Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вілем Мрштік (чеськ. Vilém Mrštík, 14 травня 1863, , Моравія, Австрійська імперія — 2 березня 1912, , Австро-Угорщина) — чеський романіст, драматург, перекладач і літературний критик. Представник чеського реалізму в літературі.
| Вілем Мрштік | |
|---|---|
| чеськ. Vilém Mrštík | |
 | |
| Народився | 14 травня 1863[1][4][…] d[5][3][…] |
| Помер | 2 березня 1912[1][2][…] (48 років) d[3][3][…] ·знекровлення |
| Поховання | d |
| Країна |  Австро-Угорщина |
| Діяльність | перекладач, письменник, драматург, літературний критик, журналіст, критик, публіцист, драматург, Q125380827, прозаїк, редактор |
| Галузь | література[3], драма[3] і d[3] |
| Знання мов | чеська[7][3][3] |
| Членство | d |
| Magnum opus | d |
| Брати, сестри | d, d[8] і d[8] |
| У шлюбі з | d |
| Автограф |  |
| IMDb | ID 0610735 |
| |
Життя і творчість
Народився другим з чотирьох синів чоботаря Алоїса і швачки Франтішки. Частину свого дитинства разом із братами — Алоїсом (1861—1925), Франтішком (1865—1909) і Норбертом (1867—1905) — провів у селі [cs] (від 1869-го), а згодом і в Брно, куди 1875 року переїхала родина. Тут він почав своє навчання в гімназії, яке успішно закінчив у Празі (1885). 22-річним юнаком мав намір зайнятися живописом в Академії мистецтв, але з матеріальних причин почав вивчати право. Втім, після року студій залишив празький університет, остаточно присвятивши себе журналістиці і літературі.
Був підписантом маніфесту чеського модернізму (1895). Відомий як один із перекладачів і пропагандистів російського реалізму (Федора Достоєвського, Івана Тургенєва, Льва Толстого), творчості українця Миколи Гоголя, а також французьких реалістів, особливо Еміля Золя і Гі де Мопассана. Літературно-критичні статті публікував у чеській періодиці (Rozhled, Lumír, Zlatá Praha, Národní listy, České revue, Moravskoslezská revue). Зокрема, актуальною й до тепер залишається полемічна брошура «Bestia triumphans» (Звір тріумфуючий, 1897), в якій автор порушив гострі питання охорони пам'яток Праги (обкладинку витворила Зденка Браунерова, з якою мав близькі стосунки і навіть був заручений).
Оприлюдненням натуралістичної драми «Пані Урбанова» (Paní Urbanová, 1889) Вілем Мрштік став своєрідним популяризатором правдивого зображення реальності в літературі, водночас виступив за звільнення літератури від виховної функції. П'єса зображувала трагічний результат нещасного шлюбу в межах традиційного любовного трикутника, викривала провінційне оточення з їх соціальними і моральними проблемами, як-от поблажливість до азартних ігор, алкоголю і нездійсненність мрій через витрачені бажання й розчарування. Головна героїня, пані Урбанова, є самодостатньою жінкою з власними моральними засадами, різкою і пристрасною водночас, яка сама вирішує, чи заслуговує чоловік на її вірність чи ні. Ключове питання драми — необхідність вибору між сексуальним бажанням і моральною гідністю.
Найвідомішими з творчого доробку Вілема Мрштіка є так звані празькі студентські романи на моравському тлі. Дебютний роман «Санта Лючія» (Santa Lucia, 1893) розповідає про трагічне життя бідного студента Їржі Йордана, якого згубна Прага знищує фізично, а відтак головний герой, втративши будь-яку надію, помирає в злиднях від сухот.
