapah Gyulya visloviv svoye pripushennya pro mozhlivu uchast ARF Dashnakcutyun u vbivstvi Yeprem hana yake nibito stalosya vzhe pislya boyu pri zagadkovih obstavinah koli Yeprem povertavsya z peremogoyu do Hamadanu Ale ce zvinuvachennya dosi lishilosya nedovedenim Iranska istoriografiya visoko ocinila Yeprem hana yak progresivnogo burzhuazno demokratichnogo diyacha narodnogo geroya i talanovitogo polkovodcya DosyagnennyaGolovnokomanduvach Zbrojnimi silami Persiyi Sardar marshal RiznePohovanij u Tegerani u dvori virmenskoyi shkoli sho nazvana jogo imenem Kolishnya shkola Ajkazyan V ogorozhi cerkvi Surb Astvacacin Tegeran jomu postavlenij pam yatnik skulptor L Teryan U Persiyi jogo narekli Dantonom Shodu Vidatnij virmenskij poet Avetik Isaakyan pisav pro Davtyana Pid kopitami konej Shapuha i azkertov shah Abbas i aga Mamedhanov Virmeniya peretvorilasya na popil Ale z cogo popelu povstav Yeprem zi svoyimi vidvazhnimi bijcyami koni yakih peremozhno projshlisya po prahu Shapuha i shah Abbasi z tim z tim shob vidroditi mir braterstvo i rivnist LiteraturaՄիքայէլ Վարանդեան Հ Յ Դաշնակցութեան պատմութիւն Երեւան 1992 Անդրէ Ամուրեան Յեղափոխական Եփրեմի ոդիսականը Թեհրան 1972 Անդրէ Ամուրեան Հ Յ Դաշնակցութիւնը Պարսկաստանում 1890 1918 թթ Թեհրան 1950 Էլմար Յ Եփրեմ Թեհրան 1964 PrimitkiVirmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 http www iranicaonline org articles dasnak korotkij nekrolog zhurnal 1912 19 U rosijskij literaturi najchastishe Yefrem Yefrem han Deyaki rosijski avtori nazivayut jogo Davidiyancem Div Ivanov M S Naris istoriyi Iranu M 1952 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2019 Procitovano 26 lyutogo 2019 Vardan proslavivsya v 1896 r koli keruvav samooboronoyu girska oblast na pivdennij zahid vid ozera Van Nathnennikami i ideologami Hanasorskogo pohodu buli legendarnij fidaini Nikol Duman Hristofor Oganyan zasnovnik partiyi Gnchak i knyaz Ovsep Argutyan Argutinskij Yeprem Khan Ittila at i Mahaneh Erinnerungen 2 Juli 1948 S 19 21