Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мико́ла Голубе́ць (літ. псевд.: Микола Вілонський, М. Вільшина Гуменецький; 15 грудня 1891, Львів — 22 травня 1942, Львів) — український історик, архівіст, краєзнавець, мистецтвознавець, поет, прозаїк, публіцист, редактор, перекладач, бібліограф.
| Микола Голубець | |
|---|---|
 | |
| Народився | 15 грудня 1891 Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Помер | 22 травня 1942 (50 років) Львів, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Громадянство |  ЗУНР |
| Діяльність | журналіст, історик, краєзнавець, поет, прозаїк, мистецтвознавець, письменник, архівіст, публіцист, перекладач, бібліограф |
| Галузь | мистецтвознавство[2], архівознавство[2], література[2], публіцистика[2], переклад[2], журналістика[2] і бібліографія[2] |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Знання мов | українська[2] |
| Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
| Військове звання |  Підхорунжий (фельдфебель) |
| |
Життєпис
Народився 15 грудня 1891 року у Львові. Був позашлюбною дитиною о. Богдана Еліяшевського, пароха села Зашків (Львівщина), та Марії Голубець, яка була служницею в його домі.
Закінчив Львівську академічну гімназію та Академію мистецтв у Кракові. Навчався на філософському факультеті Львівського університету та у Віденському університеті.
У роки Першої світової війни від 1914 року — доброволець Легіону Українських січових стрільців. Мав ранґ підхорунжого, активний член «Пресової квартири» у Відні. Наприкінці 1918 року — командир чоти новоствореної Української Галицької армії, учасник бойових дій українсько-польської війни 1918—1919 років.
Від 1920-х років займався науковою, літературною і культурологічною діяльністю: член комісії Наукового товариства імені Шевченка у Львові з історії мистецтва, один із організаторів Асоціації незалежних українських митців.
У 1930-х роках мешкав на вул. Пасічній 33; його іменем названа у 1991 р. сусідня вулиця, яка сполучає Пасічну з колишнім селом Гори.
Після вересня 1939 року — працівник Львівського міського архіву.
Під час німецько-гітлерівської окупації Львова заснував Літературно-мистецький клуб, працював над тритомною історією української культури.
Журналістський доробок
Як дослідник історії українського мистецтва та історії України, Львова та регіону, був автором 84 книг і брошур, понад 1500 статей. З-під його пера вийшла серія брошур і статей про українських митців: О. Архипенко (1922), Т. Г. Шевченко (1924), Л. Долинський (1924), П. Холодний-старший (1926), М. Гаврилко, Л. Ґец (1934), Т. Копистинський, О. Кульчицька, Ю. Нарбут, О. Новаківський, І. Труш і П. Ковжун (1939), — і міст та сіл: Львів (путівник, 1925), Лаврів (1926—1927), Белз, Бузьке, Звенигород (1927), Перемишль, Теребовля (1928), Сокаль (1929), Жовква і середньовічний Галич (1937).
Видавець та редактор 14 тижневиків і щоденних газет, зокрема:
- «Світ» (1917—1918),
- «Шляхи»,
- «Життя і мистецтво» (1920),
- «Холодний» (1926), [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.]
- «Маски» (1920),
- «Українське мистецтво» [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- «Неділя» (1928—1931)
- «Час» (1931) та ін.
Редагував також «Українську Бібліотеку», яку видавав Іван Тиктор.
Поет і прозаїк
Художню творчість почав як поет збіркою позначених мінорними настроями віршів «Фрагменти» (1909) та «Бувають Хвилі» (1910). Автор поеми на біблійні теми «Мойсей Безумний» (1914). У віршах «Апострофа», «Михайлові Яцкову» та ін., поетичному циклі «Весняні води», драматичній сцені «Стріча» зі збірки «Поезії» переважають мотиви непокори тяжкій долі, прагнення до суспільної та душевної гармонії.
Відомий своїми прозовими творами: новела «Люди і блазні» (1927), скечі «Гей, видно село» (1934), історичні романи «Жовті Води» (1937) і «Плем'я Чингісхана» (1938). Переклав окремі твори Гергарта Гауптмана («Затоплений дзвін»), Генріка Ібсена («Пер Гюнт», у перекладі Голубця — «Пер Гінт», 1921), Йоганна Вольфганга Гете (уривок із п'ятої дії «Фауста», 1937), Оскара Уайльда й ін. (неопубліковані). Переспіви Генріха Гейне друкував у періодиці.
