Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Газневіди перс غزنویان династія правителів тюркського походження що з 975 по 1186 рік правила на значній території в Азі

Газневиди

Газневиди

Газневіди (перс. غزنویان‎) — династія правителів тюркського походження, що з 975 по 1186 рік правила на значній території в Азії: частині Персії, Трансоксанії і північних областях індійського субконтиненту. Династію заснував Себук-Тегін із центром у Газні після смерті тестя, . Алп-тегін був спочатку полководцем у Саманідів, однак відколовся від них і почав правити самостійно.

غزنویان
Газневіди
↓ 977 – 1186 ↓
image
Газневіди: історичні кордони на карті
1030
Столиця Лахор
(1163–1186)
Мови перська мова
Форма правління Імперія
Історичний період Середньовіччя
 - Засновано 977
 - Ліквідовано 1186
Площа
 - 1029 3 400 000 км2
Попередник		 Наступник
image Саффариди
image Саманіди
Гуріди image
Сельджуцька імперія image

Хоча династію заснували тюрки, , була перською за мовою, культурою, літературою та звичаями, а тому династію часто вважають радше перською.

Син Себук-тегіна Махмуд Газневі розширив володіння Газневідів до Амур-Дар'ї, в долину Інду й до Індійського океану на сході, а на заході до території сучасного Ірану. При правлінні Масуда I Газневіди втратили контроль над західними землями, зазнавши поразки від сельджуків у бутві при Данданакані. Після цього їхні володіння охоплювали території сучасного Афганістану, Західного Пенджабу та Белуджистану. 1151 року султан Баграм-шах втратив Газні під натиском військ Гуридів.

Сходження до влади

Серед гулямів Саманідів виділялися військові родини та Газневідів. Сімджуриди отримали в управління область у північному Афганістані. Після смерті Абд аль-Маліка I дві родини вели між собою боротьбу за призначення нового еміра, яким би могли управляти. Абд аль-Малік помер 961 року, й між його братами зав'язалася боротьба за владу. Двір, в якому більший вплив мали писарі, а не полководці тюркського походження, відкинув претензії Алп-Тегіна на трон. Еміром став Мансур I, а Алп-Тегін обачливо відійшов на південь від Гіндукуша, і 962 року заснував свою державу в Газні. Сімджуриди контролювали Хорасан на південь від Аму-Дар'ї, але через боротьбу з Буїдами не змогли пережити розпад держави Саманідів.

Боротьба за владу між тюркськими полководцями прискорила занепад Саманідів. Їхньою слабкістю скористалися нещодавно навернені в іслам карлуки. 992 року вони окупували Бухару й встановили в Трансоксанії династію Караханідів. Після смерті Алп-Тегіна 993 року Газневідів очолювали Ішак ібн Алп-Тегін, а потім Себук-тегін. Син Себук-тегіна Махмуд Газневі уклав із Караханідами угоду, за якою кордон між володіннями було встановлено по Аму-Дар'ї.

Розквіт

Зять Алп-тегіна Себук-тегін почав розширювати володіння Газні, захоплюючи землі Саманідів, які відповідають сучасному Афганістану й частково Пакистану. Перський історик 16 століття Ферішта виводить родовід Себук-тегіна від Сассанідів, однак сучасні історики вважають це лише спробою встановити зв'язок із стародавньою Персією. Після смерті Себук-тегіна владу тимчасово успадкував його син Ісмаїл, однак 998 року його переміг брат Махмуд.

З Махмудом Газневі асоціюється розквіт держави Газневідів. При ньому завершилося підкорення земель Саманідів, він захопив Мултан, Сіндх і частину територій Буїдів. Правління Махмуда стало золотою добою династії. Він здійснив 17 походів у північну Індію, підкорив собі або змусив платити данину численні індійські князівства. Походи приносили йому велику військову здобич. За його правління землі Газневідів простягалися від Каспійського моря до Ямуни.

