Петро Лаза рович Во йков рос Пётр Лазаревич Войков згідно більшості джерел це справжнє ім я за іншими Пінхус Лазарович В

Петро Лаза́рович Во́йков (рос. Пётр Лазаревич Войков; (згідно більшості джерел це справжнє ім'я, за іншими — Пінхус Лазарович Вайнер, ці відомості малодостовірні); Партійні псевдо — «Петрусь», «Интеллигент», «Белокурый»; 13 серпня 1888(18880813), Керч, Таврійська губернія, Російська імперія — 7 червня 1927, Варшава, Польща) — більшовицький революціонер, радянський політичний діяч, один з організаторів і учасник розстрілу царської родини, дипломатичний робітник.

Войков Петро Лазарович

Народився	13 серпня 1888(1888-08-13) Керч, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер	7 червня 1927(1927-06-07) (38 років) Варшава, Польська Республіка
Поховання	Некрополь біля Кремлівської стіни
Країна	Російська імперія СРСР
Діяльність	дипломат
Галузь	революціонер
Alma mater	Женевський університет
Посада	посол
Партія	КПРС, Меншовики і Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків)
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Войков.

Біографія

Петро Войков народився 1 (1) серпня 1888(18880801) року в місті Керч Керч-Єнікальського градоначальництва (Феодосійський повіт) Таврійської губернії в родині майстра металургійного заводу (штейгер) вихідця з малоросійських селян Катеринославської губернії Бахмутського повіту Лисичанської волості, різночинця Лазаря Петровича Войкова (згодом став вчителем математики) і його дружини Олександри Пилипівни (ур. Іванової, 1869—1953).

Член РСДРП з 1903 року. З 1917 року — член Єкатеринбурзької ради та ВРК.

У 1918 році — комісар постачання Уральської області, один з організаторів розстрілу царської сім'ї у липні 1918 року, брав участь у розстрілі й нищив тіла убитих.

У 1919 році — в складі Наркомпрода, потім у Центросоюзі.

З жовтня 1920 року — член колегії Наркомзовнішторгу.

З 1924 року — повпред СРСР у Польщі, вбитий білоемігрантом Б. Ковердою у Варшаві 7 червня 1927 року.

Примітки

. Архів оригіналу за 29 жовтня 2010. Процитовано 3 квітня 2019.
Войков Пётр Лазаревич [ 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.], статья в БСЭ
Войков Петр Лазаревич [ 21 лютого 2016 у Wayback Machine.] // Уральская историческая энциклопедия
«Войков и другие» [ 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] передача «Дилетанты» радіостанції «Эхо Москвы» за участю історика
. istpravda.ru. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 6 листопада 2015.
Войков, Пётр Лазаревич//Большая Советская энциклопедия
. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 4 листопада 2015.
. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 4 листопада 2015.
Г. Н. Губенко «Пётр Лазаревич Войков» [ 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]. Краткий биографический очерк. Симферополь: Крымиздат, 1959

Посилання

Біографія Петра Войкова [ 10 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Міфи та правда про Петра Войкова [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

[1] . Архів оригіналу за 29 жовтня 2010. Процитовано 3 квітня 2019.

[BSE-2] Войков Пётр Лазаревич [ 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.], статья в БСЭ

[UralEnc-3] Войков Петр Лазаревич [ 21 лютого 2016 у Wayback Machine.] // Уральская историческая энциклопедия

[4] «Войков и другие» [ 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] передача «Дилетанты» радіостанції «Эхо Москвы» за участю історика

[5] . istpravda.ru. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 6 листопада 2015.

[БСЭ_ВойковПЛ-6] Войков, Пётр Лазаревич//Большая Советская энциклопедия

[7] . Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 4 листопада 2015.

[8] . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 4 листопада 2015.

[9] Г. Н. Губенко «Пётр Лазаревич Войков» [ 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]. Краткий биографический очерк. Симферополь: Крымиздат, 1959