Українська греко-католицька церква на Буковині — історія становлення і функціонування греко-католицької церкви на Буковині
Історія становлення і функціонування греко-католицької церкви на Буковині
Греко-католицька церква на теренах буковинської землі має свою давню історію, їй понад два столітті. Ще в 80-х роках XVIII століття були зроблені перші кроки до організування Української греко-католицької громади.
- 1780 — У Відні двірська воєнна рада піднімає питання греко-католиків Буковини. Перша спроба надати українцям греко-католикам Буковини офіційного статусу;
- 1781 — православний єпископ Герескул листом до віденського генерала Енценберга протестує проти віденської постанови і доля уніатів залишається безучасною ще 30 років;
- 1812 — Число русинів-католиків () в одних тільки Чернівцях зростає до 536 родин, цісар Йосип ІІ наказує офіційно утворити греко-католицьке душпастирство в Чернівцях, Сереті і Качиці;
- 1814 — Буковина дістає іменованого декана Чернівецького о. Теодора Лаврецького; до Чернівецького деканату тоді належали Садгора, Заставна, Погорілівка, Кучурмаре, Серет та Глибока;
- Перші греко-католицькі священники у Чернівцях відправляли службу Божу в римо-католицькому костелі при вівтарі Успеня Пресвятої Богородиці. Існувала домовленість між двома конфесіями про те, що русини (українці) користуються храмом вранці до восьмої години, а відтак відправлятимуть римо-католики. З часом, громада католиків візантійського обряду (греко-католики) Чернівців збільшилась і такий розподіл часу вже не підходив.
- У 1820 році чернівчанин Тадей Туркул подарував невеличку земельну ділянку та пожертвував власні кошти на будівництво нової церкви для греко-католиків Чернівців.
- 31 травня 1820 року було освячено наріжний камінь фундаменту майбутньої церкви.
- 10 червня 1821 року в Неділю Зіслання Святого Духа, новозбудована церква отримала благословення. Першу назву церква отримала на честь святих Петра і Павла, нині співкатедральний Собор Успіння Пресвятої Богородиці;
- До 1835 року парохом новозбудованого в Чернівцях собору був Теодор Лаврецький;
- 1835 — призначено парохом і деканом Чернівецьким отця Теодора Максимовича, котрий душпастирював на Буковині 46 років;
- 1880 — на Буковину з візитацією прибуває блаженної пам'яті галицький митрополит Йосиф (Сембратович). В супроводі трьох процесій — української, латинської та вірменської він відвідав головний храм греко-католиків Буковини на вулиці Руській.;
- 1882 — реєструється перше українське духовне братство святого Тадея, до котрого вступили українська католицька інтелігенція. Братство стало оплотом світської української культури, чим високо піднесло авторитет української Церкви.
Буковинська парафія стає належна до Станіславського Єпископа.
- 1885 — Чернівецький деканат очолює преподобний отець Келестин Костецький, котрий душпастирював 24 роки. Залишив по собі цінні рукописи — хроніка греко-католицької церкви на Буковині;
- У 1900 році вперше, як єпископ Станіславський до Чернівців прибув Андрей (Шептицький). В тому часі Митрополит Андрей відвідав всі парафії Буковини — Садгору, Вашківці, Кіцмань, Заставну, Путилу, Вижницю, Сторожинець та інші менші громади. Шептицький проповідував, навчав, зустрічався з молоддю, оглядав школи та культурні українські товариства, підносив авторитет греко-католицьких парафій, відстоював справи громад та українців перед місцевою владою;
- У 1918 році Буковину насильно приєднують до Румунії. В 1923 році громада та парох були підпорядковані .
- До 1930 року громада УГКЦ Буковини існувала, як окрема апостольська адміністратура на чолі з прелатом Климентієм Злепком, який мав свій осідок у Сереті.
