Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ґрейс Мюррей Гоппер (англ. Grace Murray Hopper, при народженні Grace Brewster Murray — Ґрейс Брюстер Мюррей; 9 грудня 1906 — 1 січня 1992) — американська вчена в галузі комп'ютерних наук та контр-адмірал військово-морських сил США. Вона була одна з перших програмістів комп'ютера Марк I. Широко популяризувала ідею машинонезалежних мов програмування, що призвело до розробки мови програмування високого рівня COBOL, яка використовується і сьогодні.
| Ґрейс Гоппер | |
|---|---|
| Grace Murray Hopper | |
 Ґрейс Гоппер у січні 1984 | |
| Ім'я при народженні | Ґрейс Брюстер Мюррей |
| Прізвисько | Дивовижна Ґрейс, Бабуся Кобол |
| Народилася | 9 грудня 1906 Нью-Йорк США |
| Померла | 1 січня 1992 (85 років) Арлінгтон США |
| Поховання | Арлінгтонський національний цвинтар |
| Громадянство | США |
| Місце проживання | Нью-Йорк |
| Діяльність | математик, офіцер ВМФ, інформатик, викладачка університету, програмістка, фізик |
| Галузь | інформатика |
| Відома завдяки | Марк I, d і d |
| Alma mater | Єльський університет |
| Науковий керівник | d[1] |
| Вчителі | d[2] |
| Знання мов | англійська |
| Заклад | d, Коледж Вассара[4], Remington Rand[4], d[4], d[4], d[4] і Digital Equipment Corporation[4] |
| Учасник | Друга світова війна |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук, d, Фі Бета Каппа і AAAS[5] |
| Роки активності | з 1943 |
| Magnum opus | FLOW-MATIC[6] |
| Військове звання | Контр-адмірал |
| Батько | d[7] |
| Мати | d[7] |
| У шлюбі з | d[4] |
| Нагороди | |
| |
Дитинство
Народилася в багатій родині з Верхнього Вест-Сайду Мангеттена. Її дідусь був інженером-будівельником, мама - математиком, а батько - керівником страхової компанії.
Ґрейс була допитливою дитиною: у віці 7 років вона зацікавилась питанням роботи будильника і встигла розібрати сім, перш ніж мати зрозуміла, що відбувається. Потому їй був виділений один для вивчення.
Освіта
Під час підготовки до вступу до коледжу Ґрейс навчалась у школі Вордлоу-Гартридж (англ. Wardlaw-Hartridge School) у місті Плейнфілд (англ. Plainfield), Нью-Джерсі. Отримала відмову у вступі до коледжу Вассара в 16 років через низький бал з латини, втім, наступного року її було зараховано. Випустилась з коледжу в 1928, здобувши ступінь бакалавра з математики та фізики з відзнакою академічної спільноти Фі Бета Каппа.
Ступінь магістра здобула у Єльському університеті у 1930. Там же, у 1934-му, здобула ступінь доктора математичних наук під керівництвом Ойстина Оре (норв. Øystein Ore). Вона була 11-тою жінкою, яка отримала цей ступінь у Єлі. Її дисертацію «Нові типи критеріїв нескорочуваності» було опубліковано того ж року.
Ґрейс одружилася з професором порівняльного літературознавства Вінсентом Гоппером і почала викладати математику у коледжі Вассара в 1931, отримавши посаду помічника професора в 1941.
Особливістю її викладання було те, що вона вимагала від студентства гарно писати. Наприклад, на першому занятті з теорії ймовірностей писала на дошці свою улюблену формулу Стірлінґа і задавала написати про неї есе. Коли студенти скаржились, що вони прийшли вчити математику, а не англійську, Гоппер казала, що немає сенсу вчити математику без вміння передавати свої знання іншим.
В 1940-му, після 9 років викладання математики, Ґрейс взяла відпустку у коледжі, щоб вчитися в Нью-Йоркському університеті у відомого математика Ріхарда Куранта, зосередившись на розв'язанні диференціальних рівнянь з частинними похідними.
За час цієї освіти у грудні 1941-го стався напад на Перл-Гарбор, і Ґрейс вирішила змінити своє життя. Звільнишись з коледжу Вассара та розлучившись з чоловіком, вона вступила до ВМС США. Її направили до [en] при коледжі Сміт, яке вона відмінно закінчила у 1944 і отримала звання лейтенанта.
