Трамваї у Вроцлаві (пол. Tramwaje we Wrocławiu) — найстаріша система трамваїв в Польщі у місті Вроцлав. Трамвайне сполучення у місті засноване 10 липня 1877 року. Нараховує 23 маршрути денного трамваю (нічні маршрути були замінені автобусними у 2003 році) та 258,2 км трамвайної мережі (ширина вроцлавської колії 1435 мм). Обслуговується 410 вагонами, 6 трамвайними депо та 20 розворотними кільцями.
Вроцлавський трамвай | |||
---|---|---|---|
Tramwaje Wroclawskie | |||
Опис | |||
Країна | Польща | ||
Місто | Вроцлав | ||
Дата відкриття | Wrocław — Škoda 19T MPK 3122 2015-12-25 15-56-31.JPG | ||
Власник | d | ||
Оператор | МПК «Вроцлав» | ||
Вартість проїзду | 2,40 п.зл. (міські), 2,60 п.зл. (заміські), 2,80 п.зл. (нічні) | ||
Сайт | mpk.wroc.pl | ||
Маршрутна мережа | |||
Кількість маршрутів | 23 | ||
Довжина маршрутів | 258,2 км | ||
Рухомий склад | |||
Кількість вагонів | 421 | ||
Основні типи рухомого складу | Konstal 105N*, Skoda 16T, Skoda 19T, Protram 205Wr As | ||
Кількість депо | 5 | ||
Технічні дані | |||
Ширина колії | 1435 мм | ||
Тип живлення | контактна мережа | ||
| |||
Вроцлавський трамвай у Вікісховищі |
Історія
Цей розділ не містить . |
Конка
4 липня 1876 року підприємець з Берліна Йоганес Бюсінг заснував концесію на 30 років для будівництва та експлуатацію кінного трамваю в місті Вроцлав. 1 листопада того ж року концесія була перейменована на АТ Вроцлавське товариство вуличної залізниці нім. Breslauer Straßen-Eisenbahn-Gesellschaft, BSEG. Перший кінний трамвай у Вроцлаві пішов 10 липня 1877 на маршруті від вулиці Красінського до Зоологічного саду. Наступна лінія: Кжикі — вокзал Надодрський (через вулиці Силезьких Повстанців, Свідницьку, Університетський міст). У 1878 році здано до експлуатації сполучення Ринок — перехрестя вулиць Траугутта та На Низьких Ланках (через вулиці Олавська, Траугутта), а в 1884 році — лінія до Головного Вокзалу (через вулиці Вежбова та Коллонтая).
У 1885 році завершено будівництво окольної лінії, яка йшла від Головного Вокзалу через вулиці Домбровського, Красінського, Словацького, Вишинського, Сінкевіча, Матейки, Пруса, Кілінського, Єдності Народової, Дюбуа, Мещанську, Владислава Ягелли, Мостову, Подвалем, Легніцьку, Набицінську, Браніборську, Тенчову, Свєбодзьку, Сондову и Пілсудського. Пізніше була добудована друга колія, що дозволило збільшити кількість трамваїв в мережі. Тоді було в експлуатації 2 депо: на вулиці М. Склодовської-Кюрі, 39 та на вулиці Силезьких Повстанців, 98, які були обладнані мийницями (банями) для коней, кузнями, мийницями для пасажирських вагонів, вогнетривкими приміщеннями для зберігання нафти, вагами тощо. Після будівництва електричного трамваю кінні маршрути ліквідували (остання конка ліквідована 30 червня 1906 року: міст Звєжинецького — Щитницький міст, через вул. Паркову).
BSEG отримувала великі доходи, у 1878—1909 роках підприємство виплачувало дивіденди у розмірі щонайменше 5 %, а у 1899 року — аж 14 %.
Рік | Кількість коней | Кількість вагонів | Кількість перевезених пасажирів | Кількість працюючих |
---|---|---|---|---|
1891 | 524 | 86 | 8,2 млн | немає даних |
1900 | 337 | 140 | 15,4 млн | 495 |
1909 | 21 | 394 | 28,3 млн | 967 |
Введення електричних вагонів
2 квітня 1892 року було засновано нове трамвайне підприємство під назвою АТ Вроцлавські Електричні Трамваї нім. Elektrische Straßenbahn Breslau AG, ESB під концесію на 30 років для будівництва та експлуатації електричних трамвайних мереж. Офіційне акціонерне товариство засноване 9 червня 1892 року. 14 липня 1893 року (за іншим джерелом, 14 червня) була збудована перша лінія з Грабішини на Раковець — це перша лінія електричного трамваю на теренах сучасної Польщі.
Розвиток трамвайної мережі
У той самий час з'явилися перші лінії міського трамваю. 14 липня 1902 SSB відкрила перші дві лінії: з Південного парку (Park Południowy) через площу Гіршфельда (plac Hirszfelda), вул. Т.Зелінського, площі Музейну, Підвальну і Поморську до Народного Палацу і з вулиць Слензней при Сяночку, Зелінського до Народного Палацу, які використовувались частково на умовах концесії з товариством BSEG.
У 1904 році продовжено лінію по вулиці Слензній до цвинтаря на Вишневій алеї. 26 серпня 1906 року продовжено лінію у напрямку Особовіцького кладовища, яке на той час знаходилось поза межею міста;— до села Особовіце. Це була перша у Вроцлаві лінія на відокремленій колії і яка закінчувалась на розворотній петлі (лінія існує до цього дня). 26 листопада 1908 року відкрито лінії по вулицям Щасливій і Гайовській. 24 грудня 1909 року, завдяки угоді з ESB із спільним користуванням з лінії по вулиці Пулавського, відкрито лінію через цю вулицю а також Пуркинєго до Нового Торгу. Трохи раніше розпочато будову траси міського трамвая через новий Грюнвальдський міст і Грюнвальдський майдан. BSEG запротестувало проти планів спільного використання колії по вулиці Марії Склодовської-Кюрі, і місто внесло справу до суду. Водночас Товариство оскаржило плани міської влади щодо будівництва лінії через Новосільську вулицю, яка могла відібрати частину пасажирів ліній вулиць Вишневського і Пруса.
У 1911 році місто вирішило викупити Вроцлавське Товариство Вуличної Залізниці (BSEG) за суму у десять мільйонів марок, і його майно включено до Міських Трамваїв Вроцлава (SSB), які завдяки цьому стали найбільшим перевізником. З метою експлуатації всіх вагонів побудовані два депо: перше при Слов'янській вулиці (введене в експлуатацію в 1910 році), друге — при вулиці Вроблевського (введене в експлуатацію в 1913 році). 1 липня 1912 року у Вроцлаві відкрито новий вид транспорту — цього дня була задана в експлуатацію тролейбусна лінія з Вовчого Кута (Краківська&вул. - депо) до Брохова, протяжністю 4,4 км. У зв'язку з численними труднощами ця лінія після року роботи піддалася безповоротній ліквідації. Перша світова війна принесла чималі руйнації міських комунікацій. Всупереч цьому, місту вдалося продовжити відрізок лінії з Кам'яної вулиці до села Тарногай.
У 1919 році ESB мали 85 моторизованих вагонів, 150 причіпних, на підприємстві працювало 673 особи і було перевезено 29,6 млн пасажирів.