- У 1930 році на підставі нового конкордату було створено Мармароську (Румунія, Трансильванія) єпархію з центром у Бая-Маре. До цієї митрополії передано також понад 20 громад УГКЦ Буковини. На той час на Буковині проживали 18 тисяч українських греко-католиків.
- Відомий на Буковині архітектор розробив проект розбудови (добудови) новішої частини чернівецького храму.
До 1937 року у храмі урочисто святкують празник апостола Юди Тадея. Цей святий був патроном фундатора старої церкви Тадея Туркула на кошти якого вона була побудована. Тому з вдячності до Тадея Туркула та його жертовності, храм в Чернівцях протягом кількох десятиліть носив ім'я святого Тадея. В храмі до Другої світової війни про Туркула нагадувала меморіальна дошка, яка була зруйнована радянською владою;
У 1937 році храм отримує назву Успіня Пресвятої Богородиці.
- В 1940 році кількість греко — католиків Буковини зросло й налічувало вже 28 тисяч.
З приходом у червні 1940 року на Буковину більшовицької влади греко-католицька церква зазнала нечуваного гоніння та переслідування.
- У 1946 році на Буковині було заборонено богослужіння в українських греко-католицьких церквах.
Священники та громада були змушені йти в підпілля.
Собор Успіння Пресвятої Богородиці забрали в підпорядкування Православної Церкви Московського патріархату.
Частина вірних УГКЦ перейшли до римо-католицького костелу, а частина до сусідньої православної Миколаївської церкви.
Довгий час вірні УГКЦ збирались у підпіллі, богослужіння відправляв священик Кость Демитро, декан Стефко.
- В соборі Успіня Пресвятої Богородиці, таки зорганізувалась двадцятка вірних УГКЦ, але вона була дуже не велика і тому навіть не в змозі була платити податки.
- У 1961 році собор Успіня Пресвятої Богородиці було закрито на замок. Згодом у церкві організували промисловий склад.
- У кінці 80-х років XX століття розпочалась реабілітація УГКЦ та її вірних в Україні.
4 серпня 1987 року у Львові єпископ Павло (Василик) ініціював написання звернення на ім'я Папи Івана Павла ІІ та М. Горбачова щодо виходу УГКЦ з підпілля.
У вересні 1989 року рух за легалізацію УГКЦ церкви на Буковині набрав організованих форм.
Ініціативний комітет у листопаді 1989 року отримав від Чернівецької міської ради дозвіл на проведення богослужіння перед зачиненими дверима собору Успіня Пресвятої Богородиці.
- 8 січня 1990 року Чернівецькі греко-католики провели першу легальну відправу біля дверей Собору Успення Пресвятої Богородиці. Першим, хто провів богослужіння був отець Микола (Сімкайло) з Івано-Франківська. Згодом зорганізувалось і братство громади.
- Завдяки організованим діям громади та при допомозі демократичних сил Буковини () собор офіційно було відчинено 6 жовтня 1991 року.
Впродовж перших трьох років організації церковного життя громади до Чернівців були направленні найкращі проповідники для духовної опіки вірних, а саме отець Іван Качанюк, отець Тарас Сеньків, а його наступником був призначений ректор підпільної семінарії УГКЦ отець Михайло Коссило.
- В 1990-их роках Чернівецька громада УГКЦ входила до складу Івано-Франківські єпархії УГКЦ.
- У жовтні 1991 року Буковину відвідує кардинал Мирослав-Іван Любачівський.
- 1993 — Створення Коломийсько-Чернівецької єпархії.
Чернівецький собор Успіння Пресвятої Богородиці набуває статусу прокатедрального собору Коломийсько-Чернівецької єпархії, яку очолив преосвященний єпископ-ординарій Кир Павло (Василик).
- 17 квітня 2006 року правлячий єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії владика Микола (Сімкайло) проголосив створення Буковинського вікаріату Коломийсько-Чернівецької єпархії Української греко-католицької церкви з осідком у місті Чернівці.
Отець Валерій Сиротюк був поіменований Синкелом (Вікарієм) новоутвореного Буковинського вікаріату.
