Великомученик Євстафій (грец. Ευστάθιος Πλακίδας; Євстафій Плакида, Євстафій Римський; ? — 118) — християнський святий великомученик. Покровитель мисливців, у католицькій церкві — один з Чотирнадцяти святих помічників. День пам'яті — 20 вересня за григоріанським календарем, 20 вересня (3 жовтня) за юліанським календарем.
Великомученик Євстафій Плакида | |
---|---|
Народився | 1 століття Рим, Римська імперія |
Помер | 118 Рим, Римська імперія ·спалення |
У лику | великомученик і святий |
День пам'яті | 20 вересня за григоріанським календарем, 20 вересня (3 жовтня) за юліанським календарем |
Медіафайли на Вікісховищі |
Життєпис
Євстафій був воєначальником при імператорах Титі і Траяні. За переданням, Євстафій прийняв християнство після того, як на полюванні, серед рогів переслідуваного ним оленя, з'явився перед ним образ розп'ятого Спасителя, який сказав йому: «Плацид, навіщо ти переслідуєш Мене, який бажає твого спасіння?». Повернувшись додому, він охрестився разом зі своєю дружиною Феопистією і двома синами — Агапієм і Феопистом (рідні Євстафія також шануються в лику святих).
Євстафій переніс випробування, подібні з випробуваннями старозавітного Йова — слуги його померли, худоба здохла, а сам він під час подорожі на кораблі в Єгипет був роз'єднаний зі своєю дружиною, а потім і з дітьми. Перенісши без нарікання ці випробування, святий Євстафій знайшов своїх рідних і як прославлений воєначальник був покликаний імператором Траяном для ведення війни.
Після закінчення бойових дії святий Євстафій з почестями повернувся в Рим. Під час святкування імператором Адріаном, який змінив на той час на престолі Траяна, здобутої перемоги над варварами, запрошений зі своєю сім'єю Євстафій відмовився принести жертву язичницьким богам і відкрито сповідав себе християнином. Святий Євстафій, засуджений із сім'єю на розтерзання диким звірам, не був ними поранений. Після цього імператор наказав кинути їх живими в розпеченого мідного бика, де святі і прийняли свою мученицьку смерть (Католицька церква відкидає цю частину про таку смерть святих як «абсолютно необґрунтовану»). Тіла їх залишилися неушкодженими і були поховані християнами.
Про візантійську, грузинську та руську версію Житія святого Євстафія
- Візантійський текст — мартирій (описує мучеництво) відноситься до так званих риторичних текстів, орієнтованим на промовисту фразеологію і релігійну образність. Рукопис що дійшов до тепер мабуть був включений Симеоном Метафрастом (X століття) у складений ним зведений корпус грецьких житій святих (148 текстів). Рукопис містить два невеликих фрагмента (перший фрагмент: старший син Євстафія розповідає молодшому про їх викрадення звірами, тут же плутанина: старшого сина викрав лев, а не вовк, другий фрагмент: Феопистія розповідає Євстафію, що Бог зберіг її недоторканною).
- Древнегрузинский текст є дослівним перекладом грецького, в тексті немає незрозумілих місць і по ньому легко відновити втрачені фрагменти візантійського списку. В тексті немає ніякої плутанини з приводу того, що старшого сина викрав лев, а молодшого — вовк.
- Давньоруський текст був присутній у службових минеях православної церкви на теренах Русі вже в XI столітті, що певною мірою дозволяє судити про давнину перекладу. Потрібно відзначити, у списках житій велика кількість скорочень і вольностей: величезні фрагменти тексту переведені в два-три речення, зміст деяких пропозицій змінено (наприклад, замість «Євстафій не міг плакати від горя» переведено «Євстафій гірко плакав»), в переклад включені вислови, яких немає у вихідному тексті.