Військова кар'єра
У 1943 під час Другої світової війни Ґрейс взяла відпустку в коледжі та принесла присягу в резерві ВМС США, ставши доброволицею до лав («Жінки на добровільній терміновій службі»). Її прийняли у вигляді винятку, зважаючи на нестачу ваги (важила на 15 фунтів (6,8 кг) менше від мінімально допустимих 120 (54 кг). Вона почала службу з грудня і проходила навчання у школі курсантів резерву коледжу Сміт (англ. Smith College) у Нортгемптоні, штат Массачусетс.
Ґрейс закінчила навчання у 1944 з найкращими результатами в групі, отримала звання молодшого лейтенанта і була скерована до бюро артилерійських обчислювальних проєктів при Гарварді. Там працювала у групі обслуговчого персоналу комп'ютера Марк I, очолюваній Говардом Ейкеном.
Запит Ґрейс на переведення до регулярного флоту не був задоволений через її вік (38 років). Тож вона продовжувала нести службу в резервних військах, працюючи в Гарвардській обчислювальній лабораторії до 1949 року, відмовившись від посади професора у Вассарі на користь дослідницької роботи в Гарварді за контрактом із флотом.
Гоппер вийшла у відставку у віці 60 років у званні капітана другого рангу наприкінці 1966, проте вже у серпні 1967 була призвана на військову службу терміном на пів року, отримавши надалі безстроковий контракт. Залишалась на службі ще кілька років після обов'язкової відставки за особливим погодженням Конгресу. З 1967 по 1977 Гоппер очолювала групу з мов програмування ВМС (англ. Navy Programming Languages Group) Відділу планування інформаційних систем (англ. Navy's Office of Information Systems Planning). Її наступна відставка у 1971 була перервана проханням повернутись на службу в 1972. В 1973 отримала звання капітана першого рангу від адмірала Елмо Замвальта-молодшого (англ. Elmo Russell Zumwalt, Jr.).
У березні 1983 представник республіканців Філіп Крейн (англ. Philip Crane) подав резолюцію до Палати представників, що призвела до присвоєння Гоппер звання комодора спеціальним указом Президента Це звання було надалі перейменовано на звання контрадмірала у 1985.
Ґрейс була змушена остаточно вийти у відставку 14 серпня 1986 року. На урочистій церемонії з цієї нагоди її було нагороджено Медаллю за видатну службу.
Науково-дослідницька діяльність
Під час служби в Гарвардській дослідницькій лабораторії Гоппер написала три статті про комп'ютер «Марк I» у співавторстві з Говардом Ейкеном.
У 1949 Гоппер працювала у комп'ютерній корпорації Еккерта-Моклі (англ. Eckert–Mauchly Computer Corporation (EMCC)), обіймаючи посаду старшого математика і долучившись до групи, що займалась розробкою комп'ютера UNIVAC I. У 1950-х компанію купила корпорація Remington Rand, в той час, як група Гоппер завершувала роботу над першим у світі компілятором. Він був знаний як «Компілятор А», а також як .
 | Ніхто цьому не вірив. У мене був робочий компілятор, але ніхто ним не користувався. Мені казали, що комп'ютери придатні лише для арифметичних обчислень. Оригінальний текст (англ.) "Nobody believed that. I had a running compiler and nobody would touch it. They told me computers could only do arithmetic." |  |
— Ґрейс Гоппер, | ||
У 1954 Гоппер очолила відділ автоматизації програмування в компанії, який випустив деякі з перших компіляторів для тодішніх мов програмування, включаючи MATH-MATIC та FLOW-MATIC.
Навесні 1959 дводенна Конференція щодо мов для систем обробки даних (англ. Conference on Data Systems Languages, CODASYL) зібрала комп'ютерних експертів від бізнесу та уряду. Гоппер була технічною консультанткою комісії і багато хто з її колишніх робітників у складі тимчасового комітету провели визначення нової мови програмування Кобол (англ. COBOL, акронім від англ. COmmon Business-Oriented Language, Загальна Бізнес-орієнтована мова). Вона розширювала попередній проєкт Ґрейс, FLOW-MATIC, деякими ідеями, запозиченими у розробки від IBM, мови . Віра Гоппер в те, що програми слід скоріше писати мовою, близькою до англійської (розмовної), аніж використовуючи машинний код (наприклад, мову асемблера), була втілена в Коболі, що став найуживанішою мовою програмування в бізнес-секторі того часу.