З'єднання трамвайних мереж міста
Конкуренція між підприємствами спричинила швидкий, але відносно невпорядкований розвиток мережі. Ще 6 вересня 1900 року прийнято рішення міської ради про те, щоб скористатися правом першочергового викупу ліній після закінчення терміну концесії ESB. Складену угоду, на підставі якої 1 липня 1923 року місто повинно були перейняти ціле майно ESB, однак з міркувань економії бюджету цю дату було перенесено на 1 березня 1924 року. Безповоротно ця подія відбулася в двох етапах 1 і 13 квітня. ESB поставлено 20 січня 1926 в стан ліквідації, яка тривала до 1931 року. З тих пір міське підприємство було монополістом. У 1924 роках -1927 перебудовано мережі в центрі міста, прагнучи до ефективного використання ліній, складної з двох незалежних частин. Завдяки цьому виникла зв'язна трамвайна мережа, яка принципово не змінилася до наших днів.
У жовтні 1935 року реформовано траси трамвайних ліній з метою оптимізації обслуговування місць масових видовищ. Побудовано додатковий, третій перон при Народному Павільйоні а також розворотну петлю при Олімпійському Стадіоні. У 30 роках продовжено лінію по проспекту Галлера. На відрізку між вулицею Гайовською і розворотною петлею на вулиці Беньовського курсував перший у Вроцлаві вагон з приймачем пантографом. З кінця 30 років поступово у всіх вагонах змінюють приймачі струму на пантографи, однак до кінця II світової війни не закінчено перебудову депо.
Друга Світова війна
У період II світової війни трамвайні лінії значно постраждали. З огляду на використання запасів бензину на воєнні потреби, трамваї мусили перейняти також пасажирів автобусів і автомобілів. 1 листопада 1943 року проведено цілковиту реорганізацію лінії. Прагнучи до якомога ефективнішого використання трамвайного депо, намагалися спрямувати всі лінії так, щоб кожна дільниця мала безпосереднє поєднання однаково як з Ринком, так і з Головним Вокзалом. Під час війни функціонували санітарні вагони, що перевозили поранених. У зв'язку з цим змогли побудувати одне одноколійне продовження лінії — по вулиці Слензній від проспекту Дубового до брами нового лазарету при вулиці Вєглій, завдяки чому отримано можливість транспортувати поранених з вокзалу. Під час облоги Вроцлава збудовано з трамвайних вагонів барикади.
Післявоєнний час
Трамвайний парк міста після війни був зруйнований в значній мірі — тільки тягових вагонів понад 200 (зруйновано від 25 % до 50 %) а також близько 200 прицепних вагонів, зремонтувати було можливо лише 43 тягових та 150 прицепних вагонів.
Номер лінії | Дата відкриття | Маршрут |
---|---|---|
1 | 22 липня 1945 | Біскупін — Слов'янська |
2 | 6 жовтня 1945 | Вокзал Надодрський — Карловіце |
3 | 22 листопада 1945 | Ринок — Легницька/Познанська |
4 | 24 січня 1946 | Ринок — Цвинтар Грабішинський |
5 | 15 березня 1946 | Ринок — Краківська |
6 | 25 липня 1946 | Варшавські мости — Музеальна |
7 | 27 вересня 1946 | Ринок — Свідницька — Силезьких Повстанців — Кжикі |
8 | 17 липня 1946 | майдан К.Маркса (зараз — майдан Стжелецький) — Особовіце |
9 | 30 вересня 1946 | Шопена — Сінкевіча |
10 | 26 липня 1946 | Вокзал Надодрський — Вокзал Свебодзький — Вокзал Головний |
11 | 1 грудня 1946 | алея Кромера — Ковале |
12 | 1947 | Сенпольно — Ринок |
14 | 26 травня 1948 | Грабішинек — Силезьких Повстанців — Ринок |
15 | 1948 | Дирекційна — Гала Людова |
0 | 1948 | «Окольна» (навколо центра міста) |
Перший післявоєнний трамвай пішов у Вроцлаві 22 липня 1945 року: Біскупін — трамвайне депо по вулиці Слов'янської поблизу вокзалу Надодрського (було лише 3 поїзди, що курсували через 30 хвилин). Поступово були зремонтовані інші лінії (але частина з них більше ніколи не було відновлено): лінія № 2 від вокзалу Надодрського до вул. Жмігродзької (кільце на Завальні), в напрямку Карловця (6 жовтня 1945 року), лінія № 3 з Ринку до перехрестя вулиць Легніцької та Познанської (в поблизу зруйнованих промислових підприємств) — півтори місяця потому (22 листопада 1945 року). Протягом післявоєнного півсторіччя було побудовано ще декілька десятків трамвайних маршрутів, які отримали номери від 16 до 24.
Найвигіднішою інвестицією в післявоєнні роки було будівництво лінії до Лесніці у 1949 році. 17 вересня 1950 року було побудовано трамвайне сполучення в напрямку вул. Опольської на Ксєнже Мале. У 1978 році була відкрита трамвайна траса на вулиці Казіміра Великого (Казімєж) і ліквідований рух трамваїв на Ринку. В той же час були продовжені траси на Ковале, Ксєнже Мале, Опорув, Клецінен та до Пафавагу. У 1970х роках знову (після війни) були відкриті лінії на вулицях Дирекційній та східній частині вул. Косцюшки, а лінія на вул. Вишинського (між Щитницькою та Сінкевіча) — аж у 1990х роках, коли був розпочатий ремонт там трамвайної колії.
Маршрути
Інформація в цьому розділі застаріла. |
Перелік маршрутів на квітень 2008 року:
N | Маршрут |
0L | Вокзал Надодрський - майдан Сташиця - Поморська - Дюбуа - Дмовського - Ягелли - майдан Іоана Павла ІІ - Вокзал Свебодзький - майдан Орланта Львовських - майдан Легіонів - Пілсудського - Вокзал Головний - Малаховського - Пуляського - Паризької Комуни - майдан Врублевського - Управління Воєводства - міст Грунвальдзький - майдан Грунвальдзький - Пястовська - Сєнкевіча - Нововєйська - Вишинського - Нововєйська - Слов'янська - Вокзал Надодрський |
0P | Вокзал Надодрський - Слов'янська - Нововєйська - Вишинського - Нововєйська - Сєнкевіча - Пястовська - майдан Грунвальдзький - міст Грунвальдзький - Управління Воєводства - майдан Врублевського - Паризької Комуни - Пуляського - Малаховського - Вокзал Головний - Пілсудського - майдан Легіонів - майдан Орланта Львовських - Вокзал Свебодзький - майдан Іоана Павла ІІ - Ягелли - Дмовського - Дюбуа - Поморська - майдан Сташиця - Вокзал Надодрський |
1 | Посвєнтне - Жмігродзька - Вроцамет - Жмігродзька - Камєнського - Бронєвського - Жмігродзька - Завальна - Тжебніцька - Вокзал Надодрський - Слов'янська - Нововєйська - Вишинського - Нововєйська - Сєнкевіча - Пястовська - майдан Грунвальдзький - Склодовської - Клініки - Врублевського - Зоопарк - Ольшевського - Трамвайова - Хельмонського - Пірамовіча - Біскупін |
2 | Кжикі - Орла - Силезьких Повстанців - Галлера - Силезьких Повстанців - Управління Праці - Готель "Вроцлав" - Пілсудського - Вокзал Головний - Коллонтая - майдан Домініканський - Управління Воєводства - мост Грунвальдзкий - майдан Грунвальдзький - Склодовської - Клініки - Врублевського - Зоопарк - Ольшевського - Трамвайова - Хельмонського - Пірамовіча - Біскупін |
3 | Пільчице - Льотніча - Парк Західний - Квіська - Легніцька - Малопаневська - Західна - Легніцька - майдан Стрегомський - Юних Техників - майдан Іоана Павла ІІ - Руська - Ринок - Казімежа - майдан Домініканський - майдан Врублевського - Траугута - майдан Згоди - Краківська - Армії Крайової - Парк Східний - Карвінська - Опольська - Ксенже Мале |
4 | Опорув - Цвинтар Грабішинський - Фіолкова - Фат - Грабішинська - Гутмен - Сталова - майдан Легіонів - Крупніча - Казімежа - майдан Домініканський - Управління Воєводства - мост Грунвальдзкий - майдан Грунвальдзький - Склодовської - Клініки - Врублевського - Зоопарк - Ольшевського - Трамвайова - Хельмонського - Пірамовіча - Біскупін |
5 | Цвинтар Грабішинський - Фіолкова - Фат - Грабішинська - Гутмен - Сталова - майдан Легіонів - Пілсудського - Вокзал Головний - Коллонтая - майдан Домініканський - майдан Врублевського - Траугута - майдан Згоди - Краківська - Армії Крайової - Парк Східний - Карвінська - Опольська - Ксенже Мале |
6 | Кжикі - Орла - Силезьких Повстанців - Галлера - Силезьких Повстанців - Управління Праці - Готель "Вроцлав" - Пілсудського - Аркади - Опера - Театральна - Олавська - Університетська - Гродзька (назад: Гродзька - Миколая - Ринок - Крупніча - Подвале - Аркади) - Дюбуа - Дробнера - майдан Бема - Пяскова - Понятовського - Єдності Народів - Нововєйська - Єдності Народів - Дашинського - Пістовський пивзавод - Кромера |
7 | Посвєнтне - Жмігродзька - Вроцамет - Жмігродзька - Камєнського - Бронєвського - Жмігродзька - Завальна - Тжебніцька - Вокзал Надодрський - Хробрего - Паулінська - Локетка - Дюбуа - Гродзька - Миколая - Ринок - Крупніча - Подвале - Аркади (назад: Аркади - Опера - Театральна - Олавська - Університетська - Гродзька) - Пілсудського - Готель "Вроцлав" - Управління Праці - Силезьких Повстанців - Галлера - Силезьких Повстанців - Орла - Кжикі |
8 | Тарногай - Тарногайська - Армії Крайової - Трансбуд - Ниска - Камєнна - Хубська - Прудницька - Гайова - Гліняна - Дирекційна - Ставова - Вокзал Головний - Коллонтая - майдан Домініканський - Пяскова - майдан Бема - Пяскова - Понятовського - Єдності Народів - Нововєйська - Слов'янська - Вокзал Надодрський - Тжебніцька - Завальна |
9 | Парк Південний - Шленжна - Пултуська - Яворова - Вишньова - Економічна академія - Саноцька - Дирекційна - Ставова - Вокзал Головний - Коллонтая - майдан Домініканський - Пяскова - майдан Бема - Дробнера - Ботанічний сад - Гуміцького - Сінкєвіча - Грунвальдзька - Ружицького - Кочановського - Шопена - Стадіон Олімпійський - Міцкевіча - 9 Травня - Годебського - Сенпольно |
10 | Лесніця - Єленогурська - Всховська (Західна) - Злотницька - Космонавтів - Каменногурська - Грабова - Глінянки - Пільчице - Льотніча - Парк Західний - Квіська - Легніцька - Малопаневська - Західна - Легніцька - майдан Стрегомський - Юних Техників - майдан Іоана Павла ІІ - Руська - Ринок - Казімежа - майдан Домініканський - Управління Воєводства - мост Грунвальдзкий - майдан Грунвальдзький - Склодовської - Клініки - Врублевського - Зоопарк - Ольшевського - Трамвайова - Хельмонського - Пірамовіча - Біскупін |
11 | Опорув - Цвинтар Грабішинський - Фіолкова - Фат - Грабішинська - Гутмен - Сталова - майдан Легіонів - Пілсудського - Вокзал Головний - Коллонтая - майдан Домініканський - Пяскова - майдан Бема - Пяскова - Понятовського - Єдності Народів - Нововєйська - Єдності Народів - Дашинського - Пістовський пивзавод - Кромера - Торунська - Кентжинська - Квідзинська - Віскопласт - Ковале |
12 | Пільчице - Льотніча - Парк Західний - Квіська - Легніцька - Малопаневська - Західна - Легніцька - майдан Стрегомський - Юних Техників - майдан Іоана Павла ІІ - Руська - Ринок - Казімежа - майдан Домініканський - Управління Воєводства - міст Грунвальдзький - майдан Грунвальдзький - Буйвіда - Кочановського - Шопена - Стадіон Олімпійський - Міцкевіча - 9 Травня - Годебського - Сенпольно |
14 | Особовіце - Особовіцька - Сербська - міст Особовіцький - Реймонта - Клечковська - майдан Сташиця - Поморська - Миколая - Ринок - Крупніча - Подвале - Аркади - Пілсудського - Готель "Вроцлав" - Управління Праці - Галлера - Гайовіцька - Мєлецька - алея Праці - Фат - Гутмен - Сталова - Грабіщенська - майдан Легіонів - - майдан Орланта Львовських - Вокзал Свебодзький - майдан Іоана Павла ІІ - Ягелли - Дмовського - Дюбуа - Поморська (назад с вул. Поморська) |
15 | Посвєнтне - Жмігродзька - Вроцамет - Жмігродзька - Камєнського - Балтийська - Реймонта - Клечковська - майдан Сташиця - Поморська - Дюбуа - Дмовського - Ягелли - майдан Іоана Павла ІІ - Вокзал Свебодзький - майдан Орланта Львовських - майдан Легіонів - Пілсудського - Вокзал Головний - Ставова - Дирекційна - Гліняна - Гайова - Прудницька - Хубська - Камєнна - Ниска - Трансбуд - Армії Крайової - Тарногайська - Тарногай |
16 | Парк Південний - Шленжна - Пултуська - Яворова - Вишньова - Економічна академія - Саноцька - Дирекційна - Ставова - Вокзал Головний - Малаховського - Пуляського - Паризької Комуни - майдан Врублевського - Управління Воєводства - міст Грунвальдзький - майдан Грунвальдзький - Склодовської - Клініки - Врублевського - Зоопарк - Гала Стулеча |
17 | Клеціна - Єдності Войскової - Братерська - Пжияжні - Кжикі - Орла - Силезьких Повстанців - Галлера - Силезьких Повстанців - Управління Праці - Готель "Вроцлав" - Пілсудського - Вокзал Головний - Коллонтая - майдан Домініканський - Пяскова - майдан Бема - Дробнера - Ботанічний сад - Гуміцького - Сінкєвіча - Грунвальдзька - Ружицького - Кочановського - Шопена - Стадіон Олімпійський - Міцкевіча - 9 Травня - Годебського - Сенпольно |
20 | Вроцлавський промисловий парк - Роботніча - Шрубова - Легніцька - майдан Стрегомський - Юних Техників - майдан Іоана Павла ІІ - Руська - Ринок - Крупніча - Подвале - Аркади - Пілсудського - Силезьких Повстанців - Готель "Вроцлав" - Управління Праці - Штабова - Галлера - Гайова - алея Праці - Фат - Фіолкова - Цвинтар Грабіщенський - Опорув |
21 | Пільчице - Льотніча - Парк Західний - Квіська - Легніцька - Малопаневська - Західна - Легніцька - майдан Стрегомський - Юних Техників - майдан Іоана Павла ІІ - Руська - Ринок - Казімежа - Олавська - Університетська - Гродська (назад: Дюбуа - Гродська - Університет - Миколая - майдан Іоана Павла ІІ) - Дюбуа - Дробнера - майдан Бема - Дробнера - Ботанічний сад - Гуміцького - Сінкєвіча - Грунвальдзька - Ружицького - Кочановського - Шопена - Стадіон Олімпійський |
22 | Лесніця - Єленогурська - Всховська (Західна) - Злотницька - Космонавтів - Каменногурська - Грабова - Глінянки - Пільчице - Льотніча - Парк Західний - Квіська - Легніцька - Малопаневська - Західна - Легніцька - майдан Стрегомський - Юних Техників - майдан Іоана Павла ІІ - Руська - Ринок - Крупніча - майдан Легіонів - Пілсудського - Вокзал Головний - Ставова - Дирекційна - Гліняна - Гайова - Прудницька - Хубська - Камєнна - Ниска - Трансбуд - Армії Крайової - Тарногайська - Тарногай |
23 | Пільчице - Льотніча - Парк Західний - Квіська - Легніцька - Малопаневська - Західна - Легніцька - майдан Стрегомський - Юних Техників - майдан Іоана Павла ІІ - Руська - Ринок - Казімежа - Галерея Домініканська - Пяскова - майдан Бема - Пяскова - Понятовського - Єдності Народів - Нововєйська - Єдності Народів - Дашинського - Пістовський пивзавод - Кромера - Торунська - Кентжинська - Квідзинська - Віскопласт - Ковале |
24 | Особовіце - Особовіцька - Сербська - міст Особовіцький - Реймонта - Клечковська - майдан Сташиця - Поморська - Дюбуа - Дмовського - Ягелли - майдан Іоана Павла ІІ - Вокзал Свебодзький - майдан Орланта Львовських - майдан Легіонів - Грабіщенська - Сталова - Гутмен - Фат - алея Праці - Мєлецька - Гайовіцька - Галлера - Управління Праці - Готель "Вроцлав" - Пілсудського - Аркади - Подвале - Крупніча - Ринок - Миколая - Поморська (назад с вул. Поморська) |
Історичний парк
На початку ери кінних трамваїв вагонний парк налічував 18 пасажирських вагонів до однокінних упряжок і 49 коней данської породи. Крім того, у розпорядженні були службові вагони — автомобіль для підгодівлі коней, відкидач снігу і платформи для солі. Спочатку вагони кінних трамваїв випускались фірмою Herbrand, пізніше — у вроцлавській фабриці вагонів Pafawag.
Першими вагонами електричного трамвая у Вроцлаві було 40 тяглових і 25 причіпних фірми Herbrand з 1892—1893 років. Перед II світовою війною вроцлавське депо складалося переважно з вагонів, що вироблялись місцевим підприємством Pafawag. Крім старіших двовісних типів Berolina і ESB, фабрика в 1925—1929 роках виробила також серію 232 вагонів типу LH Standard. Був то перший трамвай, що серійно вироблявся із сталевою конструкцією вагона.
Збережені старовинні вагони
Зараз в Вроцлаві знаходяться такі старовинні вагони:
- кінний трамвай (копія на старовинних шасі лоркі)
- трамвай Бероліна з 1901—1902 років («Яш та Малгосія»)
- трамваї LH Standard з 1925—1929 років (10 штук, у тому числі «Баба Яга»)
- трамваї Konstal N з 1950—1951 років (9 штук, в тому числі «Болік та Лолік»)
- трамваї Konstal 102N з 1969 року («Страхотек»)
- трамваї Konstal 102Na G-089 (перебудовані у 1996 році)
Сучасний парк
На 2022 рік у Вроцлаві експлуатується:
Фото | Тип | Рік виробництва | Кількість | Примітки |
---|---|---|---|---|
Konstal 105Na | 1979–1992 | 1 | ||
Protram 105NWr | 2004-2011 | 84 | Сконструйований as Konstal 105Na. | |
Protram 204 WrAs | 2004–2008 | 6 | ||
2020–2021 | 26 | Сконструйований як в 2006—2011. | ||
Škoda 16 T | 2006-2008 | 17 | Ремонт в 2020—2022 роках. | |
Škoda 19 T | 2010–2011 | 31 | ||
Pesa Twist | 2015 | 8 | ||
2015 | 22 | |||
2018-2019 | 40 | |||
Moderus Gamma | 2021-2023 | 46 |
Ліврея
На початку XX сторіччя кожне з трьох вроцлавських трамвайних підприємств мало свій тип фарбування вагонів:
- BSEG — зверху (від нижнього краю вікон) — колір жовто-зелений, знизу — темнозелений, нижня рейка — жовто-зелена, а також напис «BRESLAUER-STRASSEN-EISENBAHN-GESELLSCHAFT»
- ESB — відповідно білий, зелений, жовтий, «ELEKTRISCHE STRASSENBAHN BRESLAU»
- SSB — відповідно білий, червоний, жовтий, «STÄDTISCHE STRASZENBAHN BRESLAU»
При об'єднанні підприємств впроваджено однакове фарбування жовтим. Після Другої Світової війни трамваї пофарбовані у блакитний колір (як у Львові), з початку 1950х років стандартним типом фарбування було: червоний колір знизу та жовтий — угорі, з 1973 року — блакитно-білий колір. Від 1990х років дозволено на вагони наносити рекламу.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 17 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 17 травня 2014.