Занепад

Махмуд помер 1030 року й залишив свої володіння сину Мухаммеду, людині слабкій. Його брат Масуд попросив у нього три провінції, які він завоював власним мечем. Мухаммед не погодився, і як наслідок Масуд скинув і осліпив його. Але Масуд не зміг зберегти завоювання. 1040 року війська Газневідів зазнали важкої поразки від сельджуків у битві при Данданагані, і Масуд втратив землі в Ірані та Середній Азії. Він зібрав свої багатства, сподіваючись організувати військо й правити в Індії, але його зрадили власні сили. Мухаммеда проголосили правителем, а Масуд загинув у в'язниці. Його син Мадуд, правитель Балху, довідавшись про смерть батька напав на Газні й переміг синів сліпого Мухаммеда. Однак, держава скоро розпалася, більшість правителів областей не визнали владу Мадуда. Упродовж 9 років на трон у Газні претендували 4 правителі.

1058 року державу Газневідів очолив син Масуда Ібрагім. Його правління продовжувалося до 1098. Він стабілізував становище, уклавши мир із сельджуками й відновивши культурні та політичні зв'язки. Відрізані від західних земель, Газневіди підтримувалася за рахунок рейдів у Північну Індію, попри жорсткий опір індійських правителів, таких як Парамари з Малви та Гахадвали з Каннауджа.

Масуд III правив 16 років, а після його смерті 1115 року, почалася боротьба за владу між його синами, яка завершилася схожденням Баграм-шаха, який визнав себе васалом сельджуків. 1117 року він переміг свого брата Арслана в битві при Газні. Баграм-шах був останнім правителем Газні. Його правління тривало 35 років. 1151 року місто захопив Алауддін Гуссейн, правитель Гуридів. Газні горіло 7 днів, а Алауддін отримав прізвисько «Спалювача світу». Сельджуки допомогли Газневідам повернутися, але боротьба з Гуридами продожувалася, й Газневіди поступово втрачали свої землі. У північно-західній частині Індії вони втримували владу до завоювання Лахора Мухаммадом Горі 1186 року.

Військові сили

Ядро війська Газневідів складали переважно тюрки. Крім того в розпорядженні Газневідів були тисячі афганців, зібраних із областей на південь від Гіндукушу. За правління султана Махмуда в Бості було організовано спеціальний центр військової підготовки. Ця область славилася своїми ковалями, і тут вироблялася зброя. Після завоювання Пенджабу Газневіди почали використовувати індійських вояків.

Подібно до інших династій, що виросли з Аббасидського халіфату, Газневіди організували адміністративне управління й військоу тактику за аббасидським зразком. Особливі риси відповідали вимогам георафічного регіону. Завдяки доступу до долини між Індом та Гангом Газневіди першими з мусульман стали використовувати бойових слонів.

Держава і культура

Газневідські султани були тюркського походження, але всі свідчення про них арабські чи перські. Оскільки султани спиралися на тюрські війська, мабуть, в культурі держави був певний тюркський елемент. Проте, за свідченнями, політично-адміністративний апарат мав перське походження й опирався на перські традиції.державобудування. У цій системі правитель був віддаленою, ледь не божественною фігурою, що стояла над масою купців, ремісників та селян, зобов'язаних в усьому йому коритися, понад усе в сплаті податків. Перси складали основу бюрократії, що піклувалася про поточні справи й забезпечувала фінансування професійного війська.


