Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Воскресе́нка, Воскресе́нський маси́в — житловий масив у Дніпровському районі міста Києва на лівому березі Дніпра. Зведений на місці колишньої Воскресенської слобідки. З півночі Воскресенка межує з Вигурівщиною-Троєщиною, із заходу — з Райдужним масивом, з півдня та сходу оточений лісопарковою смугою.
| Воскресенка Київ | ||||
 Воскресенський проспект — головна магістраль масиву | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°28′13″ пн. ш. 30°35′41″ сх. д. / 50.47028° пн. ш. 30.59472° сх. д.Координати: 50°28′13″ пн. ш. 30°35′41″ сх. д. / 50.47028° пн. ш. 30.59472° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Район | Дніпровський | |||
| Адмінодиниця | Київ | |||
| Площа | 245 га | |||
| Населення | приблизно 100 тис. люд. | |||
| Поштовий індекс | 02139, 02125, 02183 | |||
| Телефонний код | +380 44 510-хх-хх | |||
| Головні вулиці | Воскресенський проспект, проспект Алішера Навої, вулиця Остафія Дашкевича | |||
| Підприємства | ||||
| Транспорт | ||||
| Метрополітен |  «Лівобережна» «Дарниця» «Чернігівська» | |||
| Залізнична інфраструктура | з. п. Троєщина | |||
| Карта | ||||
  Воскресенка Воскресенка (Київ) | ||||
 Воскресенка у Вікісховищі | ||||
Основні магістралі Воскресенки — Воскресенський проспект, проспект Алішера Навої, вулиця Остафія Дашкевича. До Воскресенки прилягають місцевості Вигурівщина, Куликове, Микільська слобідка.
Історія
Вже сама назва Воскресенки свідчить про її тісний зв'язок з багатим і непростим козацько-християнським минулим Подніпров'я, Київської Русі-України. Це цілком підтверджується історичними даними, оскільки батьком-засновником Воскресенки по праву може вважатись руський князь Євстафій Дашкевич — один зі славетних і шанованих у народі отаманів козаків-християн Подніпров'я 16 ст., перших отаманів Війська Запорозького і, отже творців новітньої української державності.
Також назва мікрорайону, яка нагадує про найбільше православне свято — Великдень, Воскресіння Христове, свідчить про його зв'язок з багатою християнською історією Подніпров'я, минулим простого трудового народу вільної України та святої Русі й може бути витлумачена як ознака великої благодаті Божої, яка пов'язана з цим невеликим краєм у межах сучасного мегаполіса — благословенною Воскресенкою.
Остафій Дашкевич — один з перших власників Воскресенки, один з перших руських козачих отаманів XVI століття, князь з династії Рюриковичів і Глинських, козачий отаман, який одним з перших у світі озброїв свої загони вогнепальною зброєю. Може вважатись одним зі співзасновників Війська Запорозького.
Річ Посполита
Воскресенська слобідка (тобто «історична» Воскресенка) простягалася між Дніпром і, орієнтовно, сучасним Воскресенським проспектом. Вона відома з XVI століття як «земля Євстафієва» або «Євстафіївська земля» (востаннє згадана у XVIII столітті), що належала відомому військовому діячу, канівському та черкаському старості Остафію Дашкевичу, який подарував ці землі Воскресенській церкві (знаходилася на Подолі й також побудована коштом Дашкевича). Звідси й походить назва майбутньої слобідки.
Царство Московсько-Руське
Входила до складу земель Остерської сотні Переяславського полку Війська Запорозького, потім після його ліквідації — до Остерського повіту Чернігівської губернії.
Російська імперія
У 1719 році за розпорядженням київського губернатора князя Д. М. Голіцина під час чергового «розкуркулення» церковного майна Воскресенка була вилучена у Воскресенської церкви та під новою назвою Губернаторська слобідка перетворена на ранговий маєток київських губернаторів та комендантів Печерської фортеці.
У середині XVIII ст. було споруджено церкву Воскресіння Христового.
У 1786 році Воскресенка остаточно перейшла у казенне володіння.
Українська Республіка
У 1930—1933 роках уся місцевість входила до Київської приміської смуги. До складу Києва включена з 1933 року.
Протягом 1960—80-х років історичну забудову слобідки майже повністю знесено (лишилася тільки вулиця Марка Черемшини), поряд з нею протягом 1960-х років збудовано Воскресенський житловий масив, до якого в 1980—1982 роках прибудовано мікрорайон Куликове поле на місці знесеного селища Куликове, у 1970-ті роки — житловий масив Кибальчич, а на місці знесеної Воскресенської слобідки — 1-й і 2-й мікрорайони житлового масиву Райдужного (побудований у 1977—1985 роках).
На Воскресенці прокладено Воскресенську вулицю (до 1968 року — частина колишнього Воскресенського шосе).
Сучасність
Нині мікрорайон вважається одним з найбільш спокійних і затишних районів Києва, «заповідником» серед численних новобудов Лівого Берега. Автори проєкту — архітектори О. Кривоглаз і А. Дубинська. На теренах мікрорайону працюють школи, дитсадки, лікарні, бібліотеки, кілька торгових центрів (зокрема ТРЦ «Квадрат», збудований на місці пам'ятного старожилам радянського кінотеатру «Аврора») тощо.
