Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Грецький проєкт (рос. Греческий проект) — геополітичний проєкт Катерини II, імператриці Росії, що виник на початку 1780-х років і передбачав розгром та знищення Османської імперії, поділ її територій між Російською та Габсбурзькою монархіями і відродження Візантійської імперії з центром у Константинополі.
Виникнення ідеї
Як і попередники, Катерина II займалася питанням православних християн під правлінням Османської імперії. Імператриця спонсорувала [en] 1770 року на півострові Морея у Греції під час російсько-турецької війни 1768—1774 років і запросила греків, як-от Іоанніса Варвакіса, поселитися в Росії, переважно в Криму і так званій Новоросії. Після (Першої Архіпелазької експедиції) (1769—1775) грецькі діячі звернулися до російської імператриці з проханням «визволити» Грецію. Катерина II мала намір посадити одного зі своїх онуків, названим, відповідно, Костянтином на честь імператора Константина I Великого, на престол відновленої Візантійської імперії. Іншою ціллю, яку переслідувала Катерина II, був вихід Росії до Середземномор'я через Босфор, контрольований османами.
Щоб реалізувати цей проєкт, Катерина II планувала залучити провідні європейські держави та дунайські князівства для допомоги. У травні 1780 року Катерина ініціювала таємну зустріч з імператором Священної Римської імперії Йосифом II у Могильові. У листуванні від вересня 1781 року Катерина II та Йосиф II обговорювали поділ Османської імперії та відновлення Візантії. Австро-російський союз був формально закріплений у травні 1781 року. Проєкт відновлення грецької держави був викладений у конфіденційному листі Катерини II до Йосифа II від 21 вересня 1782 року.
Секретар імператриці, Олександр Безбородько, створив чернетку, а князь Григорій Потьомкін його допрацював. Крім того, він дав кільком містам у Північному Причорномор'ї назви на грецький манір (Севастополь, Одеса, Херсон тощо). Візантійський символізм мав місце у кількох нових храмах, як-от Катерининський собор у Херсоні. Ще одна зустріч російського та австрійського монархів відбулася в рамках подорожі Катерини II до Криму в 1787 році.
Грецький проєкт передбачав перекроювання карти Південно-Східної Європи. Окрім відновлення Візантійської імперії, передбачалося також створення буферної держави між Росією, Австрією та Візантією на чолі з християнським монархом у складі Волощини, Молдавії та Бессарабії. Така держава мала називатись Королівством Дакія. Воно, згідно з ідеєю, ніколи не мало об'єднатися ні з Австрією, ні з Росією.
Спроби реалізації
Австрія та Росія оголосили війну Туреччині 1787 року. Смерть Йосифа II в 1790 році, Ясський та Свиштовський мирні договори (1792) завершили бойові дії та фактично австро-російську угоду. Австрійські та загальноєвропейські інтереси перемістилися західніше у зв'язку з початком Французької революції. Після остаточного розгрому Наполеона у 1815 році європейські інтереси були сконцентровані на збереженні територіальних здобутків країн, що поділили Балканський півострів.
Поява у Санкт-Петербурзі таких ідей викликала стурбованість у таких європейських державах як Франція, що мала з Османською імперією союз ще з XVI століття, та Велика Британія, яка побоювалась порушення «балансу сил» внаслідок встановлення Росією гегемонії у регіоні. Внаслідок цього виникло так зване «східне питання».
Після створення незалежного Грецького королівства у 1829 році грецький проєкт трансформувався у «Велику ідею».
Міста, названі на грецький манір
Велика кількість міст у Північному Причорномор'ї, що опинилися під владою Росії в часи Катерини II, були названі на грецький манір.
| Оригінальна назва | Нова назва | Дата перейменування | Примітки |
|---|---|---|---|
| Більховичі | Херсон | 1778 | на честь Херсонеса |
| Кезлев | Євпаторія | 1784 | на честь Евпатора |
| Домаха | Маріуполь | 1780 | на честь імператриці Марії Федорівни |
| Кизияр | Мелітополь | 1842 | із давньогрецької (ἡ) Μελιτόπολις, себто «Медове місто», з τὸ μέλιτος (то ме́літос) — «мед», і ἡ πόλις (ге по́ліс) — «місто» |
| Микитин Ріг | Нікополь | 1786 | на честь Ніки — богині перемоги, або переклад попередньої назви Микитин Ріг |
| Гаджидере | Овідіополь | 1793 | на честь Овідія |
| Усівка | Олександрія | 1784 | на честь Олександра |
| Ахтіар | Севастополь | 1784 | Sebaste (Augustus) на честь порту Севастополіс |
| Акмесджит | Сімферополь | 1784 | місто загального добра |
| Орлик | Ольвіополь | 1782 | на честь давньогрецької колонії Ольвія |
| Кафа | Феодосія | 1787 | на честь давньогрецької колонії Теодосія |
| Хаджибей | Одеса | 1795 | на честь колонії Одесос поблизу Варни |
| Суклея | Тирасполь | 1792 | на честь давньогрецької назви Дністра — Тіра |
| — | Ставрополь | 1777 | stauros (хрест) |
Примітки
- Христова Данова, Надя (1980). Националният въпрос в гръцките политически програми през XIX век (болгарською) . София: Наука и изкуство. с. 30—31.
