Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Воскресенська церква — православний парафіяльний храм у Києві на Подолі, збудований 1670 року та зруйнований на початку 1930-х років. Знаходилася на розі вулиці Спаської та провулку Хорива, на її місці спорудили житловий будинок по провулку Хорива, 4.
| Воскресенська церква | |
|---|---|
 Церква Воскресіння | |
| 50°28′00″ пн. ш. 30°31′04″ сх. д. / 50.4668420000277748727° пн. ш. 30.517922000027777329° сх. д.Координати: 50°28′00″ пн. ш. 30°31′04″ сх. д. / 50.4668420000277748727° пн. ш. 30.517922000027777329° сх. д. | |
| Тип споруди | церква і d |
| Розташування |  Україна, Київ |
| Архітектор | Михайло Грек або Михайло Рудзинський |
| Початок будівництва | 1670 (інші дані — 1698) |
| Зруйновано | між 1932 і 1934 |
| Відбудовано | не відбудовувалась |
| Стиль | бароко |
| Адреса | вул. Спаська, 9 |
| Епонім | Воскресіння Христа |
  Воскресенська церква (Поділ) (Україна) | |
Історія храму
Подільська Воскресенська церква була одним із найстаріших мурованих храмів київського Подолу. На її місці у XVI столітті існувала дерев'яна церква Воскресіння із бічним вівтарем на честь святого Євстафія Плакіди, зведена коштом гетьмана Остафія Дашкевича у 1500 чи близько 1508 року. За іншими даними, ця дерев'яна церква була значно старішою, а Дашкевич лише прибудував приділ на честь святого Євстафія. На користь цієї версії свідчить згадка про будинок священника Воскресенської церкви в «Описі київського замку» 1552 року. У другій половині XVI століття опікунами церкви була родина Рожинських (Ружинських), родичів Дашкевича, вони подарували церкві (ймовірно, за заповітом Дашкевича) частину своїх земельних володінь на лівому березі Дніпра — слобідку, яка на честь церкви стала називатися Воскресенською (сучасний житловий масив Воскресенка).
Найстаріші писемні згадки про дерев'яну церкву Воскресіння датовані кінцем XVI століття, 1653 року її описав мандрівник Павло Алеппський. У 1610-х роках (близько 1617 року) настоятелем церкви був Іов Борецький, майбутній Київський митрополит.
Ймовірно у 1632—1646 роках, за часів митрополита Петра Могили, до церкви добудували другий бічний вівтар на честь святих Петра і Павла. У 1658 році будівля храму постраждала від пожежі, після чого замість дерев'яної спорудили нову муровану п'ятибанну церкву. Різні джерела наводять різні дати та обставини цієї події. За однією версією, муровану Воскресенську церкву почали будувати (або вже збудували) у 1670 році, коштом міщанина Михайла Грека. За іншою версією церкву звели на місці колишнього церковного цвинтаря у 1695 або 1698 році, а фундатором будівництва став грецький купець Михайло Миколайович Рудзинський або Радзицький. Костянтин Широцький у своєму путівнику по Києву 1917 року наводить обидві ці версії, але зазначає, що схиляється до першої, адже на мапі Києва 1695 року Воскресенська церква зображена вже в оновленому вигляді, із п'ятьма банями та трьома апсидами. Сучасний києвознавець Михайло Кальницький припускає, що церкву почали будувати 1670 року коштом Михайла Грека, а завершили лише наприкінці XVII століття, отримавши нову пожертву на завершення будівництва від Михайла Рудзинського.
У XVIII столітті церкву неодноразово ремонтували: у 1703 році — коштом парафіянина церкви, купця Л. Величка, у 1732 році — коштом козацького осавула Павла Гудими, який був одружений з онукою Михайла Рудзинського. У 1760-х роках церкву перебудували за проєктом архітектора Івана Григоровича-Барського. У 1809 році за проєктом архітектора Андрія Меленського з західного боку церкви, над в'їзною брамою церковної садиби прибудували муровану дзвіницю.
