Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андерс Вільям Елісон Андерс англ William Alison Anders 17 жовтня 1933

Вільям Елісон Андерс

Вільям Елісон Андерс
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андерс.

Вільям Елісон Андерс (англ. William Alison Anders; 17 жовтня 1933, Гонконг — 7 червня 2024) — американський військовий льотчик, астронавт, державний діяч. 21 — 27 грудня 1968 здійснив політ у космос в складі екіпажу космічного корабля «Аполлон-8», перший в історії пілотований політ до Місяця. Згодом перебував на державній службі, був послом США в Норвегії, обіймав керівні посади у великих корпораціях. Загальний наліт на різних типах літальних апаратів понад 6000 годин, в подальшому — активно літав на невеликих гвинтових літаках. Генерал-майор у відставці.

Вільям Андерс
William Anders
image
Вільям Андерс
Дата народження17 жовтня 1933(1933-10-17)[1][2][…]
Місце народженняБританський Гонконг, Велика Британія
Дата смерті7 червня 2024(2024-06-07)[5][6] (90 років)
Місце смертіСан-Хуан, Вашингтон, США[6][7]
Alma mater:Військово-морська Академія США і Гарвардська школа бізнесу
Спеціальність:інженер
Військове звання:генерал-майор (США)[d][8]
Місії:Аполлон-8
Нагороди:

Дитинство і юність

Вільям Андерс народився в сім'ї лейтенанта флоту США , який проходив військову службу в Гонконзі на канонерського човні . У 1937 році батько Вільяма перебував у бойовому патрулюванні на річці Янцзи і 12 грудня корабель вступив у бій з японськими військовими загонами, що окупували Китай. Замінивши пораненого командира, Артур Андерс прийняв командування на себе і став першим американцем в історії, який віддав наказ стріляти в японських військовиків. За цей бій батько Вільяма нагороджений «Військово-морським хрестом», а згодом — «Пурпурним серцем». Вільяму тоді було чотири роки, і він з матір'ю Мюріель Адамс Андерс за щасливим збігом обставин залишилися живі в плутанині японського вторгнення в Китай. Героїчний приклад батька значною мірою вплинув на характер і долю його сина. Вільям став активістом руху і досяг другого за значенням рангу «довічного бойскаута».

Освіта

  • 1955 — закінчив Військово-морську академію США, здобув ступінь бакалавра наук.
  • 1962 — в Технологічному інституті військово-повітряних сил США на базі ВПС Райт-Паттерсен здобув ступінь магістра наук з ядерної техніки.
  • 1979 — пройшов курс розробки перспективних засобів управління у Гарвардській школі бізнесу.

Військова служба

  • 1955 — призваний на службу в ВПС США. Пройшов льотну підготовку на базах ВПС в Техас і Джорджії.
  • У грудні 1956 — здобув кваліфікацію військового льотчика.
  • З 1957 — служив льотчиком-винищувачем в ескадрильї всепогодних винищувачів-перехоплювачів Командування Протиповітряної оборони в Каліфорнії і Ісландії.
  • З 1960 — служив у Лабораторії озброєнь ВПС на базі ВПС в Нью-Мексико, працював за програмою розробки захисту від радіаційного впливу.
  • 1963 — звання капітана ВПС
  • 1968 — звання підполковника ВПС
  • Вересня 1969 — вийшов у відставку з військової служби.