- Згідно з вірменським джерел — коли святі апостол Тадей і апостол Варфоломій проповідували християнство у Вірменії, Тадей призначив Євстафія (Евстатеос) єпископом . Святий Євстафій помер у Вірменії, і над його могилою було збудовано церкву, яка пізніше перетворилася в монастирський комплекс під назвою Татев (Євстатіос).
Шанування
Святий шанується в православній та католицькій церквах. Святому присвячено багато храмів, однією з найбільш відомих є церква св. Євстафія в Римі, відома з IX століття, але, існувала вже в VII столітті.
На честь великомученика Євстафія названий острів в групі Навітряних островів у Карибському морі Сінт-Естатіус.
Примітки
- «Martyrologium Romanum» (Libreria Editrice Vaticana, 2001 )
- Энциклопедия 'Христианская Армения"
- Гладкова О. В., Герасименко Н. В., Чичинадзе Н. Евстафий Плакида. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2008. — Т. XVII. — С. 313-320. — .(рос.)
Література
- Гладкова О. В., Герасименко Н. В., Чичинадзе Н. Евстафий Плакида. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2008. — Т. XVII. — С. 313-320. — .(рос.)
- Гладкова О. В. Житие Евстафия Плакиды в русской и славянской книжности и литературе IX-XX веков. — М.: «Индрик», 2013. — 912 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Plakida Velikomuchenik Yevstafij grec Eysta8ios Plakidas Yevstafij Plakida Yevstafij Rimskij 118 hristiyanskij svyatij velikomuchenik Pokrovitel mislivciv u katolickij cerkvi odin z Chotirnadcyati svyatih pomichnikiv Den pam yati 20 veresnya za grigorianskim kalendarem 20 veresnya 3 zhovtnya za yulianskim kalendarem Velikomuchenik Yevstafij PlakidaNarodivsya1 stolittya Rim Rimska imperiyaPomer118 Rim Rimska imperiya spalennyaU likuvelikomuchenik i svyatijDen pam yati20 veresnya za grigorianskim kalendarem 20 veresnya 3 zhovtnya za yulianskim kalendaremMediafajli na VikishovishiZhittyepisStrata sv Yevstafiya v rozpechenomu midnomu biku Nevidomij nimeckij hudozhnik XVI stolittya Nacionalnij muzej mistectv Azerbajdzhanu Yevstafij buv voyenachalnikom pri imperatorah Titi i Trayani Za peredannyam Yevstafij prijnyav hristiyanstvo pislya togo yak na polyuvanni sered rogiv peresliduvanogo nim olenya z yavivsya pered nim obraz rozp yatogo Spasitelya yakij skazav jomu Placid navisho ti peresliduyesh Mene yakij bazhaye tvogo spasinnya Povernuvshis dodomu vin ohrestivsya razom zi svoyeyu druzhinoyu Feopistiyeyu i dvoma sinami Agapiyem i Feopistom ridni Yevstafiya takozh shanuyutsya v liku svyatih Yevstafij perenis viprobuvannya podibni z viprobuvannyami starozavitnogo Jova slugi jogo pomerli hudoba zdohla a sam vin pid chas podorozhi na korabli v Yegipet buv roz yednanij zi svoyeyu druzhinoyu a potim i z ditmi Perenisshi bez narikannya ci viprobuvannya svyatij Yevstafij znajshov svoyih ridnih i yak proslavlenij voyenachalnik buv poklikanij imperatorom Trayanom dlya vedennya vijni Pislya zakinchennya bojovih diyi svyatij Yevstafij z pochestyami povernuvsya v Rim Pid chas svyatkuvannya imperatorom Adrianom yakij zminiv na toj chas na prestoli Trayana zdobutoyi peremogi nad varvarami zaproshenij zi svoyeyu sim yeyu Yevstafij vidmovivsya prinesti