Під час пожежі 1811 року церква суттєво постраждала, однак були збережені бані, карнизи, оздоблення вікон та пілястри. Старий іконостас не зберігся. У 1886 році, під час чергового ремонту церкви, розібрали чотири з п'яти бань.
У середині XIX століття церкві належали сіножаті на Оболоні площею 4 десятини, також здавалася внайми половина житлового будинку для священнослужителів. Станом на 1860-ті роки парафія церкви налічувала 184 особи.
За радянських часів церкву закрили та зруйнували, на її місці у 1935 році збудували чотириповерховий житловий будинок-«сталінку» для працівників управління пожежної охорони. Точна дата знесення церкви невідома, за версією Михайла Кальницького це сталося 1934 року, за версією Олени Попельницької — у 1935 році. Тит Геврик зазначає, що 25 квітня 1932 року її ще фотографував для Київської обласної інспектури охорони пам'яток культури К. Козловський, однак у «Переліку всіх закритих молитовень православного релігійного культу по місту Києву станом на 26 березня 1936 р.» церква вже фігурує як розібрана. У Державному архіві Києва є документи стосовно спорудження будинку на місці церкви, в яких зазначається, що станом на 1 листопада 1934 року будинок був зведений на 52%.
Опис
Мурована Воскресенська церква була типовим храмом у стилі українського бароко: хрещата у плані, стіни вертикально розчленовані пілястрами коринфського ордеру та прикрашені ліпними карнизами, вікна декоровані лиштвами та сандриками. Первісно церква мала п'ять грушоподібних бань, центральна з яких була на восьмигранному барабані, та три апсиди — головний вівтар на честь Воскресіння Христового, північний приділ на честь Архангела Михаїла, переосвячений пізніше в ім'я святих Петра і Павла, та південний приділ на честь святого Євстафія. У 1886 році храм під час чергового ремонту зробили однобанним, розібравши чотири бані та лишивши одну середню, яку переробили на простішу, напівсферичну. Дзвіниця церкви, зведена пізніше, була круглою у плані, чотириярусною, оздобленою в стилі класицизму. Стіни першого ярусу були рустовані, другий ярус, де розміщувалися дзвони, мав видовжені прямокутні отвори, фланковані іонічними напівколонами, третій ярус завершувався напівсферичним куполом із високим шпилем.
Серед церковного начиння храму була вовняна плащаниця XVII століття.
При церкві існував невеликий цвинтар, на якому у XVII—XIX століттях ховали парафіян. Наприкінці XIX століття на його території звели мурований будинок церковно-парафіяльної школи.
Сповідні розписи, метричні книги і клірові відомості церкви (з 1723 по 1920 рік) зберігаються в Центральному державному історичному архіві України, м. Київ (ЦДІАК України).
Топоніми, пов'язані з Воскресенською церквою
Від Воскресенської церкви отримали свої назви Воскресенський провулок, що вів до церкви (сучасний провулок Хорива) та Воскресенська слобідка на лівому березі Дніпра, на місці якої у XX столітті сформувався Воскресенський житловий масив. Також неподалік від церкви стояла садиба Іова Борецького, який до свого обрання митрополитом, був настоятелем цієї церкви. Борецький заповів садибу Спасо-Межигірському монастиреві, який заснував тут своє подвір'я, від якого пішла назва Межигірської вулиці.
Примітки
- Захарченко, 1888, с. 252.
- Топографічна зйомка Київського міськомунвідділу (1923–1930).
- Кальницький, 2012, с. 59.
- Третяк, 2004, с. 24.
- Гирич, 2014, с. 81.
- Паломникъ кіевскій, 1871, с. 138.
- Гирич, 2014, с. 82.
- Широцький, 1917, с. 169.
- Попельницька, 2003, с. 82.
- Сементовський, 1900, с. 279.
- Похилевич, 1865, с. 103.
- Третяк, 2004, с. 23.
- Попельницька, 2003, с. 83.
- Третяк, 1998, с. 36.
- Широчин, 2022, с. 179.
- Серга, 2010, с. 63.
- Церква Воскресіння Господнього (Воскресенська) на Подолі у м. Києві. // Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів, ЦДІАК України. оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 листопада 2023 року.
- Гирич, 2014, с. 83.
Джерела
- Третяк К. О. Втрачені споруди та пам'ятники Києва: довідник. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. — 248 с. — 500 прим. — .
- Кальницький М. Б. Зруйновані святині Києва: втрати та відродження. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. — 224 с. — 600 прим. — .
- Попельницька О. О. Історична топографія Київського Подолу XVII — початку XVIII століття / Відповід. ред. д. і. н., проф. М.Ф. Дмитрієнко. — Видавничий дім «Стилос», 2003. — 304 с. — 500 прим. — .
- Третяк К. О. Київ: путівник по зруйнованому місту. — К. : Редакційно-видавничий центр «Київський університет», 1998. — 159 с. — 1000 прим. — .
- Гирич І. Б. Магдебурзьке серце Києва. — К. : Либідь, 2014. — 88 с. — (Твій Київ) — .
- Серга Жанна. Відносини між Радянською державою і церквою у 1920–1930-х роках (на прикладі Києва) // Пам'ятки: археогр. щорічник. Т. 11 / Держкомархів України, УНДІАСД. — К., 2010. — С. 39–67.
- С. Широчин. Архитектура межвоенного Киева. Сталинки, часть I. — К. : Скай Хорс, 2022. — 368 с. — (Архитектура межвоенного Киева) — 100 прим. — .
- Воскресенская [церковь]. (Спасская, 11; переулок Хорива, 4) // Православные церкви Киева 1037–1917 гг. : энциклопедический справочник / . — Симферополь : [б. и.], 2020. — С. 277–290. — . (рос.)
- Сементовський М. М. Кіевъ, его святыни, древности, достопамятности. — 7-ме. — К. : Тип. С. В. Кульженко, 1900. (рос. дореф.)
- Широцький К. В. Кіевъ: путеводитель. — К. : Тип. С. В. Кульженко, 1917. — 346 с. (рос. дореф.)
- Захарченко М. М. Кіевъ теперь и прежде. — К. : С. В. Кульженко, 1888. (рос. дореф.)
- Похилевичъ Л. Монастыри и церкви г. Кіева: Прежнее и нынешнее состояніе и средства содержанія причтовъ, а также иноверческие молитвенные дома. — К. : Въ типографіи губернского управленія, 1865. — 134 с. (рос. дореф.)
- Паломникъ кіевскій, или Путеводитель по монастырямъ и церквамъ кіевскім, для богомольцев, посѣщающихъ святыню Кіева. — 5-те. — К. : Тип. М. П. Фрица, 1871.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Voskresenska cerkva Voskresenska cerkva pravoslavnij parafiyalnij hram u Kiyevi na Podoli zbudovanij 1670 roku ta zrujnovanij na pochatku 1930 h rokiv Znahodilasya na rozi vulici Spaskoyi ta provulku Horiva na yiyi misci sporudili zhitlovij budinok po provulku Horiva 4 Voskresenska cerkvaCerkva Voskresinnya50 28 00 pn sh 30 31 04 sh d 50 4668420000277748727 pn sh 30 517922000027777329 sh d 50 4668420000277748727 30 517922000027777329 Koordinati 50 28 00 pn sh 30 31 04 sh d 50 4668420000277748727 pn sh 30 517922000027777329 sh d 50 4668420000277748727 30 517922000027777329Tip sporudi cerkva i dRoztashuvannya Ukrayina KiyivArhitektor Mihajlo Grek abo Mihajlo RudzinskijPochatok budivnictva 1670 inshi dani 1698 Zrujnovano mizh 1932 i 1934Vidbudovano ne vidbudovuvalasStil barokoAdresa vul Spaska 9Eponim Voskresinnya HristaVoskresenska cerkva Podil Ukrayina Istoriya hramuPodilska Voskresenska cerkva bula odnim iz najstarishih murovanih hramiv kiyivskogo Podolu Na yiyi misci u XVI stolitti isnuvala derev yana cerkva Voskresinnya iz bichnim vivtarem na chest svyatogo Yevstafiya Plakidi zvedena koshtom getmana Ostafiya Dashkevicha u 1500 chi blizko 1508 roku Za inshimi danimi cya derev yana cerkva bula znachno starishoyu a Dashkevich lishe pribuduvav pridil na chest svyatogo Yevstafiya Na korist ciyeyi versiyi svidchit zgadka pro budinok svyashennika Voskresenskoyi cerkvi v Opisi kiyivskogo zamku 1552 roku U drugij polovini XVI stolittya opikunami cerkvi bula rodina Rozhinskih Ruzhinskih rodichiv Dashkevicha voni podaruvali cerkvi jmovirno za zapovitom Dashkevicha chastinu svoyih zemelnih volodin na livomu berezi Dnipra slobidku yaka na chest cerkvi stala nazivatisya Voskresenskoyu suchasnij zhitlovij masiv Voskresenka Najstarishi pisemni zgadki pro derev yanu cerkvu Voskresinnya datovani kincem XVI stolittya 1653 roku yiyi opisav mandrivnik Pavlo Aleppskij U 1610 h rokah blizko 1617 roku nastoyatelem cerkvi buv Iov Boreckij majbutnij Kiyivskij mitropolit Jmovirno u 1632 1646 rokah za chasiv mitropolita Petra Mogili do cerkvi dobuduvali drugij bichnij vivtar na chest svyatih Petra i Pavla U 1658 roci budivlya hramu postrazhdala vid pozhezhi pislya chogo zamist derev yanoyi sporudili novu murovanu p yatibannu cerkvu Rizni dzherela navodyat rizni dati ta obstavini ciyeyi podiyi Za odniyeyu versiyeyu murovanu Voskresensku cerkvu pochali buduvati abo vzhe zbuduvali u 1670 roci koshtom mishanina Mihajla Greka Za inshoyu versiyeyu cerkvu zveli na misci kolishnogo cerkovnogo cvintarya u 1695 abo 1698 roci a fundatorom budivnictva stav greckij kupec Mihajlo Mikolajovich Rudzinskij abo Radzickij Kostyantin Shirockij u svoyemu putivniku po Kiyevu 1917 roku navodit obidvi ci versiyi ale zaznachaye sho shilyayetsya do pershoyi adzhe na mapi Kiyeva 1695 roku Voskresenska cerkva zobrazhena vzhe v onovlenomu viglyadi iz p yatma banyami ta troma apsidami Suchasnij kiyevoznavec Mihajlo Kalnickij pripuskaye sho cerkvu