Космічна підготовка

  • З 5 червня по 15 липня 1963 року в НАСА проводився прийом заяв на участь у відборі до групи підготовки астронавтів за програмами «Джеміні» і «Аполлон». Кваліфікаційні вимоги були досить жорсткими: вік до 35 років, зріст не вище 183 сантиметрів, диплом пілота реактивної авіації, не менше 1000 годин нальоту, ступінь бакалавра з фізики, інженерних або біологічних наук, громадянство США і відмінне здоров'я. Вільям Андерс потрапив до групи з 71 військового пілота, попередньо відібраних з цього набору.
  • 17 жовтня 1963 — відібраний у складі остаточної групи з 14 осіб. З цієї групи четверо загинули, з них троє — в авіакатастрофах, а Роджер Чаффі — при пожежі на випробуваннях космічного корабля «Аполлон-1».
  • Жовтень 1963 — зарахований до загону астронавтів НАСА. Після проходження підготовки отримав призначення в Відділ астронавтів НАСА. Займався питаннями радіаційної дозиметрії, системами контролю параметрів навколишнього середовища і терморегуляції.
  • Працював оператором зв'язку з екіпажем в центрі управління під час польотів кораблів і .
  • Був призначений дублером пілота корабля , пройшов підготовку до роботи у відкритому космосі.
  • Працював за програмою «Аполлон», брав участь у розробці місячного модуля корабля і для цієї мети виконував польоти на експериментальному літальному апараті з відпрацювання посадки на Місяць (англ. Lunar Landing Research Vehicle - LLRV).
  • Листопад 1967 — призначений пілотом в екіпаж корабля «Аполлон-8» разом з Френком Борманом і Майклом Коллінзом. Програма цього польоту, як і програма польоту «Аполлон-9» з екіпажем у складі Джеймса Макдівітта, Девіда Скотта і Рассела Швайкарта, передбачала випробування місячного модуля на орбіті Землі. До літа 1968 року термін підготовки місячного модуля було перенесено на кінець весни 1969, тому НАСА було прийнято рішення змінити польотне завдання експедиції на «Аполлоні-8». Як нове завдання був поставлений перший обліт Місяця кораблем без місячного модуля. Враховуючи високий рівень кваліфікації командира екіпажу експедиції «Аполлон-8» Джеймса Макдівітта по роботі з місячним модулем, було прийнято рішення поміняти екіпажі експедицій «Аполлон-8» і «Аполлон-9». Потім у Майкла Коллінза виникли медичні проблеми, і його замінили Джеймсом Ловеллом.
  • 21 грудня 1968 — стартував у космос як пілот місячного модуля (за відсутності самого місячного модуля) у складі екіпажу космічного корабля «Аполлон-8» спільно з Френком Борманом і Джеймсом Ловеллом. Став 33-м людиною і 21-м американцем в космосі.
  • 24 грудня 1968 — корабель переведений на селеноцентричну орбіту, на якій залишався 20 годин 7 хвилин, зробивши 10 витків. Вперше в історії пілотований корабель вийшов на орбіту Місяця.
  • 27 грудня 1968 — «Аполлон-8» здійснив посадку на Землю.

Тривалість польоту склала 6 діб, 3:00 00 хвилин, 42 секунди.

Подальша підготовка

  • Входив до складу дублюючого екіпажу експедиції «Аполлон-11» як пілот командного модуля
  • Вересень 1969 — пішов з НАСА.

Професійна і державна діяльність

  • З 1969 по 1973 — працював виконавчим секретарем Національної Ради з аеронавтики і дослідження космічного простору
  • Серпень 1973 — призначений членом Комісії з атомної енергії, що відповідала за всі науково-дослідні роботи з ядерної і не-ядерній енергетиці США.
  • 1973 — призначений співголовою з американської сторони змішаної американо-радянської програми з технологічного обміну в галузі розподілу атомного ядра і термоядерної енергії.
  • Січень 1975 — призначений першим головою Комісії з управління діяльністю в галузі атомної енергетики.
  • 1976 — призначений послом США в Норвегії
  • 1977 — пішов у відставку з державної служби.
  • В 1976—1977 — працював в Американському інституті підприємництва.
  • Вересень 1977 — призначений віце-президентом і головним керівником відділення атомної продукції компанії «Дженерал Електрик» у Сан-Хосе (Каліфорнія).
  • Січень 1980 — призначений головним керуючим відділення авіаційного обладнання компанії «Дженерал Електрик» в (штат Нью-Йорк).
  • 1984 — призначений виконавчим віце-президентом з аерокосмічної техніки компанії «Текстрон».
  • 1986 — призначений головним виконавчим віце-президентом компанії «Текстрон» з основної діяльності.
  • 1990 — призначений віце-головою в корпорації «Дженерал Дайнемикс»
  • Січень 1991 — обраний головою та директором-розпорядником корпорації «Дженерал Дайнемикс».
  • 1994 — пішов у відставку з корпоративних постів.
  • Станом на початок 2024 рокуnbsp;— президент Музею авіаційної слави.