До складу Буковинського Вікаріату ввійшли два деканати єпархії: Чернівецький та Вижницький.
- В 2011 році греко-католики Буковини святкували 190 років першого та головного храму УГКЦ на Буковині.
Парафії Чернівецької Єпархії
- Співкатедральний Собор Успіння Пресвятої Богородиці, м. Чернівці, вул. Руська 28;
- Церква Покрови Пресвятої Діви Марії, м. Чернівці (Садгора), вул. Галицького 60;
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці, м. Чернівці, вул. Нікітіна 31;
- Церква Вознесіння Господа Нашого Ісуса Христа, с. Рідківці, (Новоселицький район);
- Церква святого пророка Іллі, с. Топорівці (Новоселицький район);
- Церква Покрова Пресвятої Богородиці, м.Глибока;
- Церква Зіслання Святого Духа, м.Новоселиця (Кельменецький район);
- Церква святих Рівноапостольних Володимира і Ольги, с. Селятин (Путильський район);
- Церква Усіх святих українського народу, м. Сторожинець;
- Церква Пресвятої Трійці, с. Давидівка (Сторожинецький район);
- Церква святих Верховних Апостолів Петра і Павла c. Нова Жадова, (Сторожинецький район);
- Громада УГКЦ м. Путила;
- Громада УГКЦ м. Вижниця;
- Громада УГКЦ м. Вашківці;
- Громада УГКЦ м. Заставна;
- Громада УГКЦ м. Кіцмань;
- Громада УГКЦ м. Хотин;
- Громада УГКЦ Берегомет (смт), Вижницький район;
- Громада УГКЦ с. Бояни, (Новоселицький район).
Церкви і каплиці Чернівецької Єпархії, знищені радянською владою
- с. Бояни,Новоселицький район. Церква Різдва Пречистої Діви Марії (мурована (збудована) 1900 року);
- с. Гоголина (біля села Бояни) (збудована 1909);
- м. Сторожинець. Церква Різдва Пречистої Діви Марії (дерев'яна, 1896);
- с. Старі Бросківці, Сторожинецький район. Церква Св. Івана Хрестителя (дерев'яна, 1863);
- м. Вашківці. Церква Св. о. Миколая (дерев'яна, куплена в Кутах, 1886);
- м. Глибока. Церква Покрови Пресвятої Діви Марії (дерев'яна, 1817);
- с. Кічера. Церква Св. Параскеви в прилученні до м. Глибока (збудована в пам'ять 60-го ювілею правління Франца Йосифа І в 1909);
- м. Заставна. (Церква будувалася в 1912–1914 роках);
- м. Кіцмань. Церква Преображення Господнього (дерев'яна, 1886);
- с. Погорілівка. Церква св. о. Миколая (мурована, 1828, відновлена 1902);
- м. Вижниця. Церква св. ап. Петра і Павла (дерев'яна, 1869);
- м. Путила. Церква св. о. Миколая (дерев'яна, 1900);
- Каплиця с. Іспас, (Вижницький район) і с. Майдан, (дерев'яна, покрита бляхою, 1910);
- Каплиця Покрова Пресвятої Діви Марії в прилученні с.Старі Бросківці, Сторожинецький район (мурована, 1896);
- Каплиця св. Мирона в прилученні м. Кіцмань;
- Каплиця с. Чорнівка в прилученні м. Садгора.
Примітки
- До 1940 року українці Буковини називали себе русинами.
- Теперішнє місто Івано-Франківськ з 1662 до 1772 року і з 1918 до 1939 року носило назву Станиславів, з 1772 до 1918 року — Станіслав. З 1939 року радянською владою було повернуто австрійську назву Станіслав, а 9 листопада 1962 року з нагоди 300-річчя місто було перейменовано у Івано-Франківськ на честь видатного письменника Івана Франка.
