Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вікіпе дія англ Wikipedia МФА ˌwɪkɪˈpiːdɪə загальнодоступна вільна багатомовна онлайн енциклопедія якою опікується непри

Вікіпедія

Вікіпедія

Вікіпе́дія (англ. Wikipedia, МФА: [ˌwɪkɪˈpiːdɪə]) — загальнодоступна вільна багатомовна онлайн-енциклопедія, якою опікується неприбуткова організація «Фонд Вікімедіа».

Вікіпедія
Wikipedia
image
image
Головна сторінка багатомовного порталу Вікіпедії
Посилання wikipedia.org
Гасло (девіз) Вільна енциклопедія, яку може редагувати кожен
англ. The free encyclopedia that anyone can edit
Комерційний Ні
Тип онлайн-енциклопедія
Реєстрація за вибором
Мови 309 мовних розділів в активному редагуванні (321 всього)
Власник Wikimedia Foundation
Засновник Джиммі Вейлз[5] і Ларрі Сенгер[6]
Автор Джиммі Вейлз, Ларрі Сенгер
Започатковано 15 січня 2001 (23 роки)
Рейтинг Alexa #6
Адреса офісу Маямі, Флорида
Мова програмування PHP
Ліцензія контенту CC BY-SA 4.0
GFDL
image Вікіпедія у Вікісховищі
Ця стаття про міжнародний проєкт Вікіпедія (Wikipedia) загалом. Про українськомовний розділ цього проєкту (українську Вікіпедію) див. Українська Вікіпедія.

Назва утворена від слів «вікі» (технології для створення сайтів) та «енциклопедія». Засновниками Вікіпедії є Ларрі Сенгер та Джиммі Вейлз. Офіційне відкриття відбулося 15 січня 2001 року.

Будь-хто, у кого є доступ до читання Вікіпедії, також може редагувати практично всі її статті. Вікіпедія — п'ятий за популярністю вебсайт у світі.

У сукупності випуски Вікіпедії охоплюють понад 62 мільйони статей, які залучають близько 2 мільярдів унікальних відвідувань на пристрої на місяць і понад 14 мільйонів редагувань на місяць (приблизно 5,2 редагування в секунду в середньому) станом на листопад 2023 року. 26% трафіку Вікіпедії припадає на Сполучені Штати, далі йдуть Японія – 5,9%, Великобританія – 5,4%, Німеччина – 5%, Росія – 4,8%, а решта 54% розподіляються між іншими країнами, згідно з даними, наданими SimilarWeb., що написані добровольцями з усього світу. Учасників Вікіпедії називають вікіпедистами. В березні 2013 року сайт відвідали понад 514 мільйонів осіб. Як інтернет-довідник Вікіпедія є найбільшою і найпопулярнішою серед подібних сайтів. За обсягом відомостей і тематикою Вікіпедію вважають найповнішою енциклопедією, яку коли-небудь створювали за всю історію людства.

Матеріали Вікіпедії, як і інших проєктів Фонду Вікімедіа, є вільними до використання, розповсюдження та вдосконалення на умовах ліцензій Creative Commons Attribution Share-Alike 3.0 Unported та GFDL, а сам сайт проєкту не містить рекламних банерів і працює завдяки добровільним пожертвам. Деякі оператори мобільного зв'язку надають доступ до Вікіпедії без стягнення плати за Інтернет-трафік.

Однією з переваг Вікіпедії є можливість подання інформації рідною мовою — сайт складається з мовних розділів. Найбільшою Вікіпедією за кількістю статей є англійська, яка містить понад 6 млн статей.

Історія

Див. також:

Вікіпедія почалась як братній проєкт Нупедії, безплатної англомовної онлайн-енциклопедії, статті до якої писали спеціалісти, після чого статті проходили процес формальної перевірки. Нупедія заснована 9 березня 2000 року і була власністю Bomis, Inc, компанії, що володіла також однойменним вебпорталом. Головними фігурами були Джиммі Вейлз, головний виконавчий директор Bomis, та Ларрі Сенґер, головний редактор Нупедії та згодом Вікіпедії. Нупедія спочатку публікувалась під власною ліцензією відкритого контенту, а потім перейшла на GNU Free Documentation License перед заснуванням Вікіпедії на наполягання Річарда Столмена.

image
Головна сторінка Англійської Вікіпедії станом на 30 березня 2001 року.

Заснували Вікіпедію Джиммі Вейлз і Ларрі Сенґер. Вейлзу приписують визначення напрямку вільно редагованої енциклопедії, а Сенґеру зазвичай приписують створення стратегії використання вікі для досягнення цієї мети. 10 січня 2001 року Ларрі Сенґер запропонував у списку розсилки Нупедії створити вікі, як підготовчий проєкт для Нупедії. Вікіпедія була формально запущена 15 січня 2001 року як один англомовний розділ на сайті www.wikipedia.com, про відкриття оголосили в списку розсилки Нупедії. Політика Вікіпедії про «нейтральну точку зору» сформувалася в перші місяці, вона була схожа на політику „неупередженості“ Нупедії. Щодо іншого, то спочатку було відносно небагато правил і Вікіпедія функціонувала незалежно від Нупедії.

Вікіпедія здобула своїх ранніх учасників від Нупедії, завдяки статтям на Slashdot та індексуванню пошуковими машинами. Вона виросла до 20000 статей і 18 мовних розділів до кінця 2001 року. На кінець 2002 року вона досягла 26 мовних розділів, 46 — на кінець 2003 і 161 мовний розділ був на останні дні 2004 року. Нупедія і Вікіпедія співіснували поки колишні сервери не були відключені назавжди в 2003, а тексти були інкорпоровані у Вікіпедію. Англійська Вікіпедія минула двохмільйонну позначку 9 вересня 2007 року, ставши найбільшою енциклопедією, що коли-небудь існувала і перевершила навіть енциклопедію Юнле, що тримала рекорд рівно 600 років.

Посилаючись на страх комерційної реклами та відсутність контролю у відчутному англоцентризмі Вікіпедії, користувачі іспанської Вікіпедії відокремились від Вікіпедії та створили Enciclopedia Libre в лютому 2002 року. Пізніше цього року Вейлз оголосив, що Вікіпедія не буде розміщувати рекламу, а вебсайт змінив адресу на wikipedia.org. Також було розпочато багато інших проєктів вікі-енциклопедій, які відрізняються філософією від відкритої та редакційної моделі Вікіпедії. Wikinfo не вимагає нейтральної точки зору і дозволяє оригінальні дослідження. Нові проєкти на зразок Вікіпедії, такі як Citizendium, Scholarpedia, Conservapedia, а також Google's Knol, у якому статті мають більш творчий характер, — було розпочато у відповідь на відчутні обмеження Вікіпедії, такі як політика щодо рецензування, оригінальних досліджень і комерційної реклами.

image
Динаміка росту 8 найбільших вікіпедій у період 2001—2010 роки

Проєкт набув популярности серед користувачів Мережі, і пізніше з'явилися (Див. також Wikipedia— багатомовний портал, який містить посилання на розділи Вікіпедії всіма мовами), з українською включно. (Див. Історія української вікіпедії.)

Англомовний розділ є найбільшим за обсягом у Вікіпедії, і однією з найбільших енциклопедій узагалі. До 9 вересня 2007 року титул найбільшої енциклопедії 600 років належав Енциклопедії Юнле. Станом на грудень 2007 року він містив понад 2 млн статей, а в березні 2010 вже більше ніж 3,2 млн. З 15 червня 2013 року другим за розміром є нідерландський розділ з понад півтора мільйона статей, обігнавши завдяки використанню німецьку Вікіпедію (що до того була другою протягом 12 років). Усього ж є 321 розділ , хоча тільки 47 містять понад 200 000 статей на 12 травня 2021 року, серед яких і український, який має статей.

Суть Вікіпедії

Мета

image
Джиммі Вейлз — один із засновників Вікіпедії і колишній голова Фонду Вікімедіа

Засновник Вікіпедії Джиммі Вейлз висловився про ідею Вікіпедії та суміжних проєктів:

image Уявіть собі світ, в якому кожна людина може вільно ділитись знаннями всього людства. image

Вікіпедія позиціонує себе як «вільна енциклопедія» (англ. The Free Encyclopedia). Створюючи нові чи редагуючи наявні статті, користувачі публікують свій внесок на умовах вільних ліцензій Creative Commons Attribution Share-Alike 3.0 Unported та GFDL. Матеріали Вікіпедії можна вільно використовувати, розповсюджувати та вдосконалювати на умовах цих ліцензій, що робить її частиною т. зв. «вільного вмісту» або «вільної культури».

Одним з найголовніших принципів Вікіпедії є дотримання авторського права: до статей можна додавати тільки власний текст або ті матеріали, на які користувач має відповідні авторські права. Лише так можна бути певними, що текст Вікіпедії можна законно вільно поширювати.

Окрім того, слово «free» в англійській мові означає також «безплатний». Вікіпедія та інші проєкти Фонду Вікімедіа працюють без розміщення рекламних банерів чи надання платних послуг. Використання Вікіпедії є повністю безплатним та вільним від реклами.

Створення та редагування текстів

Див. також: Вікі-розмітка,  та

Теперішній рушій Вікіпедії називається MediaWiki. Він написаний на PHP і поширюється безплатно за Суспільною Ліцензією GNU. Кожна сторінка може бути редагована анонімно чи від облікового запису користувача через його браузер з використанням полегшеної вікі-розмітки (за винятком окремих сторінок, які перебувають під підвищеною загрозою вандалізму).

