Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Олександр Галич У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гінз

Гінзбург Олександр Аркадійович

Гінзбург Олександр Аркадійович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Олександр Галич.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гінзбург.

Олександр Аркадійович Галич (справжнє прізвище — Гінзбург; нар. 19 жовтня 1918, Катеринослав (нині — Дніпро) — пом. 15 грудня 1977, Париж, Франція) — радянський поет, сценарист, драматург українського єврейського походження, автор і виконавець власних пісень; політичний емігрант.

Олександр Аркадійович Галич
image
Ім'я при народженні Олександр Аркадійович Гінзбург
Псевдо Галич
Народився 19 жовтня 1918(1918-10-19)[1][4][…]
Катеринослав, Махновщина[5]
Помер 15 грудня 1977(1977-12-15)[1][2][…] (59 років)
Париж, Франція[6]
·ураження електричним струмом
Поховання Сент-Женев'єв-де-Буа
Країна image СРСР
Діяльність письменник, драматург, бард
Галузь поезія[6], шансон[6], сценарій[6], драма[6] і література[6]
Alma mater Літературний інститут імені Горького
Знання мов російська[1][7]
Жанр авторська пісня і п'єса
Брати, сестри d
Діти d
IMDb ID 0302090

Життєпис

Олександр Гінзбург народився 19 жовтня 1918 рік а в Катеринославі (нині Дніпро) в єврейській родині. Батько, Арон Самойлович Гінзбург, був економістом; мати, Фейга (Фані, Фаїна) Борисівна Векслер, працювала в консерваторії. Дід був педіатром; дядько — літературознавець (1879—1933). Жила сім'я в будинку № 74 по вулиці Козачій, зведеному в 1911 році силами самих мешканців (Катеринославським домобудівний суспільством, першим в місті житловим кооперативом). Молодший брат — кінооператор . У 1920 році сім'я Галича переїхала в Севастополь, а в 1923 році — в Москву. У Москві Галич закінчив школу 24 БОНО (нині ). Дід працював комендантом одної з будівель Кремля. Згодом, коли він потрапив під слідство, Галич давав хабар судді, щоб виручити діда .

До німецько-радянської війни вступив до Літературного інституту ім. О. М. Горького, потім навчався в Оперно-драматичній студії К. Станіславського, згодом — у Театрі-Студії О. Арбузова та (1939). Грав на сценах Грозненського Театру народної героїки та революційної сатири, в Ташкентському театрі В. Плучека, котрий виступав перед фронтовиками (був актором, драматургом, поетом, композитором). Написав п'єси для театру — «Вас викликає Таймир» (у співавторстві з К. Ісаєвим), «Шляхи, які ми обираємо», «Під щасливою зіркою», «Похідний марш», «За годину до світанку», , а також сценарії фільмів «Вірні друзі» (разом з К. Ісаєвим), «Дайте книгу скарг», «Третя молодість», «Та, що біжить по хвилях».

З кінця 1950-х починає складати пісні, виконуючи їх під власний акомпанемент на семиструнній гітарі. Відштовхуючись в якійсь мірі від романсової традиції та мистецтва Олександра Вертинського, Галич став першим з найяскравіших представників жанру совєтської авторської пісні (вже потім були Булат Окуджава, Володимир Висоцький та інші). З появою магнітофонів Галич набув величезної популярності, передусім серед широких кіл радянської інтелігенції. Він фактично сформував навіть не напрямок, а жанр.

image
Могила Олександра Галича в Сент-Женев'єв-де-Буа

Перші пісні — «Лєночка» (1959), «Про малярів, опалювача і теорію відносності», «Закон природи» (обидві 1962) та інші — різко контрастували з офіційно затвердженою КПРС радянською естетикою. Тому творчість Галича стрімко ставала антирадянською. І, зрештою, вельми благополучний радянський літератор перед самою прем'єрою його п'єси «Матроська Тиша», написаної для створюваного театру «Современник», отримав заборону: вже готову п'єсу заборонили до показу, заявивши автору, що він викривлено представляє роль євреїв у німецько-радянській війні. Цей епізод Галич потім описав у повісті «Генеральна репетиція».

Надалі його пісні ставали все більш глибокими та політично гострими, що призвело до поглиблення конфлікту з владою. Галичу заборонили давати публічні концерти. Його не друкували і не дозволяли випустити платівку, його ім'я вилучали з титрів фільмів, знятих за його сценаріями. По суті він став підпільним, «бобінним» виконавцем: його слухали вдома, його пісні передавали один одному в записах.

У 1971 році Олександр Галич був виключений зі Спілки письменників СРСР, членом якої він був з 1955 (цьому присвячена пісня «Від біди моєї пустякової»), а в 1972 році — зі Спілки кінематографістів СРСР, у якій перебував з 1958 року. Його наставники О. Арбузов та солідаризувалися з його гонителями. Фактично після цього Олександр Галич став ізгоєм і майже жебраком.

