49°18′30″ пн. ш.22°53′26″ сх. д. / 49.30833° пн. ш. 22.89056° сх. д. / 49.30833; 22.89056Координати: 49°18′30″ пн. ш.22°53′26″ сх. д. / 49.30833° пн. ш. 22.89056° сх. д. / 49.30833; 22.89056
Перша збережена письмова згадка датується 1515 роком.
Збереглася легенда про наїзд татар у 16 ст. (біля села є урочище «Підтатарин» зі стародавньою каплицею). За переказами, у цьому місці було побито татарський загін і визволено людей, яких татари гнали в неволю.
Село розкидане, складається з кількох колишніх хуторів: Бабино, Шляхта, Підтатарином, Золотнівець, Гвоздець та самого давнього села Головецького. Кожна з цих назв має своє народне пояснення.
Між селами Головецьке і Дністрик над Дністром колись існувала каменярня. Тут до I Світової війни вівся промисловий видобуток так званого тесаного каменя. На літо сюди приїжджали з Австрії фахівці з обробки каменю. Скелю підривали динамітом, і з кам'яних брил на місці витісували блоки, сходи, художні прикраси для домів різних міст. Звідси підводами везли готову продукцію на залізничну станцію до села Стрілок, звідки поїздами відправляли замовникам.
У ХІХ столітті селище мало власну символіку — печатку з символом, що відтворював назву громади: зображенням відтятої голови святого Івана Предтечі на тарелі.
Станом на 1904 р. громада Головецьке (Головецьке Долішнє й Горішнє) налічувала 1792 мешканці. Селище на той час перебувало у власності графині Зофії Водзіцької.
При виході з села стоїть стара криниця за назвою «Студня Кузьміна». На її кам'яному цямринні вибитий лев на щиті, над яким стоїть надпис: «Герб Руси». За австрійських часів був у селі війт Кузьмін (1892-1914), який добре дбав про село, укріплював береги Дністра, щоб води не шматували селянські землі, турбувався розвитком тваринництва та в цілому сільського господарства. Кузьмін вибудував будинок із кількома кімнатами і прийняв до себе читальню "Просвіти", яка активно працювала, а також відкрив сільську крамницю. Окрім того, побудував своїм коштом криницю, на якій помістив тогочасний герб Русі (України). Восени 1914 року австрійська військова влада його заарештувала і разом з іншими галичанами вивезла в Австрію до концентраційного табору Талергоф. Там Кузьмін помер.
У 1926 році в селі діяла школа (лише перший клас), староство - у Старому Самборі (28 км), пошта і залізниця - у Стрілках (12 км).
Засідка на большевицьких головачів з Києва і Москви 1949 р.
Бої УПА 21.05.1949 о 19,20 год. друга група під командою ст. віст. К., зробила при шляху між сс. Головецьке — Гвоздець засідку на старшин МГБ в області, що поверталися з облави.
20. 5. 1949 о 21 год. перша група пвд під к-дою хор. О. зробила засідку на автомашини, що везли большевицьких головачів-делеґатів, які приїхали на контролю пограничних районів та поверталися з наради в м. Турка. Засідку зроблено в самому райцентрі Стрілки. Опис засідки: 19. 5. 1949 р. к-р відтинку зробив відправу з пвд. Маючи дані, що в терені районів Турка, Стрілки, Старий Самбір вздовж шляху та обабіч його в лісах переводить облави та чистку терену якийсь полк МҐБ з Дрогобича, к-р відтинка прийшов до висновку, що шляхом напевно будуть переїжджати якісь большевицькі достойники, бо облави переводить спеціяльно висланий з Дрогобича полковник МҐБ і то виключно обабіч шляху. В додатку донесено, що в напрямі м. Турка поїхали якісь головачі в лімузині під охороною трьох автомашин, нагружених спецбоївками. Хор. О. дістає наказ за будь-яку ціну підсунутися в райцентр із свосю групою та вечором 20. 