Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сергій Аполлінарійович Герасимов рос Серге й Аполлина риевич Гера симов 21 травня 3 червня 1906 1985 Москва Російська РФ

Герасимов Сергій Апполінарійович

Герасимов Сергій Апполінарійович

Сергій Аполлінарійович Герасимов (рос. Серге́й Аполлина́риевич Гера́симов; 21 травня (3 червня) 1906 — 1985, Москва, Російська РФСР) — радянський кінорежисер, сценарист, актор і педагог, лауреат Ленінської (1984), трьох Сталінських премій (1941, 1949, 1951) і Державної премії СРСР (1971). Герой Соціалістичної Праці (1974). Народний артист СРСР (1948). Член КПРС з 1943 року.

Герасимов Сергій Аполлінарійовичрос. Сергей Апполинариевич Герасимовimageдепутат Верховної ради СРСР[d]Дата народження21 травня (3 червня) 1906[1][2]Місце народженняКундрави, d, Оренбурзька губернія, Російська імперіяДата смерті26 листопада 1985(1985-11-26)[2][3] (79 років)Місце смертіМосква, РРФСРПохованняНоводівичий цвинтарГромадянствоimage СРСРПрофесіякінорежисер, сценарист, актор, кіноактор, політик, педагог, педагог, драматургAlma materРосійський державний інститут сценічних мистецтв (1928)НапрямСоціалістичний реалізмЧлен уСП СРСР і СК СРСРIMDbID 0314046Нагороди та премії
image
image image image image image image image image image image image image
image image
image
image image image image
image Герасимов Сергій Аполлінарійович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Герасимов.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Герасимов Сергій.

Біографія

image
Сергій Герасимов та

Сергій Герасимов народився 21 травня (3 червня) 1906 року в станиці Кундравінській Троїцького повіту Оренбурзької губернії (нині село в Чебаркульском районі Челябінської області). У 1923—1925 роках навчався в Ленінградському художньому училищі. У 1928 році закінчив .

У кіно дебютував як актор у фільмі (1925), в якому грав роль шпику. Перші роки акторської діяльності Герасимова проходили в майстерні «ФЕКС» (Фабрика ексцентричного актора). Знімався у фільмах режисерів Г. Козінцева і Л. Трауберга в ролях: Чиновника («Шинель», 1926), Медокс («С. В. Д.», 1927), Журналіста («Новий Вавилон», 1929), Голови сільради («Одна», 1931), а також у фільмах режисерів Ф. Ермлера — Меншовик («Уламок імперії», 1929), В. Пудовкіна — 2-й бонза («Дезертир», 1933) та інших.

Режисерським дебютом Герасимова був фільм «Двадцять два нещастя» (1930, спільно з С. Бартеневим); потім він поставив фільм «Серце Соломона» (1932, сценарій спільно з М. Кресіним), («Чи люблю тебе?») (1934, сценарист Герасимов, у головній ролі Тамара Макарова).

У майстерні «ФЕКС» Герасимов пройшов школу ексцентричного актора. У своїх перших ролях проявив себе як актор переважно гротескового плану, майстер гострого, графічно чіткого малюнка образу. Надалі, не залишаючи повністю акторської роботи, Герасимов займався переважно режисурою, у багатьох своїх фільмах виступаючи і як сценарист. Велике місце у творчій біографії Герасимова займала педагогічна робота, він керував акторською майстернею на кіностудії «Ленфільм». У педагогічній практиці з виховання кіноакторів і в режисерській роботі Герасимов, спираючись на досвід реалістичної прози, шукає власні шляхи в кіномистецтві. Своєрідність дарування Герасимова виявилася повною мірою в його першому звуковому фільмі «Семеро сміливих» (1936, сценарій Герасимов спільно з ). Герасимов працював над цим фільмом з вихованим в його майстерні колективом молодих акторів (Тамара Макарова, Петро Алейников та ін.)

Вже в цьому фільмі Герасимов проявив себе режисером-педагогом, що втілює свої задуми через поглиблену роботу з акторами. У фільмі «Семеро сміливих» створено колективний портрет радянської молоді, розкриті характери в повсякденній життєвій практиці. Глибоке проникнення в життя радянської молоді, документальна достовірність її зображення, високий громадянський пафос у поєднанні з гранично докладною розповіддю про характер кожного героя — всі ці риси були властиві й фільму «Комсомольськ» (1938), поставлений Герасимовим за власним сценарієм, написаним спільно з 3. Маркіною і М. Вітухновсктм. Цей фільм розповідав, як у нелегкій праці і побут ростуть і загартовуються характери молодих будівельників, комсомольців 1930-х років, що закладають нове місто в далекій тайзі. Значною роботою Герасимова у передвоєнному кіно був фільм «Учитель» (1939; Сталінська премія 1941). Автор сценарію і режисер — С. Герасимов, головний оператор — .