Примітки

  1. "Lahore" [ 17 листопада 2012 у Wayback Machine.] Encyclopædia Britannica
  2. Turchin, Peter; Adams, Jonathan M.; Hall, Thomas D (December 2006). . Journal of world-systems research. 12 (2): 223. ISSN 1076-156X. Архів оригіналу за 20 травня 2019. Процитовано 16 вересня 2016.
  3. (September 1997). . . 41 (3): 496. doi:10.1111/0020-8833.00053. Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 16 вересня 2016.
  4. Islamic Central Asia: an anthology of historical sources, Ed. Scott Cameron Levi and Ron Sela, (Indiana University Press, 2010), 83;The Ghaznavids were a dynasty of Turkic slave-soldiers...
  5. "Ghaznavid Dynasty" [ 11 травня 2015 у Wayback Machine.] Encyclopædia Britannica
  6. Jonathan M. Bloom, Sheila Blair, The Grove Encyclopedia of Islamic Art and Architecture, Oxford University Press, 2009, Vol.2, p.163, Online Edition [ 2 червня 2013 у Wayback Machine.], Turkish dominated mamluk regiments...dynasty of mamluk origin (the GHAZNAVID line) carved out an empire...
  7. C.E. Bosworth: The Ghaznavids. Edinburgh, 1963
  8. , "Ghaznavids" [ 24 квітня 2019 у Wayback Machine.] in Encyclopaedia Iranica, Online Edition 2006
  9. , "Ghaznavids", in Encyclopaedia of Islam, Online Edition; Brill, Leiden; 2006/2007
  10. Encyclopædia Britannica, "Ghaznavid Dynasty" [ 24 червня 2008 у Wayback Machine.], Online Edition 2007
  11. David Christian: A History of Russia, Central Asia and Mongolia; Blackwell Publishing, 1998; pg. 370: "Though Turkic in origin […] Alp Tegin, Sebuk Tegin and Mahmud were all thoroughly Persianized".
  12. J. Meri (Hg.), Medieval Islamic Civilization: An Encyclopedia, "Ghaznavids", London u.a. 2006, p. 294: "... The Ghaznavids inherited Samanid administrative, political, and cultural traditions and laid the foundations for a Persianate state in northern India. ..."
  13. and William Ochsenwald, The Middle East: a history: Volume 1, (McGraw-Hill, 1997);" "Forced to flee from the Samanid domain, he captured Ghaznah and in 961 established the famed Persianate Sunnite Ghaznavid empire of Afghanistan and the Punjab in India".
  14. Meisami, Julie Scott, Persian historiography to the end of the twelfth century, (Edinburgh University Press, 1999), 143.Nizam al-Mulk also attempted to organise the Saljuq administration according to the Persianate Ghaznavid model..
  15. B. Spuler: The Disintegration of the Caliphate in the East; in: P.M. Holt, Ann K.S. Lambton, Bernard Lewis (Hrsg.): The Central Islamic Lands from Pre-Islamic Times to the First World War; The Cambridge History of Islam, Vol. 1a; Cambridge: Cambridge University Press, 1970; pg. 147: "One of the effects of the renaissance of the Persian spirit evoked by this work was that the Ghaznavids were also Persianized and thereby became a Persian dynasty."
  16. M.A. Amir-Moezzi, "Shahrbanu" [ 17 травня 2015 у Wayback Machine.], Encyclopaedia Iranica, Online Edition: "... here one might bear in mind that non-Persian dynasties such as the Ghaznavids, Saljuqs and Ilkhanids were rapidly to adopt the Persian language and have their origins traced back to the ancient kings of Persia rather than to Turkish heroes or Muslim saints ..."
  17. . Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 24 вересня 2013.
  18. B. Spuler, "The Disintegration of the Caliphate in the East", in the Cambridge History of Islam, Vol. IA: The Central islamic Lands from Pre-Islamic Times to the First World War, ed. by P.M. Holt, Ann K.S. Lambton, and Bernard Lewis (Cambridge: Cambridge University Press, 1970). pg 147: One of the effects of the renaissance of the Persian spirit evoked by this work was that the Ghaznavids were also Persianized and thereby became a Persian dynasty.