5. обстріляти під світлом ракет лімузину, що повертатиме під охороною трьох автомашин емведистів. Рівно ж дістає наказ ст. віст. К. із своєю групою залізти в багно та маленькі кущики при самому шляху між сс. Головецьке-Гвоздець і ждати тільки на лімузину, а більш нікого не зачіпати. 20. 5. хор О. із своїм з’єднанням пересидів в лісі, а коли стало смеркати, помимо великого руху на шляху і приявности большевицьких груп в лісі та на шляху, підсунувся в маленькі корчики біля шляху самого райцентру Стрілки, де заляг, ожидаючи ворога. Не минуло 10 хвилин, як на шляху показалася перша грузова автомашина, на якій була орхестра і спецбоївка силою ЗО людей. У віддалі 15 м. першої машини, над’їхала друга грузова машина, навантажена большевиками. Відтак за нею їхала свобідно лімузина, в ній кількох череватих старшин в уніформах і цивільних одягах. За цією машиною їхала четверта грузова машина, також навантажена большевиками. Коли хор. О. дав наказ вистрілити ракети і відкрити вогонь тільки по лімузині, вся зброя заграла барабанним вогнем. Всіх головачів побито, лімузина заїхала в рів і з неї почав куритися дим. Коли ця вже була готова, хор. О. дав наказ відкрити вогонь по другій машині і бігцем відступати. Ворог був так перестрашений несподіваним ударом в райцентрі, що бандити з першої і другої машини стали панічно втікати в район в напрямі будинку МҐБ, інші залягли в ровах та віддали кілька черг з автоматів. Тільки пвд вийшов на гору, а вже на місці засідки з’явилися три танкетки, одна з райцентру Стрілки, друга з райцентру Старий Самбір, а третя та, що приїхала була із згаданими головачами і ждала в райцентрі Стрілки. Ворожі втрати: 18 вбитих і невідоме число поранених. Між убитими делегати з Москви і Києва, що приїхали на контролю пограничних районів (в міжчасі до м. Турка від сторони Славська приїздив також зрадник Гречуха з Києва, який, однак, через Стрілки не поверстався). Ворожі сили около 100 людей. Постанці втрат не мали. На підставі розвідки, переведеної після тієї засідки, чотирьох убитих забрано до Києва. Ворог свої втрати так законспірував, що помимо зусиль розвідки, хто впав, не вдалося цього ствердити. Те, що ворог поніс втрати, підслухали в райкомпартії, а на місці засідки залишились купи пороху, вимішаного з кров’ю, повно ґудзиків та подіравлені дві автомашини. Пвд стріляв з віддалі ЗО метрів. Після засідки ніччю, а потім в день ворог переводив великі облави при співучасті сил, що під’їхали з мм. Самбора і Турки.
У радянський час Головецькій сільраді було також підпорядковане село Бабина. Також у селі був відділок радгоспу "Стрілківський", земельні угіддя якого складали 1845 га, виробничий напрям - льонарсько-тваринницький. Відбувалися соціалістичні змагання з трудівниками Мшанецького відділку.
Також у селі була 8-річна школа, бібліотека, клуб. "На громадських засадах працю' кабінет політичної освіти".
Незалежність (з 1991 р. - до тепер)
У 2019-2020-х роках жителі села Головецько брали активну участь в організації "Бойківського майдану" або ж "Акції гідності на дорозі" - мирних акція протесту та громадянської непокори з вимогою капітального ремонту дороги Стрілки-Мшанець.
У 2023 р. село Головецько разом із довколишніми селами ввійшло до мережі історико-туристичних маршрутів "", яка створюється за підтримки УКФ та Стрілківської територіальної громади.
Населення
Станом на 1904 р. громада Головецьке (Головецьке Долішнє й Горішнє) налічувала 1792 мешканці.
У 1926 р. в матірній церкві було 1356 душ, "жид." - 10 родин.
У 1921 р. в селі проживало 1635 осіб.
У 1968 р. в селі проживало 705 чоловік.
У 1990 р. в селі мешкало 1900 осіб і було 470 дворів.
У 2001 р. — 1170 осіб.
У 2020 р. доросле населення складає 859 осіб.
