Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

ГКГС класу II це клас молекул головного комплексу гістосумісності ГКГС англ MHC які зазвичай зустрічаються лише на профе

ГКГС класу II

ГКГС класу II

ГКГС класу II – це клас молекул головного комплексу гістосумісності (ГКГС, англ. - MHC), які зазвичай зустрічаються лише на професійних антигенпрезентувальних клітинах (АПК), таких як дендритні клітини, мононуклеарні фагоцити, деякі ендотеліальні клітини, епітеліальні клітини тимуса так В-клітини. Ці клітини важливі для ініціювання імунних відповідей.

Антигени, які презентуються молекулами MHC класу II, походять із позаклітинних білків (не цитозольних, які презентуються молекулами MHC класу I).

"Завантаження" антигена на молекули МНС класу II відбувається після фагоцитозу. Позаклітинні білки ендоцитозуються, перетравлюються в лізосомах, і отримані епітопні пептидні фрагменти завантажуються на молекули MHC класу II до міграції останніх на поверхню клітини.

У людини білковий комплекс MHC класу II кодується генним комплексом лейкоцитарного антигена людини (HLA). HLA, що відповідають класу MHC II, це , , HLA-DOA, HLA-DOB, і .

Мутації в комплексі генів HLA можуть призвести до (BLS), який є різновидом дефіциту MHC класу II.

Структура

Як і , молекули класу II також є , але в цьому випадку складаються з двох гомогенних пептидів, α і β ланцюга, обидва з яких кодуються в MHC. Підпозначення α1, α2 тощо відноситься до окремих доменів всередині гена HLA. Кожен домен зазвичай кодується окремим екзоном всередині гена, а деякі гени мають додаткові домени, які кодують лідерні послідовності, трансмембранні послідовності тощо. Ці молекули мають як позаклітинні ділянки, так і трансмембранну послідовність і цитоплазматичний хвіст. Ділянки α1 і β1 ланцюгів об’єднуються, утворюючи дистальний домен, що зв’язує пептиди з мембраною, тоді як ділянки α2 і β2 - позаклітинні частини ланцюгів, утворюють проксимальний імуноглобуліноподібний домен на мембрані. Антигенозв'язувальна щілина, куди приєднується антиген або пептид, складається з двох стінок α-спіралей і β-листка.

Оскільки антигенозв’язувальна щілина молекул MHC класу II відкрита на обох кінцях, тоді як відповідна щілина на молекулах класу I закрита на кожному кінці, антигени, презентовані молекулами MHC класу II, є довшими, як правило, довжиною від 15 до 24 амінокислотних залишків.

Експресія

Ці молекули постійно експресуються в професійних АПК, але їх поява на інших клітинах може бути індукована інтерфероном γ. Вони експресуються на епітеліальних клітинах в тимусі та на АПК на периферії. Експресія MHC класу II в АПК ретельно регулюється за допомогою CIITA, який є трансактиватором MHC класу II. CIITA експресується виключно на професійних АПК, однак непрофесійні АПК також можуть регулювати активність CIITA та експресію MHCII. Як згадувалося, інтерферон γ (ІФН γ) запускає експресію CIITA, а також відповідає за перетворення моноцитів, які є MHCII-негативними клітинами, у функціональні АПК, які експресують MHCII на своїх поверхнях.

Значення

Наявність повноцінних стабільних молекул MHC класу II, є важливим для загальної імунної функції. Оскільки MHCII пов'язує позаклітинні білки, він в основному залучений до презентації позаклітинних патогенів (наприклад, бактерій, які можуть інфікувати рану або кров). Молекули MHC класу II взаємодіють переважно з імунними клітинами, такими як Т-хелпери (CD4+).

Презентований пептид регулює те, як T-клітини реагують на інфекцію. Стабільне зв’язування пептиду має важливе значення для запобігання розриву цього зв'язку та деградації пептиду, які можуть відбутися без надійного приєднання до молекули MHC. Це завадить розпізнанню антигена Т-клітинами, їх активації і належній імунній відповіді.

Запущена відповідна імунна реакція може включати локалізоване запалення та набряк через залучення фагоцитів або може призвести до повносильної імунної відповіді антитіл через активацію В-клітин.

