Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вулиця Кня зя Чо рного вулиця у Чернігові Від 1919 року мала назву Пролетарська вулиця Князя Чорного ЧернігівПерехрестя

Вулиця Князя Чорного (Чернігів)

Вулиця Князя Чорного (Чернігів)

Вулиця Кня́зя Чо́рного — вулиця у Чернігові. Від 1919 року мала назву Пролетарська.

вулиця Князя Чорного
Чернігів
image
Перехрестя Ремісничої і Хлібопекарської та перспектива вулиці Князя Чорного
Перехрестя Ремісничої і Хлібопекарської та перспектива вулиці Князя Чорного
РайонНовозаводський район (Чернігів)
Колишні назви
Воздвиженська, Князя Чорного, Пролетарська
радянського періоду (українською)вулиця Пролетарська
Транспорт
Рухдвосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'яткиСвято-Успенський Єлецький монастир, Чернігівське духовне училище, Домова церква Св. Вмч. Олександри Римлянки; археологічні пам'ятки: курган Чорна Могила
Державні установиПідпорядкована державна пожежна частина № 3 м. Чернігова
Навчальні закладиПриватна школа «Мудрангелики»
Забудовачастково історична, в основному малоповерхова
ОрганізаціїКЦ «Палац культури будівельників»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа

2001 року колишній вулиці Пролетарській повернуто історичну назву Князя Чорного.

Історія

Магістраль прокладена згідно з регулярним планом 1805 року вздовж другої лінії чернігівських укріплень. На початковому етапі існування простягалася від Третяка, території біля Свято-Успенського Єлецького монастиря, до вулиці Набережної (нині — ) і Мар'їного Гаю, проходячи повз церкву Воздвиження Хреста Господнього, за територіальною релевантністю до якої отримала назву Воздвиженської.

У 1860-х роках, після проведення робіт з ліквідації рову вздовж західного муру Свято-Успенського Єлецького монастиря, було прокладено узвіз, який поєднав вулиці Підмонастирську (нині — ) та Воздвиженську в точці перетину Хлібопекинської та Ремісничої вулиць на території Третяка.

Починаючи від другої чверті ХІХ століття вулиця забудовується індивідуальними житловими будинками, переважно дерев'яними. Від 1870-х років з'являються також цегляні будівлі.

У 1908 році, під час святкування 1000-ліття Чернігова та проведення XIV-го Археологічного з'їзду, частину вулиці Воздвиженської, від вулиці Святославської (нині — проспект Миру) до Підмонастирської, названо на честь міфічного героя однієї з легенд про заснування міста — Князя Чорного, який, за поширеним переказом, нібито був похований у кургані Чорна могила, що розташований при лінії пролягання магістралі.

У 1919 році більшовицька влада перейменувала вулиці Князя Чорного та Воздвиженську на Пролетарську, таким чином знову об'єднавши два відтинки під одним топонімом. Під час німецької окупації міста в період Другої світової війни наказом № 107 Чернігівської міської управи від 12 грудня 1941 року вулицям Воздвиженській та Князя Чорного повернуто початкові назви. Після витіснення німецьких військ з міста восени 1943 року, радянськими органами влади магістралі знову дано назву Пролетарської.

У зв'язку із масштабними перебудовами при повоєнному відновленні міста, історичну магістраль остаточно розділили на два самостійні відтинки, перекривши її бульваром та житловою й адміністративною забудовою. Таким чином східний відтинок вулиці Пролетарської виявився відрізаним від західного, а в 1979 році був перейменований на честь генерал-полковника Родимцева.

Докладніше: Вулиця Воздвиженська

Західний відтинок набув статусу самостійної вулиці, продовжуючи зберігати назву Пролетарської.

У 2001 році рішенням виконавчого комітету ЧМР колишній вулиці Пролетарській повернуто історичну назву на честь Князя Чорного.

Як указує Повість минулих літ, 1060 року чернігівський князь Святослав Ярославич став свідком чуда з'явлення ікони Божої Матері; згодом на цьому місці ним було засновано один із нині найстаріших монастирів країни — Свято-Успенський Єлецький монастир. Початково монастир існував як чоловічий. У середині ХІІ століття споруджено центральну домінанту монастиря — мурований храм на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Упродовж XVI—XIX століть зведено також надбрамну дзвіницю (1670-ті), церкву Св. Петра і Павла з трапезною (1676 р.), північний палатний корпус (кін. XVI — поч. XVII ст., найдавніша на Лівобережжі України пам'ятка кам'яної житлової архітектури), каплицю-усипальницю Якова Лизогуба, будинок Св. Феодосія Углицького (1688 р., найдавніша на Лівобережжі України пам'ятка дерев'яної житлової архітектури), східний корпус келій, південно-західні келії, палати настоятеля, тощо. На початку 1990-х комплекс споруд передано під жіночий монастир УПЦ (МП).

