Вулиця Троїцька — одна з найбільших історичних вулиць Сум, розквіт якої припав на дореволюційний період. Великий внесок у розбудову Троїцької вулиці зробили сумські цукрові магнати Іван Харитоненко та його син Павло Харитоненко.
Вулиця Троїцька Суми | |
---|---|
Троїцька вулиця (січень 2012 р.) | |
Район | Ковпаківський |
Колишні назви | |
радянського періоду (українською) | вул. Дзержинського |
радянського періоду (російською) | ул. Дзержинского |
Транспорт | |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Пам'ятники | Погруддя С. Супруна |
Храми | Троїцький собор Благовіщенський костел |
Забудова | здебільшого дореволюційного та радянського періоду |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Вулиця Троїцька у Вікісховищі |
Вулиця розташована в Ковпаківському районі.
Раніше Троїцька вела з центру міста до Павлівського цукрового заводу і простягалася від річки Сумка до міського залізничного вокзалу — з півдня на північ, а з заходу на схід — від Холодної гори до річки Псел.
Історичний нарис
Initium («початок»)
Територія нинішнього району по вул. Троїцькій була заселена ще на початку XVIII ст. Відомо, що в 1730 році існувала церковна парафія в ім'я Св. Трійці. Також до нашого часу дійшли уривчасті згадки про найстарішу садибу в цій місцевості. Її власником була родина Богдановичів, найвідомішим представником якої був російський поет, перекладач та філософ Іполит Богданович.
У 1827 році тут було зведено храм на честь Св. Трійці (саме звідси й пішла назва сучасної Троїцької вулиці). Його будівничим був поміщик Линтварьов.
До середини XIX ст. Троїцька лишалася бідною в архітектурному плані і нічим з-поміж інших вулиць Сум, окрім церкви, особливо не відрізнялася. Та невдовзі все змінилося, бо на ній оселилася впливова родина Харитоненків, яка вже в недалекому майбутньому збудує одну з найсильніших цукрових імперій у Росії та Європі.
Період Харитоненків
П. І. Харитоненко та його син | Павлівський рафінадний завод |
Окрім неабиякого таланту ведення підприємницьких справ для сумчан та історії міста, родина Харитоненків запам'яталися перш за все своєю благочинністю, великими меценатськими внесками та небувалим економічним підйомом Сум.
Завдячуючи саме їм, Троїцька вулиця набула європейського вигляду, своєрідної архітектурної елегантності, притаманної лише для , та Петропавлівської вулиць.
На старих міських планах міста Троїцька була центральною вулицею Нового Міста (територія від Холодної гори до вул. Троїцької).
Іван Герасимович Харитоненко побудував у межиріччі Псла головну контору торгового дому «І. Г. Харитоненко із сином» та міську садибу. Потім на його кошти звели декілька навчальних та медичних закладів. Після смерті Івана Герасимовича його справу благоустрою міста продовжив син Павло Харитоненко, який жив за заповітом батька: «Любіть Суми так, як я їх любив».
За Павла Івановича Суми, а відтак і Троїцька вулиця, набули ще більшого розквіту. Завдяки піклуванню про персонал та гарній оплаті праці на підприємствах Харитоненка, багато працівників його фірми почали селитися на цій вулиці. Поступово Троїцька стала місцем, де оселилася місцева еліта — багатії та іноземці, більшість із яких на роботу запрошував Харитоненко.
Тут слід навести цікаві історичні факти. Справа в тому, що в Сумах із кінця XIX — на поч. ХХ ст. проживала велика кількість німців, австрійців, чехів та поляків. Існувала навіть окрема Німецька вулиця, яка проходила по Троїцькій (зараз її не існує). Більшість із них працювали, як вже було написано, у Харитоненка, але багато «інородців» працювали й на спиртовому заводі Лоренца-Ебліна; деякі відкривали власну справу. Після початку Першої світової війни вулиця Німецька була перейменована в Бельгійську, а всіх німців та австрійців царська влада примусово виселила з Російської імперії.
На Троїцькій вулиці не було жодного магазину, окрім гастроному в будинку купця Барабаха. Навіть після Жовтневої революції там довгий час існував єдиний на всю вулицю гастроном.
І. О. Асмолов, який завідував підприємством із виготовлення цегли високої якості (рос. «железняку»), викупив значну територію вулиці, де збудував собі великий будинок і навколо нього заклав парк. Оскільки він багато подорожував світом, то створив у себе сад, у якому росли екзотичні рослини та види дерев.
Окрім відомого Павлівського рафінадного заводу і машинобудівних майстерень Бельгійського акціонерного товариства, на вулиці Троїцькій також розташоувався чавуноливарний завод «Вулкан».
Саме у період становлення та розвитку промислового підприємства родини Харитоненків Троїцька вулиця зазнала свого неповторного архітектурного та культурного обличчя, яке згодом, вже за радянської доби, було спаплюжене типовими проектами та житловими будинками, позбавленими архітектурної витонченості та довершеності.
Доба радянської влади
За радянської влади вулиця Троїцька частково втратила свою неповторність та оригінальність. Сама назва була замінена на вулицю Дзержинського.
Під час Другої світової війни та 2-річної окупації Сум німцями приміщення Олександрівської гімназії використовувалося як пересильний табір для полонених солдатів Червоної армії. У дворі будинку № 9 залишилися могили убитих червоноармійців, як моторошна згадка про той період.
У 1965 році на місці кількох садиб була зведена п'ятиповерхова будівля, де жили члени обкому партії. Колишній дім Шубіна, який працював у Харитоненка, використовували спочатку як секретаріат обкому, а з 1954 року тут відкрили дитсадок № 8.
Бельгійську (Німецьку) вулицю перейменували на вул. газети «Правда» і забудували однотиповими житловими будинками, багато з яких було зведено без належної рекогносцировки місцевості.
Часи незалежності
Нині до вулиці повернулася її історична назва, але багато видатних архітектурних пам'яток залишаються в досить занедбаному стані. Наприклад, один із будинків Харитоненків напівзруйнований, завдячуючи місцевій владі та спритним ділкам-інвесторам. Садиба Асмолова теж поступово занепадає, вирубується та гине відомий величний парк. Троїцька вулиця також переживає зараз свої не найкращі часи.
Дореволюційне обличчя вулиці
- Троїцька вулиця
-
- Олександрівська гімназія
-
- Головна контора торгового дому «І. Г. Харитоненко із сином»
- Будинок директора рафінадного заводу Крігера (Троїцька вулиця згори)
Архітектура
За часів Харитоненків вулиця Троїцька інтенсивно забудовувалася. Здебільшого, на початку XX століття архітектура Троїцької була різноманітною, але виконана зі справжнім європейським смаком, у найкращих традиціях того часу: садиба Харитоненка, головна контора, чоловіча і жіноча гімназії, дитячий притулок, дитяча лікарня Св. Зінаїди, міське чотирикласне та духовне училище.
Головною архітектурною окрасою і візитівкою вулиці є Троїцький собор сумського архітектора, німця за походженням, Г. Д. Шольца. Зразком для створення величної споруди став Ісаакіївський собор у Санкт-Петербурзі.
Цікавою є будівля Благовіщенського костелу, зведена у стилі неоготики.
Окремо треба згадати про садибу Асмолова поруч із його садом. Зі звичайних споруд хотілося б виокремити стару будівлю, яка нині відома, як одна з найстаріших аптек у місті. Вона зведена у псевдоруському стилі і відразу ж вирізняється з-поміж інших споруд на вулиці своєю оригінальною архітектурою.
-
-
- Колишній притулок ім. Н. М. Харитоненка, нині пологовий будинок
-
- Стара аптека (кол. будинок Петрищева)
Транспорт
Тролейбуси: № 3, 4, 16.
Автобусні маршрути: № 53, 55, 58А, 59, 62
Маршрутне таксі: № 2, 7, 11, 12, 14 (не працює), 23, 25 (не працює).
Примітки
- Тролейбуси Сум [ 8 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Поедем по-новому. Новые маршруты и схема движений транспорта «ВАШ ШАНС» № 37/14. 09. 2011 (рос.)
Література
- Суми. Вулицями старого міста: Історико-архітектурний альбом/Керівники автор. колективу: Ю. С. Кобиляков, В. С. Соколов, В. К. Шейко. — Суми: РВО «АС-Медіа», 2003. — 264 с.: іл. — (Сер. «Рідний край»). — Текст укр., рос. та англ. мовами.
- Дейнека А. И. Памятники архитектуры Сумщины. — Х.: Прапор, 1989. (рос.)
Посилання
- Сумська міська рада. Вулиця Троїцька (частина 1)[недоступне посилання з липня 2019] (укр.)
- Улица Троицкая (бывшая Дзержинкская)[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vulicya Troyicka odna z najbilshih istorichnih vulic Sum rozkvit yakoyi pripav na dorevolyucijnij period Velikij vnesok u rozbudovu Troyickoyi vulici zrobili sumski cukrovi magnati Ivan Haritonenko ta jogo sin Pavlo Haritonenko Vulicya Troyicka SumiTroyicka vulicya sichen 2012 r Troyicka vulicya sichen 2012 r RajonKovpakivskijKolishni nazviradyanskogo periodu ukrayinskoyu vul Dzerzhinskogoradyanskogo periodu rosijskoyu ul DzerzhinskogoTransportPokrittyaasfaltBudivli pam yatki infrastrukturaPam yatnikiPogruddya S SuprunaHramiTroyickij sobor Blagovishenskij kostelZabudovazdebilshogo dorevolyucijnogo ta radyanskogo perioduZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapposhuk u NominatimMapa Vulicya Troyicka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Troyicka vulicya Vulicya roztashovana v Kovpakivskomu rajoni Ranishe Troyicka vela z centru mista do Pavlivskogo cukrovogo zavodu i prostyagalasya vid richki Sumka do miskogo zaliznichnogo vokzalu z pivdnya na pivnich a z zahodu na shid vid Holodnoyi gori do richki Psel Istorichnij narisInitium pochatok Teritoriya ninishnogo rajonu po vul Troyickij bula zaselena she na pochatku XVIII st Vidomo sho v 1730 roci isnuvala cerkovna parafiya v im ya Sv Trijci Takozh do nashogo chasu dijshli urivchasti zgadki pro najstarishu sadibu v cij miscevosti Yiyi vlasnikom bula rodina Bogdanovichiv najvidomishim predstavnikom yakoyi buv rosijskij poet perekladach ta filosof Ipolit Bogdanovich U 1827 roci tut bulo zvedeno hram na chest Sv Trijci same zvidsi j pishla nazva suchasnoyi Troyickoyi vulici Jogo budivnichim buv pomishik Lintvarov Do seredini XIX st Troyicka lishalasya bidnoyu v arhitekturnomu plani i nichim z pomizh inshih vulic Sum okrim cerkvi osoblivo ne vidriznyalasya Ta nevdovzi vse zminilosya bo na nij oselilasya vplivova rodina Haritonenkiv yaka vzhe v nedalekomu majbutnomu zbuduye odnu z najsilnishih cukrovih imperij u Rosiyi ta Yevropi Period Haritonenkiv I G Haritonenko P I Haritonenko ta jogo sin Pavlivskij rafinadnij zavod Okrim neabiyakogo talantu vedennya pidpriyemnickih sprav dlya sumchan ta istoriyi mista rodina Haritonenkiv zapam yatalisya persh za vse svoyeyu blagochinnistyu velikimi mecenatskimi vneskami ta nebuvalim ekonomichnim pidjomom Sum Zavdyachuyuchi same yim Troyicka vulicya nabula yevropejskogo viglyadu svoyeridnoyi arhitekturnoyi elegantnosti pritamannoyi lishe dlya ta Petropavlivskoyi vulic Na starih miskih planah mista Troyicka bula centralnoyu vuliceyu Novogo Mista teritoriya vid Holodnoyi gori do vul Troyickoyi Ivan Gerasimovich Haritonenko pobuduvav u mezhirichchi Psla golovnu kontoru torgovogo domu I G Haritonenko iz sinom ta misku sadibu Potim na jogo koshti zveli dekilka navchalnih ta medichnih zakladiv Pislya smerti Ivana Gerasimovicha jogo spravu blagoustroyu mista prodovzhiv sin Pavlo Haritonenko yakij zhiv za zapovitom batka Lyubit Sumi tak yak ya yih lyubiv Za Pavla Ivanovicha Sumi a vidtak i Troyicka vulicya nabuli she bilshogo rozkvitu Zavdyaki pikluvannyu pro personal ta garnij oplati praci na pidpriyemstvah Haritonenka bagato pracivnikiv jogo firmi pochali selitisya na cij vulici Postupovo Troyicka stala miscem de oselilasya misceva elita bagatiyi ta inozemci bilshist iz yakih na robotu zaproshuvav Haritonenko Tut slid navesti cikavi istorichni fakti Sprava v tomu sho v Sumah iz kincya XIX na poch HH st prozhivala velika kilkist nimciv avstrijciv chehiv ta polyakiv Isnuvala navit okrema Nimecka vulicya yaka prohodila po Troyickij zaraz yiyi ne isnuye Bilshist iz nih pracyuvali yak vzhe bulo napisano u Haritonenka ale bagato inorodciv pracyuvali j na spirtovomu zavodi Lorenca Eblina deyaki vidkrivali vlasnu spravu Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni vulicya Nimecka bula perejmenovana v Belgijsku a vsih nimciv ta avstrijciv carska vlada primusovo viselila z Rosijskoyi imperiyi Na Troyickij vulici ne bulo zhodnogo magazinu okrim gastronomu v budinku kupcya Barabaha Navit pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi tam dovgij chas isnuvav yedinij na vsyu vulicyu gastronom I O Asmolov yakij zaviduvav pidpriyemstvom iz vigotovlennya cegli visokoyi yakosti ros zheleznyaku vikupiv znachnu teritoriyu vulici de zbuduvav sobi velikij budinok i navkolo nogo zaklav park Oskilki vin bagato podorozhuvav svitom to stvoriv u sebe sad u yakomu rosli ekzotichni roslini ta vidi derev Okrim vidomogo Pavlivskogo rafinadnogo zavodu i mashinobudivnih majsteren Belgijskogo akcionernogo tovaristva na vulici Troyickij takozh roztashouvavsya chavunolivarnij zavod Vulkan Same u period stanovlennya ta rozvitku promislovogo pidpriyemstva rodini Haritonenkiv Troyicka vulicya zaznala svogo nepovtornogo arhitekturnogo ta kulturnogo oblichchya yake zgodom vzhe za radyanskoyi dobi bulo spaplyuzhene tipovimi proektami ta zhitlovimi budinkami pozbavlenimi arhitekturnoyi vitonchenosti ta dovershenosti Doba radyanskoyi vladi Za radyanskoyi vladi vulicya Troyicka chastkovo vtratila svoyu nepovtornist ta originalnist Sama nazva bula zaminena na vulicyu Dzerzhinskogo Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ta 2 richnoyi okupaciyi Sum nimcyami primishennya Oleksandrivskoyi gimnaziyi vikoristovuvalosya yak peresilnij tabir dlya polonenih soldativ Chervonoyi armiyi U dvori budinku 9 zalishilisya mogili ubitih chervonoarmijciv