Надаючи великого значення спадщині російської і світової культури для духовного розвитку радянської людини, Герасимов поставив фільм «Маскарад» (1941, сценарій Герасимова), що стоїть трохи осторонь в його творчості. Картина, відтворює романтичний пафос драми Лермонтова, яка трактувалася режисером як трагедія обманутої довіри, вона відрізнялася високою режисерською та акторською культурою (Арбенін — Микола Мордвинов). Однією з найзначніших акторських робіт у цьому фільмі було виконання Герасимовим ролі Невідомого.

У роки німецько-радянської війни Сергій Герасимов брав участь у створенні Бойової кінозбірки № 1 (1941), поставив фільми (1943, спільно з М. Калатозовим) і «Велика земля» (1944), що розповідають про героїчну боротьбу радянських людей на фронті і в тилу.

У 1944—1946 роках Герасимов очолював . У 1944 році Герасимов повертається до педагогічної роботи, він керує об'єднаною режисерською та акторською майстернями у ВДІКу. Працюючи зі студентами, Сергій Герасимов все більше стверджується в думці про близькість мови сучасного кіно до мови реалістичної прози. Герасимов здійснив зі своїми учнями, у формі своєрідного кіноспектакль, постановку роману О. Фадєєва «Молода гвардія» (Театр-студія кіноактора). На основі цієї вистави, в 1948 році, був поставлений фільм «Молода гвардія» ([Сталінська премія], 1949). Монументальний за формою, суворий з художнього колориту фільм малює героїчну боротьбу комсомольського підпілля, керованого партією більшовиків. Попри те, що початковий варіант роману і сценарію фільму піддався серйозній критиці вищого партійного керівництва (особисто Й. Сталіна) за недооцінену роль партії в організації антифашистського підпілля, фільм зрештою був удостоєний Сталінської премії.

Спільно з кіноработнікамі КНР Герасимов створив документальний фільм (1950; Сталінська премія, 1951), в 1952 році поставив фільм про людей радянського села. У 1956 році, за сценарієм Герасимова поставлений фільм «Дорога правди» (режисер Я. Фрід), в 1958 році фільм «Пам'ять серця» (режисер Тетяна Ліознова).

Наприкінці 1950-х років Герасимов створив одне з найзначніших творів радянського кіно того періоду — фільм «Тихий Дон» (3 серії, 1957—1958) за мотивами однойменного роману М. Шолохова. Фільм вирішено у жанрі народної драми, він передає високу правду людських характерів, народжену в зіткненнях революційної боротьби. Автор сценарію і режисер С. Герасимов, головний оператор . Фільму (1-я серия) присуджено премію за колір на (1958), 3-ї серії фільму присуджена Велика премія на XI Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах (1958), 1-ша премія і премія за режисуру на I Всесоюзному кінофестивалі у Москві (1958).

Герасимов продовжив роботу над жанром кінороману; в 1962 році він закінчив двосерійний фільм «Люди і звірі», що охоплює події епічного масштабу і життя багатьох людей, які є їх учасниками. Фільм розповідає про важкому шляху колишнього радянського офіцера, що залишилося після фашистського полону за кордоном і повернувся після тривалої відсутності на батьківщину. Герасимов грав у цьому фільмі роль емігранта князя Львова-Щербацького.

Творча діяльність поєднувалась із великою педагогічною роботою у ВДІКу, де він вів об'єднану режисерську і акторську майстерню, керував кафедрою режисерської та акторської майстерності. Серед його учнів режисери та актори: Сергій Бондарчук, Лев Куліджанов, Тетяна Ліознова, Інна Макарова, Нонна Мордюкова, Микола Рибников, 3інаїда Кирієнко, Жанна Болотова та багато інших. Був також художнім керівником творчого об'єднання московської кіностудії ім. Горького. Виступав і як драматург — він автор п'єс «Учитель» (1939) і «Наші дні» (1940) та епізодично як театральний режисер.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #122595319 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056

