Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ганс Йост (нім. Hanns Johst; 8.7.1890 — 23.11.1978 — німецький прозаїк, драматург, поет, президент Палати письменників Рейху (нім. Reichsschrifttumskammer) (1935–1945), групенфюрер СС (1942), автор афоризму «Коли я чую про культуру… я знімаю із запобіжника свій браунінг» (нім. Wenn ich Kultur höre ... entsichere ich meinen Browning).
| Ганс Йост | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Hanns Johst | ||||||
 | ||||||
| Народження | 8 липня 1890 d, Штаухіц, Майсен, Саксонія | |||||
| Смерть | 23 листопада 1978 (88 років) Рупольдінг, Траунштайн, Верхня Баварія, Баварія, ФРН[1] | |||||
| Країна |  Німеччина | |||||
| Приналежність | Німецька імперія (до 1918) Веймарська республіка (до 1933) нацистська Німеччина (до 1945) | |||||
| Рід військ | Загальні СС (Allgemeine-SS) | |||||
| Роки служби | 1914–1945 | |||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2] | |||||
| Член | d і СС[2] | |||||
| Звання | СС-групенфюрер (SS-Gruppenführer) | |||||
| Командування | Президент Академії Німецької Поезії (Präsident der Akademie für Deutsche Dichtung) Президент німецької Спілки Письменників (Präsident der Reichsschriftumskammer) штаб рейхсфюрера СС (Stab Reichsführer-SS) | |||||
| Війни / битви | Перша світова війна, Друга світова війна | |||||
| Нагороди |
| |||||
 Ганс Йост у Вікісховищі | ||||||
Життєпис
Народився в сім'ї вчителя початкової школи. Виріс в Ошаці і Лейпцигу. У дитинстві хотів стати місіонером. У 17 років працював санітаром в католицькій психіатричній клініці Bethel, згодом прославилася своїм опором Програмі умертвіння Т-4. У 1910 році, отримавши атестат зрілості в Лейпцигу, почав вивчати медицину, філософію, а пізніше історію мистецтв.
У 1914 році пішов в армію добровольцем. У 1918 році оселився в районі Альмансхаузен в , земля Баварія.
Ранні твори
Його ранні твори зазнали впливу експресіонізму. Приклади — Der Anfang («Початок») (1917) і Der König («Король») (1920). Надалі він звернувся до натуралістичної філософії в таких п'єсах, як Wechsler und Händler («Міняла і торговець») (1923) і Thomas Paine («Томас Пейн») (1927). Різке неприйняття буржуазної дійсності відбилося у п'єсі Йоста «Молода людина. Екстатичний сценарій»(1916). Її герой вигукує: «Яка несамовита насолода — приходити в екстаз від бажання смерті!».
Пізніше в книгах письменник засуджував капіталістичне суспільство, що ганяється за наживою, і пролетарський колективізм, як чуже німецькому робітникові явище. Нариси «Знання та свідомість» (1924). Так він ішов до «німецького напрямку в поезії» і до націонал-соціалістичного світогляду.
«Ваал», перша п'єса Бертольта Брехта, була написана як відповідь на п'єсу Йоста Der Einsame («Самотній»), драматизацію біографії драматурга — антисеміта . У 1928 Йост очолив відділ поезії в заснованому Розенбергом «Бойовому союзі за німецьку культуру» (Kampfbund für deutsche Kultur), метою якого проголошувалася боротьба з «єврейським впливом» в німецькій культурі. У 1932 він вступив в НСДАП, пояснивши свою згоду з Гітлером у творі «Standpunkt und Fortschritt» («Точка нерухомості і прогрес»), виданому в 1933.
Фраза
У 1933 році, незабаром після приходу нацистів до влади, Йост написав п'єсу «Шлагетер», приурочену до дня народження Гітлера з присвятою «Адольфу Гітлеру з любов'ю і непохитною вірністю» (Für Adolf Hitler in liebender Verehrung und unwandelbarer Treue). П'єса вихваляла подвиг Альберта Лео Шлагетера, розстріляного в 1923 році за те, що пускав під укіс французькі потяги в період французької окупації Рура, і став одним з головних «мучеників» в нацистському мартирологу.
Фраза, що стала знаменитою, в оригіналі звучить як «Коли я чую слово „культура“ … я знімаю із запобіжника свій браунінг!» («Wenn ich Kultur höre … entsichere ich meinen Browning») (три крапки в тексті) і вимовляється бойовим товаришем Шлагетера, Фрідріхом Тіманном. Під час підготовки до іспитів вони починають обговорювати, чи варто витрачати час на навчання, коли країна не вільна. Тіманн заявляє, що воліє битися.
Фразу у вигляді «Коли я чую слово „культура“, моя рука тягнеться до пістолета» часто приписують різним людям. Історик Девід Старкі (David Starkey) в грудні 2007 помилково приписав її Геббельсу. Є певна іронія в тому, що в тому ж інтерв'ю він назвав Королеву Британії неосвіченою.
Посади в нацистській Німеччині
У 1933 році Герінг призначив Йоста перший драматургом і художнім керівником Прусського державного театру. Потім він став главою Академії німецької поезії, Прусським державним радником і президентом Палати літератури Рейху, змінивши Г. Блунка в 1935 році. Йост також очолив літературну секцію Прусської академії мистецтв замість Генріха Манна. Разом з Геббельсом письменник використовував унікальну можливість формувати мистецтво, особливо театр, в напрямку націонал-соціалістичної ідеології для того, щоб «врятувати Німеччину від закінченого матеріалізму сучасного світу». Він отримував численні нагороди та відзнаки, зокрема — Велику премію НСДАП за мистецтво, Медаль Гете.
У 1935 році Йост став президентом Спілки письменників Рейху (Reichsschrifttumskammer) та Німецької Академії Поезії (Deutsche Akademie für Dichtung), впливових літературних організацій. У тому ж році останні з відомих письменників-євреїв, як наприклад Мартін Бубер, були вигнані зі Спілки Письменників. У той же час членство в цих організаціях було дозволено тільки тим письменникам і поетам, які були явно пронацистськими або, принаймні, їх творчість схвалено нацистами як не «дегенеративна». Йост отримав і багато інших важливих посад в номенклатурі Третього рейху, і у вересні 1944 року був згаданий у списку Gottbegnadeten як один з найважливіших діячів мистецтва в рейху. Ганс Йост брав участь у військових передачах націонал-соціалістів, поширюючи свої матеріали, написав гімн німецьких поселенців на окупованих східних територіях. Будучи членом НСДАП, группенфюрером СС і особистим другом Гіммлера, Йост за свідченням неупередженого Готфріда Бенна залишився «порядною людиною».
Після війни
У травні 1945 року Йост був інтернований, а в 1947 постав перед судом в рамках програми денацифікації. У 1949 році Кримінальна палата Мюнхена віднесла його до категорії «попутників» (група 4), оштрафувавши на 500 марок. Кілька тижнів потому апеляційний суд перекваліфікував Йоста в «головного винуватця» (група 1) і відправив його після в трудовий табір. У 1951 р Йост був перекваліфікований на «активіста» (група 2), і нарешті, в 1952 році, після трьох з половиною років у в'язниці, він був звільнений. Судові витрати були покладені на скарбницю.
У 1955 Йост видав свою останню книгу «Gesegnete Vergänglichkeit» («Благословенна тлінність»). Існуюча в гранках ще в 1944 році, книга була скорочена, пронацистські пасажі були відредаговані, і «Благословенна тлінність» була представлена публіці як пізніший «аполітичний» твір. Книга не набула популярності, а ті деякі критики, які звернули увагу на її вихід, відгукнулися нищівною критикою.
Нагороди
- Почесний хрест ветерана війни
- Шеврон старого бійця
- Хрест Воєнних заслуг 1-го класу без мечів
- Хрест Воєнних заслуг 2-го класу без мечів
- Золотий партійний знак НСДАП
- Медаль «За вислугу років в НСДАП» у бронзі (10 років)
- Кільце «Мертва голова»
- Почесна шпага рейхсфюрера СС
В 1937 році Йост номінувався на Німецьку національну премію за мистецтво і науку, але її так і неотримав. Його кандидатуру висунув Генріх Гіммлер.
Посилання
- Біографія на сайті polunbi.de [ 9 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
- Культура Німеччини 1933-45 років [ 1 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118712853 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
- Hans Johst's Nazi Drama Schlageter. Translated with an introduction by Ford B. Parkes-Perret. Akademischer Verlag Hans-Dieter Heinz, Stuttgart, 1984.
- . Архів оригіналу за 16 травня 2008. Процитовано 29 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 9 жовтня 2015. Процитовано 29 жовтня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gans Jost nim Hanns Johst 8 7 1890 23 11 1978 nimeckij prozayik dramaturg poet prezident Palati pismennikiv Rejhu nim Reichsschrifttumskammer 1935 1945 grupenfyurer SS 1942 avtor aforizmu Koli ya chuyu pro kulturu ya znimayu iz zapobizhnika svij brauning nim Wenn ich Kultur hore entsichere ich meinen Browning Gans Jostnim Hanns JohstNarodzhennya8 lipnya 1890 1890 07 08 d Shtauhic Majsen SaksoniyaSmert23 listopada 1978 1978 11 23 88 rokiv Rupolding Traunshtajn Verhnya Bavariya Bavariya FRN 1 Krayina NimechchinaPrinalezhnistNimecka imperiya do 1918 Vejmarska respublika do 1933 nacistska Nimechchina do 1945 Rid vijskZagalni SS Allgemeine SS Roki sluzhbi1914 1945PartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini 2 Chlend i SS 2 ZvannyaSS grupenfyurer SS Gruppenfuhrer KomanduvannyaPrezident Akademiyi Nimeckoyi Poeziyi Prasident der Akademie fur Deutsche Dichtung Prezident nimeckoyi Spilki Pismennikiv Prasident der Reichsschriftumskammer shtab rejhsfyurera SS Stab Reichsfuhrer SS Vijni bitviPersha svitova vijna Druga svitova vijnaNagorodiHrest Voyennih zaslug I klasu Hrest Voyennih zaslug II klasu Medal Za vislugu rokiv v NSDAP Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Zolotij partijnij znak NSDAP Gans Jost u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v sim yi vchitelya pochatkovoyi shkoli Viris v Oshaci i Lejpcigu U ditinstvi hotiv stati misionerom U 17 rokiv pracyuvav sanitarom v katolickij psihiatrichnij klinici Bethel zgodom proslavilasya svoyim oporom Programi umertvinnya T 4 U 1910 roci otrimavshi atestat zrilosti v Lejpcigu pochav vivchati medicinu filosofiyu a piznishe istoriyu mistectv U 1914 roci pishov v armiyu dobrovolcem U 1918 roci oselivsya v rajoni Almanshauzen v zemlya Bavariya Ranni tvoriJogo ranni tvori zaznali vplivu ekspresionizmu Prikladi Der Anfang Pochatok 1917 i Der Konig Korol 1920 Nadali vin zvernuvsya do naturalistichnoyi filosofiyi v takih p yesah yak Wechsler und Handler Minyala i torgovec 1923 i Thomas Paine Tomas Pejn 1927 Rizke neprijnyattya burzhuaznoyi dijsnosti vidbilosya u p yesi Josta Moloda lyudina Ekstatichnij scenarij 1916 Yiyi geroj vigukuye Yaka nesamovita nasoloda prihoditi v ekstaz vid bazhannya smerti Piznishe v knigah pismennik zasudzhuvav kapitalistichne suspilstvo sho ganyayetsya za nazhivoyu i proletarskij kolektivizm yak chuzhe nimeckomu robitnikovi yavishe Narisi Znannya ta svidomist 1924 Tak vin ishov do nimeckogo napryamku v poeziyi i do nacional socialistichnogo svitoglyadu Vaal persha p yesa Bertolta Brehta bula napisana yak vidpovid na p yesu Josta Der Einsame Samotnij dramatizaciyu biografiyi dramaturga antisemita U 1928 Jost ocholiv viddil poeziyi v zasnovanomu Rozenbergom Bojovomu soyuzi za nimecku kulturu Kampfbund fur deutsche Kultur metoyu yakogo progoloshuvalasya borotba z yevrejskim vplivom v nimeckij kulturi U 1932 vin vstupiv v NSDAP poyasnivshi svoyu zgodu z Gitlerom u tvori Standpunkt und Fortschritt Tochka neruhomosti i progres vidanomu v 1933 FrazaU 1933 roci nezabarom pislya prihodu nacistiv do vladi Jost napisav p yesu Shlageter priurochenu do dnya narodzhennya Gitlera z prisvyatoyu Adolfu Gitleru z lyubov yu i nepohitnoyu virnistyu Fur Adolf Hitler in liebender Verehrung und unwandelbarer Treue P yesa vihvalyala podvig Alberta Leo Shlagetera rozstrilyanogo v 1923 roci za te sho puskav pid ukis francuzki potyagi v period francuzkoyi okupaciyi Rura i stav odnim z golovnih muchenikiv v nacistskomu martirologu Fraza sho stala znamenitoyu v originali zvuchit yak Koli ya chuyu slovo kultura ya znimayu iz zapobizhnika svij brauning Wenn ich Kultur hore entsichere ich meinen Browning tri krapki v teksti i vimovlyayetsya bojovim tovarishem Shlagetera Fridrihom Timannom Pid chas pidgotovki do ispitiv voni pochinayut obgovoryuvati chi varto vitrachati chas na navchannya koli krayina ne vilna Timann zayavlyaye sho voliye bitisya Frazu u viglyadi Koli ya chuyu slovo kultura moya ruka tyagnetsya do pistoleta chasto pripisuyut riznim lyudyam Istorik Devid Starki David Starkey v grudni 2007 pomilkovo pripisav yiyi Gebbelsu Ye pevna ironiya v tomu sho v tomu zh interv yu vin nazvav Korolevu Britaniyi neosvichenoyu Posadi v nacistskij NimechchiniU 1933 roci Gering priznachiv Josta pershij dramaturgom i hudozhnim kerivnikom Prusskogo derzhavnogo teatru Potim vin stav glavoyu Akademiyi nimeckoyi poeziyi Prusskim derzhavnim radnikom i prezidentom Palati literaturi Rejhu zminivshi G Blunka v 1935 roci Jost takozh ocholiv literaturnu sekciyu Prusskoyi akademiyi mistectv zamist Genriha Manna Razom z Gebbelsom pismennik vikoristovuvav unikalnu mozhlivist formuvati mistectvo osoblivo teatr v napryamku nacional socialistichnoyi ideologiyi dlya togo shob vryatuvati Nimechchinu vid zakinchenogo materializmu suchasnogo svitu Vin otrimuvav chislenni nagorodi ta vidznaki zokrema Veliku premiyu NSDAP za mistectvo Medal Gete U 1935 roci Jost stav prezidentom Spilki pismennikiv Rejhu Reichsschrifttumskammer ta Nimeckoyi Akademiyi Poeziyi Deutsche Akademie fur Dichtung vplivovih literaturnih organizacij U tomu zh roci ostanni z vidomih pismennikiv yevreyiv yak napriklad Martin Buber buli vignani zi Spilki Pismennikiv U toj zhe chas chlenstvo v cih organizaciyah bulo dozvoleno tilki tim pismennikam i poetam yaki buli yavno pronacistskimi abo prinajmni yih tvorchist shvaleno nacistami yak ne degenerativna Jost otrimav i bagato inshih vazhlivih posad v nomenklaturi Tretogo rejhu i u veresni 1944 roku buv zgadanij u spisku Gottbegnadeten yak odin z najvazhlivishih diyachiv mistectva v rejhu Gans Jost brav uchast u vijskovih peredachah nacional socialistiv poshiryuyuchi svoyi materiali napisav gimn nimeckih poselenciv na okupovanih shidnih teritoriyah Buduchi chlenom NSDAP gruppenfyurerom SS i osobistim drugom Gimmlera Jost za svidchennyam neuperedzhenogo Gotfrida Benna zalishivsya poryadnoyu lyudinoyu Pislya vijniU travni 1945 roku Jost buv internovanij a v 1947 postav pered sudom v ramkah programi denacifikaciyi U 1949 roci Kriminalna palata Myunhena vidnesla jogo do kategoriyi poputnikiv grupa 4 oshtrafuvavshi na 500 marok Kilka tizhniv potomu apelyacijnij sud perekvalifikuvav Josta v golovnogo vinuvatcya grupa 1 i vidpraviv jogo pislya v trudovij tabir U 1951 r Jost buv perekvalifikovanij na aktivista grupa 2 i nareshti v 1952 roci pislya troh z polovinoyu rokiv u v yaznici vin buv zvilnenij Sudovi vitrati buli pokladeni na skarbnicyu U 1955 Jost vidav svoyu ostannyu knigu Gesegnete Verganglichkeit Blagoslovenna tlinnist Isnuyucha v grankah she v 1944 roci kniga bula skorochena pronacistski pasazhi buli vidredagovani i Blagoslovenna tlinnist bula predstavlena publici yak piznishij apolitichnij tvir Kniga ne nabula populyarnosti a ti deyaki kritiki yaki zvernuli uvagu na yiyi vihid vidguknulisya nishivnoyu kritikoyu NagorodiPochesnij hrest veterana vijni Shevron starogo bijcya Hrest Voyennih zaslug 1 go klasu bez mechiv Hrest Voyennih zaslug 2 go klasu bez mechiv Zolotij partijnij znak NSDAP Medal Za vislugu rokiv v NSDAP u bronzi 10 rokiv Kilce Mertva golova Pochesna shpaga rejhsfyurera SS V 1937 roci Jost nominuvavsya na Nimecku nacionalnu premiyu za mistectvo i nauku ale yiyi tak i neotrimav Jogo kandidaturu visunuv Genrih Gimmler PosilannyaBiografiya na sajti polunbi de 9 zhovtnya 2015 u Wayback Machine nim Kultura Nimechchini 1933 45 rokiv 1 zhovtnya 2015 u Wayback Machine ros PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118712853 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP Stand vom 1 Dezember 1936 1936 d Track Q63098423 Hans Johst s Nazi Drama Schlageter Translated with an introduction by Ford B Parkes Perret Akademischer Verlag Hans Dieter Heinz Stuttgart 1984 Arhiv originalu za 16 travnya 2008 Procitovano 29 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2015 Procitovano 29 zhovtnya 2015