Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Галілеєві супутники — це 4 найбільші супутники Юпітера: Іо, Європа, Ганімед та Каллісто (у порядку віддаленості від Юпітера), які були відкриті Галілео Галілеєм у січні 1610 року. Супутники входять до числа найбільших супутників Сонячної системи і є більшими за всі карликові планети; Ганімед, найбільший супутник Сонячної системи, на 8 % перевищує за розміром навіть планету Меркурій (але більше ніж удвічі поступається їй за масою). Доступні для спостереження в невеликий телескоп.
Відкриття
Супутники були відкриті Галілео Галілеєм 7 січня 1610 року (перше спостереження) за допомогою сконструйованого ним телескопа, першого у світі. Того дня Галілео відкрив лише три супутники. У період з 8 січня по 2 березня того ж року він продовжував спостереження і відкрив четвертий супутник. На відкриття супутників претендував також німецький астроном Симон Маріус, який спостерігав їх у 1609 році, проте вчасно не опублікував дані про це. Є також деякі підстави вважати, що супутники Юпітера були відомі астрономам інків.
Назви галілеєвих супутників запропонував Симон Маріус у 1614 році, проте протягом довгого часу вони практично не використовувались. Галілей назвав чотири відкриті їм супутника «планетами Медічі» (на честь чотирьох братів Медічі) та присвоїв їм порядкові номери. Лише з середини XX століття звичні нам назви стали загальновживаними. Галілеєві супутники названі на честь персонажів давньогрецької міфології — коханок Зевса (Ганімед — коханець). Маріус дав такі назви, оскільки Юпітер — аналог Зевса в римському пантеоні.
Орбіти
Систему Юпітера інколи називають «Сонячною системою у мініатюрі». Ганімед переважає за розміром планету Меркурій. На Європі існує рідкий океан та може існувати життя. На Іо вирують потужні вулкани. Іо, Європа і Ганімед перебувають в орбітальному резонансі — їх орбітальні періоди відносяться як 1:2:4.
Для галілеєвих супутників характерна закономірність: що далі супутник розташований від Юпітера, то нижча його середня густина і то більше на ньому води (у твердому або рідкому станах). Одна з гіпотез пояснює це тим, що в ранні епохи еволюції Сонячної системи Юпітер був набагато гарячіший, і леткі сполуки (зокрема водяна пара) руйнувались в областях, близьких до планети.
Характеристики супутників
| Назва | Зображення | Внутрішня структура | Діаметр (км) | Маса (кг) | Щільність (г/см³) | Велика піввісь (км) | Орбітальний період (дні) | Нахил орбіти (°) | Ексцентриситет |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Іо (Jupiter I) |  |  | 3660,0 × 3637,4 × 3630,6 | 8,93 × 1022 121 % m☾ | 3,528 | 421 800 | 1,769 (1) | 0,050 | 0,0041 |
| Європа (Jupiter II) |  |  | 3121,6 | 4,8 × 1022 64 % m☾ | 3,014 | 671 100 | 3,551 (2) | 0,471 | 0,0094 |
| Ганімед (Jupiter III) |  |  | 5262,4 | 1,48 × 1023 205 % m☾ | 1,942 | 1 070 400 | 7,155 (4) | 0,204 | 0,0011 |
| Каллісто (Jupiter IV) |  |  | 4820,6 | 1,08 × 1023 146 % m☾ | 1,834 | 1 882 700 | 16,69 (9,4) | 0,205 | 0,0074 |
Видимість Галілеєвих супутників
Яскравість Галілеєвих супутників перевищує яскравість найтьмяніших зір, які ще можна розгледіти неозброєним оком (їхні видимі зоряні величини перебувають у межах 4,5—5,5), однак близькість до дуже яскравого Юпітера заважає прямому спостереженню. Натомість їх добре видно в невеликі аматорські телескопи та навіть біноклі. Сфотографувати супутники можна, використовуючи широко розповсюджені цифрові камери та телеоб'єктиви.