У 1876 році за проєктом губернського архітектора Д. В. Савицького, у присутності губернатора М. П. Дарагана та єпископа Серапіона (Маєвського) на північний захід від Свято-Успенського Єлецького монастиря, поблизу кургану Чорна могила, закладено головний корпус Чоловічого повітового духовного училища. Первісний проєкт, втілення якого було доручено підряднику, купцю Фрумкіну, передбачав окрім головного корпусу зведення також двох бічних крил, проте на повну його реалізацію не вистачило фінансування. Завершено та освячено будівлю було 1879 року. Упродовж 1900—1902 років, у зв'язку з необхідністю надбання додаткових навчальних площ, до основного об'єму споруди добудовані два бічні ризаліти, звернуті в бік тилового фасаду. Освячення відбулося за участі губернатора та єпископа . Від 1919 до 1941 року будівлю займала школа, яка з 1927 року носила ім'я більшовицького діяча та дипломата П. Л. Войкова. У повоєнний час споруду використовували для потреб гуртків Палацу піонерів та будівельних організацій, зокрема Професійно-технічного училища № 3, а також як гуртожиток Обласного ремонтно-будівельного тресту та БК Будівельників.

У 1897 році неподалік від перехрестя Воздвиженської та Всеволодської (нині — Княжа) вулиць, на території садиби чернігівської філії «Опіки імператриці Олександри Федорівни про сліпих дітей», де було створено Школу сліпих, освячено та відкрито Домову церкву в ім'я Св. Олександри Римлянки.

Визначні мешканці

Пам'ятки архітектури та історії, інфраструктура та об'єкти

Споруди

  • буд. № 1 — Свято-Успенський Єлецький монастир (ХІ–ХІХ ст.)
  • буд. № 4 — Чоловіче повітове духовне училище (1879 р., арх. Д. В. Савицький)

На цей час:

  1. КЦ «Палац культури будівельників»
  2. приватна школа «Мудрангелики»

На цей час: Чернігівський обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді

  • буд. № 18 — Підпорядкована державна пожежна частина № 3 м. Чернігова

Пам'ятки археології

Галерея

  • image
    Курган Чорна Могила, Х ст.
  • image
    Свято-Успенський Єлецький монастир, ХІ–ХІХ ст.
  • image
    Чоловіче духовне училище, 1879 р.
  • image
    Домова церква Св. Вмч. Олександри Римлянки, 1897 р.

Примітки та посилання

Зноски:

  1. Єлецький Успенський монастир // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К.: УРЕ, 1990. — С. 246-247.
  2. Успенський собор // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К.: УРЕ, 1990. — С. 824-825.
  3. Лизогуба Я. К. усипальня // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К.: УРЕ, 1990. — С. 400.
  4. Феодосія Углицького будинок // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К.: УРЕ, 1990. — С. 829.
  5. Чернігівське повітове духовне училище // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К.: УРЕ, 1990. — С. 899

Примітки (№ у реєстрі пам'яток):

  1. І-нац., А-нац. 250043/1-Н
  2. І-нац., А-нац. 250043/2-Н
  3. А-місц. 80-Чг/10
  4. І-нац., А-нац. 250043/3-Н
  5. А-місц. 35-Чг/2
  6. А-нац. 1766
  7. І-нац., А-нац. 250043/4-Н
  8. І-нац., А-нац. 250043/5-Н
  9. А-місц. 79-Чг/8
  10. І-нац., А-нац. 250043-Н
  11. А-місц. 15-Чг
  12. Х-нац. 250004-Н

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vulicya Knya zya Cho rnogo vulicya u Chernigovi Vid 1919 roku mala nazvu Proletarska vulicya Knyazya Chornogo ChernigivPerehrestya Remisnichoyi i Hlibopekarskoyi ta perspektiva vulici Knyazya ChornogoPerehrestya Remisnichoyi i Hlibopekarskoyi ta perspektiva vulici Knyazya ChornogoRajonNovozavodskij rajon Chernigiv Kolishni nazviVozdvizhenska Knyazya Chornogo Proletarskaradyanskogo periodu ukrayinskoyu vulicya ProletarskaTransportRuhdvostoronnijBudivli pam yatki infrastrukturaArhitekturni pam yatkiSvyato Uspenskij Yeleckij monastir Chernigivske duhovne uchilishe Domova cerkva Sv Vmch Oleksandri Rimlyanki arheologichni pam yatki kurgan Chorna MogilaDerzhavni ustanoviPidporyadkovana derzhavna pozhezhna chastina 3 m ChernigovaNavchalni zakladiPrivatna shkola Mudrangeliki Zabudovachastkovo istorichna v osnovnomu malopoverhovaOrganizaciyiKC Palac kulturi budivelnikiv Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapposhuk u NominatimMapa 2001 roku kolishnij vulici Proletarskij povernuto istorichnu nazvu Knyazya Chornogo IstoriyaMagistral prokladena zgidno z regulyarnim planom 1805 roku vzdovzh drugoyi liniyi chernigivskih ukriplen Na pochatkovomu etapi isnuvannya prostyagalasya vid Tretyaka teritoriyi bilya Svyato Uspenskogo Yeleckogo monastirya do vulici Naberezhnoyi nini i Mar yinogo Gayu prohodyachi povz cerkvu Vozdvizhennya Hresta Gospodnogo za teritorialnoyu relevantnistyu do yakoyi otrimala nazvu Vozdvizhenskoyi U 1860 h rokah pislya provedennya robit z likvidaciyi rovu vzdovzh zahidnogo muru Svyato Uspenskogo Yeleckogo monastirya bulo prokladeno uzviz yakij poyednav vulici Pidmonastirsku nini ta Vozdvizhensku v tochci peretinu Hlibopekinskoyi ta Remisnichoyi vulic na teritoriyi Tretyaka Pochinayuchi vid drugoyi chverti HIH stolittya vulicya zabudovuyetsya individualnimi zhitlovimi budinkami perevazhno derev yanimi Vid 1870 h rokiv z yavlyayutsya takozh ceglyani budivli U 1908 roci pid chas svyatkuvannya 1000 littya Chernigova ta provedennya XIV go Arheologichnogo z yizdu chastinu vulici Vozdvizhenskoyi vid vulici Svyatoslavskoyi nini prospekt Miru do Pidmonastirskoyi nazvano na chest mifichnogo geroya odniyeyi z legend pro zasnuvannya mista Knyazya Chornogo yakij za poshirenim perekazom nibito buv pohovanij u kurgani Chorna mogila sho roztashovanij pri liniyi prolyagannya magistrali U 1919 roci bilshovicka vlada perejmenuvala vulici Knyazya Chornogo ta Vozdvizhensku na Proletarsku takim chinom znovu ob yednavshi dva vidtinki pid odnim toponimom Pid chas nimeckoyi okupaciyi mista v period Drugoyi svitovoyi vijni nakazom 107 Chernigivskoyi miskoyi upravi vid 12 grudnya 1941 roku vulicyam Vozdvizhenskij ta Knyazya Chornogo povernuto pochatkovi nazvi Pislya vitisnennya nimeckih vijsk z mista voseni 1943 roku radyanskimi organami vladi magistrali znovu dano nazvu Proletarskoyi U zv yazku iz masshtabnimi perebudovami pri povoyennomu vidnovlenni mista istorichnu magistral ostatochno rozdilili na dva samostijni vidtinki perekrivshi yiyi bulvarom ta zhitlovoyu j administrativnoyu zabudovoyu Takim chinom shidnij vidtinok vulici Proletarskoyi viyavivsya vidrizanim vid zahidnogo a v 1979 roci buv perejmenovanij na chest general polkovnika Rodimceva Dokladnishe Vulicya Vozdvizhenska Zahidnij vidtinok nabuv statusu samostijnoyi vulici prodovzhuyuchi zberigati nazvu Proletarskoyi U 2001 roci rishennyam vikonavchogo komitetu ChMR kolishnij vulici Proletarskij povernuto istorichnu nazvu na chest Knyazya Chornogo Yak ukazuye Povist minulih lit 1060 roku chernigivskij knyaz Svyatoslav Yaroslavich stav svidkom chuda z yavlennya ikoni Bozhoyi Materi zgodom na comu misci nim bulo zasnovano odin iz nini najstarishih monastiriv krayini Svyato Uspenskij Yeleckij monastir Pochatkovo monastir isnuvav yak cholovichij U seredini HII stolittya sporudzheno centralnu dominantu monastirya murovanij hram na chest Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Uprodovzh XVI XIX stolit zvedeno takozh nadbramnu dzvinicyu 1670 ti cerkvu Sv Petra i Pavla z trapeznoyu 1676 r pivnichnij palatnij korpus kin XVI poch XVII st najdavnisha na Livoberezhzhi Ukrayini pam yatka kam yanoyi zhitlovoyi arhitekturi kaplicyu usipalnicyu Yakova Lizoguba budinok Sv Feodosiya Uglickogo 1688 r najdavnisha na Livoberezhzhi Ukrayini pam yatka derev yanoyi zhitlovoyi arhitekturi shidnij korpus kelij pivdenno zahidni keliyi palati nastoyatelya tosho Na pochatku 1990 h kompleks sporud peredano pid zhinochij monastir UPC MP U 1876 roci za proyektom gubernskogo arhitektora D V Savickogo u prisutnosti gubernatora M P Daragana ta yepiskopa Serapiona Mayevskogo na pivnichnij zahid vid Svyato Uspenskogo Yeleckogo monastirya poblizu kurganu Chorna mogila zakladeno golovnij korpus Cholovichogo povitovogo duhovnogo uchilisha Pervisnij proyekt vtilennya yakogo bulo dorucheno pidryadniku kupcyu Frumkinu peredbachav okrim golovnogo korpusu zvedennya takozh dvoh bichnih kril prote na povnu jogo realizaciyu ne vistachilo finansuvannya Zaversheno ta osvyacheno budivlyu bulo 1879 roku Uprodovzh 1900 1902 rokiv u zv yazku z neobhidnistyu nadbannya dodatkovih navchalnih plosh do osnovnogo ob yemu sporudi dobudovani dva bichni rizaliti zvernuti v bik tilovogo fasadu Osvyachennya vidbulosya za uchasti gubernatora ta yepiskopa Vid 1919 do 1941 roku budivlyu zajmala shkola yaka z 1927 roku nosila im ya bilshovickogo diyacha ta diplomata P L Vojkova U povoyennij chas sporudu vikoristovuvali dlya potreb gurtkiv Palacu pioneriv ta budivelnih organizacij zokrema Profesijno tehnichnogo uchilisha 3 a takozh yak gurtozhitok Oblasnogo remontno budivelnogo trestu ta BK Budivelnikiv U 1897 roci nepodalik vid perehrestya Vozdvizhenskoyi ta Vsevolodskoyi nini Knyazha vulic na teritoriyi sadibi chernigivskoyi filiyi Opiki imperatrici Oleksandri Fedorivni pro slipih ditej de bulo stvoreno Shkolu slipih osvyacheno ta vidkrito Domovu cerkvu v im ya Sv Oleksandri Rimlyanki Viznachni meshkanci Florov Oleksij Pavlovich zasnovnik i pershij direktor Chernigivskogo uchitelskogo institutu 1916 Pam yatki arhitekturi ta istoriyi infrastruktura ta ob yektiSporudi bud 1 Svyato Uspenskij Yeleckij monastir HI HIH st bud 4 Choloviche povitove duhovne uchilishe 1879 r arh D V Savickij Na cej chas KC Palac kulturi budivelnikiv privatna shkola Mudrangeliki bud 9 Prokuratura Chernigivskoyi oblasti bud 14 zhitlovij budinok u yakomu pid chas Nimecko radyanskoyi vijni roztashovuvalisya 1 j viddilok ohoronnoyi policiyi Schutzpolizei ta sluzhbi SS bud 15 Domova cerkva v im ya Sv Vmch Oleksandri Rimlyanki pri Shkoli slipih 1897 r Na cej chas Chernigivskij oblasnij centr naukovo tehnichnoyi tvorchosti uchnivskoyi molodi bud 18 Pidporyadkovana derzhavna pozhezhna chastina 3 m Chernigova Pam yatki arheologiyi Kurgan Chorna mogila H st GalereyaKurgan Chorna Mogila H st Svyato Uspenskij Yeleckij monastir HI HIH st Choloviche duhovne uchilishe 1879 r Domova cerkva Sv Vmch Oleksandri Rimlyanki 1897 r Primitki ta posilannyaZnoski Yeleckij Uspenskij monastir Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K URE 1990 S 246 247 Uspenskij sobor Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K URE 1990 S 824 825 Lizoguba Ya K usipalnya Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K URE 1990 S 400 Feodosiya Uglickogo budinok Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K URE 1990 S 829 Chernigivske povitove duhovne uchilishe Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K URE 1990 S 899 Primitki u reyestri pam yatok I nac A nac 250043 1 N I nac A nac 250043 2 N A misc 80 Chg 10 I nac A nac 250043 3 N A misc 35 Chg 2 A nac 1766 I nac A nac 250043 4 N I nac A nac 250043 5 N A misc 79 Chg 8 I nac A nac 250043 N A misc 15 Chg H nac 250004 NDzherelaPortal Chernigivshina Proletarska vulicya Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K URE 1990 S 677 678 Lep yavko S A Chernigiv Istoriya mista Naukovo populyarne vidannya K Tempora 2012 432 s Karnabida A A Chernigiv Istoriko arhitekturnij naris K Budivelnik 1969 80 s Karnabida A A Chernigiv Arhitekturno istorichnij naris Vid 2 e pereroblene i dop K Budivelnik 1980 128 s Rudenok V Ya Chernigiv podorozh na 100 rokiv nazad 1910 2010 Chernigiv AHALAR 2009 84 s Sapon V M Vulici starogo Chernigova Istoriko krayeznavchi etyudi Chernigiv RVK Desnyanska pravda 2007 128 s

Дата публікації:
Топ