Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Військо Речі Посполитої — Збройні Сили Речі Посполитої, що складалися з двох армій: Королівства Польського та Великого князівства Литовського, які об'єдналися у конфедерацію у 1569 році після укладання Люблінської унії. Командирами армії були гетьмани (коронний чи Великі гетьман литовський). Збройні сили Республіки складалися з сухопутних і морських військ. Основну частину складали саме сухопутні війська. Військово-морські сили Речі Посполитої ніколи не відігравали важливої ролі у військовій структурі країни і не припиняли своє існування в середині XVII століття[].
| Військо Речі Посполитої | |
|---|---|
| пол. Wojsko Rzeczypospolitej | |
 прапор кавалерії Речі Посполитої | |
| На службі | 1569—1795 |
| Країна |  Річ Посполита |
| Війни/битви | польсько-турецькі, польсько-шведські, російсько-польські, молдавсько-польські, польсько-козацькі, Велика Північна війна |
| Командування | |
| Визначні командувачі | Станіслав Жолкевський, Ян-Кароль Ходкевич, Станіслав Конецпольський, Стефан Чарнецький, Ян Собеський, Юзеф Понятовський |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Чисельність
- у 1626 р.: 16 піхотних хоругв — 2380 осіб; 20 гармат, у тому числі 7 важких, 2 середні та 11 легких. Гусарів: 18 хоругв — 2930 вершників. Козаків: 28 хоругв — 3450 вершників.
- у 1633 р.: 5990 вершників, 10600 піхотинців.
- у 1659 р.: від 54 000 до 60 000
- у 1696 р.: 23 914
- у 1699 р.: 18 250
- у 1700 р.: 17 570
- у 1702 р.: 18 140
- у 1717 р.: 24 200. Німий сейм 1717 р. заявив, що чисельність армії Речі Посполитої повинна становити 24 200 (18 000 від Польщі та 6 200 від Литви). Армії сусідів Речі Посполитої були до 12 разів більшими: Імператорська російська армія налічувала 300 000; Пруська армія та [ru] — 150 000, що зросли до 200 000.
- у 1775 р.: цільове число Постійної Ради в 30000 вояків не було досягнуто
- у 1791 р.: Були спроби провести військову реформу з прийняттям Конституції 3 травня 1791 р., де зазначалося, що армія повинна налічувати до 100 000 вояків
- у 1792 р.: 65 000 (22 травня 1792 р. — 25 654 кавалерії та 72 910 піхотинців)
- у 1794 р.: 14 000
Після поразки Речі Посполитої у війні з Росією та скасування Конституції армія Речі Посполитої була скорочена приблизно до 36 000 вояків. А у 1794 р. Росія вимагала подальшого скорочення армії Речі Посполитої до 15000 воїнів. Цей російський план призвів до остаточного конфлікту армії Речі Посполитої з Росією, повстання Тадеуша Костюшка.
Типи підрозділів
- Кварцяне військо — регулярні підрозділи оплачувані з «кварти», тобто податку, що отримувався з королівщини. Створена у другій половині XVI століття від поточної оборони. Їх відділи мали від 2 до 6 тисяч вояків. Вони складалися з кінноти, піхоти та артилерії.
- Військо суплементове — формувалось під час війни.
- Військо компутове — регулярні війська, створені в 1652 р..
- Королівська гвардія — підрозділ короля, основною метою якого було забезпечення безпеки правителя та його родини.
- Посполите рушення — загони шляхти сформовані під час війни як підтримка регулярних військ.
- Військо приватне, військо ординацьке — підрозділи підтримувані магнатами (чисельність від декількох сотень до кількох тисяч вояків).
- Найманці — складалися переважно з іноземців, у Речі Посполитій їх застосовували рідко.
- Повітове військо — підрозділи територіальної оборони, зараховані та сплачені за рішенням сеймиків; метою яких була боротьба з місцевими загрозами у повітах (банди злочинців, набіги татарів); вони іноді брали участь у війнах з державною армією.
- Міські війська — піхота та артилерія, призначені муніципальним урядом для захисту міста.
- Реєстрове козацтво — відділи складені запорозькими козаками й зареєстровані на службі.
Військові формування
- Кіннота:
- Крилаті гусари — ауторамент державний
- Панцирні козаки — ауторамент державний
- Петигорці — ауторамент державний
- Легка кавалерія — ауторамент державний
- Козацька кіннота — ауторамент державний
- Татарська кавалерія — ауторамент державний
- Волоська кіннота — ауторамент державний
- Лісовчики — наймити
- Рейтари — ауторамент іноземний
- Аркебузерія — ауторамент іноземний
- Піхота:
- Ланова — ауторамент державний
- Вибранецька — ауторамент державний
- Димова — ауторамент державний
- Угорська піхота — польсько-угорська піхота, ауторамент державний
- Німецька піхота — ауторамент іноземний
- Драгуни — ауторамент іноземний
- Запорозькі козаки
- Реєстрове козацтво
- Гармаші (артилерія)
- Польський флот — невеликий.
Керівництво
Військом Речі Посполитої командували два гетьмани великі (коронний і литовський), та два польні. Керували вони двома арміями: Коронною й Литовською. Які об'єднувалися у час небезпеки.
Галерея
Див. також
Примітки
- (пол.) Wimmer J., «Materiały do zagadnienia liczebności i organizacji armii koronnej w latach 1690—1696» // Studia i Materiały do Historii Wojskowości. Tom 9, Cz. 1. Warszawa, 1963.
- (пол.) Wimmer J., Wojsko Rzeczypospolitej w dobie wojny północnej 1700—1717. Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1956.
- (пол.) Wimmer J., «Wojsko Polskie w przededniu Wojni Polnocnej (1699—1702)» // Studia i Materiały do Historii Wojskowości. T. 1. Warszawa, 1954. — S.339–392.
- (пол.) Bardach, Juliusz; Lesnodorski, Boguslaw; Pietrzak, Michal (1987). Historia panstwa i prawa polskiego. Warsawa: Paristwowe Wydawnictwo Naukowe. — S.231.
- (пол.) Bauer Krzysztof. Uchwalenie i obrona Konstytucji 3 Maja. — Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne, 1991. — С. 9. — . з джерела 19 грудня 2019.
- (пол.) Bardach, Juliusz; Lesnodorski, Boguslaw; Pietrzak, Michal (1987). Historia panstwa i prawa polskiego. Warsawa: Paristwowe Wydawnictwo Naukowe. — S.299.
- (пол.) Bardach, Juliusz; Lesnodorski, Boguslaw; Pietrzak, Michal (1987). Historia panstwa i prawa polskiego. Warsawa: Paristwowe Wydawnictwo Naukowe. — S.317.
- (пол.) Jadwiga Nadzieja (1988). Od Jakobina do księcia namiestnika. Wydawnictwo «Śląsk». — p.34. .
- (пол.) Jadwiga Nadzieja (1988). Od Jakobina do księcia namiestnika. Wydawnictwo «Śląsk». — p.55. .
Джерела
- (пол.) Bauer Krzysztof. Uchwalenie i obrona Konstytucji 3 Maja. — Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne, 1991. — . з джерела 19 грудня 2019
- (пол.) Leszek Podhorodecki. Stefan Czarniecki. — Książka i Wiedza, 1998. — . з джерела 24 червня 2020
- (пол.) Paweł Jasienica, «Rzeczpospolita Obojga Narodów. Srebrny Wiek», Państwowy Instytut Wydawniczy, Warszawa, 1985. —
- (пол.) Bronisław Gembarzewski, «Rodowody pułków polskich i oddziałów równorzędnych od r. 1717 do r. 1831 [ 11 липня 2020 у Wayback Machine.]», Warszawa, Towarzystwo Wiedzy Wojskowej, 1925.
- (пол.) Urszula Augustyniak (2004), W służbie hetmana i Rzeczypospolitej. Klientela wojskowa Krzysztofa Radziwiłła, Warszawa: „Semper”, ISBN , OCLC 830636209
- (пол.) Konstanty Górski, «Wojna Rzeczypospolitej ze Szwecją od 1626 do 1629», «Biblioteka Warszawska», 1888.
- (пол.) Leszek Podhorodecki, «Chanat Krymski», .
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Військо Речі Посполитої
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijsko Rechi Pospolitoyi Zbrojni Sili Rechi Pospolitoyi sho skladalisya z dvoh armij Korolivstva Polskogo ta Velikogo knyazivstva Litovskogo yaki ob yednalisya u konfederaciyu u 1569 roci pislya ukladannya Lyublinskoyi uniyi Komandirami armiyi buli getmani koronnij chi Veliki getman litovskij Zbrojni sili Respubliki skladalisya z suhoputnih i morskih vijsk Osnovnu chastinu skladali same suhoputni vijska Vijskovo morski sili Rechi Pospolitoyi nikoli ne vidigravali vazhlivoyi roli u vijskovij strukturi krayini i ne pripinyali svoye isnuvannya v seredini XVII stolittya proyasniti Vijsko Rechi Pospolitoyipol Wojsko Rzeczypospolitejprapor kavaleriyi Rechi PospolitoyiNa sluzhbi1569 1795KrayinaRich PospolitaVijni bitvipolsko turecki polsko shvedski rosijsko polski moldavsko polski polsko kozacki Velika Pivnichna vijnaKomanduvannyaViznachni komanduvachiStanislav Zholkevskij Yan Karol Hodkevich Stanislav Konecpolskij Stefan Charneckij Yan Sobeskij Yuzef PonyatovskijMediafajli na VikishovishiChiselnistu 1626 r 16 pihotnih horugv 2380 osib 20 garmat u tomu chisli 7 vazhkih 2 seredni ta 11 legkih Gusariv 18 horugv 2930 vershnikiv Kozakiv 28 horugv 3450 vershnikiv u 1633 r 5990 vershnikiv 10600 pihotinciv u 1659 r vid 54 000 do 60 000 u 1696 r 23 914 u 1699 r 18 250 u 1700 r 17 570 u 1702 r 18 140 u 1717 r 24 200 Nimij sejm 1717 r zayaviv sho chiselnist armiyi Rechi Pospolitoyi povinna stanoviti 24 200 18 000 vid Polshi ta 6 200 vid Litvi Armiyi susidiv Rechi Pospolitoyi buli do 12 raziv bilshimi Imperatorska rosijska armiya nalichuvala 300 000 Pruska armiya ta ru 150 000 sho zrosli do 200 000 u 1775 r cilove chislo Postijnoyi Radi v 30000 voyakiv ne bulo dosyagnuto u 1791 r Buli sprobi provesti vijskovu reformu z prijnyattyam Konstituciyi 3 travnya 1791 r de zaznachalosya sho armiya povinna nalichuvati do 100 000 voyakiv u 1792 r 65 000 22 travnya 1792 r 25 654 kavaleriyi ta 72 910 pihotinciv u 1794 r 14 000 Pislya porazki Rechi Pospolitoyi u vijni z Rosiyeyu ta skasuvannya Konstituciyi armiya Rechi Pospolitoyi bula skorochena priblizno do 36 000 voyakiv A u 1794 r Rosiya vimagala podalshogo skorochennya armiyi Rechi Pospolitoyi do 15000 voyiniv Cej rosijskij plan prizviv do ostatochnogo konfliktu armiyi Rechi Pospolitoyi z Rosiyeyu povstannya Tadeusha Kostyushka Tipi pidrozdilivKvarcyane vijsko regulyarni pidrozdili oplachuvani z kvarti tobto podatku sho otrimuvavsya z korolivshini Stvorena u drugij polovini XVI stolittya vid potochnoyi oboroni Yih viddili mali vid 2 do 6 tisyach voyakiv Voni skladalisya z kinnoti pihoti ta artileriyi Vijsko suplementove formuvalos pid chas vijni Vijsko komputove regulyarni vijska stvoreni v 1652 r Korolivska gvardiya pidrozdil korolya osnovnoyu metoyu yakogo bulo zabezpechennya bezpeki pravitelya ta jogo rodini Pospolite rushennya zagoni shlyahti sformovani pid chas vijni yak pidtrimka regulyarnih vijsk Vijsko privatne vijsko ordinacke pidrozdili pidtrimuvani magnatami chiselnist vid dekilkoh soten do kilkoh tisyach voyakiv Najmanci skladalisya perevazhno z inozemciv u Rechi Pospolitij yih zastosovuvali ridko Povitove vijsko pidrozdili teritorialnoyi oboroni zarahovani ta splacheni za rishennyam sejmikiv metoyu yakih bula borotba z miscevimi zagrozami u povitah bandi zlochinciv nabigi tatariv voni inodi brali uchast u vijnah z derzhavnoyu armiyeyu Miski vijska pihota ta artileriya priznacheni municipalnim uryadom dlya zahistu mista Reyestrove kozactvo viddili skladeni zaporozkimi kozakami j zareyestrovani na sluzhbi Vijskovi formuvannyaKinnota Krilati gusari autorament derzhavnij Pancirni kozaki autorament derzhavnij Petigorci autorament derzhavnij Legka kavaleriya autorament derzhavnij Kozacka kinnota autorament derzhavnij Tatarska kavaleriya autorament derzhavnij Voloska kinnota autorament derzhavnij Lisovchiki najmiti Rejtari autorament inozemnij Arkebuzeriya autorament inozemnij Pihota Lanova autorament derzhavnij Vibranecka autorament derzhavnij Dimova autorament derzhavnij Ugorska pihota polsko ugorska pihota autorament derzhavnij Nimecka pihota autorament inozemnij Draguni autorament inozemnij Zaporozki kozaki Reyestrove kozactvo Garmashi artileriya Polskij flot nevelikij KerivnictvoVijskom Rechi Pospolitoyi komanduvali dva getmani veliki koronnij i litovskij ta dva polni Keruvali voni dvoma armiyami Koronnoyu j Litovskoyu Yaki ob yednuvalisya u chas nebezpeki Velikij getman koronnij Velikij getman Litovskij Polnij getman litovskij Polnij getman koronnijGalereyaUniforma litovsko polskoyi armiyi u 1569 1795 rokah1576 15861588 16321633 16681674 16961697 1795Div takozhVijsko Velikogo Knyazivstva Litovskogo u XVIII stolitti Vijsko Velikogo knyazivstva LitovskogoPrimitki pol Wimmer J Materialy do zagadnienia liczebnosci i organizacji armii koronnej w latach 1690 1696 Studia i Materialy do Historii Wojskowosci Tom 9 Cz 1 Warszawa 1963 pol Wimmer J Wojsko Rzeczypospolitej w dobie wojny polnocnej 1700 1717 Warszawa Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej 1956 pol Wimmer J Wojsko Polskie w przededniu Wojni Polnocnej 1699 1702 Studia i Materialy do Historii Wojskowosci T 1 Warszawa 1954 S 339 392 pol Bardach Juliusz Lesnodorski Boguslaw Pietrzak Michal 1987 Historia panstwa i prawa polskiego Warsawa Paristwowe Wydawnictwo Naukowe S 231 pol Bauer Krzysztof Uchwalenie i obrona Konstytucji 3 Maja Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne 1991 S 9 ISBN 978 83 02 04615 5 z dzherela 19 grudnya 2019 pol Bardach Juliusz Lesnodorski Boguslaw Pietrzak Michal 1987 Historia panstwa i prawa polskiego Warsawa Paristwowe Wydawnictwo Naukowe S 299 pol Bardach Juliusz Lesnodorski Boguslaw Pietrzak Michal 1987 Historia panstwa i prawa polskiego Warsawa Paristwowe Wydawnictwo Naukowe S 317 pol Jadwiga Nadzieja 1988 Od Jakobina do ksiecia namiestnika Wydawnictwo Slask p 34 ISBN 978 83 216 0682 8 pol Jadwiga Nadzieja 1988 Od Jakobina do ksiecia namiestnika Wydawnictwo Slask p 55 ISBN 978 83 216 0682 8 Dzherela pol Bauer Krzysztof Uchwalenie i obrona Konstytucji 3 Maja Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne 1991 ISBN 978 83 02 04615 5 z dzherela 19 grudnya 2019 pol Leszek Podhorodecki Stefan Czarniecki Ksiazka i Wiedza 1998 ISBN 978 83 86170 36 4 z dzherela 24 chervnya 2020 pol Pawel Jasienica Rzeczpospolita Obojga Narodow Srebrny Wiek Panstwowy Instytut Wydawniczy Warszawa 1985 ISBN 83 06 01093 0 pol Bronislaw Gembarzewski Rodowody pulkow polskich i oddzialow rownorzednych od r 1717 do r 1831 11 lipnya 2020 u Wayback Machine Warszawa Towarzystwo Wiedzy Wojskowej 1925 pol Urszula Augustyniak 2004 W sluzbie hetmana i Rzeczypospolitej Klientela wojskowa Krzysztofa Radziwilla Warszawa Semper ISBN 83 89100 54 1 OCLC 830636209 pol Konstanty Gorski Wojna Rzeczypospolitej ze Szwecja od 1626 do 1629 Biblioteka Warszawska 1888 pol Leszek Podhorodecki Chanat Krymski ISBN 83 05 11618 2 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vijsko Rechi Pospolitoyi