- Українець Тадей Туркул — буковинський боярин. Протягом століть боярський рід Туркулів належав до так званої руської партії бояр Молдавського князівства, які виступали проти підпорядкування цієї землі Османській імперії. Вінцем життя боярина Тадей Туркул став його заповіт, укладений 11 березня 1813року — все своє майно він заповів греко-католицькій громаді Чернівців з тим, щоб вона мала за що побудувати собі церкву — перший на Буковині греко-католицький храм.
Джерела
- Буклет «Чернівецький деканат. Коломийсько-Чернівецька єпархія УГКЦ» / Упорядник о. Валерій Сиротюк. — Чернівці, 2000.
- Селезінка В. . ч. І. — Чернівці : Крайова освіта, 2002. — 352 с.
Посилання
- 190 років тому освятили перший на Буковині храм УГКЦ[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinska greko katolicka cerkva na Bukovini istoriya stanovlennya i funkcionuvannya greko katolickoyi cerkvi na BukoviniIstoriya stanovlennya i funkcionuvannya greko katolickoyi cerkvi na BukoviniGreko katolicka cerkva na terenah bukovinskoyi zemli maye svoyu davnyu istoriyu yij ponad dva stolitti She v 80 h rokah XVIII stolittya buli zrobleni pershi kroki do organizuvannya Ukrayinskoyi greko katolickoyi gromadi Pam yatnij Hrest vozdvizhenij z nagodi 400 littya Berestejskoyi Uniyi na podvir yi Soboru Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici u Chernivcyah na vulici Ruskij Chernivci 2009 1780 U Vidni dvirska voyenna rada pidnimaye pitannya greko katolikiv Bukovini Persha sproba nadati ukrayincyam greko katolikam Bukovini oficijnogo statusu 1781 pravoslavnij yepiskop Gereskul listom do videnskogo generala Encenberga protestuye proti videnskoyi postanovi i dolya uniativ zalishayetsya bezuchasnoyu she 30 rokiv 1812 Chislo rusiniv katolikiv v odnih tilki Chernivcyah zrostaye do 536 rodin cisar Josip II nakazuye oficijno utvoriti greko katolicke dushpastirstvo v Chernivcyah Sereti i Kachici 1814 Bukovina distaye imenovanogo dekana Cherniveckogo o Teodora Lavreckogo do Cherniveckogo dekanatu todi nalezhali Sadgora Zastavna Pogorilivka Kuchurmare Seret ta Gliboka Pershi greko katolicki svyashenniki u Chernivcyah vidpravlyali sluzhbu Bozhu v rimo katolickomu kosteli pri vivtari Uspenya Presvyatoyi Bogorodici Isnuvala domovlenist mizh dvoma konfesiyami pro te sho rusini ukrayinci koristuyutsya hramom vranci do vosmoyi godini a vidtak vidpravlyatimut rimo katoliki Z chasom gromada katolikiv vizantijskogo obryadu greko katoliki Chernivciv zbilshilas i takij rozpodil chasu vzhe ne pidhodiv U 1820 roci chernivchanin Tadej Turkul podaruvav nevelichku zemelnu dilyanku ta pozhertvuvav vlasni koshti na budivnictvo novoyi cerkvi dlya greko katolikiv Chernivciv 31 travnya 1820 roku bulo osvyacheno narizhnij kamin fundamentu majbutnoyi cerkvi 10 chervnya 1821 roku v Nedilyu Zislannya Svyatogo Duha novozbudovana cerkva otrimala blagoslovennya Pershu nazvu cerkva otrimala na chest svyatih Petra i Pavla nini spivkatedralnij Sobor Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Do 1835 roku parohom novozbudovanogo v Chernivcyah soboru buv