Впорядко́вана множина́ — множина для будь-яких двох елементів , якої встановлено одне з наступних відношень порядку:
- або ( не перевищує ),
- або ( не перевищує ),
з наступними властивостями:
- рефлексивність: будь-який елемент множини не перевершує самого себе;
- антисиметричність: якщо не перевершує , а не перевершує , то елементи і збігаються;
- транзитивність: якщо не перевершує , а не перевершує , то не перевершує .
Впорядкування множин
Порожню множину домовилися вважати впорядкованою. У сформульованому вище визначенні впорядкованої множини, елементами якої можуть бути об'єкти будь-якої природи, знак читається «не перевершує». Звичне читання і сенс цей знак (як знак «менше або дорівнює») набуває в разі, коли елементи множини — числа.
Дві множини, складені з одних і тих же елементів, але з різними відношеннями порядку, вважаються різними впорядкованими множинами.
Одну і ту ж множину можна впорядкувати різними способами, одержуючи тим самим різні впорядковані множини. Наприклад, розглянемо множину, елементами якої є різні : трикутник, чотирикутник, п'ятикутник, шестикутник і т. д. Один спосіб утворення впорядкованої множини з даної невпорядкованої множини може, наприклад, полягати в тому, що як перший елемент впорядкованої множини ми беремо трикутник, як другий — чотирикутник, третій — п'ятикутник і т. д., тобто впорядковуємо множину в порядку зростання числа внутрішніх кутів багатокутників. Множина багатокутників може бути впорядкована й іншим способом, наприклад перерахуванням багатокутників у порядку зростання площ, коли першим вибирається багатокутник, що має найменшу площу, а другим — багатокутник з площею, що не перевищує площу усіх інших, окрім вже вибраного, і т. д.
Запис впорядкованих множин
Впорядковані (скінченні або такі, елементи яких можна перерахувати) множини часто записують, розташовуючи їхні елементи в заданому порядку в круглих дужках. Наприклад, записи
(1; 2; 3) та (2; 1; 3) | (1) |
задають різні скінченні впорядковані множини, які можна отримати з однієї і тієї ж множини {1; 2; 3}, впорядковуючи її двома різними способами. Для запису скінченної впорядкованої множини у вигляді, аналогічному (1), необхідно вказати перший елемент впорядкованої множини і вказати порядок (правило) розташування наступних елементів.
Див. також
Джерела
- Справочник по математике для средних учебных заведений. Цыпкин А. Г./Под ред. С. А. Степанова. — 3-е изд. — М. : Наука. Главная редакция физико-математической литературы, 1984. — 480 с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vporyadko vana mnozhina mnozhina dlya bud yakih dvoh elementiv a displaystyle a b displaystyle b yakoyi vstanovleno odne z nastupnih vidnoshen poryadku abo a b displaystyle a leq b a displaystyle a ne perevishuye b displaystyle b abo b a displaystyle b leq a b displaystyle b ne perevishuye a displaystyle a z nastupnimi vlastivostyami refleksivnist bud yakij element mnozhini ne perevershuye samogo sebe antisimetrichnist yaksho a displaystyle a ne perevershuye b displaystyle b a b displaystyle b ne perevershuye a displaystyle a to elementi a displaystyle a i b displaystyle b zbigayutsya tranzitivnist yaksho a displaystyle a ne perevershuye b displaystyle b a b displaystyle b ne perevershuye c displaystyle c to a displaystyle a ne perevershuye c displaystyle c Vporyadkuvannya mnozhinPorozhnyu mnozhinu domovilisya vvazhati vporyadkovanoyu U sformulovanomu vishe viznachenni vporyadkovanoyi mnozhini elementami yakoyi mozhut buti ob yekti bud yakoyi prirodi znak displaystyle leq chitayetsya ne perevershuye Zvichne chitannya i sens cej znak yak znak menshe abo dorivnyuye nabuvaye v razi koli elementi mnozhini chisla Dvi mnozhini skladeni z odnih i tih zhe elementiv ale z riznimi vidnoshennyami poryadku vvazhayutsya riznimi vporyadkovanimi mnozhinami Odnu i tu zh mnozhinu mozhna vporyadkuvati riznimi sposobami oderzhuyuchi tim samim rizni vporyadkovani mnozhini Napriklad rozglyanemo mnozhinu elementami yakoyi ye rizni trikutnik chotirikutnik p yatikutnik shestikutnik i t d Odin sposib utvorennya vporyadkovanoyi mnozhini z danoyi nevporyadkovanoyi mnozhini mozhe napriklad polyagati v tomu sho yak pershij element vporyadkovanoyi mnozhini mi beremo trikutnik yak drugij chotirikutnik tretij p yatikutnik i t d tobto vporyadkovuyemo mnozhinu v poryadku zrostannya chisla vnutrishnih kutiv bagatokutnikiv Mnozhina bagatokutnikiv mozhe buti vporyadkovana j inshim sposobom napriklad pererahuvannyam bagatokutnikiv u poryadku zrostannya plosh koli pershim vibirayetsya bagatokutnik sho maye najmenshu ploshu a drugim bagatokutnik z plosheyu sho ne perevishuye ploshu usih inshih okrim vzhe vibranogo i t d Zapis vporyadkovanih mnozhinVporyadkovani skinchenni abo taki elementi yakih mozhna pererahuvati mnozhini chasto zapisuyut roztashovuyuchi yihni elementi v zadanomu poryadku v kruglih duzhkah Napriklad zapisi 1 2 3 ta 2 1 3 1 zadayut rizni skinchenni vporyadkovani mnozhini yaki mozhna otrimati z odniyeyi i tiyeyi zh mnozhini 1 2 3 vporyadkovuyuchi yiyi dvoma riznimi sposobami Dlya zapisu skinchennoyi vporyadkovanoyi mnozhini u viglyadi analogichnomu 1 neobhidno vkazati pershij element vporyadkovanoyi mnozhini i vkazati poryadok pravilo roztashuvannya nastupnih elementiv Div takozhPortal Matematika Vidnoshennya poryadku Chastkovo vporyadkovana mnozhina Linijno vporyadkovana mnozhina Cilkom vporyadkovana mnozhina Poryadkovi chislaDzherelaSpravochnik po matematike dlya srednih uchebnyh zavedenij Cypkin A G Pod red S A Stepanova 3 e izd M Nauka Glavnaya redakciya fiziko matematicheskoj literatury 1984 480 s ros