Синтез

Під час синтезу МНС класу II в ендоплазматичному ретикулумі (ЕР) виробляються α- і β-ланцюги, які утворюють комплекс зі спеціальним поліпептидом, відомим як інваріантний ланцюг. У гранулярному ЕР пептидозв’язувальна щілина нового білка MHC класу II блокована інваріантним ланцюгом (Ii - тример), для запобігання зв’язуванню клітинних пептидів або пептидів із ендогенного шляху (наприклад, ті, які мають зв'язуватись з молекулами MHC класу I).

Інваріантний ланцюг також сприяє експорту MHCII з ЕР до апарату Гольджі, з подальшим злиттям зі зрілою ендосомою, що містить ендоцитовані, деградовані білки. Потім інваріантний ланцюг поетапно розщеплюється протеазами, які називаються , залишаючи лише невеликий фрагмент, відомий як який продовжує блокувати пептидозв'язувальну щілину. Структура, подібна до MHCII, , полегшує видалення CLIP і дозволяє MHCII зв’язувати пептиди з більш високою афінністю. Стабільний MHCII потім презентується на поверхні клітини.

Переробка комплексів МНС ІІ класу

Після синтезу MHCII і їх презентації на АПК вони не можуть довго експресуватися на поверхні клітини через інтерналізацію плазматичної мембрани АПК. У деяких клітинах антигени зв’язуються з переробленими молекулами MHCII, поки вони перебувають в незрілих ендосомах, тоді як інші клітини, такі як дендритні клітини (ДК), інтерналізують антигени за допомогою рецепторопосередкованого ендоцитозу, і створюють комплекс MHCII-пептид у ділянції обробки ендосомно-лізосомного антигена, що не залежить від синтезу нових молекул МНСІІ. Це свідчить про те, що після інтерналізації антигена вже існуючі молекули MHC класу II на зрілих ДК можуть бути перероблені та перетворені на нові комплекси MHCII-пептид.

Обробка та презентація антигена

На відміну від MHCI, MHCII призначений для презентації антигенів позаклітинних, а не внутрішньоклітинних патогенів.

Першим кроком є захоплення патогена шляхом фагоцитозу. Потім патоген розщеплюється в лізосомі, потрібний антиген отримується і завантажується в молекулу MHCII. Потім молекула MHCII транспортується на поверхню клітини, щоб презентувати антиген Т-хелперу. MHC II активує T-хелпер, що сприяє вивільненню цитокінів та іншим реакціям, які допоможуть індукувати інші клітини, які допомагають боротися з позаклітинними патогенами.

Гени

Альфа Бета
HLA-DM HLA-DMA HLA-DMB
HLA-DO HLA-DOA HLA-DOB
HLA-DP HLA-DPA1 HLA-DPB1
HLA-DQ HLA-DQA1, HLA-DQA2 HLA-DQB1, HLA-DQB2
HLA-DR HLA-DRA HLA-DRB1, HLA-DRB3, HLA-DRB4, HLA-DRB5

Шляхи контролю презентації антигена MHCII

Шлях: PSD4–ARL14/ARF7–MYO1E

Залучені молекули

У цьому шляху беруть участь кілька молекул.

  • PIK3R2 і PIP5K1A це дві кінази, які створюють субстрати для PSD4.
  • PSD4 (Рleckstrin та Sec7 Domain 4) є (Guanine Еxchange Fактор), який завантажує ARL14/ARF7 з ГТФ.
  • ARL14/ARF7 — це білок-, який селективно експресується в імунних клітинах. Цей білок локалізований в компартментах MHCII у незрілих дендритних клітинах.
  • ARF7EP є ефектором ARL14/ARF7, який взаємодіє з MYO1E .
  • MYO1E — це білок, який контролює компартменти MHCII за механізмом на основі актину.

Шлях

PIK3R2 і PIP5K1A — це дві кінази, які фосфорилюють (PIP), забезпечуючи PSD4 субстратами для його здатності завантажувати GTP. PSD4 як , навантажує ARL14/ARF7 GTP. Згодом ARF7EP взаємодіє з MYO1E, який зв’язується з актиновими міоволокнами. Загалом цей комплекс сприяє стабілізації везикул із MHCII, всередині незрілої дендритної клітини, перешкоджаючи їх транслокації на клітинну мембрану.

image
Шлях, що показує, як розподіл MHC-II контролюється в незрілих дендритних клітинах.