Пам'ятки
На західному кінці села на роздоріжжі біля лісу в урочищі «Магура» стоїть Хрест Свободи, встановлений місцевою громадою с. Головецьке у 1898 р. за війтівства Івана Кузьмина (1892-1914) до 50-ліття скасування панщини. Це один із небагатьох, який не був знесений за радянських часів.
На хресті напис: «Громада Головецько. В память скасування паньшины. 1848—1898 год». Під хрестом закопані документи, що засвідчують право власності панів на землю села.
Панщина на Галичині була відмінена 15 травня 1848 року цісарем Фердинандом I. Відтоді в пам’яті галичан особа цісаря асоціювалася з захисником їхніх прав. А в галицьких селах ставили «Хрести Свободи» та урочисто відзначали ювілеї знесення панщини. Хрест Свободи у Головецькому - один із небагатьох таких хрестів на Галичині, який зберігся до наших днів, не був знесений радянською владою.
На горі Пагор був замок. В 1989 р. ще виднілись вали.
Церква св. Йоана Хрестителя 1890 року
Сучасна будівля збудована у 1890 році. Цікавим є факт, що святиня, датована кінцем ХІХ ст., була побудована за типом бойківських церков XVII ст. Можливо, що попередня була тільки ґрунтовно відремонтована або розбудована.
Попередня церква була збудована перед 1500 роком (за деякими даними, вона була першою у цій частині гір), яка була самотня посеред лісів при малому монастирі. На Пасху приходили до неї нечисленні вірні далеких осад в горах (серед інших - з долини, де повстала пізніше Турка).
У Шематизмі Греко-католицького Духовенства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяноцької на 1926 рік подано, що парохом Головецька був о. Паращак Теодор (Ільчищів), 1890 року народження, родом із Мшанця (ймовірно, вихованець о. Михайла Зубрицького), рукоположений у 1917 році, душпастирював у Головецькім з 1922 року. Церковний патронат: Матильда Рідель - Рідельштайн у Відні.
Шематизм на 1926 рік подає, що: "Огороду 50 а, поля 27 га, луки 5 га, неужитого 3 га, лісу 23 га. Будинки будуються".
Каплиця Співстраждання Пресвятої Богородиці 1855 року
На парафії є мурована богослужебна каплиця Співстраждання Пресвятої Богородиці, збудована у 1855 році на ріці Дністер (в оригінальній вимові - "Сострадання Пресвятої Богородиці"). Найстаріші джерела подають, що каплиця була мурована, і лише в пізнішім часі добудовано до неї дерев'яний бабинець.
Цікаві факти
У 2021 році музичний гурт "Самбірчани" зняв музичний кліп "Віз скрипить" у селі Головецько.
У 1925 р. в Головецьку вчителювала Людмила Володиславівна Крушельницька — рідна сестра письменника, педагога, міністра освіти УНР Антона Крушельницького. У серпні 1925 р. в неї гостювали її племінники — Володимира і Богдан Крушельницькі.
Strilky Territorial Community. Cities for Cities(брит.). Процитовано 14 листопада 2023.
IgnBor (24 вересня 2023). У Стрілківській громаді проєкт «БойкоМандри» поєднається із сусідами-поляками. Leopolis.news(англ.). Процитовано 14 листопада 2023.
❗️Новий туристичний проєкт «БойкоМандри» – актуальний, як ніколи ❗️ «БойкоМандри» – це три піші та веломаршрути, що пролягають через гори мальовничої... | By Бойківщина | Facebook(укр.), процитовано 14 листопада 2023
БойкоМандри. boykomandry.com. Процитовано 15 листопада 2023.
Гром, Наталія (24 лютого 2022 р.). Хрест Свободи у с. Головецьке.
IgnBor (25 лютого 2023). На Самбірщині у с. Головецько стоїть давній «Хрест Свободи» від панщини як символ нашої Свободи від московії. Leopolis.news(англ.). Процитовано 25 лютого 2023.
"BIESZCZAD". Rocznik Towarzystwa opieki nad zabytkami. Ddział w Michniowcu. 1995. Maciej Augustyn, Andrzej Szczerbicki. "Cerkiew w dolinie potoku Mszaniec". Str. 18-28. (с. 25)
ВІз скрипить(укр.), процитовано 10 листопада 2023
Джерела
«Визначні місця Старосамбірщини». Альбом, В. І. Шагала, 1976—1977 рр.
