Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вузькоколі́йна залізни́ця (вузькоколійка) — залізниця, яка має колію вужчу за загальноприйняту (для Україні — 1520 мм). Більшість вузькоколійних залізниць мають ширишу колії від до 1067 мм.
Завдяки свому розміру, залізничні шляхи вузької колії дають змогу створювати криві з коротшою відстанню і більшим градусом, та використовувати легші рейки, що робило застосування такого виду залізниць економічно вигіднішим. Вузькоколійна залізниця дозволила створювати сполучення там, де сполучення нормальної колії є економічно невигідним, або ж рельєф унеможливлює її застосування. Також значне поширення вузька колія набула в гірничій промисловості, а саме в шахтах, де фізично обмежений простір потребує засобів менших розмірів.
В Україні
Історія
Перша вузькоколійка на теренах українських земель виникла за часів австрійського уряду і мала назву «Галицька». Першими залізницями на Бойківщині став відрізок від Стрия до Сколе. Будувались вони і на Закарпатті, і далеко в карпатських горах. Історія вузької залізниці розпочалася в Карпатах ще за часів Австро-Угорської імперії, коли в 1870 рр. австрійський підприємець барон Леопольд Поппер фон Подгарі від широкої залізниці в гори проклав вузькоколійки з кінною тягою. Окрім нього, вузькі залізниці і лісопромисел із 1886 р. активно розбудовували брати барони Грьоделі – у Сколівських Бескидах та графи Потоцькі – в Осмолоді.
Наприкінці XIX ст. в Українських Карпатах функціонувало 12 вузькоколійок (27 %). Бурхливий розвиток припав на початок XX ст., коли було розпочато будівництво 17 колій (38,6 %). Перша Світова війна змусила власників карпатських лісів на деякий час припинити лісорозробки і будівництво вузькоколійок. Вузькі залізниці використовувались не лише для транспортування вантажів, але й для перевезення пасажирів. Першу ліцензію на туристичні маршрути серед малих залізниць Європи отримала карпатська вузькоколійка братів Грьоделів сполученням Сколе – Демня – Коростів, протяжністю 41 км.
Вузькоколійки будувались різної ширини – від 600 до 800 мм. Наприкінці XIX ст., в основному, використовувалась кінна тяга, а з початку XX ст. – паровози (Cn2t-3537-3540, Cn2t-4173-4175, Dh2t+t, Dh2+3t, танк-паровози O&K 6506 і 6507 (013-0Т), Краусс/Лінц 0-2-0Т, Краусс/Лінц № 5768, 7196 та ін.).
Всього в Українських Карпатах в кінці ХІХ – першій третині XX ст. діяло 44 вузькоколійки загальною довжиною понад 1400 км, з яких 16 – у Передкарпатті (Львівщина – 11,4 %, Станіславівщина – 25 %), 27 – на Закарпатті (61,3 %) та 1 – на Буковині (2,3). Найбільшою була мережа на Закарпатті, довжина ліній якої, лише за встановленими даними, складала близько 1 тис. км.
Сучасність
На теренах України є декілька вузькоколійок, переважно промислового значення. Вузькоколійні залізниці використувуються на видобутках торфу, лісу, вугілля, при виготовленні цегли та шпал. Всі діючі вузькоколійки мають колію завширшки 750 мм.
На трьох вузькоколійках України здійснюються пасажирські перевезення — Гайворонській, Боржавській та Антонівка — Зарічне (в народі має назву «Кукушка»).
(Гайворонська вузькоколійка)
Гайворонською здійснюється пасажирські перевезення щоденно від смт Рудниця.
Боржавська вузькоколійка введена в експлуатацію 24 грудня 1908 року і в народі має назву «Анця Кушницька» або «Жужіка». Регулярне сполучення відбувається на відрізку Виноградів — Хмільник. В останні роки поїзд до Іршави не курсує. Поїзд складався з локомотиву ТУ2 та двох пасажирських вагонів.
Впродовж декількох років спільнота залізничних активістів за допомогою різних комунікацій виносила на загал тему про збереження вузькоколійок. Мова йде про три локальні залізниці стандарту 750 мм (Антонівка — Зарічне, Рудниця — Голованівськ, Берегове — Хмільник — Виноградів). У регіональних філіях, які експлуатують вузькоколійні залізниці, вважають їх непрофільними активами. Проте щоразу, коли вузькоколійки опиняються під загрозою демонтажу, цей процес гальмується через публічний резонанс.
На початку 2022 року керівництво «Укрзалізниці» вирішило підтримати ідею збереження вузькоколійок. Їх розглядають, як приміський транспорт і, як об'єкти технічної, культурної спадщини. Щоб отримати об’єктивну картину щодо технічного стану малих залізниць були проведені комісійні об’їзди за участі представників профільного департаменту «Укрзалізниці». За останні 30 років заходи такого рівня зовсім не проводилися. У липні 2022 року відбулася інспекція на Боржавській вузькоколійці. Висновки щодо стану цієї залізниці аналогічні тим, що стосувалися Гайворонської та Антонівської вузькоколійок. Рухомий склад може працювати і перевозити пасажирів, проте колії непридатні для поточної експлуатації. Це стосується перегонів: Антонівка — Біла — Зарічне (завдожки 106 км), Гайворон — Грушка — Голованівськ (52 км), Берегове — Хмільник — Виноградів (47 км). За підсумками перевірок компетентні особи повідомили, що для відновлення руху поїздів потрібно замінити декілька десятків тисяч шпал. Якби регіональні філії впродовж минулих років проводили поточні ремонти колій, ситуація не була б такою провальною.
Більш-менш краща ситуація із функціонуванням вузькоколійки Гайворон — Рудниця. Щоденно курсує одна пара приміського поїзда, три рази на тиждень дві пари. З 1 серпня 2022 року — щоденно, крім суботи, в ходу передбачено дві пари поїздів. Одеська залізниця знайшла можливість відремонтувати дільницю Гайворон — Голованівськ (до осені 2022 року заплановано відновити рух поїздів).
Вузькоколійка Виноградів —Хмільник — Берегове нині не функціонує. Терміни відновлення невідомі, Львівська залізниця немає ресурсів для заміни шпал. Також з’явилися новини, що Закарпатська обласна рада готова взяти на свій баланс вузькоколійку і розвивати туристичний сегмент. Проте, невідомо за якою моделлю буде здійснюватися утримання та експлуатація залізниці. Найкращий варіант — це коли інфраструктура залишиться на обслуговуванні Львівської залізниці, а обласна рада буде замовляти обсяги послуг для перевезень. Важливо, щоб збереглося приміське сполучення. Інакше, перебуваючи повністю у комунальній власності вузькоколійка втратить свій потенціал через обмежені можливості для експлуатації. До речі, Боржавська вузькоколійка може перевозити вантажі (вугілля) на ділянці Іршава — Ільниця.
Антонівська вузькоколійка на Рівненщині, також не працює через проблеми із якістю залізничного полотна. Потрібно замінити тисячі шпал і відремонтувати міст через річку Стир, а всі роботи відкладаються на період, коли буде гарантована безпека у прикордонних регіонах. Наразі, через загрозу ракетних ударів з білоруської території, вузькоколійка законсервована.
У 2022 році вперше за багато років українські вузькоколійки «Укрзалізниця» дослідила на предмет технічного стану. Разом з цим, вузькоколійні залізниці отримали шанс на відновлення, а показники пасажиропотоку можуть повернутися до періоду початку 2000-х років.