yak motoroshna zgadka pro toj period U 1965 roci na misci kilkoh sadib bula zvedena p yatipoverhova budivlya de zhili chleni obkomu partiyi Kolishnij dim Shubina yakij pracyuvav u Haritonenka vikoristovuvali spochatku yak sekretariat obkomu a z 1954 roku tut vidkrili ditsadok 8 Belgijsku Nimecku vulicyu perejmenuvali na vul gazeti Pravda i zabuduvali odnotipovimi zhitlovimi budinkami bagato z yakih bulo zvedeno bez nalezhnoyi rekognoscirovki miscevosti Chasi nezalezhnosti Nini do vulici povernulasya yiyi istorichna nazva ale bagato vidatnih arhitekturnih pam yatok zalishayutsya v dosit zanedbanomu stani Napriklad odin iz budinkiv Haritonenkiv napivzrujnovanij zavdyachuyuchi miscevij vladi ta spritnim dilkam investoram Sadiba Asmolova tezh postupovo zanepadaye virubuyetsya ta gine vidomij velichnij park Troyicka vulicya takozh perezhivaye zaraz svoyi ne najkrashi chasi Dorevolyucijne oblichchya vulici Troyicka vulicya Troyickij kafedralnij sobor Oleksandrivska gimnaziya Likarnya Sv Zinayidi Golovna kontora torgovogo domu I G Haritonenko iz sinom Budinok direktora rafinadnogo zavodu Krigera Troyicka vulicya zgori ArhitekturaZa chasiv Haritonenkiv vulicya Troyicka intensivno zabudovuvalasya Zdebilshogo na pochatku XX stolittya arhitektura Troyickoyi bula riznomanitnoyu ale vikonana zi spravzhnim yevropejskim smakom u najkrashih tradiciyah togo chasu sadiba Haritonenka golovna kontora cholovicha i zhinocha gimnaziyi dityachij pritulok dityacha likarnya Sv Zinayidi miske chotiriklasne ta duhovne uchilishe Golovnoyu arhitekturnoyu okrasoyu i vizitivkoyu vulici ye Troyickij sobor sumskogo arhitektora nimcya za pohodzhennyam G D Sholca Zrazkom dlya stvorennya velichnoyi sporudi stav Isaakiyivskij sobor u Sankt Peterburzi Cikavoyu ye budivlya Blagovishenskogo kostelu zvedena u stili neogotiki Okremo treba zgadati pro sadibu Asmolova poruch iz jogo sadom Zi zvichajnih sporud hotilosya b viokremiti staru budivlyu yaka nini vidoma yak odna z najstarishih aptek u misti Vona zvedena u psevdoruskomu stili i vidrazu zh viriznyayetsya z pomizh inshih sporud na vulici svoyeyu originalnoyu arhitekturoyu Troyickij sobor Likarnya Sv Zinayidi Kolishnij pritulok im N M Haritonenka nini pologovij budinok Kolishnya sadiba I O Asmolova Stara apteka kol budinok Petrisheva TransportTrolejbusi 3 4 16 Avtobusni marshruti 53 55 58A 59 62 Marshrutne taksi 2 7 11 12 14 ne pracyuye 23 25 ne pracyuye PrimitkiTrolejbusi Sum 8 serpnya 2011 u Wayback Machine ros Poedem po novomu Novye marshruty i shema dvizhenij transporta VASh ShANS 37 14 09 2011 ros LiteraturaSumi Vulicyami starogo mista Istoriko arhitekturnij albom Kerivniki avtor kolektivu Yu S Kobilyakov V S Sokolov V K Shejko Sumi RVO AS Media 2003 264 s il Ser Ridnij kraj Tekst ukr ros ta angl movami ISBN 966 95848 9 2 Dejneka A I Pamyatniki arhitektury Sumshiny H Prapor 1989 ISBN 5 7766 0127 4 ros PosilannyaSumska miska rada Vulicya Troyicka chastina 1 nedostupne posilannya z lipnya 2019 ukr Ulica Troickaya byvshaya Dzerzhinkskaya nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros