Інна Володимирівна Макарова (рос. И́нна Влади́мировна Мака́рова; 28 липня 1926, Тайга, Кемеровська область, Російська РФСР — 25 березня 2020, Москва, Росія) — радянська і російська актриса. Лауреат Сталінської премії (1949) за фільм «Молода гвардія». Заслужена артистка РРФСР (1962). Народна артистка РРФСР (1971). Народна артистка СРСР (1985).
Інна Макарова | ||||
---|---|---|---|---|
рос. И́нна Влади́мировна Мака́рова | ||||
Народилася | 28 липня 1926 Тайга, Кемеровська область, РРФСР, СРСР | |||
Померла | 25 березня 2020 (93 роки) Москва, Росія | |||
Поховання | Троєкуровське кладовище | |||
Національність | росіянка | |||
Громадянство | СРСР→ Росія | |||
Діяльність | актриса театру і кіно | |||
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії (1948) | |||
Роки діяльності | 1945 — 2016 | |||
Чоловік | Сергій Бондарчук | |||
Діти | Наталія Бондарчук | |||
IMDb | nm0538415 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Біографія
Народилася в місті Тайга , Сибірського краю, в родині працівників новосибірського радіокомітету Володимира Степановича Макарова і Ганни Іванівни Герман. Дитинство і юність Інна провела в Новосибірську. Сім'я жила в Будинку письменників.
В четвертому класі школи записалася в драматичний гурток. Під час Німецько-радянської війни разом з товаришами їздила по госпіталях, виступала перед пораненими.
У 1943—1948 роках навчалася у ВДІК в майстерні Сергія Герасимова і Тамари Макарової. Під час навчання виконала роль Кармен в однойменній п'єсі, поставленої Тетяною Ліозновою. Цю студентську роботу подивився Олександр Фадєєв і побачив в ній майбутню виконавицю ролі Любові Шевцової у фільмі «Молода гвардія», де Герасимов зняв весь свій курс; при цьому сам режисер спочатку готував їй роль . За роботу над картиною актриса була удостоєна Сталінської премії I ступеня (поряд з режисером, оператором і групою інших артистів).
Під час навчання познайомилася з майбутнім чоловіком Сергієм Бондарчуком, який прийшов на курс після фронту. Після весілля жили в підвальній кімнаті в Москві на Садово-Тріумфальній вулиці. Потім, завдяки Сталінській премії, отримали нову квартиру.
У 1948 році була зарахована в трупу Театру-студії кіноактора. Алла Тарасова, побачивши її гру, хотіла запросити її у МХАТ, на що Герасимов заперечив: «Вона потрібна для кінематографа».
Наступною значущою роллю в кіно стала Катя Петрашень у фільмі «Висота» (1957), потім — Варвара в картині «Люба моя людина» (1958). Сценарій до цього фільму, за словами Макарової, писали спеціально для неї і Олексія Баталова, актори були затверджені без проб. Під час зйомок вирішила розлучитися з Бондарчуком. Розставання було важким, після цього Макарова довго не виходила заміж.
Надалі найяскравішимі ролі виконала у фільмах «Дівчата», «Одруження Бальзамінова», «Жінки», «Російське поле». В кінці 1980-х років стала рідко зніматися, присвятивши себе концертній діяльності. На початку — середині 2000-х років знову повернулася до акторської кар'єри, граючи в різних телесеріалах.
Померла 25 березня 2020 року в Москві, у Центральній клінічній лікарні з поліклінікою, куди вона була доставлена раніше у важкому стані. Прощання з Інною Володимирівною пройшло 28 березня в траурному залі при Центральній клінічній лікарні, похована на Троєкуровському кладовищі.
Сім'я
- Дід по батькові — Степан Родіонович Макаров, з в'ятських переселенців, майстер з виготовлення гармоней, мав відмінний музичний слух, володів гармонью, гітарою і мандоліною.