Список вузькоколійних залізниць України
Діючі
- Боржавська вузькоколійна залізниця
- Вузькоколійна залізниця Рудниця — Голованівськ
- Вузькоколійна залізниця Антонівка — Зарічне
- Карпатський трамвай
Недіючі
- Вузькоколійна залізниця Тересва — Усть-Чорна
- Вузькоколійна залізниця Губарівка — Пархомівка
- Коломийський трамвай
- Вузькоколійна залізниця Єрки — Вільшана
- Вузькоколійна залізниця Поташ — Березино (Червоний Кут)
- Ірдинська вузькоколійна залізниця
- Електрифікована вузькоколійка в Олександрійському (розібрана у 2005)
Дитячі залізниці
Всі дитячі залізниці мають вузьку колію. Ширина колії дитячих залізниць України — 750 мм. Всього в Україні налічується 8 дитячих залізниць.
Рухомий склад
Майже весь рухомий склад українських вузькоколійок представляє з себе радянські дизельні зразки техніки (тепловози, автомотриси), шахтні аккумуляторні електровози, та техніку країн соціалістичного блоку, але також наявна ретро-техіка виробництва інших країн.
Примітки
- Туристичний проєкт «Поліський трамвай»
- Боржавська вузькоколійка. Архів оригіналу за 20 квітня 2009. Процитовано 16 вересня 2011.
Посилання
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Поліська вузькоколійка. Чому зупинилась «Кукушка». Канал «BBC News Україна» на YouTube. 7 червня 2021. |
- Офіційний сайт «Боржавська вузькоколійка» [Архівовано 3 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Фотогалерея Боржавської вузькоколійки (Берегове — Іршава — Виноградів). Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 16 вересня 2011.
- Спільнота в Facebook — Друзі Боржавської вузькоколійки
- Сайт форуму «Карпатський трамвай» [Архівовано 5 січня 2007 у Wayback Machine.]
- Карпатський трамвай, стаття в часописі «Контракти», № 07 від 13.02.2006 [Архівовано 7 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Карпатський трамвай на сайті castles.com.ua [Архівовано 5 лютого 2007 у Wayback Machine.]
- Фотогалерея вузькоколійки Гайворон — Голованівськ на сайті ukr-tourism.kiev.ua
- Фотогалерея вузькоколійки Антонівка — Заріччя на сайті ukr-tourism.kiev.ua
- Відеофільм — вузькоколійка: Антонівка — Заріччя на сайті ukr-tourism.kiev.ua
- Історія та географія Карпатського трамваю в блозі Едуарда Демерзеля [Архівовано 20 серпня 2008 у Wayback Machine.]
- Краєвиди маршруту Карпатського трамваю в блозі Едуарда Демерзеля [Архівовано 16 листопада 2009 у Wayback Machine.]
- Вузькоколійка Губарівка — Пархомівка (Харківська область)
- http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/13908/07-Klapchuk.pdf?sequence=1
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vuzkokoli jna zalizni cya vuzkokolijka zaliznicya yaka maye koliyu vuzhchu za zagalnoprijnyatu dlya Ukrayini 1520 mm Bilshist vuzkokolijnih zaliznic mayut shirishu koliyi vid 600 mm do 1067 mm Zavdyaki svomu rozmiru zaliznichni shlyahi vuzkoyi koliyi dayut zmogu stvoryuvati krivi z korotshoyu vidstannyu i bilshim gradusom ta vikoristovuvati legshi rejki sho robilo zastosuvannya takogo vidu zaliznic ekonomichno vigidnishim Vuzkokolijna zaliznicya dozvolila stvoryuvati spoluchennya tam