Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гарабет Ібреїляну (рум. Garabet Ibrăileanu; 23 травня 1871, Тиргу-Фрумос — 11 березня 1936, Бухарест) — румунський прозаїк, літературний критик, перекладач, мовознавець, історик літератури, соціолог, редактор. Професор Ясського університету (1908-1934). Доктор наук. Академік Румунської академії (посмертно в 1948).
| Гарабет Ібреїляну | |
|---|---|
| рум. Garabet Ibrăileanu | |
 | |
| Народився | 23 травня 1871 Тиргу-Фрумос |
| Помер | 11 березня 1936 (64 роки) Бухарест |
| Поховання | Етернітате (цвинтар) |
| Громадянство |  Румунія |
| Діяльність | прозаїк, літературний критик, перекладач, мовознавець, історик літератури, соціолог, редактор |
| Alma mater | Q18539117? (1887), d і Ясський університет |
| Знання мов | вірменська і румунська[1] |
| Заклад | d, d і Q19710035? |
| |
Біографія
Вірменин за походженням. У 1890-1895 навчався на факультету філософії, історії та літератури Ясського університету. Після закінчення університету - викладач гімназії в місті Бакеу, потім (з 1908) - в Ясському університеті (з 1912 - професор).
У 1890-х захопився ідеями соціалізму і почав співпрацювати з лівою пресою - газетами «Munca» і «Adevărul», що мали політичний зміст, ліву соціальну і літературну орієнтацію.
Прихильник ідей К. Доброджану-Ґеря, який зближуючись з марксизмом, розвивав ідеї народництва.
Вважається першим наставником таких видних представників культури Румунії, як М. Садовяну, Й. Агирбічану, Й. Теодоряну, Ґ. Ґалактіон, О. Ґоґи, Д. Топирчану і Т. Аргезі.
Разом з Константином Стере і П. Бужором в 1906-1933 (з перервою в роки Першої світової війни 1914-1918) редагував щомісячний літературний журнал «Viaţa Românească» («Румунське життя»), будучи його ідейним керівником.
Творчість
Як критик дебютував в 1908. Багато своїх робіт видав під псевдонімом Цезар Враджа і Веракс.
У своєму першому великому есе «Spiritul critic în cultura românească» (1908), проаналізував тенденції в румунській літературі починаючи з 1840 по 1880.
У роботі «Критицизм в румунській культурі» (1909) показав, що демократичні національні традиції розвивалися в зв'язку з освоєнням європейських культурних цінностей.
Виступав за розвиток реалізму в румунській літературі (книги «Нотатки і враження», 1920; «Румунські та зарубіжні письменники», 1926; «Літературні дослідження», 1931; «Культура і література», 1933).
Автор книги афоризмів (1930) і класичного роману - «Адела» (1933).
Критикуючи теорію «мистецтво для мистецтва», Ібреїляну писав, що твори мистецтва не діляться на дві категорії: одні з тенденціями, інші - ні; будь-який твір мистецтва має свою тенденцію («Знову тенденціонізм в мистецтві» - «Iar tendentionismul în artă!», «Viaţa Romînească», 1915, No 7-9).
Він стверджував, що кожен народ має свої характерні риси, які повинні знайти відображення в літературі. Критика мистецтва, що розглядається їм як справжня наука, повинна бути багатосторонньою, що досліджує художні явища з естетичної, соціальної, психологічної та інших сторін.
Вибрані твори
- Scriitori şi curente («Писатели и тенденции», 1909);
- Opera literară a d-lui Vlahuţă, 1912;
- Literatura şi societatea , 1912;
- Pagini alese, v. 1—2, Бухарест, 1957;
- Scriitori români şi strǎini, v. 1—2, Бухарест, 1968 (библ. с. 431—32);
- Studii literare, Бухарест, 1968 (библ. с. 301—302).
Посилання
- Vraja lui Garabet Ibrăileanu [ 1 грудня 2016 у Wayback Machine.](рум.)