- Дід по матері — Ван Людвіг Арман, з засланних австрійських поляків, католик. Одружився з Іриною Самсонівною Варакіною, переселенкою з-під Бронниць. При вінчанні був хрещений в православ'я під ім'ям Іван Михайлович Герман.
- Батько — Володимир Степанович Макаров, радіодиктор, письменник і поет. У 1934 році був прийнятий в члени Спілки письменників СРСР. Помер, коли йому не було й тридцяти п'яти років. «Дрібниця — крихта потрапила не в те горло, гострий абсцес, а потім гангрена, омертвіння легені».
- Мати — Ганна Іванівна Герман, літературний редактор-кореспондент, працювала в новосибірському радіокомітеті, завідувачкого літературної частини місцевого ТЮГу, потім — Новосибірського театру «Червоний факел». Була підкидьком, але «подейкували, і швидше за все так і було, що дочка Ганнуся була справжньою, кровною дочкою Івана Михайловича». Під час Німецько-радянської війни служила в 4-му гвардійському мінометному полку.
- Сестра — Ніна.
- Її син: Андрій Малюков (нар. 1948) — режисер, Народний артист РФ.
- Перший чоловік (1947—1959) — Сергій Бондарчук, актор і кінорежисер. Народний артист СРСР (1952).
- Дочка — Наталія Сергіївна Бондарчук (нар. 1950), актриса і кінорежисер. Заслужений діяч мистецтв РФ (2009).
- Онук — (нар. 1976), композитор, артдиректор Міжнародного форуму кіно, театру і бойових мистецтв «Золотий Витязь», генеральний директор продюсерського центру «Золотий Вік».
- Онука — Марія Миколаївна Бурляєва (нар. 1987), актриса.
- Дочка — Наталія Сергіївна Бондарчук (нар. 1950), актриса і кінорежисер. Заслужений діяч мистецтв РФ (2009).
- Другий чоловік (1973—2013) — Михайло Ізраїлевич Перельман (1924—2013), хірург. Академік АМН СРСР — РАМН.
Фільмографія
- 1945 — «Це було в Донбасі» — партизанка
- 1948 — «Молода гвардія» — Любов Шевцова
- 1951 — «Сільський лікар» — Баранова
- 1952 — «Повернення Василя Бортнікова» — Фроська Блінова
- 1955 — — Людмила Кузнецова
- 1955 — «Справа Румянцева» — Нонна Снєгірьова
- 1957 — «Висота» — Катя
- 1958 — «Наш кореспондент» — Клаша Винокурова
- 1958 — «Люба моя людина» — Варвара
- 1960 — «Міст перейти не можна»
- 1961 — «Дівчата» — Надя
- 1961 — «Брати Комарови» — Комарова, мама
- 1964 — «Молодий» — дружина Василя
- 1964 — «Палата» — Зіна
- 1964 — «Велика руда» — Тамара, дружина Пронякіна
- 1964 — «Одруження Бальзамінова» — Анфіса
- 1965 — «Вони не пройдуть» — Софія Якимова
- 1966 — «Жінки» — Дуся
- 1966 — «Маленький утікач» — Клава
- 1968 — «Новенька» — Анна Антонівна Васильцова
- 1968 — «Урок літератури» — завуч Віра Петрівна
- 1969 — «Злочин і покарання» — Настасья
- 1970 — «Вас викликає Таймир» — Єлизавета Михайлівна Кирпичникова
- 1970 — «Любов Ярова» — Дунька
- 1971 — «Російське поле» — Марія Сергіївна Соловйова
- 1972 — «Інженер Прончатов» — Капітоліна Олексіївна
- 1973 — «Друзі мої…» (новелла «Чукотський марш») — мама Павлика Кисельова
- 1973 — «Невиправний брехун» — Зіна Тютюріна
- 1974 — «Ще не вечір» — Інна Вікторівна Ковальова
- 1975 — «Наречена з півночі» — Наталія
- 1975 — «Пошехонська старина» — пані
- 1976 — «Моя справа» — Зоя Дем'янівна
- 1979 — «Нерозділене кохання» — Лариса Антонівна Добриніна