Посилання
Розклад руху трамваїв [ 4 травня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tramvayi u Vroclavi pol Tramwaje we Wroclawiu najstarisha sistema tramvayiv v Polshi u misti Vroclav Tramvajne spoluchennya u misti zasnovane 10 lipnya 1877 roku Narahovuye 23 marshruti dennogo tramvayu nichni marshruti buli zamineni avtobusnimi u 2003 roci ta 258 2 km tramvajnoyi merezhi shirina vroclavskoyi koliyi 1435 mm Obslugovuyetsya 410 vagonami 6 tramvajnimi depo ta 20 rozvorotnimi kilcyami Vroclavskij tramvajTramwaje WroclawskieOpisKrayina PolshaMistoVroclavData vidkrittyaWroclaw Skoda 19T MPK 3122 2015 12 25 15 56 31 JPGVlasnikdOperatorMPK Vroclav Vartist proyizdu2 40 p zl miski 2 60 p zl zamiski 2 80 p zl nichni Sajtmpk wroc plMarshrutna merezhaKilkist marshrutiv23Dovzhina marshrutiv258 2 kmRuhomij skladKilkist vagoniv421Osnovni tipi ruhomogo skladuKonstal 105N Skoda 16T Skoda 19T Protram 205Wr AsKilkist depo5Tehnichni daniShirina koliyi1435 mmTip zhivlennyakontaktna merezhaShema marshrutiv Vroclavskij tramvaj u VikishovishiIstoriyaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Konka Kopiya kinnogo tramvaya parad 2007 r yuvilej 130 richchya tramvayiv u Vroclavi 4 lipnya 1876 roku pidpriyemec z Berlina Joganes Byusing zasnuvav koncesiyu na 30 rokiv dlya budivnictva ta ekspluataciyu kinnogo tramvayu v misti Vroclav 1 listopada togo zh roku koncesiya bula perejmenovana na AT Vroclavske tovaristvo vulichnoyi zaliznici nim Breslauer Strassen Eisenbahn Gesellschaft BSEG Pershij kinnij tramvaj u Vroclavi pishov 10 lipnya 1877 na marshruti vid vulici Krasinskogo do Zoologichnogo sadu Nastupna liniya Kzhiki vokzal Nadodrskij cherez vulici Silezkih Povstanciv Svidnicku Universitetskij mist U 1878 roci zdano do ekspluataciyi spoluchennya Rinok perehrestya vulic Traugutta ta Na Nizkih Lankah cherez vulici Olavska Traugutta a v 1884 roci liniya do Golovnogo Vokzalu cherez vulici Vezhbova ta Kollontaya U 1885 roci zaversheno budivnictvo okolnoyi liniyi yaka jshla vid Golovnogo Vokzalu cherez vulici Dombrovskogo Krasinskogo Slovackogo Vishinskogo Sinkevicha Matejki Prusa Kilinskogo Yednosti Narodovoyi Dyubua Meshansku Vladislava Yagelli Mostovu Podvalem Legnicku Nabicinsku Braniborsku Tenchovu Svyebodzku Sondovu i Pilsudskogo Piznishe bula dobudovana druga koliya sho dozvolilo zbilshiti kilkist tramvayiv v merezhi Todi bulo v ekspluataciyi 2 depo na vulici M Sklodovskoyi Kyuri 39 ta na vulici Silezkih Povstanciv 98 yaki buli obladnani mijnicyami banyami dlya konej kuznyami mijnicyami dlya pasazhirskih vagoniv vognetrivkimi primishennyami dlya zberigannya nafti vagami tosho Pislya budivnictva elektrichnogo tramvayu kinni marshruti likviduvali ostannya konka likvidovana 30 chervnya 1906 roku mist Zvyezhineckogo Shitnickij mist cherez vul Parkovu BSEG otrimuvala veliki dohodi u 1878 1909 rokah pidpriyemstvo viplachuvalo dividendi u rozmiri shonajmenshe 5 a u 1899 roku azh 14 Statistika pidpriyemstva Breslauer Strassen Eisenbahn Gesellschaft Rik Kilkist konej Kilkist vagoniv Kilkist perevezenih pasazhiriv Kilkist pracyuyuchih1891 524 86 8 2 mln nemaye danih1900 337 140 15 4 mln 4951909 21 394 28 3 mln 967LH Standard u Vroclavi Breslau 1935 Skoda 16T u Vroclavi 27 02 2022Protram 205WrAs u Vroclavi 6 11 2022Vvedennya elektrichnih vagoniv 2 kvitnya 1892 roku bulo zasnovano nove tramvajne pidpriyemstvo pid nazvoyu AT Vroclavski Elektrichni Tramvayi nim Elektrische Strassenbahn Breslau AG ESB pid koncesiyu na 30 rokiv dlya budivnictva ta ekspluataciyi elektrichnih tramvajnih merezh Oficijne akcionerne tovaristvo zasnovane 9 chervnya 1892 roku 14 lipnya 1893 roku za inshim dzherelom 14 chervnya bula zbudovana persha liniya z Grabishini na Rakovec ce persha liniya elektrichnogo tramvayu na terenah suchasnoyi Polshi Rozvitok tramvajnoyi merezhi U toj samij chas z yavilisya pershi liniyi miskogo tramvayu 14 lipnya 1902 SSB vidkrila pershi dvi liniyi z Pivdennogo parku Park Poludniowy cherez ploshu Girshfelda plac Hirszfelda vul T Zelinskogo ploshi Muzejnu Pidvalnu i Pomorsku do Narodnogo Palacu i z vulic Slenznej pri Syanochku Zelinskogo do Narodnogo Palacu yaki vikoristovuvalis chastkovo na umovah koncesiyi z tovaristvom BSEG U 1904 roci prodovzheno liniyu po vulici Slenznij do cvintarya na Vishnevij aleyi 26 serpnya 1906 roku prodovzheno liniyu u napryamku Osobovickogo kladovisha yake na toj chas znahodilos poza mezheyu mista do sela Osobovice Ce bula persha u Vroclavi liniya na vidokremlenij koliyi i yaka zakinchuvalas na rozvorotnij petli liniya isnuye do cogo dnya 26 listopada 1908 roku vidkrito liniyi po vulicyam Shaslivij i Gajovskij 24 grudnya 1909 roku zavdyaki ugodi z ESB iz spilnim koristuvannyam z liniyi po vulici Pulavskogo vidkrito liniyu cherez cyu vulicyu a takozh Purkinyego do Novogo Torgu Trohi ranishe rozpochato budovu trasi miskogo tramvaya cherez novij Gryunvaldskij mist i Gryunvaldskij majdan BSEG zaprotestuvalo proti planiv spilnogo vikoristannya koliyi po vulici Mariyi Sklodovskoyi Kyuri i misto vneslo spravu do sudu Vodnochas Tovaristvo oskarzhilo plani miskoyi vladi shodo budivnictva liniyi cherez Novosilsku vulicyu yaka mogla vidibrati chastinu pasazhiriv linij vulic Vishnevskogo i Prusa U 1911 roci misto virishilo vikupiti Vroclavske Tovaristvo Vulichnoyi Zaliznici BSEG za sumu u desyat miljoniv marok i jogo majno vklyucheno do Miskih Tramvayiv Vroclava SSB yaki zavdyaki comu stali najbilshim pereviznikom Z metoyu ekspluataciyi vsih vagoniv pobudovani dva depo pershe pri Slov yanskij vulici vvedene v ekspluataciyu v 1910 roci druge pri vulici Vroblevskogo vvedene v ekspluataciyu v 1913 roci 1 lipnya 1912 roku u Vroclavi vidkrito novij vid transportu cogo dnya bula zadana v ekspluataciyu trolejbusna liniya z Vovchogo Kuta Krakivska amp vul depo do Brohova protyazhnistyu 4 4 km U zv yazku z chislennimi trudnoshami cya liniya pislya roku roboti piddalasya bezpovorotnij likvidaciyi Persha svitova vijna prinesla chimali rujnaciyi miskih komunikacij Vsuperech comu mistu vdalosya prodovzhiti vidrizok liniyi z Kam yanoyi vulici do sela Tarnogaj U 1919 roci ESB mali 85 motorizovanih vagoniv 150 prichipnih na pidpriyemstvi pracyuvalo 673 osobi i bulo perevezeno 29 6 mln pasazhiriv Z yednannya tramvajnih merezh mista Konkurenciya mizh pidpriyemstvami sprichinila shvidkij ale vidnosno nevporyadkovanij rozvitok merezhi She 6 veresnya 1900 roku prijnyato rishennya miskoyi radi pro te shob skoristatisya pravom pershochergovogo vikupu linij pislya zakinchennya terminu koncesiyi ESB Skladenu ugodu na pidstavi yakoyi 1 lipnya 1923 roku misto povinno buli perejnyati cile majno ESB odnak z mirkuvan ekonomiyi byudzhetu cyu datu bulo pereneseno na 1 bereznya 1924 roku Bezpovorotno cya podiya vidbulasya v dvoh etapah 1 i 13 kvitnya ESB postavleno 20 sichnya 1926 v stan likvidaciyi yaka trivala do 1931 roku Z tih pir miske pidpriyemstvo bulo monopolistom U 1924 rokah 1927 perebudovano merezhi v centri mista pragnuchi do efektivnogo vikoristannya linij skladnoyi z dvoh nezalezhnih chastin Zavdyaki comu vinikla zv yazna tramvajna merezha yaka principovo ne zminilasya do nashih dniv U zhovtni 1935 roku reformovano trasi tramvajnih linij z metoyu optimizaciyi obslugovuvannya misc masovih vidovish Pobudovano dodatkovij tretij peron pri Narodnomu Paviljoni a takozh rozvorotnu petlyu pri Olimpijskomu Stadioni U 30 rokah prodovzheno liniyu po prospektu Gallera Na vidrizku mizh vuliceyu Gajovskoyu i rozvorotnoyu petleyu na vulici Benovskogo kursuvav pershij u Vroclavi vagon z prijmachem pantografom Z kincya 30 rokiv postupovo u vsih vagonah zminyuyut prijmachi strumu na pantografi odnak do kincya II svitovoyi vijni ne zakincheno perebudovu depo Druga Svitova vijna U period II svitovoyi vijni tramvajni liniyi znachno postrazhdali Z oglyadu na vikoristannya zapasiv benzinu na voyenni potrebi tramvayi musili perejnyati takozh pasazhiriv avtobusiv i avtomobiliv 1 listopada 1943 roku provedeno cilkovitu reorganizaciyu liniyi Pragnuchi do yakomoga efektivnishogo vikoristannya tramvajnogo depo namagalisya spryamuvati vsi liniyi tak shob kozhna dilnicya mala bezposerednye poyednannya odnakovo yak z Rinkom tak i z Golovnim Vokzalom Pid chas vijni funkcionuvali sanitarni vagoni sho perevozili poranenih U zv yazku z cim zmogli pobuduvati odne odnokolijne prodovzhennya liniyi po vulici Slenznij vid prospektu Dubovogo do brami novogo lazaretu pri vulici Vyeglij zavdyaki chomu otrimano mozhlivist transportuvati poranenih z vokzalu Pid chas oblogi Vroclava zbudovano z tramvajnih vagoniv barikadi Pislyavoyennij chas Tramvajnij park mista pislya vijni buv zrujnovanij v znachnij miri tilki tyagovih vagoniv ponad 200 zrujnovano vid 25 do 50 a takozh blizko 200 pricepnih vagoniv zremontuvati bulo mozhlivo lishe 43 tyagovih ta 150 pricepnih vagoniv Zvedennya tramvajnih linij u Vroclavi pislya zakinchennya Drugoyi Svitovoyi vijni ta yih pochatkovi marshruti Nomer liniyi Data vidkrittya Marshrut1 22 lipnya 1945 Biskupin Slov yanska2 6 zhovtnya 1945 Vokzal Nadodrskij Karlovice3 22 listopada 1945 Rinok Legnicka Poznanska4 24 sichnya 1946 Rinok Cvintar Grabishinskij5 15 bereznya 1946 Rinok Krakivska6 25 lipnya 1946 Varshavski mosti Muzealna7 27 veresnya 1946 Rinok Svidnicka Silezkih Povstanciv Kzhiki8 17 lipnya 1946 majdan K Marksa zaraz majdan Stzheleckij Osobovice9 30 veresnya 1946 Shopena Sinkevicha10 26 lipnya 1946 Vokzal Nadodrskij Vokzal Svebodzkij Vokzal Golovnij11 1 grudnya 1946 aleya Kromera Kovale12 1947 Senpolno Rinok14 26 travnya 1948 Grabishinek Silezkih Povstanciv Rinok15 1948 Direkcijna Gala Lyudova0 1948 Okolna navkolo centra mista Pershij pislyavoyennij tramvaj pishov u Vroclavi 22 lipnya 1945 roku Biskupin tramvajne depo po vulici Slov yanskoyi poblizu vokzalu Nadodrskogo bulo lishe 3 poyizdi sho kursuvali cherez 30 hvilin Postupovo buli zremontovani inshi liniyi ale chastina z nih bilshe nikoli ne bulo vidnovleno liniya 2 vid vokzalu Nadodrskogo do vul Zhmigrodzkoyi kilce na Zavalni v napryamku Karlovcya 6 zhovtnya 1945 roku liniya 3 z Rinku do perehrestya vulic Legnickoyi ta Poznanskoyi v poblizu zrujnovanih promislovih pidpriyemstv pivtori misyacya potomu 22 listopada 1945 roku Protyagom pislyavoyennogo pivstorichchya bulo pobudovano she dekilka desyatkiv tramvajnih marshrutiv yaki otrimali nomeri vid 16 do 24 Najvigidnishoyu investiciyeyu v pislyavoyenni roki bulo budivnictvo liniyi do Lesnici u 1949 roci 17 veresnya 1950 roku bulo pobudovano tramvajne spoluchennya v napryamku vul Opolskoyi na Ksyenzhe Male U 1978 roci bula vidkrita tramvajna trasa na vulici Kazimira Velikogo Kazimyezh i likvidovanij ruh tramvayiv na Rinku V toj zhe chas buli prodovzheni trasi na Kovale Ksyenzhe Male Oporuv Klecinen ta do Pafavagu U 1970h rokah znovu pislya vijni buli vidkriti liniyi na vulicyah Direkcijnij ta shidnij chastini vul Koscyushki a liniya na vul Vishinskogo mizh Shitnickoyu ta Sinkevicha azh u 1990h rokah koli buv rozpochatij remont tam