Teodor Lavreckij 1835 priznacheno parohom i dekanom Cherniveckim otcya Teodora Maksimovicha kotrij dushpastiryuvav na Bukovini 46 rokiv 1880 na Bukovinu z vizitaciyeyu pribuvaye blazhennoyi pam yati galickij mitropolit Josif Sembratovich V suprovodi troh procesij ukrayinskoyi latinskoyi ta virmenskoyi vin vidvidav golovnij hram greko katolikiv Bukovini na vulici Ruskij 1882 reyestruyetsya pershe ukrayinske duhovne bratstvo svyatogo Tadeya do kotrogo vstupili ukrayinska katolicka inteligenciya Bratstvo stalo oplotom svitskoyi ukrayinskoyi kulturi chim visoko pidneslo avtoritet ukrayinskoyi Cerkvi Bukovinska parafiya staye nalezhna do Stanislavskogo Yepiskopa 1885 Cherniveckij dekanat ocholyuye prepodobnij otec Kelestin Kosteckij kotrij dushpastiryuvav 24 roki Zalishiv po sobi cinni rukopisi hronika greko katolickoyi cerkvi na Bukovini U 1900 roci vpershe yak yepiskop Stanislavskij do Chernivciv pribuv Andrej Sheptickij V tomu chasi Mitropolit Andrej vidvidav vsi parafiyi Bukovini Sadgoru Vashkivci Kicman Zastavnu Putilu Vizhnicyu Storozhinec ta inshi menshi gromadi Sheptickij propoviduvav navchav zustrichavsya z moloddyu oglyadav shkoli ta kulturni ukrayinski tovaristva pidnosiv avtoritet greko katolickih parafij vidstoyuvav spravi gromad ta ukrayinciv pered miscevoyu vladoyu U 1918 roci Bukovinu nasilno priyednuyut do Rumuniyi V 1923 roci gromada ta paroh buli pidporyadkovani Do 1930 roku gromada UGKC Bukovini isnuvala yak okrema apostolska administratura na choli z prelatom Klimentiyem Zlepkom yakij mav svij osidok u Sereti U 1930 roci na pidstavi novogo konkordatu bulo stvoreno Marmarosku Rumuniya Transilvaniya yeparhiyu z centrom u Baya Mare Do ciyeyi mitropoliyi peredano takozh ponad 20 gromad UGKC Bukovini Na toj chas na Bukovini prozhivali 18 tisyach ukrayinskih greko katolikiv Vidomij na Bukovini arhitektor rozrobiv proekt rozbudovi dobudovi novishoyi chastini cherniveckogo hramu Do 1937 roku u hrami urochisto svyatkuyut praznik apostola Yudi Tadeya Cej svyatij buv patronom fundatora staroyi cerkvi Tadeya Turkula na koshti yakogo vona bula pobudovana Tomu z vdyachnosti do Tadeya Turkula ta jogo zhertovnosti hram v Chernivcyah protyagom kilkoh desyatilit nosiv im ya svyatogo Tadeya V hrami do Drugoyi svitovoyi vijni pro Turkula nagaduvala memorialna doshka yaka bula zrujnovana radyanskoyu vladoyu U 1937 roci hram otrimuye nazvu Uspinya Presvyatoyi Bogorodici Pershij paroh greko katolickoyi cerkvi u Chernivcyah na vulici Ruskij Teodor Lavreckij V 1940 roci kilkist greko katolikiv Bukovini zroslo j nalichuvalo vzhe 28 tisyach Z prihodom u chervni 1940 roku na Bukovinu bilshovickoyi vladi greko katolicka cerkva zaznala nechuvanogo goninnya ta peresliduvannya U 1946 roci na Bukovini bulo zaboroneno bogosluzhinnya v ukrayinskih greko katolickih cerkvah Svyashenniki ta gromada buli zmusheni jti v pidpillya Sobor Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici zabrali v pidporyadkuvannya Pravoslavnoyi Cerkvi Moskovskogo patriarhatu Chastina virnih UGKC perejshli do rimo katolickogo kostelu