Джерела

  • Біографія на сайті www.kino-teatr.ru [ 28 серпня 2010 у Wayback Machine.]
  • Міністерство культури Росії
  • Русское кино [ 29 січня 2010 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sergij Apollinarijovich Gerasimov ros Serge j Apollina rievich Gera simov 21 travnya 3 chervnya 1906 1985 Moskva Rosijska RFSR radyanskij kinorezhiser scenarist aktor i pedagog laureat Leninskoyi 1984 troh Stalinskih premij 1941 1949 1951 i Derzhavnoyi premiyi SRSR 1971 Geroj Socialistichnoyi Praci 1974 Narodnij artist SRSR 1948 Chlen KPRS z 1943 roku Gerasimov Sergij Apollinarijovichros Sergej Appolinarievich Gerasimovdeputat Verhovnoyi radi SRSR d Data narodzhennya21 travnya 3 chervnya 1906 1 2 Misce narodzhennyaKundravi d Orenburzka guberniya Rosijska imperiyaData smerti26 listopada 1985 1985 11 26 2 3 79 rokiv Misce smertiMoskva RRFSRPohovannyaNovodivichij cvintarGromadyanstvo SRSRProfesiyakinorezhiser scenarist aktor kinoaktor politik pedagog pedagog dramaturgAlma materRosijskij derzhavnij institut scenichnih mistectv 1928 NapryamSocialistichnij realizmChlen uSP SRSR i SK SRSRIMDbID 0314046Nagorodi ta premiyiGerasimov Sergij Apollinarijovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gerasimov U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gerasimov Sergij BiografiyaSergij Gerasimov ta Sergij Gerasimov narodivsya 21 travnya 3 chervnya 1906 roku v stanici Kundravinskij Troyickogo povitu Orenburzkoyi guberniyi nini selo v Chebarkulskom rajoni Chelyabinskoyi oblasti U 1923 1925 rokah navchavsya v Leningradskomu hudozhnomu uchilishi U 1928 roci zakinchiv U kino debyutuvav yak aktor u filmi 1925 v yakomu grav rol shpiku Pershi roki aktorskoyi diyalnosti Gerasimova prohodili v majsterni FEKS Fabrika ekscentrichnogo aktora Znimavsya u filmah rezhiseriv G Kozinceva i L Trauberga v rolyah Chinovnika Shinel 1926 Medoks S V D 1927 Zhurnalista Novij Vavilon 1929 Golovi silradi Odna 1931 a takozh u filmah rezhiseriv F Ermlera Menshovik Ulamok imperiyi 1929 V Pudovkina 2 j bonza Dezertir 1933 ta inshih Rezhiserskim debyutom Gerasimova buv film Dvadcyat dva neshastya 1930 spilno z S Bartenevim potim vin postaviv film Serce Solomona 1932 scenarij spilno z M Kresinim Chi lyublyu tebe 1934 scenarist Gerasimov u golovnij roli Tamara Makarova U majsterni FEKS Gerasimov projshov shkolu ekscentrichnogo aktora U svoyih pershih rolyah proyaviv sebe yak aktor perevazhno groteskovogo planu majster gostrogo grafichno chitkogo malyunka obrazu Nadali ne zalishayuchi povnistyu aktorskoyi roboti Gerasimov zajmavsya perevazhno rezhisuroyu u bagatoh svoyih filmah vistupayuchi i yak scenarist Velike misce u tvorchij biografiyi Gerasimova zajmala pedagogichna robota vin keruvav aktorskoyu majsterneyu na kinostudiyi Lenfilm U pedagogichnij praktici z vihovannya kinoaktoriv i v rezhiserskij roboti Gerasimov spirayuchis na dosvid realistichnoyi prozi shukaye vlasni shlyahi v kinomistectvi Svoyeridnist daruvannya Gerasimova viyavilasya povnoyu miroyu v jogo pershomu zvukovomu filmi Semero smilivih 1936 scenarij Gerasimov spilno z Gerasimov pracyuvav nad cim filmom z vihovanim v jogo majsterni kolektivom molodih aktoriv Tamara Makarova Petro Alejnikov ta in Vzhe v comu filmi Gerasimov proyaviv sebe rezhiserom pedagogom sho vtilyuye svoyi zadumi cherez pogliblenu robotu z aktorami U filmi Semero smilivih stvoreno kolektivnij portret radyanskoyi molodi rozkriti harakteri v povsyakdennij zhittyevij praktici Gliboke proniknennya v zhittya radyanskoyi molodi dokumentalna dostovirnist yiyi zobrazhennya visokij gromadyanskij pafos u poyednanni z granichno dokladnoyu rozpoviddyu pro harakter kozhnogo geroya vsi ci risi buli vlastivi j filmu Komsomolsk 1938 postavlenij Gerasimovim za vlasnim scenariyem napisanim spilno z 3 Markinoyu i M Vituhnovsktm Cej film rozpovidav yak u nelegkij praci i pobut rostut i zagartovuyutsya harakteri molodih budivelnikiv komsomolciv 1930 h rokiv sho zakladayut nove misto v dalekij tajzi Znachnoyu robotoyu Gerasimova u peredvoyennomu kino buv film Uchitel 1939 Stalinska premiya 