Лірична нота простежується в його другому імпресіоністичному романі «Травнева казка» (Pohádka máje, 1892). Історія щасливого кохання навіженого студента Ріхарда Ґреґора (Ріші) до доньки лісника шістнадцятирічної Гелени стала класикою, що знайшла позитивний відгук у широкої публіки. Крім численних перевидань, цей твір був двічі втілений на екрані (1926 року як німий фільм режисера [cs] і 1940-го — режисера Отакара Ваври), двічі на театральній сцені (1942 року — режисерами [cs] і [cs], 1955-го — Лібором Плевою), а також на оперній сцені (1950 року в Національному театрі Праги, лібретто [cs]).
Останній незакінчений роман «Зумри» (Zumři), теж зі студентського середовища, над яким письменник працював із середини 90-х років 19 ст., друкувався частинами у періодиці і став своєрідним передвісником трагічного кінця автора. Еміль Зумр – це фактично сам прозаїк, а окремі рядки з оповіді схожі на його інтимний щоденник: «він жив, щоб забути, і забував, щоб жити»; «у нього не було мети, а все ж він прагнув чогось»; «мав розмах орлиних крил, однак плазував по землі, як черв'як»; «душа сповнена музики – і жодної скрипки в руках».
Паралельно з великими формами з'являється і мала проза, що включена до циклу «Тіні» (Stíny, 1893) та «Замальовки» (Obrázky, 1894). У цих мініатюрах особливо відчутна прихильність письменника до образотворчого мистецтва.
Частина літературних творів була створена в унікальному співробітництві з братом [cs]. Найбільш важливим результатом цієї співпраці стала драма про трагічну долю сільських жінок «Маріша» (Maryša, 1894), що вважається вершиною чеської реалістичної драми. В основу п'єси лягла історія реальної жінки Марії Туркової з Тєшан, яку видали заміж проти її волі за багатого вдівця. Нещасливий шлюб врешті-решт переростає в бунтівний акт - убивство чоловіка. Про популярність книги серед читачів свідчить хоча б той факт, що тільки за життя братів Мрштіків «Маріша» витримала 12 видань!
У видавництві «Дешева національна бібліотека» вийшли їхні спільні словацькі оповідання «Бавлнкові жінки та інші історії» (Bavlnkovy ženy a jiné povídky, 1897). Ключовий твір, який дав назву збірці, найкраще характеризує цитата: «Перша жінка від Бога, друга - від людей, третя - від диявола». До позитивних сторін сільських історій з моравського середовища тогочасні критики відносили широке використання діалекту в діалогах осіб і колоритні описи пережитого, однак сюжетна лінія, на їхню думку, була позбавлена будь-якої дієвості. Долучився Вілем Мрштік і до написання дев'яти томів братової хроніки «Рік у селі», видану вперше в 1903—1904 роках.
У 1904 році одружився з літературно обдарованою Боженою Пацасовою (1876—1958) родом з Гейчіна (нині Оломоуц). На основі первісної версії п'єси дружини створив однойменну драму в п'яти діях «Агнеса» (Anežka, перше видання і прем'єра в Національному театрі Праги 1912 року). Перед читачами і театральною публікою постає у повний зріст трагічний любовний зв'язок, в епіцентрі якого точиться боротьба розуму з почуттями: художник задля реалізації своїх творчих мрій приносить у жертву кохання і життя люблячої дівчини.
Через матеріальні нестатки останні роки життя Вілем провів у селі Діваки в Густопече (з 1892 року), де його брат Алоїс працював директором школи. Тут він страждав через відлучення від літературного центру, однак візит до Франції та Росії викликав у його свідомості «навернення до Моравії», до національних цінностей. Ідея, що саме Моравія є найбільш самобутньою слов'янською країною, пізніше (1907-1910) стане лейтмотивом спільної з братом праці в журналі Moravskoslezská revue (Моравсько-сілезький журнал).
Довгий час Вілем Мрштік страждав від психічного захворювання, коли напади меланхолії змінювалися важкою депресією і параноєю. Зокрема, його жахала уява про тривале й болісне вмирання, а також те, що односельці нібито постійно стежать за ним. Подібні параноїдальні розлади тільки поглибили наявну творчу кризу, а відтак прийшло розчарування у власній літературній діяльності, позаяк його творчому доробку не приділялося достатньої уваги в празьких літературних колах. Зрештою, це призвело до того, що на початку весни 1912 року письменник наклав на себе руки. Старший брат Алоїс пережив його на тринадцять років.