У 1974 Галича було «добровільно-примусово» вигнано за межі СРСР. Спочатку він оселився в Мюнхені, де працював на радіостанції «Свобода». Потім оселився в Парижі, де трагічно загинув 15 грудня 1977 р. від удару електричним струмом, коли під'єднував антену до щойно купленої стереосистеми. Існує також версія, що це було вбивство. Олександр Аркадійович похований у передмісті Парижа на цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа.

Вшанування пам'яті

На будинку, де народився й проживав у 1918-1920 Гінзбург, (м. Дніпро, вул. Старокозацька, 74), 7 грудня 2016 року було встановлено меморіальну дошку. Тоді ж уперше відбувся гала-концерт І фестивалю авторської пісні «Хмари».

До 100-річчя народження митця у Дніпрі було проведено триденний ІІІ фестиваль авторської пісні «Хмари» (участь у ньому взяли виконавці з України, Білорусі, Чехії, Ізраїлю та США), концерт «Великий секрет» та літературний вечір «Станція Галич. Літературні мостки».

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #118809008 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  5. Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
    d:Track:Q1768199d:Track:Q649d:Track:Q5061737
  6. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  7. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  8. : "Довідка. У Арона Гінзбурга і дружини його Фейги 20/7 жовтня 1918 року народився син, якому дано ім'я Олександр ".
  9. Богомолов Н. А. % 3D & tabid = 10358 Від Пушкіна до Кібірова. [ 24 травня 2013 у Wayback Machine.]
  10. . Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 25 жовтня 2018.
  11. . Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 25 жовтня 2018.
  12. Aleksey Uklein (6 січня 2013), Александр Галич читает «Генеральную репетицию» (1975), процитовано 11 грудня 2016
  13. (укр.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 6 жовтня 2018.
  14. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 6 жовтня 2018.

Джерела

  • Litra.ru. Галич А. А. [ 12 березня 2010 у Wayback Machine.](рос.)

Література

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Oleksandr Galich U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ginzburg Oleksandr Arkadijovich Galich spravzhnye prizvishe Ginzburg nar 19 zhovtnya 1918 Katerinoslav nini Dnipro pom 15 grudnya 1977 Parizh Franciya radyanskij poet scenarist dramaturg ukrayinskogo yevrejskogo pohodzhennya avtor i vikonavec vlasnih pisen politichnij emigrant Oleksandr Arkadijovich GalichIm ya pri narodzhenni Oleksandr Arkadijovich GinzburgPsevdo GalichNarodivsya 19 zhovtnya 1918 1918 10 19 1 4 Katerinoslav Mahnovshina 5 Pomer 15 grudnya 1977 1977 12 15 1 2 59 rokiv Parizh Franciya 6 urazhennya elektrichnim strumomPohovannya Sent Zhenev yev de BuaKrayina SRSRDiyalnist pismennik dramaturg bardGaluz poeziya 6 shanson 6 scenarij 6 drama 6 i literatura 6 Alma mater Literaturnij institut imeni GorkogoZnannya mov rosijska 1 7 Zhanr avtorska pisnya i p yesaBrati sestri dDiti dIMDb ID 0302090 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisOleksandr Ginzburg narodivsya 19 zhovtnya 1918 rik a v Katerinoslavi nini Dnipro v yevrejskij rodini Batko Aron Samojlovich Ginzburg buv ekonomistom mati Fejga Fani Fayina Borisivna Veksler pracyuvala v konservatoriyi Did buv pediatrom dyadko literaturoznavec 1879 1933 Zhila sim ya v budinku 74 po vulici Kozachij zvedenomu v 1911 roci silami samih meshkanciv Katerinoslavskim domobudivnij suspilstvom pershim v misti zhitlovim kooperativom Molodshij brat kinooperator U 1920 roci sim ya Galicha pereyihala v Sevastopol a v 1923 roci v Moskvu U Moskvi Galich zakinchiv shkolu 24 BONO nini Did pracyuvav komendantom odnoyi z budivel Kremlya Zgodom koli vin potrapiv pid slidstvo Galich davav habar suddi shob viruchiti dida Do nimecko radyanskoyi vijni vstupiv do Literaturnogo institutu im O M Gorkogo potim navchavsya v Operno dramatichnij studiyi K Stanislavskogo zgodom u Teatri Studiyi O Arbuzova ta 1939 Grav na scenah Groznenskogo Teatru narodnoyi geroyiki ta revolyucijnoyi satiri v Tashkentskomu teatri V Plucheka kotrij vistupav pered frontovikami buv aktorom dramaturgom poetom kompozitorom Napisav p yesi dlya teatru Vas viklikaye Tajmir u spivavtorstvi z K Isayevim Shlyahi yaki mi obirayemo Pid shaslivoyu zirkoyu Pohidnij marsh Za godinu do svitanku a takozh scenariyi filmiv Virni druzi razom z K Isayevim Dajte knigu skarg Tretya molodist Ta sho bizhit po hvilyah Z kincya 1950 h pochinaye skladati pisni vikonuyuchi yih pid vlasnij akompanement na semistrunnij gitari Vidshtovhuyuchis v yakijs miri vid romansovoyi tradiciyi ta mistectva Oleksandra Vertinskogo Galich stav pershim z najyaskravishih predstavnikiv zhanru sovyetskoyi avtorskoyi pisni vzhe potim buli Bulat Okudzhava Volodimir Visockij ta inshi Z poyavoyu magnitofoniv Galich nabuv velicheznoyi populyarnosti peredusim sered shirokih kil radyanskoyi inteligenciyi Vin faktichno sformuvav navit ne napryamok a zhanr Mogila Oleksandra Galicha v Sent Zhenev yev de Bua Pershi pisni Lyenochka 1959 Pro malyariv opalyuvacha i teoriyu vidnosnosti Zakon prirodi obidvi 1962 ta inshi rizko kontrastuvali z oficijno zatverdzhenoyu KPRS radyanskoyu estetikoyu Tomu tvorchist Galicha strimko stavala antiradyanskoyu I zreshtoyu velmi blagopoluchnij radyanskij literator pered samoyu prem yeroyu jogo p yesi Matroska Tisha napisanoyi dlya stvoryuvanogo teatru Sovremennik otrimav zaboronu vzhe gotovu p yesu zaboronili do pokazu zayavivshi avtoru sho vin vikrivleno predstavlyaye rol yevreyiv u nimecko radyanskij vijni Cej epizod Galich potim opisav u povisti Generalna repeticiya Nadali jogo pisni stavali vse bilsh glibokimi ta politichno gostrimi sho prizvelo do pogliblennya konfliktu z vladoyu Galichu zaboronili davati publichni koncerti Jogo ne drukuvali i ne dozvolyali vipustiti plativku jogo im ya viluchali z titriv filmiv znyatih za jogo scenariyami Po suti vin stav pidpilnim bobinnim vikonavcem jogo sluhali vdoma jogo pisni peredavali odin odnomu v zapisah U 1971 roci Oleksandr Galich buv viklyuchenij zi Spilki pismennikiv SRSR chlenom yakoyi vin buv z 1955 comu prisvyachena pisnya Vid bidi moyeyi pustyakovoyi a v 1972 roci zi Spilki kinematografistiv SRSR u yakij perebuvav z 1958 roku Jogo nastavniki O Arbuzov ta solidarizuvalisya z jogo gonitelyami Faktichno pislya cogo Oleksandr Galich stav izgoyem i majzhe zhebrakom U 1974 Galicha bulo dobrovilno primusovo vignano za mezhi SRSR Spochatku vin oselivsya v Myunheni de pracyuvav na radiostanciyi Svoboda Potim oselivsya v Parizhi de tragichno zaginuv 15 grudnya 1977 r vid udaru elektrichnim strumom koli pid yednuvav antenu do shojno kuplenoyi stereosistemi Isnuye takozh versiya sho ce bulo vbivstvo Oleksandr Arkadijovich pohovanij u peredmisti Parizha na cvintari Sent Zhenev yev de Bua Vshanuvannya pam yatiNa budinku de narodivsya j prozhivav u 1918 1920 Ginzburg m Dnipro vul Starokozacka 74 7 grudnya 2016 roku bulo vstanovleno memorialnu doshku Todi zh upershe vidbuvsya gala koncert I festivalyu avtorskoyi pisni Hmari Do 100 richchya narodzhennya mitcya u Dnipri bulo provedeno tridennij III festival avtorskoyi pisni Hmari uchast u nomu vzyali vikonavci z Ukrayini Bilorusi Chehiyi Izrayilyu ta SShA koncert Velikij sekret ta literaturnij vechir Stanciya Galich Literaturni mostki PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 118809008 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Bolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133 Dovidka U Arona Ginzburga i druzhini jogo Fejgi 20 7 zhovtnya 1918 roku narodivsya sin yakomu dano im ya Oleksandr Bogomolov N A 3D amp tabid 10358 Vid Pushkina do Kibirova 24 travnya 2013 u Wayback Machine Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2018 Procitovano 25 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2018 Procitovano 25 zhovtnya 2018 Aleksey Uklein 6 sichnya 2013 Aleksandr Galich chitaet Generalnuyu repeticiyu 1975 procitovano 11 grudnya 2016 ukr Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2018 Procitovano 6 zhovtnya 2018 Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2018 Procitovano 6 zhovtnya 2018 DzherelaLitra ru Galich A A 12 bereznya 2010 u Wayback Machine ros LiteraturaVitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s

Дата публікації:
Топ