«Марк I» (Automatic Sequence Controlled Calculator — автоматичний обчислювач, керований послідовностями) — перший американський програмований комп'ютер. Розроблений і побудований у 1941 р. за контрактом з IBM молодим гарвардським математиком Говардом Ейкеном та ще чотирма інженерами цієї компанії на основі ідей англійця Чарльза Беббіджа.
Після успішного проходження перших тестів в лютому 1944 р. комп'ютер був перенесений до Гарвардського університету і формально запущений там 7 серпня 1944 р.
За наполяганням президента IBM Томаса Дж. Уотсона, що вклав у створення «Марк I» 500 000 доларів США своїй компанії, машина була укладена в корпус зі скла і нержавіючої сталі. Комп'ютер містив близько 765 000 деталей (електромеханічних реле, перемикачів тощо) досягав у довжину майже 17 м (машина займала в Гарвардському університеті площу в кілька десятків квадратних метрів), у висоту — понад 2,5 м і важив близько 4,5 тонн. Загальна протяжність сполучних проводів становила майже 800 км. Основні обчислювальні модулі синхронізувалися механічно за допомогою 15-метрового вала, що приводиться в рух електричним двигуном, потужністю в 5 к.с. (4 кВт).
Комп'ютер оперував 72 числами, що складаються з 23 десяткових розрядів, роблячи по 3 операції додавання або віднімання в секунду. Множення виконувалося протягом 6 секунд, ділення — 15,3 секунди, на операції обчислення логарифмів і виконання тригонометричних функцій було потрібно більше ніж хвилину.
Фактично «Марк I» був удосконалений арифмометр, заміняв працю приблизно 20 операторів зі звичайними ручними пристроями, однак через наявність можливості програмування деякі дослідники називають його першим реально працюючим комп'ютером. Насправді машина запрацювала лише через два роки після того, як в Німеччині винахідник Конрад Цузе створив обчислювальну машину Z3.
«Марк I» послідовно зчитував і виконував інструкції з перфорованої паперової стрічки. Комп'ютер не вмів виконувати умовні переходи, через що кожна програма являла собою досить довгий стрічковий рулон. Цикли (англ. loops — петлі) організовувалися внаслідок замикання початку і кінця зчитувальної стрічки (тобто дійсно внаслідок створення петель). Принцип поділу даних та інструкцій отримав популярність, як Гарвардська архітектура.
Однак, головною відмінністю комп'ютера «Марк I» було те, що він був першою повністю автоматичною обчислювальною машиною, яка не вимагала втручання людини в робочий процес.
На церемонії передачі комп'ютера Говард Ейкен не згадав про будь-яку роль IBM в створенні машини. Томас Вотсон був розлючений і незадоволений цим вчинком Ейкена, тому припинив їх подальшу співпрацю. Дану IBM назву «Automatic Sequence Controlled Calculator» Ейкен замінив на «Mark I», а компанія розпочала створювати новий комп'ютер « вже без участі Говарда Ейкена.
Своєю чергою, Говард Ейкен також продовжив роботу над створенням нових обчислювальних машин. За «Марком I» пішов , потім у вересні 1949 р. , а в 1952 — « .
Примітки
- Повне ім'я, написане на корпусі комп'ютера — «Aiken-IBM Automatic Sequence Controlled Calculator Mark I» .
Див. також
- — перший у світі нейрокомп'ютер, створений в 1958 році Френком Розенблаттом.
Посилання
- Андрей Белоконь. (рос.)
- Зал ASCC [ 12 жовтня 2004 у Wayback Machine.] (англ.) на сайті IBM
- Офіційні інструкції по роботі з ASCC [ 20 березня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mark I Mark I Automatic Sequence Controlled Calculator avtomatichnij obchislyuvach kerovanij poslidovnostyami pershij amerikanskij programovanij komp yuter Rozroblenij i pobudovanij u 1941 r za kontraktom z IBM molodim garvardskim matematikom Govardom Ejkenom ta she chotirma inzhenerami ciyeyi kompaniyi na osnovi idej anglijcya Charlza Bebbidzha Chastina Harvard IBM Mark 1 liva storona Prava storona Detal vvedennya vivodu i upravlinnya Pislya uspishnogo prohodzhennya pershih testiv v lyutomu 1944 r komp yuter buv perenesenij do Garvardskogo universitetu i formalno zapushenij tam 7 serpnya 1944 r Za napolyagannyam prezidenta IBM Tomasa Dzh Uotsona sho vklav u stvorennya Mark I 500 000 dolariv SShA svoyij kompaniyi mashina bula ukladena v korpus zi skla i nerzhaviyuchoyi stali Komp yuter mistiv blizko 765 000 detalej elektromehanichnih rele peremikachiv tosho dosyagav u dovzhinu majzhe 17 m mashina zajmala v Garvardskomu universiteti ploshu v kilka desyatkiv kvadratnih metriv u visotu ponad 2 5 m i vazhiv blizko 4 5 tonn Zagalna protyazhnist spoluchnih provodiv stanovila majzhe 800 km Osnovni obchislyuvalni moduli sinhronizuvalisya mehanichno za dopomogoyu 15 metrovogo vala sho privoditsya v ruh elektrichnim dvigunom potuzhnistyu v 5 k s 4 kVt Komp yuter operuvav 72 chislami sho skladayutsya z 23 desyatkovih rozryadiv roblyachi po 3 operaciyi dodavannya abo vidnimannya v sekundu Mnozhennya vikonuvalosya protyagom 6 sekund dilennya 15 3 sekundi na operaciyi obchislennya logarifmiv i vikonannya trigonometrichnih funkcij bulo potribno bilshe nizh hvilinu Faktichno Mark I buv udoskonalenij arifmometr zaminyav pracyu priblizno 20 operatoriv zi zvichajnimi ruchnimi pristroyami odnak cherez nayavnist mozhlivosti programuvannya deyaki doslidniki nazivayut jogo pershim realno pracyuyuchim komp yuterom Naspravdi mashina zapracyuvala lishe cherez dva roki pislya togo yak v Nimechchini vinahidnik Konrad Cuze stvoriv obchislyuvalnu mashinu Z3 Mark I poslidovno zchituvav i vikonuvav instrukciyi z perforovanoyi paperovoyi strichki Komp yuter ne vmiv vikonuvati umovni perehodi cherez sho kozhna programa yavlyala soboyu dosit dovgij strichkovij rulon Cikli angl loops petli organizovuvalisya vnaslidok zamikannya pochatku i kincya zchituvalnoyi strichki tobto dijsno vnaslidok stvorennya petel Princip podilu danih ta instrukcij otrimav populyarnist yak Garvardska arhitektura Odnak golovnoyu vidminnistyu komp yutera Mark I bulo te sho vin buv pershoyu povnistyu avtomatichnoyu obchislyuvalnoyu mashinoyu yaka ne vimagala vtruchannya lyudini v robochij proces Na ceremoniyi peredachi komp yutera Govard Ejken ne zgadav pro bud yaku rol IBM v stvorenni mashini Tomas Votson buv rozlyuchenij i nezadovolenij cim vchinkom Ejkena tomu pripiniv yih podalshu spivpracyu Danu IBM nazvu Automatic Sequence Controlled Calculator Ejken zaminiv na Mark I a kompaniya rozpochala stvoryuvati novij komp yuter vzhe bez uchasti Govarda Ejkena Svoyeyu chergoyu Govard Ejken takozh prodovzhiv robotu nad stvorennyam novih obchislyuvalnih mashin Za Markom I pishov potim u veresni 1949 r a v 1952 PrimitkiPovne im ya napisane na korpusi komp yutera Aiken IBM Automatic Sequence Controlled Calculator Mark I Div takozh pershij u sviti nejrokomp yuter stvorenij v 1958 roci Frenkom Rozenblattom PosilannyaAndrej Belokon ros Zal ASCC 12 zhovtnya 2004 u Wayback Machine angl na sajti IBM Oficijni instrukciyi po roboti z ASCC 20 bereznya 2011 u Wayback Machine angl