Загинув 7 червня 2024 року у авіакатастрофі. Літак, яким він керував один, упав у води біля островів Сан-Хуан в штаті Вашингтон (США).

Нагороди

  • Медаль ВВС «За видатні заслуги»
  • Медаль ВВС «За заслуги»
  • Медаль НАСА

Включений до .

Цікаві факти

  • На честь Вільяма Андерса названий .

Див. також

Примітки

  1. Андерс Уильям // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Cooney P., Gorman S. Apollo 8 astronaut William Anders, who took 'Earthrise' photo, dead in plane crash — Ройтерз, 2024.
    d:Track:Q130879
  5. Apollo 8 astronaut William Anders, who took iconic Earthrise photo, dies in plane crash — 2024.
  6. Former astronaut William Anders, who took iconic Earthrise photo, killed in Washington plane crash — 2024.
  7. Astronaut behind iconic ‘Earthrise’ photo killed in WA plane crash — 2024.
  9. . Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 19 квітня 2014.
  10. В авіатрощі загинув легендарний астронавт, який першим облетів Місяць - AP. // Автор: Катерина Кузнецова. 08.06.2024, 13:55

Джерело

  • Офіційна біографія НАСА [ 23 листопада 2013 у Wayback Machine.](англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Anders Vilyam Elison Anders angl William Alison Anders 17 zhovtnya 1933 Gonkong 7 chervnya 2024 amerikanskij vijskovij lotchik astronavt derzhavnij diyach 21 27 grudnya 1968 zdijsniv polit u kosmos v skladi ekipazhu kosmichnogo korablya Apollon 8 pershij v istoriyi pilotovanij polit do Misyacya Zgodom perebuvav na derzhavnij sluzhbi buv poslom SShA v Norvegiyi obijmav kerivni posadi u velikih korporaciyah Zagalnij nalit na riznih tipah litalnih aparativ ponad 6000 godin v podalshomu aktivno litav na nevelikih gvintovih litakah General major u vidstavci Vilyam Anders William AndersVilyam AndersData narodzhennya17 zhovtnya 1933 1933 10 17 1 2 Misce narodzhennyaBritanskij Gonkong Velika BritaniyaData smerti7 chervnya 2024 2024 06 07 5 6 90 rokiv Misce smertiSan Huan Vashington SShA 6 7 Alma mater Vijskovo morska Akademiya SShA i Garvardska shkola biznesuSpecialnist inzhenerVijskove zvannya general major SShA d 8 Misiyi Apollon 8Nagorodi d d d medal Gabbarda 1969 d d 1983 d d dDitinstvo i yunistVilyam Anders narodivsya v sim yi lejtenanta flotu SShA yakij prohodiv vijskovu sluzhbu v Gonkonzi na kanonerskogo chovni U 1937 roci batko Vilyama perebuvav u bojovomu patrulyuvanni na richci Yanczi i 12 grudnya korabel vstupiv u bij z yaponskimi vijskovimi zagonami sho okupuvali Kitaj Zaminivshi poranenogo komandira Artur Anders prijnyav komanduvannya na sebe i stav pershim amerikancem v istoriyi yakij viddav nakaz strilyati v yaponskih vijskovikiv Za cej bij batko Vilyama nagorodzhenij Vijskovo morskim hrestom a zgodom Purpurnim sercem Vilyamu todi bulo chotiri roki i vin z matir yu Myuriel Adams Anders za shaslivim zbigom obstavin zalishilisya zhivi v plutanini yaponskogo vtorgnennya v Kitaj Geroyichnij priklad batka znachnoyu miroyu vplinuv na harakter i dolyu jogo sina Vilyam stav aktivistom ruhu i dosyag drugogo za znachennyam rangu dovichnogo bojskauta Osvita1955 zakinchiv Vijskovo morsku akademiyu SShA zdobuv stupin bakalavra nauk 1962 v Tehnologichnomu