- Жорж Кастелан (1999). «История на Балканите XIV—XX». Пловдив, «Хермес», 2002. превод Лиляна Цанева. Индекс 954-459-901-0, стр. 205.
- Greek project: the secret policy of Catherine II. www.weaponews.com (англ.). 23 квітня 2018. Процитовано 12 жовтня 2023.
- Alfred Ritter von Arneth (Hrsg.): Maria Theresia und Joseph II., ihre Correspondenz (…) 3. Band, Wien 1868, S. 256—259 (Smolensk, 14. Juni 1780).
- L'HISTOIRE SLAVO-BULGARE De Paisij de Hilendar.doc. archive.wikiwix.com. Процитовано 7 березня 2023.
- Carrère D'Encausse, Hélène (2007). Le rêve grec de Catherine II. Publications de l'Académie des Inscriptions et Belles-Lettres. Т. 18, № 1. с. 1—8. Процитовано 7 березня 2023.
- Олексій Мустафін. Вигадані міста Причорномор'я. Краплені карти Російської імперії
- . Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 7 березня 2023.
Джерела
- Chrēstos L. Rozakēs, Petros N. Stagkos: . In: . Band 9. Martinus Nijhoff Publishers, 1987, ISBN 978-90-247-3464-1.
- Edgar Hösch: Das sogenannte «griechische Projekt» Katharinas II. Ideologie und Wirklichkeit der russischen Orientpolitik in der zweiten Hälfte des 18. Jahrhunderts. In: Jahrbücher für Geschichte Osteuropas, Neue Folge 12, 1964, S. 168—206.
- Josef Matuz: Das Osmanische Reich. Grundlinien seiner Geschichte. Darmstadt 1994
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Greckij proyekt ros Grecheskij proekt geopolitichnij proyekt Katerini II imperatrici Rosiyi sho vinik na pochatku 1780 h rokiv i peredbachav rozgrom ta znishennya Osmanskoyi imperiyi podil yiyi teritorij mizh Rosijskoyu ta Gabsburzkoyu monarhiyami i vidrodzhennya Vizantijskoyi imperiyi z centrom u Konstantinopoli Greckij proyekt Katerini II Neovizantijska imperiya chervonij dlya yiyi onuka Kostyantina Korolivstvo Dakiya sinij dlya Grigoriya Potomkina kompensaciyi dlya Gabsburzkoyi monarhiyi zhovtij ta Venecijskoyi respubliki blakitnij Viniknennya ideyiYak i poperedniki Katerina II zajmalasya pitannyam pravoslavnih hristiyan pid pravlinnyam Osmanskoyi imperiyi Imperatricya sponsoruvala en 1770 roku na pivostrovi Moreya u Greciyi pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rokiv i zaprosila grekiv yak ot Ioannisa Varvakisa poselitisya v Rosiyi perevazhno v Krimu i tak zvanij Novorosiyi Pislya Pershoyi Arhipelazkoyi ekspediciyi 1769 1775 grecki diyachi zvernulisya do rosijskoyi imperatrici z prohannyam vizvoliti Greciyu Katerina II mala namir posaditi odnogo zi svoyih onukiv nazvanim vidpovidno Kostyantinom na chest imperatora Konstantina I Velikogo na prestol vidnovlenoyi Vizantijskoyi imperiyi Inshoyu cillyu yaku peresliduvala Katerina II buv vihid Rosiyi do Seredzemnomor ya cherez Bosfor kontrolovanij osmanami Shob realizuvati cej proyekt Katerina II planuvala zaluchiti providni yevropejski derzhavi ta dunajski knyazivstva dlya dopomogi U travni 1780 roku Katerina iniciyuvala tayemnu zustrich z imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Josifom II u Mogilovi U listuvanni vid veresnya 1781 roku Katerina II ta Josif II obgovoryuvali podil Osmanskoyi imperiyi ta vidnovlennya Vizantiyi Avstro rosijskij soyuz buv formalno zakriplenij u travni 1781 roku Proyekt vidnovlennya greckoyi derzhavi buv vikladenij u konfidencijnomu listi Katerini II do Josifa II vid 21 veresnya 1782 roku Sekretar imperatrici Oleksandr Bezborodko stvoriv chernetku a knyaz Grigorij Potomkin jogo dopracyuvav Krim togo vin dav kilkom mistam u Pivnichnomu Prichornomor yi nazvi na greckij manir Sevastopol Odesa Herson tosho Vizantijskij simvolizm mav misce u kilkoh novih hramah yak ot Katerininskij sobor u Hersoni She odna zustrich rosijskogo ta avstrijskogo monarhiv vidbulasya v ramkah podorozhi Katerini II do Krimu v 1787 roci Greckij proyekt peredbachav