a chastina do susidnoyi pravoslavnoyi Mikolayivskoyi cerkvi Dovgij chas virni UGKC zbiralis u pidpilli bogosluzhinnya vidpravlyav svyashenik Kost Demitro dekan Stefko V sobori Uspinya Presvyatoyi Bogorodici taki zorganizuvalas dvadcyatka virnih UGKC ale vona bula duzhe ne velika i tomu navit ne v zmozi bula platiti podatki U 1961 roci sobor Uspinya Presvyatoyi Bogorodici bulo zakrito na zamok Zgodom u cerkvi organizuvali promislovij sklad U kinci 80 h rokiv XX stolittya rozpochalas reabilitaciya UGKC ta yiyi virnih v Ukrayini 4 serpnya 1987 roku u Lvovi yepiskop Pavlo Vasilik iniciyuvav napisannya zvernennya na im ya Papi Ivana Pavla II ta M Gorbachova shodo vihodu UGKC z pidpillya U veresni 1989 roku ruh za legalizaciyu UGKC cerkvi na Bukovini nabrav organizovanih form Iniciativnij komitet u listopadi 1989 roku otrimav vid Cherniveckoyi miskoyi radi dozvil na provedennya bogosluzhinnya pered zachinenimi dverima soboru Uspinya Presvyatoyi Bogorodici 8 sichnya 1990 roku Chernivecki greko katoliki proveli pershu legalnu vidpravu bilya dverej Soboru Uspennya Presvyatoyi Bogorodici Pershim hto proviv bogosluzhinnya buv otec Mikola Simkajlo z Ivano Frankivska Zgodom zorganizuvalos i bratstvo gromadi Zavdyaki organizovanim diyam gromadi ta pri dopomozi demokratichnih sil Bukovini sobor oficijno bulo vidchineno 6 zhovtnya 1991 roku Vprodovzh pershih troh rokiv organizaciyi cerkovnogo zhittya gromadi do Chernivciv buli napravlenni najkrashi propovidniki dlya duhovnoyi opiki virnih a same otec Ivan Kachanyuk otec Taras Senkiv a jogo nastupnikom buv priznachenij rektor pidpilnoyi seminariyi UGKC otec Mihajlo Kossilo V 1990 ih rokah Chernivecka gromada UGKC vhodila do skladu Ivano Frankivski yeparhiyi UGKC U zhovtni 1991 roku Bukovinu vidviduye kardinal Miroslav Ivan Lyubachivskij 1993 Stvorennya Kolomijsko Cherniveckoyi yeparhiyi Cherniveckij sobor Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici nabuvaye statusu prokatedralnogo soboru Kolomijsko Cherniveckoyi yeparhiyi yaku ocholiv preosvyashennij yepiskop ordinarij Kir Pavlo Vasilik 17 kvitnya 2006 roku pravlyachij yepiskop Kolomijsko Cherniveckoyi yeparhiyi vladika Mikola Simkajlo progolosiv stvorennya Bukovinskogo vikariatu Kolomijsko Cherniveckoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi z osidkom u misti Chernivci otec Valerij Sirotyuk svyashenik mitrofornij presviter poet kompozitor scenarist kulturnij diyach Otec Valerij Sirotyuk buv poimenovanij Sinkelom Vikariyem novoutvorenogo Bukovinskogo vikariatu Do skladu Bukovinskogo Vikariatu vvijshli dva dekanati yeparhiyi Cherniveckij ta Vizhnickij V 2011 roci greko katoliki Bukovini svyatkuvali 190 rokiv pershogo ta golovnogo hramu UGKC na Bukovini Parafiyi Cherniveckoyi YeparhiyiSpivkatedralnij Sobor Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici m Chernivci vul Ruska 28 Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Divi Mariyi m Chernivci Sadgora vul Galickogo 60 Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici m Chernivci vul Nikitina 31 Cerkva Voznesinnya Gospoda Nashogo Isusa Hrista s Ridkivci Novoselickij rajon Cerkva svyatogo proroka Illi s Toporivci Novoselickij rajon Cerkva Pokrova Presvyatoyi Bogorodici m Gliboka Cerkva Zislannya Svyatogo Duha m Novoselicya Kelmeneckij rajon Cerkva svyatih Rivnoapostolnih Volodimira i Olgi s Selyatin Putilskij rajon Cerkva Usih svyatih ukrayinskogo narodu m Storozhinec Cerkva Presvyatoyi Trijci s Davidivka Storozhineckij rajon Cerkva svyatih Verhovnih Apostoliv Petra i Pavla c Nova Zhadova Storozhineckij rajon Gromada UGKC m Putila Gromada UGKC m Vizhnicya Gromada UGKC m Vashkivci Gromada UGKC m Zastavna Gromada UGKC m Kicman Gromada UGKC m Hotin Gromada UGKC Beregomet smt Vizhnickij rajon Gromada UGKC s Boyani Novoselickij rajon Cerkvi i kaplici Cherniveckoyi Yeparhiyi znisheni radyanskoyu vladoyus Boyani Novoselickij rajon Cerkva Rizdva Prechistoyi Divi Mariyi murovana zbudovana 1900 roku s Gogolina bilya sela Boyani zbudovana 1909 m Storozhinec Cerkva Rizdva Prechistoyi Divi Mariyi derev yana 1896 s Stari Broskivci Storozhineckij rajon Cerkva Sv Ivana Hrestitelya derev yana 1863 m Vashkivci Cerkva Sv o Mikolaya derev yana kuplena v Kutah 1886 m Gliboka Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Divi Mariyi derev yana 1817 s Kichera Cerkva Sv Paraskevi v priluchenni do m Gliboka zbudovana v pam yat 60 go yuvileyu pravlinnya Franca Josifa I v 1909 m Zastavna Cerkva buduvalasya v 1912 1914 rokah m Kicman Cerkva Preobrazhennya Gospodnogo derev yana 1886 s Pogorilivka Cerkva sv o Mikolaya murovana 1828 vidnovlena 1902 m Vizhnicya Cerkva sv ap Petra i Pavla derev yana 1869 m Putila Cerkva sv o Mikolaya derev yana 1900 Kaplicya s Ispas Vizhnickij rajon i s Majdan derev yana pokrita blyahoyu 1910 Kaplicya Pokrova Presvyatoyi Divi Mariyi v priluchenni s Stari Broskivci Storozhineckij rajon murovana 1896 Kaplicya sv Mirona v priluchenni m Kicman Kaplicya s Chornivka v priluchenni m Sadgora PrimitkiDo 1940 roku ukrayinci Bukovini nazivali sebe rusinami Teperishnye misto Ivano Frankivsk z 1662 do 1772 roku i z 1918 do 1939 roku nosilo nazvu Stanislaviv z 1772 do 1918 roku Stanislav Z 1939 roku radyanskoyu vladoyu bulo povernuto avstrijsku nazvu Stanislav a 9 listopada 1962 roku z nagodi 300 richchya misto bulo perejmenovano u Ivano Frankivsk na chest vidatnogo pismennika Ivana Franka Ukrayinec Tadej Turkul bukovinskij boyarin Protyagom stolit boyarskij rid Turkuliv nalezhav do tak zvanoyi ruskoyi partiyi boyar Moldavskogo knyazivstva yaki vistupali proti pidporyadkuvannya ciyeyi zemli Osmanskij imperiyi Vincem zhittya boyarina Tadej Turkul stav jogo zapovit ukladenij 11 bereznya 1813roku vse svoye majno vin zapoviv greko katolickij gromadi Chernivciv z tim shob vona mala za sho pobuduvati sobi cerkvu pershij na Bukovini greko katolickij hram DzherelaBuklet Cherniveckij dekanat Kolomijsko Chernivecka yeparhiya UGKC Uporyadnik o Valerij Sirotyuk Chernivci 2000 Selezinka V ch I Chernivci Krajova osvita 2002 352 s Posilannya190 rokiv tomu osvyatili pershij na Bukovini hram UGKC nedostupne posilannya z lipnya 2019