Джерела
- Философская Энциклопедия. В 5-х т. — М.: Советская энциклопедия. Под редакцией Ф. В. Константинова. 1960—1970.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Garabet Ibreyilyanu rum Garabet Ibrăileanu 23 travnya 1871 Tirgu Frumos 11 bereznya 1936 Buharest rumunskij prozayik literaturnij kritik perekladach movoznavec istorik literaturi sociolog redaktor Profesor Yasskogo universitetu 1908 1934 Doktor nauk Akademik Rumunskoyi akademiyi posmertno v 1948 Garabet Ibreyilyanurum Garabet IbrăileanuNarodivsya23 travnya 1871 1871 05 23 Tirgu FrumosPomer11 bereznya 1936 1936 03 11 64 roki BuharestPohovannyaEternitate cvintar Gromadyanstvo RumuniyaDiyalnistprozayik literaturnij kritik perekladach movoznavec istorik literaturi sociolog redaktorAlma materQ18539117 1887 d i Yasskij universitetZnannya movvirmenska i rumunska 1 Zakladd d i Q19710035 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaGarabet Ibreyilyanu pravoruch Roman Adela 1933 Virmenin za pohodzhennyam U 1890 1895 navchavsya na fakultetu filosofiyi istoriyi ta literaturi Yasskogo universitetu Pislya zakinchennya universitetu vikladach gimnaziyi v misti Bakeu potim z 1908 v Yasskomu universiteti z 1912 profesor U 1890 h zahopivsya ideyami socializmu i pochav spivpracyuvati z livoyu presoyu gazetami Munca i Adevărul sho mali politichnij zmist livu socialnu i literaturnu oriyentaciyu Prihilnik idej K Dobrodzhanu Gerya yakij zblizhuyuchis z marksizmom rozvivav ideyi narodnictva Vvazhayetsya pershim nastavnikom takih vidnih predstavnikiv kulturi Rumuniyi yak M Sadovyanu J Agirbichanu J Teodoryanu G Galaktion O Gogi D Topirchanu i T Argezi Razom z Konstantinom Stere i P Buzhorom v 1906 1933 z perervoyu v roki Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 redaguvav shomisyachnij literaturnij zhurnal Viaţa Romanească Rumunske zhittya buduchi jogo idejnim kerivnikom TvorchistYak kritik debyutuvav v 1908 Bagato svoyih robit vidav pid psevdonimom Cezar Vradzha i Veraks U svoyemu pershomu velikomu ese Spiritul critic in cultura romanească 1908 proanalizuvav tendenciyi v rumunskij literaturi pochinayuchi z 1840 po 1880 U roboti Kriticizm v rumunskij kulturi 1909 pokazav sho demokratichni nacionalni tradiciyi rozvivalisya v zv yazku z osvoyennyam yevropejskih kulturnih cinnostej Vistupav za rozvitok realizmu v rumunskij literaturi knigi Notatki i vrazhennya 1920 Rumunski ta zarubizhni pismenniki 1926 Literaturni doslidzhennya 1931 Kultura i literatura 1933 Avtor knigi aforizmiv 1930 i klasichnogo romanu Adela 1933 Kritikuyuchi teoriyu mistectvo dlya mistectva Ibreyilyanu pisav sho tvori mistectva ne dilyatsya na dvi kategoriyi odni z tendenciyami inshi ni bud yakij tvir mistectva maye svoyu tendenciyu Znovu tendencionizm v mistectvi Iar tendentionismul in artă Viaţa Rominească 1915 No 7 9 Vin stverdzhuvav sho kozhen narod maye svoyi harakterni risi yaki povinni znajti vidobrazhennya v literaturi Kritika mistectva sho rozglyadayetsya yim yak spravzhnya nauka povinna buti bagatostoronnoyu sho doslidzhuye hudozhni yavisha z estetichnoyi socialnoyi psihologichnoyi ta inshih storin Vibrani tvoriScriitori si curente Pisateli i tendencii 1909 Opera literară a d lui Vlahuţă 1912 Literatura si societatea 1912 Pagini alese v 1 2 Buharest 1957 Scriitori romani si strǎini v 1 2 Buharest 1968 bibl s 431 32 Studii literare Buharest 1968 bibl s 301 302 PosilannyaVraja lui Garabet Ibrăileanu 1 grudnya 2016 u Wayback Machine rum DzherelaFilosofskaya Enciklopediya V 5 h t M Sovetskaya enciklopediya Pod redakciej F V Konstantinova 1960 1970 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563