  19. Anatoly M Khazanov, André Wink, "Nomads in the Sedentary World", Routledge, 2padhte padhte to pagla jayega aadmi, A History of Russia, Central Asia and Mongolia, Blackwell Publishing, 1998. pg 370: "Though Turkic in origin and, apparently in speech, Alp Tegin, Sebuk Tegin and Mahmud were all thoroughly Persianized"
  20. Robert L. Canfield, Turko-Persia in historical perspective, Cambridge University Press, 1991. pg 8: "The Ghaznavids (989–1149) were essentially Persianized Turks who in manner of the pre-Islamic Persians encouraged the development of high culture"
  21. John Perry. Iran & the Caucasus, Vol. 5, (2001), pp. 193–200. THE HISTORICAL ROLE OF TURKISH IN RELATION TO PERSIAN OF IRAN. Excerpt: "We should distinguish two complementary ways in which the advent of the Turks affected the language map of Iran. First, since the Turkish-speaking rulers of most Iranian polities from the Ghaznavids and Seljuks onward were already iranized and patronized Persian literature in their domains, the expansion of Turk-ruled empires served to expand the territorial domain of written Persian into the conquered areas, notably Anatolia and Central and South Asia. Secondly, the influx of massive Turkish-speaking populations (culminating with the rank and file of the Mongol armies) and their settlement in large areas of Iran (particularly in Azerbaijan and the northwest), progressively turkicized local speakers of Persian, Kurdish and other Iranian languages."(John Perry. Iran & the Caucasus, Vol. 5, (2001), pp. 193–200. THE HISTORICAL ROLE OF TURKISH IN RELATION TO PERSIAN OF IRAN)
  22. Truths and Lies: Irony and Intrigue in the Tārīkh-i Bayhaqī, Soheila Amirsoleimani, Iranian Studies, Vol. 32, No. 2, The Uses of Guile: Literary and Historical Moments (Spring, 1999), 243.
  23. Ghaznawids, B. Spuler, The Encyclopia of Islam, Vol II, Ed. B.Lewis, C. Pellat and J. Schacht, (Brill, 1991), 1051.
  24. The Development of Persian Culture under the Early Ghaznavids, C.E.Bosworth, Iran, Vol. 6, (1968), 40.
  25. Encyclopedia Iranica, "Ghaznavids" [ 24 квітня 2019 у Wayback Machine.], Edmund Bosworth, Online Edition 2007
  26. Andre Wink, Al-Hind: The Making of the Indo-Islamic World, Vol.2, (Brill, 2002), 114. image  – за допомогою  (необхідна підписка)
  27. Houtsma, Martijn Theodoor (1987). . Т. 2. BRILL. с. 151. ISBN . Архів оригіналу за 2 червня 2013. Процитовано 24 вересня 2010.
  28. . . alamahabibi.com. 1969. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 1 липня 2012.
  29. Lewis, Bernard. The World of Islam. London: Thames and Hudson Ltd,. с. 205. ISBN .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gaznevidi pers غزنویان dinastiya praviteliv tyurkskogo pohodzhennya sho z 975 po 1186 rik pravila na znachnij teritoriyi v Aziyi chastini Persiyi Transoksaniyi i pivnichnih oblastyah indijskogo subkontinentu Dinastiyu zasnuvav Sebuk Tegin iz centrom u Gazni pislya smerti testya Alp tegin buv spochatku polkovodcem u Samanidiv odnak vidkolovsya vid nih i pochav praviti samostijno غزنویان Gaznevidi 977 1186 Gaznevidi istorichni kordoni na karti1030Stolicya Lahor 1163 1186 Movi perska movaForma pravlinnya ImperiyaIstorichnij period Serednovichchya Zasnovano 977 Likvidovano 1186Plosha 1029 3 400 000 km2Poperednik NastupnikSaffaridiSamanidi GuridiSeldzhucka imperiya Hocha dinastiyu zasnuvali tyurki bula perskoyu za movoyu kulturoyu literaturoyu ta zvichayami a tomu dinastiyu chasto vvazhayut radshe perskoyu Sin Sebuk tegina Mahmud Gaznevi rozshiriv volodinnya Gaznevidiv do Amur Dar yi v dolinu Indu j do Indijskogo okeanu na shodi a na zahodi do teritoriyi suchasnogo Iranu Pri pravlinni Masuda I Gaznevidi vtratili kontrol nad zahidnimi zemlyami zaznavshi porazki vid seldzhukiv u butvi pri Dandanakani Pislya cogo yihni volodinnya ohoplyuvali teritoriyi suchasnogo Afganistanu Zahidnogo Pendzhabu ta Beludzhistanu 1151 