instituti vijskovo povitryanih sil SShA na bazi VPS Rajt Pattersen zdobuv stupin magistra nauk z yadernoyi tehniki 1979 projshov kurs rozrobki perspektivnih zasobiv upravlinnya u Garvardskij shkoli biznesu Vijskova sluzhba1955 prizvanij na sluzhbu v VPS SShA Projshov lotnu pidgotovku na bazah VPS v Tehas i Dzhordzhiyi U grudni 1956 zdobuv kvalifikaciyu vijskovogo lotchika Z 1957 sluzhiv lotchikom vinishuvachem v eskadrilyi vsepogodnih vinishuvachiv perehoplyuvachiv Komanduvannya Protipovitryanoyi oboroni v Kaliforniyi i Islandiyi Z 1960 sluzhiv u Laboratoriyi ozbroyen VPS na bazi VPS v Nyu Meksiko pracyuvav za programoyu rozrobki zahistu vid radiacijnogo vplivu 1963 zvannya kapitana VPS 1968 zvannya pidpolkovnika VPS Veresnya 1969 vijshov u vidstavku z vijskovoyi sluzhbi Kosmichna pidgotovkaZ 5 chervnya po 15 lipnya 1963 roku v NASA provodivsya prijom zayav na uchast u vidbori do grupi pidgotovki astronavtiv za programami Dzhemini i Apollon Kvalifikacijni vimogi buli dosit zhorstkimi vik do 35 rokiv zrist ne vishe 183 santimetriv diplom pilota reaktivnoyi aviaciyi ne menshe 1000 godin nalotu stupin bakalavra z fiziki inzhenernih abo biologichnih nauk gromadyanstvo SShA i vidminne zdorov ya Vilyam Anders potrapiv do grupi z 71 vijskovogo pilota poperedno vidibranih z cogo naboru 17 zhovtnya 1963 vidibranij u skladi ostatochnoyi grupi z 14 osib Z ciyeyi grupi chetvero zaginuli z nih troye v aviakatastrofah a Rodzher Chaffi pri pozhezhi na viprobuvannyah kosmichnogo korablya Apollon 1 Zhovten 1963 zarahovanij do zagonu astronavtiv NASA Pislya prohodzhennya pidgotovki otrimav priznachennya v Viddil astronavtiv NASA Zajmavsya pitannyami radiacijnoyi dozimetriyi sistemami kontrolyu parametriv navkolishnogo seredovisha i termoregulyaciyi Pracyuvav operatorom zv yazku z ekipazhem v centri upravlinnya pid chas polotiv korabliv i Buv priznachenij dublerom pilota korablya projshov pidgotovku do roboti u vidkritomu kosmosi Pracyuvav za programoyu Apollon brav uchast u rozrobci misyachnogo modulya korablya i dlya ciyeyi meti vikonuvav poloti na eksperimentalnomu litalnomu aparati z vidpracyuvannya posadki na Misyac angl Lunar Landing Research Vehicle LLRV Listopad 1967 priznachenij pilotom v ekipazh korablya Apollon 8 razom z Frenkom Bormanom i Majklom Kollinzom Programa cogo polotu yak i programa polotu Apollon 9 z ekipazhem u skladi Dzhejmsa Makdivitta Devida Skotta i Rassela Shvajkarta peredbachala viprobuvannya misyachnogo modulya na orbiti Zemli Do lita 1968 roku termin pidgotovki misyachnogo modulya bulo pereneseno na kinec vesni 1969 tomu NASA bulo prijnyato rishennya zminiti polotne zavdannya ekspediciyi na Apolloni 8 Yak nove zavdannya buv postavlenij pershij oblit Misyacya korablem bez misyachnogo modulya Vrahovuyuchi visokij riven kvalifikaciyi komandira ekipazhu ekspediciyi Apollon 8 Dzhejmsa Makdivitta po roboti z misyachnim modulem bulo prijnyato rishennya pominyati ekipazhi ekspedicij Apollon 8 i Apollon 9 Potim u Majkla Kollinza vinikli medichni problemi i jogo zaminili Dzhejmsom Lovellom 21 grudnya 1968 startuvav u kosmos yak pilot misyachnogo modulya za vidsutnosti samogo misyachnogo modulya