Синдром голих лімфоцитів

Різновид дефіциту MHC класу II, який також називають синдромом голих лімфоцитів, пов’язаний з мутаціями в генах, які кодують фактори транскрипції, які регулюють експресію генів MHC класу II. Це призводить до зниження рівнів CD4+ Т-клітин і деяких ізотипів імуноглобуліну, навіть якщо присутні нормальні рівні як CD8+ клітин, так і В-клітин. При дефіциті MHCII АПК не здатні презентувати антигени Т-клітинам і належним чином їх активувати. Відповідно Т-клітини нездатні до проліферації та виділення цитокінів, які зазвичай беруть участь в імунній відповіді.

Дефіцит молекул MHC класу II впливає не тільки на активацію та проліферацію Т-клітин, але й на решту каскаду імунної відповіді, В-клітини тощо. При такому зменшенні кількості активних Т-клітин вони не можуть взаємодіяти та активувати В-клітини. Зазвичай, коли В-клітини активуються, вони проліферують і диференціюються, що призводить до появи плазматичних клітин, які відповідають за вироблення антитіл. При дефіциті МНСІІ, В-клітини не активуються і не можуть диференціюватися в плазматичні клітини, що призводить до дефіциту антитіл, які не можуть нормально функціонувати. Єдиним сучасним методом лікування є пересадка кісткового мозку, але навіть вона не виліковує хворобу, і більшість пацієнтів не доживають до десяти років.

Цукровий діабет 1 типу і ГКГС класу ІІ

Гени і молекули MHC класу II пов’язані з безліччю різних захворювань, одним з яких є цукровий діабет 1 типу. Гени HLA класу II є найважливішими генами, пов’язаними з ризиком успадкування діабету 1 типу, на які припадає приблизно 40-50% спадковості. Алелі цих генів, які впливають на зв’язування пептидів з молекулами MHC класу II, мабуть, найбільше впливають на ризик діабету 1 типу. Встановлено, що специфічні алелів підвищують ризик хвороби (наприклад, DRB1 і DQB1). Інші були пов’язані з стійкістю до неї.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 26 грудня 2008. Процитовано 21 січня 2009.
  2. Jones EY, Fugger L, Strominger JL, Siebold C (April 2006). MHC class II proteins and disease: a structural perspective. Nature Reviews. Immunology. 6 (4): 271—82. doi:10.1038/nri1805. PMID 16557259.
  3. Ting JP, Trowsdale J (April 2002). Genetic control of MHC class II expression. Cell. 109 Suppl (2): S21-33. doi:10.1016/s0092-8674(02)00696-7. PMID 11983150.
  4. Roche PA, Furuta K (April 2015). The ins and outs of MHC class II-mediated antigen processing and presentation. Nature Reviews. Immunology. 15 (4): 203—16. doi:10.1038/nri3818. PMC 6314495. PMID 25720354.
  5. Owen, Judith A; Punt, Jenni; Stranford, Sharon A; Jones, Patricia P; Kuby, Janis (2013). Kuby Immunology (вид. 7th). New York: W H Freeman & Co. ISBN . OCLC 820117219.
  6. Cresswell, Peter (23 лютого 1996). . Cell (English) . 84 (4): 505—507. doi:10.1016/S0092-8674(00)81025-9. ISSN 0092-8674. PMID 8598037. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 23 грудня 2021.
  7. Paul P, van den Hoorn T, Jongsma ML, Bakker MJ, Hengeveld R, Janssen L, Cresswell P, Egan DA, van Ham M, Ten Brinke A, Ovaa H, Beijersbergen RL, Kuijl C, Neefjes J (April 2011). A Genome-wide multidimensional RNAi screen reveals pathways controlling MHC class II antigen presentation. Cell. 145 (2): 268—83. doi:10.1016/j.cell.2011.03.023. PMID 21458045.
  8. . Entrez Gene. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
  9. . Entrez Gene. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
  10. [[https://web.archive.org/web/20211223075743/https://www.ncbi.nlm.nih.gov/gene/23550 Архівовано 23 грудня 2021 у Wayback Machine.] PSD4 pleckstrin and Sec7 domain containing 4 [Homo sapiens (human)] - Gene - NCBI]
  11. Prigent M, Dubois T, Raposo G, Derrien V, Tenza D, Rossé C, Camonis J, Chavrier P (December 2003). ARF6 controls post-endocytic recycling through its downstream exocyst complex effector. The Journal of Cell Biology. 163 (5): 1111—21. doi:10.1083/jcb.200305029. PMC 2173613. PMID 14662749.
  12. . Entrez Gene. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
  13. . Entrez Gene. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
  14. . Entrez Gene. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
  15. Steimle V, Otten LA, Zufferey M, Mach B (June 2007). Complementation cloning of an MHC class II transactivator mutated in hereditary MHC class II deficiency (or bare lymphocyte syndrome). 1993. Journal of Immunology. 178 (11): 6677—88. PMID 17513710.
  16. Mak, Tak W.; Saunders, Mary E. (2006). The immune response basic and clinical principles. Amsterdam: Elsevier/Academic. ISBN . OCLC 986987876.
  17. Serrano-Martín MM, Moreno-Pérez D, García-Martín FJ, Jurado-Ortiz A (March 2007). [Major histocompatibility complex class II deficiency]. Anales de Pediatria (ісп.). 66 (3): 305—8. doi:10.1157/13099694. PMID 17349258.
  18. Xie Z, Chang C, Zhou Z (October 2014). Molecular mechanisms in autoimmune type 1 diabetes: a critical review. Clinical Reviews in Allergy & Immunology. 47 (2): 174—92. doi:10.1007/s12016-014-8422-2. PMID 24752371.