Дослідження за допомогою космічних апаратів
Основні відомості про галілеєві супутники були отримані в результаті прольоту повз Юпітер космічних апаратів «Вояджер-1» і «Вояджер-2» в 1979 році, роботи апарату «Галілео» в 1995—2003 роках і досліджень за допомогою телескопа Габбл.
Примітки
- Internet Archive, Peter (1996). Starrymessenger : a book depicting the life of a famous scientist, mathematician, astronomer, philosopher, physicist, Galileo Galilei. New York : Farrar Straus Giroux. ISBN .
- Catalog Page for PIA01129. photojournal.jpl.nasa.gov. Процитовано 25 березня 2024.
- Catalog Page for PIA01130. photojournal.jpl.nasa.gov. Процитовано 25 березня 2024.
- Catalog Page for PIA00519. photojournal.jpl.nasa.gov. Процитовано 25 березня 2024.
- Catalog Page for PIA01478. photojournal.jpl.nasa.gov. Процитовано 25 березня 2024.
- Computed using the IAU-MPC Satellites Ephemeris Service [Архівовано 20 травня 2011 у Archive.is] µ value
- Source: JPL/NASA [ 17 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Computed from IAG Travaux 2001 [ 2018-10-31 у Wayback Machine.].
- Цесевич В. П. Что и как наблюдать на небе. — Москва: Наука, 1984. — 304 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Galileyevi suputniki ce 4 najbilshi suputniki Yupitera Io Yevropa Ganimed ta Kallisto u poryadku viddalenosti vid Yupitera yaki buli vidkriti Galileo Galileyem u sichni 1610 roku Suputniki vhodyat do chisla najbilshih suputnikiv Sonyachnoyi sistemi i ye bilshimi za vsi karlikovi planeti Ganimed najbilshij suputnik Sonyachnoyi sistemi na 8 perevishuye za rozmirom navit planetu Merkurij ale bilshe nizh udvichi postupayetsya yij za masoyu Dostupni dlya sposterezhennya v nevelikij teleskop Chotiri Galileyevi suputniki v porivnyanni za rozmirom iz Yupiterom Roztashovani zverhu vniz Io Yevropa Ganimed ta Kallisto VidkrittyaSuputniki buli vidkriti Galileo Galileyem 7 sichnya 1610 roku pershe sposterezhennya za dopomogoyu skonstrujovanogo nim teleskopa pershogo u sviti Togo dnya Galileo vidkriv lishe tri suputniki U period z 8 sichnya po 2 bereznya togo zh roku vin prodovzhuvav sposterezhennya i vidkriv chetvertij suputnik Na vidkrittya suputnikiv pretenduvav takozh nimeckij astronom Simon Marius yakij sposterigav yih u 1609 roci prote vchasno ne opublikuvav dani pro ce Ye takozh deyaki pidstavi vvazhati sho suputniki Yupitera buli vidomi astronomam inkiv Nazvi galileyevih suputnikiv zaproponuvav Simon Marius u 1614 roci prote protyagom dovgogo chasu voni praktichno ne vikoristovuvalis Galilej nazvav chotiri vidkriti yim suputnika planetami Medichi na chest chotiroh brativ Medichi ta prisvoyiv yim poryadkovi nomeri Lishe z seredini XX stolittya zvichni nam nazvi stali zagalnovzhivanimi Galileyevi suputniki nazvani na chest personazhiv davnogreckoyi mifologiyi kohanok Zevsa Ganimed kohanec Marius dav taki nazvi oskilki Yupiter analog Zevsa v rimskomu panteoni OrbitiTri vnutrishni Galileyevi suputniki yaki obertayutsya u rezonansi 4 2 1 Sistemu Yupitera inkoli nazivayut Sonyachnoyu sistemoyu