roku sultan Bagram shah vtrativ Gazni pid natiskom vijsk Guridiv Shodzhennya do vladiSered gulyamiv Samanidiv vidilyalisya vijskovi rodini ta Gaznevidiv Simdzhuridi otrimali v upravlinnya oblast u pivnichnomu Afganistani Pislya smerti Abd al Malika I dvi rodini veli mizh soboyu borotbu za priznachennya novogo emira yakim bi mogli upravlyati Abd al Malik pomer 961 roku j mizh jogo bratami zav yazalasya borotba za vladu Dvir v yakomu bilshij vpliv mali pisari a ne polkovodci tyurkskogo pohodzhennya vidkinuv pretenziyi Alp Tegina na tron Emirom stav Mansur I a Alp Tegin obachlivo vidijshov na pivden vid Gindukusha i 962 roku zasnuvav svoyu derzhavu v Gazni Simdzhuridi kontrolyuvali Horasan na pivden vid Amu Dar yi ale cherez borotbu z Buyidami ne zmogli perezhiti rozpad derzhavi Samanidiv Borotba za vladu mizh tyurkskimi polkovodcyami priskorila zanepad Samanidiv Yihnoyu slabkistyu skoristalisya neshodavno naverneni v islam karluki 992 roku voni okupuvali Buharu j vstanovili v Transoksaniyi dinastiyu Karahanidiv Pislya smerti Alp Tegina 993 roku Gaznevidiv ocholyuvali Ishak ibn Alp Tegin a potim Sebuk tegin Sin Sebuk tegina Mahmud Gaznevi uklav iz Karahanidami ugodu za yakoyu kordon mizh volodinnyami bulo vstanovleno po Amu Dar yi RozkvitZyat Alp tegina Sebuk tegin pochav rozshiryuvati volodinnya Gazni zahoplyuyuchi zemli Samanidiv yaki vidpovidayut suchasnomu Afganistanu j chastkovo Pakistanu Perskij istorik 16 stolittya Ferishta vivodit rodovid Sebuk tegina vid Sassanidiv odnak suchasni istoriki vvazhayut ce lishe sproboyu vstanoviti zv yazok iz starodavnoyu Persiyeyu Pislya smerti Sebuk tegina vladu timchasovo uspadkuvav jogo sin Ismayil odnak 998 roku jogo peremig brat Mahmud Z Mahmudom Gaznevi asociyuyetsya rozkvit derzhavi Gaznevidiv Pri nomu zavershilosya pidkorennya zemel Samanidiv vin zahopiv Multan Sindh i chastinu teritorij Buyidiv Pravlinnya Mahmuda stalo zolotoyu doboyu dinastiyi Vin zdijsniv 17 pohodiv u pivnichnu Indiyu pidkoriv sobi abo zmusiv platiti daninu chislenni indijski knyazivstva Pohodi prinosili jomu veliku vijskovu zdobich Za jogo pravlinnya zemli Gaznevidiv prostyagalisya vid Kaspijskogo morya do Yamuni ZanepadMahmud pomer 1030 roku j zalishiv svoyi volodinnya sinu Muhammedu lyudini slabkij Jogo brat Masud poprosiv u nogo tri provinciyi yaki vin zavoyuvav vlasnim mechem Muhammed ne pogodivsya i yak naslidok Masud skinuv i oslipiv jogo Ale Masud ne zmig zberegti zavoyuvannya 1040 roku vijska Gaznevidiv zaznali vazhkoyi porazki vid seldzhukiv u bitvi pri Dandanagani i Masud vtrativ zemli v Irani ta Serednij Aziyi Vin zibrav svoyi bagatstva spodivayuchis organizuvati vijsko j praviti v Indiyi ale jogo zradili vlasni sili Muhammeda progolosili pravitelem a Masud zaginuv u v yaznici Jogo sin Madud pravitel Balhu dovidavshis pro smert batka napav na Gazni j peremig siniv slipogo Muhammeda Odnak derzhava skoro rozpalasya bilshist praviteliv oblastej ne viznali vladu Maduda Uprodovzh 9 rokiv na tron u Gazni pretenduvali 4 praviteli 1058 roku derzhavu Gaznevidiv ocholiv sin Masuda Ibragim Jogo pravlinnya prodovzhuvalosya do 1098 Vin stabilizuvav stanovishe uklavshi mir iz seldzhukami j vidnovivshi kulturni ta politichni zv yazki Vidrizani vid zahidnih zemel Gaznevidi pidtrimuvalasya za rahunok rejdiv u Pivnichnu Indiyu popri zhorstkij opir indijskih praviteliv takih yak Paramari z Malvi ta Gahadvali z Kannaudzha Masud III praviv 16 rokiv a pislya jogo smerti 1115 roku pochalasya borotba za vladu mizh jogo sinami yaka zavershilasya shozhdennyam Bagram shaha yakij viznav sebe vasalom seldzhukiv 1117 roku vin peremig svogo brata Arslana v bitvi pri Gazni Bagram shah buv ostannim pravitelem Gazni Jogo pravlinnya trivalo 35 rokiv 1151 roku misto zahopiv Alauddin Gussejn pravitel Guridiv Gazni gorilo 7 dniv a Alauddin