perekroyuvannya karti Pivdenno Shidnoyi Yevropi Okrim vidnovlennya Vizantijskoyi imperiyi peredbachalosya takozh stvorennya bufernoyi derzhavi mizh Rosiyeyu Avstriyeyu ta Vizantiyeyu na choli z hristiyanskim monarhom u skladi Voloshini Moldaviyi ta Bessarabiyi Taka derzhava mala nazivatis Korolivstvom Dakiya Vono zgidno z ideyeyu nikoli ne malo ob yednatisya ni z Avstriyeyu ni z Rosiyeyu Sprobi realizaciyiAvstriya ta Rosiya ogolosili vijnu Turechchini 1787 roku Smert Josifa II v 1790 roci Yasskij ta Svishtovskij mirni dogovori 1792 zavershili bojovi diyi ta faktichno avstro rosijsku ugodu Avstrijski ta zagalnoyevropejski interesi peremistilisya zahidnishe u zv yazku z pochatkom Francuzkoyi revolyuciyi Pislya ostatochnogo rozgromu Napoleona u 1815 roci yevropejski interesi buli skoncentrovani na zberezhenni teritorialnih zdobutkiv krayin sho podilili Balkanskij pivostriv Poyava u Sankt Peterburzi takih idej viklikala sturbovanist u takih yevropejskih derzhavah yak Franciya sho mala z Osmanskoyu imperiyeyu soyuz she z XVI stolittya ta Velika Britaniya yaka poboyuvalas porushennya balansu sil vnaslidok vstanovlennya Rosiyeyu gegemoniyi u regioni Vnaslidok cogo viniklo tak zvane shidne pitannya Pislya stvorennya nezalezhnogo Greckogo korolivstva u 1829 roci greckij proyekt transformuvavsya u Veliku ideyu Mista nazvani na greckij manirVelika kilkist mist u Pivnichnomu Prichornomor yi sho opinilisya pid vladoyu Rosiyi v chasi Katerini II buli nazvani na greckij manir Originalna nazva Nova nazva Data perejmenuvannya Primitki Bilhovichi Herson 1778 na chest Hersonesa Kezlev Yevpatoriya 1784 na chest Evpatora Domaha Mariupol 1780 na chest imperatrici Mariyi Fedorivni Kiziyar Melitopol 1842 iz davnogreckoyi ἡ Melitopolis sebto Medove misto z tὸ melitos to me litos med i ἡ polis ge po lis misto Mikitin Rig Nikopol 1786 na chest Niki bogini peremogi abo pereklad poperednoyi nazvi Mikitin Rig Gadzhidere Ovidiopol 1793 na chest Ovidiya Usivka Oleksandriya 1784 na chest Oleksandra Ahtiar Sevastopol 1784 Sebaste Augustus na chest portu Sevastopolis Akmesdzhit Simferopol 1784 misto zagalnogo dobra Orlik Olviopol Pervomajsk 1782 na chest davnogreckoyi koloniyi Olviya Kafa Feodosiya 1787 na chest davnogreckoyi koloniyi Teodosiya Hadzhibej Odesa 1795 na chest koloniyi Odesos poblizu Varni Sukleya Tiraspol 1792 na chest davnogreckoyi nazvi Dnistra Tira Stavropol 1777 stauros hrest PrimitkiHristova Danova Nadya 1980 Nacionalniyat vpros v grckite politicheski programi prez XIX vek bolgarskoyu Sofiya Nauka i izkustvo s 30 31 Zhorzh Kastelan 1999 Istoriya na Balkanite XIV XX Plovdiv Hermes 2002 prevod Lilyana Caneva Indeks 954 459 901 0 str 205 Greek project the secret policy of Catherine II www weaponews com angl 23 kvitnya 2018 Procitovano 12 zhovtnya 2023 Alfred Ritter von Arneth Hrsg Maria Theresia und Joseph II ihre Correspondenz 3 Band Wien 1868 S 256 259 Smolensk 14 Juni 1780 L HISTOIRE SLAVO BULGARE De Paisij de Hilendar doc archive wikiwix com Procitovano 7 bereznya 2023 Carrere D Encausse Helene 2007 Le reve grec de Catherine II Publications de l Academie des Inscriptions et Belles Lettres T 18 1 s 1 8 Procitovano 7 bereznya 2023 Oleksij Mustafin Vigadani mista Prichornomor ya Krapleni karti Rosijskoyi imperiyi Arhiv originalu za 23 lipnya 2011 Procitovano 7 bereznya 2023 DzherelaChrestos L Rozakes Petros N Stagkos In Band 9 Martinus Nijhoff Publishers 1987 ISBN 978 90 247 3464 1 Edgar Hosch Das sogenannte griechische Projekt Katharinas II Ideologie und Wirklichkeit der russischen Orientpolitik in der zweiten Halfte des 18 Jahrhunderts In Jahrbucher fur Geschichte Osteuropas Neue Folge 12 1964 S 168 206 Josef Matuz Das Osmanische Reich Grundlinien seiner Geschichte Darmstadt 1994