На теренах мікрорайону працюють храми та релігійні заклади різних спільнот, зокрема кілька православних храмів, один храм протестантів-адвентистів, домашня мусульманська мечеть і єврейська релігійна школа, розташована на місці колишнього дитячого садка.
Відновлення історичної справедливості
Під час побудови мікрорайону Воскресенка було знищено щонайменше два старі сільські кладовища. Частину поховань родичам вдалося перенести на Лісове кладовище, а інші просто згорнули.
Нині ведуться роботи з увіковічення пам'яті про засновників і перших жителів Воскресенки, її непростої, багатовікової історії. Так планується установка хреста на пагорбі з залишками поховань корінних жителів села, установка на території мікрорайону пам'ятника отаману Євстафію Дашкевичу, першому власнику Воскресенки і одному з засновників Війська Запорозького на знак зв'язку історії мікрорайону з багатою козацько-християнською культурою, культурою вільних людей-козаків Подніпров'я і всієї вільної України. Також внесена пропозиція про присвоєння розташованій на території мікрорайону Академії МВС імені вищезгаданого древнього козацького отамана.
Транспорт
Див. також
- Супутниковий знімок Google
- Програма УТ-1 «Близькі околиці» Воскресенка
Джерела
- Веб-енциклопедія Києва.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — .
- Київ. Історична енциклопедія. 1917—2000 роки.
- Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — .
 | Це незавершена стаття про Київ. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Voskrese nka Voskrese nskij masi v zhitlovij masiv u Dniprovskomu rajoni mista Kiyeva na livomu berezi Dnipra Zvedenij na misci kolishnoyi Voskresenskoyi slobidki Z pivnochi Voskresenka mezhuye z Vigurivshinoyu Troyeshinoyu iz zahodu z Rajduzhnim masivom z pivdnya ta shodu otochenij lisoparkovoyu smugoyu Voskresenka KiyivVoskresenka Voskresenskij prospekt golovna magistral masivu Zagalna informaciya 50 28 13 pn sh 30 35 41 sh d 50 47028 pn sh 30 59472 sh d 50 47028 30 59472 Koordinati 50 28 13 pn sh 30 35 41 sh d 50 47028 pn sh 30 59472 sh d 50 47028 30 59472Krayina UkrayinaRajon DniprovskijAdminodinicya KiyivPlosha 245 gaNaselennya priblizno 100 tis lyud Poshtovij indeks 02139 02125 02183Telefonnij kod 380 44 510 hh hhGolovni vulici Voskresenskij prospekt prospekt Alishera Navoyi vulicya Ostafiya DashkevichaPidpriyemstva Transport Metropoliten Livoberezhna Darnicya Chernigivska Zaliznichna infrastruktura z p Troyeshina Karta VoskresenkaVoskresenka Kiyiv Voskresenka u Vikishovishi Osnovni magistrali Voskresenki Voskresenskij prospekt prospekt Alishera Navoyi vulicya Ostafiya Dashkevicha Do Voskresenki prilyagayut miscevosti Vigurivshina Kulikove Mikilska slobidka IstoriyaDokladnishe Voskresenska slobidka Drevnya pravoslavna ikona yaka zobrazhuye Voskresinnya Hristove svyato na chest yakogo mikrorajon zdobuv svoyu nazvu Vzhe sama nazva Voskresenki svidchit pro yiyi tisnij zv yazok z bagatim i neprostim kozacko hristiyanskim minulim Podniprov ya Kiyivskoyi Rusi Ukrayini Ce cilkom pidtverdzhuyetsya istorichnimi danimi oskilki batkom zasnovnikom Voskresenki po pravu mozhe vvazhatis ruskij knyaz Yevstafij Dashkevich odin zi slavetnih i shanovanih u narodi otamaniv kozakiv hristiyan Podniprov ya 16 st pershih otamaniv Vijska Zaporozkogo i otzhe tvorciv novitnoyi ukrayinskoyi derzhavnosti Takozh nazva mikrorajonu yaka nagaduye pro najbilshe pravoslavne svyato Velikden Voskresinnya Hristove svidchit pro jogo zv yazok z bagatoyu hristiyanskoyu istoriyeyu Podniprov ya minulim prostogo trudovogo narodu vilnoyi Ukrayini ta svyatoyi Rusi j mozhe buti vitlumachena yak oznaka velikoyi blagodati Bozhoyi yaka pov yazana z cim nevelikim krayem u mezhah suchasnogo megapolisa blagoslovennoyu Voskresenkoyu Ostafij Dashkevich Ostafij Dashkevich odin z pershih vlasnikiv Voskresenki odin z pershih ruskih kozachih otamaniv XVI stolittya knyaz z dinastiyi Ryurikovichiv i Glinskih kozachij otaman yakij odnim z pershih u sviti ozbroyiv svoyi zagoni vognepalnoyu zbroyeyu Mozhe vvazhatis odnim zi spivzasnovnikiv Vijska Zaporozkogo Rich PospolitaVoskresenska slobidka tobto