Текст Вікіпедії не перевіряється ніякими офіційними організаціями; натомість у текст статей додають посилання на , за якими можна перевірити інформацію, а також уникають . Вміст статей погоджується через консенсус на основі правил Вікіпедії.

Сторінка історії редагувань, що прикріплена до кожної статті, зберігає запис усіх попередніх версій статті, хоча версії з наклепницьким змістом, кримінальними погрозами, розкриттям персональних даних та з порушенням авторських прав можуть згодом вилучатися. Ця функція дозволяє легко порівнювати старі та нові версії, скасовувати редагування, які редактор вважає небажаними чи відновлювати втрачений вміст.

Окрім того, в історії редагувань зберігається інформація про кожного автора того чи іншого редагування. Так інформація про авторство статей є завжди доступною, що відповідає вимогам авторського права та вільній ліцензії, на якій надається текст Вікіпедії.

Сторінка «Обговорення», що супроводжує кожну статтю, використовується для того, щоб координувати зусилля кількох редакторів. Постійні учасники також використовують «список спостереження» для статей, які їх цікавлять, щоб легко відслідковувати останні зміни в цих статтях, та мати змогу швидко скасовувати вандалізм. Широко використовуються комп'ютерні програми, що називаються , для виконання багатьох однотипних редагувань, які неефективно робити вручну, наприклад виправлення поширених орфографічних помилок або створення статей стандартного вмісту, наприклад географічних.

Правила, що регулюють вміст

Принципи редагування Вікіпедії втілені в та численних , що призначені формувати відповідний вміст. Навіть ці правила зберігаються у вікі-формі, і редактори Вікіпедії як спільнота пишуть і переглядають ці політики та рекомендації і слідкують за їх виконанням — видаляють, додають шаблони із зауваженнями або змінюють статті, що не відповідають правилам. Правила різних Вікіпедій загалом дуже схожі, хоча можуть відрізнятися в деталях.

Окремим користувачам через голосування надають права . Такі користувачі можуть вилучати чи захищати окремі статті від редагування, блокувати користувачів-вандалів та виконувати інші адміністративні функції. Спільнота може також позбавляти адміністраторів їхніх прав.

image
Зображення типової «хвороби» вікіпедистів

Оскільки Вікіпедію може редагувати кожен, одним з головних пунктів критики Вікіпедії часто стає те, що ніхто не відповідає за правильність і повноту інформації. Аби розв'язати цю проблему, до статей додають , щоб підтвердити ту чи іншу інформацію та дати можливість читачу самому перевірити її точність. Серед редакторів Вікіпедії це часто формулюється так: не означає істини» — тобто читачі, а не енциклопедія, в кінцевому підсумку відповідальні за перевірку правдивості статей і можуть формувати власні інтерпретації.

Згідно з правилами Вікіпедії, щоб стаття могла бути опублікована у Вікіпедії, вона повинна бути енциклопедичною і не бути словниковою чи схожою на таку. Тема статті також повинна відповідати , що зазвичай означає, що вона повинна бути достатньо розкрита в інших авторитетних джерелах, таких як провідні медіа чи академічні видання, незалежні від предмету статті. Крім того, Вікіпедія має поширювати знання, що встановлені і визнаються. Іншими словами, вона не може містити, наприклад, нову інформацію чи .

Нарешті, Вікіпедія повинна бути неупередженою та висвітлювати всі думки та точки зору, якщо можуть бути підтверджені належними зовнішніми джерелами. Це правило відоме як .

Мовні розділи

Докладніше:
image

Розподіл статей між мовними розділами:

   Англійська (10.83%)
   Себуанська (9.69%)
   Шведська (4.1%)
   Німецька (4.62%)
   Французька (4.15%)
   Нідерландська (3.42%)
   Російська (3.14%)
   Італійська (2.96%)
   Іспанська (3.1%)
   Польська (2.56%)
   Варайська (2.01%)
   В'єтнамська (2.05%)
   Японська (2.25%)
   Китайська (2.26%)
   Єгипет. арабська (2.57%)
   Українська (2.1%)
   Арабська (1.96%)
   Португальська (1.78%)
   Перська (1.59%)
   Інше (32.86%)

На відміну від більшості енциклопедій, Вікіпедія доступна різними мовами. Наразі існують приблизно 63.1 млн статей у , серед яких навіть є такі мови, як латина або церковнослов'янська мова. Для деяких мов існують розділи різними діалектами або правописами, наприклад білоруська «наркомівка» та білоруська «тарашкевиця», або норвезька «букмол» та норвезька «нюношк». Також існує мовний розділ простою англійською, в якій використовують найпростіші слова та граматику. Найбільшим мовним розділом незмінно є англійський, який налічує понад 6 млн статей. Український мовний розділ наразі налічує 1 327 761 статей і займає 14-те місце за кількістю статей, між китайським (13-те місце) та в'єтнамським (15-те місце) розділами. Наразі 18 мовних розділів мають більше мільйона статей:

  1. Англійський (6 835 175 статей)
  2. Себуанський (6 117 250 статей)
  3. Німецький (2 918 250 статей)
  4. Шведський (2 587 925 статей)
  5. Французький (2 617 746 статей)
  6. Нідерландський (2 160 337 статей)
  7. Російський (1 984 263 статей)
  8. Іспанський (1 959 608 статей)
  9. Італійський (1 867 963 статей)
  10. Єгипетсько-арабський (1 623 849 статей)
  11. Польський (1 619 050 статей)
  12. Японський (1 418 845 статей)
  13. Китайський (1 424 657 статей)
  14. Український (1 327 737 статей)
  15. В'єтнамський (1 293 683 статей)
  16. Варайський (1 266 536 статей)
  17. Арабський (1 235 104 статей)
  18. Португальський (1 126 675 статей)

Оскільки редактори одного мовного розділу можуть бути з різних країн, можуть виникати суперечки щодо правопису та граматики, а також щодо світогляду. Серед найвідоміших таких суперечок, деякі з яких навіть переросли в судові процеси, суперечки щодо назв «Kyiv» проти «Kiev» в англійській Вікіпедії та «Беларусь» проти «Белоруссия» в російській Вікіпедії, а також «в Украине» проти «на Украине» (також в російській Вікіпедії).

Розміри Вікіпедії

Докладніше:
image
«Роздрукована» Англійська Вікіпедія

Оскільки Вікіпедія не є паперовою енциклопедією, її розмір є практично необмеженим. Вікіпедія є найбільшою енциклопедією за всю історію людства. Якщо Українську Вікіпедію у форматі Великої Радянської енциклопедії, то вона буде займати приблизно 637 томів. Якщо роздрукувати Англійську Вікіпедію у форматі Енциклопедії «Британніка», то вона займатиме приблизно 3038 томів. Якщо роздрукувати вікіпедії всіма мовами, то вони займатимуть приблизно 28 059 томів або 141 книжну шафу.

Спільнота редакторів

image

Станом на 31 серпня 2018 у Вікіпедіях усіма мовами число редакторів, які зробили 10 і більше редагувань становило 2 609 944.

Популярність

image
Домінування різних мовних розділів вікіпедії за відвідуваністю у світі.
>50 % <50 % код мова
  
  
en англійська
  
  
es іспанська
  
  
fr французька
  
  
ar арабська
  
  
ru російська
  
  
pt португальська
  
  
de німецька
  
  
zh китайська
  
  
інші мови
  
  
відсутні дані
Темним кольором позначено країни у яких відвідуваність даного розділу становить більше 50 % відвідуваності всіх розділів Вікіпедії, світлим — менше 50 %.
image
Домінування різних мовних розділів вікіпедії за кількістю редагувань у країнах світу.

Згідно із сайтом alexa.com, Вікіпедія:

  • 5-й найвідвідуваніший сайт світу;
  • 7-й — в Україні;
  • і навіть 107-й у Китаї, де він офіційно заборонений.

Згідно з дослідженням компанії Opera Software «State of the Mobile Web» у листопаді 2010 сайт wikipedia.org посів в Україні 6-е місце серед сайтів, що мали найбільшу кількість унікальних відвідувачів через застосунок Opera Mini.

Згідно з дослідженням Лабораторії соціального маркетингу «Сарафанноє радіо», сайт http://wikipedia.org належить до числа 7 найпопулярніших сайтів в Україні за підсумками 2017.

Популярність різних мовних розділів Вікіпедії в Україні

Українські користувачі користуються трьома різними мовними розділами Вікіпедії (частка кожного >5 %).

У IV кварталі 2009 з території України переглянуто 70,5 % сторінок Вікіпедії російською, 13,8 % англійською і лише 12,3 % українською мовою.

В IV кварталі 2010 російською переглянуто 67,4 % сторінок, англійською 15,1 %, а українською вже 15,0 %. Серед українців також були популярні Вікіпедії німецькою — 0,4 %, польською — 0,2 %, французькою — 0,2 %, іспанською, італійською та арабською мовами — по 0,08 %.

IV квартал 2011 року показав такі цифри: російськомовна Вікіпедія — 64,0 %, українська 14,9 %, англійська 7,9 %.

У IV кварталі 2012 року російська вікіпедія мала 69,4 % переглядів, українська — 18,7 %, і англійська 8,0 %.

Останній квартал 2013 року показав, що відвідування російськомовної Вікіпедії з території України залишилось майже незмінним — 69,3 %. Дещо зросла відвідуваність україномовної Вікіпедії — 19,5 % і впала англійською — 7,5 % від усіх переглядів з території України.

У наступні роки спостерігається тенденція до подальшого збільшення відвідувань україномовної вікіпедії. У вересні 2018 року (1.2 % трафіку з країни) 23.9 % відвідувань Вікіпедії з України припадало на Українську Вікіпедію, 56 % — на Російську, 17.7 % — на Англійську.

Переглянути статистику для всіх країн: http://stats.wikimedia.org/wikimedia/squids/SquidReportPageViewsPerCountryTrends.htm

У перспективі українська Вікіпедія на території України може стати популярнішою за російськомовну, оскільки співвідношення числа переглядів російською до числа переглядів українською невпинно зменшується, що пов'язано зі збільшенням кількості статей і їх змістового наповнення в українській версії.

Сучасний стан

Відомо, що 23 січня 2020 року англомовна Вікіпедія, що є найбільшим мовним розділом онлайн-енциклопедії, переступила позначку у 6 млн статей. Та попри це кількісне зростання статей, глобальна участь Вікіпедії в Інтернеті, за даними Alexa, продовжувала знижуватися. До лютого 2020 року Вікіпедія посіла одинадцяте місце в світі за відвідуваністю в мережі Інтернет.

Все ж, як з ключовим ресурсом для поширення інформації, пов'язаної з COVID-19, Всесвітня організація охорони здоров'я співпрацювала саме з Вікіпедією, — щоб допомогти боротися з поширенням дезінформації.

Супутні проєкти

Фонд Вікімедіа, некомерційна організація, яка підтримує роботу Вікіпедії, також підтримує й інші проєкти зі створення вільних матеріалів у Інтернеті. До них, зокрема, належать:

Значення

Посилання на Вікіпедію

Див. також: Надійність Вікіпедії

Окрім кількісних показників, про значення вікіпедії може свідчити використання її вмісту в академічних виданнях, конференціях і навіть судових рішеннях. Наприклад, викладена у Вікіпедії інформація використовується як джерело в федеральних судах США, а також Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, щоправда більш як допоміжну інформацію. Вміст Вікіпедії також зазначався як джерело у звітах Розвідувального управління США. У грудні 2008 науковий журнал відкрив новий розділ для опису молекул ДНК і зобов'язав авторів, що працюють над цим розділом, представляти також проєкт статті для публікації у Вікіпедії.

Не є виключенням і українські наукові видання. Зокрема україномовний розділ Вікіпедії перелічено у списку використаних довідкових джерел у ІІ і ІІІ томах Української музичної енциклопедії (2008, 2011 роки видання), хоча й відсутня у І томі (2006 рік видання).

Вікіпедія фігурує як джерело також у публіцистиці, нерідко без належного зазначення авторства, що в окремих випадках призвело до звільнення з роботи за плагіат.

Нагороди

image
Вікіпедисти в парламенті Астурії (Іспанія)

Уперше Вікіпедія завоювала значні нагороди 2004 року. Першою нагородою став приз австрійського щорічного конкурсу , наступною — міжнародна премія Webby Award.

2008 року Вікіпедія здобула премію Квадрига, а 2015 — Премію Еразма та премію принцеси Астурійської. На церемонії вручення цієї нагороди Джимбо Вейлз відзначив дописувачів Вікіпедії Астурійською мовою.

Вікіпедія в літературі і мистецтві

image
Обкладинка першої монографії про Вікіпедію — «How Wikipedia Works»
image
Пам'ятник Вікіпедії у м. Слубіце (Польща)
А. Бондаренко. «Гімн Вікіпедії», 2016

Вікіпедії цілковито присвячено щонайменше два документальні фільми, низку монографій, пам'ятник і музичний твір.

Перелік фільмів про Вікіпедії включає:

  • Фільм 2008 року, (англ. The Truth According to Wikipedia). Фільм на YouTube.
  • Фільм 2010 року, (Істина в цифрах?) (англ. Truth in Numbers? Everything, According to Wikipedia). Документальний фільм за участю Джиммі Вейлза, науковців, журналістів, письменників, політиків, дописувачів Вікіпедії. Висвітлюються різні точки зору на феномен Вікіпедії, включаючи діаметрально протилежні. Сайт фільму.

Англомовна бібліографія налічує щонайменше 11 монографій, присвячених Вікіпедії:

  • Ayers, Phoebe; Matthewslo, Charles; Yates, Ben (2008). How Wikipedia Works. No Starch Press. ISBN .
  • Broughton, John (2008). Wikipedia – The Missing Manual. O'Reilly Media. ISBN .
  • (2009). The World and Wikipedia. Siduri Books. ISBN .
  • Gourdain, Pierre; O'Kelly, Florence; Roman-Amat, Béatrice; Soulas, Delphine; Droste zu Hülshoff, Tassilo von (2007). (The Wikipedia Revolution). Paris: Les Mille et Une Nuits. ISBN .
  • Gregianin, Leonardo; Pinheiro, Eduardo (2010). Wikipédia: a Enciclopédia Livre e Gratuita da Internet (Portuguese) . Novatec. ISBN .
  • Jemielniak, Dariusz (2014). Common Knowledge?: An Ethnography of Wikipedia. Stanford: Stanford University Press. ISBN .
  • (2009). The Wikipedia Revolution. Hyperion. ISBN .
  • ; Tkacz, Nathaniel, ред. (2011). Critical Point of View: A Wikipedia Reader. Amsterdam: Institute of Network Cultures. ISBN .
  • O'Sullivan, Dan (2009). A New Community of Practice?. , : . ISBN . OCLC 320696473.
  • (2010). Good Faith Collaboration. The MIT Press. ISBN .
  • Tkacz, Nathaniel (2014). Wikipedia and the Politics of Openness. University of Chicago Press. ISBN .

2014 у польському місці Слубіце відкритий перший у світі Пам'ятник Вікіпедії у вигляді статуї.

2016 року в Києві було презентовано перший музичний твір, присвячений Вікіпедії.

Критика

Докладніше: Критика Вікіпедії та Передбачення кінця Вікіпедії
Див. також:  та
Цей розділ потребує доповнення. (січень 2016)

Вікіпедію нерідко критикують, причому об'єктами критики стає як зміст її статей, так і правила проєкту в цілому.

Так, критики вказують на забюрократизованість Вікіпедії, зокрема польський дослідник і вікіпедист Даріуш Ємельняк нарахував в англомовній Вікіпедії порядку 150 тисяч слів тексту офіційних правил. Надмірну забюрократизованість визнавала й голова ради директорів Фонду Вікімедії у 2012—2013 роках.

При цьому правила Вікіпедії постійно переписуються спільнотою, але не виконуються повною мірою.

Журналіст The Guardian Шарль Артур знаходив у спільноті Вікіпедії ознаки культу.

Див. також

Вікіпедія
у сестринських Вікіпроєктах
image Означення у Вікісловнику?
image Цитати у Вікіцитатах?
image Новини у Вікіновинах?
image Вікіпедія у Вікісховищі?

Примітки

  1. В Україні таку послугу надає Київстар.

Джерела

  1. Dariusz Jemielniak. Życie wirtualnych dzikich: netnografia Wikipedii, największego projektu współtworzonego przez ludzi. Warszawa, Poltext, 2013. — 376 s. —
  2. Jonathan Sidener. Everyone's Encyclopedia. San Diego Union Tribune. Процитовано 15 жовтня 2006.
  3. wikipedia.org Site Overview. Alexa Internet. Процитовано 14 січня 2018.
  4. [en]
  6. http://www.utsandiego.com/uniontrib/20041206/news_mz1b6encyclo.html
  7. Wikistats – Statistics For Wikimedia Projects. Wikimedia Foundation. Процитовано 8 серпня 2023.
  8. wikipedia.org. similarweb.com.
  9. Unique Visitors per Region (comScore)
  10. Frequently asked questions. Wikimedia Foundation.
  11. Wikimedia Foundation. Mobile partnerships. Процитовано 28.12.2014. (англ.)
  12. Richard M. Stallman (20 червня 2007). The Free Encyclopedia Project. Free Software Foundation. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 2008-01-04а.
  13. Jonathan Sidener (6 грудня 2004). Everyone's Encyclopedia. The San Diego Union-Tribune. Процитовано 15 жовтня 2006.
  14. Meyers, Peter (20 вересня 2001). Fact-Driven? Collegial? This Site Wants You. New York Times. The New York Times Company. Процитовано 22 листопада 2007.  'I can start an article that will consist of one paragraph, and then a real expert will come along and add three paragraphs and clean up my one paragraph,' said Larry Sanger of Las Vegas, who founded Wikipedia with Mr. Wales.
  15. Sanger, Larry (18 квітня 2005). The Early History of Nupedia and Wikipedia: A Memoir. Slashdot. Процитовано 26 грудня 2008.
  16. Sanger, Larry (17 січня 2001). Wikipedia Is Up!. Internet Archive. Процитовано 26 грудня 2008.
  17. Wikipedia-l: LinkBacks?. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 20 лютого 2007.
  18. Sanger, Larry (10 січня 2001). Let's Make a Wiki. Internet Archive. Архів оригіналу за 14 квітня 2003. Процитовано 26 грудня 2008.
  19. Wikipedia: HomePage. Архів оригіналу за 31 березня 2001. Процитовано 31 березня 2001.
  20. «Wikipedia: Neutral point of view, Wikipedia (January 21, 2007)
  21. »statistics Multilingual statistics. Wikipedia. 30 березня 2005. Процитовано 26 грудня 2008.
  22. Encyclopedias and Dictionaries. Encyclopædia Britannica, 15th ed. Т. 18. Encyclopædia Britannica. 2007. с. 257—286.
  23. [long] Enciclopedia Libre: msg#00008. Osdir. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 26 грудня 2008.
  24. Clay Shirky (28 лютого 2008). Here Comes Everybody: The Power of Organizing Without Organizations. The Penguin Press via Amazon Online Reader. с. 273. ISBN . Процитовано 26 грудня 2008.
  25. BBC News. BBC News. 15 грудня 2007. Процитовано 13 липня 2010.
  26. http://wikipedia.org/
  27. Fernanda B. Viégas, Martin Wattenberg, Jesse Kriss, Frank van Ham (3 січня 2007). Talk Before You Type: Coordination in Wikipedia (PDF). Visual Communication Lab, IBM Research. Процитовано 27 червня 2008.
  28. Who's behind Wikipedia?. PC World. 6 лютого 2008. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 7 лютого 2008.
  29. Wikipedia:Verifiability. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2008. Material challenged or likely to be challenged, and all quotations, must be attributed to a reliable, published source.
  30. Wikipedia:ISNOT. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 1 квітня 2010. Wikipedia is not a dictionary, usage, or jargon guide.
  31. Wikipedia:Notability. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2008. A topic is presumed to be notable if it has received significant coverage in reliable secondary sources that are independent of the subject.
  32. Wikipedia:No original research. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2008. Wikipedia does not publish original thought
  33. Wikipedia:Neutral_point_of_view. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2008. All Wikipedia articles and other encyclopedic content must be written from a neutral point of view, representing significant views fairly, proportionately and without bias.
  34. Eric Haas (26 жовтня 2007). Will Unethical Editing Destroy Wikipedia's Credibility?. AlterNet.org. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 26 грудня 2008.
  35. Беларусь против Белоруссии: московский суд принял иск белоруса — Народная Воля(рос.)
  36. Wikipedia Statistics - Tables - Contributors. Процитовано 25 вересня 2019.
  37. Top Sites. Alexa. Процитовано 14 січня 2017.
  38. http://www.opera.com/smw/2010/11/
  39. Рейтинг: Найпопулярніші сайти України // Mozok.net
  40. Page Views Per Country (англ.)
  41. https://www.alexa.com/siteinfo/wikipedia.org
  42. Matt, Chase (9 January 2021). «Wikipedia is 20, and its reputation has never been higher». The Economist. Retrieved 9 January 2021
  43. McNeil, Donald G. (22 October 2020). «Wikipedia and W.H.O. Join to Combat Covid-19 Misinformation». The New York Times. Archived from the original on 27 December 2020. Retrieved 25 October 2020
  44. Wikipedian Justice (PDF). Процитовано 9 червня 2009.
  45. Arias, Martha L. (29 січня 2007). Wikipedia: The Free Online Encyclopedia and its Use as Court Source. Internet Business Law Services. Процитовано 26 грудня 2008. (The name «World Intellectual Property Office» should however read «World Intellectual Property Organization» in this source.)
  46. Aftergood, Steven (21 березня 2007). The Wikipedia Factor in US Intelligence. Federation of American Scientists Project on Government Secrecy. Процитовано 14 квітня 2007.
  47. Butler, Declan (16 грудня 2008). Publish in Wikipedia or perish. Nature News. doi:10.1038/news.2008.1312.
  48. див. с. 10 кожного з цих томів відповідно
  49. Shaw, Donna (February–March 2008). Wikipedia in the Newsroom. American Journalism Review. Процитовано 11 лютого 2008.
  50. Lexington (24 вересня 2011). Classlessness in America: The uses and abuses of an enduring myth. The Economist. Процитовано 27 вересня 2011. Socialist Labour Party of America [...] though it can trace its history as far back as 1876, when it was known as the Workingmen's Party, no less an authority than Wikipedia pronounces it "moribund".
  51. Shizuoka newspaper plagiarized Wikipedia article. Japan News Review. 5 липня 2007.
  52. "Express-News staffer resigns after plagiarism in column is discovered" на сайті Wayback Machine (архівовано жовтень 15, 2007).[недоступне посилання з 01.10.2015], , January 9, 2007.
  53. Frank Bridgewater. Inquiry prompts reporter's dismissal. Honolulu Star-Bulletin. Процитовано 9 вересня 2014.
  54. "Trophy box", Meta-Wiki (March 28, 2005).
  55. . The International Academy of Digital Arts and Sciences. 2004. Архів оригіналу за 22 липня 2011.
  56. Die Quadriga – Award 2008. Процитовано 26 грудня 2008.
  57. Erasmus Prize - Praemium Erasmianum. Praemium Erasmianum Foundation. Процитовано 15 січня 2015.
  58. Premio Princesa de Asturias de Cooperación Internacional 2015. Fundación Princesa de Asturias. Процитовано 17 червня 2015.
  59. Los fundadores de Wikipedia destacan la versión en asturiano [The founders of Wikipedia highlight the Asturian version] (Spanish) . La Nueva España. Процитовано 20 жовтня 2015.
  60. Book review in the Sacramento Book Review, Vol. 1 Iss. 2, October, 2008, p.19.
  61. «The Charms of Wikipedia», a review by , The New York Review of Books, Volume 55, No. 4, March 20, 2008.
  62. David Cox, «The Truth According To Wikipedia» in (22 October 2009)
  63. «Everybody Knows Everything», Jeremy Philips, The Wall Street Journal, March 18, 2009
  64. «Wikipedia: Exploring Fact City», Noam Cohen, New York Times, March 28, 2009
  65. Bulatovic, Peja (14 січня 2011). Wikipedia turns 10. CBC News.
  66. Solon, Olivia (11 січня 2011). A Decade Of Wikipedia, The Poster Child For Collaboration. Wired.
  67. У Польщі відкрито пам'ятник «Вікіпедії» // Дзеркало тижня
  68. Євгенія Тюхтенко. Редактор української «Вікіпедії» створив для неї гімн // Радіо Свобода
  69. У МОН відбувся концерт з нагоди 15-ї річниці Вільної інтернет-енциклопедії Вікіпедія. mon.gov.ua. 16 січня 2016.
  70. Jemielniak, Dariusz (22 червня 2014). The Unbearable Bureaucracy of Wikipedia. . Процитовано 18 серпня 2014.
  71. D. Jemielniak, Common Knowledge, Stanford University Press, 2014.
  72. Angwin, Julia; Fowler, Geoffrey A. (27 листопада 2009). Volunteers Log Off as Wikipedia Ages. Wall Street Journal. Процитовано 28 липня 2013.image (необхідна підписка)
  73. Who's behind Wikipedia?. PC World. 6 лютого 2008. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 7 лютого 2008.
  74. The battle for Wikipedia's soul. The Economist. 6 березня 2008. Процитовано 7 березня 2008.
  75. Wikipedia: an online encyclopedia torn apart. Daily Telegraph. 10 листопада 2007. Процитовано 11 березня 2008.
  76. Arthur, Charles (15 грудня 2005). Log on and join in, but beware the web cults. The Guardian.

Посилання

  • Візуалізація на мапі світу редагувань Вікіпедії в реальному часі
  • Дмитро Губенко. Чарівна шухляда // Український тиждень. — 2011. — 20 січ.
  • 15 років Вікіпедії: 15 фактів про «Вікі», які не всім відомі
  • 19 років Вікіпедії: відповідаємо на 19 популярних питань про найбільшу онлайн-енциклопедію
  • Як створити статтю на Вікіпедії — відео

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vikipe diya angl Wikipedia MFA ˌwɪkɪˈpiːdɪe zagalnodostupna vilna bagatomovna onlajn enciklopediya yakoyu opikuyetsya nepributkova organizaciya Fond Vikimedia VikipediyaWikipediaGolovna storinka bagatomovnogo portalu VikipediyiPosilannya wikipedia orgGaslo deviz Vilna enciklopediya yaku mozhe redaguvati kozhen angl The free encyclopedia that anyone can editKomercijnij NiTip onlajn enciklopediyaReyestraciya za viboromMovi 309 movnih rozdiliv v aktivnomu redaguvanni 321 vsogo Vlasnik Wikimedia FoundationZasnovnik Dzhimmi Vejlz 5 i Larri Senger 6 Avtor Dzhimmi Vejlz Larri SengerZapochatkovano 15 sichnya 2001 23 roki Rejting Alexa 6Adresa ofisu Mayami FloridaMova programuvannya PHPLicenziya kontentu CC BY SA 4 0 GFDL Vikipediya u VikishovishiCya stattya pro mizhnarodnij proyekt Vikipediya Wikipedia zagalom Pro ukrayinskomovnij rozdil cogo proyektu ukrayinsku Vikipediyu div Ukrayinska Vikipediya Nazva utvorena vid sliv viki tehnologiyi dlya stvorennya sajtiv ta enciklopediya Zasnovnikami Vikipediyi ye Larri Senger ta Dzhimmi Vejlz Oficijne vidkrittya vidbulosya 15 sichnya 2001 roku Bud hto u kogo ye dostup do chitannya Vikipediyi takozh mozhe redaguvati praktichno vsi yiyi statti Vikipediya p yatij za populyarnistyu vebsajt u sviti U sukupnosti vipuski Vikipediyi ohoplyuyut ponad 62 miljoni statej yaki zaluchayut blizko 2 milyardiv unikalnih vidviduvan na pristroyi na misyac i ponad 14 miljoniv redaguvan na misyac priblizno 5 2 redaguvannya v sekundu v serednomu stanom na listopad 2023 roku 26 trafiku Vikipediyi pripadaye na Spolucheni Shtati dali jdut Yaponiya 5 9 Velikobritaniya 5 4 Nimechchina 5 Rosiya 4 8 a reshta 54 rozpodilyayutsya mizh inshimi krayinami zgidno z danimi nadanimi SimilarWeb sho napisani dobrovolcyami z usogo svitu Uchasnikiv Vikipediyi nazivayut vikipedistami V berezni 2013 roku sajt vidvidali ponad 514 miljoniv osib Yak internet dovidnik Vikipediya ye najbilshoyu i najpopulyarnishoyu sered podibnih sajtiv Za obsyagom vidomostej i tematikoyu Vikipediyu vvazhayut najpovnishoyu enciklopediyeyu yaku koli nebud stvoryuvali za vsyu istoriyu lyudstva Materiali Vikipediyi yak i inshih proyektiv Fondu Vikimedia ye vilnimi do vikoristannya rozpovsyudzhennya ta vdoskonalennya na umovah licenzij Creative Commons Attribution Share Alike 3 0 Unported ta GFDL a sam sajt proyektu ne mistit reklamnih baneriv i pracyuye zavdyaki dobrovilnim pozhertvam Deyaki operatori mobilnogo zv yazku nadayut dostup do Vikipediyi bez styagnennya plati za Internet trafik Odniyeyu z perevag Vikipediyi ye mozhlivist podannya informaciyi ridnoyu movoyu sajt skladayetsya z 343 movnih rozdiliv Najbilshoyu Vikipediyeyu za kilkistyu statej ye anglijska yaka mistit ponad 6 mln statej IstoriyaDiv takozh Vikipediya Istoriya ukrayinskoyi Vikipediyi Vikipediya pochalas yak bratnij proyekt Nupediyi bezplatnoyi anglomovnoyi onlajn enciklopediyi statti do yakoyi pisali specialisti pislya chogo statti prohodili proces formalnoyi perevirki Nupediya zasnovana 9 bereznya 2000 roku i bula vlasnistyu Bomis Inc kompaniyi sho volodila takozh odnojmennim vebportalom Golovnimi figurami buli Dzhimmi Vejlz golovnij vikonavchij direktor Bomis ta Larri Senger golovnij redaktor Nupediyi ta zgodom Vikipediyi Nupediya spochatku publikuvalas pid vlasnoyu licenziyeyu vidkritogo kontentu a potim perejshla na GNU Free Documentation License pered zasnuvannyam Vikipediyi na napolyagannya Richarda Stolmena Golovna storinka Anglijskoyi Vikipediyi stanom na 30 bereznya 2001 roku Zasnuvali Vikipediyu Dzhimmi Vejlz i Larri Senger Vejlzu pripisuyut viznachennya napryamku vilno redagovanoyi enciklopediyi a Sengeru zazvichaj pripisuyut stvorennya strategiyi vikoristannya viki dlya dosyagnennya ciyeyi meti 10 sichnya 2001 roku Larri Senger zaproponuvav u spisku rozsilki Nupediyi stvoriti viki yak pidgotovchij proyekt dlya Nupediyi Vikipediya bula formalno zapushena 15 sichnya 2001 roku yak odin anglomovnij rozdil na sajti www wikipedia com pro vidkrittya ogolosili v spisku rozsilki Nupediyi Politika Vikipediyi pro nejtralnu tochku zoru sformuvalasya v pershi misyaci vona bula shozha na politiku neuperedzhenosti Nupediyi Shodo inshogo to spochatku bulo vidnosno nebagato pravil i Vikipediya funkcionuvala nezalezhno vid Nupediyi Vikipediya zdobula svoyih rannih uchasnikiv vid Nupediyi zavdyaki stattyam na Slashdot ta indeksuvannyu poshukovimi mashinami Vona virosla do 20000 statej i 18 movnih rozdiliv do kincya 2001 roku Na kinec 2002 roku vona dosyagla 26 movnih rozdiliv 46 na kinec 2003 i 161 movnij rozdil buv na ostanni dni 2004 roku Nupediya i Vikipediya spivisnuvali poki kolishni serveri ne buli vidklyucheni nazavzhdi v 2003 a teksti buli inkorporovani u Vikipediyu Anglijska Vikipediya minula dvohmiljonnu poznachku 9 veresnya 2007 roku stavshi najbilshoyu enciklopediyeyu sho koli nebud isnuvala i perevershila navit enciklopediyu Yunle sho trimala rekord rivno 600 rokiv Posilayuchis na strah komercijnoyi reklami ta vidsutnist kontrolyu u vidchutnomu anglocentrizmi Vikipediyi koristuvachi ispanskoyi Vikipediyi vidokremilis vid Vikipediyi ta stvorili Enciclopedia Libre v lyutomu 2002 roku Piznishe cogo roku Vejlz ogolosiv sho Vikipediya ne bude rozmishuvati reklamu a vebsajt zminiv adresu na wikipedia org Takozh bulo rozpochato bagato inshih proyektiv viki enciklopedij yaki vidriznyayutsya filosofiyeyu vid vidkritoyi ta NTZ redakcijnoyi modeli Vikipediyi Wikinfo ne vimagaye nejtralnoyi tochki zoru i dozvolyaye originalni doslidzhennya Novi proyekti na zrazok Vikipediyi taki yak Citizendium Scholarpedia Conservapedia a takozh Google s Knol u yakomu statti mayut bilsh tvorchij harakter bulo rozpochato u vidpovid na vidchutni obmezhennya Vikipediyi taki yak politika shodo recenzuvannya originalnih doslidzhen i komercijnoyi reklami Dinamika rostu 8 najbilshih vikipedij u period 2001 2010 roki Proyekt nabuv populyarnosti sered koristuvachiv Merezhi i piznishe z yavilisya rozdili Vikipediyi inshimi movami Div takozh Wikipedia bagatomovnij portal yakij mistit posilannya na rozdili Vikipediyi vsima movami z ukrayinskoyu vklyuchno Div Istoriya ukrayinskoyi vikipediyi Anglomovnij rozdil ye najbilshim za obsyagom u Vikipediyi i odniyeyu z najbilshih enciklopedij uzagali Do 9 veresnya 2007 roku titul najbilshoyi enciklopediyi 600 rokiv nalezhav Enciklopediyi Yunle Stanom na gruden 2007 roku vin mistiv ponad 2 mln statej a v berezni 2010 vzhe bilshe nizh 3 2 mln Z 15 chervnya 2013 roku drugim za rozmirom ye niderlandskij rozdil z ponad pivtora miljona statej obignavshi zavdyaki vikoristannyu botiv nimecku Vikipediyu sho do togo bula drugoyu protyagom 12 rokiv Usogo zh ye 321 rozdil Vikipediyi riznimi movami hocha tilki 47 mistyat ponad 200 000 statej na 12 travnya 2021 roku sered yakih i ukrayinskij yakij maye 1 327 761 statej Sut VikipediyiMeta Dzhimmi Vejlz odin iz zasnovnikiv Vikipediyi i kolishnij golova Fondu Vikimedia Zasnovnik Vikipediyi Dzhimmi Vejlz vislovivsya pro ideyu Vikipediyi ta sumizhnih proyektiv Uyavit sobi svit v yakomu kozhna lyudina mozhe vilno dilitis znannyami vsogo lyudstva Vikipediya pozicionuye sebe yak vilna enciklopediya angl The Free Encyclopedia Stvoryuyuchi novi chi redaguyuchi nayavni statti koristuvachi publikuyut svij vnesok na umovah vilnih licenzij Creative Commons Attribution Share Alike 3 0 Unported ta GFDL Materiali Vikipediyi mozhna vilno vikoristovuvati rozpovsyudzhuvati ta vdoskonalyuvati na umovah cih licenzij sho robit yiyi chastinoyu t zv vilnogo vmistu abo vilnoyi kulturi Odnim z najgolovnishih principiv Vikipediyi ye dotrimannya avtorskogo prava do statej mozhna dodavati tilki vlasnij tekst abo ti materiali na yaki koristuvach maye vidpovidni avtorski prava Lishe tak mozhna buti pevnimi sho tekst Vikipediyi mozhna zakonno vilno poshiryuvati Okrim togo slovo free v anglijskij movi oznachaye takozh bezplatnij Vikipediya ta inshi proyekti Fondu Vikimedia pracyuyut bez rozmishennya reklamnih baneriv chi nadannya platnih poslug Vikoristannya Vikipediyi ye povnistyu bezplatnim ta vilnim vid reklami Stvorennya ta redaguvannya tekstiv Div takozh Viki rozmitka Dovidka Yak redaguvati stattyu ta Vikipediya Shabloni Teperishnij rushij Vikipediyi nazivayetsya MediaWiki Vin napisanij na PHP i poshiryuyetsya bezplatno za Suspilnoyu Licenziyeyu GNU Kozhna storinka mozhe buti redagovana anonimno chi vid oblikovogo zapisu koristuvacha cherez jogo brauzer z vikoristannyam polegshenoyi viki rozmitki za vinyatkom okremih storinok yaki perebuvayut pid pidvishenoyu zagrozoyu vandalizmu Tekst Vikipediyi ne pereviryayetsya niyakimi oficijnimi organizaciyami natomist u tekst statej dodayut posilannya na avtoritetni dzherela za yakimi mozhna pereviriti informaciyu a takozh unikayut originalnih doslidzhen Vmist statej pogodzhuyetsya cherez konsensus na osnovi pravil Vikipediyi Storinka istoriyi redaguvan sho prikriplena do kozhnoyi statti zberigaye zapis usih poperednih versij statti hocha versiyi z naklepnickim zmistom kriminalnimi pogrozami rozkrittyam personalnih danih ta z porushennyam avtorskih prav mozhut zgodom viluchatisya Cya funkciya dozvolyaye legko porivnyuvati stari ta novi versiyi skasovuvati redaguvannya yaki redaktor vvazhaye nebazhanimi chi vidnovlyuvati vtrachenij vmist Okrim togo v istoriyi redaguvan zberigayetsya informaciya pro kozhnogo avtora togo chi inshogo redaguvannya Tak informaciya pro avtorstvo statej ye zavzhdi dostupnoyu sho vidpovidaye vimogam avtorskogo prava ta vilnij licenziyi na yakij nadayetsya tekst Vikipediyi Storinka Obgovorennya sho suprovodzhuye kozhnu stattyu vikoristovuyetsya dlya togo shob koordinuvati zusillya kilkoh redaktoriv Postijni uchasniki takozh vikoristovuyut spisok sposterezhennya dlya statej yaki yih cikavlyat shob legko vidslidkovuvati ostanni zmini v cih stattyah ta mati zmogu shvidko skasovuvati vandalizm Shiroko vikoristovuyutsya komp yuterni programi sho nazivayutsya internet botami dlya vikonannya bagatoh odnotipnih redaguvan yaki neefektivno robiti vruchnu napriklad vipravlennya poshirenih orfografichnih pomilok abo stvorennya statej standartnogo vmistu napriklad geografichnih Pravila sho regulyuyut vmist Principi redaguvannya Vikipediyi vtileni v p yati osnovah ta chislennih politikah i nastanovah sho priznacheni formuvati vidpovidnij vmist Navit ci pravila zberigayutsya u viki formi i redaktori Vikipediyi yak spilnota pishut i pereglyadayut ci politiki ta rekomendaciyi i slidkuyut za yih vikonannyam vidalyayut dodayut shabloni iz zauvazhennyami abo zminyuyut statti sho ne vidpovidayut pravilam Pravila riznih Vikipedij zagalom duzhe shozhi hocha mozhut vidriznyatisya v detalyah Okremim koristuvacham cherez golosuvannya nadayut prava administratoriv Taki koristuvachi mozhut viluchati chi zahishati okremi statti vid redaguvannya blokuvati koristuvachiv vandaliv ta vikonuvati inshi administrativni funkciyi Spilnota mozhe takozh pozbavlyati administratoriv yihnih prav Zobrazhennya tipovoyi hvorobi vikipedistiv Oskilki Vikipediyu mozhe redaguvati kozhen odnim z golovnih punktiv kritiki Vikipediyi chasto staye te sho nihto ne vidpovidaye za pravilnist i povnotu informaciyi Abi rozv yazati cyu problemu do statej dodayut posilannya na avtoritetni dzherela shob pidtverditi tu chi inshu informaciyu ta dati mozhlivist chitachu samomu pereviriti yiyi tochnist Sered redaktoriv Vikipediyi ce chasto formulyuyetsya tak ne oznachaye istini tobto chitachi a ne enciklopediya v kincevomu pidsumku vidpovidalni za perevirku pravdivosti statej i mozhut formuvati vlasni interpretaciyi Zgidno z pravilami Vikipediyi shob stattya mogla buti opublikovana u Vikipediyi vona povinna buti enciklopedichnoyu i ne buti slovnikovoyu chi shozhoyu na taku Tema statti takozh povinna vidpovidati kriteriyam znachushosti sho zazvichaj oznachaye sho vona povinna buti dostatno rozkrita v inshih avtoritetnih dzherelah takih yak providni media chi akademichni vidannya nezalezhni vid predmetu statti Krim togo Vikipediya maye poshiryuvati znannya sho vstanovleni i viznayutsya Inshimi slovami vona ne mozhe mistiti napriklad novu informaciyu chi originalni doslidzhennya Nareshti Vikipediya povinna buti neuperedzhenoyu ta visvitlyuvati vsi dumki ta tochki zoru yaksho mozhut buti pidtverdzheni nalezhnimi zovnishnimi dzherelami Ce pravilo vidome yak nejtralna tochka zoru Movni rozdiliDokladnishe Vikipediya Spisok Vikipedij Rozpodil statej mizh movnimi rozdilami Anglijska 10 83 Sebuanska 9 69 Shvedska 4 1 Nimecka 4 62 Francuzka 4 15 Niderlandska 3 42 Rosijska 3 14 Italijska 2 96 Ispanska 3 1 Polska 2 56 Varajska 2 01 V yetnamska 2 05 Yaponska 2 25 Kitajska 2 26 Yegipet arabska 2 57 Ukrayinska 2 1 Arabska 1 96 Portugalska 1 78 Perska 1 59 Inshe 32 86 Na vidminu vid bilshosti enciklopedij Vikipediya dostupna riznimi movami Narazi isnuyut priblizno 63 1 mln statej u 321 movnomu rozdili sered yakih navit ye taki movi yak latina abo cerkovnoslov yanska mova Dlya deyakih mov isnuyut rozdili riznimi dialektami abo pravopisami napriklad biloruska narkomivka ta biloruska tarashkevicya abo norvezka bukmol ta norvezka nyunoshk Takozh isnuye movnij rozdil prostoyu anglijskoyu v yakij vikoristovuyut najprostishi slova ta gramatiku Najbilshim movnim rozdilom nezminno ye anglijskij yakij nalichuye ponad 6 mln statej Ukrayinskij movnij rozdil narazi nalichuye 1 327 761 statej i zajmaye 14 te misce za kilkistyu statej mizh kitajskim 13 te misce ta v yetnamskim 15 te misce rozdilami Narazi 18 movnih rozdiliv mayut bilshe miljona statej Anglijskij 6 835 175 statej Sebuanskij 6 117 250 statej Nimeckij 2 918 250 statej Shvedskij 2 587 925 statej Francuzkij 2 617 746 statej Niderlandskij 2 160 337 statej Rosijskij 1 984 263 statej Ispanskij 1 959 608 statej Italijskij 1 867 963 statej Yegipetsko arabskij 1 623 849 statej Polskij 1 619 050 statej Yaponskij 1 418 845 statej Kitajskij 1 424 657 statej Ukrayinskij 1 327 737 statej V yetnamskij 1 293 683 statej Varajskij 1 266 536 statej Arabskij 1 235 104 statej Portugalskij 1 126 675 statej Oskilki redaktori odnogo movnogo rozdilu mozhut buti z riznih krayin mozhut vinikati superechki shodo pravopisu ta gramatiki a takozh shodo svitoglyadu Sered najvidomishih takih superechok deyaki z yakih navit pererosli v sudovi procesi superechki shodo nazv Kyiv proti Kiev v anglijskij Vikipediyi ta Belarus proti Belorussiya v rosijskij Vikipediyi a takozh v Ukraine proti na Ukraine takozh v rosijskij Vikipediyi Rozmiri VikipediyiDokladnishe Vikipediya Shafa Rozdrukovana Anglijska Vikipediya Oskilki Vikipediya ne ye paperovoyu enciklopediyeyu yiyi rozmir ye praktichno neobmezhenim Vikipediya ye najbilshoyu enciklopediyeyu za vsyu istoriyu lyudstva Yaksho rozdrukuvati Ukrayinsku Vikipediyu u formati Velikoyi Radyanskoyi enciklopediyi to vona bude zajmati priblizno 637 tomiv Yaksho rozdrukuvati Anglijsku Vikipediyu u formati Enciklopediyi Britannika to vona zajmatime priblizno 3038 tomiv Yaksho rozdrukuvati vikipediyi vsima movami to voni zajmatimut priblizno 28 059 tomiv abo 141 knizhnu shafu Spilnota redaktorivStanom na 31 serpnya 2018 u Vikipediyah usima movami chislo redaktoriv yaki zrobili 10 i bilshe redaguvan stanovilo 2 609 944 PopulyarnistDominuvannya riznih movnih rozdiliv vikipediyi za vidviduvanistyu u sviti gt 50 lt 50 kod mova en anglijska es ispanska fr francuzka ar arabska ru rosijska pt portugalska de nimecka zh kitajska inshi movi vidsutni dani Temnim kolorom poznacheno krayini u yakih vidviduvanist danogo rozdilu stanovit bilshe 50 vidviduvanosti vsih rozdiliv Vikipediyi svitlim menshe 50 Dominuvannya riznih movnih rozdiliv vikipediyi za kilkistyu redaguvan u krayinah svitu Zgidno iz sajtom alexa com Vikipediya 5 j najvidviduvanishij sajt svitu 7 j v Ukrayini i navit 107 j u Kitayi de vin oficijno zaboronenij Zgidno z doslidzhennyam kompaniyi Opera Software State of the Mobile Web u listopadi 2010 sajt wikipedia org posiv v Ukrayini 6 e misce sered sajtiv sho mali najbilshu kilkist unikalnih vidviduvachiv cherez zastosunok Opera Mini Zgidno z doslidzhennyam Laboratoriyi socialnogo marketingu Sarafannoye radio sajt http wikipedia org nalezhit do chisla 7 najpopulyarnishih sajtiv v Ukrayini za pidsumkami 2017 Populyarnist riznih movnih rozdiliv Vikipediyi v Ukrayini Ukrayinski koristuvachi koristuyutsya troma riznimi movnimi rozdilami Vikipediyi chastka kozhnogo gt 5 U IV kvartali 2009 z teritoriyi Ukrayini pereglyanuto 70 5 storinok Vikipediyi rosijskoyu 13 8 anglijskoyu i lishe 12 3 ukrayinskoyu movoyu V IV kvartali 2010 rosijskoyu pereglyanuto 67 4 storinok anglijskoyu 15 1 a ukrayinskoyu vzhe 15 0 Sered ukrayinciv takozh buli populyarni Vikipediyi nimeckoyu 0 4 polskoyu 0 2 francuzkoyu 0 2 ispanskoyu italijskoyu ta arabskoyu movami po 0 08 IV kvartal 2011 roku pokazav taki cifri rosijskomovna Vikipediya 64 0 ukrayinska 14 9 anglijska 7 9 U IV kvartali 2012 roku rosijska vikipediya mala 69 4 pereglyadiv ukrayinska 18 7 i anglijska 8 0 Ostannij kvartal 2013 roku pokazav sho vidviduvannya rosijskomovnoyi Vikipediyi z teritoriyi Ukrayini zalishilos majzhe nezminnim 69 3 Desho zrosla vidviduvanist ukrayinomovnoyi Vikipediyi 19 5 i vpala anglijskoyu 7 5 vid usih pereglyadiv z teritoriyi Ukrayini U nastupni roki sposterigayetsya tendenciya do podalshogo zbilshennya vidviduvan ukrayinomovnoyi vikipediyi U veresni 2018 roku 1 2 trafiku z krayini 23 9 vidviduvan Vikipediyi z Ukrayini pripadalo na Ukrayinsku Vikipediyu 56 na Rosijsku 17 7 na Anglijsku Pereglyanuti statistiku dlya vsih krayin http stats wikimedia org wikimedia squids SquidReportPageViewsPerCountryTrends htm U perspektivi ukrayinska Vikipediya na teritoriyi Ukrayini mozhe stati populyarnishoyu za rosijskomovnu oskilki spivvidnoshennya chisla pereglyadiv rosijskoyu do chisla pereglyadiv ukrayinskoyu nevpinno zmenshuyetsya sho pov yazano zi zbilshennyam kilkosti statej i yih zmistovogo napovnennya v ukrayinskij versiyi Suchasnij stanVidomo sho 23 sichnya 2020 roku anglomovna Vikipediya sho ye najbilshim movnim rozdilom onlajn enciklopediyi perestupila poznachku u 6 mln statej Ta popri ce kilkisne zrostannya statej globalna uchast Vikipediyi v Interneti za danimi Alexa prodovzhuvala znizhuvatisya Do lyutogo 2020 roku Vikipediya posila odinadcyate misce v sviti za vidviduvanistyu v merezhi Internet Vse zh yak z klyuchovim resursom dlya poshirennya informaciyi pov yazanoyi z COVID 19 Vsesvitnya organizaciya ohoroni zdorov ya spivpracyuvala same z Vikipediyeyu shob dopomogti borotisya z poshirennyam dezinformaciyi Suputni proyektiFond Vikimedia nekomercijna organizaciya yaka pidtrimuye robotu Vikipediyi takozh pidtrimuye j inshi proyekti zi stvorennya vilnih materialiv u Interneti Do nih zokrema nalezhat vilna biblioteka Vikidzherela vilni pidruchniki Vikipidruchnik slovnik Vikislovnik zbirniki citat Vikicitati vilni novini Vikinovini vilnij katalog biologichnih vidiv Vikividi zbirka media fajliv Vikishovishe ZnachennyaPosilannya na Vikipediyu Div takozh Nadijnist Vikipediyi Okrim kilkisnih pokaznikiv pro znachennya vikipediyi mozhe svidchiti vikoristannya yiyi vmistu v akademichnih vidannyah konferenciyah i navit sudovih rishennyah Napriklad vikladena u Vikipediyi informaciya vikoristovuyetsya yak dzherelo v federalnih sudah SShA a takozh Vsesvitnoyu organizaciyeyu intelektualnoyi vlasnosti shopravda bilsh yak dopomizhnu informaciyu Vmist Vikipediyi takozh zaznachavsya yak dzherelo u zvitah Rozviduvalnogo upravlinnya SShA U grudni 2008 naukovij zhurnal vidkriv novij rozdil dlya opisu molekul DNK i zobov yazav avtoriv sho pracyuyut nad cim rozdilom predstavlyati takozh proyekt statti dlya publikaciyi u Vikipediyi Ne ye viklyuchennyam i ukrayinski naukovi vidannya Zokrema ukrayinomovnij rozdil Vikipediyi perelicheno u spisku vikoristanih dovidkovih dzherel u II i III tomah Ukrayinskoyi muzichnoyi enciklopediyi 2008 2011 roki vidannya hocha j vidsutnya u I tomi 2006 rik vidannya Vikipediya figuruye yak dzherelo takozh u publicistici neridko bez nalezhnogo zaznachennya avtorstva sho v okremih vipadkah prizvelo do zvilnennya z roboti za plagiat Nagorodi Vikipedisti v parlamenti Asturiyi Ispaniya Upershe Vikipediya zavoyuvala znachni nagorodi 2004 roku Pershoyu nagorodoyu stav priz avstrijskogo shorichnogo konkursu nastupnoyu mizhnarodna premiya Webby Award 2008 roku Vikipediya zdobula premiyu Kvadriga a 2015 Premiyu Erazma ta premiyu princesi Asturijskoyi Na ceremoniyi vruchennya ciyeyi nagorodi Dzhimbo Vejlz vidznachiv dopisuvachiv Vikipediyi Asturijskoyu movoyu Vikipediya v literaturi i mistectvi Obkladinka pershoyi monografiyi pro Vikipediyu How Wikipedia Works Pam yatnik Vikipediyi u m Slubice Polsha source source source source source source source A Bondarenko Gimn Vikipediyi 2016 Vikipediyi cilkovito prisvyacheno shonajmenshe dva dokumentalni filmi nizku monografij pam yatnik i muzichnij tvir Perelik filmiv pro Vikipediyi vklyuchaye Film 2008 roku angl The Truth According to Wikipedia Film na YouTube Film 2010 roku Istina v cifrah angl Truth in Numbers Everything According to Wikipedia Dokumentalnij film za uchastyu Dzhimmi Vejlza naukovciv zhurnalistiv pismennikiv politikiv dopisuvachiv Vikipediyi Visvitlyuyutsya rizni tochki zoru na fenomen Vikipediyi vklyuchayuchi diametralno protilezhni Sajt filmu Anglomovna bibliografiya nalichuye shonajmenshe 11 monografij prisvyachenih Vikipediyi Ayers Phoebe Matthewslo Charles Yates Ben 2008 How Wikipedia Works No Starch Press ISBN 9781593271763 Broughton John 2008 Wikipedia The Missing Manual O Reilly Media ISBN 9780596521745 2009 The World and Wikipedia Siduri Books ISBN 9780956205209 Gourdain Pierre O Kelly Florence Roman Amat Beatrice Soulas Delphine Droste zu Hulshoff Tassilo von 2007 The Wikipedia Revolution Paris Les Mille et Une Nuits ISBN 978 2 7555 0051 6 Gregianin Leonardo Pinheiro Eduardo 2010 Wikipedia a Enciclopedia Livre e Gratuita da Internet Portuguese Novatec ISBN 978 85 7522 216 4 Jemielniak Dariusz 2014 Common Knowledge An Ethnography of Wikipedia Stanford Stanford University Press ISBN 9780804789448 2009 The Wikipedia Revolution Hyperion ISBN 9781401303716 Tkacz Nathaniel red 2011 Critical Point of View A Wikipedia Reader Amsterdam Institute of Network Cultures ISBN 978 90 78146 13 1 O Sullivan Dan 2009 A New Community of Practice ISBN 9780754674337 OCLC 320696473 2010 Good Faith Collaboration The MIT Press ISBN 9780262014472 Tkacz Nathaniel 2014 Wikipedia and the Politics of Openness University of Chicago Press ISBN 978 0 226 19244 4 2014 u polskomu misci Slubice vidkritij pershij u sviti Pam yatnik Vikipediyi u viglyadi statuyi 2016 roku v Kiyevi bulo prezentovano pershij muzichnij tvir prisvyachenij Vikipediyi KritikaDokladnishe Kritika Vikipediyi ta Peredbachennya kincya Vikipediyi Div takozh Vikipediya Vidpovidi na kritiku ta Vikipediya Yak i dlya chogo mi rozvivayemo Vikipediyu Cej rozdil potrebuye dopovnennya sichen 2016 Vikipediyu neridko kritikuyut prichomu ob yektami kritiki staye yak zmist yiyi statej tak i pravila proyektu v cilomu Tak kritiki vkazuyut na zabyurokratizovanist Vikipediyi zokrema polskij doslidnik i vikipedist Dariush Yemelnyak narahuvav v anglomovnij Vikipediyi poryadku 150 tisyach sliv tekstu oficijnih pravil Nadmirnu zabyurokratizovanist viznavala j golova radi direktoriv Fondu Vikimediyi u 2012 2013 rokah Pri comu pravila Vikipediyi postijno perepisuyutsya spilnotoyu ale ne vikonuyutsya povnoyu miroyu Zhurnalist The Guardian Sharl Artur znahodiv u spilnoti Vikipediyi oznaki kultu Div takozhVikipediya u sestrinskih VikiproyektahOznachennya u Vikislovniku Citati u Vikicitatah Novini u Vikinovinah Vikipediya u Vikishovishi Istoriya ukrayinskoyi vikipediyi Vikipediya Umovi vikoristannya Vikipedist za posadoyu Wikiwand EcuRed kubinska onlajn enciklopediya ispanskoyu movoyu Kubinskij vidpovidnik Vikipediyi finansuvannya otrimuye vid derzhavi Pracyuye vid 13 grudnya 2010 roku Encarta Citizendium Open Encyclopedia Project Wapedia Inciklopediya Ukrayinska Vikipediya Dzhastin Nepp persha v istoriyi lyudina yaka zdijsnila bilshe 1 mln redaguvan u proyekti Vikipediya PrimitkiV Ukrayini taku poslugu nadaye Kiyivstar DzherelaDariusz Jemielniak Zycie wirtualnych dzikich netnografia Wikipedii najwiekszego projektu wspoltworzonego przez ludzi Warszawa Poltext 2013 376 s ISBN 978 83 7561 285 1 Jonathan Sidener Everyone s Encyclopedia San Diego Union Tribune Procitovano 15 zhovtnya 2006 wikipedia org Site Overview Alexa Internet Procitovano 14 sichnya 2018 en http www utsandiego com uniontrib 20041206 news mz1b6encyclo html Wikistats Statistics For Wikimedia Projects Wikimedia Foundation Procitovano 8 serpnya 2023 wikipedia org similarweb com Unique Visitors per Region comScore Frequently asked questions Wikimedia Foundation Wikimedia Foundation Mobile partnerships Procitovano 28 12 2014 angl Richard M Stallman 20 chervnya 2007 The Free Encyclopedia Project Free Software Foundation Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 2008 01 04a Jonathan Sidener 6 grudnya 2004 Everyone s Encyclopedia The San Diego Union Tribune Procitovano 15 zhovtnya 2006 Meyers Peter 20 veresnya 2001 Fact Driven Collegial This Site Wants You New York Times The New York Times Company Procitovano 22 listopada 2007 I can start an article that will consist of one paragraph and then a real expert will come along and add three paragraphs and clean up my one paragraph said Larry Sanger of Las Vegas who founded Wikipedia with Mr Wales Sanger Larry 18 kvitnya 2005 The Early History of Nupedia and Wikipedia A Memoir Slashdot Procitovano 26 grudnya 2008 Sanger Larry 17 sichnya 2001 Wikipedia Is Up Internet Archive Procitovano 26 grudnya 2008 Wikipedia l LinkBacks Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 20 lyutogo 2007 Sanger Larry 10 sichnya 2001 Let s Make a Wiki Internet Archive Arhiv originalu za 14 kvitnya 2003 Procitovano 26 grudnya 2008 Wikipedia HomePage Arhiv originalu za 31 bereznya 2001 Procitovano 31 bereznya 2001 Wikipedia Neutral point of view Wikipedia January 21 2007 statistics Multilingual statistics Wikipedia 30 bereznya 2005 Procitovano 26 grudnya 2008 Encyclopedias and Dictionaries Encyclopaedia Britannica 15th ed T 18 Encyclopaedia Britannica 2007 s 257 286 long Enciclopedia Libre msg 00008 Osdir Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 26 grudnya 2008 Clay Shirky 28 lyutogo 2008 Here Comes Everybody The Power of Organizing Without Organizations The Penguin Press via Amazon Online Reader s 273 ISBN 1 594201 53 6 Procitovano 26 grudnya 2008 BBC News BBC News 15 grudnya 2007 Procitovano 13 lipnya 2010 http wikipedia org Fernanda B Viegas Martin Wattenberg Jesse Kriss Frank van Ham 3 sichnya 2007 Talk Before You Type Coordination in Wikipedia PDF Visual Communication Lab IBM Research Procitovano 27 chervnya 2008 Who s behind Wikipedia PC World 6 lyutogo 2008 Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 7 lyutogo 2008 Wikipedia Verifiability Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2008 Material challenged or likely to be challenged and all quotations must be attributed to a reliable published source Wikipedia ISNOT Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 1 kvitnya 2010 Wikipedia is not a dictionary usage or jargon guide Wikipedia Notability Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2008 A topic is presumed to be notable if it has received significant coverage in reliable secondary sources that are independent of the subject Wikipedia No original research Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2008 Wikipedia does not publish original thought Wikipedia Neutral point of view Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2008 All Wikipedia articles and other encyclopedic content must be written from a neutral point of view representing significant views fairly proportionately and without bias Eric Haas 26 zhovtnya 2007 Will Unethical Editing Destroy Wikipedia s Credibility AlterNet org Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 26 grudnya 2008 Belarus protiv Belorussii moskovskij sud prinyal isk belorusa Narodnaya Volya ros Wikipedia Statistics Tables Contributors Procitovano 25 veresnya 2019 Top Sites Alexa Procitovano 14 sichnya 2017 http www opera com smw 2010 11 Rejting Najpopulyarnishi sajti Ukrayini Mozok net Page Views Per Country angl https www alexa com siteinfo wikipedia org Matt Chase 9 January 2021 Wikipedia is 20 and its reputation has never been higher The Economist Retrieved 9 January 2021 McNeil Donald G 22 October 2020 Wikipedia and W H O Join to Combat Covid 19 Misinformation The New York Times Archived from the original on 27 December 2020 Retrieved 25 October 2020 Wikipedian Justice PDF Procitovano 9 chervnya 2009 Arias Martha L 29 sichnya 2007 Wikipedia The Free Online Encyclopedia and its Use as Court Source Internet Business Law Services Procitovano 26 grudnya 2008 The name World Intellectual Property Office should however read World Intellectual Property Organization in this source Aftergood Steven 21 bereznya 2007 The Wikipedia Factor in US Intelligence Federation of American Scientists Project on Government Secrecy Procitovano 14 kvitnya 2007 Butler Declan 16 grudnya 2008 Publish in Wikipedia or perish Nature News doi 10 1038 news 2008 1312 div s 10 kozhnogo z cih tomiv vidpovidno Shaw Donna February March 2008 Wikipedia in the Newsroom American Journalism Review Procitovano 11 lyutogo 2008 Lexington 24 veresnya 2011 Classlessness in America The uses and abuses of an enduring myth The Economist Procitovano 27 veresnya 2011 Socialist Labour Party of America though it can trace its history as far back as 1876 when it was known as the Workingmen s Party no less an authority than Wikipedia pronounces it moribund Shizuoka newspaper plagiarized Wikipedia article Japan News Review 5 lipnya 2007 Express News staffer resigns after plagiarism in column is discovered na sajti Wayback Machine arhivovano zhovten 15 2007 nedostupne posilannya z 01 10 2015 January 9 2007 Frank Bridgewater Inquiry prompts reporter s dismissal Honolulu Star Bulletin Procitovano 9 veresnya 2014 Trophy box Meta Wiki March 28 2005 The International Academy of Digital Arts and Sciences 2004 Arhiv originalu za 22 lipnya 2011 Die Quadriga Award 2008 Procitovano 26 grudnya 2008 Erasmus Prize Praemium Erasmianum Praemium Erasmianum Foundation Procitovano 15 sichnya 2015 Premio Princesa de Asturias de Cooperacion Internacional 2015 Fundacion Princesa de Asturias Procitovano 17 chervnya 2015 Los fundadores de Wikipedia destacan la version en asturiano The founders of Wikipedia highlight the Asturian version Spanish La Nueva Espana Procitovano 20 zhovtnya 2015 Book review in the Sacramento Book Review Vol 1 Iss 2 October 2008 p 19 The Charms of Wikipedia a review by The New York Review of Books Volume 55 No 4 March 20 2008 David Cox The Truth According To Wikipedia in 22 October 2009 Everybody Knows Everything Jeremy Philips The Wall Street Journal March 18 2009 Wikipedia Exploring Fact City Noam Cohen New York Times March 28 2009 Bulatovic Peja 14 sichnya 2011 Wikipedia turns 10 CBC News Solon Olivia 11 sichnya 2011 A Decade Of Wikipedia The Poster Child For Collaboration Wired U Polshi vidkrito pam yatnik Vikipediyi Dzerkalo tizhnya Yevgeniya Tyuhtenko Redaktor ukrayinskoyi Vikipediyi stvoriv dlya neyi gimn Radio Svoboda U MON vidbuvsya koncert z nagodi 15 yi richnici Vilnoyi internet enciklopediyi Vikipediya mon gov ua 16 sichnya 2016 Jemielniak Dariusz 22 chervnya 2014 The Unbearable Bureaucracy of Wikipedia Procitovano 18 serpnya 2014 D Jemielniak Common Knowledge Stanford University Press 2014 Angwin Julia Fowler Geoffrey A 27 listopada 2009 Volunteers Log Off as Wikipedia Ages Wall Street Journal Procitovano 28 lipnya 2013 neobhidna pidpiska Who s behind Wikipedia PC World 6 lyutogo 2008 Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 7 lyutogo 2008 The battle for Wikipedia s soul The Economist 6 bereznya 2008 Procitovano 7 bereznya 2008 Wikipedia an online encyclopedia torn apart Daily Telegraph 10 listopada 2007 Procitovano 11 bereznya 2008 Arthur Charles 15 grudnya 2005 Log on and join in but beware the web cults The Guardian PosilannyaVizualizaciya na mapi svitu redaguvan Vikipediyi v realnomu chasi Dmitro Gubenko Charivna shuhlyada Ukrayinskij tizhden 2011 20 sich 15 rokiv Vikipediyi 15 faktiv pro Viki yaki ne vsim vidomi 19 rokiv Vikipediyi vidpovidayemo na 19 populyarnih pitan pro najbilshu onlajn enciklopediyu Yak stvoriti stattyu na Vikipediyi video

Дата публікації:
Топ