Під час роботи у Відділі планування інформаційних систем ВМС США Гоппер працювала над розробкою валідаційного програмного забезпечення для Коболу та його компілятора, розпочавши програму стандартизації цієї мови програмування..
У 1970-х роках Гоппер переконала Міністерство оборони замінити великі централізовані системи мережами невеликих комп'ютерів, які знаходились у різних місцях. Будь-який користувач на будь-якому мав доступ до спільних баз даних, що знаходились у мережі.
Вона започаткувала впровадження стандартизації процедур тестування комп'ютерних систем та компонентів, здійснюючи найбільший вплив на такі ранні мови програмування, як Fortran та Кобол. Тести відповідності цим стандартам призвели до значної подібності між діалектами цих мов від основних виробників комп'ютерів. У 1980-х роках ці тести були схвалені Національним бюро стандартів (англ. National Bureau of Standards (NBS)), що відоме сьогодні як Національний інститут стандартів і технології.
Після завершення військової кар'єри Гоппер обіймала посаду головної консультантки в Digital Equipment Corporation до самої смерті. В цій якості вона була послом доброї волі, проводила лекції про ранні дні комп'ютерних технологій, свою кар'єру та про зусилля, що їх треба було б зробити виробникам комп'ютерів для полегшення життя користувачам. Вона відвідувала більшу частину заходів, що проводилися в компанії, і завзвичай залишала їх під звуки оплесків. Під час численних лекцій вона використовувала 30-сантиметрові шматки телефонного дроту для ілюстрації відстані, яку світло проходить за одну наносекунду.
| | «Найважливішим своїм досягненням, окрім створення компілятора, я вважаю навчання молоді. Вони приходять до мене, знаєте, і кажуть: "Як гадаєте, ми зможемо це зробити?" Я відповідаю: "Спробуйте." І я підтримую їх. Їм це необхідно. Я слідкую за їх розвитком і часом спонукаю їх ризикнути, щоб вони не втрачали шансів.» Оригінальний текст (англ.) "The most important thing I've accomplished, other than building the compiler, is training young people. They come to me, you know, and say, "Do you think we can do this?" I say, "Try it." And I back 'em up. They need that. I keep track of them as they get older and I stir 'em up at intervals so they don't forget to take chances." | |
— Ґрейс Гоппер, | ||
Біографічні факти
- Перебувала у шлюбі з професором Нью-Йоркського університету Вінсентом Фостером Гоппером (англ. Vincent Foster Hopper, 1906—1976) з 1930 до розлучення у 1945-му. Повторно не одружувалась і не змінювала прізвище.
- Ґрейс Гоппер завжди приходила читати лекції у повному військовому обмундируванні, навіть після своєї відставки.
- Протягом більшої частини своєї пізньої кар'єри Гоппер була виключно затребувана як доповідачка на різних заходах, пов'язаних з комп'ютерними технологіями. Вона була широко відома своєю живою і вільною манерою оповіді, а також як джерело байок перших років війни. У цьому середовищі Гоппер отримала прізвисько «Бабуся Кобол».
- Під час роботи над Гарвардським комп'ютером у дослідницькій лабораторії ВМС США у м. Далґрен (англ. Dahlgren), штат Вірджинія у 1947 році, один з її колег знайшов комаху (англ. bug), яка застрягла в одному з реле і блокувала передавання сигналу. Ґрейс відмітила, що таким чином вони здійснили «зневадження» (англ. debugging) системи. І хоча термін «(комп'ютерний) баґ» вже був у вжитку багато років серед інженерів для позначення незначних і несподіваних проблем, командор Гоппер посприяла його подальшій популяризації.
Смерть
У новорічну ніч 1992 року Гоппер померла уві сні в своєму будинку в Арлінгтоні, штат Вірджинія. Їй було 85 років. Вона була похована з військовими почестями на Арлінгтонському національному цвинтарі.
Див. також
Примітки
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Beyer K. Grace Hopper and the Invention of the Information Age — 2009. — P. 35. —
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- NNDB — 2002.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Айзексон, 2017, с. 86.
- Bellis, Mary. . ThoughtCo. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 12 листопада 2017.
- Green, Judy and Jeanne LaDuke (2009). Pioneering Women in American Mathematics: The Pre-1940 PhD's. Providence, Rhode Island: American Mathematical Society. ISBN .