- 1982 — «Контрольна зі спеціальності» — Інна Федотівна
- 1982 — «Пічники» — Зоя
- 1982 — «Жива веселка» — Людмила Петрівна
- 1984 — «Мертві душі» — губернаторша
- 1985 — «Дитинство Бембі» — Нетла
- 1985 — «Маріца»
- 1986 — «Лермонтов» — Бабуся
- 1986 — «Юність Бембі» — Нетла
- 1987 — «Позика на шлюб» — Анна Казначеєва
- 1988 — «Сороковий день» — Ірина Семенівна
- 2006 — — Катерина Загряжська
Нагороди та звання
- Заслужена артистка РРФСР (23.10.1962)
- Народна артистка РРФСР (11.06.1971)
- Народна артистка СРСР (02.09.1985)
- Сталінська премія першого ступеня (1949) — за виконання ролі Любові Шевцової у фільмі «Молода гвардія» (1948)
- Орден Трудового Червоного Прапора
- Орден Дружби (10.10.2002) — за багаторічну плідну діяльність у галузі культури і мистецтва
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (28.07.2006) — за великий внесок у розвиток вітчизняного кіномистецтва і багаторічну творчу діяльність
- Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви»
- I ступеня (8 серпня 2001 рік) — за багаторічну плідну працю, високий професіоналізм, значний внесок у соціально-економічний розвиток області
- Кінофестиваль «Віват кіно Росії!» в Санкт-Петербурзі (Спеціальний приз «Визнання», 2006)
- Академік Російської академії кінематографічних мистецтв «Ніка»
Примітки
- VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- «Родом из Сибири» books.google.ru Процитовано 29 березня 2020 (рос.)
Посилання
- Біографія на сайті www.kino-teatr.ru [ 25 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Энциклопедия отечественного кино[недоступне посилання з квітня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Makarova Inna Volodimirivna Makarova ros I nna Vladi mirovna Maka rova 28 lipnya 1926 Tajga Kemerovska oblast Rosijska RFSR 25 bereznya 2020 Moskva Rosiya radyanska i rosijska aktrisa Laureat Stalinskoyi premiyi 1949 za film Moloda gvardiya Zasluzhena artistka RRFSR 1962 Narodna artistka RRFSR 1971 Narodna artistka SRSR 1985 Inna Makarovaros I nna Vladi mirovna Maka rovaNarodilasya28 lipnya 1926 1926 07 28 Tajga Kemerovska oblast RRFSR SRSRPomerla25 bereznya 2020 2020 03 25 93 roki Moskva RosiyaPohovannyaTroyekurovske kladovisheNacionalnistrosiyankaGromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnistaktrisa teatru i kinoAlma materVserosijskij derzhavnij institut kinematografiyi 1948 Roki diyalnosti1945 2016CholovikSergij BondarchukDitiNataliya BondarchukIMDbnm0538415Nagorodi ta premiyi U roli Lyubovi Shevcovoyi v centri u filmi Moloda gvardiya 1948 rik BiografiyaNarodilasya v misti Tajga Sibirskogo krayu v rodini pracivnikiv novosibirskogo radiokomitetu Volodimira Stepanovicha Makarova i Ganni Ivanivni German Ditinstvo i yunist Inna provela v Novosibirsku Sim ya zhila v Budinku pismennikiv V chetvertomu klasi shkoli zapisalasya v dramatichnij gurtok Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni razom z tovarishami yizdila po gospitalyah vistupala pered poranenimi U 1943 1948 rokah navchalasya u VDIK v majsterni Sergiya Gerasimova i Tamari Makarovoyi Pid chas navchannya vikonala rol Karmen v odnojmennij p yesi postavlenoyi Tetyanoyu Lioznovoyu Cyu studentsku robotu podivivsya Oleksandr Fadyeyev i pobachiv v nij majbutnyu vikonavicyu roli Lyubovi Shevcovoyi u filmi Moloda gvardiya de Gerasimov znyav ves svij kurs pri comu sam rezhiser spochatku gotuvav yij rol Za robotu nad kartinoyu aktrisa bula udostoyena Stalinskoyi premiyi I stupenya poryad z rezhiserom operatorom i grupoyu inshih artistiv Pid chas navchannya poznajomilasya z majbutnim cholovikom Sergiyem Bondarchukom yakij prijshov na kurs pislya frontu Pislya vesillya zhili v pidvalnij kimnati v Moskvi na Sadovo Triumfalnij vulici Potim zavdyaki Stalinskij premiyi otrimali novu kvartiru U 1948 roci bula zarahovana v trupu Teatru studiyi kinoaktora Alla Tarasova pobachivshi yiyi gru hotila zaprositi yiyi u MHAT na sho Gerasimov zaperechiv Vona potribna dlya kinematografa Nastupnoyu znachushoyu rollyu v kino stala Katya Petrashen u filmi Visota 1957 potim Varvara v kartini Lyuba moya lyudina 1958 Scenarij do cogo filmu za slovami Makarovoyi pisali specialno dlya neyi i Oleksiya Batalova aktori buli zatverdzheni bez prob Pid chas zjomok virishila rozluchitisya z Bondarchukom Rozstavannya bulo vazhkim pislya cogo Makarova dovgo ne vihodila zamizh Nadali najyaskravishimi roli vikonala u filmah Divchata Odruzhennya Balzaminova Zhinki Rosijske pole V kinci 1980 h rokiv stala ridko znimatisya prisvyativshi sebe koncertnij diyalnosti Na pochatku seredini 2000 h rokiv znovu povernulasya do aktorskoyi kar yeri grayuchi v riznih teleserialah Pomerla 25 bereznya 2020 roku v Moskvi u Centralnij klinichnij likarni z poliklinikoyu kudi vona bula dostavlena ranishe u vazhkomu stani Proshannya z Innoyu Volodimirivnoyu projshlo 28 bereznya v traurnomu zali pri Centralnij klinichnij likarni pohovana na Troyekurovskomu kladovishi Sim yaDid po batkovi Stepan Rodionovich Makarov z v yatskih pereselenciv majster z vigotovlennya garmonej mav vidminnij muzichnij sluh volodiv garmonyu gitaroyu i mandolinoyu Did po materi Van Lyudvig Arman z zaslannih avstrijskih polyakiv katolik Odruzhivsya z Irinoyu Samsonivnoyu Varakinoyu pereselenkoyu z pid Bronnic Pri vinchanni buv hreshenij v pravoslav ya pid im yam Ivan Mihajlovich German Batko Volodimir Stepanovich Makarov radiodiktor pismennik i poet U 1934 roci buv prijnyatij v chleni Spilki pismennikiv SRSR Pomer koli jomu ne bulo j tridcyati p yati rokiv Dribnicya krihta potrapila ne v te gorlo gostrij absces a potim gangrena omertvinnya legeni Mati Ganna Ivanivna German literaturnij redaktor korespondent pracyuvala v novosibirskomu radiokomiteti zaviduvachkogo literaturnoyi chastini miscevogo TYuGu potim Novosibirskogo teatru Chervonij fakel Bula pidkidkom ale podejkuvali i shvidshe za vse tak i bulo sho dochka Gannusya bula spravzhnoyu krovnoyu dochkoyu Ivana Mihajlovicha Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni sluzhila v 4 mu gvardijskomu minometnomu polku Sestra Nina Yiyi sin Andrij Malyukov nar 1948 rezhiser Narodnij artist RF Pershij cholovik 1947 1959 Sergij Bondarchuk aktor i kinorezhiser Narodnij artist SRSR 1952 