Твори чеського прозаїка і драматурга в перекладах українською мовою окремими виданнями наразі не з'являлися.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118785184 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- http://actapublica.eu/matriky/brno/prohlizec/11473/?strana=54
- Czech National Authority Database
- http://actapublica.eu/matriky/brno/prohlizec/10981/?strana=76
- Мрштик Вилем // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- The Fine Art Archive — 2003.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- https://encyklopedie.brna.cz/home-mmb/?acc=profil_osobnosti&load=4361
Посилання
- Мрштик, Вильгельм // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- MRŠTÍKOVÁ, Božena. Vzpomínky. 6 svazků. Olomouc-Hejčín : B. Mrštíková, 1933–1938. (чеськ.)
- Нариси історії чеської літератури Xix—ХХ вв.(століття), М., 1963, с. 253, 258; Justl V., Bratři Mrštikove, Praha, 1963; Parolek R., V. Mrštik а ruská literatura, Praha, 1964.
- Соч.: Sebrané spisy A. а V. Mrštiků, sv. 1—13, Praha, 1906—25; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Маріша, Л. — М., 1960.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilem Mrshtik chesk Vilem Mrstik 14 travnya 1863 Moraviya Avstrijska imperiya 2 bereznya 1912 Avstro Ugorshina cheskij romanist dramaturg perekladach i literaturnij kritik Predstavnik cheskogo realizmu v literaturi Vilem Mrshtikchesk Vilem MrstikNarodivsya 14 travnya 1863 1863 05 14 1 4 d 5 3 Pomer 2 bereznya 1912 1912 03 02 1 2 48 rokiv d 3 3 znekrovlennyaPohovannya dKrayina Avstro UgorshinaDiyalnist perekladach pismennik dramaturg literaturnij kritik zhurnalist kritik publicist dramaturg Q125380827 prozayik redaktorGaluz literatura 3 drama 3 i d 3 Znannya mov cheska 7 3 3 Chlenstvo dMagnum opus dBrati sestri d d 8 i d 8 U shlyubi z dAvtografIMDb ID 0610735 Mediafajli u VikishovishiZhittya i tvorchistNarodivsya drugim z chotiroh siniv chobotarya Aloyisa i shvachki Frantishki Chastinu svogo ditinstva razom iz bratami Aloyisom 1861 1925 Frantishkom 1865 1909 i Norbertom 1867 1905 proviv u seli cs vid 1869 go a zgodom i v Brno kudi 1875 roku pereyihala rodina Tut vin pochav svoye navchannya v gimnaziyi yake uspishno zakinchiv u Prazi 1885 22 richnim yunakom mav namir zajnyatisya zhivopisom v Akademiyi mistectv ale z materialnih prichin pochav vivchati pravo Vtim pislya roku studij zalishiv prazkij universitet ostatochno prisvyativshi sebe zhurnalistici i literaturi Buv pidpisantom manifestu cheskogo modernizmu 1895 Vidomij yak odin iz perekladachiv i propagandistiv rosijskogo realizmu Fedora Dostoyevskogo Ivana Turgenyeva Lva Tolstogo tvorchosti ukrayincya Mikoli Gogolya a takozh francuzkih realistiv osoblivo Emilya Zolya i Gi de Mopassana Literaturno kritichni statti publikuvav u cheskij periodici Rozhled Lumir Zlata Praha Narodni listy Ceske revue Moravskoslezska revue Zokrema aktualnoyu j do teper zalishayetsya polemichna broshura Bestia triumphans Zvir triumfuyuchij 1897 v yakij avtor porushiv gostri pitannya ohoroni pam yatok Pragi obkladinku vitvorila Zdenka Braunerova z yakoyu mav blizki stosunki i navit buv zaruchenij Oprilyudnennyam naturalistichnoyi drami