otrimav prizvisko Spalyuvacha svitu Seldzhuki dopomogli Gaznevidam povernutisya ale borotba z Guridami prodozhuvalasya j Gaznevidi postupovo vtrachali svoyi zemli U pivnichno zahidnij chastini Indiyi voni vtrimuvali vladu do zavoyuvannya Lahora Muhammadom Gori 1186 roku Vijskovi siliYadro vijska Gaznevidiv skladali perevazhno tyurki Krim togo v rozporyadzhenni Gaznevidiv buli tisyachi afganciv zibranih iz oblastej na pivden vid Gindukushu Za pravlinnya sultana Mahmuda v Bosti bulo organizovano specialnij centr vijskovoyi pidgotovki Cya oblast slavilasya svoyimi kovalyami i tut viroblyalasya zbroya Pislya zavoyuvannya Pendzhabu Gaznevidi pochali vikoristovuvati indijskih voyakiv Podibno do inshih dinastij sho virosli z Abbasidskogo halifatu Gaznevidi organizuvali administrativne upravlinnya j vijskou taktiku za abbasidskim zrazkom Osoblivi risi vidpovidali vimogam georafichnogo regionu Zavdyaki dostupu do dolini mizh Indom ta Gangom Gaznevidi pershimi z musulman stali vikoristovuvati bojovih sloniv Derzhava i kulturaGaznevidski sultani buli tyurkskogo pohodzhennya ale vsi svidchennya pro nih arabski chi perski Oskilki sultani spiralisya na tyurski vijska mabut v kulturi derzhavi buv pevnij tyurkskij element Prote za svidchennyami politichno administrativnij aparat mav perske pohodzhennya j opiravsya na perski tradiciyi derzhavobuduvannya U cij sistemi pravitel buv viddalenoyu led ne bozhestvennoyu figuroyu sho stoyala nad masoyu kupciv remisnikiv ta selyan zobov yazanih v usomu jomu koritisya ponad use v splati podatkiv Persi skladali osnovu byurokratiyi sho pikluvalasya pro potochni spravi j zabezpechuvala finansuvannya profesijnogo vijska Primitki Lahore 17 listopada 2012 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica Turchin Peter Adams Jonathan M Hall Thomas D December 2006 Journal of world systems research 12 2 223 ISSN 1076 156X Arhiv originalu za 20 travnya 2019 Procitovano 16 veresnya 2016 September 1997 41 3 496 doi 10 1111 0020 8833 00053 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2019 Procitovano 16 veresnya 2016 Islamic Central Asia an anthology of historical sources Ed Scott Cameron Levi and Ron Sela Indiana University Press 2010 83 The Ghaznavids were a dynasty of Turkic slave soldiers Ghaznavid Dynasty 11 travnya 2015 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica Jonathan M Bloom Sheila Blair The Grove Encyclopedia of Islamic Art and Architecture Oxford University Press 2009 Vol 2 p 163 Online Edition 2 chervnya 2013 u Wayback Machine Turkish dominated mamluk regiments dynasty of mamluk origin the GHAZNAVID line carved out an empire C E Bosworth The Ghaznavids Edinburgh 1963 Ghaznavids 24 kvitnya 2019 u Wayback Machine in Encyclopaedia Iranica Online Edition 2006 Ghaznavids in Encyclopaedia of Islam Online Edition Brill Leiden 2006 2007 Encyclopaedia Britannica Ghaznavid Dynasty 24 chervnya 2008 u Wayback Machine Online Edition 2007 David Christian A History of Russia Central Asia and Mongolia Blackwell Publishing 1998 pg 370 Though Turkic in origin Alp Tegin Sebuk Tegin and Mahmud were all thoroughly Persianized J Meri Hg Medieval Islamic Civilization An Encyclopedia Ghaznavids London u a 2006 p 294 The Ghaznavids inherited Samanid administrative political and cultural traditions and laid the foundations for a Persianate state in northern India and William Ochsenwald The Middle East a history Volume 1 McGraw Hill 1997 Forced to flee from the Samanid domain he captured Ghaznah and in 961 established the famed Persianate Sunnite Ghaznavid empire of Afghanistan and the Punjab in India Meisami Julie Scott Persian historiography to the end of the twelfth century Edinburgh University Press 1999 143 Nizam al Mulk also attempted to organise the Saljuq administration according to the Persianate