pochali buduvati 1670 roku koshtom Mihajla Greka a zavershili lishe naprikinci XVII stolittya otrimavshi novu pozhertvu na zavershennya budivnictva vid Mihajla Rudzinskogo U XVIII stolitti cerkvu neodnorazovo remontuvali u 1703 roci koshtom parafiyanina cerkvi kupcya L Velichka u 1732 roci koshtom kozackogo osavula Pavla Gudimi yakij buv odruzhenij z onukoyu Mihajla Rudzinskogo U 1760 h rokah cerkvu perebuduvali za proyektom arhitektora Ivana Grigorovicha Barskogo U 1809 roci za proyektom arhitektora Andriya Melenskogo z zahidnogo boku cerkvi nad v yiznoyu bramoyu cerkovnoyi sadibi pribuduvali murovanu dzvinicyu Pid chas pozhezhi 1811 roku cerkva suttyevo postrazhdala odnak buli zberezheni bani karnizi ozdoblennya vikon ta pilyastri Starij ikonostas ne zberigsya U 1886 roci pid chas chergovogo remontu cerkvi rozibrali chotiri z p yati ban U seredini XIX stolittya cerkvi nalezhali sinozhati na Oboloni plosheyu 4 desyatini takozh zdavalasya vnajmi polovina zhitlovogo budinku dlya svyashennosluzhiteliv Stanom na 1860 ti roki parafiya cerkvi nalichuvala 184 osobi Za radyanskih chasiv cerkvu zakrili ta zrujnuvali na yiyi misci u 1935 roci zbuduvali chotiripoverhovij zhitlovij budinok stalinku dlya pracivnikiv upravlinnya pozhezhnoyi ohoroni Tochna data znesennya cerkvi nevidoma za versiyeyu Mihajla Kalnickogo ce stalosya 1934 roku za versiyeyu Oleni Popelnickoyi u 1935 roci Tit Gevrik zaznachaye sho 25 kvitnya 1932 roku yiyi she fotografuvav dlya Kiyivskoyi oblasnoyi inspekturi ohoroni pam yatok kulturi K Kozlovskij odnak u Pereliku vsih zakritih molitoven pravoslavnogo religijnogo kultu po mistu Kiyevu stanom na 26 bereznya 1936 r cerkva vzhe figuruye yak rozibrana U Derzhavnomu arhivi Kiyeva ye dokumenti stosovno sporudzhennya budinku na misci cerkvi v yakih zaznachayetsya sho stanom na 1 listopada 1934 roku budinok buv zvedenij na 52 OpisMurovana Voskresenska cerkva bula tipovim hramom u stili ukrayinskogo baroko hreshata u plani stini vertikalno rozchlenovani pilyastrami korinfskogo orderu ta prikrasheni lipnimi karnizami vikna dekorovani lishtvami ta sandrikami Pervisno cerkva mala p yat grushopodibnih ban centralna z yakih bula na vosmigrannomu barabani ta tri apsidi golovnij vivtar na chest Voskresinnya Hristovogo pivnichnij pridil na chest Arhangela Mihayila pereosvyachenij piznishe v im ya svyatih Petra i Pavla ta pivdennij pridil na chest svyatogo Yevstafiya U 1886 roci hram pid chas chergovogo remontu zrobili odnobannim rozibravshi chotiri bani ta lishivshi odnu serednyu yaku pererobili na prostishu napivsferichnu Dzvinicya cerkvi zvedena piznishe bula krugloyu u plani chotiriyarusnoyu ozdoblenoyu v stili klasicizmu Stini pershogo yarusu buli rustovani drugij yarus de rozmishuvalisya dzvoni mav vidovzheni pryamokutni otvori flankovani ionichnimi napivkolonami tretij yarus zavershuvavsya napivsferichnim kupolom iz visokim shpilem Sered cerkovnogo nachinnya hramu bula vovnyana plashanicya XVII stolittya Pri cerkvi isnuvav nevelikij cvintar na yakomu u XVII XIX stolittyah hovali parafiyan Naprikinci XIX stolittya na jogo teritoriyi zveli murovanij budinok cerkovno parafiyalnoyi shkoli Spovidni rozpisi