u miniatyuri Ganimed perevazhaye za rozmirom planetu Merkurij Na Yevropi isnuye ridkij okean ta mozhe isnuvati zhittya Na Io viruyut potuzhni vulkani Io Yevropa i Ganimed perebuvayut v orbitalnomu rezonansi yih orbitalni periodi vidnosyatsya yak 1 2 4 Dlya galileyevih suputnikiv harakterna zakonomirnist sho dali suputnik roztashovanij vid Yupitera to nizhcha jogo serednya gustina i to bilshe na nomu vodi u tverdomu abo ridkomu stanah Odna z gipotez poyasnyuye ce tim sho v ranni epohi evolyuciyi Sonyachnoyi sistemi Yupiter buv nabagato garyachishij i letki spoluki zokrema vodyana para rujnuvalis v oblastyah blizkih do planeti Harakteristiki suputnikivNazva Zobrazhennya Vnutrishnya struktura Diametr km Masa kg Shilnist g sm Velika pivvis km Orbitalnij period dni Nahil orbiti Ekscentrisitet 1 Io Jupiter I 3660 0 3637 4 3630 6 0893 8 93 1022 121 m 3 528 421 800 1 769 1 0 050 0 0041 2 Yevropa Jupiter II 3121 6 0480 4 8 1022 64 m 3 014 671 100 3 551 2 0 471 0 0094 3 Ganimed Jupiter III 5262 4 1480 1 48 1023 205 m 1 942 1 070 400 7 155 4 0 204 0 0011 4 Kallisto Jupiter IV 4820 6 1080 1 08 1023 146 m 1 834 1 882 700 16 69 9 4 0 205 0 0074 Porivnyannya z Zemleyu ta Misyacem Vidimist Galileyevih suputnikivYaskravist Galileyevih suputnikiv perevishuye yaskravist najtmyanishih zir yaki she mozhna rozglediti neozbroyenim okom yihni vidimi zoryani velichini perebuvayut u mezhah 4 5 5 5 odnak blizkist do duzhe yaskravogo Yupitera zavazhaye pryamomu sposterezhennyu Natomist yih dobre vidno v neveliki amatorski teleskopi ta navit binokli Sfotografuvati suputniki mozhna vikoristovuyuchi shiroko rozpovsyudzheni cifrovi kameri ta teleob yektivi Doslidzhennya za dopomogoyu kosmichnih aparativDokladnishe Doslidzhennya Yupitera Osnovni vidomosti pro galileyevi suputniki buli otrimani v rezultati prolotu povz Yupiter kosmichnih aparativ Voyadzher 1 i Voyadzher 2 v 1979 roci roboti aparatu Galileo v 1995 2003 rokah i doslidzhen za dopomogoyu teleskopa Gabbl Zobrazhennya zroblene za dopomogoyu cifrovoyi dzerkalnoyi kameri z ob yektivom z fokusnoyu vidstannyu 250 mm Yaskravist suputnikiv shtuchno zbilshena zadlya krashoyi vidimosti Znizu zliva dogori napravo Io Yupiter Ganimed Yevropa Kallisto PrimitkiInternet Archive Peter 1996 Starrymessenger a book depicting the life of a famous scientist mathematician astronomer philosopher physicist Galileo Galilei New York Farrar Straus Giroux ISBN 978 0 374 37191 3 Catalog Page for PIA01129 photojournal jpl nasa gov Procitovano 25 bereznya 2024 Catalog Page for PIA01130 photojournal jpl nasa gov Procitovano 25 bereznya 2024 Catalog Page for PIA00519 photojournal jpl nasa gov Procitovano 25 bereznya 2024 Catalog Page for PIA01478 photojournal jpl nasa gov Procitovano 25 bereznya 2024 Computed using the IAU MPC Satellites Ephemeris Service Arhivovano 20 travnya 2011 u Archive is µ value Source JPL NASA 17 veresnya 2008 u Wayback Machine Computed from IAG Travaux 2001 2018 10 31 u Wayback Machine Cesevich V P Chto i kak nablyudat na nebe Moskva Nauka 1984 304 s