Герцог Сомерсет англ Duke of Somerset і граф Сомерсет англ Earl of Somerset старовинні титули в системі дворянських титу

Герцог Сомерсет (англ. Duke of Somerset) і граф Сомерсет (англ. Earl of Somerset) — старовинні титули в системі дворянських титулів Англії.

Нині графський титул, започаткований близько 1141 року, не існує. Герцогський титул, якщо не враховувати два ефемерних надання рано померлим дітям Тюдорів, носили дві родини: у XV столітті — , молодша (побічна) гілка дому Ланкастерів (раніше графи Сомерсет), а з 1547 року — Сеймури, нащадки Едуарда Сеймура, молодшого брата Джейн Сеймур, третьої дружини Генріха VIII. Після страти Едуарда Сеймура 1552 року титул було конфісковано, однак повернено його правнуку в 1660 році і з того часу безперервно належить цій родині.

Вільгельм де Мойон

Першим графом Сомерсет традиційно вважається (пом. бл. 1155), некрупний землевласник з південно-західної Англії, прибічник імператриці Матильди у період феодальної анархії 1135—1154 років. Титул графа Сомерсету щодо нього згадується в хартії про заснування . В інших документах тієї епохи, однак, підтвердження започаткування такого титулу немає. У будь-якому разі, право Вільгельма де Мойона чи його спадкоємців на титул графа Сомерсету не було визнано ані королем Стефаном, ані сином Матильди королем Генріхом II.

Рід Бофортів — графи й герцоги Сомерсет

Нова кремація титулу відбулась 1397 року. Графом Сомерсет став (пом. 1410), старший з дітей третього сина англійського короля Едуарда III Джона Гонта та . Діти Джона Гонта та Катерини Свінфорд були народжені поза шлюбом й тому були позбавлені права спадкування престолу Англії. Вони отримали прізвище й відігравали провідні ролі у політичному житті країни у першій половині XV століття.

Син Джона Бофорта (пом. 1444), був крупним англійським воєначальником заключного періоду Столітньої війни та сімнадцять років провів у французькому полоні. Його молодший брат, (пом. 1455), служив генерал-лейтенантом англійських володінь у Франції та завдяки своєму впливу на короля Генріха VI і його дружину Маргариту Анжуйську 1451 року фактично встановив контроль над центральною владою в Англії. Суперництво Сомерсета й стало однією з причин початку війни Червоної та Білої троянди. Граф (з 1448 року — 1-й герцог) Сомерсет став главою ланкастерської партії у цій війні, однак у 1455 році було вбито у . Його син і спадкоємець Генріх Бофорт, 5-й граф і 3-й герцог Сомерсет (пом. 1464), продовжив керувати ланкастерською партією й очолював її війська у битвах під Вейкфілдом (1460), (1461) й Таутоном (1461). У 1464 році його було взято у полон йоркістами і страчений. У 1471 році після поразки під Тьюксбері був страчений і його брат — . По його смерті чоловіча лінія Бофортів припинилась, а разом з нею припинилось існування й титулів герцога і графа Сомерсет.

За п’ятнадцять років, у 1485 році, син Маргарити, дочки Джона Бофорта, 1-го графа Сомерсета, став королем Англії під ім’ям Генріха VII, заснувавши династію Тюдорів.

Генрі Бофорт, 3-й герцог Сомерсет, залишив позашлюбного сина Чарльза, який носив прізвище Сомерсет й отримав від Генріха VIII титул . З 1682 року його потомство має титул .

Герцоги Сомерсет: присвоєння молодшим Тюдорам

У 1499 року принц Едмунд, третій син Генріха VII, при хрещенні був названий герцогом Сомерсет, однак формального присвоєння титулу не відбулось, оскільки він помер немовлям.

У 1525 році титул герцога Сомерсет, разом із титулом герцог Річмонд, було надано позашлюбному сину Генріха VIII та Елізабет Блант Генрі Фіцрою. Він помер у 17-річному віці 1536 року, й титул повернувся до корони.

Герцоги Сомерсет з 1547 року: рід Сеймурів

У лютому 1547 року від імені малолітнього короля Едуарда VI титул «герцог Сомерсет» було надано його дядьку по матері (раніше мав титул граф Хертфорд). Фактично Сеймур, який став одноосібним регентом (лорд-протектором) після смерті Генріха VIII, надав цей титул самому собі. У 1549 році Сеймура було скинуто (але не позбавлено титулів), а 1552 року страчено після нового арешту. Жодному з його п’яти синів не було дозволено успадкувати титул. У 1559 році Єлизавета I надала його третьому сину (старшому від другого шлюбу) титул графа Хертфорду. Він потай одружився з ув’язненою в Тауері родичкою королеви, претенденткою на престол Катериною Грей, й у них народилось два сини, яких довго вважали незаконнонародженими. Його онук Вільям (1588—1660), так само як і його дід, вступив у таємний шлюб з опозиційною до Якова I претенденткою на престол — Арабеллою Стюарт, намагався з нею втекти до Франції, але його дружину упіймали, вона померла в Тауері, а Вільям дістався Франції і повернувся потім в Англію, успадкувавши титул діда. У 1640 році він отримав підвищення в титулі — , а у вересні 1660 року, за місяць до смерті, став 2-м герцогом Сомерсет; титул було відновлено Карлом II за послуги, надані під час Реставрації.

У 1675 році по смерті 4-го герцога потомство 2-го герцога припинилось, а з ним і маркізат Хертфорд. Герцогство перейшло до потомства молодшого брата 2-го герцога, з якого є примітним 6-й герцог Чарльз (1662—1748), на прізвисько «Гордий Герцог», фаворит королеви Анни. У 1750 році зі смертю 7-го герцога припинилось усе потомство 1-го герцога від другого шлюбу разом з кількома другорядними титулами. Герцогство перейшло до нащадків старшого сина 1-го герцога, які мали півтора століття (шість поколінь) лише титул баронетів. У 1793—1923 роках герцогська лінія використовувала замість «Сеймур» прізвище «Сент-Мор» (St. Maur) й мала другорядний титул «граф Сент-Мор» (Earl of St. Maur). Із Сент-Морів примітні математик Едвард, 11-й герцог Сомерсет, президент Ліннеєва товариства й Королівського інституту (1775—1855), і його онук Едвард, граф Сент-Мор (1835—1869), авантюрист і сподвижник Гарибальді (помер за життя батька й не був герцогом).

У 1923 році припинилась лінія, яка мала прізвище Сент-Мор, і титул вкотре перейшов до далеких родичів, нащадків молодшого сина 8-го герцога. Нинішній власник титулу — Джон Сеймур, 19-й герцог Сомерсет (нар. 1952). Спадкоємець титулу — Себастіан Сеймур, лорд Сеймур (нар. 1982).

Резиденція герцогів — , графство Вілтшир.

Граф Сомерсет у XVII столітті: Роберт Карр

У 1613 році титул графа Сомерсет було присвоєно Роберту Карру (пом. 1645), юному шотландському дворянину, який став фаворитом короля Якова I. Роберт втратив свій вплив і був ув’язнений 1615 року за участь в отруєнні , однак зберіг титул до своєї смерті, що настала 1645 року. У подальшому титул графа Сомерсету не започатковувався.

Список графів Сомерсет

Граф Сомерсет, перша креація (1141)

(пом. бл.1155)

Графи Сомерсет, друга креація (1397)

(1371/1373-1410), побічний син Джона Гонта, третього сина англійського короля Едуарда III, й ;
(1401—1418), син попереднього;
(1404—1444), 1-й герцог Сомерсет (c 1443), брат попереднього;
(1404—1455), (з 1442), (c 1443), брат попереднього;
Генрі Бофорт, 5-й граф и 3-й герцог Сомерсет (1436—1464), син попереднього;
(за версією Ланкастерів) (1438—1471), брат попереднього.

Граф Сомерсет, третя креація (1613)

Роберт Карр (пом. 1645), віконт Рочестер (с 1610), фаворит короля Якова I.

Посилання

Графи Сомерсет [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)