zhertvu yazichnickim bogam i vidkrito spovidav sebe hristiyaninom Svyatij Yevstafij zasudzhenij iz sim yeyu na rozterzannya dikim zviram ne buv nimi poranenij Pislya cogo imperator nakazav kinuti yih zhivimi v rozpechenogo midnogo bika de svyati i prijnyali svoyu muchenicku smert Katolicka cerkva vidkidaye cyu chastinu pro taku smert svyatih yak absolyutno neobgruntovanu Tila yih zalishilisya neushkodzhenimi i buli pohovani hristiyanami Pro vizantijsku gruzinsku ta rusku versiyu Zhitiya svyatogo Yevstafiya Svyatij Yevstafij Plakida v Kolizeyi A T Markov 1836 rik GTG Vizantijskij tekst martirij opisuye muchenictvo vidnositsya do tak zvanih ritorichnih tekstiv oriyentovanim na promovistu frazeologiyu i religijnu obraznist Rukopis sho dijshov do teper mabut buv vklyuchenij Simeonom Metafrastom X stolittya u skladenij nim zvedenij korpus greckih zhitij svyatih 148 tekstiv Rukopis mistit dva nevelikih fragmenta pershij fragment starshij sin Yevstafiya rozpovidaye molodshomu pro yih vikradennya zvirami tut zhe plutanina starshogo sina vikrav lev a ne vovk drugij fragment Feopistiya rozpovidaye Yevstafiyu sho Bog zberig yiyi nedotorkannoyu Drevnegruzinskij tekst ye doslivnim perekladom greckogo v teksti nemaye nezrozumilih misc i po nomu legko vidnoviti vtracheni fragmenti vizantijskogo spisku V teksti nemaye niyakoyi plutanini z privodu togo sho starshogo sina vikrav lev a molodshogo vovk Davnoruskij tekst buv prisutnij u sluzhbovih mineyah pravoslavnoyi cerkvi na terenah Rusi vzhe v XI stolitti sho pevnoyu miroyu dozvolyaye suditi pro davninu perekladu Potribno vidznachiti u spiskah zhitij velika kilkist skorochen i volnostej velichezni fragmenti tekstu perevedeni v dva tri rechennya zmist deyakih propozicij zmineno napriklad zamist Yevstafij ne mig plakati vid gorya perevedeno Yevstafij girko plakav v pereklad vklyucheni vislovi yakih nemaye u vihidnomu teksti Zgidno z virmenskim dzherel koli svyati apostol Tadej i apostol Varfolomij propoviduvali hristiyanstvo u Virmeniyi Tadej priznachiv Yevstafiya Evstateos yepiskopom Svyatij Yevstafij pomer u Virmeniyi i nad jogo mogiloyu bulo zbudovano cerkvu yaka piznishe peretvorilasya v monastirskij kompleks pid nazvoyu Tatev Yevstatios ShanuvannyaSvyatij shanuyetsya v pravoslavnij ta katolickij cerkvah Svyatomu prisvyacheno bagato hramiv odniyeyu z najbilsh vidomih ye cerkva sv Yevstafiya v Rimi vidoma z IX stolittya ale isnuvala vzhe v VII stolitti Na chest velikomuchenika Yevstafiya nazvanij ostriv v grupi Navitryanih ostroviv u Karibskomu mori Sint Estatius Primitki Martyrologium Romanum Libreria Editrice Vaticana 2001 ISBN 88 209 7210 7 Enciklopediya Hristianskaya Armeniya Gladkova O V Gerasimenko N V Chichinadze N Evstafij Plakida Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2008 T XVII S 313 320 ISBN 978 5 89572 030 1 ros LiteraturaGladkova O V Gerasimenko N V Chichinadze N Evstafij Plakida Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2008 T XVII S 313 320 ISBN 978 5 89572 030 1 ros Gladkova O V Zhitie Evstafiya Plakidy v russkoj i slavyanskoj knizhnosti i literature IX XX vekov M Indrik 2013 912 s ISBN 978 5 91674 275 6