Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Геологія Балтійського моря характеризується наявністю територій, розташованих як на Балтійському щиті Східноєвропейського кратону, так і на Дансько-Північнонімецько-Польських каледонідах. Геологи розрізняють сьогоденну западину Балтійського моря, сформовану в кайнозойську еру,та значно старші осадові басейни, осади яких збереглися в зоні. Незважаючи на те, що льодовикова ерозія сприяла формуванню нинішньої западини, Балтійський жолоб є значною мірою западиною тектонічного походження, яка існувала задовго до четвертинного зледеніння.
Давній осадовий басейн
Тектонічна еволюція
Осадовий басейн Балтійського моря утворився на сформованій Східноєвропейській платформі через мільйони років після її акреції. Це відбулось під час пізнього едіакарію та раннього кембрію, коли одна з найнапруженіших частин кратону зазнала реактивації. З тих пір басейн поглиблювався в основному за рахунок просідання, спричиненого [en]. У північній частині басейну Балтійського моря, включаючи Ботнічну затоку та Ботнічне море, западина виникла у вигляді серії взаємопов’язаних рифтів, які були недостатньо активними, щоб розколоти Східноєвропейську платформу. Просідання у південних районах найбільше відбулось у пізньому ордовику і тривало до середнього силуру. У цей час басейн Балтійського моря та Східноєвропейська платформа були частиною континенту і тектонічної плити, відомою як Балтія. Балтія зазнала колізії з материком Лаврентія у пізньому силурі та ранньому девоні. Це спричинило стиснення в басейні у північно-західному та південно-східному напрямках. Далі ця колізія призвела до утворення [en] та розломів на північ від дансько-північнонімецько-польських каледонідів. Під час карбону та перму регіон навколо Рюгена та північної Польщі зазнали магматичної інтрузії. Після перму тектонічна активність у Балтії тривала весь мезозой аж до крейди. Під час крейдового періоду у південно-західній частині басейну відбулася тектонічна інверсія.
Осадові породи
Найдавнішими осадовими породами в районі Балтійського моря, які не метаморфізовані, є [en]ортокварцити, алевроліти та конгломерати. Йотунійські відкладення розкидані. На півдні та сході Балтійського кристалічного щита гірські породи перекриті великим осадовим покривом, що становить частину Східноєвропейської платформи. У балтійському регіоні платформи є осадові одиниці всіх геологічних періодів від едіакарію (венду) до кайнозою.Палеогенові та неогенові морські відкладення, проте, відсутні у всій Балтійській області, за винятком південних околиць.
Походження та форма сучасної западини
Вчені не одностайні у думці, як утворилася нинішня западина Балтійського моря. Такі вчені, як Войпіо (1981) та Шлайупа (1995), вважають, що западина утворилася в кайнозої, до четвертинного періоду, через тектонічні процеси. Деякі інші, як Маркс (2004), вважають, що льодовикова ерозія була ключовою для формування западини.
У кайнозої, задовго до четвертинних зледенінь Балтія була долиною великої річки під назвою Ерідан. Ця річка стікала на захід у напрямку до Північного моря. Неогенове підняття Південношведського нагір'я відхилило річку Ерідан від її первісного русла через південно-центральну Швецію на південь від Швеції в пліоцені.
Льодовикова ерозія поверхово згладила витягнуту територію Балтії, що простягається від півночі Смоланда, через Стокгольм та Аландські острови до узбережжя на фінсько-російському кордоні. Розмита зона та інші зони, складені кристалічними породами Фенноскандійського щита (північна та західна частина Балтійського моря), зазнали загальної дуже обмеженої льодовикової ерозії під час четвертинного періоду.Батиметрія лінійних западин на дні Балтійського моря показує, що западина зазнала [en]. Період, коли льодовик вирізав ці жолоби, невідома, але це могло статися під час перших заледенінь, що зазнав Балтійський регіон. Альтернативно, льодовикове заглиблення могло наростати поступово під час послідовних зледенінь, що зазнав регіон.
Четвертинні моря та озера
Гідрологія, об'єм та природа Балтійського моря значно варіювали у четвертинний період. Велика розбіжність пов’язана з географічним положенням, зокрема з високою широтою, через що збільшилась вирогідність зледенінь. Під час багатьох четвертинних зледенінь вся западина неодноразово покривалась льодовиками. Ці зледеніння вплинули на западину Балтійського моря, переносячі ерозійні відкладення з прилеглих районів до западини, зменшуючи товщину літосферу під час зледенінь та викликаючи гляціоізостазія після витончення та відступу льодовика. Важливим для розуміння існування Балтії під час четвертинного періоду було його сполучення із відкритим океаном на заході через Данію та Сканію. Сполучення з океаном особливо важливе для утворення океанографічних умов, таких як солоність.
Еємський інтергляціал та Віслинське зледеніння
Під час Еємського інтергляціалу близько 130 тисяч років тому, раніше заповнена льодовиком Балтійська западина перетворилася на прісноводне озеро на "короткий" час - 300 років, перш ніж стати більш солоним морем. Перші 2500–2000 років існування це море було сполучено з Білим морем через Карельську ізостатичну западину, утворену льодовиковим щитом раннього [en]. Про Балтійське море відомо мало через осциляції Віслинського зледеніння. Найперші льодовикові щити Віслинського зледеніння, що відповідають [en] 5b і 5d, проникли в западину Балтійського моря з півночі на південь, але не мали розвитку південніше Аландських островів. Віслинський льодовиковий щит досяг північної Данії приблизно 65–60 тис. років тому.
Голоцен
Коли останній льодовиковий щит почав відступати на північ від западини Балтійського моря в ранньому голоцені (близько 10 тис. років тому), льодовикова тала вода накопичилася між передньою частиною льодовикового щита та південними берегами, що не мали льодовику. Це накопичення прісної води утворило озеро, відоме як Балтійське льодовикове озеро. Це озеро не змішувалося з морською водою із заходу, оскільки суходіл навколо всієї западини піднімався швидше, ніж рівень моря. Врешті-решт змішання та сполучення з океаном відбулися, коли фронт льодовика відступив на північ за [en] приблизно 11 500 років тому. Балтійське льодовикове озеро швидко скинуло зайву воду досягаючи рівня моря. З цього моменту на Балтійська водойма перетворилося на Іолдійове море. Близько 10 700 років тому триваючий підйом суші знову відокремив балтійський водойму від океану, і Іолдійове море перетворилося на Анцилове озеро. Це озеро проіснувало до 10 000 років до теперішнього часу, коли було встановлено нове сполучення з океаном, цього разу через Данські протоки, було утворено Литоринове море. Підйом суші не закрив Литоринове море, але з часом зробив зв’язок з океаном меншим, через що приплив солоної води зменшився, таким чином акваторія поступово еволюціонувала до нинішнього Балтійського моря з дещо солонуватою водою.
Примітки
- Šliaupa, Salius; Hoth, Peer (2011). Geological Evolution and Resources of the Baltic Sea Area from the Precambrian to the Quaternary. У Harff, Jan; ; Hoth, Peter (ред.). The Baltic Sea Basin. Springer. ISBN .
- Korja, A.; Heikkinen, P.; Aaro, S. (2001). Crustal structure of the northern Baltic Sea paleorift. . 331: 341—358. Bibcode:2001Tectp.331..341K. doi:10.1016/s0040-1951(00)00290-0.
- Usaityte, 2000, p. 153
- Usaityte, 2000, p. 155
- ; Olvmo, Mats; Bonow, Johan M. (2017). The South Swedish Dome: a key structure for identification of peneplains and conclusions on Phanerozoic tectonics of an ancient shield. .
- Kleman, Johan; Stroeven, Arjen O.; (2008). Patterns of Quaternary ice sheet erosion and deposition in Fennoscandia and a theoretical framework for explanation. . 97: 73—90. doi:10.1016/j.geomorph.2007.02.049.
- (1997). A long-term perspective on glacial erosion. . 22: 297—306.
- Amatov, Aleksey; Fjeldskaar, Willy; Cathles, Lawrence (2011). Glacial Erosion/Sedimentation of the Baltic Region and the Effect on the Postglacial Uplift. У Harff, Jan; Björck, Svante; Hoth, Peter (ред.). The Baltic Sea Basin. Springer. с. 53. ISBN .
- Andrén, Thomas; Björck, Svante; Andrén, Elinor; Conley, Daniel; Zillén, Lovisa; Anjar, Johanna (2011). The Development of the Baltic Sea Basin During the Last 130 ka. У Harff, Jan; Björck, Svante; Hoth, Peter (ред.). The Baltic Sea Basin. Springer. ISBN .
- Eliason et al. 2010, pp. 25–26
Література
- Eliason, Sara; Bassett, Michael G.; Willman, Sebastian (2010). Geotourism highlights of Gotland. Tallinn. с. 5, 41. ISBN .
- Harff, Jan; Björck, Svante; Hoth, Peter, ред. (2011). The Baltic Sea Basin. Springer. ISBN .
- Usaityte, Daiva (2000). The geology of the southeastern Baltic Sea: a review. . 50: 137—225.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geologiya Baltijskogo morya harakterizuyetsya nayavnistyu teritorij roztashovanih yak na Baltijskomu shiti Shidnoyevropejskogo kratonu tak i na Dansko Pivnichnonimecko Polskih kaledonidah Geologi rozriznyayut sogodennu zapadinu Baltijskogo morya sformovanu v kajnozojsku eru ta znachno starshi osadovi basejni osadi yakih zbereglisya v zoni Nezvazhayuchi na te sho lodovikova eroziya spriyala formuvannyu ninishnoyi zapadini Baltijskij zholob ye znachnoyu miroyu zapadinoyu tektonichnogo pohodzhennya yaka isnuvala zadovgo do chetvertinnogo zledeninnya Davnij osadovij basejnTektonichna evolyuciya Geologichna karta regionu Baltijskogo morya Pokazanij starodavnij materik Baltika a takozh Shidnoyevropejskij kraton Osadovij basejn Baltijskogo morya utvorivsya na sformovanij Shidnoyevropejskij platformi cherez miljoni rokiv pislya yiyi akreciyi Ce vidbulos pid chas piznogo ediakariyu ta rannogo kembriyu koli odna z najnapruzhenishih chastin kratonu zaznala reaktivaciyi Z tih pir basejn pogliblyuvavsya v osnovnomu za rahunok prosidannya sprichinenogo en U pivnichnij chastini basejnu Baltijskogo morya vklyuchayuchi Botnichnu zatoku ta Botnichne more zapadina vinikla u viglyadi seriyi vzayemopov yazanih riftiv yaki buli nedostatno aktivnimi shob rozkoloti Shidnoyevropejsku platformu Prosidannya u pivdennih rajonah najbilshe vidbulos u piznomu ordoviku i trivalo do serednogo siluru U cej chas basejn Baltijskogo morya ta Shidnoyevropejska platforma buli chastinoyu kontinentu i tektonichnoyi pliti vidomoyu yak Baltiya Baltiya zaznala koliziyi z materikom Lavrentiya u piznomu siluri ta rannomu devoni Ce sprichinilo stisnennya v basejni u pivnichno zahidnomu ta pivdenno shidnomu napryamkah Dali cya koliziya prizvela do utvorennya en ta rozlomiv na pivnich vid dansko pivnichnonimecko polskih kaledonidiv Pid chas karbonu ta permu region navkolo Ryugena ta pivnichnoyi Polshi zaznali magmatichnoyi intruziyi Pislya permu tektonichna aktivnist u Baltiyi trivala ves mezozoj azh do krejdi Pid chas krejdovogo periodu u pivdenno zahidnij chastini basejnu vidbulasya tektonichna inversiya Osadovi porodi Najdavnishimi osadovimi porodami v rajoni Baltijskogo morya yaki ne metamorfizovani ye en ortokvarciti alevroliti ta konglomerati Jotunijski vidkladennya rozkidani Na pivdni ta shodi Baltijskogo kristalichnogo shita girski porodi perekriti velikim osadovim pokrivom sho stanovit chastinu Shidnoyevropejskoyi platformi U baltijskomu regioni platformi ye osadovi odinici vsih geologichnih periodiv vid ediakariyu vendu do kajnozoyu Paleogenovi ta neogenovi morski vidkladennya prote vidsutni u vsij Baltijskij oblasti za vinyatkom pivdennih okolic Pohodzhennya ta forma suchasnoyi zapadiniOrdovickij vapnyak iz dna Baltijskogo morya na pivden vid Alandskih ostroviv yakij buv perenesenij lodovikovim shitom pid chas ostannogo lodovikovogo periodu i vidkladenij na pivnichnomu shodi Nimechchini yak eratichnij valun Vcheni ne odnostajni u dumci yak utvorilasya ninishnya zapadina Baltijskogo morya Taki vcheni yak Vojpio 1981 ta Shlajupa 1995 vvazhayut sho zapadina utvorilasya v kajnozoyi do chetvertinnogo periodu cherez tektonichni procesi Deyaki inshi yak Marks 2004 vvazhayut sho lodovikova eroziya bula klyuchovoyu dlya formuvannya zapadini U kajnozoyi zadovgo do chetvertinnih zledenin Baltiya bula dolinoyu velikoyi richki pid nazvoyu Eridan Cya richka stikala na zahid u napryamku do Pivnichnogo morya Neogenove pidnyattya Pivdennoshvedskogo nagir ya vidhililo richku Eridan vid yiyi pervisnogo rusla cherez pivdenno centralnu Shveciyu na pivden vid Shveciyi v plioceni Lodovikova eroziya poverhovo zgladila vityagnutu teritoriyu Baltiyi sho prostyagayetsya vid pivnochi Smolanda cherez Stokgolm ta Alandski ostrovi do uzberezhzhya na finsko rosijskomu kordoni Rozmita zona ta inshi zoni skladeni kristalichnimi porodami Fennoskandijskogo shita pivnichna ta zahidna chastina Baltijskogo morya zaznali zagalnoyi duzhe obmezhenoyi lodovikovoyi eroziyi pid chas chetvertinnogo periodu Batimetriya linijnih zapadin na dni Baltijskogo morya pokazuye sho zapadina zaznala en Period koli lodovik virizav ci zholobi nevidoma ale ce moglo statisya pid chas pershih zaledenin sho zaznav Baltijskij region Alternativno lodovikove zagliblennya moglo narostati postupovo pid chas poslidovnih zledenin sho zaznav region Chetvertinni morya ta ozeraGidrologiya ob yem ta priroda Baltijskogo morya znachno variyuvali u chetvertinnij period Velika rozbizhnist pov yazana z geografichnim polozhennyam zokrema z visokoyu shirotoyu cherez sho zbilshilas virogidnist zledenin Pid chas bagatoh chetvertinnih zledenin vsya zapadina neodnorazovo pokrivalas lodovikami Ci zledeninnya vplinuli na zapadinu Baltijskogo morya perenosyachi erozijni vidkladennya z prileglih rajoniv do zapadini zmenshuyuchi tovshinu litosferu pid chas zledenin ta viklikayuchi glyacioizostaziya pislya vitonchennya ta vidstupu lodovika Vazhlivim dlya rozuminnya isnuvannya Baltiyi pid chas chetvertinnogo periodu bulo jogo spoluchennya iz vidkritim okeanom na zahodi cherez Daniyu ta Skaniyu Spoluchennya z okeanom osoblivo vazhlive dlya utvorennya okeanografichnih umov takih yak solonist Eyemskij interglyacial ta Vislinske zledeninnya Yevropa ta Baltijskij region pid chas Vislinskogo zledeninnya pid chas Ostannogo lodovikovogo maksimum priblizno 20 000 rokiv tomuDiv takozh Eyemske more Pid chas Eyemskogo interglyacialu blizko 130 tisyach rokiv tomu ranishe zapovnena lodovikom Baltijska zapadina peretvorilasya na prisnovodne ozero na korotkij chas 300 rokiv persh nizh stati bilsh solonim morem Pershi 2500 2000 rokiv isnuvannya ce more bulo spolucheno z Bilim morem cherez Karelsku izostatichnu zapadinu utvorenu lodovikovim shitom rannogo en Pro Baltijske more vidomo malo cherez oscilyaciyi Vislinskogo zledeninnya Najpershi lodovikovi shiti Vislinskogo zledeninnya sho vidpovidayut en 5b i 5d pronikli v zapadinu Baltijskogo morya z pivnochi na pivden ale ne mali rozvitku pivdennishe Alandskih ostroviv Vislinskij lodovikovij shit dosyag pivnichnoyi Daniyi priblizno 65 60 tis rokiv tomu Golocen Div takozh Mastogloyeve more Koli ostannij lodovikovij shit pochav vidstupati na pivnich vid zapadini Baltijskogo morya v rannomu goloceni blizko 10 tis rokiv tomu lodovikova tala voda nakopichilasya mizh perednoyu chastinoyu lodovikovogo shita ta pivdennimi beregami sho ne mali lodoviku Ce nakopichennya prisnoyi vodi utvorilo ozero vidome yak Baltijske lodovikove ozero Ce ozero ne zmishuvalosya z morskoyu vodoyu iz zahodu oskilki suhodil navkolo vsiyeyi zapadini pidnimavsya shvidshe nizh riven morya Vreshti resht zmishannya ta spoluchennya z okeanom vidbulisya koli front lodovika vidstupiv na pivnich za en priblizno 11 500 rokiv tomu Baltijske lodovikove ozero shvidko skinulo zajvu vodu dosyagayuchi rivnya morya Z cogo momentu na Baltijska vodojma peretvorilosya na Ioldijove more Blizko 10 700 rokiv tomu trivayuchij pidjom sushi znovu vidokremiv baltijskij vodojmu vid okeanu i Ioldijove more peretvorilosya na Ancilove ozero Ce ozero proisnuvalo do 10 000 rokiv do teperishnogo chasu koli bulo vstanovleno nove spoluchennya z okeanom cogo razu cherez Danski protoki bulo utvoreno Litorinove more Pidjom sushi ne zakriv Litorinove more ale z chasom zrobiv zv yazok z okeanom menshim cherez sho pripliv solonoyi vodi zmenshivsya takim chinom akvatoriya postupovo evolyucionuvala do ninishnogo Baltijskogo morya z desho solonuvatoyu vodoyu PrimitkiSliaupa Salius Hoth Peer 2011 Geological Evolution and Resources of the Baltic Sea Area from the Precambrian to the Quaternary U Harff Jan Hoth Peter red The Baltic Sea Basin Springer ISBN 978 3 642 17219 9 Korja A Heikkinen P Aaro S 2001 Crustal structure of the northern Baltic Sea paleorift 331 341 358 Bibcode 2001Tectp 331 341K doi 10 1016 s0040 1951 00 00290 0 Usaityte 2000 p 153 Usaityte 2000 p 155 Olvmo Mats Bonow Johan M 2017 The South Swedish Dome a key structure for identification of peneplains and conclusions on Phanerozoic tectonics of an ancient shield Kleman Johan Stroeven Arjen O 2008 Patterns of Quaternary ice sheet erosion and deposition in Fennoscandia and a theoretical framework for explanation 97 73 90 doi 10 1016 j geomorph 2007 02 049 1997 A long term perspective on glacial erosion 22 297 306 Amatov Aleksey Fjeldskaar Willy Cathles Lawrence 2011 Glacial Erosion Sedimentation of the Baltic Region and the Effect on the Postglacial Uplift U Harff Jan Bjorck Svante Hoth Peter red The Baltic Sea Basin Springer s 53 ISBN 978 3 642 17219 9 Andren Thomas Bjorck Svante Andren Elinor Conley Daniel Zillen Lovisa Anjar Johanna 2011 The Development of the Baltic Sea Basin During the Last 130 ka U Harff Jan Bjorck Svante Hoth Peter red The Baltic Sea Basin Springer ISBN 978 3 642 17219 9 Eliason et al 2010 pp 25 26LiteraturaEliason Sara Bassett Michael G Willman Sebastian 2010 Geotourism highlights of Gotland Tallinn s 5 41 ISBN 978 9985 9973 4 5 Harff Jan Bjorck Svante Hoth Peter red 2011 The Baltic Sea Basin Springer ISBN 978 3 642 17219 9 Usaityte Daiva 2000 The geology of the southeastern Baltic Sea a review 50 137 225