1941 Avtor scenariyu i rezhiser S Gerasimov golovnij operator Nadayuchi velikogo znachennya spadshini rosijskoyi i svitovoyi kulturi dlya duhovnogo rozvitku radyanskoyi lyudini Gerasimov postaviv film Maskarad 1941 scenarij Gerasimova sho stoyit trohi ostoron v jogo tvorchosti Kartina vidtvoryuye romantichnij pafos drami Lermontova yaka traktuvalasya rezhiserom yak tragediya obmanutoyi doviri vona vidriznyalasya visokoyu rezhiserskoyu ta aktorskoyu kulturoyu Arbenin Mikola Mordvinov Odniyeyu z najznachnishih aktorskih robit u comu filmi bulo vikonannya Gerasimovim roli Nevidomogo U roki nimecko radyanskoyi vijni Sergij Gerasimov brav uchast u stvorenni Bojovoyi kinozbirki 1 1941 postaviv filmi 1943 spilno z M Kalatozovim i Velika zemlya 1944 sho rozpovidayut pro geroyichnu borotbu radyanskih lyudej na fronti i v tilu U 1944 1946 rokah Gerasimov ocholyuvav U 1944 roci Gerasimov povertayetsya do pedagogichnoyi roboti vin keruye ob yednanoyu rezhiserskoyu ta aktorskoyu majsternyami u VDIKu Pracyuyuchi zi studentami Sergij Gerasimov vse bilshe stverdzhuyetsya v dumci pro blizkist movi suchasnogo kino do movi realistichnoyi prozi Gerasimov zdijsniv zi svoyimi uchnyami u formi svoyeridnogo kinospektakl postanovku romanu O Fadyeyeva Moloda gvardiya Teatr studiya kinoaktora Na osnovi ciyeyi vistavi v 1948 roci buv postavlenij film Moloda gvardiya Stalinska premiya 1949 Monumentalnij za formoyu suvorij z hudozhnogo koloritu film malyuye geroyichnu borotbu komsomolskogo pidpillya kerovanogo partiyeyu bilshovikiv Popri te sho pochatkovij variant romanu i scenariyu filmu piddavsya serjoznij kritici vishogo partijnogo kerivnictva osobisto J Stalina za nedoocinenu rol partiyi v organizaciyi antifashistskogo pidpillya film zreshtoyu buv udostoyenij Stalinskoyi premiyi Spilno z kinorabotnikami KNR Gerasimov stvoriv dokumentalnij film 1950 Stalinska premiya 1951 v 1952 roci postaviv film pro lyudej radyanskogo sela U 1956 roci za scenariyem Gerasimova postavlenij film Doroga pravdi rezhiser Ya Frid v 1958 roci film Pam yat sercya rezhiser Tetyana Lioznova Naprikinci 1950 h rokiv Gerasimov stvoriv odne z najznachnishih tvoriv radyanskogo kino togo periodu film Tihij Don 3 seriyi 1957 1958 za motivami odnojmennogo romanu M Sholohova Film virisheno u zhanri narodnoyi drami vin peredaye visoku pravdu lyudskih harakteriv narodzhenu v zitknennyah revolyucijnoyi borotbi Avtor scenariyu i rezhiser S Gerasimov golovnij operator Filmu 1 ya seriya prisudzheno premiyu za kolir na 1958 3 yi seriyi filmu prisudzhena Velika premiya na XI Mizhnarodnomu kinofestivali v Karlovih Varah 1958 1 sha premiya i premiya za rezhisuru na I Vsesoyuznomu kinofestivali u Moskvi 1958 Gerasimov prodovzhiv robotu nad zhanrom kinoromanu v 1962 roci vin zakinchiv dvoserijnij film Lyudi i zviri sho ohoplyuye podiyi epichnogo masshtabu i zhittya bagatoh lyudej yaki ye yih uchasnikami Film rozpovidaye pro vazhkomu shlyahu kolishnogo radyanskogo oficera sho zalishilosya pislya fashistskogo polonu za kordonom i povernuvsya pislya trivaloyi vidsutnosti na batkivshinu Gerasimov grav u comu filmi rol emigranta knyazya Lvova Sherbackogo Tvorcha diyalnist poyednuvalas iz velikoyu pedagogichnoyu robotoyu u VDIKu de vin viv ob yednanu rezhisersku i aktorsku majsternyu keruvav kafedroyu rezhiserskoyi ta aktorskoyi majsternosti Sered jogo uchniv rezhiseri ta aktori Sergij Bondarchuk Lev Kulidzhanov Tetyana Lioznova Inna Makarova Nonna Mordyukova Mikola Ribnikov 3inayida Kiriyenko Zhanna Bolotova ta bagato inshih Buv takozh hudozhnim kerivnikom tvorchogo ob yednannya moskovskoyi kinostudiyi im Gorkogo Vistupav i yak dramaturg vin avtor p yes Uchitel 1939 i Nashi dni 1940 ta epizodichno yak teatralnij rezhiser PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 122595319 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Find a Grave 1996 d Track Q63056DzherelaBiografiya na sajti www kino teatr ru 28 serpnya 2010 u Wayback Machine Ministerstvo kulturi Rosiyi Russkoe kino 29 sichnya 2010 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