de spoluchennya normalnoyi koliyi ye ekonomichno nevigidnim abo zh relyef unemozhlivlyuye yiyi zastosuvannya Takozh znachne poshirennya vuzka koliya nabula v girnichij promislovosti a same v shahtah de fizichno obmezhenij prostir potrebuye zasobiv menshih rozmiriv Zmist 1 V Ukrayini 1 1 Istoriya 1 2 Suchasnist 2 Spisok vuzkokolijnih zaliznic Ukrayini 2 1 Diyuchi 2 2 Nediyuchi 3 Dityachi zaliznici 4 Ruhomij sklad 5 Primitki 6 PosilannyaV Ukrayinired Istoriyared Persha vuzkokolijka na terenah ukrayinskih zemel vinikla za chasiv avstrijskogo uryadu i mala nazvu Galicka Pershimi zaliznicyami na Bojkivshini stav vidrizok vid Striya do Skole Buduvalis voni i na Zakarpatti i daleko v karpatskih gorah Istoriya vuzkoyi zaliznici rozpochalasya v Karpatah she za chasiv Avstro Ugorskoyi imperiyi koli v 1870 rr avstrijskij pidpriyemec baron Leopold Popper fon Podgari vid shirokoyi zaliznici v gori proklav vuzkokolijki z kinnoyu tyagoyu Okrim nogo vuzki zaliznici i lisopromisel iz 1886 r aktivno rozbudovuvali brati baroni Grodeli u Skolivskih Beskidah ta grafi Potocki v Osmolodi Naprikinci XIX st v Ukrayinskih Karpatah funkcionuvalo 12 vuzkokolijok 27 Burhlivij rozvitok pripav na pochatok XX st koli bulo rozpochato budivnictvo 17 kolij 38 6 Persha Svitova vijna zmusila vlasnikiv karpatskih lisiv na deyakij chas pripiniti lisorozrobki i budivnictvo vuzkokolijok Vuzki zaliznici vikoristovuvalis ne lishe dlya transportuvannya vantazhiv ale j dlya perevezennya pasazhiriv Pershu licenziyu na turistichni marshruti sered malih zaliznic Yevropi otrimala karpatska vuzkokolijka brativ Grodeliv spoluchennyam Skole Demnya Korostiv protyazhnistyu 41 km Vuzkokolijki buduvalis riznoyi shirini vid 600 do 800 mm Naprikinci XIX st v osnovnomu vikoristovuvalas kinna tyaga a z pochatku XX st parovozi Cn2t 3537 3540 Cn2t 4173 4175 Dh2t t Dh2 3t tank parovozi O amp K 6506 i 6507 013 0T Krauss Linc 0 2 0T Krauss Linc 5768 7196 ta in Vsogo v Ukrayinskih Karpatah v kinci HIH pershij tretini XX st diyalo 44 vuzkokolijki zagalnoyu dovzhinoyu ponad 1400 km z yakih 16 u Peredkarpatti Lvivshina 11 4 Stanislavivshina 25 27 na Zakarpatti 61 3 ta 1 na Bukovini 2 3 Najbilshoyu bula merezha na Zakarpatti dovzhina linij yakoyi lishe za vstanovlenimi danimi skladala blizko 1 tis km Suchasnistred nbsp Vuzkokolijnij poyizd bilya mizunskogo dzherela Karpatskij tramvaj Na terenah Ukrayini ye dekilka vuzkokolijok perevazhno promislovogo znachennya Vuzkokolijni zaliznici vikoristuvuyutsya na vidobutkah torfu lisu vugillya pri vigotovlenni cegli ta shpal Vsi diyuchi vuzkokolijki mayut koliyu zavshirshki 750 mm Na troh vuzkokolijkah Ukrayini zdijsnyuyutsya pasazhirski perevezennya Gajvoronskij Borzhavskij ta Antonivka Zarichne v narodi maye nazvu Kukushka 1 nbsp Vuzkokolijnij poyizd na stanciyi Rudnicya Gajvoronska vuzkokolijka Gajvoronskoyu zdijsnyuyetsya pasazhirski perevezennya shodenno vid smt Rudnicya Borzhavska vuzkokolijka vvedena v ekspluataciyu 24 grudnya 1908 roku i v narodi maye nazvu Ancya Kushnicka 2 abo Zhuzhika Regulyarne spoluchennya vidbuvayetsya na vidrizku Vinogradiv Hmilnik V ostanni roki poyizd do Irshavi ne kursuye Poyizd skladavsya z lokomotivu TU2 ta dvoh pasazhirskih vagoniv Vprodovzh dekilkoh rokiv spilnota zaliznichnih aktivistiv za dopomogoyu riznih komunikacij vinosila na zagal temu pro zberezhennya vuzkokolijok Mova jde pro tri lokalni zaliznici standartu 750 mm Antonivka Zarichne Rudnicya Golovanivsk Beregove Hmilnik Vinogradiv U regionalnih filiyah yaki ekspluatuyut vuzkokolijni zaliznici vvazhayut yih neprofilnimi aktivami Prote shorazu koli vuzkokolijki opinyayutsya pid zagrozoyu demontazhu cej proces galmuyetsya cherez publichnij rezonans Na pochatku 2022 roku kerivnictvo Ukrzaliznici virishilo pidtrimati ideyu zberezhennya vuzkokolijok Yih rozglyadayut yak primiskij transport i yak ob yekti tehnichnoyi kulturnoyi spadshini Shob otrimati ob yektivnu kartinu shodo tehnichnogo stanu malih zaliznic buli provedeni komisijni ob yizdi za uchasti predstavnikiv profilnogo departamentu Ukrzaliznici Za ostanni 30 rokiv zahodi takogo rivnya zovsim ne provodilisya U lipni 2022 roku vidbulasya inspekciya na Borzhavskij vuzkokolijci Visnovki shodo stanu ciyeyi zaliznici analogichni tim sho stosuvalisya Gajvoronskoyi ta Antonivskoyi vuzkokolijok Ruhomij sklad mozhe pracyuvati i perevoziti pasazhiriv prote koliyi nepridatni dlya potochnoyi ekspluataciyi Ce stosuyetsya peregoniv Antonivka Bila Zarichne zavdozhki 106 km Gajvoron Grushka Golovanivsk 52 km Beregove Hmilnik Vinogradiv 47 km Za pidsumkami perevirok kompetentni osobi povidomili sho dlya vidnovlennya ruhu poyizdiv potribno zaminiti dekilka desyatkiv tisyach shpal Yakbi regionalni filiyi vprodovzh minulih rokiv provodili potochni remonti kolij situaciya ne bula b takoyu provalnoyu Bilsh mensh krasha situaciya iz funkcionuvannyam vuzkokolijki Gajvoron Rudnicya Shodenno kursuye odna para primiskogo poyizda tri razi na tizhden dvi pari Z 1 serpnya 2022 roku shodenno krim suboti v hodu peredbacheno dvi pari poyizdiv Odeska zaliznicya znajshla mozhlivist vidremontuvati dilnicyu Gajvoron Golovanivsk do oseni 2022 roku zaplanovano vidnoviti ruh poyizdiv Vuzkokolijka Vinogradiv Hmilnik Beregove nini ne funkcionuye Termini vidnovlennya nevidomi Lvivska zaliznicya nemaye resursiv dlya zamini shpal Takozh z yavilisya novini sho Zakarpatska oblasna rada gotova vzyati na svij balans vuzkokolijku i rozvivati turistichnij segment Prote nevidomo za yakoyu modellyu bude zdijsnyuvatisya utrimannya ta ekspluataciya zaliznici Najkrashij variant ce koli infrastruktura zalishitsya na obslugovuvanni Lvivskoyi zaliznici a oblasna rada bude zamovlyati obsyagi poslug dlya perevezen Vazhlivo shob zbereglosya primiske spoluchennya Inakshe perebuvayuchi povnistyu u komunalnij vlasnosti vuzkokolijka vtratit svij potencial cherez obmezheni mozhlivosti dlya ekspluataciyi Do rechi Borzhavska vuzkokolijka mozhe perevoziti vantazhi vugillya na dilyanci Irshava Ilnicya Antonivska vuzkokolijka na Rivnenshini takozh ne pracyuye cherez problemi iz yakistyu zaliznichnogo polotna Potribno zaminiti tisyachi shpal i vidremontuvati mist cherez richku Stir a vsi roboti vidkladayutsya na period koli bude garantovana bezpeka u prikordonnih regionah Narazi cherez zagrozu raketnih udariv z biloruskoyi teritoriyi vuzkokolijka zakonservovana U 2022 roci vpershe za bagato rokiv ukrayinski vuzkokolijki Ukrzaliznicya doslidila na predmet tehnichnogo stanu Razom z cim vuzkokolijni zaliznici otrimali shans na vidnovlennya a pokazniki pasazhiropotoku mozhut povernutisya do periodu pochatku 2000 h rokiv Spisok vuzkokolijnih zaliznic Ukrayinired Diyuchired Borzhavska vuzkokolijna zaliznicya Vuzkokolijna zaliznicya Rudnicya Golovanivsk Vuzkokolijna zaliznicya Antonivka Zarichne Karpatskij tramvaj Nediyuchired Vuzkokolijna zaliznicya Teresva Ust Chorna Vuzkokolijna zaliznicya Gubarivka Parhomivka Kolomijskij tramvaj Vuzkokolijna zaliznicya Yerki Vilshana Vuzkokolijna zaliznicya Potash Berezino Chervonij Kut Irdinska vuzkokolijna zaliznicya Elektrifikovana vuzkokolijka v Oleksandrijskomu rozibrana u 2005 Dityachi zaliznicired nbsp Parovoz GR 336 na Kiyivskij dityachij zaliznici Vsi dityachi zaliznici mayut vuzku koliyu Shirina koliyi dityachih zaliznic Ukrayini 750 mm Vsogo v Ukrayini nalichuyetsya 8 dityachih zaliznic Ruhomij skladred Majzhe ves ruhomij sklad ukrayinskih vuzkokolijok predstavlyaye z sebe radyanski dizelni zrazki tehniki teplovozi avtomotrisi shahtni akkumulyatorni elektrovozi ta tehniku krayin socialistichnogo bloku ale takozh nayavna retro tehika virobnictva inshih krayin nbsp Avtomotrisa na bazi avtomobilya ZIM na Gajvoronskij vuzkokolijciPrimitkired Turistichnij proyekt Poliskij tramvaj Borzhavska vuzkokolijka Arhiv originalu za 20 kvitnya 2009 Procitovano 16 veresnya 2011 Posilannyared nbsp Zovnishni videofajli nbsp Poliska vuzkokolijka Chomu zupinilas Kukushka Kanal BBC News Ukrayina na YouTube 7 chervnya 2021 Oficijnij sajt Borzhavska vuzkokolijka Arhivovano 3 sichnya 2019 u Wayback Machine Fotogalereya Borzhavskoyi vuzkokolijki Beregove Irshava Vinogradiv Arhiv originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 16 veresnya 2011 Spilnota v Facebook Druzi Borzhavskoyi vuzkokolijki Sajt forumu Karpatskij tramvaj Arhivovano 5 sichnya 2007 u Wayback Machine Karpatskij tramvaj stattya v chasopisi Kontrakti 07 vid 13 02 2006 Arhivovano 7 veresnya 2008 u Wayback Machine Karpatskij tramvaj na sajti castles com ua Arhivovano 5 lyutogo 2007 u Wayback Machine Fotogalereya vuzkokolijki Gajvoron Golovanivsk na sajti ukr tourism kiev ua Fotogalereya vuzkokolijki Antonivka Zarichchya na sajti ukr tourism kiev ua Videofilm vuzkokolijka Antonivka Zarichchya na sajti ukr tourism kiev ua Istoriya ta geografiya Karpatskogo tramvayu v blozi Eduarda Demerzelya Arhivovano 20 serpnya 2008 u Wayback Machine Krayevidi marshrutu Karpatskogo tramvayu v blozi Eduarda Demerzelya Arhivovano 16 listopada 2009 u Wayback Machine Vuzkokolijka Gubarivka Parhomivka Harkivska oblast http dspace nbuv gov ua bitstream handle 123456789 13908 07 Klapchuk pdf sequence 1 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vuzkokolijna zaliznicya amp oldid 44197301