- G. M. Hopper and O. Ore, "New types of irreducibility criteria, " Bull. Amer. Math. Soc. 40 (1934) 216
- Ogilvie, Marilyn; Joy Harvey (2000). . New York: Routledge. ISBN . Архів оригіналу за 6 грудня 2013. Процитовано 27 квітня 2014.
- Айзексон, 2017, с. 87.
- Williams, Kathleen Broome (2001). Improbable Warriors: Women Scientists and the U.S. Navy in World War II. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN .
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 29 квітня 2013.
- Hacker, Barton C. (2006). (англ.). Greenwood Publishing Group. с. 131. ISBN . Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 27 квітня 2014.
- . Biographies in Naval History. United States Navy Naval Historical Center. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 2 липня 2013.
Commodore Grace M. Hopper, USNR. receives congratulations from President Ronald Reagan, following her promotion from the rank of Captain to Commodore in ceremonies at the White House, 15 December 1983
- . U.S. Defense Department. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 2 липня 2013.
President Ronald Reagan greets Navy Capt. Grace Hopper as she arrives at the White House for her promotion to commodore, Dec. 15, 1983. Hopper was a computer technology pioneer.
- Late Night with David Letterman. . Сезон 5. Епізод 771. New York City. 2 жовтня 1986. NBC.
"[to President Ronald Reagan on her promotion] Sir ... I'm older than you are ... YouTube title: Grace Hopper on Letterman
- . Detroit Free Press. United Press International. 15 серпня 1986. с. 4A. Архів оригіналу за лютий 22, 2014. Процитовано квітень 27, 2014.
- McGee, Russell C. (2004). (PDF). Charles Babbage Institute, University of Minnesota. Архів оригіналу (PDF) за 28 грудня 2019. Процитовано 27 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2014. Процитовано 27 квітня 2014.
- Beyer, Kurt W. (2009). Grace Hopper and the Invention of the Information Age. Cambridge, Massachusetts: MIT Press. ISBN .
- Gilbert, Lynn (10 грудня 2012). Particular Passions: Grace Murray Hopper. Women of Wisdom Series (вид. 1st). New York City: Lynn Gilbert Inc. ISBN .
{{}}:|access-date=вимагає|url=() - Prof. Vincent Hopper of N.Y.U., Literature Teacher, Dead at 69. The New York Times. 21 січня 1976.
- Edison to Puskas, November 13, 1878, Edison papers, Edison National Laboratory, U.S. National Park Service, West Orange, N.J., cited in Thomas P. Hughes, American Genesis: A History of the American Genius for Invention, Penguin Books, 1989, , on page 75.
- Alexander Magoun AND Paul Israel (23 серпня 2013). . IEEE: The Institute. Архів оригіналу за березень 4, 2016. Процитовано 27 серпня 2013.
- Taylor, Alexander L., III (16 квітня 1984). . Time. Архів оригіналу за 15 серпня 2013. Процитовано 17 лютого 2007.
Література
- Айзексон, Волтер (2017). Інноватори: Як група хакерів, геніїв та ґіків здійснила цифрову революцію. Київ: Наш Формат. с. 488. ISBN .
- A Manual of Operation for the Automatic Sequence Controlled Calculator. 1946. Процитовано 12 листопада 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grejs Myurrej Gopper angl Grace Murray Hopper pri narodzhenni Grace Brewster Murray Grejs Bryuster Myurrej 9 grudnya 1906 1 sichnya 1992 amerikanska vchena v galuzi komp yuternih nauk ta kontr admiral vijskovo morskih sil SShA Vona bula odna z pershih programistiv komp yutera Mark I Shiroko populyarizuvala ideyu mashinonezalezhnih mov programuvannya sho prizvelo do rozrobki movi programuvannya visokogo rivnya COBOL yaka vikoristovuyetsya i sogodni Grejs GopperGrace Murray HopperGrejs Gopper u sichni 1984Im ya pri narodzhenni Grejs Bryuster MyurrejPrizvisko Divovizhna Grejs Babusya KobolNarodilasya 9 grudnya 1906 1906 12 09 Nyu Jork SShAPomerla 1 sichnya 1992 1992 01 