Golove cko selo Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Roztashovane v Karpatah na berezi Dnistra selo Golovecko Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Sambirskij rajon Gromada Strilkivska silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1515 Naselennya 1170 Plosha 3 524 km Gustota naselennya 332 01 osib km Poshtovij indeks 82094 Telefonnij kod 380 3238 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 18 30 pn sh 22 53 26 sh d 49 30833 pn sh 22 89056 sh d 49 30833 22 89056 Koordinati 49 18 30 pn sh 22 53 26 sh d 49 30833 pn sh 22 89056 sh d 49 30833 22 89056 Serednya visota nad rivnem morya 492 m Vodojmi r Dnister r Mshanec strumok Zolotnovec Misceva vlada Adresa radi 82092 Lvivska obl Sambirskij r n s Strilki Karta Golovecko Golovecko Mapa Golovecko u Vikishovishi Chiselnist naselennya sil Golovecko Gvozdec Babino Strilkivskoyi OTG 2021 Naselennya 1170 osib 2001 stanom na 2020 r dorosle naselennya skladaye 859 osib NazvaZa roki radyanskoyi vladi selo v dokumentah nazivali Golovecke 1989 r selu povernuli istorichnu nazvu Selom teche strumok Zolotnovec IstoriyaPersha zberezhena pismova zgadka datuyetsya 1515 rokom Zbereglasya legenda pro nayizd tatar u 16 st bilya sela ye urochishe Pidtatarin zi starodavnoyu kapliceyu Za perekazami u comu misci bulo pobito tatarskij zagin i vizvoleno lyudej yakih tatari gnali v nevolyu Selo rozkidane skladayetsya z kilkoh kolishnih hutoriv Babino Shlyahta Pidtatarinom Zolotnivec Gvozdec ta samogo davnogo sela Goloveckogo Kozhna z cih nazv maye svoye narodne poyasnennya Mizh selami Golovecke i Dnistrik nad Dnistrom kolis isnuvala kamenyarnya Tut do I Svitovoyi vijni vivsya promislovij vidobutok tak zvanogo tesanogo kamenya Na lito syudi priyizhdzhali z Avstriyi fahivci z obrobki kamenyu Skelyu pidrivali dinamitom i z kam yanih bril na misci vitisuvali bloki shodi hudozhni prikrasi dlya domiv riznih mist Zvidsi pidvodami vezli gotovu produkciyu na zaliznichnu stanciyu do sela Strilok zvidki poyizdami vidpravlyali zamovnikam U HIH stolitti selishe malo vlasnu simvoliku pechatku z simvolom sho vidtvoryuvav nazvu gromadi zobrazhennyam vidtyatoyi golovi svyatogo Ivana Predtechi na tareli Stanom na 1904 r gromada Golovecke Golovecke Dolishnye j Gorishnye nalichuvala 1792 meshkanci Selishe na toj chas perebuvalo u vlasnosti grafini Zofiyi Vodzickoyi Pri vihodi z sela stoyit stara krinicya za nazvoyu Studnya Kuzmina Na yiyi kam yanomu cyamrinni vibitij lev na shiti nad yakim stoyit nadpis Gerb Rusi Za avstrijskih chasiv buv u seli vijt Kuzmin 1892 1914 yakij dobre dbav pro selo ukriplyuvav beregi Dnistra shob vodi ne shmatuvali selyanski zemli turbuvavsya rozvitkom tvarinnictva ta v cilomu silskogo gospodarstva Kuzmin vibuduvav budinok iz kilkoma kimnatami i prijnyav do sebe chitalnyu Prosviti yaka aktivno pracyuvala a takozh vidkriv silsku kramnicyu Okrim togo pobuduvav svoyim koshtom krinicyu na yakij pomistiv togochasnij gerb Rusi Ukrayini Voseni 1914 roku avstrijska vijskova vlada jogo zaareshtuvala i razom z inshimi galichanami vivezla v Avstriyu do koncentracijnogo taboru Talergof Tam Kuzmin pomer U 1926 roci v seli diyala shkola lishe pershij klas starostvo u Staromu Sambori 28 km