tramvajnoyi koliyi MarshrutiInformaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Perelik marshrutiv na kviten 2008 roku N Marshrut0L Marshrut 0LVokzal Nadodrskij majdan Stashicya Pomorska Dyubua Dmovskogo Yagelli majdan Ioana Pavla II Vokzal Svebodzkij majdan Orlanta Lvovskih majdan Legioniv Pilsudskogo Vokzal Golovnij Malahovskogo Pulyaskogo Parizkoyi Komuni majdan Vrublevskogo Upravlinnya Voyevodstva mist Grunvaldzkij majdan Grunvaldzkij Pyastovska Syenkevicha Novovyejska Vishinskogo Novovyejska Slov yanska Vokzal Nadodrskij0P Marshrut 0PVokzal Nadodrskij Slov yanska Novovyejska Vishinskogo Novovyejska Syenkevicha Pyastovska majdan Grunvaldzkij mist Grunvaldzkij Upravlinnya Voyevodstva majdan Vrublevskogo Parizkoyi Komuni Pulyaskogo Malahovskogo Vokzal Golovnij Pilsudskogo majdan Legioniv majdan Orlanta Lvovskih Vokzal Svebodzkij majdan Ioana Pavla II Yagelli Dmovskogo Dyubua Pomorska majdan Stashicya Vokzal Nadodrskij1 Marshrut 1Posvyentne Zhmigrodzka Vrocamet Zhmigrodzka Kamyenskogo Bronyevskogo Zhmigrodzka Zavalna Tzhebnicka Vokzal Nadodrskij Slov yanska Novovyejska Vishinskogo Novovyejska Syenkevicha Pyastovska majdan Grunvaldzkij Sklodovskoyi Kliniki Vrublevskogo Zoopark Olshevskogo Tramvajova Helmonskogo Piramovicha Biskupin2 Marshrut 2Kzhiki Orla Silezkih Povstanciv Gallera Silezkih Povstanciv Upravlinnya Praci Gotel Vroclav Pilsudskogo Vokzal Golovnij Kollontaya majdan Dominikanskij Upravlinnya Voyevodstva most Grunvaldzkij majdan Grunvaldzkij Sklodovskoyi Kliniki Vrublevskogo Zoopark Olshevskogo Tramvajova Helmonskogo Piramovicha Biskupin3 Marshrut 3Pilchice Lotnicha Park Zahidnij Kviska Legnicka Malopanevska Zahidna Legnicka majdan Stregomskij Yunih Tehnikiv majdan Ioana Pavla II Ruska Rinok Kazimezha majdan Dominikanskij majdan Vrublevskogo Trauguta majdan Zgodi Krakivska Armiyi Krajovoyi Park Shidnij Karvinska Opolska Ksenzhe Male4 Marshrut 4Oporuv Cvintar Grabishinskij Fiolkova Fat Grabishinska Gutmen Stalova majdan Legioniv Krupnicha Kazimezha majdan Dominikanskij Upravlinnya Voyevodstva most Grunvaldzkij majdan Grunvaldzkij Sklodovskoyi Kliniki Vrublevskogo Zoopark Olshevskogo Tramvajova Helmonskogo Piramovicha Biskupin5 Marshrut 5Cvintar Grabishinskij Fiolkova Fat Grabishinska Gutmen Stalova majdan Legioniv Pilsudskogo Vokzal Golovnij Kollontaya majdan Dominikanskij majdan Vrublevskogo Trauguta majdan Zgodi Krakivska Armiyi Krajovoyi Park Shidnij Karvinska Opolska Ksenzhe Male6 Marshrut 6Kzhiki Orla Silezkih Povstanciv Gallera Silezkih Povstanciv Upravlinnya Praci Gotel Vroclav Pilsudskogo Arkadi Opera Teatralna Olavska Universitetska Grodzka nazad Grodzka Mikolaya Rinok Krupnicha Podvale Arkadi Dyubua Drobnera majdan Bema Pyaskova Ponyatovskogo Yednosti Narodiv Novovyejska Yednosti Narodiv Dashinskogo Pistovskij pivzavod Kromera7 Marshrut 7Posvyentne Zhmigrodzka Vrocamet Zhmigrodzka Kamyenskogo Bronyevskogo Zhmigrodzka Zavalna Tzhebnicka Vokzal Nadodrskij Hrobrego Paulinska Loketka Dyubua Grodzka Mikolaya Rinok Krupnicha Podvale Arkadi nazad Arkadi Opera Teatralna Olavska Universitetska Grodzka Pilsudskogo Gotel Vroclav Upravlinnya Praci Silezkih Povstanciv Gallera Silezkih Povstanciv Orla Kzhiki8 Marshrut 8Tarnogaj Tarnogajska Armiyi Krajovoyi Transbud Niska Kamyenna Hubska Prudnicka Gajova Glinyana Direkcijna Stavova Vokzal Golovnij Kollontaya majdan Dominikanskij Pyaskova majdan Bema Pyaskova Ponyatovskogo Yednosti Narodiv Novovyejska Slov yanska Vokzal Nadodrskij Tzhebnicka Zavalna9 Marshrut 9Park Pivdennij Shlenzhna Pultuska Yavorova Vishnova Ekonomichna akademiya Sanocka Direkcijna Stavova Vokzal Golovnij Kollontaya majdan Dominikanskij Pyaskova majdan Bema Drobnera Botanichnij sad Gumickogo Sinkyevicha Grunvaldzka Ruzhickogo Kochanovskogo Shopena Stadion Olimpijskij Mickevicha 9 Travnya Godebskogo Senpolno10 Marshrut 10Lesnicya Yelenogurska Vshovska Zahidna Zlotnicka Kosmonavtiv Kamennogurska Grabova Glinyanki Pilchice Lotnicha Park Zahidnij Kviska Legnicka Malopanevska Zahidna Legnicka majdan Stregomskij Yunih Tehnikiv majdan Ioana Pavla II Ruska Rinok Kazimezha majdan Dominikanskij Upravlinnya Voyevodstva most Grunvaldzkij majdan Grunvaldzkij Sklodovskoyi Kliniki Vrublevskogo Zoopark Olshevskogo Tramvajova Helmonskogo Piramovicha Biskupin11 Marshrut 11Oporuv Cvintar Grabishinskij Fiolkova Fat Grabishinska Gutmen Stalova majdan Legioniv Pilsudskogo Vokzal Golovnij Kollontaya majdan Dominikanskij Pyaskova majdan Bema Pyaskova Ponyatovskogo Yednosti Narodiv Novovyejska Yednosti Narodiv Dashinskogo Pistovskij pivzavod Kromera Torunska Kentzhinska Kvidzinska Viskoplast Kovale12 Pilchice Lotnicha Park Zahidnij Kviska Legnicka Malopanevska Zahidna Legnicka majdan Stregomskij Yunih Tehnikiv majdan Ioana Pavla II Ruska Rinok Kazimezha majdan Dominikanskij Upravlinnya Voyevodstva mist Grunvaldzkij majdan Grunvaldzkij Bujvida Kochanovskogo Shopena Stadion Olimpijskij Mickevicha 9 Travnya Godebskogo Senpolno14 Marshrut 14Osobovice Osobovicka Serbska mist Osobovickij Rejmonta Klechkovska majdan Stashicya Pomorska Mikolaya Rinok Krupnicha Podvale Arkadi Pilsudskogo Gotel Vroclav Upravlinnya Praci Gallera Gajovicka Myelecka aleya Praci Fat Gutmen Stalova Grabishenska majdan Legioniv majdan Orlanta Lvovskih Vokzal Svebodzkij majdan Ioana Pavla II Yagelli Dmovskogo Dyubua Pomorska nazad s vul Pomorska 15 Marshrut 15Posvyentne Zhmigrodzka Vrocamet Zhmigrodzka Kamyenskogo Baltijska Rejmonta Klechkovska majdan Stashicya Pomorska Dyubua