Основні твори
- Українське мистецтво: Вступ до історії. — Львів, 1918. NPLU [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Причинки до історії галицького українського мистецтва. — Т. 1. — Львів, 1920.
- Начерк історії українського мистецтва. — Ч. 1. — Львів, 1922. [ 17 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Шевченко — маляр. — Львів, 1924.
- Галицьке мистецтво, Львів, 1926.
- Український килим. — Львів, 1927. [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.]
- За український Львів: Епізоди боротьби XII—XIII вв. — Львів, 1927.
- Белз, Буськ, Звенигород. — Львів, 1927. — 32 с.
- Люди і блазні. — Львів, 1928.
- Слідами Хмельницького у Львові. — Львів, 1928.
- Перемишль. — Львів, 1928
- Полум'яний 1848 рік: Картини й епізоди. — Львів, 1929.
- Вчорашня легенда [про визвольні змагання]. — Львів, 1933.
- Гей, видно село… [про перші бої УСС]. — Львів, 1934.
- Велика історія України. Львів, 1935. [ 2 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Історія української культури (розділ «Мистецтво [ 28 жовтня 2016 у Wayback Machine.]»). — Львів, 1937.
- Жовті Води: Історичний роман. — Львів, 1937; перевидано 1997.
- Плем'я Чингізхана: Хроніка XII в. — Львів, 1938.
- Голубець М. Павло Ковжун / Микола Голубець. — Львів: б. в., 1939. — 31 с. [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Родина
Микола Голубець був першим чоловіком сестри Марії Бачинської-Донцової — Лесі Бачинської, яка після його смерті вийшла заміж за Самійла Підгірського. Лесю розстріляло гестапо за зв'язок з УПА, а тоді їхню з Миколою доньку Нану та її чоловіка. Наталя Яхненко так описує це у своїх спогадах:
Бог так дав, що з нашої родини при повороті большевиків ніхто не загинув. Інакше було в родині Самійла Підгірського: в останніх тижнях у нашому місті, його жінку Лесю, сестру пані Донцової, розстріляло Ґестапо за зв'язок з УПА, а тоді її доньку Нану з першого шлюбу з М. Голубцем та її чоловіка.
Микола Голубець є батьком Зенона Голубця — львівського скульптора і живописця
Примітки
- Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 101. —
- Czech National Authority Database
- Мельник І. Личаківське передмістя… — 2010. — С. 322.
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 13 серпня 2012.
- Яхненко Н. Від бюра до Бригідок. Трохи спогадів з 1939—1941 рр. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — Львів — Бераля — Мюнхен : Накладом авторки, 1986. — С. 246.
- Певний, Б. П. Голубець Зенон (Ukrainian) . Т. 6. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN .
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 2. — С. 408.
- Микола Голубець. Український килим. Львів, 1936. [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Encyclopedia of Ukraine, vol. 2, pp. 211—212, University of Toronto Press, 1988 (англ.)
- Мороз Л. З. Голубець Микола // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 448.
- Голубець Микола // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 162—163. — .
- Сварник І. Голубець Микола // Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001. — С. 169.
- Герасимова Г. П. Голубець Микола [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 148—149. — .
- Бутрин М. Голубець Микола // Українська журналістика в іменах. — Випуск 2. — Львів, 1995.
- Головацький І. Дещо про Миколу Голубця // Літопис Червоної Калини. — 1998. — Т. 9.
- Matelski D. Anatomia grabieży. Polityka Rosji wobec polskiego dziedzictwa kultury od XVII do XXI wieku [Анатомія грабунку. Політика Росії щодо польської культурної спадщини з 17 по 21 століття]. — Kraków : , 2021. — S. 287. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Golubec Miko la Golube c lit psevd Mikola Vilonskij M Vilshina Gumeneckij 15 grudnya 1891 Lviv 22 travnya 1942 Lviv ukrayinskij istorik arhivist krayeznavec mistectvoznavec poet prozayik publicist redaktor perekladach bibliograf Mikola GolubecNarodivsya 15 grudnya 1891 1891 12 15 Lviv Dolitavshina Avstro UgorshinaPomer 22 travnya 1942 1942 05 22 50 rokiv Lviv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Lichakivskij cvintar 1 Gromadyanstvo ZUNRDiyalnist zhurnalist istorik krayeznavec poet prozayik mistectvoznavec pismennik arhivist publicist perekladach bibliografGaluz mistectvoznavstvo 2 arhivoznavstvo 2 literatura 2 publicistika 2 pereklad 2 zhurnalistika 2 i bibliografiya 2 Alma mater LNU im I FrankaZnannya mov ukrayinska 2 Chlenstvo Naukove tovaristvo imeni ShevchenkaVijskove zvannya Pidhorunzhij feldfebel Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 15 grudnya 1891 roku u Lvovi Buv pozashlyubnoyu ditinoyu o Bogdana Eliyashevskogo paroha sela Zashkiv Lvivshina ta Mariyi Golubec yaka bula sluzhniceyu v jogo domi Zakinchiv Lvivsku akademichnu gimnaziyu ta Akademiyu mistectv u Krakovi Navchavsya na filosofskomu fakulteti Lvivskogo universitetu ta u Videnskomu universiteti U roki Pershoyi svitovoyi vijni vid 1914 roku dobrovolec Legionu Ukrayinskih sichovih strilciv Mav rang pidhorunzhogo aktivnij chlen Presovoyi kvartiri u Vidni Naprikinci 1918 roku komandir choti novostvorenoyi Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi uchasnik bojovih dij ukrayinsko polskoyi vijni 1918 1919 rokiv Vid 1920 h rokiv zajmavsya naukovoyu literaturnoyu i kulturologichnoyu diyalnistyu chlen komisiyi Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka u Lvovi z istoriyi mistectva odin iz organizatoriv Asociaciyi nezalezhnih ukrayinskih mitciv U 1930 h rokah meshkav na vul Pasichnij 33 jogo imenem nazvana u 1991 r susidnya vulicya yaka spoluchaye Pasichnu z kolishnim selom Gori Pislya veresnya 1939 roku pracivnik Lvivskogo miskogo arhivu Pid chas nimecko gitlerivskoyi okupaciyi Lvova zasnuvav Literaturno misteckij klub pracyuvav nad tritomnoyu istoriyeyu ukrayinskoyi kulturi Zhurnalistskij dorobokYak doslidnik istoriyi ukrayinskogo mistectva ta istoriyi Ukrayini Lvova ta regionu buv avtorom 84 knig i broshur ponad 1500 statej Z pid jogo pera vijshla seriya broshur i statej pro ukrayinskih mitciv O Arhipenko 1922 T G Shevchenko 1924 L Dolinskij 1924 P Holodnij starshij 1926 M Gavrilko L Gec 1934 T Kopistinskij O Kulchicka Yu Narbut O Novakivskij I Trush i P Kovzhun 1939 i mist ta sil Lviv putivnik 1925 Lavriv 1926 1927 Belz Buzke Zvenigorod 1927 Peremishl Terebovlya 1928 Sokal 1929 Zhovkva i serednovichnij Galich 1937 Vidavec ta redaktor 14 tizhnevikiv i shodennih gazet zokrema Svit 1917 1918 Shlyahi Zhittya i mistectvo 1920 Holodnij 1926 2 lipnya 2018 u Wayback Machine Maski 1920 Ukrayinske mistectvo 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Nedilya 1928 1931 Chas 1931 ta in Redaguvav takozh Ukrayinsku Biblioteku yaku vidavav Ivan Tiktor Poet i prozayikHudozhnyu tvorchist pochav yak poet zbirkoyu poznachenih minornimi nastroyami virshiv Fragmenti 1909 ta Buvayut Hvili 1910 Avtor poemi na biblijni temi Mojsej Bezumnij 1914 U virshah Apostrofa Mihajlovi Yackovu ta in poetichnomu cikli Vesnyani vodi dramatichnij sceni Stricha zi zbirki Poeziyi perevazhayut motivi nepokori tyazhkij doli pragnennya do suspilnoyi ta dushevnoyi garmoniyi Vidomij svoyimi prozovimi tvorami novela Lyudi i blazni 1927 skechi Gej vidno selo 1934 istorichni romani Zhovti Vodi 1937 i Plem ya Chingishana 1938 Pereklav okremi tvori Gergarta Gauptmana Zatoplenij dzvin Genrika Ibsena Per Gyunt u perekladi Golubcya Per Gint 1921 Joganna Volfganga Gete urivok iz p yatoyi diyi Fausta 1937 Oskara Uajlda j in neopublikovani Perespivi Genriha Gejne drukuvav u periodici Osnovni tvoriUkrayinske mistectvo Vstup do istoriyi Lviv 1918 NPLU 2 lipnya 2018 u Wayback Machine Prichinki do istoriyi galickogo ukrayinskogo mistectva T 1 Lviv 1920 Nacherk istoriyi ukrayinskogo mistectva Ch 1 Lviv 1922 17 veresnya 2018 u Wayback Machine Shevchenko malyar Lviv 1924 Galicke mistectvo Lviv 1926 Ukrayinskij kilim Lviv 1927 2 lipnya 2018 u Wayback Machine Za ukrayinskij Lviv Epizodi borotbi XII XIII vv Lviv 1927 Belz Busk Zvenigorod Lviv 1927 32 s Lyudi i blazni Lviv 1928 Slidami Hmelnickogo u Lvovi Lviv 1928 Peremishl Lviv 1928 Polum yanij 1848 rik Kartini j epizodi Lviv 1929 Vchorashnya legenda pro vizvolni zmagannya Lviv 1933 Gej vidno selo pro pershi boyi USS Lviv 1934 Velika istoriya Ukrayini Lviv 1935 2 bereznya 2019 u Wayback Machine Istoriya ukrayinskoyi kulturi rozdil Mistectvo 28 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Lviv 1937 Zhovti Vodi Istorichnij roman Lviv 1937 perevidano 1997 Plem ya Chingizhana Hronika XII v Lviv 1938 Golubec M Pavlo Kovzhun Mikola Golubec Lviv b v 1939 31 s 20 veresnya 2020 u Wayback Machine RodinaMikola Golubec buv pershim cholovikom sestri Mariyi Bachinskoyi Doncovoyi Lesi Bachinskoyi yaka pislya jogo smerti vijshla zamizh za Samijla Pidgirskogo Lesyu rozstrilyalo gestapo za zv yazok z UPA a todi yihnyu z Mikoloyu donku Nanu ta yiyi cholovika Natalya Yahnenko tak opisuye ce u svoyih spogadah Bog tak dav sho z nashoyi rodini pri povoroti bolshevikiv nihto ne zaginuv Inakshe bulo v rodini Samijla Pidgirskogo v ostannih tizhnyah u nashomu misti jogo zhinku Lesyu sestru pani Doncovoyi rozstrilyalo Gestapo za zv yazok z UPA a todi yiyi donku Nanu z pershogo shlyubu z M Golubcem ta yiyi cholovika Mikola Golubec ye batkom Zenona Golubcya lvivskogo skulptora i zhivopiscyaPrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 101 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Melnik I Lichakivske peredmistya 2010 S 322 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2012 Procitovano 13 serpnya 2012 Yahnenko N Vid byura do Brigidok Trohi spogadiv z 1939 1941 rr 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Lviv Beralya Myunhen Nakladom avtorki 1986 S 246 Pevnij B P Golubec Zenon Ukrainian T 6 Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini ISBN 978 966 02 2074 4 DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 2 S 408 Mikola Golubec Ukrayinskij kilim Lviv 1936 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Encyclopedia of Ukraine vol 2 pp 211 212 University of Toronto Press 1988 angl Moroz L Z Golubec Mikola Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1988 T 1 A G S 448 Golubec Mikola Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 162 163 ISBN 5 88500 071 9 Svarnik I Golubec Mikola Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 ge vid K 2001 S 169 Gerasimova G P Golubec Mikola 18 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 148 149 ISBN 966 00 0405 2 Butrin M Golubec Mikola Ukrayinska zhurnalistika v imenah Vipusk 2 Lviv 1995 Golovackij I Desho pro Mikolu Golubcya Litopis Chervonoyi Kalini 1998 T 9 Matelski D Anatomia grabiezy Polityka Rosji wobec polskiego dziedzictwa kultury od XVII do XXI wieku Anatomiya grabunku Politika Rosiyi shodo polskoyi kulturnoyi spadshini z 17 po 21 stolittya Krakow 2021 S 287 pol