Григорій Гуляницький

Григо́рій Гуляни́цький гербу Остоя (? — 1679) — український військовий і державний діяч, один з чільних дипломатів Гетьманщини. Волинський шляхтич. Учасник Хмельниччини (1648–1657), українсько-московської війни, міжусобних воєн часів Руїни. Полковник ніжинський (1656–1659), наказний гетьман Сіверський (1658–1659), полковник корсунський (1662–1664), староста носівський (? — 1679).

Григорій Гуляницький
Копія портрета-хоругви з церкви у с. Лаврів із зображенням Григорія Гуляницького або його родича Івана
Народився	невідомо Корсунь
Помер	1679(1679)
Місце проживання	Річ Посполита, Гетьманщина
Діяльність	військовослужбовець
Суспільний стан	шляхтич
Військове звання	полковник, наказний гетьман
Конфесія	православний
Рід	Гуляницькі
Герб
Антін, N, дружина Казимира Грабовського (за іншими даними, Грабковського) Мар'яна, дружина Олександра Блажовського. Вшанування пам'яті Пам'ятник розташований у місті Конотоп 1 червня 2013 року в Луцьку з'явилася Вулиця Григорія Гуляницького 10 грудня 2015 року у місті Конотоп з'явилася Вулиця Григорія Гуляницького. Того ж року було встановлено і пам'ятник , на розі вулиць Лазаревського, Г. Тхора та проспекту Червоної калини, що обернулося скандалом. Учасники дискусій наводять зразки зображень Григорія Гуляницького і стверджують, що дана історична особа не має жодної схожості з тим погруддям, яке відкрили в місті. Найпоширенішою версію серед обговорень стала така: новий пам’ятник був виготовлений ще за часів президенства Віктора Ющенка і мав бути встановлений Іванові Виговському. Його хотіли увіковічити саме тоді, коли екс-президент готувався здійснити свій візит на Сумщину і після того, як пам’ятник гетьману пролежав на складі чимало років, про нього згадали напередодні річниці Конотопської битви у 2016 році. І встановили, але не І. Виговському, а Г. Гуляницькому. 18 травня 2016 року у місті Корсунь-Шевченківський вулицю Кулакова перейменували на вулицю Григорія Гуляницького. 23 листопада 2018 року на честь Григорія Гуляницького в Ніжині на Стіні Героїв було встановлено меморіальну дошку. 4 грудня 2021 року було перейменовано вулицю Московську в Солом'янському та Голосіївському районах міста Києва на вулицю Григорія Гуляницького (рішення Київської міської ради №3131/3172 від 04.11.2021 "Про перейменування вулиці в Солом'янському та Голосіївському районах міста Києва") У літературі «Між двох орлів» — роман-трилогія Ярослави Дегтяренко Примітки . Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021. . Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021. Wójcik Z. Hulanicki Hrehory (Grzegorz) h. Ulanicki (XVII w.)… — S. 88. . Архів оригіналу за 17 січня 2006. Процитовано 20 грудня 2006.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () Wójcik Z. Hulanicki Hrehory (Grzegorz) h. Ulanicki (XVII w.)… — S. 89. Boniecki A. Hulaniccy h. Ulanicki z Hulanik, w powiecie łuckim // Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1904. — Cz. 1. — T. 7. — S. 393. (пол.) . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 4 червня 2013. . Архів оригіналу за 20 липня 2017. Процитовано 11 грудня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () . Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () Джерела та література Степанков В. С. Григорій Гуляницький — С. 81-100 / Полководці Війська Запорозького: Історичні портрети [ 29 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Інститут історії України НАН України, Науково-дослідний інститут козацтва. Редкол.: В. Смолій (відп. ред.) та ін. К. : Видавничий дім «КМ Academia», 1998. Кн. 1. 400 с.  / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — . Мицик Ю. А. Гуляницький Григорій [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 252. — . Коваленко С. Гуляницький Григорій // Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Т. 2. — К. : Стікс, 2008. Wójcik Z. Hulanicki Hrehory (Grzegorz) h. Ulanicki (XVII w.) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : PAN, 1963. — T. Х/1, zeszyt 44. — S. 88—89. (пол.) Посилання Гуляницький Григорій [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 287. — 1000 екз. Корсунь — довідник [ 12 січня 2007 у Wayback Machine.] Володимир Маслійчук. Григорій Гуляницький — той, хто забезпечив перемогу під Конотопом [ 9 липня 2013 у Wayback Machine.]