Dmovskogo Yagelli majdan Ioana Pavla II Vokzal Svebodzkij majdan Orlanta Lvovskih majdan Legioniv Pilsudskogo Vokzal Golovnij Stavova Direkcijna Glinyana Gajova Prudnicka Hubska Kamyenna Niska Transbud Armiyi Krajovoyi Tarnogajska Tarnogaj16 Park Pivdennij Shlenzhna Pultuska Yavorova Vishnova Ekonomichna akademiya Sanocka Direkcijna Stavova Vokzal Golovnij Malahovskogo Pulyaskogo Parizkoyi Komuni majdan Vrublevskogo Upravlinnya Voyevodstva mist Grunvaldzkij majdan Grunvaldzkij Sklodovskoyi Kliniki Vrublevskogo Zoopark Gala Stulecha17 Marshrut 17Klecina Yednosti Vojskovoyi Braterska Pzhiyazhni Kzhiki Orla Silezkih Povstanciv Gallera Silezkih Povstanciv Upravlinnya Praci Gotel Vroclav Pilsudskogo Vokzal Golovnij Kollontaya majdan Dominikanskij Pyaskova majdan Bema Drobnera Botanichnij sad Gumickogo Sinkyevicha Grunvaldzka Ruzhickogo Kochanovskogo Shopena Stadion Olimpijskij Mickevicha 9 Travnya Godebskogo Senpolno20 Marshrut 20Vroclavskij promislovij park Robotnicha Shrubova Legnicka majdan Stregomskij Yunih Tehnikiv majdan Ioana Pavla II Ruska Rinok Krupnicha Podvale Arkadi Pilsudskogo Silezkih Povstanciv Gotel Vroclav Upravlinnya Praci Shtabova Gallera Gajova aleya Praci Fat Fiolkova Cvintar Grabishenskij Oporuv21 Pilchice Lotnicha Park Zahidnij Kviska Legnicka Malopanevska Zahidna Legnicka majdan Stregomskij Yunih Tehnikiv majdan Ioana Pavla II Ruska Rinok Kazimezha Olavska Universitetska Grodska nazad Dyubua Grodska Universitet Mikolaya majdan Ioana Pavla II Dyubua Drobnera majdan Bema Drobnera Botanichnij sad Gumickogo Sinkyevicha Grunvaldzka Ruzhickogo Kochanovskogo Shopena Stadion Olimpijskij22 Lesnicya Yelenogurska Vshovska Zahidna Zlotnicka Kosmonavtiv Kamennogurska Grabova Glinyanki Pilchice Lotnicha Park Zahidnij Kviska Legnicka Malopanevska Zahidna Legnicka majdan Stregomskij Yunih Tehnikiv majdan Ioana Pavla II Ruska Rinok Krupnicha majdan Legioniv Pilsudskogo Vokzal Golovnij Stavova Direkcijna Glinyana Gajova Prudnicka Hubska Kamyenna Niska Transbud Armiyi Krajovoyi Tarnogajska Tarnogaj23 Marshrut 23Pilchice Lotnicha Park Zahidnij Kviska Legnicka Malopanevska Zahidna Legnicka majdan Stregomskij Yunih Tehnikiv majdan Ioana Pavla II Ruska Rinok Kazimezha Galereya Dominikanska Pyaskova majdan Bema Pyaskova Ponyatovskogo Yednosti Narodiv Novovyejska Yednosti Narodiv Dashinskogo Pistovskij pivzavod Kromera Torunska Kentzhinska Kvidzinska Viskoplast Kovale24 Marshrut 24Osobovice Osobovicka Serbska mist Osobovickij Rejmonta Klechkovska majdan Stashicya Pomorska Dyubua Dmovskogo Yagelli majdan Ioana Pavla II Vokzal Svebodzkij majdan Orlanta Lvovskih majdan Legioniv Grabishenska Stalova Gutmen Fat aleya Praci Myelecka Gajovicka Gallera Upravlinnya Praci Gotel Vroclav Pilsudskogo Arkadi Podvale Krupnicha Rinok Mikolaya Pomorska nazad s vul Pomorska Istorichnij park Na pochatku eri kinnih tramvayiv vagonnij park nalichuvav 18 pasazhirskih vagoniv do odnokinnih upryazhok i 49 konej danskoyi porodi Krim togo u rozporyadzhenni buli sluzhbovi vagoni avtomobil dlya pidgodivli konej vidkidach snigu i platformi dlya soli Spochatku vagoni kinnih tramvayiv vipuskalis firmoyu Herbrand piznishe u vroclavskij fabrici vagoniv Pafawag Pershimi vagonami elektrichnogo tramvaya u Vroclavi bulo 40 tyaglovih i 25 prichipnih firmi Herbrand z 1892 1893 rokiv Pered II svitovoyu vijnoyu vroclavske depo skladalosya perevazhno z vagoniv sho viroblyalis miscevim pidpriyemstvom Pafawag Krim starishih dvovisnih tipiv Berolina i ESB fabrika v 1925 1929 rokah virobila takozh seriyu 232 vagoniv tipu LH Standard Buv to pershij tramvaj sho serijno viroblyavsya iz stalevoyu konstrukciyeyu vagona Zberezheni starovinni vagoni Zaraz v Vroclavi znahodyatsya taki starovinni vagoni kinnij tramvaj kopiya na starovinnih shasi lorki tramvaj Berolina z 1901 1902 rokiv Yash ta Malgosiya tramvayi LH Standard z 1925 1929 rokiv 10 shtuk u tomu chisli Baba Yaga tramvayi Konstal N z 1950 1951 rokiv 9 shtuk v tomu chisli Bolik ta Lolik tramvayi Konstal 102N z 1969 roku Strahotek tramvayi Konstal 102Na G 089 perebudovani u 1996 roci Suchasnij park Na 2022 rik u Vroclavi ekspluatuyetsya Foto Tip Rik virobnictva Kilkist PrimitkiKonstal 105Na 1979 1992 1Protram 105NWr 2004 2011 84 Skonstrujovanij as Konstal 105Na Protram 204 WrAs 2004 2008 62020 2021 26 Skonstrujovanij yak v 2006 2011 Skoda 16 T 2006 2008 17 Remont v 2020 2022 rokah Skoda 19 T 2010 2011 31Pesa Twist 2015 82015 222018 2019 40Moderus Gamma 2021 2023 46Livreya Na pochatku XX storichchya kozhne z troh vroclavskih tramvajnih pidpriyemstv malo svij tip farbuvannya vagoniv BSEG zverhu vid nizhnogo krayu vikon kolir zhovto zelenij znizu temnozelenij nizhnya rejka zhovto zelena a takozh napis BRESLAUER STRASSEN EISENBAHN GESELLSCHAFT ESB vidpovidno bilij zelenij zhovtij ELEKTRISCHE STRASSENBAHN BRESLAU SSB vidpovidno bilij chervonij zhovtij STADTISCHE STRASZENBAHN BRESLAU Pri ob yednanni pidpriyemstv vprovadzheno odnakove farbuvannya zhovtim Pislya Drugoyi Svitovoyi vijni tramvayi pofarbovani u blakitnij kolir yak u Lvovi z pochatku 1950h rokiv standartnim tipom farbuvannya bulo chervonij kolir znizu ta zhovtij ugori z 1973 roku blakitno bilij kolir Vid 1990h rokiv dozvoleno na vagoni nanositi reklamu Div takozhTramvajne spoluchennya Verhnoyi SileziyiPrimitki Arhiv originalu za 21 travnya 2014 Procitovano 17 travnya 2014 Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 17 travnya 2014 PosilannyaRozklad ruhu tramvayiv 4 travnya 2014 u Wayback Machine