u skladi ekipazhu kosmichnogo korablya Apollon 8 spilno z Frenkom Bormanom i Dzhejmsom Lovellom Stav 33 m lyudinoyu i 21 m amerikancem v kosmosi 24 grudnya 1968 korabel perevedenij na selenocentrichnu orbitu na yakij zalishavsya 20 godin 7 hvilin zrobivshi 10 vitkiv Vpershe v istoriyi pilotovanij korabel vijshov na orbitu Misyacya 27 grudnya 1968 Apollon 8 zdijsniv posadku na Zemlyu Trivalist polotu sklala 6 dib 3 00 00 hvilin 42 sekundi Podalsha pidgotovka Vhodiv do skladu dublyuyuchogo ekipazhu ekspediciyi Apollon 11 yak pilot komandnogo modulya Veresen 1969 pishov z NASA Profesijna i derzhavna diyalnistZ 1969 po 1973 pracyuvav vikonavchim sekretarem Nacionalnoyi Radi z aeronavtiki i doslidzhennya kosmichnogo prostoru Serpen 1973 priznachenij chlenom Komisiyi z atomnoyi energiyi sho vidpovidala za vsi naukovo doslidni roboti z yadernoyi i ne yadernij energetici SShA 1973 priznachenij spivgolovoyu z amerikanskoyi storoni zmishanoyi amerikano radyanskoyi programi z tehnologichnogo obminu v galuzi rozpodilu atomnogo yadra i termoyadernoyi energiyi Sichen 1975 priznachenij pershim golovoyu Komisiyi z upravlinnya diyalnistyu v galuzi atomnoyi energetiki 1976 priznachenij poslom SShA v Norvegiyi 1977 pishov u vidstavku z derzhavnoyi sluzhbi V 1976 1977 pracyuvav v Amerikanskomu instituti pidpriyemnictva Veresen 1977 priznachenij vice prezidentom i golovnim kerivnikom viddilennya atomnoyi produkciyi kompaniyi Dzheneral Elektrik u San Hose Kaliforniya Sichen 1980 priznachenij golovnim keruyuchim viddilennya aviacijnogo obladnannya kompaniyi Dzheneral Elektrik v shtat Nyu Jork 1984 priznachenij vikonavchim vice prezidentom z aerokosmichnoyi tehniki kompaniyi Tekstron 1986 priznachenij golovnim vikonavchim vice prezidentom kompaniyi Tekstron z osnovnoyi diyalnosti 1990 priznachenij vice golovoyu v korporaciyi Dzheneral Dajnemiks Sichen 1991 obranij golovoyu ta direktorom rozporyadnikom korporaciyi Dzheneral Dajnemiks 1994 pishov u vidstavku z korporativnih postiv Stanom na pochatok 2024 rokunbsp prezident Muzeyu aviacijnoyi slavi Zaginuv 7 chervnya 2024 roku u aviakatastrofi Litak yakim vin keruvav odin upav u vodi bilya ostroviv San Huan v shtati Vashington SShA NagorodiMedal VVS Za vidatni zaslugi Medal VVS Za zaslugi Medal NASA Vklyuchenij do Cikavi faktiNa chest Vilyama Andersa nazvanij Div takozhShid ZemliPrimitkiAnders Uilyam Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 RKDartists d Track Q17299517 SNAC 2010 d Track Q29861311 Cooney P Gorman S Apollo 8 astronaut William Anders who took Earthrise photo dead in plane crash Rojterz 2024 d Track Q130879 Apollo 8 astronaut William Anders who took iconic Earthrise photo dies in plane crash 2024 Former astronaut William Anders who took iconic Earthrise photo killed in Washington plane crash 2024 Astronaut behind iconic Earthrise photo killed in WA plane crash 2024 Arhiv originalu za 5 listopada 2014 Procitovano 19 kvitnya 2014 V aviatroshi zaginuv legendarnij astronavt yakij pershim obletiv Misyac AP Avtor Katerina Kuznecova 08 06 2024 13 55DzhereloOficijna biografiya NASA 23 listopada 2013 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