 

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

GKGS klasu II ce klas molekul golovnogo kompleksu gistosumisnosti GKGS angl MHC yaki zazvichaj zustrichayutsya lishe na profesijnih antigenprezentuvalnih klitinah APK takih yak dendritni klitini mononuklearni fagociti deyaki endotelialni klitini epitelialni klitini timusa tak V klitini Ci klitini vazhlivi dlya iniciyuvannya imunnih vidpovidej Antigeni yaki prezentuyutsya molekulami MHC klasu II pohodyat iz pozaklitinnih bilkiv ne citozolnih yaki prezentuyutsya molekulami MHC klasu I Zavantazhennya antigena na molekuli MNS klasu II vidbuvayetsya pislya fagocitozu Pozaklitinni bilki endocitozuyutsya peretravlyuyutsya v lizosomah i otrimani epitopni peptidni fragmenti zavantazhuyutsya na molekuli MHC klasu II do migraciyi ostannih na poverhnyu klitini U lyudini bilkovij kompleks MHC klasu II koduyetsya gennim kompleksom lejkocitarnogo antigena lyudini HLA HLA sho vidpovidayut klasu MHC II ce HLA DOA HLA DOB i Mutaciyi v kompleksi geniv HLA mozhut prizvesti do BLS yakij ye riznovidom deficitu MHC klasu II StrukturaYak i molekuli klasu II takozh ye ale v comu vipadku skladayutsya z dvoh gomogennih peptidiv a i b lancyuga obidva z yakih koduyutsya v MHC Pidpoznachennya a1 a2 tosho vidnositsya do okremih domeniv vseredini gena HLA Kozhen domen zazvichaj koduyetsya okremim ekzonom vseredini gena a deyaki geni mayut dodatkovi domeni yaki koduyut liderni poslidovnosti transmembranni poslidovnosti tosho Ci molekuli mayut yak pozaklitinni dilyanki tak i transmembrannu poslidovnist i citoplazmatichnij hvist Dilyanki a1 i b1 lancyugiv ob yednuyutsya utvoryuyuchi distalnij domen sho zv yazuye peptidi z membranoyu todi yak dilyanki a2 i b2 pozaklitinni chastini lancyugiv utvoryuyut proksimalnij imunoglobulinopodibnij domen na membrani Antigenozv yazuvalna shilina kudi priyednuyetsya antigen abo peptid skladayetsya z dvoh stinok a spiralej i b listka Oskilki antigenozv yazuvalna shilina molekul MHC klasu II vidkrita na oboh kincyah todi yak vidpovidna shilina na molekulah klasu I zakrita na kozhnomu kinci antigeni prezentovani molekulami MHC klasu II ye dovshimi yak pravilo dovzhinoyu vid 15 do 24 aminokislotnih zalishkiv EkspresiyaCi molekuli postijno ekspresuyutsya v profesijnih APK ale yih poyava na inshih klitinah mozhe buti indukovana interferonom g Voni ekspresuyutsya na epitelialnih klitinah v timusi ta na APK na periferiyi Ekspresiya MHC klasu II v APK retelno regulyuyetsya za dopomogoyu CIITA yakij ye transaktivatorom MHC klasu II CIITA ekspresuyetsya viklyuchno na profesijnih APK odnak neprofesijni APK takozh mozhut regulyuvati aktivnist CIITA ta ekspresiyu MHCII Yak zgaduvalosya interferon g IFN g zapuskaye ekspresiyu CIITA a takozh vidpovidaye za peretvorennya monocitiv yaki ye MHCII negativnimi klitinami u funkcionalni APK yaki ekspresuyut MHCII na svoyih poverhnyah ZnachennyaNayavnist povnocinnih stabilnih molekul MHC klasu II ye vazhlivim dlya zagalnoyi imunnoyi funkciyi Oskilki MHCII pov yazuye pozaklitinni bilki vin v osnovnomu zaluchenij do prezentaciyi pozaklitinnih patogeniv napriklad bakterij yaki mozhut infikuvati ranu abo krov Molekuli MHC klasu II vzayemodiyut perevazhno z imunnimi klitinami takimi yak T helperi CD4 Prezentovanij peptid regulyuye te yak T klitini reaguyut na infekciyu Stabilne zv yazuvannya peptidu maye vazhlive znachennya dlya zapobigannya rozrivu cogo zv yazku ta degradaciyi peptidu yaki mozhut vidbutisya bez nadijnogo priyednannya do molekuli MHC Ce zavadit rozpiznannyu antigena T klitinami yih aktivaciyi i nalezhnij imunnij vidpovidi Zapushena vidpovidna imunna reakciya mozhe vklyuchati lokalizovane zapalennya ta nabryak cherez zaluchennya fagocitiv abo mozhe prizvesti do povnosilnoyi imunnoyi vidpovidi antitil cherez aktivaciyu V klitin SintezPid chas sintezu MNS klasu II v endoplazmatichnomu retikulumi ER viroblyayutsya a i b lancyugi yaki utvoryuyut kompleks zi specialnim polipeptidom vidomim yak invariantnij lancyug U granulyarnomu ER peptidozv yazuvalna shilina novogo bilka MHC klasu II blokovana invariantnim lancyugom Ii trimer dlya zapobigannya zv yazuvannyu klitinnih peptidiv abo peptidiv iz endogennogo shlyahu napriklad ti yaki mayut zv yazuvatis z molekulami MHC klasu I Invariantnij lancyug takozh spriyaye eksportu MHCII z ER do aparatu Goldzhi z podalshim zlittyam zi zriloyu endosomoyu sho mistit endocitovani degradovani bilki Potim invariantnij lancyug poetapno rozsheplyuyetsya proteazami yaki nazivayutsya zalishayuchi lishe nevelikij fragment vidomij yak yakij prodovzhuye blokuvati peptidozv yazuvalnu shilinu Struktura podibna do MHCII polegshuye vidalennya CLIP i dozvolyaye MHCII zv yazuvati peptidi z bilsh visokoyu afinnistyu Stabilnij MHCII potim prezentuyetsya na poverhni klitini Pererobka kompleksiv MNS II klasuPislya sintezu MHCII i yih prezentaciyi na APK voni ne mozhut dovgo ekspresuvatisya na poverhni klitini cherez internalizaciyu plazmatichnoyi membrani APK U deyakih klitinah antigeni zv yazuyutsya z pereroblenimi molekulami MHCII poki voni perebuvayut v nezrilih endosomah todi yak inshi klitini taki yak dendritni klitini DK internalizuyut antigeni za dopomogoyu receptoroposeredkovanogo endocitozu i stvoryuyut kompleks MHCII peptid u dilyanciyi obrobki endosomno lizosomnogo antigena sho ne zalezhit vid sintezu novih molekul MNSII Ce svidchit pro te sho pislya internalizaciyi antigena vzhe isnuyuchi molekuli MHC klasu II na zrilih DK mozhut buti pererobleni ta peretvoreni na novi kompleksi MHCII peptid Obrobka ta prezentaciya antigenaNa vidminu vid MHCI MHCII priznachenij dlya prezentaciyi antigeniv pozaklitinnih a ne vnutrishnoklitinnih patogeniv Pershim krokom ye zahoplennya patogena shlyahom fagocitozu Potim patogen rozsheplyuyetsya v lizosomi potribnij antigen otrimuyetsya i zavantazhuyetsya v molekulu MHCII Potim molekula MHCII transportuyetsya na poverhnyu klitini shob prezentuvati antigen T helperu MHC II aktivuye T helper sho spriyaye vivilnennyu citokiniv ta inshim reakciyam yaki dopomozhut indukuvati inshi klitini yaki dopomagayut borotisya z pozaklitinnimi patogenami GeniAlfa