metrichni knigi i klirovi vidomosti cerkvi z 1723 po 1920 rik zberigayutsya v Centralnomu derzhavnomu istorichnomu arhivi Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Toponimi pov yazani z Voskresenskoyu cerkvoyuVid Voskresenskoyi cerkvi otrimali svoyi nazvi Voskresenskij provulok sho viv do cerkvi suchasnij provulok Horiva ta Voskresenska slobidka na livomu berezi Dnipra na misci yakoyi u XX stolitti sformuvavsya Voskresenskij zhitlovij masiv Takozh nepodalik vid cerkvi stoyala sadiba Iova Boreckogo yakij do svogo obrannya mitropolitom buv nastoyatelem ciyeyi cerkvi Boreckij zapoviv sadibu Spaso Mezhigirskomu monastirevi yakij zasnuvav tut svoye podvir ya vid yakogo pishla nazva Mezhigirskoyi vulici PrimitkiZaharchenko 1888 s 252 Topografichna zjomka Kiyivskogo miskomunviddilu 1923 1930 Kalnickij 2012 s 59 Tretyak 2004 s 24 Girich 2014 s 81 Palomnik kievskij 1871 s 138 Girich 2014 s 82 Shirockij 1917 s 169 Popelnicka 2003 s 82 Sementovskij 1900 s 279 Pohilevich 1865 s 103 Tretyak 2004 s 23 Popelnicka 2003 s 83 Tretyak 1998 s 36 Shirochin 2022 s 179 Serga 2010 s 63 Cerkva Voskresinnya Gospodnogo Voskresenska na Podoli u m Kiyevi Zvedenij katalog metrichnih knig klirovih vidomostej ta spovidnih rozpisiv CDIAK Ukrayini originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 25 listopada 2023 roku Girich 2014 s 83 DzherelaTretyak K O Vtracheni sporudi ta pam yatniki Kiyeva dovidnik K Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2004 248 s 500 prim ISBN 966 594 548 3 Kalnickij M B Zrujnovani svyatini Kiyeva vtrati ta vidrodzhennya K Vidavnichij dim Dmitra Burago 2012 224 s 600 prim ISBN 978 966 489 183 4 Popelnicka O O Istorichna topografiya Kiyivskogo Podolu XVII pochatku XVIII stolittya Vidpovid red d i n prof M F Dmitriyenko Vidavnichij dim Stilos 2003 304 s 500 prim ISBN 966 8518 03 9 Tretyak K O Kiyiv putivnik po zrujnovanomu mistu K Redakcijno vidavnichij centr Kiyivskij universitet 1998 159 s 1000 prim ISBN 966 594 061 9 Girich I B Magdeburzke serce Kiyeva K Libid 2014 88 s Tvij Kiyiv ISBN 978 966 06 0671 5 Serga Zhanna Vidnosini mizh Radyanskoyu derzhavoyu i cerkvoyu u 1920 1930 h rokah na prikladi Kiyeva Pam yatki arheogr shorichnik T 11 Derzhkomarhiv Ukrayini UNDIASD K 2010 S 39 67 S Shirochin Arhitektura mezhvoennogo Kieva Stalinki chast I K Skaj Hors 2022 368 s Arhitektura mezhvoennogo Kieva 100 prim ISBN 978 966 2536 93 5 Voskresenskaya cerkov Spasskaya 11 pereulok Horiva 4 Pravoslavnye cerkvi Kieva 1037 1917 gg enciklopedicheskij spravochnik Simferopol b i 2020 S 277 290 ISBN 978 5 905463 15 0 ros Sementovskij M M Kiev ego svyatyni drevnosti dostopamyatnosti 7 me K Tip S V Kulzhenko 1900 ros doref Shirockij K V Kiev putevoditel K Tip S V Kulzhenko 1917 346 s ros doref Zaharchenko M M Kiev teper i prezhde K S V Kulzhenko 1888 ros doref Pohilevich L Monastyri i cerkvi g Kieva Prezhnee i nyneshnee sostoyanie i sredstva soderzhaniya prichtov a takzhe inovercheskie molitvennye doma K V tipografii gubernskogo upravleniya 1865 134 s ros doref Palomnik kievskij ili Putevoditel po monastyryam i cerkvam kievskim dlya bogomolcev posѣshayushih svyatynyu Kieva 5 te K Tip M P Frica 1871