Pani Urbanova Pani Urbanova 1889 Vilem Mrshtik stav svoyeridnim populyarizatorom pravdivogo zobrazhennya realnosti v literaturi vodnochas vistupiv za zvilnennya literaturi vid vihovnoyi funkciyi P yesa zobrazhuvala tragichnij rezultat neshasnogo shlyubu v mezhah tradicijnogo lyubovnogo trikutnika vikrivala provincijne otochennya z yih socialnimi i moralnimi problemami yak ot poblazhlivist do azartnih igor alkogolyu i nezdijsnennist mrij cherez vitracheni bazhannya j rozcharuvannya Golovna geroyinya pani Urbanova ye samodostatnoyu zhinkoyu z vlasnimi moralnimi zasadami rizkoyu i pristrasnoyu vodnochas yaka sama virishuye chi zaslugovuye cholovik na yiyi virnist chi ni Klyuchove pitannya drami neobhidnist viboru mizh seksualnim bazhannyam i moralnoyu gidnistyu Najvidomishimi z tvorchogo dorobku Vilema Mrshtika ye tak zvani prazki studentski romani na moravskomu tli Debyutnij roman Santa Lyuchiya Santa Lucia 1893 rozpovidaye pro tragichne zhittya bidnogo studenta Yirzhi Jordana yakogo zgubna Praga znishuye fizichno a vidtak golovnij geroj vtrativshi bud yaku nadiyu pomiraye v zlidnyah vid suhot Lirichna nota prostezhuyetsya v jogo drugomu impresionistichnomu romani Travneva kazka Pohadka maje 1892 Istoriya shaslivogo kohannya navizhenogo studenta Riharda Gregora Rishi do donki lisnika shistnadcyatirichnoyi Geleni stala klasikoyu sho znajshla pozitivnij vidguk u shirokoyi publiki Krim chislennih perevidan cej tvir buv dvichi vtilenij na ekrani 1926 roku yak nimij film rezhisera cs i 1940 go rezhisera Otakara Vavri dvichi na teatralnij sceni 1942 roku rezhiserami cs i cs 1955 go Liborom Plevoyu a takozh na opernij sceni 1950 roku v Nacionalnomu teatri Pragi libretto cs Ostannij nezakinchenij roman Zumri Zumri tezh zi studentskogo seredovisha nad yakim pismennik pracyuvav iz seredini 90 h rokiv 19 st drukuvavsya chastinami u periodici i stav svoyeridnim peredvisnikom tragichnogo kincya avtora Emil Zumr ce faktichno sam prozayik a okremi ryadki z opovidi shozhi na jogo intimnij shodennik vin zhiv shob zabuti i zabuvav shob zhiti u nogo ne bulo meti a vse zh vin pragnuv chogos mav rozmah orlinih kril odnak plazuvav po zemli yak cherv yak dusha spovnena muziki i zhodnoyi skripki v rukah Paralelno z velikimi formami z yavlyayetsya i mala proza sho vklyuchena do ciklu Tini Stiny 1893 ta Zamalovki Obrazky 1894 U cih miniatyurah osoblivo vidchutna prihilnist pismennika do obrazotvorchogo mistectva Chastina literaturnih tvoriv bula stvorena v unikalnomu spivrobitnictvi z bratom cs Najbilsh vazhlivim rezultatom ciyeyi spivpraci stala drama pro tragichnu dolyu silskih zhinok Marisha Marysa 1894 sho vvazhayetsya vershinoyu cheskoyi realistichnoyi drami V osnovu p yesi lyagla istoriya realnoyi zhinki Mariyi Turkovoyi z Tyeshan yaku vidali zamizh proti yiyi voli za bagatogo vdivcya Neshaslivij shlyub vreshti resht pererostaye v buntivnij akt ubivstvo cholovika Pro populyarnist knigi sered chitachiv svidchit hocha b toj fakt sho tilki za zhittya brativ Mrshtikiv Marisha vitrimala 12 vidan U vidavnictvi Desheva nacionalna biblioteka vijshli yihni spilni slovacki opovidannya Bavlnkovi zhinki ta inshi istoriyi Bavlnkovy zeny a jine povidky 1897 Klyuchovij tvir yakij dav nazvu zbirci najkrashe harakterizuye citata Persha zhinka vid Boga druga vid lyudej tretya vid diyavola Do pozitivnih storin silskih istorij z moravskogo seredovisha togochasni kritiki vidnosili shiroke vikoristannya dialektu v dialogah osib i koloritni opisi perezhitogo odnak syuzhetna liniya na yihnyu dumku bula pozbavlena bud yakoyi diyevosti Doluchivsya Vilem Mrshtik i do napisannya dev yati tomiv bratovoyi hroniki Rik u seli vidanu vpershe v 1903 1904 rokah U 1904 roci odruzhivsya z literaturno obdarovanoyu Bozhenoyu Pacasovoyu 1876 1958 rodom z Gejchina nini Olomouc Na osnovi pervisnoyi versiyi p yesi druzhini stvoriv odnojmennu dramu v p yati diyah Agnesa Anezka pershe vidannya i prem yera v Nacionalnomu teatri Pragi 1912 roku Pered chitachami i teatralnoyu publikoyu postaye u povnij zrist tragichnij lyubovnij zv yazok v epicentri yakogo tochitsya borotba rozumu z pochuttyami hudozhnik zadlya realizaciyi svoyih tvorchih mrij prinosit u zhertvu kohannya i zhittya lyublyachoyi divchini Cherez materialni nestatki ostanni roki zhittya Vilem proviv u seli Divaki v Gustopeche z 1892 roku de jogo brat Aloyis pracyuvav direktorom shkoli Tut vin strazhdav cherez vidluchennya vid literaturnogo centru odnak vizit do Franciyi ta Rosiyi viklikav u jogo svidomosti navernennya do Moraviyi do nacionalnih cinnostej Ideya sho same Moraviya ye najbilsh samobutnoyu slov yanskoyu krayinoyu piznishe 1907 1910 stane lejtmotivom spilnoyi z bratom praci v zhurnali Moravskoslezska revue Moravsko silezkij zhurnal Dovgij chas Vilem Mrshtik strazhdav vid psihichnogo zahvoryuvannya koli napadi melanholiyi zminyuvalisya vazhkoyu depresiyeyu i paranoyeyu Zokrema jogo zhahala uyava pro trivale j bolisne vmirannya a takozh te sho odnoselci nibito postijno stezhat za nim Podibni paranoyidalni rozladi tilki poglibili nayavnu tvorchu krizu a vidtak prijshlo rozcharuvannya u vlasnij literaturnij diyalnosti pozayak jogo tvorchomu dorobku ne pridilyalosya dostatnoyi uvagi v prazkih literaturnih kolah Zreshtoyu ce prizvelo do togo sho na pochatku vesni 1912 roku pismennik naklav na sebe ruki Starshij brat Aloyis perezhiv jogo na trinadcyat rokiv Tvori cheskogo prozayika i dramaturga v perekladah ukrayinskoyu movoyu okremimi vidannyami narazi ne z yavlyalisya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118785184 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http actapublica eu matriky brno prohlizec 11473 strana 54 Czech National Authority Database d Track Q13550863 http actapublica eu matriky brno prohlizec 10981 strana 76 Mrshtik Vilem Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https encyklopedie brna cz home mmb acc profil osobnosti amp load 4361PosilannyaMrshtik Vilgelm Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref MRSTIKOVA Bozena Vzpominky 6 svazku Olomouc Hejcin B Mrstikova 1933 1938 chesk Narisi istoriyi cheskoyi literaturi Xix HH vv stolittya M 1963 s 253 258 Justl V Bratri Mrstikove Praha 1963 Parolek R V Mrstik a ruska literatura Praha 1964 Soch Sebrane spisy A a V Mrstiku sv 1 13 Praha 1906 25 u rusyavij rosijskij per perevedennya Marisha L M 1960