Dochka Nataliya Sergiyivna Bondarchuk nar 1950 aktrisa i kinorezhiser Zasluzhenij diyach mistectv RF 2009 Onuk nar 1976 kompozitor artdirektor Mizhnarodnogo forumu kino teatru i bojovih mistectv Zolotij Vityaz generalnij direktor prodyuserskogo centru Zolotij Vik Onuka Mariya Mikolayivna Burlyayeva nar 1987 aktrisa Drugij cholovik 1973 2013 Mihajlo Izrayilevich Perelman 1924 2013 hirurg Akademik AMN SRSR RAMN Filmografiya1945 Ce bulo v Donbasi partizanka 1948 Moloda gvardiya Lyubov Shevcova 1951 Silskij likar Baranova 1952 Povernennya Vasilya Bortnikova Froska Blinova 1955 Lyudmila Kuznecova 1955 Sprava Rumyanceva Nonna Snyegirova 1957 Visota Katya 1958 Nash korespondent Klasha Vinokurova 1958 Lyuba moya lyudina Varvara 1960 Mist perejti ne mozhna 1961 Divchata Nadya 1961 Brati Komarovi Komarova mama 1964 Molodij druzhina Vasilya 1964 Palata Zina 1964 Velika ruda Tamara druzhina Pronyakina 1964 Odruzhennya Balzaminova Anfisa 1965 Voni ne projdut Sofiya Yakimova 1966 Zhinki Dusya 1966 Malenkij utikach Klava 1968 Novenka Anna Antonivna Vasilcova 1968 Urok literaturi zavuch Vira Petrivna 1969 Zlochin i pokarannya Nastasya 1970 Vas viklikaye Tajmir Yelizaveta Mihajlivna Kirpichnikova 1970 Lyubov Yarova Dunka 1971 Rosijske pole Mariya Sergiyivna Solovjova 1972 Inzhener Pronchatov Kapitolina Oleksiyivna 1973 Druzi moyi novella Chukotskij marsh mama Pavlika Kiselova 1973 Nevipravnij brehun Zina Tyutyurina 1974 She ne vechir Inna Viktorivna Kovalova 1975 Narechena z pivnochi Nataliya 1975 Poshehonska starina pani 1976 Moya sprava Zoya Dem yanivna 1979 Nerozdilene kohannya Larisa Antonivna Dobrinina 1982 Kontrolna zi specialnosti Inna Fedotivna 1982 Pichniki Zoya 1982 Zhiva veselka Lyudmila Petrivna 1984 Mertvi dushi gubernatorsha 1985 Ditinstvo Bembi Netla 1985 Marica 1986 Lermontov Babusya 1986 Yunist Bembi Netla 1987 Pozika na shlyub Anna Kaznacheyeva 1988 Sorokovij den Irina Semenivna 2006 Katerina ZagryazhskaNagorodi ta zvannyaZasluzhena artistka RRFSR 23 10 1962 Narodna artistka RRFSR 11 06 1971 Narodna artistka SRSR 02 09 1985 Stalinska premiya pershogo stupenya 1949 za vikonannya roli Lyubovi Shevcovoyi u filmi Moloda gvardiya 1948 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora Orden Druzhbi 10 10 2002 za bagatorichnu plidnu diyalnist u galuzi kulturi i mistectva Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu IV stupenya 28 07 2006 za velikij vnesok u rozvitok vitchiznyanogo kinomistectva i bagatorichnu tvorchu diyalnist Medal U pam yat 850 richchya Moskvi I stupenya 8 serpnya 2001 rik za bagatorichnu plidnu pracyu visokij profesionalizm znachnij vnesok u socialno ekonomichnij rozvitok oblasti Kinofestival Vivat kino Rosiyi v Sankt Peterburzi Specialnij priz Viznannya 2006 Akademik Rosijskoyi akademiyi kinematografichnih mistectv Nika PrimitkiVIAF Dublin Ohio OCLC 2003 d Track Q54837d Track Q54919 Rodom iz Sibiri books google ru Procitovano 29 bereznya 2020 ros PosilannyaBiografiya na sajti www kino teatr ru 25 sichnya 2010 u Wayback Machine Enciklopediya otechestvennogo kino nedostupne posilannya z kvitnya 2019