Allgemeine-SS

«Загальні СС» (Альгемайне СС) (нім. Allgemeine SS — «загальні СС») — більша складова частина СС, так звані загальні СС, що формувалися на постійній або тимчасовій основі, стройові або резервні з'єднання, частини та підрозділи.

Загальні СС (Альгемайне СС) нім. Allgemeine SS
Емблема СС
На службі	вересень 1934–1945
Країна	Третій Рейх
Вид	СС
Оборонець	Генріх Гіммлер
Війни/битви	Друга світова війна

Місцеві підрозділи СС почали формуватися у 1925. Восені 1934 вони стали самостійною від СА ланкою в структурі НСДАП.

6 січня 1929 рейхсфюрером СС став оберфюрер СС Генріх Гиммлер. Нижнім осередком СС було відділення з 8 чоловік — шар (командир — шарфюрер), три відділення складали загін — труп (командир — труппфюрер), три загони — штурм (командир унтерштурмфюрер або оберштурмфюрер), три штурмі складали штурмбанн на чолі з штурмбанфюрером або оберштурмбанфюрером, три або чотири штурмбанни складали штандарт на чолі з штандартенфюрером, декілька штандартів складали абшніт, декілька абшнітів утворювали групи (дивізію) на чолі з групенфюрером. Усі ці фюрери пізніше стали званнями у системі СС.

Уся територія Німеччини була поділена на області (обер-абшніти) СС, які складали основу територіальної організації Загальних-СС. Спершу існували п'ять обер-абшнітів, утворених 1932 року на основі наявних раніше груп СС. У 1942 році на території Німеччини їх кількість вже виросла до 17, територія кожного з них збігалася з територією відповідного військового округу. Крім того, на окупованих територіях було утворено ще шість обер-абшнітів СС. Керівники обер-абшнітів мали звання обергруппенфюрер, группенфюрер чи бригадефюрер СС. Зазвичай фюрер обер-абшніта був представником СС при штабі місцевого військового округа, а також був вищім керівником СС та поліції у цьому регіоні.

Кожен обер-абшніт, поділявся на три райони (абшніта), які позначалися римськими цифрами. Командиром (фюрером) абшніту був офіцер, що мав звання оберфюрера чи штандартенфюрера СС. У 1942 році було 42 абшніта. Деякі великі міста були поділені на два абшніта.

Організаційна структура нижче абшнітів, була побудована не на територіальному принципі, а на принципі військових підрозділів. Зазвичай до складу абшніту входило три піхотних штандарти СС, які були аналогом піхотних полків. Перші штандарти з’явилися приблизно у 1929 році, задовго до виникнення територіального поділу Загальних-СС.

Обер-абшніти та абшніти (на 9.11.1944)

• Обер-абшніт «Альпи» («Alpenland») – Зальцбург;
  • XXV абшніт – Грац
  • XXXVI абшніт – Зальцбург
• Обер-абшніт «Балтика» («Ostsee») – Штеттін;
  • XIII абшніт – Штеттін
  • XXXIII абшніт – Шверін
• Обер-абшніт «Богемія і Моравія» («Bühmen-Mähren») – Прага, (з 1944 року);
  • XXXVII абшніт – Райхенберг
  • XXXVIII абшніт – Карлсбад
  • XXXIX абшніт – Брно
• Обер-абшніт «Варта» («Warthe») – Познань;
  • XXXXII абшніт – Гнезно
  • XXXXIII абшніт – Літцманштадті
• Обер-абшніт «Захід» («West») – Дюссельдорф;
  • V абшніт – Дуйсбург
  • XVII абшніт – Мюнстер
  • XXV абшніт – Дортмунд
• Обер-абшніт «Вестмарк» («Westmark») – Саарбрюкен, Нойштадт, Мец, з вересня 1943 Вісбаден. 11 вересня 1943 року поєднаний з обер-абшнітом «Рейн» у єдиний обер-абшніт «Рейн-Вестмарк»;
  • XI абшніт – Кобленц
  • XXX абшніт – Франкфурт-на-Майні
  • XXXIV абшніт – Саарбрюккен
• Обер-абшніт «Вісла» («Weichsel») – Данциг;
  • XXVI абшніт – Сопот
  • XXXX абшніт – Бромберг
  • XXXXI абшніт – Торунь
• Обер-абшніт «Дунай» («Donau») – Відень;
  • VIII абшніт – Лінц
  • XXXI абшніт – Відень
• Обер-абшніт «Ельба» («Elbe») – Дрезден;
  • ІІ абшніт – Дрезден
  • XVIII абшніт – Галле (Заале)
• Обер-абшніт «Майн» («Main») – Нюрнберг;
  • IX абшніт – Вюрцбург
  • XXVIII абшніт – Байройт
• Обер-абшніт «Остланд» («Ostland») – Рига;
• Обер-абшніт «Північ» («Nord») – Осло;
• Обер-абшніт «Північне море» («Nordsee») – Гамбург;
  • XIV абшніт – Ольденбург
  • XV абшніт – Гамбург-Альтона
  • XX абшніт – Кіль
• Обер-абшніт «Південь» («Süd») – Мюнхен;
  • І абшніт – Мюнхен
  • XXXII абшніт – Аугсбург
• Обер-абшніт «Південний схід» («Südost») – Бреслау;
  • VI абшніт – Бреслау
  • XXI абшніт – Хіршберг
  • XXIV абшніт – Ополе
• Обер-абшніт «Північний схід» («Nordost») – Кенігсберг;
  • VII абшніт – Кенігсберг
  • XXII абшніт – Алленштейн
  • XXXXIV абшніт – Гумбіннен
• Обер-абшніт «Північний захід» («Nordwest») – Гаага;
  • Х абшніт – Штутгарт
  • XIX абшніт – Карлсруе
  • XXIX абшніт – Констанц
  • XXXXV абшніт – Страсбург
• Обер-абшніт «Південний захід» («Südwest») – Штутгарт;
• Обер-абшніт «Рейн» («Rhein») – Кобленц, Арольсен, з січня 1937 Вісбаден. 11 вересня 1943 року поєднаний з обер-абшнітом «Вестмарк» у єдиний обер-абшніт «Рейн-Вестмарк»;
• Обер-абшніт «Рейн-Вестмарк» («Rhein-Westmark») – Вісбаден;
• Обер-абшніт «Схід» («Ost») – Краків;
• Обер-абшніт «Україна» («Ukraine») – Київ;
• Обер-абшніт «Фульда-Верра» («Fulda-Werra») – Арользен;
  • XXVII абшніт – Веймар
• Обер-абшніт «Центр» («Mitte») – Брауншвейг;
  • IV абшніт – Брауншвейг
  • XVI абшніт – Дессау
• Обер-абшніт «Шпрее» («Spree») – Берлін
  • III абшніт – Берлін
  • XXIII абшніт – Берлін
  • XII абшніт – Франкфурт-на-Одері

Див. також

• Ordnungspolizei
• SS-Verfügungstruppe
• SS-Totenkopfverbände

Посилання

• Allgemeine SS (Альгемайне СС)^{[недоступне посилання з липня 2019]}(рос.)

Джерела та література

• Митчем С., Мюллер Дж. Командиры «Третьего Рейха»/Перевод с англ. Т.Н. Замиловой, А.В. Бушуева, А.Н. Фельдшерова; Под ред. Г.Ю. Пернавского; Художн. А.А. Шуплецов. — Смоленск : Русич, 1997. — 480 с. — (Тирания) — 5000 прим. — .(рос.)
• Уиндроу М. Охранные отряды НСДАП. Войска СС/Перевод с англ. А.В. Красулиной; Художн. Дж. Барн. — М. : ООО «Издательство Астрель», 2004. — 63 с. — (Военно-историческая серия «Солдатъ») — 5000 прим. — .(рос.)
• Ламсден Р. Охранные отряды НСДАП. Общие СС/Перевод с англ. А.В. Красулиной; Художн. П. Хэннон. — М. : ООО «Издательство Астрель», 2003. — 62 с. — (Военно-историческая серия «Солдатъ») — 5000 прим. — .(рос.)
• Уильямсон Г. СС-инструмент террора/Перевод с англ. — Смоленск : Русич, 2003. — 416 с. — (Мир в войнах) — 3000 прим. — .(рос.)
• Теодор Гладков. Ордена и медали войск СС. С комментариями Теодора Гладкова. — М. : ЗАО Центрополиграф, 2003. — 144 с. — 10 000 прим. — .(рос.)
• Robin Lumsden: The Allgemeine-SS, Vol. 266 () (англ.)