BetaHLA DM HLA DMA HLA DMBHLA DO HLA DOA HLA DOBHLA DP HLA DPA1 HLA DPB1HLA DQ HLA DQA1 HLA DQA2 HLA DQB1 HLA DQB2HLA DR HLA DRA HLA DRB1 HLA DRB3 HLA DRB4 HLA DRB5Shlyahi kontrolyu prezentaciyi antigena MHCIIShlyah PSD4 ARL14 ARF7 MYO1E Zalucheni molekuli U comu shlyahu berut uchast kilka molekul PIK3R2 i PIP5K1A ce dvi kinazi yaki stvoryuyut substrati dlya PSD4 PSD4 Rleckstrin ta Sec7 Domain 4 ye Guanine Exchange Faktor yakij zavantazhuye ARL14 ARF7 z GTF ARL14 ARF7 ce bilok yakij selektivno ekspresuyetsya v imunnih klitinah Cej bilok lokalizovanij v kompartmentah MHCII u nezrilih dendritnih klitinah ARF7EP ye efektorom ARL14 ARF7 yakij vzayemodiye z MYO1E MYO1E ce bilok yakij kontrolyuye kompartmenti MHCII za mehanizmom na osnovi aktinu Shlyah PIK3R2 i PIP5K1A ce dvi kinazi yaki fosforilyuyut PIP zabezpechuyuchi PSD4 substratami dlya jogo zdatnosti zavantazhuvati GTP PSD4 yak navantazhuye ARL14 ARF7 GTP Zgodom ARF7EP vzayemodiye z MYO1E yakij zv yazuyetsya z aktinovimi miovoloknami Zagalom cej kompleks spriyaye stabilizaciyi vezikul iz MHCII vseredini nezriloyi dendritnoyi klitini pereshkodzhayuchi yih translokaciyi na klitinnu membranu Shlyah sho pokazuye yak rozpodil MHC II kontrolyuyetsya v nezrilih dendritnih klitinah Sindrom golih limfocitivRiznovid deficitu MHC klasu II yakij takozh nazivayut sindromom golih limfocitiv pov yazanij z mutaciyami v genah yaki koduyut faktori transkripciyi yaki regulyuyut ekspresiyu geniv MHC klasu II Ce prizvodit do znizhennya rivniv CD4 T klitin i deyakih izotipiv imunoglobulinu navit yaksho prisutni normalni rivni yak CD8 klitin tak i V klitin Pri deficiti MHCII APK ne zdatni prezentuvati antigeni T klitinam i nalezhnim chinom yih aktivuvati Vidpovidno T klitini nezdatni do proliferaciyi ta vidilennya citokiniv yaki zazvichaj berut uchast v imunnij vidpovidi Deficit molekul MHC klasu II vplivaye ne tilki na aktivaciyu ta proliferaciyu T klitin ale j na reshtu kaskadu imunnoyi vidpovidi V klitini tosho Pri takomu zmenshenni kilkosti aktivnih T klitin voni ne mozhut vzayemodiyati ta aktivuvati V klitini Zazvichaj koli V klitini aktivuyutsya voni proliferuyut i diferenciyuyutsya sho prizvodit do poyavi plazmatichnih klitin yaki vidpovidayut za viroblennya antitil Pri deficiti MNSII V klitini ne aktivuyutsya i ne mozhut diferenciyuvatisya v plazmatichni klitini sho prizvodit do deficitu antitil yaki ne mozhut normalno funkcionuvati Yedinim suchasnim metodom likuvannya ye peresadka kistkovogo mozku ale navit vona ne vilikovuye hvorobu i bilshist paciyentiv ne dozhivayut do desyati rokiv Cukrovij diabet 1 tipu i GKGS klasu IIGeni i molekuli MHC klasu II pov yazani z bezlichchyu riznih zahvoryuvan odnim z yakih ye cukrovij diabet 1 tipu Geni HLA klasu II ye najvazhlivishimi genami pov yazanimi z rizikom uspadkuvannya diabetu 1 tipu na yaki pripadaye priblizno 40 50 spadkovosti Aleli cih geniv yaki vplivayut na zv yazuvannya peptidiv z molekulami MHC klasu II mabut najbilshe vplivayut na rizik diabetu 1 tipu Vstanovleno sho specifichni aleliv pidvishuyut rizik hvorobi napriklad DRB1 i DQB1 Inshi buli pov yazani z stijkistyu do neyi Div takozhGKGS klasu I en Perehresna prezentaciyaPrimitki Arhiv originalu za 26 grudnya 2008 Procitovano 21 sichnya 2009 Jones EY Fugger L Strominger JL Siebold C April 2006 MHC class II proteins and disease a structural perspective Nature Reviews Immunology 6 4 271 82 doi 10 1038 nri1805 PMID 16557259 Ting JP Trowsdale J April 2002 Genetic control of MHC class II expression Cell 109 Suppl 2 S21 33 doi 10 1016 s0092 8674 02 00696 7 PMID 11983150 Roche PA Furuta K April 2015 The ins and outs of MHC class II mediated antigen processing and presentation Nature Reviews Immunology 15 4 203 16 doi 10 1038 nri3818 PMC 6314495 PMID 25720354 Owen Judith A Punt Jenni Stranford Sharon A Jones Patricia P Kuby Janis 2013 Kuby Immunology vid 7th New York W H Freeman amp Co ISBN 978 1 4641 1991 0 OCLC 820117219 Cresswell Peter 23 lyutogo 1996 Cell English 84 4 505 507 doi 10 1016 S0092 8674 00 81025 9 ISSN 0092 8674 PMID 8598037 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2018 Procitovano 23 grudnya 2021 Paul P van den Hoorn T Jongsma ML Bakker MJ Hengeveld R Janssen L Cresswell P Egan DA van Ham M Ten Brinke A Ovaa H Beijersbergen RL Kuijl C Neefjes J April 2011 A Genome wide multidimensional RNAi screen reveals pathways controlling MHC class II antigen presentation Cell 145 2 268 83 doi 10 1016 j cell 2011 03 023 PMID 21458045 Entrez Gene Arhiv originalu za 23 grudnya 2021 Procitovano 23 grudnya 2021 Entrez Gene Arhiv originalu za 23 grudnya 2021 Procitovano 23 grudnya 2021 https web archive org web 20211223075743 https www ncbi nlm nih gov gene 23550 Arhivovano23 grudnya 2021 u Wayback Machine PSD4 pleckstrin and Sec7 domain containing 4 Homo sapiens human Gene NCBI Prigent M Dubois T Raposo G Derrien V Tenza D Rosse C Camonis J Chavrier P December 2003 ARF6 controls post endocytic recycling through its downstream exocyst complex effector The Journal of Cell Biology 163 5 1111 21 doi 10 1083 jcb 200305029 PMC 2173613 PMID 14662749 Entrez Gene Arhiv originalu za 23 grudnya 2021 Procitovano 23 grudnya 2021 Entrez Gene Arhiv originalu za 23 grudnya 2021 Procitovano 23 grudnya 2021 Entrez Gene Arhiv originalu za 23 grudnya 2021 Procitovano 23 grudnya 2021 Steimle V Otten LA Zufferey M Mach B June 2007 Complementation cloning of an MHC class II transactivator mutated in hereditary MHC class II deficiency or bare lymphocyte syndrome 1993 Journal of Immunology 178 11 6677 88 PMID 17513710 Mak Tak W Saunders Mary E 2006 The immune response basic and clinical principles Amsterdam Elsevier Academic ISBN 978 0 12 088451 3 OCLC 986987876 Serrano Martin MM Moreno Perez D Garcia Martin FJ Jurado Ortiz A March 2007 Major histocompatibility complex class II deficiency Anales de Pediatria isp 66 3 305 8 doi 10 1157 13099694 PMID 17349258 Xie Z Chang C Zhou Z October 2014 Molecular mechanisms in autoimmune type 1 diabetes a critical review Clinical Reviews in Allergy amp Immunology 47 2 174 92 doi 10 1007 s12016 014 8422 2 PMID 24752371

Дата публікації:
Топ