poshta i zaliznicya u Strilkah 12 km Zasidka na bolshevickih golovachiv z Kiyeva i Moskvi 1949 r Boyi UPA 21 05 1949 o 19 20 god druga grupa pid komandoyu st vist K zrobila pri shlyahu mizh ss Golovecke Gvozdec zasidku na starshin MGB v oblasti sho povertalisya z oblavi 20 5 1949 o 21 god persha grupa pvd pid k doyu hor O zrobila zasidku na avtomashini sho vezli bolshevickih golovachiv delegativ yaki priyihali na kontrolyu pogranichnih rajoniv ta povertalisya z naradi v m Turka Zasidku zrobleno v samomu rajcentri Strilki Opis zasidki 19 5 1949 r k r vidtinku zrobiv vidpravu z pvd Mayuchi dani sho v tereni rajoniv Turka Strilki Starij Sambir vzdovzh shlyahu ta obabich jogo v lisah perevodit oblavi ta chistku terenu yakijs polk MGB z Drogobicha k r vidtinka prijshov do visnovku sho shlyahom napevno budut pereyizhdzhati yakis bolshevicki dostojniki bo oblavi perevodit speciyalno vislanij z Drogobicha polkovnik MGB i to viklyuchno obabich shlyahu V dodatku doneseno sho v napryami m Turka poyihali yakis golovachi v limuzini pid ohoronoyu troh avtomashin nagruzhenih specboyivkami Hor O distaye nakaz za bud yaku cinu pidsunutisya v rajcentr iz svosyu grupoyu ta vechorom 20 5 obstrilyati pid svitlom raket limuzinu sho povertatime pid ohoronoyu troh avtomashin emvedistiv Rivno zh distaye nakaz st vist K iz svoyeyu grupoyu zalizti v bagno ta malenki kushiki pri samomu shlyahu mizh ss Golovecke Gvozdec i zhdati tilki na limuzinu a bilsh nikogo ne zachipati 20 5 hor O iz svoyim z yednannyam peresidiv v lisi a koli stalo smerkati pomimo velikogo ruhu na shlyahu i priyavnosti bolshevickih grup v lisi ta na shlyahu pidsunuvsya v malenki korchiki bilya shlyahu samogo rajcentru Strilki de zalyag ozhidayuchi voroga Ne minulo 10 hvilin yak na shlyahu pokazalasya persha gruzova avtomashina na yakij bula orhestra i specboyivka siloyu ZO lyudej U viddali 15 m pershoyi mashini nad yihala druga gruzova mashina navantazhena bolshevikami Vidtak za neyu yihala svobidno limuzina v nij kilkoh cherevatih starshin v uniformah i civilnih odyagah Za ciyeyu mashinoyu yihala chetverta gruzova mashina takozh navantazhena bolshevikami Koli hor O dav nakaz vistriliti raketi i vidkriti vogon tilki po limuzini vsya zbroya zagrala barabannim vognem Vsih golovachiv pobito limuzina zayihala v riv i z neyi pochav kuritisya dim Koli cya vzhe bula gotova hor O dav nakaz vidkriti vogon po drugij mashini i bigcem vidstupati Vorog buv tak perestrashenij nespodivanim udarom v rajcentri sho banditi z pershoyi i drugoyi mashini stali panichno vtikati v rajon v napryami budinku MGB inshi zalyagli v rovah ta viddali kilka cherg z avtomativ Tilki pvd vijshov na goru a vzhe na misci zasidki z yavilisya tri tanketki odna z rajcentru Strilki druga z rajcentru Starij Sambir a tretya ta sho priyihala bula iz zgadanimi golovachami i zhdala v rajcentri Strilki Vorozhi vtrati 18 vbitih i nevidome chislo poranenih Mizh ubitimi delegati z Moskvi i Kiyeva sho priyihali na kontrolyu pogranichnih rajoniv v mizhchasi do m Turka vid storoni Slavska priyizdiv takozh zradnik Grechuha z Kiyeva yakij odnak cherez Strilki ne poverstavsya Vorozhi sili okolo 100 lyudej Postanci vtrat ne mali Na pidstavi rozvidki perevedenoyi pislya tiyeyi zasidki chotiroh ubitih zabrano do Kiyeva Vorog svoyi vtrati tak zakonspiruvav sho pomimo zusil rozvidki hto vpav ne vdalosya cogo stverditi Te sho vorog ponis vtrati pidsluhali v rajkompartiyi a na misci zasidki zalishilis kupi porohu vimishanogo z krov yu povno gudzikiv ta podiravleni dvi avtomashini Pvd strilyav z viddali ZO metriv Pislya zasidki nichchyu a potim v den vorog perevodiv veliki oblavi pri spivuchasti sil sho pid yihali z mm Sambora i Turki U radyanskij chas Goloveckij silradi bulo takozh pidporyadkovane selo Babina Takozh u seli buv viddilok radgospu Strilkivskij zemelni ugiddya yakogo skladali 1845 ga virobnichij napryam lonarsko tvarinnickij Vidbuvalisya socialistichni zmagannya z trudivnikami Mshaneckogo viddilku Takozh u seli bula 8 richna shkola biblioteka klub Na gromadskih zasadah pracyu kabinet politichnoyi osviti Nezalezhnist z 1991 r do teper U 2019 2020 h rokah zhiteli sela Golovecko brali aktivnu uchast v organizaciyi Bojkivskogo majdanu abo zh Akciyi gidnosti na dorozi mirnih akciya protestu ta gromadyanskoyi nepokori z vimogoyu kapitalnogo remontu dorogi Strilki Mshanec U 2020 r selo vvijshlo do skladu Strilkivskoyi teritorialnoyi gromadi stavshi starostinskim centrom dlya 10 inshih sil U 2023 r selo Golovecko razom iz dovkolishnimi selami vvijshlo do merezhi istoriko turistichnih marshrutiv yaka stvoryuyetsya za pidtrimki UKF ta Strilkivskoyi teritorialnoyi gromadi NaselennyaStanom na 1904 r gromada Golovecke Golovecke Dolishnye j Gorishnye nalichuvala 1792 meshkanci U 1926 r v matirnij cerkvi bulo 1356 dush zhid 10 rodin U 1921 r v seli prozhivalo 1635 osib U 1968 r v seli prozhivalo 705 cholovik U 1990 r v seli meshkalo 1900 osib i bulo 470 dvoriv U 2001 r 1170 osib U 2020 r dorosle naselennya skladaye 859 osib Pam yatkiNa zahidnomu kinci sela na rozdorizhzhi bilya lisu v urochishi Magura stoyit Hrest Svobodi vstanovlenij miscevoyu gromadoyu s Golovecke u 1898 r za vijtivstva Ivana Kuzmina 1892 1914 do 50 littya skasuvannya panshini Ce odin iz nebagatoh yakij ne buv znesenij za radyanskih chasiv Na hresti napis Gromada Golovecko V pamyat skasuvannya panshiny 1848 1898 god Pid hrestom zakopani dokumenti sho zasvidchuyut pravo vlasnosti paniv na zemlyu sela Panshina na Galichini bula vidminena 15 travnya 1848 roku cisarem Ferdinandom I Vidtodi v pam yati galichan osoba cisarya asociyuvalasya z zahisnikom yihnih prav A v galickih selah stavili Hresti Svobodi ta urochisto vidznachali yuvileyi znesennya panshini Hrest Svobodi u Goloveckomu odin iz nebagatoh takih hrestiv na Galichini yakij zberigsya do nashih dniv ne buv znesenij radyanskoyu vladoyu Na gori Pagor buv zamok V 1989 r she vidnilis vali Cerkva sv Joana Hrestitelya 1890 rokuSuchasna budivlya zbudovana u 1890 roci Cikavim ye fakt sho svyatinya datovana kincem HIH st bula pobudovana za tipom bojkivskih cerkov XVII st Mozhlivo sho poperednya bula tilki gruntovno vidremontovana abo rozbudovana Poperednya cerkva bula zbudovana pered 1500 rokom za deyakimi danimi vona bula pershoyu u cij chastini gir yaka bula samotnya posered lisiv pri malomu monastiri Na Pashu prihodili do neyi nechislenni virni dalekih osad v gorah sered inshih z dolini de povstala piznishe Turka U Shematizmi Greko katolickogo Duhovenstva zluchenih yeparhij Peremiskoyi Sambirskoyi i Syanockoyi na 1926 rik podano sho parohom Golovecka buv o Parashak Teodor Ilchishiv 1890 roku narodzhennya rodom iz Mshancya jmovirno vihovanec o Mihajla Zubrickogo rukopolozhenij u 1917 roci dushpastiryuvav u Goloveckim z 1922 roku Cerkovnij patronat Matilda Ridel Ridelshtajn u Vidni Shematizm na 1926 rik podaye sho Ogorodu 50 a polya 27 ga luki 5 ga neuzhitogo 3 ga lisu 23 ga Budinki buduyutsya Kaplicya Spivstrazhdannya Presvyatoyi Bogorodici 1855 rokuNa parafiyi ye murovana bogosluzhebna kaplicya Spivstrazhdannya Presvyatoyi Bogorodici zbudovana u 1855 roci na rici Dnister v originalnij vimovi Sostradannya Presvyatoyi Bogorodici Najstarishi dzherela podayut sho kaplicya bula murovana i lishe v piznishim chasi dobudovano do neyi derev yanij babinec Cikavi faktiU 2021 roci muzichnij gurt Sambirchani znyav muzichnij klip Viz skripit u seli Golovecko Vidomi lyudiGoloveckij Vasil Mikolajovich ukrayinskij poet zasluzhenij zhurnalist Ukrayini Mikola DudichDudich Mikola Vasilovich rajonovij providnik OUN Avtor pisni Povstanska mogila U 1925 r v Golovecku vchitelyuvala Lyudmila Volodislavivna Krushelnicka ridna sestra pismennika pedagoga ministra osviti UNR Antona Krushelnickogo U serpni 1925 r v neyi gostyuvali yiyi pleminniki Volodimira i Bogdan Krushelnicki Bech Dmitro Ivanovich futbolist FK Edis Side 2015 2019 https edisside jimdofree com 18 kvitnya 2021 u Wayback Machine Primitki www drv gov ua ukr Arhiv originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 16 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 25 sichnya 2021 Procitovano 27 zhovtnya 2019 Facebook www facebook com Procitovano 26 bereznya 2024 Shematizm Greko katolickogo Duhovenstva zluchenih yeparhij Peremiskoyi Sambirskoyi i Syanockoyi na 1926 rik S 209 210 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Lvivska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1968 980 s S 782 Grom Nataliya BojkoMandri turistichni marshruti Strilkivskoyi gromadi Strilky Territorial Community Cities for Cities brit Procitovano 14 listopada 2023 IgnBor 24 veresnya 2023 U Strilkivskij gromadi proyekt BojkoMandri poyednayetsya iz susidami polyakami Leopolis news angl Procitovano 14 listopada 2023 Novij turistichnij proyekt BojkoMandri aktualnij yak nikoli BojkoMandri ce tri pishi ta velomarshruti sho prolyagayut cherez gori malovnichoyi By Bojkivshina Facebook ukr procitovano 14 listopada 2023 BojkoMandri boykomandry com Procitovano 15 listopada 2023 Grom Nataliya 24 lyutogo 2022 r Hrest Svobodi u s Golovecke IgnBor 25 lyutogo 2023 Na Sambirshini u s Golovecko stoyit davnij Hrest Svobodi vid panshini yak simvol nashoyi Svobodi vid moskoviyi Leopolis news angl Procitovano 25 lyutogo 2023 BIESZCZAD Rocznik Towarzystwa opieki nad zabytkami Ddzial w Michniowcu 1995 Maciej Augustyn Andrzej Szczerbicki Cerkiew w dolinie potoku Mszaniec Str 18 28 s 25 VIz skripit ukr procitovano 10 listopada 2023Dzherela Viznachni miscya Starosambirshini Albom V I Shagala 1976 1977 rr Holowiecko 1 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 110 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Україна 