01 85 rokiv Arlington SShAPohovannya Arlingtonskij nacionalnij cvintarGromadyanstvo SShAMisce prozhivannya Nyu JorkDiyalnist matematik oficer VMF informatik vikladachka universitetu programistka fizikGaluz informatikaVidoma zavdyaki Mark I d i dAlma mater Yelskij universitetNaukovij kerivnik d 1 Vchiteli d 2 Znannya mov anglijskaZaklad d Koledzh Vassara 4 Remington Rand 4 d 4 d 4 d 4 i Digital Equipment Corporation 4 Uchasnik Druga svitova vijnaChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk d Fi Beta Kappa i AAAS 5 Roki aktivnosti z 1943Magnum opus FLOW MATIC 6 Vijskove zvannya Kontr admiralBatko d 7 Mati d 7 U shlyubi z d 4 Nagorodi Nacionalna medal tehnologij ta innovacij SShA 1991 Nacionalna zala slavi zhinok 1994 Premiya Emanuelya Piora 1988 Pochesnij chlen Britanskogo komp yuternogo tovaristva 1973 CHM Fellow Awards 1987 d 1972 d 1979 d 1964 d 1973 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d d 1983 memorialna premiya Garri Guda 1970 Vashingtonivska premiya 1987 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gopper DitinstvoNarodilasya v bagatij rodini z Verhnogo Vest Sajdu Mangettena Yiyi didus buv inzhenerom budivelnikom mama matematikom a batko kerivnikom strahovoyi kompaniyi Grejs bula dopitlivoyu ditinoyu u vici 7 rokiv vona zacikavilas pitannyam roboti budilnika i vstigla rozibrati sim persh nizh mati zrozumila sho vidbuvayetsya Potomu yij buv vidilenij odin dlya vivchennya OsvitaPid chas pidgotovki do vstupu do koledzhu Grejs navchalas u shkoli Vordlou Gartridzh angl Wardlaw Hartridge School u misti Plejnfild angl Plainfield Nyu Dzhersi Otrimala vidmovu u vstupi do koledzhu Vassara v 16 rokiv cherez nizkij bal z latini vtim nastupnogo roku yiyi bulo zarahovano Vipustilas z koledzhu v 1928 zdobuvshi stupin bakalavra z matematiki ta fiziki z vidznakoyu akademichnoyi spilnoti Fi Beta Kappa Stupin magistra zdobula u Yelskomu universiteti u 1930 Tam zhe u 1934 mu zdobula stupin doktora matematichnih nauk pid kerivnictvom Ojstina Ore norv Oystein Ore Vona bula 11 toyu zhinkoyu yaka otrimala cej stupin u Yeli Yiyi disertaciyu Novi tipi kriteriyiv neskorochuvanosti bulo opublikovano togo zh roku Grejs odruzhilasya z profesorom porivnyalnogo literaturoznavstva Vinsentom Gopperom i pochala vikladati matematiku u koledzhi Vassara v 1931 otrimavshi posadu pomichnika profesora v 1941 Osoblivistyu yiyi vikladannya bulo te sho vona vimagala vid studentstva garno pisati Napriklad na pershomu zanyatti z teoriyi jmovirnostej pisala na doshci svoyu ulyublenu formulu Stirlinga i zadavala napisati pro neyi ese Koli studenti skarzhilis sho voni prijshli vchiti matematiku a ne anglijsku Gopper kazala sho nemaye sensu vchiti matematiku bez vminnya peredavati svoyi znannya inshim V 1940 mu pislya 9 rokiv vikladannya matematiki Grejs vzyala vidpustku u koledzhi shob vchitisya v Nyu Jorkskomu universiteti u vidomogo matematika Riharda Kuranta zoseredivshis na rozv yazanni diferencialnih rivnyan z chastinnimi pohidnimi Za chas ciyeyi osviti u grudni 1941 go stavsya napad na Perl Garbor i Grejs virishila zminiti svoye zhittya Zvilnishis z koledzhu Vassara ta rozluchivshis z cholovikom vona vstupila do VMS SShA Yiyi napravili do en pri koledzhi Smit yake vona vidminno zakinchila u 1944 i otrimala zvannya lejtenanta Vijskova kar yeraU 1943 pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Grejs vzyala vidpustku v koledzhi ta prinesla prisyagu v rezervi VMS SShA stavshi dobrovoliceyu do lav Zhinki na dobrovilnij terminovij sluzhbi Yiyi prijnyali u viglyadi vinyatku zvazhayuchi na nestachu vagi vazhila na 15 funtiv 6 8 kg menshe vid minimalno dopustimih 120 54 kg Vona pochala sluzhbu z grudnya i prohodila navchannya u shkoli kursantiv rezervu koledzhu Smit angl Smith College u Nortgemptoni shtat Massachusets Grejs zakinchila navchannya u 1944 z najkrashimi rezultatami v grupi otrimala zvannya molodshogo lejtenanta i bula skerovana do byuro artilerijskih obchislyuvalnih proyektiv pri Garvardi Tam pracyuvala u grupi obslugovchogo personalu komp yutera Mark I ocholyuvanij Govardom Ejkenom Zapit Grejs na perevedennya do regulyarnogo flotu ne buv zadovolenij cherez yiyi vik 38 rokiv Tozh vona prodovzhuvala nesti sluzhbu v rezervnih vijskah pracyuyuchi v Garvardskij obchislyuvalnij laboratoriyi do 1949 roku vidmovivshis vid posadi profesora u Vassari na korist doslidnickoyi roboti v Garvardi za kontraktom iz flotom Gopper vijshla u vidstavku u vici 60 rokiv u zvanni kapitana drugogo rangu naprikinci 1966 prote vzhe u serpni 1967 bula prizvana na vijskovu sluzhbu terminom na piv roku otrimavshi nadali bezstrokovij kontrakt Zalishalas na sluzhbi she kilka rokiv pislya obov yazkovoyi vidstavki za osoblivim pogodzhennyam Kongresu Z 1967 po 1977 Gopper ocholyuvala grupu z mov programuvannya VMS angl Navy Programming Languages Group Viddilu planuvannya informacijnih sistem angl Navy s Office of Information Systems Planning Yiyi nastupna vidstavka u 1971 bula perervana prohannyam povernutis na sluzhbu v 1972 V 1973 otrimala zvannya kapitana pershogo rangu vid admirala Elmo Zamvalta molodshogo angl Elmo Russell Zumwalt Jr U berezni 1983 predstavnik respublikanciv Filip Krejn angl Philip Crane podav rezolyuciyu do Palati predstavnikiv sho prizvela do prisvoyennya Gopper zvannya komodora specialnim ukazom Prezidenta Ce zvannya bulo nadali perejmenovano na zvannya kontradmirala u 1985 Grejs bula zmushena ostatochno vijti u vidstavku 14 serpnya 1986 roku Na urochistij ceremoniyi z ciyeyi nagodi yiyi bulo nagorodzheno Medallyu za vidatnu sluzhbu Naukovo doslidnicka diyalnistPid chas sluzhbi v Garvardskij doslidnickij laboratoriyi Gopper napisala tri statti pro komp yuter Mark I u spivavtorstvi z Govardom Ejkenom U 1949 Gopper pracyuvala u komp yuternij korporaciyi Ekkerta Mokli angl Eckert Mauchly Computer Corporation EMCC obijmayuchi posadu starshogo matematika i doluchivshis do grupi sho zajmalas rozrobkoyu komp yutera UNIVAC I U 1950 h kompaniyu kupila korporaciya Remington Rand v toj chas yak grupa Gopper zavershuvala robotu nad pershim u sviti kompilyatorom Vin buv znanij yak Kompilyator A a takozh yak 11 Nihto comu ne viriv U mene buv robochij kompilyator ale nihto nim ne koristuvavsya Meni kazali sho komp yuteri pridatni lishe dlya arifmetichnih obchislen Originalnij tekst angl Nobody believed that I had a running compiler and nobody would touch it They told me computers could only do arithmetic Grejs Gopper U 1954 Gopper ocholila viddil avtomatizaciyi programuvannya v kompaniyi yakij vipustiv deyaki z pershih kompilyatoriv dlya todishnih mov programuvannya vklyuchayuchi MATH MATIC ta FLOW MATIC Navesni 1959 dvodenna Konferenciya shodo mov dlya sistem obrobki danih angl Conference on Data Systems Languages CODASYL zibrala komp yuternih ekspertiv vid biznesu ta uryadu Gopper bula tehnichnoyu konsultantkoyu komisiyi i bagato hto z yiyi kolishnih robitnikiv u skladi timchasovogo komitetu proveli viznachennya novoyi movi programuvannya Kobol angl COBOL akronim vid angl COmmon Business Oriented Language Zagalna Biznes oriyentovana mova Vona rozshiryuvala poperednij proyekt Grejs FLOW MATIC deyakimi ideyami zapozichenimi u rozrobki vid IBM movi Vira Gopper v te sho programi slid skorishe pisati movoyu blizkoyu do anglijskoyi rozmovnoyi anizh vikoristovuyuchi mashinnij kod napriklad movu asemblera bula vtilena v Koboli sho stav najuzhivanishoyu movoyu programuvannya v biznes sektori togo chasu Pid chas roboti u Viddili planuvannya informacijnih sistem VMS SShA Gopper pracyuvala nad rozrobkoyu validacijnogo programnogo zabezpechennya dlya Kobolu ta jogo kompilyatora rozpochavshi programu standartizaciyi ciyeyi movi programuvannya U 1970 h rokah Gopper perekonala Ministerstvo oboroni zaminiti veliki centralizovani sistemi merezhami nevelikih komp yuteriv yaki znahodilis u riznih miscyah Bud yakij koristuvach na bud yakomu mav dostup do spilnih baz danih sho znahodilis u merezhi 119 Vona zapochatkuvala vprovadzhennya standartizaciyi procedur testuvannya komp yuternih sistem ta komponentiv zdijsnyuyuchi najbilshij vpliv na taki ranni movi programuvannya yak Fortran ta Kobol Testi vidpovidnosti cim standartam prizveli do znachnoyi podibnosti mizh dialektami cih mov vid osnovnih virobnikiv komp yuteriv U 1980 h rokah ci testi buli shvaleni Nacionalnim byuro standartiv angl National Bureau of Standards NBS sho vidome sogodni yak Nacionalnij institut standartiv i tehnologiyi Pislya zavershennya vijskovoyi kar yeri Gopper obijmala posadu golovnoyi konsultantki v Digital Equipment Corporation do samoyi smerti V cij yakosti vona bula poslom dobroyi voli provodila lekciyi pro ranni dni komp yuternih tehnologij svoyu kar yeru ta pro zusillya sho yih treba bulo b zrobiti virobnikam komp yuteriv dlya polegshennya zhittya koristuvacham Vona vidviduvala bilshu chastinu zahodiv sho provodilisya v kompaniyi i zavzvichaj zalishala yih pid zvuki opleskiv Pid chas chislennih lekcij vona vikoristovuvala 30 santimetrovi shmatki telefonnogo drotu dlya ilyustraciyi vidstani yaku svitlo prohodit za odnu nanosekundu Najvazhlivishim svoyim dosyagnennyam okrim stvorennya kompilyatora ya vvazhayu navchannya molodi Voni prihodyat do mene znayete i kazhut Yak gadayete mi zmozhemo ce zrobiti Ya vidpovidayu Sprobujte I ya pidtrimuyu yih Yim ce neobhidno Ya slidkuyu za yih rozvitkom i chasom sponukayu yih riziknuti shob voni ne vtrachali shansiv Originalnij tekst angl The most important thing I ve accomplished other than building the compiler is training young people They come to me you know and say Do you think we can do this I say Try it And I back em up They need that I keep track of them as they get older and I stir em up at intervals so they don t forget to take chances Grejs Gopper Biografichni faktiFoto pershogo komp yuternogo bagu Perebuvala u shlyubi z profesorom Nyu Jorkskogo universitetu Vinsentom Fosterom Gopperom angl Vincent Foster Hopper 1906 1976 z 1930 do rozluchennya u 1945 mu Povtorno ne odruzhuvalas i ne zminyuvala prizvishe Grejs Gopper zavzhdi prihodila chitati lekciyi u povnomu vijskovomu obmundiruvanni navit pislya svoyeyi vidstavki Protyagom bilshoyi chastini svoyeyi piznoyi kar yeri Gopper bula viklyuchno zatrebuvana yak dopovidachka na riznih zahodah pov yazanih z komp yuternimi tehnologiyami Vona bula shiroko vidoma svoyeyu zhivoyu i vilnoyu maneroyu opovidi a takozh yak dzherelo bajok pershih rokiv vijni U comu seredovishi Gopper otrimala prizvisko Babusya Kobol Pid chas roboti nad Garvardskim komp yuterom u doslidnickij laboratoriyi VMS SShA u m Dalgren angl Dahlgren shtat Virdzhiniya u 1947 roci odin z yiyi koleg znajshov komahu angl bug yaka zastryagla v odnomu z rele i blokuvala peredavannya signalu Grejs vidmitila sho takim chinom voni zdijsnili znevadzhennya angl debugging sistemi I hocha termin komp yuternij bag vzhe buv u vzhitku bagato rokiv sered inzheneriv dlya poznachennya neznachnih i nespodivanih problem komandor Gopper pospriyala jogo podalshij populyarizaciyi SmertU novorichnu nich 1992 roku Gopper pomerla uvi sni v svoyemu budinku v Arlingtoni shtat Virdzhiniya Yij bulo 85 rokiv Vona bula pohovana z vijskovimi pochestyami na Arlingtonskomu nacionalnomu cvintari Div takozhNagoroda imeni Grejs Myurrej GopperPrimitkiMatematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Beyer K Grace Hopper and the Invention of the Information Age 2009 P 35 ISBN 978 0 262 01310 9 d Track Q51127717 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 NNDB 2002 d Track Q1373513 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Ajzekson 2017 s 86 Bellis Mary ThoughtCo Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 12 listopada 2017 Green Judy and Jeanne LaDuke 2009 Pioneering Women in American Mathematics The Pre 1940 PhD s Providence Rhode Island American Mathematical Society ISBN 978 0821843765 G M Hopper and O Ore New types of irreducibility criteria Bull Amer Math Soc 40 1934 216 Ogilvie Marilyn Joy Harvey 2000 New York Routledge ISBN 0 415 92040 X Arhiv originalu za 6 grudnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2014 Ajzekson 2017 s 87 Williams Kathleen Broome 2001 Improbable Warriors Women Scientists and the U S Navy in World War II Annapolis Maryland Naval Institute Press ISBN 978 1 55750 961 1 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2017 Procitovano 29 kvitnya 2013 Hacker Barton C 2006 angl Greenwood Publishing Group s 131 ISBN 9780313333088 Arhiv originalu za 31 grudnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2014 Rear Admiral Grace Murray Hopper USN Biographies in Naval History United States Navy Naval Historical Center Arhiv originalu za 19 kvitnya 2013 Procitovano 28 travnya 2007 Biographies in Naval History United States Navy Naval Historical Center Arhiv originalu za 11 grudnya 2013 Procitovano 2 lipnya 2013 Commodore Grace M Hopper USNR receives congratulations from President Ronald Reagan following her promotion from the rank of Captain to Commodore in ceremonies at the White House 15 December 1983 U S Defense Department Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 2 lipnya 2013 President Ronald Reagan greets Navy Capt Grace Hopper as she arrives at the White House for her promotion to commodore Dec 15 1983 Hopper was a computer technology pioneer Late Night with David Letterman Sezon 5 Epizod 771 New York City 2 zhovtnya 1986 NBC to President Ronald Reagan on her promotion Sir I m older than you are YouTube title Grace Hopper on Letterman Detroit Free Press United Press International 15 serpnya 1986 s 4A Arhiv originalu za lyutij 22 2014 Procitovano kviten 27 2014 McGee Russell C 2004 PDF Charles Babbage Institute University of Minnesota Arhiv originalu PDF za 28 grudnya 2019 Procitovano 27 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2014 Procitovano 27 kvitnya 2014 Beyer Kurt W 2009 Grace Hopper and the Invention of the Information Age Cambridge Massachusetts MIT Press ISBN 978 0 262 01310 9 Gilbert Lynn 10 grudnya 2012 Particular Passions Grace Murray Hopper Women of Wisdom Series vid 1st New York City Lynn Gilbert Inc ISBN 978 1 61979 403 0 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a access date vimagaye url dovidka Prof Vincent Hopper of N Y U Literature Teacher Dead at 69 The New York Times 21 sichnya 1976 Edison to Puskas November 13 1878 Edison papers Edison National Laboratory U S National Park Service West Orange N J cited in Thomas P Hughes American Genesis A History of the American Genius for Invention Penguin Books 1989 ISBN 0 14 009741 4 on page 75 Alexander Magoun AND Paul Israel 23 serpnya 2013 IEEE The Institute Arhiv originalu za berezen 4 2016 Procitovano 27 serpnya 2013 Taylor Alexander L III 16 kvitnya 1984 Time Arhiv originalu za 15 serpnya 2013 Procitovano 17 lyutogo 2007 LiteraturaAjzekson Volter 2017 Innovatori Yak grupa hakeriv geniyiv ta gikiv zdijsnila cifrovu revolyuciyu Kiyiv Nash Format s 488 ISBN 978 617 7279 81 4 A Manual of Operation for the Automatic Sequence Controlled Calculator 1946 Procitovano 12 listopada 2017