istorichna Voskresenka prostyagalasya mizh Dniprom i oriyentovno suchasnim Voskresenskim prospektom Vona vidoma z XVI stolittya yak zemlya Yevstafiyeva abo Yevstafiyivska zemlya vostannye zgadana u XVIII stolitti sho nalezhala vidomomu vijskovomu diyachu kanivskomu ta cherkaskomu starosti Ostafiyu Dashkevichu yakij podaruvav ci zemli Voskresenskij cerkvi znahodilasya na Podoli j takozh pobudovana koshtom Dashkevicha Zvidsi j pohodit nazva majbutnoyi slobidki Carstvo Moskovsko RuskeVhodila do skladu zemel Osterskoyi sotni Pereyaslavskogo polku Vijska Zaporozkogo potim pislya jogo likvidaciyi do Osterskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi Rosijska imperiyaU 1719 roci za rozporyadzhennyam kiyivskogo gubernatora knyazya D M Golicina pid chas chergovogo rozkurkulennya cerkovnogo majna Voskresenka bula viluchena u Voskresenskoyi cerkvi ta pid novoyu nazvoyu Gubernatorska slobidka peretvorena na rangovij mayetok kiyivskih gubernatoriv ta komendantiv Pecherskoyi forteci U seredini XVIII st bulo sporudzheno cerkvu Voskresinnya Hristovogo U 1786 roci Voskresenka ostatochno perejshla u kazenne volodinnya Ukrayinska RespublikaU 1930 1933 rokah usya miscevist vhodila do Kiyivskoyi primiskoyi smugi Do skladu Kiyeva vklyuchena z 1933 roku Protyagom 1960 80 h rokiv istorichnu zabudovu slobidki majzhe povnistyu zneseno lishilasya tilki vulicya Marka Cheremshini poryad z neyu protyagom 1960 h rokiv zbudovano Voskresenskij zhitlovij masiv do yakogo v 1980 1982 rokah pribudovano mikrorajon Kulikove pole na misci znesenogo selisha Kulikove u 1970 ti roki zhitlovij masiv Kibalchich a na misci znesenoyi Voskresenskoyi slobidki 1 j i 2 j mikrorajoni zhitlovogo masivu Rajduzhnogo pobudovanij u 1977 1985 rokah Na Voskresenci prokladeno Voskresensku vulicyu do 1968 roku chastina kolishnogo Voskresenskogo shose SuchasnistNini mikrorajon vvazhayetsya odnim z najbilsh spokijnih i zatishnih rajoniv Kiyeva zapovidnikom sered chislennih novobudov Livogo Berega Avtori proyektu arhitektori O Krivoglaz i A Dubinska Na terenah mikrorajonu pracyuyut shkoli ditsadki likarni biblioteki kilka torgovih centriv zokrema TRC Kvadrat zbudovanij na misci pam yatnogo starozhilam radyanskogo kinoteatru Avrora tosho Na terenah mikrorajonu pracyuyut hrami ta religijni zakladi riznih spilnot zokrema kilka pravoslavnih hramiv odin hram protestantiv adventistiv domashnya musulmanska mechet i yevrejska religijna shkola roztashovana na misci kolishnogo dityachogo sadka Vidnovlennya istorichnoyi spravedlivostiBudinok po Voskresenskomu prospektu 25 u dvori yakogo znahodilosya kladovishe Pid chas pobudovi mikrorajonu Voskresenka bulo znisheno shonajmenshe dva stari silski kladovisha Chastinu pohovan rodicham vdalosya perenesti na Lisove kladovishe a inshi prosto zgornuli Nini vedutsya roboti z uvikovichennya pam yati pro zasnovnikiv i pershih zhiteliv Voskresenki yiyi neprostoyi bagatovikovoyi istoriyi Tak planuyetsya ustanovka hresta na pagorbi z zalishkami pohovan korinnih zhiteliv sela ustanovka na teritoriyi mikrorajonu pam yatnika otamanu Yevstafiyu Dashkevichu pershomu vlasniku Voskresenki i odnomu z zasnovnikiv Vijska Zaporozkogo na znak zv yazku istoriyi mikrorajonu z bagatoyu kozacko hristiyanskoyu kulturoyu kulturoyu vilnih lyudej kozakiv Podniprov ya i vsiyeyi vilnoyi Ukrayini Takozh vnesena propoziciya pro prisvoyennya roztashovanij na teritoriyi mikrorajonu Akademiyi MVS imeni vishezgadanogo drevnogo kozackogo otamana TransportDiv takozhSuputnikovij znimok Google Programa UT 1 Blizki okolici VoskresenkaDzherelaPortal Kiyiv Veb enciklopediya Kiyeva Vulici Kiyeva Dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 352 s ISBN 5 88500 070 0 Kiyiv Istorichna enciklopediya 1917 2000 roki Kiyiv enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K Gol red Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi 1981 736 s il Kiyiv Korotkij toponimichnij dovidnik Dovidkove vidannya L A Ponomarenko O O Riznik K Vidavnictvo Pavlim 2003 124 s il ISBN 966 686 050 3 Ce nezavershena stattya pro Kiyiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi