Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Готьє VI де Брієнн (фр. Gautier VI de Brienne; 1302/1304– 19 вересня 1356) — військовий і державний діяв Французького королівства, граф Лечче (як Готьє III), граф Брієнн (як Готьє VI), подеста (правитель) Флорентійської республіки у 1342—1343 роках, титулярний герцог Афінський (як Готьє II). Учасник Столітньої війни.
| Готьє VI де Брієнн | |
|---|---|
| фр. Gautier VI de Brienne | |
 | |
| Народився | 1302[1] Лечче |
| Помер | 19 вересня 1356 або 19 вересня 1356[1] Пуатьє ·загиблий у бою |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Знання мов | французька |
| Учасник | Столітня війна |
| Титул | граф[d] |
| Посада | Конетабль Франції і d |
| Рід | d |
| Батько | Готьє V де Брієнн[2] |
| Мати | d[2] |
| Брати, сестри | d |
| У шлюбі з | d і d |
| Діти | d[2], d[2] і d[2] |
 | |
| |
Життєпис
Молоді роки
Походив з шампанського шляхетського роду де Брієнн. Син Готьє V де Брієнна, герцога Афінського, і . Народився між 1302 і 1304 роками. Після загибелі батька 1311 року у війні з Каталонською компанією (загоном арагонських найманців - альмогаварів) разом з родиною втік до Аргосу, а звідти до Неаполітанського королівства. Тут йогом мати оголосила Готьє новим герцогом Афінським, але фактично його володіння обмежувалися сеньйоріями Аргосу і Навпліону. Регентшею в усіх володіннях Готьє через малолітство того стала мати Жанна.
Жанна де Шатійон протягом тривалого часу намагалася отримати допомогу від неаполітанського королівського двору для повернення Афін. Цьому сприяло те, що «каталонці» визнали зверхність запеклого ворога Анжу-Сицилійської династії — королів Сицилії з Арагонської династії. З 1321 року почалася готуватися кампанія, але постійно відкладалася через брак коштів. Для просування цих планів 1325 року було влаштовано шлюб Готьє з донькою Філіпа I Тарентського, сюзерена Ахейського князівства. Декілька місяців був вікарієм , герцога Калабрії.
Кампанії на Балканах
У 1326 році вперше спробував відвоювати Афінське герцогство, але похід майже після початку завершився. 1328 року Готьє де Брієнн уклав перемир'я з каталонцями. 1330 року папа римський Іван XXII буллу, якою наказував прелатам і сеньйорам допомагати де Брієнну у відвоюванні його спадщини. Проти Каталонської компанії було оголошено хрестовий похід, який підтримав Роберт, король Неаполю.
Проти Готье виступила Венеційська республіка. Тоді з метою створення бази для наступу в Середній Греції Готьє де Брієнн з Іонічних островів вирішив атакувати епірського деспота Іоанна II Орсіні (союзника венеційців). Він найняв 800 лицарів і 500 піхотинців, позичив кораблі в республіці Рагуза і з цими силами напав на епіріотів, захопивши Арту та змусивши Орісіні визнати зверхність короля Неаполю. Сам де Брієнн отаборився на о. Лефкада та в замку Воніца, звідки планував рушити до Беотії.
Спочатку вдалося зайняти північ Беотії, але Каталонська компанія відступила до Фів, які Готьє де Брієнн не зміг зайняти. 1332 року повернувся до Італії. 1399 року призначається лейтенантом (військовим намісником) французького короля області Тіраше (на кордоні з графством Ено).
Подеста Флоренції
1340 року помирає його дружина. 1342 року повертається до Італії. Тоді ж призначив губернатором Лефкади і Воніци венеційця Граціано Дзодзі (1355 року передав їх йому як феод).
У листопаді того ж року був запрошений керувати Флорентійською республікою, яка опинилася в політичній та фінансовій кризі. «Старші цехи» пропонували обмежили термін панування Готьє де Брієнна 1 роком, проте «молодші цехи» виступили за пожиттєве володарювання. Втім самого початку виявив упередженість проти флорентійського патриціату, який не вважав рівним до себе, хоча спочатку доклав зусиль для обмеження старших цехів на користь молодших. Також за кошти республіки придбав місто Пістоя, яке оголосив своєю власністю.
Впроваджував нові податки, які планував використати для збору війська проти Вернера фон Урслінгена, очільника найманців на службі Пізанської республіки, що погрожувала інтересам Флоренції.
Внаслідок загального невдоволення діями подести вже через 10 місяців, у 1343 році, проти нього повстали усі цехи. На думку Нікколо Макіавеллі вони лише попередити намір де Брієнна захопити й стратити 300 представників патриціату, після чого стати монархом Флоренції. Готьє де Брієнн ледве врятувався.
На службі Франції
1344 року повернувся до французького двору, де оженився на доньці графа де Е (з іншої ліки Брієннського дому). Невдовзі відновилася війна з Англією. 1347 року призначено королівським лейтенантом в Вермандуа, Пікардії і Артуа.
1356 року призначається конетаблем Франції. Брав участь у битві при Пуатьє, де загинув. Його володіння та титули успадкувала сестра Ізабелла разом з синами.
Родина
1. Дружина — Маргарита, донька Філіпа I Тарентського
Діти:
- Готьє (помер дитиною)
2. Дружина — Жанна, донька , конетабля Франції
Діти*
- Маргарита (померла дитиною)
- Жанна (померла дитиною)
Примітки
- GeneaStar
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Luttrell, Anthony (1966). «The Latins of Argos and Nauplia: 1311—1394». Papers of the British School at Rome. British School at Rome. 34: 34–55
- Kenneth M. Setton, The Papacy and the Levant (1204-1571), vol. 1 : The Thirteenth and Fourteenth Centuries, Philadelphie, The American Philosophical Society, 1976
- Nicolle, David (2004). Poitiers 1356:The Capture of a King. Osprey.
- Perry, Guy (2018). The Briennes: The Rise and Fall of a Champenois Dynasty in the Age of the Crusades, c. 950—1356. Cambridge University Press.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gotye VI de Briyenn fr Gautier VI de Brienne 1302 1304 19 veresnya 1356 vijskovij i derzhavnij diyav Francuzkogo korolivstva graf Lechche yak Gotye III graf Briyenn yak Gotye VI podesta pravitel Florentijskoyi respubliki u 1342 1343 rokah titulyarnij gercog Afinskij yak Gotye II Uchasnik Stolitnoyi vijni Gotye VI de Briyennfr Gautier VI de BrienneNarodivsya1302 1 LechchePomer19 veresnya 1356 abo 19 veresnya 1356 1356 09 19 1 Puatye zagiblij u boyuKrayina FranciyaDiyalnistvijskovosluzhbovecZnannya movfrancuzkaUchasnikStolitnya vijnaTitulgraf d PosadaKonetabl Franciyi i dRiddBatkoGotye V de Briyenn 2 Matid 2 Brati sestridU shlyubi zd i dDitid 2 d 2 i d 2 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z shampanskogo shlyahetskogo rodu de Briyenn Sin Gotye V de Briyenna gercoga Afinskogo i Narodivsya mizh 1302 i 1304 rokami Pislya zagibeli batka 1311 roku u vijni z Katalonskoyu kompaniyeyu zagonom aragonskih najmanciv almogavariv razom z rodinoyu vtik do Argosu a zvidti do Neapolitanskogo korolivstva Tut jogom mati ogolosila Gotye novim gercogom Afinskim ale faktichno jogo volodinnya obmezhuvalisya senjoriyami Argosu i Navplionu Regentsheyu v usih volodinnyah Gotye cherez malolitstvo togo stala mati Zhanna Zhanna de Shatijon protyagom trivalogo chasu namagalasya otrimati dopomogu vid neapolitanskogo korolivskogo dvoru dlya povernennya Afin Comu spriyalo te sho katalonci viznali zverhnist zapeklogo voroga Anzhu Sicilijskoyi dinastiyi koroliv Siciliyi z Aragonskoyi dinastiyi Z 1321 roku pochalasya gotuvatisya kampaniya ale postijno vidkladalasya cherez brak koshtiv Dlya prosuvannya cih planiv 1325 roku bulo vlashtovano shlyub Gotye z donkoyu Filipa I Tarentskogo syuzerena Ahejskogo knyazivstva Dekilka misyaciv buv vikariyem gercoga Kalabriyi Kampaniyi na Balkanah U 1326 roci vpershe sprobuvav vidvoyuvati Afinske gercogstvo ale pohid majzhe pislya pochatku zavershivsya 1328 roku Gotye de Briyenn uklav peremir ya z kataloncyami 1330 roku papa rimskij Ivan XXII bullu yakoyu nakazuvav prelatam i senjoram dopomagati de Briyennu u vidvoyuvanni jogo spadshini Proti Katalonskoyi kompaniyi bulo ogolosheno hrestovij pohid yakij pidtrimav Robert korol Neapolyu Proti Gote vistupila Venecijska respublika Todi z metoyu stvorennya bazi dlya nastupu v Serednij Greciyi Gotye de Briyenn z Ionichnih ostroviv virishiv atakuvati epirskogo despota Ioanna II Orsini soyuznika venecijciv Vin najnyav 800 licariv i 500 pihotinciv pozichiv korabli v respublici Raguza i z cimi silami napav na epiriotiv zahopivshi Artu ta zmusivshi Orisini viznati zverhnist korolya Neapolyu Sam de Briyenn otaborivsya na o Lefkada ta v zamku Vonica zvidki planuvav rushiti do Beotiyi Spochatku vdalosya zajnyati pivnich Beotiyi ale Katalonska kompaniya vidstupila do Fiv yaki Gotye de Briyenn ne zmig zajnyati 1332 roku povernuvsya do Italiyi 1399 roku priznachayetsya lejtenantom vijskovim namisnikom francuzkogo korolya oblasti Tirashe na kordoni z grafstvom Eno Podesta Florenciyi 1340 roku pomiraye jogo druzhina 1342 roku povertayetsya do Italiyi Todi zh priznachiv gubernatorom Lefkadi i Vonici venecijcya Graciano Dzodzi 1355 roku peredav yih jomu yak feod U listopadi togo zh roku buv zaproshenij keruvati Florentijskoyu respublikoyu yaka opinilasya v politichnij ta finansovij krizi Starshi cehi proponuvali obmezhili termin panuvannya Gotye de Briyenna 1 rokom prote molodshi cehi vistupili za pozhittyeve volodaryuvannya Vtim samogo pochatku viyaviv uperedzhenist proti florentijskogo patriciatu yakij ne vvazhav rivnim do sebe hocha spochatku doklav zusil dlya obmezhennya starshih cehiv na korist molodshih Takozh za koshti respubliki pridbav misto Pistoya yake ogolosiv svoyeyu vlasnistyu Vprovadzhuvav novi podatki yaki planuvav vikoristati dlya zboru vijska proti Vernera fon Urslingena ochilnika najmanciv na sluzhbi Pizanskoyi respubliki sho pogrozhuvala interesam Florenciyi Vnaslidok zagalnogo nevdovolennya diyami podesti vzhe cherez 10 misyaciv u 1343 roci proti nogo povstali usi cehi Na dumku Nikkolo Makiavelli voni lishe poperediti namir de Briyenna zahopiti j stratiti 300 predstavnikiv patriciatu pislya chogo stati monarhom Florenciyi Gotye de Briyenn ledve vryatuvavsya Na sluzhbi Franciyi 1344 roku povernuvsya do francuzkogo dvoru de ozhenivsya na donci grafa de E z inshoyi liki Briyennskogo domu Nevdovzi vidnovilasya vijna z Angliyeyu 1347 roku priznacheno korolivskim lejtenantom v Vermandua Pikardiyi i Artua 1356 roku priznachayetsya konetablem Franciyi Brav uchast u bitvi pri Puatye de zaginuv Jogo volodinnya ta tituli uspadkuvala sestra Izabella razom z sinami Rodina1 Druzhina Margarita donka Filipa I Tarentskogo Diti Gotye pomer ditinoyu 2 Druzhina Zhanna donka konetablya Franciyi Diti Margarita pomerla ditinoyu Zhanna pomerla ditinoyu PrimitkiGeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaLuttrell Anthony 1966 The Latins of Argos and Nauplia 1311 1394 Papers of the British School at Rome British School at Rome 34 34 55 Kenneth M Setton The Papacy and the Levant 1204 1571 vol 1 The Thirteenth and Fourteenth Centuries Philadelphie The American Philosophical Society 1976 Nicolle David 2004 Poitiers 1356 The Capture of a King Osprey Perry Guy 2018 The Briennes The Rise and Fall of a Champenois Dynasty in the Age of the Crusades c 950 1356 Cambridge University Press