Ghaznavid model B Spuler The Disintegration of the Caliphate in the East in P M Holt Ann K S Lambton Bernard Lewis Hrsg The Central Islamic Lands from Pre Islamic Times to the First World War The Cambridge History of Islam Vol 1a Cambridge Cambridge University Press 1970 pg 147 One of the effects of the renaissance of the Persian spirit evoked by this work was that the Ghaznavids were also Persianized and thereby became a Persian dynasty M A Amir Moezzi Shahrbanu 17 travnya 2015 u Wayback Machine Encyclopaedia Iranica Online Edition here one might bear in mind that non Persian dynasties such as the Ghaznavids Saljuqs and Ilkhanids were rapidly to adopt the Persian language and have their origins traced back to the ancient kings of Persia rather than to Turkish heroes or Muslim saints Arhiv originalu za 24 kvitnya 2019 Procitovano 24 veresnya 2013 B Spuler The Disintegration of the Caliphate in the East in the Cambridge History of Islam Vol IA The Central islamic Lands from Pre Islamic Times to the First World War ed by P M Holt Ann K S Lambton and Bernard Lewis Cambridge Cambridge University Press 1970 pg 147 One of the effects of the renaissance of the Persian spirit evoked by this work was that the Ghaznavids were also Persianized and thereby became a Persian dynasty Anatoly M Khazanov Andre Wink Nomads in the Sedentary World Routledge 2padhte padhte to pagla jayega aadmi A History of Russia Central Asia and Mongolia Blackwell Publishing 1998 pg 370 Though Turkic in origin and apparently in speech Alp Tegin Sebuk Tegin and Mahmud were all thoroughly Persianized Robert L Canfield Turko Persia in historical perspective Cambridge University Press 1991 pg 8 The Ghaznavids 989 1149 were essentially Persianized Turks who in manner of the pre Islamic Persians encouraged the development of high culture John Perry Iran amp the Caucasus Vol 5 2001 pp 193 200 THE HISTORICAL ROLE OF TURKISH IN RELATION TO PERSIAN OF IRAN Excerpt We should distinguish two complementary ways in which the advent of the Turks affected the language map of Iran First since the Turkish speaking rulers of most Iranian polities from the Ghaznavids and Seljuks onward were already iranized and patronized Persian literature in their domains the expansion of Turk ruled empires served to expand the territorial domain of written Persian into the conquered areas notably Anatolia and Central and South Asia Secondly the influx of massive Turkish speaking populations culminating with the rank and file of the Mongol armies and their settlement in large areas of Iran particularly in Azerbaijan and the northwest progressively turkicized local speakers of Persian Kurdish and other Iranian languages John Perry Iran amp the Caucasus Vol 5 2001 pp 193 200 THE HISTORICAL ROLE OF TURKISH IN RELATION TO PERSIAN OF IRAN Truths and Lies Irony and Intrigue in the Tarikh i Bayhaqi Soheila Amirsoleimani Iranian Studies Vol 32 No 2 The Uses of Guile Literary and Historical Moments Spring 1999 243 Ghaznawids B Spuler The Encyclopia of Islam Vol II Ed B Lewis C Pellat and J Schacht Brill 1991 1051 The Development of Persian Culture under the Early Ghaznavids C E Bosworth Iran Vol 6 1968 40 Encyclopedia Iranica Ghaznavids 24 kvitnya 2019 u Wayback Machine Edmund Bosworth Online Edition 2007 Andre Wink Al Hind The Making of the Indo Islamic World Vol 2 Brill 2002 114 za dopomogoyu neobhidna pidpiska Houtsma Martijn Theodoor 1987 T 2 BRILL s 151 ISBN 90 04 08265 4 Arhiv originalu za 2 chervnya 2013 Procitovano 24 veresnya 2010 alamahabibi com 1969 Arhiv originalu za 8 serpnya 2017 Procitovano 1 lipnya 2012 Lewis Bernard The World of Islam London Thames and Hudson Ltd s 205 ISBN 0 500 27624 2 PosilannyaGaznavidi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006

Дата публікації:
Топ